Зробити пожертву
Укр / Eng
31.03.23

Наші партнери з неурядової організації Peace Winds Japan відвідали Львівську область, аби узгодити наступні кроки подальшої співпраці, на власні очі побачити людей, яким вони змогли допомогти та показати це в Японії.

Нагадаємо, що Благодійний фонд “Право на захист” за фінансування Japan Platform та підтримки Peace Winds Japan реалізує проєкт щодо допомоги постраждалому населенню від воєнних дій у місцях компактного проживання, соціальних закладах та приватному секторі. Наша діяльність включає допомогу продуктовими та гігієнічними наборами, неспеціалізованим медичним обладнанням. Також ми надаємо психологічні та юридичні консультації, допомагаємо МКП розробляти юридичну документацію. 

Під час візиту представники PWJ зустрілись із начальником Львівської ОВА Максимом Козицькиим та міським головою Дрогобича Тарасом Кучмою. Головна тема обговорення – потреби внутрішньо переміщених осіб, їхнє фізичне та психологічне здоров’я та умови проживання. Окрім того, обговорили перспективи щодо обміну досвідом між школами Львівщини та японськими навчальними закладами. 

Також в межах візиту делегація Peace Winds Japan відвідала Пустомитівську бібліотеку, де проходять групові психологічні сесії, що ведуть наші спеціалісти. На заході були присутні і ВПО, і місцеві мешканці. Всі учасники зустрічі зійшлись на думці, що такі сесії допомагають не лише підтримувати своє психологічне здоров’я, а й сприяє інтеграції переселенців в громади.

У Підкамінському психоневрологічному інтернаті команда оглянула місце, де живуть переселенці та зібрала всю необхідну інформацію для покращення умов проживання людей.

Наші партнери високо оцінили склад, де зберігаються продуктові набори, адже він є великим і впорядкованим. Згодом колеги на власні очі побачили процес надання юридичної допомоги і роздачу продуктових наборів в художньому училищі міста Стрий. Допомогу отримали понад 50 переселенців. 

Партнери з Peace Winds Japan відмітили, що наша команда є дуже дружньою та активною. Такі візити є надзвичайно важливими, адже саме вони роблять співпрацю більш плідною і допомагають сфокусуватись на найбільш необхідний допомозі для людей. 

30.03.23

Нагадуємо, що відповідно до Правил перетинання државного кордону громадянами України під час дії режиму воєнного стану чоловіки 18-60 років, які мають дружину із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи і супроводжують дружину для виїзду за межі України, мають право на перетин державного кордону за наявності:

  • паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
  • документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність.

Документами, що підтверджують інвалідність є:

а) посвідчення, що підтверджує відповідний статус

б) пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності;

в) довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Документом, що підтверджує родинні зв’язки між чоловіком та дружиною може бути свідоцтво про шлюб.

Крім цього, повідомляємо що законодавством передбачено, під час дії режиму воєнного стану, перетин кордону чоловіками 18-60 років, які мають дружину із числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, може здійснюватися самостійно. Для цього необхідно мати, крім вищезазначених документів, довідку про перебування дружини на консульському обліку (її нотаріально засвідченої копії).

30.03.23

Ще один крок для покращення умов проживання ВПО на Черкащині. Новий консультативно-дорадчий орган запрацює при виконкомі Уманської міської ради. Він допомагатиме внутрішньо переміщеним особам в пошуку міні-грантів, працевлаштуванні, отриманні якісної гуманітарної підтримки тощо. Рішення про створення консультативно-дорадчого органу ухвалили на засіданні круглого столу, який ініціювали представники БФ «Право на захист». 

Засідання відбулось за участю міського голови Умані Ірини Плетньової, директора Черкаського обласного контактного центру Лариси Ходаківської, начальника Управління праці та соціального захисту населення Галини Кучер, а також був присутнім представник УВКБ ООН – Аллахам Мусаб. До круглого столу приєднались представники благодійних організацій, які надають допомогу вимушеним переселенцям, та громадських організацій, створених ВПО.

«Основні наші цілі це – впровадження стандартів СССМ в місцях компактного поселення, а також залучення їх мешканців до діяльності та прийняття рішень в громадах, – розповідає Віталій Радченко, провідний фахівець з координації діяльності МКП БФ “Право на захист”. – Ми ініціювали координаційну зустріч за участю колег та партнерів, щоб обговорити об’єднання зусиль в питаннях, що стосуються внутрішньо переміщених осіб, покращення умов їхнього проживання, соціалізації та швидкої інтеграції в приймаючих громадах. Також розробили план спільних дій. Разом можемо більше».

Захід проводився в рамках напрямку СССМ, що займається  координацією та управлінням місць компактного проживання та реалізується БФ “Право на захист” за підтримки УВКБ ООН.

27.03.23

Кабінет Міністрів України передбачив евакуацію у примусовий спосіб дітей разом з їхніми батьками чи іншими законними представниками в місцевостях, де ведуться бойові дії (Постанова «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 і від 29 липня 2022 р. № 854» від 07 березня 2023 року № 209).

Нагадаємо, що до цього мова йшла лише про обов’язкову евакуацію населення з районів можливих бойових дій у безпечні регіони. При цьому особа (в тому числі батьки, які мають дітей) могла відмовитися від обов’язкової евакуації шляхом підписання відмови за законодавчо встановленою формою. Отже, застосування заходів адміністративного припинення спеціального призначення (наприклад, заходів фізичного впливу) було неможливим. Також за відмову від обов’язкової евакуації особа не могла бути притягнутою до юридичної відповідальності.

Наведене призводило до того, що батьки відмовлялися від евакуації, що наражало їх та їхніх дітей, які залишалися проживати разом із ними в місцевостях, де ведуться бойові дії, на значну небезпеку. 

Існуючі до моменту прийняття вказаної Постанови правові механізми впливу на батьків, які не бажали евакуювати своїх дітей, не можна назвати дієвими: відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав (ст. 170 Сімейного кодексу України); притягнення до адміністративної (ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення) чи кримінальної відповідальності (ст. 166 Кримінального кодексу України) за невиконання батьками своїх обов’язків. Це пояснюється тим, що відповідні процедури часто потребують значних витрат часу та участі певних осіб та уповноважених (прокурор, орган опіки та піклування, суд), що важко забезпечити у зоні воєнних дій, коли ситуація потребує оперативного реагування.

Зазначене змусило Уряд прийняти нові правові норми – запровадити евакуацію у примусовий спосіб батьків (інших законних представників) разом із дітьми. Застосування такого алгоритму дій видається виправданим і виваженим у зоні воєнних дій, оскільки дозволяє швидко мінімізувати ризики для її життя та здоров’я.

Між тим наведена Постанова не містить докладного регулювання порядку евакуації у примусовий спосіб. У ній без жодних роз’яснень лише вживається термін «проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками» і вказується, що така евакуація здійснюється на підставі рішення обласної військової адміністрації (за погодженням з органами військового командування на відповідній території та Координаційним штабом з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану) та відмова вищеперерахованих осіб від евакуації не допускається.

У зв’язку із зазначеним виникає потреба в уточненні порядку проведення обов’язкової евакуації у примусовий спосіб.

По-перше, примусовий спосіб передбачає можливість застосування спеціального апарату примусу – заходів адміністративного припинення, серед яких: 

– вказівка порушникові на протиправність його дій та вимога їх негайного припинення;

– застосування заходів фізичного впливу, спецзасобів;

– право на вхід у житлове приміщення, на земельні ділянки для припинення адміністративного правопорушення тощо.

По-друге, з наведеного випливає, що повноваженнями для проведення евакуації у примусовий спосіб можуть бути наділені лише спеціалізовані суб’єкти, як-от: співробітники Національної поліції України, військовослужбовці Національної гвардії України тощо. 

По-третє, з аналізованих змін слідує, що, незважаючи на те, що відмова від примусової евакуації не допускається, батьки або уповноважені особи все одно можуть підписати відмову від евакуації встановленої форми. На перший погляд, це є нелогічним, проте насправді подібний підхід вирішує такі важливі завдання:

– інформування батьків, інших уповноважених осіб про їх обов’язок супроводжувати дитину до приймального пункту евакуації та про можливість у разі невиконання такого обов’язку їх примусової евакуації разом із дітьми; про відповідальність, передбачену ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 166 Кримінального кодексу України;

– фіксування обізнаності батьків або інших уповноважених осіб про їх обов’язки та неможливість відмови від евакуації дітей;

– як наслідок, – наявність у правоохоронних органів письмових доказів того, що батьки не виконують законне розпорядження правоохоронців, будучи обізнаними про свої обов’язки, а, отже, до таких батьків (інших осіб) можуть бути застосовані вищезазначені заходи адміністративного припинення і заходи адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов’язків (ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Окремої уваги потребує питання про те, з ким у примусовий спосіб можуть бути евакуйовані діти. 

У зміненій Постанові називаються «батьки, особи, які їх замінюють або інші законні представники». Проте формулювання є некоректним, адже із нього слідує, що діти можуть бути евакуйовані лише із законними представниками, хоча насправді уряд закладав інше правило, не обмежуючись лише інститутом законного представництва.

Згідно з чинним законодавством України законними представниками дітей є батьки, опікуни (піклувальники), батьками-вихователі, прийомні батьки, патронатні вихователі, керівниками інституційних закладів.

Поряд із цим, батьки можуть реалізувати своє право, передбачене ч. 2 ст. 151 Сімейного кодексу України, а саме – передати дитину на виховання іншій фізичній особі (це може бути як родич, так й інша особа). У разі такої передачі, яка може бути як вимушеною в зв’язку з певними життєвими обставинами (тяжкохворі родичі, за якими потрібен постійний догляд, неможливість виїхати через долученість до роботи в критичній інфраструктурі, тощо), так і без наявності поважних причин, припиняється спільне проживання дитини з батьками. Фактичні вихователі не є законними представниками дитини, тим не менш, вони зобов’язані дбати про її життя та здоров’я. А отже, на таких осіб, як і на законних представників дітей розповсюджується обов’язок щодо здійснення евакуації разом із дітьми.

Таким чином, вищезазначені зміни є своєчасними та, безумовно, такими, що відповідають найкращим інтересам дитини, хоча положення Постанови й потребують певного вдосконалення.

27.03.23

Подбати про себе варто вже сьогодні.

Саме БФ “Право на захист” розпочав серію тренінгів для вимушених переселенців у місцях компактного проживання в Черкаському регіоні. Це тренінги широкої тематики – щодо безпеки (пожежної в побуті та мінної), працевлаштування, психологічної стійкості та юридичної грамотності. У планах є і проведення творчих уроків.

«Ми хочемо, аби люди інтегрувались в громади, які їх приймають, якомога швидше, та брали активну участь в ухваленні важливих рішень, – коментує регіональний координатор Віталій Радченко, – для цього їм потрібно бути ресурсними, активними, юридично та фінансово грамотними. Саме на підвищення таких навичок й направлені організовані нами навчання».

Перший захід, а саме – тренінг з пожежної безпеки в побуті, провели у місті Городище, на базі МКП, де проживає пів сотні переселенців. Там рятувальники не лише нагадали про правила, що рятують життя, а й поділились оновленою інформацією щодо важливих номерів. Також обговорили штрафи за неправдиве інформування служб.

Наприкінці заходу на присутніх діток чекав сюрприз – пожежний автомобіль на вулиці. Діти приміряли каски, знайомилися з рятувальною технікою та обладнанням вогнеборців. А також із захопленням слухали розповіді про діяльність служби.

Тренінги проходять за підтримки нашого партнера УВКБ ООН .

24.03.23

Звернення

Ми, представники Коаліції громадських організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії проти України, звертаємося до Вас у зв’язку з необхідністю оперативного вирішення проблеми оформлення пенсійного посвідчення для внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО). 

У зв’язку з повномасштабним вторгненням та запровадженням на всій території України воєнного стану було припинено випуск електронних пенсійних посвідчень на базі НПС «ПРОСТІР» (далі – ЕПП) (додаємо відповідь АТ “Державний ощадний банк України”). Разом з тим, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат ВПО» та пункту 2 Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року №26-1, особам, які були взяті на облік як ВПО до 24.02.2022 року, видаються виключно платіжні картки, які одночасно є пенсійним посвідченням, тобто ЕПП. Крім того такі особи зобов’язані обслуговуватися та отримувати пенсію та соціальні виплати виключно на рахунки “Ощадбанку”.

Пенсіонери, які  звертаються до сервісних центрів Пенсійного фонду України з метою  оформлення пенсійного посвідчення в разі первинного призначення пенсії, або повторної видачі у разі втрати або пошкодження, закінчення строку його дії, отримують відмову.

Згідно з відповіддю Пенсійного фонду України (додається) у 2022 році зареєстровано 2215 звернень ВПО щодо оформлення/заміни ЕПП. Фактично дана проблема охоплює значно більше коло осіб. Велика кількість звернень за перші два місяці 2022 року свідчить про значно більшу кількість ВПО, які в середньому стикаються з необхідністю випуску або заміни пенсійних посвідчень, проте через масштабні бойові дії та окупацію частини території України вирішення проблем із документами значно ускладнене. 

В свою чергу, відсутність у особи пенсійного посвідчення впливає на можливість виїзду за кордон. Так як в період дії воєнного стану перетин державного кордону особами з інвалідністю здійснюється на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус/пенсійного посвідчення (ЕПП є саме таким документом).

Також відсутність у особи пенсійного посвідчення впливає на реалізацію пенсіонерами своїх прав та доступу до пільг, що передбачені чинним законодавством, зокрема, на безоплатний проїзд у пасажирському міському та залізничному міжміському транспорті, пільги на придбання лікарських засобів в аптеках, або отримання ліків безкоштовно та інше. 

На підставі вищенаведеного, ми звертаємося до Вас із проханням в рамках повноважень:

  • провести нараду із залученням відповідних державних органів та представників коаліції громадських організацій, які опікуються захистом прав постраждалих від збройної агресії проти України, для вирішення зазначеної проблеми;
  • усунути дискримінаційне відношення до ВПО, які були взяті на облік до 24.02.2022 року, порівняно з іншими ВПО;
  • внести зміни до чинного законодавства, зокрема до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року №637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” та передбачити можливість отримання ВПО на вибір ЕПП або пенсійного посвідчення у паперовій формі; 
  • внести зміни до чинного законодавства та надати можливість ВПО, які були взяті на облік до 24.02.2022 року, отримувати соціальні виплати та пенсії, через рахунки та мережу інших банків, а не тільки “Ощадбанку”.

В свою чергу інформуємо про свою готовність долучатись до ініціатив Міністерства, брати участь у нарадах та надавати свою експертну підтримку у сфері забезпечення прав та інтересів постраждалого від війни населення. 

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

БО “БФ “ВОСТОК-СОС”

ГО Кримська правозахисна група

ГО “Донбас СОС” 

БО БФ “Стабілізкйшен Суппорт Сервісез”

БФ “Право на захист”

ГО “КримСОС”

Центр прав людини ZMINA

23.03.23

Наші колеги з проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні», що впроваджується за підтримки Європейського Союзу, продовжують розробку пам’яток на актуальні теми, пов’язані із доступом громадян до електронних публічних послуг. 

Все для того, аби ви більше знали про використання державних електронних послуг та могли з легкістю застосувати нові знання на практиці! 

З цієї пам’ятки ви дізнаєтеся, чим може бути корисним для вас веб-портал Дія, на якому можна отримати доступ до великої кількості державних послуг, не виходячи із дому. Зокрема, були висвітлені такі питання:

  • Що таке портал Дія;
  • Чи безпечно зберігаєтья особиста інформація на diia.gov.ua?
  • Якщо в мене є застосунок Дія, навіщо мені ще потрібен портал Дія?
  • Особистий кабінет: навіщо потрібен та як зареєструватися на порталі;
  • Ключові послуги для громадян за категоріями.

Більш детально читайте в пам’ятці:

Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю БФ «Право на захист», і ні в якому разі не може вважатися таким, що відображає точку зору Європейського Союзу.

21.03.23

У рамках проєкту «Сприяння правосуддю перехідного періоду та захист прав внутрішньо переміщених осіб та людей, що постраждали від збройного конфлікту», що реалізується за підтримки Європейського Союзу та Норвезької ради у справах біженців (NRC), Благодійним фондом «Право на захист» проведено дослідження «Право власності на об’єкти нерухомого майна: загрози та гарантії в умовах воєнного стану»

Ознайомившись з матеріалом, Ви дізнаєтеся:

  • що таке право власності: поняття, загрози та виклики в умовах війни;
  • яке місце інституту державної реєстрації у відновленні порушеного права власності;
  • які державні гарантії і механізми захисту майнових інтересів постраждалих від збройної агресії;

Пропонуємо ознайомитися із повним текстом публікації за наступним посиланням:

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю БФ «Право на захист» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

21.03.23

Наші колеги, юристки Лілія Книгницька, Анна Лактюшина та фахівчиня з моніторингу ситуації ВПО Олена Пазенко зустрілися з Мариною Погорєловою, керівницею Центру підтримки бахмутян «З Бахмутом у серці», який на початку березня цього року запрацював у Кривому Розі.

Центр має на меті об’єднати навколо себе ВПО з Бахмутської громади. Саме тут бахмутяни зможуть отримати підтримку та допомогу. Планується, що в центрі буде надаватися гуманітарна допомога, психологічна, а також проводитимуться заходи для діток ВПО.

Марина Погорєлова в розмові з представниками БФ «Право на захист» зазначила, що у Дніпропетровській області перебуває найбільша кількість переселенців з Бахмута, тому ідея створення такого Центру в Кривому Розі була лише питанням часу. Завдяки місцевій владі, які надають всебічну підтримку, ідея почала втілюватися:

«Центр підтримки бахмутян «З Бахмутом у серці» буде динамічно розбудовуватися та стане розвинутим осередком для підтримки та співпраці бахмутян, в якому кожен допомагає один одному створювати таку ж затишну та душевну атмосферу, як у їх рідному місті Бахмут!»

Команда БФ «Право на захист» та керівниця Центру обговорили подальшу співпрацю, а саме:

  • проведення юридичних консультацій на постійній основі;
  • організація інформаційних сесій;
  • супровід новоприбулих маломобільних вимушених переселенців, що потребують допомоги у розв’язання питань з документами тощо;
  • допомога в реєстрації на фінансову допомогу для ВПО.

«Кривий Ріг – велике місто, яке від початку повномасштабного вторгнення прийняло понад 70 000 ВПО. Але дуже важливо, що люди переміщені з Бахмуту матимуть свій куточок, куди вони зможуть приходити та зустрічати друзів, сусідів, знайомих – всіх, для кого Бахмут не просто місто в Україні, а їхнє рідне місто, яке для них «найкраще місто на землі», як мені сказав зі сльозами на очах літній дідусь з Бахмуту», – розповідає Олена Пазенко, регіональний монітор БФ «Право на захист»

– розповідає Олена Пазенко, регіональний монітор БФ «Право на захист»