Місяць: Червень 2019

Контрольні пункти в’їзду виїзду давно перетворилися на буденність для тисяч українців: щомісяця через 5 діючих КПВВ здійснюється понад 1,2 млн перетинів лінії розмежування. Проте досі рівень їхнього оснащення та придатності до роботи з такою кількістю людей викликає безліч нарікань. Та найгірше, що станом на сьогодні на законодавчому рівні так і не визначено, хто саме відповідає за КПВВ та має фінансувати роботи щодо їх облаштування та інші питання. Про ці та багато інших проблем, а також шляхів їх вирішення говорили представники недержавних організацій під час презентації звіту” “Оцінка умов перетину лінії зіткнення через контрольні пункти в’їзду-виїзду”.

 Правозахисники з початку конфлікту на Сході намагаються привернути увагу до необхідності системного перегляду підходу до функціонування КПВВ. Але зміни, якщо і відбуваються, то дуже повільно. Так, під час прес-конференції Ноель Калхун, Заступниця Голови Представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні, зауважила, що попри масштабність проблеми, їй приділяється замало уваги з боку влади. Переважна більшість українців навіть не мають уявлення, перед якими труднощами постають люди на КПВВ. “Ті, хто знаходиться в зоні конфлікту, залишаються поза увагою. В місяць через ці пункти здійснюється мільйон перетинів, вони пов’язані з тисячами людських історій. Але КПВВ продовжують лишатися в поганому стані вже протягом довгих років. Саме з цієї причини ми продовжуємо говорити про ситуацію там – і намагаємось зробити все можливе, аби цю проблему почали вирішувати”.

 Ці слова підтвердила і Марія Алєксєєнко, керівник проекту “Адвокація та правова допомога ВПО БФ “Право на Захист”. Вона зауважила, що за приблизними оцінками, через КПВВ щомісяця понад 600 тис. осіб. Це здебільшого люди похилого віку та жінки з дітьми, які виїжджають або в’їжджають на непідконтрольну територію. Та при цьому адекватних умов для очікування та перетину лінії зіткнення там досі не створено. “На КПВВ Станиця Луганська в день від 4 до 10 людей втрачали свідомість. Це вказує на те, що на КПВВ досі не створені безпечні та гідні умови перебування, – наголосила Марія Алєксєєнко. – Але при цьому жодний закон в Україні не містить визначення КПВВ, не фіксує їхній правовий статус, не пояснює, що таке КПВВ, чому вони потрібні, хто за них відповідає, яким чином вони мають фінансуватися, за які кошти повинно закуповуватися майно та оплачуватися послуги, які там надаються”.

Зважаючи на масштаби та значущість проблеми БФ “Право на захист” приділяє особливу увагу ситуації на лінії перетину – зокрема стану самих пунктів, рівню їхнього оснащення – та надає на КПВВ правові та інформаційні консультації починаючи з 2016 року. “А з червня 2017 року ми проводимо регулярне опитування людей, щоб дізнатися про те, з якими викликами стикаються люди, скільки часу люди витрачають на перетин, зрозуміти, хто ці люди, які переміщуються, – сказала пані Марія. – Завдяки цій системній роботі команда ‘Право на захист’ мала можливість оцінити зміни, що відбулися у 2018-2019 роках, та узагальнити проблемні питання, які ще потрібно вирішити, щоб пропускні пункти стали територією більш дружною для людини, що вимушена його перетинати”.

Отримані дані та експертні оцінки були представлені в форматі звіту “Оцінка умов перетину лінії зіткнення через контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ)”, в основу якого лягли результати масштабного моніторингу на КПВВ.

 “Центральною темою моніторингу стало комплексне облаштування КПВВ, розпочате у серпні 2018. Cаме системний запуск цього процесу і його результати БФ “Право на захист” зафіксували у звіті, – розповіла правова аналітикиня БФ “Право на захист”Дар’я Дмитренко.

 В процесі роботи над звітом було проведено опитування людей на КПВВ щодо їхньої оцінки результатів переоблаштування та ремонтних робіт, проведених на двох з п’яти КПВВ в 2018 році. В дослідженні брали участь понад 125 осіб. Загалом 87% опитаних (109 осіб) оцінили зміни позитивно. Лише невеликий відсоток подорожуючих не відчули змін або оцінили їх негативно. Близько 64% опитаних (81 особа) зазначили, що перетин лінії зіткнення через КПВВ, пришвидшився після їх облаштування. На питання, чи почуваються вони більш захищеними при перебуванні на КПВВ після їх облаштування, 73% (92 особи) відповіли ствердно.

Крім того, монітори організації на діючих КПВВ відстежували, як впроваджені зміни на пунктах впливають на життя українців, які змушені перетинати лінію зіткнення, їх безпеку та доступ до реалізації своїх прав. Також фіксувалися «слабкі місця», які поки не дозволяють створити гідні умови перебування відповідно до гуманітарних стандартів.

“Завдяки цій системній роботі команда БФ “Право на захист” мала можливість оцінити зміни, що відбулися у 2018-2019 роках, – зауважила Дар’я Дмитренко.- А постійна комунікація з людьми на КПВВ дала нам можливість не просто описати ситуацію, але й прописати практичні рекомендації, які можуть дійсно покращити ситуацію”.

 Тож попри те, що БФ Право на захист бачать покращення на КПВВ з боку держави — адже до 2018 року питаннями КПВВ та їхніми умовами займалися здебільшого міжнародні організації — існує багато невирішених проблем. Важливим є визначення правового статусу КПВВ та питання щодо його фінансування з держбюджету. Шляхом вирішення низки питань БФ ‘Право на захист’ вбачають створення єдиного органу, який буде контролювати та відповідати за умови та стан КПВВ. Серед нагальних питань є відновлення зруйнованого мосту в Станиці Луганській та відкриття іншого КПВВ в Луганській області.

В свою чергу Олена Будаговська, Координатор з адвокації та комунікацій організації “Людина в біді” відзначила, що зараз громадські організації та держава мають об’єднати свої зусилля, аби розв’язати проблеми на КПВВ та полегшити процес перетину лінії розмежування для громадян. “Наша організація присутня в Україні ще з 2003 року. Тому ми мали можливість невідкладно надати гуманітарну допомогу, коли розпочався конфлікт 2014 року, а саме з серпня місяця. І робили це по обидві сторони лінії розмежування – в Донецькій та Луганській областях, – сказала Олена Будаговська. – Тож ми дуже добре знаємо, що мова йде не про абстрактні питання, а про життя реальних людей”.

Моніторинг проводився БФ «Право на захист» в рамках проекту «Надання багатогалузевої гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню Східної України», який реалізується БФ «Право на захист» за фінансової підтримки Європейської комісії в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського союзу в межах консорціуму ACCESS та за участі проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», який реалізує БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за травень 2019 року. В основу звіту покладені дані візитів на п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) в травні 2019 року. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

▪ На КУУТ три особи похилого віку померли під час перетину лінії зіткнення в травні (2 на КПВВ «Мар’їнка», 1 на КПВВ «Майорське»). За попередньою інформацією, причини смерті були пов’язані з хворобами серця.
▪ Через спеку та задуху під навісами, кількість випадків втрати свідомості на КПВВ «Станиця Луганська» продовжує зростати (7-10 осіб на день).
▪ Проблема водопостачання на КПВВ «Станиця Луганська» залишається невирішеною. Недостатнє постачання питної води на КПВВ суттєво ускладнює перетин лінії зіткнення у літній період.
▪ З 13 травня працівників ДПСУ на КПВВ «Мар’їнка» зобов’язали заповнювати вручну талони на проходження КПВВ, на додачу до перевірки дозволів на перетин лінії зіткнення. Це суттєво сповільнює процедуру перетину.
▪ ДПСУ на КПВВ «Станиця Луганська» продовжує обмежувати рух людей, які перевозять маломобільних осіб між блокпостами КУУТ та НКУУТ за плату. Через обмеження, такі особи змушені проходити велику відстань пішки.
▪ Представники ДПСУ отримали інструкції щодо режиму сприяння та позачергового пропуску школярів з НКУУТ, які перетинають лінію зіткнення для проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

Документ можна завантажити англійською та українською мовами.Today we present the report ‘Crossing the line of contact’ for May 2019. It is based on data collected during  visits to the five entry-exit checkpoints (EECPs) in May 2019. More statistical data can be found on the Eastern Ukraine Checkpoint Monitoring Online Dashboard.

▪ In the GCA three elderly persons died while crossing the contact line in May (2 of them died at Marinka and 1 at Maiorske EECP). Preliminary information suggests that the causes of death in all these incidents were related to heart diseases.

▪ Due to the temperature increase and stuffiness under the sheds, the number of people fainting at Stanytsia Luhanska EECP continues to grow (7-10 persons per day).

▪ The water supply issue at Stanytsia Luhanska EECP remains unsolved. Continuous lack of potable water at the EECP is especially acute due to the weather changes.

▪ Since May 13 SBGS servicemen at Marinka EECP are required to manually fill the tickets for passing the EECP in addition to checking the permits for crossing the contact line. It significantly slows down the crossing procedure.

▪ SBGS at Stanytsia Luhanska continues to restrict the movement of people who are charging elderlies and persons with impaired mobility for transporting them through the EECP. Due to the restrictions these people have to walk a great distance themselves.

▪ The SBGS representatives received instructions to ensure the expedited crossing of schoolers from the NGCA who are travelling through the contact line to pass the External Independent Testing.

The document can be downloaded in English and Ukrainian.