Зробити пожертву
Укр / Eng
16.02.21

До вашої уваги – моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за січень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.   

ГОЛОВНЕ:    

  • Протягом місяця, перетин лінії розмежування можливо було здійснити лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській. Це призвело до зменшення кількості перетинів порівняно з періодом до введення карантинних обмежень. Загальна кількість перетинів лінії розмежування знизилася на 43%  у січні проти грудня (27 480 та 48 000 відповідно), що може бути пов’язано з зимовими святами.
  • 5 січня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Постанови № 1236, згідно з якими допускається тестувати осіб, які прибувають з непідконтрольної території на COVID-19, не тільки методом  ПЛР, а й за допомогою експрес-тесту на антиген. Донецькій і Луганській облдержадміністраціям доручено забезпечити функціонування пунктів тестування на КПВВ. Проведення експрестесту є безкоштовним для громадян України. Тести закупили коштом держбюджету, МОЗ підписав наказ про розподіл 1,8 млн тестів. У разі негативного результату дані автоматично відображаються в додатку «Вдома», і людина звільняється від самоізоляції. Станом на кінець січня, 156 осіб скористалися можливістю пройти експрестест на COVID-19 на КПВВ «Новотроїцьке». Тим часом, КПВВ «Станиця Луганська» не було забезпечено експрестестами, тому люди, які перетинають лінію розмежування в напрямку ПУТ на КПВВ «Станиця Луганська», можуть пройти тільки платний ПЛР-тест в двох приватних лабораторіях, розташованих на цьому КПВВ.
  • Згідно з опитуванням, основним видом послуг на КПВВ «Станиця Луганська», яким скористалися 83% людей, було зняття готівки.
  • Більшість тих респондентів, які були стурбовані будь-якими питаннями, в якості основної причини занепокоєння вказала на можливі проблеми з дозволом на перетин лінії розмежування. Це може бути викликано тим, що люди зіткнулися зі складною процедурою подання документів, як на КПВВ «Новотроїцьке». Крім того, 30% респондентів назвали причиною свого занепокоєння відсутність фізичної дистанції.
  • Протягом січня 3 695 вразливих осіб похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».

Документ можна завантажити українською та англійською.

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.    

Звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ», січень 2021 року

Читайте також:

16.02.21

Сьогодні єдиною можливістю виїхати з або в’їхати до непідконтрольної території України (НПУТ) залишається КПВВ «Станиця Луганська».

Кожного дня коли працює пункт пропуску люди стикаються з певними проблемами. За допомогою вони звертаються до наших моніторів.

Монітори ПнЗ: «Вдома» працює як зазвичай, 23 людини звернулися по допомогу на «Станиці»

12 лютого до спостерігачів БФ «Право на захист» звернулося чотири людини що прямували в бік непідконтрольної території. У них не було електронних перепусток для пропуску.

Такою була й історія одного чоловіка, який не мав цієї перепустки. Він попросив наших колег допомогти її оформити на його ID паспорт. Через те, що обробка електронної заявки займає добу чоловікові довелося залишитися в Станиці Луганській на ніч. Від наших моніторів він отримав продуктовий набір.

Монітори ПнЗ: «Вдома» працює як зазвичай, 23 людини звернулися по допомогу на «Станиці»

У людей що перетинають КПВВ в бік підконтрольної території інколи виникають складнощі з встановленням додатку «Вдома». 11 лютого до спостерігачів БФ «Право на захист» звернулися 19 людей. За словами колег, сервіс цього дня працював у звичному режимі.

Більше інформації про ситуацію на КПВВ читайте у статті Вільного радіо. Наші колеги регулярно розповідають журналістам видання про ситуацію на пунктах пропуску.


UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

15.02.21

Електронні послуги станом на сьогодні є одним з ключових секторів у реформі державного сектору. «Диджиталізація» дозволяє вирішувати значну частину проблем, пов’язаних з перевантаженістю державних структур.

Особливо актуальними ці реформи стали саме зараз, у часи пандемії, адже дозволяють людям не стояти в чергах заради отримання тих чи інших послуг.

Пропонуємо до перегляду 4 відео від «Юридичного порадника для ВПО» з покроковою інструкцією як отримати державні послуги у зручному форматі, будь-де, будь-коли за допомогою пристрою з веббраузером та Інтернет-з’єднанням.

Користуйтеся перевагами дистанційного доступу до державних послуг!

Як отримати державну допомогу онлайн Відеоінструкція від Юридичного порадника для ВПО

Норвезька рада у справах біженців в Україні – правова допомога

Програма EGAP

Читайте також:

09.02.21

З початку введення карантину для багатьох переселенців постало питання: як надалі нараховуватиметься адресна допомога? Оскільки багато її отримувачів це особи з групи ризику, то за умов карантину вони не мали можливості зробити це самотужки.

На щастя, держава в цьому питанні пішла назустріч громадянам — і в нормативно-правові акти були внесені зміни, згідно з якими адресна допомога на період карантину та плюс 30 днів після нього автоматично продовжується.

На час карантину призупинена дія норми, за якою внутрішньо переміщеній особі, яка перебуває на тимчасово окупованій території (ТОТ) понад 60 днів, зупиняють нарахування допомоги.

Тож якщо у внутрішньо переміщеної особи змінились обставини — і вона претендує на більшу суму адресної допомоги, то після закінчення карантину людина може подати документи на перерахунок суми виплат із моменту виникнення нових обставин.

Однак ця норма діє в обидві сторони, тобто якщо під час карантину  змінились обставини і адресна допомога була нарахована у більшому об’ємі ніж мало бути, то після карантину буде здійснено перерахунок і отримувачу доведеться повернути надмірно сплачені кошти.

Hromada адресна допомога

Але є і негативні моменти в цій історії. З початку 2021 року адресна допомога надаватиметься за новими правилами. З 1 січня заява разом із необхідними документами приймається лише, якщо її надіслано поштою або в електронній формі через офіційний сайт Мінсоцполітики.

Крім того, у профільній постанові написано, що особа може подати документи посадовим особам виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або в ЦНАП.

На папері все виглядає ніби прозоро, однак незрозуміло, як буде відбуватися процедура насправді. Адже ЦНАПи такі документи не приймають, а щоб подати документи до представників об’єднаної територіальної громади (ОТГ), потрібно, аби ОТГ було під’єднано до спеціального порталу «Соціальна громада». Згідно з наявними даними станом на сьогодні в Україні сформовано орієнтовно 1,5 тис. ОТГ, з них до порталу «Соціальна Громада» під’єднано лише до 500 громад.

адресна допомога соціальна громада ОТГ
Так виглядає заставка застосунку “Соціальна громада”. Зображення взяте з сайту Запорізької обласної держадміністрації

То ж що ми маємо? Дію карантину продовжили до 28 лютого 2021 року, а вже з 1 березня 2021 року всі заяви на призначення адресної допомоги й не тільки, мають одразу формуватися представниками ОТГ в електронній формі для направлення заяв до Мінсоцполітики з метою нарахування допомоги.

Отже, ми побачимо децентралізацію такою, якою вона є. Чи дійсно представники територіальних громад турбуються про вразливі категорії населення? Чи болить їм питання переселенців? Оскільки лише від відповідей на ці питання буде залежати, як швидко громади будуть приєднуватися до порталу «Соціальна Громада». Як швидко буде налагоджено процес призначення та продовження соціальних виплат.

Зі свого боку хотілося б порекомендувати переселенцям не чекати й почати діяти самостійно. Для цього необхідно зателефонувати в органи місцевої влади та поцікавитися, чи під’єднане ваше ОТГ до згаданого порталу. Яка процедура призначення допомоги діє зараз тощо.

«ВПО вже  є повноцінними членами громади. Вони вибороли право брати участь у місцевих виборах — і не маю сумнівів, що право на отримання адресної допомоги за новими правилами ними також буде отримано»,

— зазначає Анастасія Одінцова, правова аналітикиня БФ «Право на захист».

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

09.02.21

6 лютого в місті Ізюм у Харківській області благодійним фондом “Право на захист” була проведена консультація для внутрішньо переміщених осіб щодо житлових питань. До заходу долучилися 17 осіб. 

Серед питань, які були розглянуті:

  • порядок отримання тимчасового житла;
  • особливості житлових програм для ВПО;
  • житлові програми на рівні громади.

«Житлова проблема була та є однією з найбільш гострих для внутрішньо переміщених осіб. З урахуванням того, що сім’ї переселенців мають різні можливості та потреби, існує необхідність у відповідних житлових програмах. Лише об’єднавши зусилля на державному та місцевому рівнях, можна досягти позитивного результату в цьому питанні»,

— зазначила Олена Приходько, консультант із судового провадження БФ «Право на захист».
Відбулась зустріч-консультація для ВПО щодо реалізації права на житло

Захід проведено в рамках проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», за підтримки Українського фонду соціальних інвестицій.

Консультаційні заходи, які регулярно організує БФ «Право на захист» допомагають переселенцям реалізувати їхні права, гарантовані Конституцією, Законами України та міжнародними нормами. 

Читайте також:

05.02.21

У середині 2020 року в Україні затвердили новий адміністративно-територіальний устрій – на мапі нашої країни з’явилися 1469 територіальних громад. Для підвищення ефективності державного управління оптимізували систему районів і замість 490 «старих» районів утворили 136 «нових», укрупнених. Так були створені передумови для організації місцевих виборів у жовтні 2020 році на новій територіальній основі.

Однак конфлікт на сході триває, і багато населених пунктів Донецької та Луганської областей опинилися на лінії збройного зіткнення, відтак через невідповідність міжнародним стандартам забезпечення безпеки та демократичного виборчого процесу провести там чергові та перші місцеві вибори у жовтні 2020 року не вдалося.

8 серпня 2020 року Центральна виборча комісія (ЦВК) ухвалила постанову № 161, якою затвердила перелік громад, де місцеві вибори провести неможливо. До нього потрапили 10 сільських, селищних та міських рад Донеччини та 8 — Луганщини. Територіальні громади, де не було проведено місцеві вибори, опинилися у правовому вакуумі та колапсі, адже вони не можуть повноцінно здійснювати місцеве самоврядування: затвердити бюджет; відкрити рахунки в органах казначейства тощо.Через це в січні 2021 року не виплатили заробітну плату деяким працівникам сільських, селищних, районних, міських рад; припинили фінансування закладів освіти та культури; через несплату комунальних послуг всі важливі об’єкти опинилися на межі відключення від газо-, теплопостачання; припинили роботу центри надання адміністративних послуг, через що неможливо отримати соціальні послуги тощо. 

«Такі проблеми є непоодинокими та різноманітними. – Розповідає адвокат сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» Алла Скворцова. – Не тільки у громадян, а і у представників місцевого самоврядування виникають запитання, на які немає відповідей. Єдиним позитивним рішенням у поточних обставинах буде створення військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) на таких територіях. Тому законодавець змінив умови створення ВЦА». 

Децентралізація. З якими проблемами стикнулися на Донеччині і Луганщині?
Сучасно обладнані військово-цивільні адміністрації – ідеальний варіант вирішення проблеми вже сьогодні.

Відповідні правки в Законі України «Про військово-цивільні адміністрації» набрали чинності 14 січня 2021 року. Тепер створити ВЦА можна не лише якщо місцеві ради не виконують свої завдання, а і якщо ЦВК ухвалила рішення про неможливість проведення місцевих виборів у громаді. Тепер останнє слово залишається за Президентом країни – зараз на підписі Президента України перебуває проєкт Указу про створення військово-цивільних адміністрацій населених пунктів на території 8 територіальних громад Луганської області. 


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

29.01.21

Після початку подій на сході України у 2014 році тисячі людей зіткнулися з проблемою отримання соціальних виплат. Ті, що залишилися на ТОТ більше не могли отримувати гроші, які вони все життя активно сплачували у вигляді податків, ставши заручниками ситуації в зоні, де неможливо проводити фінансові операції відповідно до до законодавства України.

Зі схожою ситуацією зіткнулися і внутрішні переселенці – люди, яким довелося покинули зруйновані рідні міста та майно та переїхати до інших регіонів України. На жаль, через присутність великої кількості формальних процедур, вони часто не можуть або не знають як отримати пенсії та виплати, гарантовані державою.

Вчора, 28 січня координаторка з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист» Юлія Трало в ефірі програми «Ціна питання» розповіла про особливості виплати пенсій жителям тимчасово окупованих територій (ТОТ) в умовах карантинних обмежень, пов‘язаних з поширенням коронавірусу. Зокрема, було обговорено і такі питання:

  • Яка наразі ситуація з соціальними виплатами жителям непідконтрольних територій та внутрішньо переміщеним особам?
  • Чи є перспектива подальшої реновації та модернізації КПВВ у зв‘язку з зменшенням потоку людей після введення карантинних обмежень?
  • Як надалі вирішуватиметься питання заборгованості пенсійних виплат жителям ТОТ?
  • Яким чином люди можуть відстояти права на належні пенсійні виплати у судовому порядку?

Вмикайте відео та слухайте запис ефіру на Youtube!

Нагадуємо, що колеги нашого Фонду щочетверга о 10:00 долучаються до прямого ефіру на UA:Українське Радіо Голос Донбасу. Слухайте наживо!

Частоти:

Луганська область

Сватове 103,5 МГц

Лисичанськ 105,9 МГц

Білолуцьк 101,9 МГц

Марківка 102,9 МГц

Зоринівка 100,1 МГц

Біловодськ 102,1 МГц

Широкий 99,5 МГц

Станиця Луганська 89,3 МГц

Бахмутівка 104 МГц

Троїцьке 102,1 МГц

Донецька область

Бахмут 87,9 МГц

Краматорськ 90,4 МГц

Гірник 95,7 МГц

Єлизаветівка 95,3 МГц

Волноваха 100,3 МГц

Маріуполь 88 МГц

Дякуємо Сергію Бондарчуку та колективу радіо за цікаву та продуктивну дискусію про дійсно важливі та актуальні для громадян України питання!

Нагадаємо, що в минулий четвер до ефіру долучилися наші колеги Ярослава Юдіна та Наталія Острух та розповіли про юридичні аспекти рішень міжнародних судів.


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

28.01.21

28 січня БФ «Право на захист» було проведено вебінар «Компенсація за зруйноване житло. Практичні аспекти реалізації механізму надання грошової компенсації». Захід було реалізовано в межах проєкту NRC_ECHO за підтримки Норвезької ради у справах біженців в Україні.

Спікерами виступили юриски офісу БФ «Право на захист» в м. Курахове Поліна Горелік та Алла Щербина. Під час онлайн-заходу були розглянуті такі питання:

  • Чим врегульоване питання отримання компенсації за зруйноване житло?
  • Хто може отримати компенсацію за житло, зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру?
  • Як реалізувати своє право на отримання компенсації?
  • Як діяти у разі відмови в наданні компенсації?

До заходу долучилися зацікавлені темою особи, а також бенефіціари, чиї житлові будинки (квартири) було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру.

Запис онлайн-заходу доступний для перегляду на Facebook та YouTube:

Висловлюємо щиру вдячність всім, хто мали нагоду долучитися до вебінару!

27.01.21

Пропонуємо до вашої уваги звіт «Постанова КМУ #767: виклики та перешкоди для участі у програмі», підготовлений БФ «Право на захист».

Звіт ґрунтується на результатах опитування щодо намірів, викликів та перешкод, пов’язаних із участю в програмі грошової компенсації (допомоги) постраждалим за зруйноване (пошкоджене) житло відповідно до Постанови КМУ №767.

Додаткова інформація була зібрана під час численних моніторингових візитів до населених пунктів Донецької та Луганської областей, які відбувалися у жовтні-грудні. 

Загалом було зібрано інформацію щодо 826 житлових об’єктів: 325 зруйнованих та 501 пошкоджено. 

звіт report damaged housing

Також наші моніторингові та юридичні команди, беручі участь в деяких засіданнях комісій з розгляду відповідних питань у якості спостерігачів чи їх членів, мали змогу безпосередньо отримати інформацію щодо реалізації програми.

Фокусуючись на досвіді учасників, цей звіт доповнює опитування, проведене Агентством ООН у справах біженців (UNHCR) в листопаді 2020 року, присвячене аспектам роботи таких комісій, яке теж базувалося на спостереженнях БФ «Право на захист» та інших НУО, що брали участь в їх роботі. 

БФ «Право на захист» ініціював дослідження, щоб зрозуміти відповідність програми потребам людей, які є її цільовою аудиторією, а також для того, щоб виявити потенційні підводні камені.

Ми вирішили звернутися до тих із наших бенефіціарів, які належать до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), людей, яких торкнувся конфлікт, та які, за повідомленнями, стикалися з проблемою зруйнованого чи пошкодженого житла.

Також було опитано потенційних вигодонабувачів, про яких вже було відомо моніторам та тих, кого виявили під час польових візитів. Інтерв’ю були проведені у період з жовтня по листопад в Донецькій та Луганській областях телефоном або під час очних зустрічей.

Наприкінці опитування деякі випадки були переадресовані до правової команди БФ «Право на захист» для подальшого супроводу. Таким чином, наша команда не тільки зібрала дані, але й оперативно надала допомогу тим, хто виявив бажання взяти участь в програмі, проте через деякі причини стикнувся зі складнощами в процесі. 

Звіт доступний

українською та англійською.


Читайте також: