Зробити пожертву
Укр / Eng
31.08.18

Можна сказати, що я – пенсіонер зі стажем, адже пенсію отримую вже 31 рік. Мені було 18 років, коли держава призначила пенсію по інвалідності. Тоді я тільки розпочав службу в армії, аж раптова травма змінила все моє життя. Зараз я майже нічого не бачу. Народився я та мешкав у м. Торез Донецької області й навіть не уявляв, що колись переїду до іншого міста. Та у грудні 2014 війна змусила мене прийняте складне рішення: я переїхав до м. Торецьк. Зареєструвався як ВПО, почав отримувати пенсію на новому місті. А у квітні 2016 року мені припинили виплачувати пенсію. Уперше за багато років. Майже рік намагався самостійно вирішити питання, але безрезультатно. Тоді я й завітав до юристів БФ «Право на захист». Разом із ними пройшов суд першої інстанції, який задовольнив позов та зобов’язав УПФУ виплатити всю належну мені пенсію з моменту її припинення. Життя знову увійшло в налагоджене русло, але не надовго. У березні 2018 року без будь-яких повідомлень УПФУ вдруге припинило виплату пенсії. Кажуть, що я не живу тут, у Торецьку. Хоч би поспілкувалися зі мною, зрозуміли, що навіть якби я захотів, то не зміг би їздити через лінію розмежування. Я й побачити її можу тільки якщо ткнусь у неї носом.

Олександр жартує, але зовсім не посміхається. Минуло менше року, а він знову змушений звертатися до суду щодо відновлення пенсії. Сьогодні разом із юридичною командою Маріупольського офісу БФ «Право на захист» Олександр знову чекає на розгляд його справи в суді першої інстанції.

Сьогодні  тисячі пенсіонерів-ВПО змушені постійно доводити державі своє право на пенсію. Зробити це вони можуть тільки в суді.

Нагадуємо, 4 вересня Велика Палата Верховного Суду розгляне зразкову справу щодо визнання незаконним припинення пенсії ВПО та її відновлення. БФ «Право на захист» сподівається на виважене та неупереджене рішення суду.

#ЗаПенсіїДляВПО

31.08.18

Дотримання прав та свобод цивільних осіб залишається надважливим питанням в умовах військового конфлікту на Сході України. Зокрема, забезпечення свободи пересування, зважаючи на обмежений доступ до державних структур, соціальних, банківських послуг тощо на неконтрольованих (НКУУТ) та наближених до лінії зіткнення територіях. Аби привернути увагу до потреб людей, які змушені долати важкі перепони, щоб навідати рідних з обох боків лінії зіткнення, отримати пенсію чи придбати продукти, БФ «Право на захист» проводить регулярне опитування на всіх контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) з червня 2016 року. Протягом цього періоду представники БФ «Право на захист» спостерігали за залежністю проблем, які непокоїли цивільних осіб під час перетину, від сезонних змін погоди, інтенсивності обстрілів та інших чинників.

Так, наприклад, за даними Державної прикордонної служби України (ДПСУ) щороку з потеплінням посилюється інтенсивність руху через всі КПВВ, що призводить до зростання скарг на тривале очікування в черзі. Масштаб проблеми також залежить від низки чинників: кількості працівників на КПВВ, розташування КПВВ, стану доріг тощо.
Найменше навантаження припадає на КПВВ «Гнутове», оскільки транспортне сполучення є зручним переважно лише для тих осіб, які подорожують у південному напрямку. Крім того, поганий стан дороги на НКУУТ також змушує багатьох обирати шляхи через інші КПВВ. Втім, за даними опитування у червні кількість скарг на тривалість очікування в чергах на цьому КПВВ різко збільшилася. Монітори БФ «Право на захист» пов’язують цю тенденцію з накладками в розкладі автобусів: попри те, що процедура проходження контролю доволі швидка, черги утворюються, коли одночасно до КПВВ прибуває декілька автобусів. На зростання кількості таких скарг також вплинуло розташування КПВВ, оскільки саме в маріупольському напрямку знаходяться основні курортні місця Півдня України, куди мешканці НКУУТ вирушають задля відпочинку.
Від осіб, що перетинали лінію зіткнення через КПВВ «Майорське», «Мар’їнка» та «Новотроїцьке» монітори неодноразово отримували скарги на навмисні затримки черги на непідконтрольній території. Взимку та навесні, коли КПВВ працювали за скороченим розкладом, частими були випадки, коли під кінець робочого дня на КПВВ з НКУУТ прибувала значна кількість людей. За інформацією від ДПСУ, працівники мусили працювати після закриття КПВВ, аби не залишати цивільних осіб у сірій зоні.

Умови очікування на КПВВ суттєво змінилися від початку проведення опитувань. За спостереженнями моніторів у червні-липні 2017 року, лише на КПВВ «Станиця Луганська» умови очікування були більш-менш задовільними. Рік потому в аналогічний період більше половини осіб, опитаних на цьому КПВВ, мали скарги щодо умов очікування. Серед всіх КПВВ рівень занепокоєності тут був найвищим.

Такі зміни пояснюються передусім спекою та задухою під навісами. Взимку навіси закрили з обох боків, аби зберегти тепло, проте влітку їх так і не відкрили. Оскільки черги на КПВВ «Станиця Луганська» є одними з найбільших, повітря під навісами не вистачає. Як наслідок, монітори продовжують фіксувати численні випадки втрати свідомості.
Опитані люди також скаржаться на нестачу місць для сидіння та незадовільний стан туалетів. Подібні проблеми також спостерігаються на всіх КПВВ. Відповідно до результатів опитування, станом на липень 2018 найбільш задовільними були умови очікування на КПВВ «Гнутове».

Лише на КПВВ «Майорське» стан дорожнього покриття на території КПВВ протягом всього періоду залишався задовільним та не спричиняв значного занепокоєння. Проте на більшості КПВВ погодні умови мали значний вплив на стан доріг. Наприклад, у березні більше половини (50.3%) осіб, опитаних на КПВВ «Мар’їнка» мали подібні скарги. Через дощі та сніг людям, які проходили через КПВВ, доводилося стояти в калюжах та багнюці. Щойно погода покращилась, кількість скарг на стан дороги різко знизилась і з травня не становила більше 5% від загальної кількості осіб, опитаних на цьому КПВВ.

Протилежна тенденція спостерігається на єдиному пішохідному КПВВ «Станиця Луганська». Проходження через зруйнований міст взимку було не лише фізично важким, особливо для осіб похилого віку та людей з інвалідністю, але й загрожувало отриманням травм. Влітку ж через погодні умови відсутність автомобільного сполучення спричиняла суттєвий дискомфорт, адже перетин лінії зіткнення на цьому КПВВ вимагає щонайменше години пішої ходи під сонцем. Як наслідок, відсоток респондентів, що висловлювали подібні занепокоєння, збільшився приблизно вдвічі у період з травня по липень.

Опитані особи також часто звертали увагу на проблеми з транспортом, адже більшість із тих, хто перетинає лінію зіткнення, рухаються пішки, доїжджаючи до КПВВ рейсовими автобусами. Від початку проведення опитування монітори отримували скарги щодо автобусів, які не доїжджають безпосередньо до КПВВ, зупиняючись на значній відстані від них. Опитані, особливо особи похилого віку, скаржилися, що змушені долати велику відстань пішки.  Крім того, у розкладі автобусів часто трапляються накладки, коли одночасно приїжджає декілька автобусів з людьми, що часто стає причиною утворення черг.

Обстріли – один із чинників занепокоєності, який опитувані зазначають відносно рідко, проте цей показник зростає після загострення бойових дій. Так, на КПВВ «Майорське» та «Гнутове» в травні різко збільшилася кількість осіб, що говорили про страх потрапити під вогонь. Станом на липень кількість подібних скарг знову знизилася. Найнижчим був показник на КПВВ «Станиця Луганська», де обстрілів поблизу КПВВ у робочий час не спостерігалося.

Лише 1.4% від усіх осіб, опитаних з січня по липень 2018 року були занепокоєні через обмеження та вилучення товарів на КПВВ. Найвищим на всіх КПВВ цей показник був у квітні та становив 2.9% від загальної кількості опитаних. Така динаміка, вочевидь, пов’язана з ротаціями працівників КПВВ.

Серед інших чинників занепокоєності можна виділити вибухонебезпечні предмети поблизу КПВВ (35 осіб назвали їх серед причин своєї занепокоєності під час проходження КПВВ), зловживання владою (14 осіб) та гендерно-обумовлене насильство (14 осіб). Втім, протягом усього періоду проведення опитування подібні побоювання висловило лише 63 особи з 14687 опитаних.

Загалом, представники БФ «Право на захист» констатують покращення ситуації на КПВВ з боку КУУТ та вітають позитивні зміни. Так, наприклад, проводилися роботи з реконструкції КПВВ «Мар’їнка» та «Станиця Луганська». На КПВВ «Майорське» в червні були встановлені додаткові навіси та лавки. Проте, важливо докласти більше зусиль для забезпечення вільного доступу громадян України до послуг та товарів, вкрай необхідних для життя.

Задля покращення ситуації на кожному КПВВ БФ «Право на захист» підготував низку рекомендацій, які можна знайти у звіті щодо перетину лінії зіткнення за перше півріччя 2018 року.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6517,6518,6519,6520″]

31.08.18

Сьогодні, 31 серпня, на КПВВ «Станиця Луганська» помер чоловік 1950 року народження. Він прямував на неконтрольовану Урядом України територію. Про це повідомляють монітори Сєвєродонецього офісу БФ «Право на захист» Оксана Понаморева Михайло Алфімов.

При перетині лінії зіткнення чоловік втратив свідомість. Лікарі швидкої допомоги та медпрацівники на КПВВ намагалися його врятувати, але безуспішно. О 10.43 медики констатували смерть чоловіка.

БФ «Право на захист» висловлює співчуття рідним та близьким померлого.

31.08.18

Зранку 31 серпня КПВВ «Новотроїцьке» працює в звичному режимі. Про це інформують Денис Ярошенко й Олена Фарзулаєва, монітори БФ «Право на захист».

Черг із обох боків немає.

30.08.18

Монітори Маріупольського офісу  БФ «Право на захист» Катерина Давидова та ОлексійШевченко повідомляють, що сьогодні на КПВВ «Мар’їнка» утворилася черга з людей, які перетинають лінію розмежування пішки.

Станом на 15:00 спостерігалася черга з приблизно 400 осіб із боку КУУТ.

Із боку НКУУТ черг немає, люди проходять через КПВВ у звичайному режимі.

БФ «Право на захист» закликає всіх, хто планує перетинати лінію розмежування через КПВВ «Мар’їнка», врахувати ситуацію, що склалася.

30.08.18

Станом на ранок 30 серпня КПВВ «Новотроїцьке» не відновив роботу. 

Про це повідомляє Cніжана Лукашова, керівник Маріупольского офісу БФ «Право на захист». За інформацією, отриманою від першого заступника начальника загону Донецької прикордонної служби – начальника штабу, полковника Андрія Савчука, КПВВ «Новотроїцьке», імовірніше, не працюватиме до кінця дня.

Врахуйте це, якщо плануєте поїздки та перетин лінії розмежування через КПВВ.

БФ «Право на захист» стежитиме за ситуацією і повідомлятиме про будь-які оновлення й зміни.

29.08.18

Пропонуємо до вашої уваги інфографіку з результатами роботи проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», який реалізує БФ «Право на захист» за фінансування Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Інформація наведена за вісім місяців 2018 року.

29.08.18

Монітори БФ «Право на захист» повідомляють, що сьогодні, 29 серпня, КПВВ «Майорське» працює у штатному режимі.

Станом на 15:00 з боку НКУУТ черга становила орієнтовно 200 осіб.

З боку КУУТ черги не було.

Нагадаємо, у зв’язку с покращанням безпекової ситуації в районі КПВВ «Майорське» командувачем Об’єднанних сил генерал-лейтенантом Сергієм Наєвим було прийнято рішення щодо відкриття КПВВ «Майорське» 28 серпня 2018 року.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6459,6486″]

29.08.18

– Про себе можу сказати тільки те, що майже все життя працював гірником на шахті, так само, як і всі мої знайомі та сусіди в місті Червоний Луч Луганської області. Професія почесна, але дуже важка. Тож не дивно, що разом із пільговою пенсію за списком №1 я отримав цілу низку професійних захворювань та переніс два інсульти. Дома лікували і стіни, а ось коли у 2014 році ми переїхали до Харкова, до фізичного болю додався ще й моральний, адже все майно довелося залишити там, дома. Разом із дружиною, сином та його родиною (невістка та двоє онуків)  ми орендували двокімнатну квартиру. Якось потихеньку справлялися. Ми з дружиною отримували пенсію, усе ж не сиділи на шиї в дітей. Спочатку я навіть не думав знову поїхати у Червоний Луч, але згодом з’явилася потреба в зимових речах, на купівлю яких у нас просто не було грошей. Тож раз чи два на рік я відвідував наш колишній дім та незабаром повертався назад у Харків. Навіть не знаю, коли встигли прийти з перевіркою та вирішити, що я не мешкаю в цій квартирі, але в лютому 2017 року мені припинили виплачувати пенсію. Звісно, фінансова підтримка рідних допомогла вижити, але я не звик бути «утриманцем». Це прикро та принизливо. Я заробив свою пенсію ціною власного здоров’я, то чому ж я повинен виправдовуватися та доводити, що живу тут?

Костянтин Іванович разом із юридичною командою Харківського офісу БФ «Право на захист» пройшов суд першої інстанції, який задовольнив позов та зобов’язав Слобожанське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова здійснити виплату належної ВПО пенсії з моменту припинення її виплати.

Аж тут почалося щось дивне: УПФУ, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подало до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яку було повернуто через несплату судового збору.

Невже  апеляційна скарга подавалася суто для затягування судового процесу та відстрочення часу виконання рішення? Схоже на те. Адже незабаром УПФУ відмовилося добровільно виконувати судове рішення. Тож рішення було направлено до виконавчої служби на примусове виконання.

Тільки в липні 2018 року УПФУ відновило Костянтину Івановичу поточну виплату пенсії та виплатило майже половину заборгованості за 17 місяців.

Виплату іншої частини працівники Пенсійного фонду обіцяють у серпні-вересні.

Костянтин Іванович сподівається, що незабаром отримає всю заборгованість по законно та чесно заробленій пенсії.

Сьогодні  тисячі пенсіонерів-ВПО змушені постійно доводити державі своє право на пенсію. Зробити це вони можуть тільки в суді.

Нагадуємо, 4 вересня Велика Палата Верховного Суду розгляне зразкову справу щодо визнання незаконним припинення пенсії ВПО та її відновлення. БФ «Право на захист» сподівається на виважене та неупереджене рішення суду.

#ЗаПенсіїДляВПО