Зробити пожертву
Укр / Eng
25.03.21

17 березня харківський офіс Благодійного фонду «Право на захист» організував онлайн-вебінар, метою якого було обговорення проблемних питань у роботі з системою «Соціальна громада». 

До заходу долучилися представники об’єднаних територіальних громад, Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) та Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) у Харківській області. 

Під час вебінару посадові особи, які вже давно працюють з програмою, та ті, хто тільки но приєднався, отримали можливість обмінятися досвідом та порадами.

Що таке «Соціальна громада»?

адресна допомога соціальна громада ОТГ
Зображення взяте з https://www.zoda.gov.ua/news/48851/u-gromadah-zaprovadzhujetsya-programniy-kompleks-sotsialna-gromada.html

Інформаційна система «Соціальна громада» — це клієнт-серверний WEB-додаток, який розроблено з метою наближення адміністративних послуг соціального характеру до мешканців територіальних громад. 

Переваги програми «Соціальна громада» для посадових осіб органів місцевого самоврядування:

  • Спеціалісти можуть швидше обробляти інформацію для надання адміністративних послуг. Декільком працівникам не потрібно оброблювати одну й ту саму інформацію. З використанням програми це може робити лише один працівник.
  • Керівник територіальної громади та спеціалісти служби соціального захисту можуть виконувати моніторинг опрацювання заяв та здійснювати швидкий пошук звернень за будь-яким критерієм. Це можливо завдяки формуванню електронного «журналу реєстрації звернень».

Користь програми для населення полягає у:

  • Можливості оформлення та отримання адміністративних послуг соціального характеру за місцем проживання без потреби їхати, наприклад, до віддаленого районного центру.
  • Наявності функції відстеження стану розгляду заяв після звернення до «фронт»-офісу онлайн.

БФ «Право на захист» висловлює окрему подяку спікеркам вебінара: Тетяні Шевченко, начальниці відділу соціального захисту населення виконавчого комітету Білозірської сільської ради; Нонні Турло, начальниці відділу автоматизованої обробки документації та соціального моніторингу Управління соціального захисту населення Чугуївської райдержадміністрації; Марині Торбіній, спеціалістці відділу соціального захисту населення Мереф’янської міської ради.

Фонд активно співпрацює з об’єднаними територіальними громадами задля досягнення забезпечення дотримання прав внутрішньо переміщених осіб.

Соціальна громада Social Hromada

UNHCR Ukraine


Читайте також:

22.03.21

16 березня у форматі Zoom відеоконференції відбувся круглий стіл «Свобода пересування вздовж лінії розмежування: проблема застосування штрафних санкцій за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї».

Захід було проведено на рівні Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України. До участі долучилися народні депутати, голови комітетів та підкомітетів, представники центральних та місцевих органів влади, міжнародних та українських неурядових організацій.

Від БФ «Право на захист» зі своєю доповіддю виступив головний стратегічний юрист Фонду Олег Тарасенко.

Пан Олег, зокрема, зазначив про три наявних наразі проблеми:

  • Застосування штрафів за перетин лінії розмежування через непідконтрольні ділянки державного кордону України: у людей часто немає іншого виходу;
  • Застосування штрафів за перевищення допустимого ліміту в 50000 гривень на вивезення готівки з та на окуповану територію. Велика частина пенсіонерів перетинають лінію розмежування лише раз на 2-6 місяців для зняття готівки, а сума коштів у такому випадку може перевищувати зазначений максимум;
  • Складання протоколів про адмінпорушення співробітниками ДПСУ з допущенням суттєвих помилок: відсутність необхідних підписів особи, що притягається до відповідальності, невидача другого примірника протоколу такій особі тощо.
Oleh Tarasenko Олег Тарасенко

«Ми вважаємо, що такі обмеження, принаймні на період карантину, повинні бути зменшені. Як зазначила шановна пані Ноель Калхун, для цього є багато шляхів. Не варто забувати й про те, що Верховний Суд України визначився у подібних справах, що орган, який притягує особу до адміністративної відповідальності не може орієнтуватися на одне лише визнання особою вини. Всі ми розуміємо, що у людини, яка дуже довгий час рухалася до державного кордону, щоб потрапити на підконтрольну територію не буде іншого вибору як визнати провину та погодитися на штраф. Але це не буде добровільним зізнанням. Саме тому, таку відповідальність треба відстрочити або скасувати.»

– сказав Олег Тарасенко під час своєї доповіді.

Пропонуємо Вам переглянути доповідь нашого колеги нижче у відео. Також, Ви можете подивитися повний запис трансляції круглого столу або прослухати аудіозаписом на сайті Комітету.

Доповідь Олега Тарасенка під час круглого столу: «Свобода пересування вздовж лінії розмежування»

☝️ Станом на сьогодні, громадяни України, які проживають на тимчасово непідконтрольних територіях зазнають найбільших утисків їхніх прав та свобод. ❌ Представники незаконних збройних формувань постійно блокують роботу більшості пунктів пропуску на сході України. Людям не залишається нічого іншого як перетинати державний кордон у непідконтрольних ділянках на кордоні з РФ. А по в’їзду в Україну на них вже чекає штраф…💵 «Свобода пересування вздовж лінії розмежування: проблема застосування штрафних санкцій за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» – саме такою була назва теми круглого столу, який відбувся 16 березня у форматі Zoom відеоконференції. 🤝 Захід проведений на рівні Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради України. До участі долучилися народні депутати, голови комітетів та підкомітетів, представники центральних та місцевих органів влади, міжнародних та українських неурядових організацій. Зокрема, участь у круглому столі від БФ «Право на захист» взяв головний стратегічний юрист Oleg Tarasenko. У своїй доповіді пан Олег зазначив про три наявних наразі проблеми: 🔵 Застосування штрафів за перетин лінії розмежування через непідконтрольні ділянки державного кордону України: у людей часто немає іншого виходу; 🔵 Застосування штрафів за перевищення допустимого ліміту в 50000 гривень на вивезення готівки з та на окуповану територію. Велика частина пенсіонерів перетинають лінію розмежування лише раз на пів року для зняття готівки, а сума коштів у такому випадку може перевищувати зазначений максимум; 🔵 Складання протоколів про адмінпорушення співробітниками ДПСУ з допущенням суттєвих помилок: відсутність необхідних підписів особи, що притягається до відповідальності, невидача другого примірника протоколу такій особі тощо. 💬 «Ми вважаємо, що такі обмеження, принаймні на період карантину, повинні бути зменшені. Як зазначила шановна пані Ноель Калхун, для цього є багато шляхів. Не варто забувати й про те, що Верховний Суд України визначився у подібних справах, що орган, який притягає особу до адміністративної відповідальності не може орієнтуватися на одне лише визнання особою вини. Всі ми розуміємо, що у людини, яка дуже довгий час рухалася до державного кордону, щоб потрапити на підконтрольну територію не буде іншого вибору як визнати провину та погодитися на штраф. Але це не буде добровільним зізнанням. Саме тому, таку відповідальність треба відстрочити або скасувати.» – сказав Олег Тарасенко під час своєї доповіді. 🔗 Пропонуємо Вам переглянути доповідь нашого колеги нижче у відео. Також, Ви можете подивитися повний запис трансляції круглого столу або прослухати аудіозаписом на сайті Комітету: https://cutt.ly/jxtLqOD UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні Управління ООН з координації гуманітарних справ / OCHA Ukraine EU Civil Protection & Humanitarian Aid – ECHO ACTED Ukraine People in Need Médicos del Mundo España IMPACT Initiatives HelpAge International HelpAge Ukraine – Представництво HelpAge International в Україні Комітет Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова

Posted by Право на захист on Friday, March 19, 2021

Читайте також:

17.03.21

Міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО* проводить свої засідання з грудня 2018 року. За цей час, попри купу перешкод і всіляких казусів, цією комісією було розглянуто 148 заяв, по ним ухвалено 134 позитивних рішень, 12 відмов. Деякі з заяв було відкладено у зв’язку з очікуванням відсутніх документів. 

Як стало зрозуміло протягом цього періоду, очевидним позитивним моментом з точку зору ефективності роботи цієї структури стала присутність в комісії представників громадських організацій. Тих, які щодня опікуються питаннями людей, що постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході нашої країни. Ці активісти дуже добре знають не фактологічну, а “людську” сторону питання. Як членкиня цієї комісії я підходжу до розгляду кожної справи з усією відповідальністю, бо розумію, що йдеться не про сухі факти і  стоси паперів, а про життя та реальні долі українців. 

Я досі пам’ятаю одну із заяв. До комісії звернулась опікунка на користь своєї онуки. По цій справі у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (так званий витяг ЄРДР) було зазначено наступне: “під час артобстрілу снаряд влучив в школу, громадянка ХХХ отримала поранення, 2 особи загинуло”.  Але читаєш і розумієш, що ті дві загиблі особи —  це мама дівчинки і її братик. Ось чому документи подає опікун. І в цей момент ти наче опиняєшся серед руїн школи й розумієш, скільки життів і доль зруйнувала ця війна. Єдине, чим ти можеш їм зараз допомогти, це уважно ознайомлюватись з цими документами —  і боротись за кожного з тих, хто звернувся по допомогу. 

Пам’ятним для мене стало і засідання комісії, на якому розбирали заяви подружжя. Було зрозуміло, що їм буде надано відмову, оскільки за документами неможливо було встановити, на якій території стався факт отримання поранення**. Після моніторингу цієї ситуації в медіа вдалось з’ясувати, що подружжя отримало поранення під час евакуації з населеного пункту, де вони проживали. Туди зайшли бойовики, але дали можливість покинути селище тим, хто не хоче залишатися. Подружжя і ще кілька осіб сіли автомобіль і рушили в сторону підконтрольної території, однак виявилось, що зі сторони бойовиків то не був жест доброї волі, а пастка: авто було заміноване. На момент, коли автомобіль під’їхав до блокпосту українських військових, стався вибух.

Ці дані були озвучені мною під час засідання міжвідомчої комісії і після жвавої дискусії було вирішено надати позитивне рішення по цій заяві, оскільки територія блокпосту, де стоять військові, хоч і не входить в перелік населених пунктів підконтрольних уряду України, але фактично є підконтрольною саме Україні. Тож фактично був створений прецедент в розгляді справ і ідентичні справи тепер отримують теж позитивні рішення.

Звичайно, позитивом би було, якби наші громадяни не опинялись в таких небезпечних і жахливих ситуаціях, але, на жаль, окупація і військовий конфлікт завжди йде рука об руку з жертвами і втратами. Обов’язок держави — надати соціальний захист постраждалим від цього конфлікту. Це на сьогоднішній день і забезпечується завдяки Міжвідомчій комісії, до якої вже варто подати документи, якщо ви отримали інвалідність внаслідок збройного конфлікту… Ми будемо боротись за кожного!

Анастасія Одінцова: про менторський досвід, навчання інших та маленькі кроки для великих змін Anastasia Odintsova tells about her mentoring experience, teaching others and small steps for big changes

Анастасія Одінцова

Юристка з адвокації

БФ «Право на захист»

Які потрібно зібрати документи та куди їх надсилати ви можете ознайомитись за посиланням 

* Комісія діє на підставі постанови КМУ № 306 «Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я» від 25.04.2018 р.

**Існує дискримінаційне обмеження по територіальному визначенню. До 1 грудня 2014 року статус надається якщо поранення було отримано в зоні проведення АТО, після 1 грудня 2014 року лише якщо поранення було отримано на території підконтрольній уряду України чи знаходиться на лінії розмежування.

UNHCR Україна


Читайте також:

16.03.21

Пропонуємо до вашої уваги – моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ»за лютий 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням: https://www.unhcr.org/ua/en/eecp-monitoring-2021.   

ГОЛОВНЕ:  

  • Протягом місяця перетин лінії розмежування можна було здійснити лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській. Це призвело до зменшення кількості перетинів у порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень. Загальна кількість перетинів лінії розмежування в лютому збільшилася на 31% – 39 497 – проти 27 480  в січні.
  • На кінець лютого КПВВ «Станиця Луганська» не був забезпечений експрестестами на COVID-19, попри вказівки уряду. Тож ПЛР-тестування на COVID-19 залишається єдиним доступним на цьому КПВВ. Його можна було проводити тільки власним коштом в трьох приватних лабораторіях, розташованих на КПВВ. Водночас на КПВВ «Новотроїцьке» 518 (87%) осіб здали експрестест на COVID-19.
  • Відвідування родичів залишається головною причиною перетину в обох напрямках, зокрема для людей, що прямують на підконтрольну територію (ПУТ). Респонденти з непідконтрольної уряду України території (НПУТ) перетинали лінію розмежування також для зняття готівки, розв’язання питань з пенсією або соціальними виплатами та  з документацією. Утім, у лютому 2020 року відвідування родичів було лише третьою з найпоширеніших причин виїзду до ПУТ після розв’язання проблем із пенсією або соціальними виплатами та зняття готівки.
  • Монітори БФ «Право на захист» допомогли надати 120 запитів для прискореної процедури перетину лінії розмежування від жителів ПУТ. Крім того, БФ «Право на захист» надав допомогу приблизно 800 людям у встановленні додатку «Вдома».
  • Протягом лютого 4 483 вразливих осіб похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».

Документ можна завантажити українською та англійською мовами.

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.    

Звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ», лютий 2021 року Report ‘Crossing the contact line’, February 2021

Читайте також:

12.03.21
 

11 березня БФ «Право на захист» організував онлайн-зустріч для представників об’єднаних територіальних громад (ОТГ) щодо роботи в інформаційній системі «Соціальна громада»

До відеозустрічі долучилися понад 100 представників ОТГ Дніпропетровської та Запорізької областей.

Під час заходу спеціалісти територіальних громад, які вже почали впровадження програмного комплексу «Соціальна громада», мали можливість підвищили власні навички роботи з інформаційною системою. Учасники онлайн-зустрічі отримали необхідну інформацію, яка дасть змогу зробити впровадження програмного комплексу простим та зрозумілим. 

«Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада» об’єднує в єдиному програмному комплексі «фронт-офіси» прийому документів від населення, що знаходяться, наприклад, у ЦНАПах, з «бек-офісами» – структурними підрозділами Департаменту соціального захисту населення (СПСЗН) райдержадміністрації, де приймаються рішення про надання адміністративних послуг соціального характеру.

Така система дає змогу того ж дня передавати в «бек-офіс» прийняті електронні копії документів, що своєю чергою значно пришвидшує отримання адміністративних послуг. З 1 березня всі громади розпочали працювати у системі «Соціальна громада».

Доступний запис онлайн-зустрічі!  Запрошуємо до перегляду представників інших ОТГ в Україні!

Онлайн-зустріч «Організація роботи громад в ПК «ІІС «Соціальна громада»

Понад 100 представників ОТГ Дніпропетровської та Запорізької областей підвищили навички в роботі з інтегрованою інформаційною системою «Соціальна громада»🙌 🔍 Онлайн-зустріч, яка була організована БФ «Право на захист», зібрала в одному колі спеціалістів територіальних громад, які почали впровадження програмного комплексу «Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада». Кожен учасник виніс для себе ту необхідну інформацію, яка дасть змогу зробити впровадження програмного комплексу в роботу громад простим та зрозумілим. Крім того, ми прагнули залучилися підтримкою представників Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської та Запорізької обласних рад, які готові надавати необхідні роз’яснення та допомогу громадам й надалі. ℹ️ Чому це важливо? Програмний комплекс «Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада» об’єднує в єдиному інформаційному середовищі «фронт»-офіси прийому документів від населення, що знаходяться, наприклад, у ЦНАП, з «бек»-офісом у структурних підрозділах соціального захисту населення (СПСЗН) райдержадміністрації, де приймається рішення про надання адміністративної послуги соціального характеру. ✅ Така система дає змогу того ж дня передавати в «бек»-офіс прийняті електронні копії документів, що своєю чергою значно пришвидшує отримання адміністративних послуг соціального характеру. З 1 березня всі громади розпочали працювати у системі «Соціальна громада». Поширюємо запис онлайн-зустрічі, і запрошуємо до перегляду представників інших ОТГ України. UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Posted by Право на захист on Thursday, March 11, 2021

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні


Читайте також:

09.03.21

Згідно з даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) від початку бойових дій на Донеччині та Луганщині загинуло 3300 цивільних осіб по обидва боки лінії розмежування. Більш ніж 9000 – поранені.

В кінці 2018 року при Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції була створена міжвідомча комісія, метою якої є розгляд заяв цивільних осіб, які постраждали внаслідок бойових дій. Цей крок є надважливим, адже першочерговим завданням держави є захист своїх власних громадян. Статус допоможе постраждалим людям не лише стати юридично захищеними, але й отримати компенсації, пільги та соціальну допомогу.

Вчора, 4 березня в ефірі програми «Ціна питання» на UA:Українське Радіо Голос Донбасу юристка з питань адвокації БФ «Право на захист» Анастасія Одінцова розповіла про те як громадяни можуть отримати статус постраждалої внаслідок бойових дій особи, а також розповіла про аспекти роботи міжвідомчої комісії.

Зокрема, були розглянуті такі питання:

  • Як отримати статус постраждалого внаслідок бойових дій та з якими складнощами стикаються люди, які гіпотетично можуть претендувати на цей статус?
  • Наскільки довгою за часом є процедура збору документів та подачі заявки на отримання статусу для громадян?
  • В яких випадках особі можуть відмовити у статусі постраждалого внаслідок бойових дій та чи передбачається час на усунення недоліків в заявах?
  • Де можна детальніше дізнатися інформацію щодо цього питання?
  • Які підстави отримання відповідного статусу?

«Мені особисто найважче, коли ми на міжвідомчій комісії ознайомлюємось з документами, які з першого погляду – звичайний стос паперів. Перше, про що думаєш: «Ну документи, потрібно розбиратися». Однак, коли починаєш вчитуватися у виписки ЄРДР, начебто суха мова, але коли починаєш порівнювати факти – іноді мурашки по шкірі й волосся дибки… Наприклад у документі з державного реєстру було написано так: «Внаслідок підриву школи загинула особа». До нас прийшла дівчинка і звернувся її опікун. Під час порівняння документів виявилось, що внаслідок обстрілу цієї школи загинула її мама та сестричка. В цей момент розумієш, що це не просто папери, не просто документи, а це – люди. І що кожна деталь у справі є важливою.»

– поділилась у прямому ефірі історією, з якою стикнулась під час своєї роботи пані Анастасія.

Слухайте повний запис програми «Ціна питання» з Анастасією Одінцовою на YouTube!

Дякуємо Сергію Бондарчуку та колективу радіо за цікаву та продуктивну дискусію про дійсно важливі та актуальні для громадян України питання!

Нагадуємо, що колеги нашого Фонду щочетверга о 10:00 долучаються до прямого ефіру на UA:Українське Радіо Голос Донбасу. Слухайте наживо!

Частоти:

Луганська область

Сватове 103,5 МГц

Лисичанськ 105,9 МГц

Білолуцьк 101,9 МГц

Марківка 102,9 МГц

Зоринівка 100,1 МГц

Біловодськ 102,1 МГц

Широкий 99,5 МГц

Станиця Луганська 89,3 МГц

Бахмутівка 104 МГц

Троїцьке 102,1 МГц

Донецька область

Бахмут 87,9 МГц

Краматорськ 90,4 МГц

Гірник 95,7 МГц

Єлизаветівка 95,3 МГц

Волноваха 100,3 МГц

Маріуполь 88 МГц


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

03.03.21

Протягом останніх років ми захищаємо права внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і мешканців тимчасово окупованих територій, у тому числі на отримання пенсійних виплат. Порівнюючи поточну ситуацію з доступом до пенсій із тією, яка була влітку 2016 року, можна впевнено сказати, що правозахисники змусили державу покращити свою політику в цій сфері.

Однак за кожним зрушенням і перемогою стоять не тільки місяці важкої роботи, судових дебатів і спілкування з можновладцями, а й людські життя. Часто люди помирають, не дочекавшись справедливості, відновлення своїх прав, зароблених тяжкою працею пенсійних виплат, які колись були припинені й так і не були відновлені. А ці гроші могли би не тільки покращити якість життя цих людей, але й банально допомогти їм прожити у важкі часи.

Мабуть, уже всім відомо, що Україна є рекордсменом за кількістю невиконаних судових рішень на користь власних громадян. І за сухими цифрами, звітами правозахисників, закликами та резолюціями міжнародних органів, стоять живі люди, що чекають, що рішення, ухвалене іменем України, буде виконано.

Проблема невиконання рішень судів щодо виплат пенсій мешканцям окупованих територій замовчується роками. Органи влади, що за законом мають забезпечувати людей пенсіями, просто «забули» про кілька сотень тисяч пенсіонерів, які не одержують пенсії роками або не можуть отримати відсуджені раніше заборгованості з пенсійних виплат.

Наприкінці 2018 року до нас звернулася дружина Віктора Олександровича (ім’я змінено), яка повідомила, що її чоловік, який мав на той час низку важких хвороб і був повністю прикутий до ліжка після кількох інсультів, не може виїхати на контрольовану урядом України територію для оформлення довідки ВПО, і з 2014 року не отримує пенсію.

Після місяців наполегливої роботи, влітку 2020 року, юридичній команді БФ «Право на захист» вдалося отримати довгоочікуване судове рішення про зобов’язання органу Пенсійного фонду України (ПФУ) виплатити пенсію чоловікові. Однак рішення так і не було виконано.

Держава порушила власні нормативні акти, так і забезпечивши діяльність органу ПФУ, який мав виконати рішення, а в нашій правовій системі примусити інший орган ПФУ платити пенсію людині неможливо, хоча все це — зобов’язання держави перед власними громадянами. У словах «держава порушила» йдеться не тільки про кількох конкретних чиновників у гарних костюмах, але і про суспільство, якому ця тема «вже нецікава».

У відносинах із пенсіонерами держава, на жаль, поводиться як шахрай, який, з одного боку, гучно заявляє про свою чесність і турботу про власних громадян, а з іншого — всіма зусиллями блокує не тільки доступ до пенсій і відмовляється виконувати рішення судів.

Адже, на думку чиновників, вони взагалі не несуть відповідальності за бездіяльність своїх же органів. Головне управління ПФУ й сам ПФУ, наприклад, не відповідають за зобов’язаннями своїх же районних управлінь. Хоча неможливо виплатити пенсію особі без синхронної роботи всіх цих органів. Притягти до відповідальності за невиконання рішення суду? Неможливо! Бо начальник районного управління ПФУ не може виплатити пенсію особі без участі вищих органів свого відомства. Але за виконання рішення суду притягти до відповідальності можна лише його.

Так і виходить: «маленький» начальник не підлягає притягненню до відповідальності, бо від нього не залежить факт виплати коштів, а «великих» начальників не можна притягнути до відповідальності, бо вони не очолюють орган, який є боржником у судовій справі. І всі цими прогалинами вміло користуються роками, бо поліції такі справи не цікаві, хоча стаття Кримінального кодексу про відповідальність за невиконання судових рішень ніхто не скасовував. А в той час, поки чиновники й поліцейські не хочуть виконувати свої прямі обов’язки, люди, які залишилися без грошей, помирають.

Сьогодні я отримав дзвінок від дружини Віктора Олександровича, яка зі сльозами повідомила мені, що кілька днів тому він помер. Помер, так і не дочекавшись від своєї держави нічого.

Можна з упевненістю стверджувати, що отримання заборгованості з пенсії за кілька років, хоч би навіть уже після отримання рішення суду, дало б можливість Віктору Олександровичу краще харчуватися, краще лікуватися, можливо, ще хоч раз усміхнутися життю і прожити довше.

За роки нашої діяльності ми не встигли допомогти десяткам людей. Понад 50 пенсіонерів, які отримали судові рішення, померли, не дочекавшись виконання цих рішень. Зараз ми працюємо з їхніми спадкоємцями, доводячи чиновникам, що Конституцію, закон і судове рішення в Україні треба виконувати.

Сьогодні в цей список додане ще одне ім’я. Ім’я хорошої людини, якій держава мала й могла допомогти дожити своє життя гідно. Але не захотіла.

Зі скорботою і співчуттям дружині померлого,

Олег Тарасенко

Адвокат, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»

02.03.21

26 лютого 2021 року набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати». Завдяки йому розширюється перелік видів доходів, за порушення строків виплати яких має нараховуватися та сплачуватися компенсація, а також змінюються джерела виплати компенсації.

У попередній редакції Закону доходами вважали грошові доходи громадян, які багаторазово одержуються на території України. Закон мав не вичерпний перелік видів доходів, але був дуже лаконічний: 1) пенсії; 2) соціальні виплати; 3) стипендії; 4) заробітна плата (грошове забезпечення) тощо.

В оновленій ітерації визначення доходів змін не зазнало, але перелік їх видів відтепер доповнений та вичерпний: 

  1. пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); 
  2. соціальні виплати; 
  3. стипендії; 
  4. заробітна плата (грошове забезпечення); 
  5. сума індексації грошових доходів громадян; 
  6. суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 
  7. суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Джерела виплати компенсації також зазнали змін. Відтепер компенсації виплачує Фонд соціального страхування України (ФССУ), утворений після з злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. ФССУ розпочав роботу 1 серпня 2017 року.

Роботодавці усіх форм власності, а також Пенсійний фонд України, ФССУ, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття тощо, зобов’язані вчасно та в повному обсязі виплачувати заробітну плату, пенсії, соціальні виплати, стипендії та інші доходи. Але зазвичай вони забувають або вдають, що забувають, що ця вимога законодавства зобов’язує їх виплатити компенсацію втрати частини цих доходів у зв’язку з несвоєчасною її виплатою.

Під соціальними виплати слід розуміти допомогу сім’ям із дітьми; державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам; допомогу по безробіттю; матеріальну допомогу у період професійної підготовки; перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомогу по вагітності та пологах; щомісячну грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності; що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомогу дитині; яка має інвалідність від народження внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності тощо.

Тож закликаємо знати і відстоювати власні права!

У разі виникнення запитань щодо порушення ваших прав телефонуйте за номерами «гарячої лінії» БФ «Право на захист». Вона працює з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00:


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

18.02.21

У грудні 2020 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік». Цей закон вже набув чинності. В контексті захисту прав внутрішньо переміщених осіб і осіб, які постраждали від збройного конфлікту, основних змін зазнали питання щодо житлових програм для ВПО, умов в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території, а також заходи щодо реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій.

Що саме змінилося у законі про державний бюджет:

  • Збільшено фінансування державної програми щодо виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації до 114 млн грн.
  • Збільшено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України до 125 млн грн.
  • Запроваджено нову державну програму щодо забезпечення належних умов в’їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповані території України – 267 млн грн.
  • Запроваджено нову державну програму із забезпечення реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – 130 млн грн (щоправда, така програма з’явилася лише між першим і другим читанням законопроєкту).
  • Відсутнє фінансування державної програми «Доступне житло» (було скорочене ще квітневими змінами до закону про державний бюджет на 2020 рік і у 2021 році не поновлюватиметься).
  • Відсутнє фінансування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб».
  • Відсутнє фінансування програми з надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам.

Детальніше дивіться у таблиці за посиланням або нижче на зображеннях:

Державний бюджет
Державний бюджет


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також: