Зробити пожертву
Укр / Eng

Місяць: Березень 2022

31.03.22

Наші юристи розробили па’мятки для тих українців, хто зараз перебуває в Польщі, Німеччині, Словаччині, Румунії, Угорщині чи Молдові.

Інформація про тимчасовий захист є компіляцією даних, зібраних з офіційних сайтів відповідальних органів та організацій. Слідкуйте за оновленнями, адже інформація швидко змінюється.

ПОЛЬЩА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

zmist-pravovogo-statusu-polshhaЗавантажити

НІМЕЧЧИНА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

zmist-pravovogo-statusu-nimechchynaЗавантажити

СЛОВАЧЧИНА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

zmist-pravovogo-statusu-slovachchynaЗавантажити

РУМУНІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

zmist-pravovogo-statusu-rumuniyaЗавантажити

УГОРЩИНА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

zmist-pravovogo-statusu-ugorshhynaЗавантажити

МОЛДОВА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

zmist-pravovogo-statusu-moldovaЗавантажити

ШВЕЦІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням: zmist-pravovogo-statusu-shvecziya.pdf

завантажити

НОРВЕГІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням: zmist-pravovogo-statusu-norvegiya.pdf

завантажити

ФІНЛЯНДІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням: zmist-pravovogo-statusu-finlyandiya-1.pdf

завантажити
29.03.22

До юридичної команди БФ «Право на захист» у Вінниці звернулись переселенці з села Тарасівка у Київській області. Мати з донькою та їхній сусід – інвалід дитинства Ігор. Його історію розповіла жінка, сусідка, яка врятувала хлопця.  

Історія інваліда дитинства Ігоря

24-річний Ігор Шиш – інвалід другої групи та сирота. Хлопчина може дбати про себе фізично, але вроджене психічне захворювання дуже обмежує його в буденному житті. Біологічних батьків хлопець не знає, проте у 2015 році опіку над ним встановили односільчани Оксана Деменчук та її чоловік Олексій. Зараз про їхню долю нічого невідомо.

Зрештою жінка зрозуміла, що залишатися стає дедалі небезпечніше та потрібно негайно виїжджати. Вона вирішила не витрачати ні секунди часу. На жаль, батьки Ігоря не встигли долучитися до них та лишилися в селі. Виїхати було складно, але жінці вдалося врятувати життя своєї та чужої дитини… Зараз вони знайшли прихисток у Вінниці. Проте зв’язатися з батьками Ігоря не змогли.

Знайшли порятунок

Виїхати було складно, але жінці вдалося врятувати життя своєї та чужої дитини… Зараз вони знайшли прихисток у Вінниці. Проте зв’язатися з батьками Ігоря не змогли.

Ігор отримує соціальну виплату як інвалід дитинства, проте самостійно отримати гроші він не може (тільки його офіційні опікуни), як і додаткову допомогу для переселенців.

Допомагаємо з оформленням соціальних виплат переселенцю-інваліду дитинства

Адвокат Сергій Галемський та юристка Ірина намагалися з’ясувати хоч щось про Ігоря та його близьких, проте селищна рада Тарасівки зруйнована під час обстрілу, багато хто з працівників з важкими пораненнями у лікарнях. Дізнатися бодай щось поки що не вдалося. Зараз дуже ускладнює все той факт, що про опікунів відомо тільки те, що змогли розповісти сусіди. З родиною Ігоря наразі немає зв’язку та подальша їх доля невідома.

Коментар юриста

 «Усі виплати отримують опікуни, адже Ігор сам неспроможний це робити. Без опікунів він не зможе оформити довідку ВПО та подати заяву на отримання допомоги. Родина сусідів також неспроможна фінансово утримувати хлопця. Ми будемо звертатись до органів опіки та піклування Вінницької міської ради щодо встановлення тимчасової опіки. Це допоможе хлопцю».

Сергій Галемський, адвокат БФ “Право на захист”

25.03.22

Свобода пересування:

1. 24 лютого Указом Президента № 64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 25 квітня ( Указ Президента № 133/2022 )

2. 15 березня Законом України № 2122-IX Верховною Радою України внесені зміни до законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 

Відповідно до таких змін розширено список осіб, які отримують відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема:

  • зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено;
  • здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти – стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).

Список громадян України віком 18-60 років до яких не застосовується обмеження виїзду за кордон.

Крім цього, виключено пункт про відстрочку від призову на строкову військову службу особам, родичі яких загинули або пропали під час проведення антитерористичної операції.

3. Постановою № 264 від 12 березня Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетину державного кордону громадянами України, відповідно до яких на час надзвичайного або воєнного стану спрощено перетин державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, що їх супроводжують.

Пам’ятка щодо перетину кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, що їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану

4. 3 березня Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану», відповідно до якої спрощено порядок перетину державного кордону для водіїв 18-60 років, які перевозять гуманітарний вантаж.

Доступ до медичних послуг:

1. Кабінетом Міністрів України 12 березня прийнято постанову № 260 «Про внесення зміни до порядку реімбурсації лікарських засобів», згідно з  якою на період воєнного стану інсулін для пацієнтів відпускатимуть безкоштовно, доплата з пацієнтів не стягується, положення щодо часткового відшкодування вартості препаратів інсуліну, розрахунку суми доплати за препарати інсуліну, що сплачуються пацієнтами аптечному закладу, не застосовуються.

2. Міністерством охорони здоров’я України 28 лютого прийнято наказ № 388 «Щодо забезпечення функціонування у галузі охорони здоров’я», у якому передбачено, що  в період дії воєнного стану на території України у разі відсутності технічної можливості виписування електронних направлень, електронні направлення можуть виписуватися в паперовій формі. Під час застосування спеціального порядку виписування направлень, передбаченого цим наказом, вимоги Порядку щодо електронних направлень – не застосовуються.

3. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 04 березня № 413 «Деякі питання обігу та відпуску лікарських засобів в період воєнного стану», відповідно до якого дозволили отримувати інсулін як за електронним, так і за паперовим рецептом.

4. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 17 березня № 496 «Деякі питання надання первинної медичної допомоги в умовах воєнного стану», згідно з яким  надавачі первинної медичної допомоги повинні забезпечити ведення обліку переміщених осіб, які звертаються для отримання такої допомоги, за затвердженою формою.

5. 20 березня прийнято зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 374, відповідно до якого дозволено проведення планових госпіталізацій пацієнтів за певних умов:

  • завантаження менше 70 % ліжкового фонду терапевтичного профілю;
  • завантаження менше 50 % ліжкового фонду хірургічного профілю;
  • за рішенням структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської воєнних адміністрацій, та з урахуванням тактичної ситуації. 

6. Співробітниками БФ «Право на захист» розроблено пам’ятки щодо перетину державного кордону для громадян України в умовах воєнного стану 

7. БФ “Право на захист” розробив для громадян України, які вимушені були покинути її територію у зв’язку з воєнними діями, порівняльну таблицю режимів і статусів для громадян України в країнах Європейського Союзу.

8. Співробітники БФ «Право на захист» постійно відвідують МКПП «Краківець», що знаходиться біля українсько-польського кордону, де проводять консультування людей щодо правил виїзду дітей, підготовки документів для виїзду, перетину кордону чоловіками, які підлягають мобілізації тощо.

Крім цього, співробітники БФ «Право на захист» повідомили про покращення стану надання медичної допомоги в порівнянні з першими днями запровадження воєнного стану в Україні. Насамперед, українські медики не встигали доїжджати до пункту пропуску. У такому випадку інколи допомогу надавали медики з польської сторони. Також на пункті пропуску трапилися два випадки, коли жінки народжували не в пристосованому для цього медичному закладі, а в палатці медпункту і в цьому їм допомагала лише медсестра, а не кваліфікований лікар.

9. Під час візитів на МКПП «Смільниця», «Угринів», «Шегині», «Рава-Руська», які знаходяться на українсько-польському кордоні, співробітниками БФ «Право на захист» виявлено проблеми, які притаманні для всіх вказаних пунктів пропуску, а саме:

  • нестача медичних препаратів (особливо препарати для зниження тиску, заспокійливі, інсулін);
  • проблеми з виїздами швидкої допомоги до пунктів пропуску. У таких випадках допомогу надають польські медики, які на власних каретах швидкої допомоги доправляють людину до медичного закладу на території Польщі;
  • відсутність дефібриляторів.

10. Співробітники БФ «Право на захист» під час своєї діяльності в Чернівецькій області на МКПП «Мамалига», «Кельменці», «Росошани», які межують з пунктами пропуску Республіки Молдова та МКПП «Порубне» – з Румунією, виявили, що у всіх пунктах пропуску відсутні базові потреби громадян для комфортного перетину кордону, зокрема: 

  • інформаційні стенди та інформаційні матеріали щодо правил перетину державного кордону, які є видимими та доступними в зонах очікування;
  • безкоштовний інтернет;
  • банківські послуги;
  • централізованого водопостачання;
  • туалети (біотуалети);
  • пункти обігріву та відпочинку, намети.

Крім цього, щодо надання медичної допомоги на вищевказаних пунктах пропуску:

  • відсутні вказівники до пунктів надання першої медичної допомоги (далі – пункти);
  • пункти не обладнанні дефібриляторами та глюкометрами;
  • недостатня забезпеченість пунктів медикаментами.

21.03.22

Психологічна служба працюватиме, як один з проектів Фонду, для забезпечення процесу психологічної адаптації цивільного населення, що постраждало і продовжує страждати від війни в Україні. Ми працюємо на відновлення психічних опор та навчання самодопомозі задля стабілізації в стресі та кризових ситуаціях. Проєкт шукає психотерапевта на неповню зайнятість з актуальною присутністю в одному з трьох міст – Львів, Дніпро, Чернівці.

Опис вакансії Психотерапевт (-ка)/ кризовий консультант (-ка)

Назва посади: Психотерапевт(ка)/кризовий консультант(ка)

Проєкт: Невідкладна психологічна допомога та психосоціальна підтримка населенню України

Тривалість проекту: 2 місяці

Звітування: Координатор психологічної служби

Про нас

БФ «Право на захист» (далі – Фонд) – благодійна організація, що зосереджує свою діяльність на наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), особам, які потребують міжнародного захисту, особам без громадянства, особам з підвищеним ризиком безгромадянства та особам без документів. З початку конфлікту на Сході України Фонд проводив моніторинг ситуації захисту прав ВПО, надаючи правову допомогу та посилюючи гуманітарну відповідь у Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпровській, Запорізькій областях.

ОПИС ПРОЄКТУ

Психологічна служба працюватиме, як один з проектів Фонду, для забезпечення процесу психологічної адаптації цивільного населення, що постраждало і продовжує страждати від війни в Україні. Ми працюємо на відновлення психічних опор та навчання самодопомозі задля стабілізації в стресі та кризових ситуаціях.

ОБОВ’ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

  • Брати участь у підготовці та поширенні просвітницьких матеріалів.
  • Вести зустрічі кризового консультування для населення.

ПРОФЕСІЙНІ ВИМОГИ

  • Вища освіта в галузі психологічних, соціальних чи гуманітарних наук.
  • Завершене сертифіковане психотерапевтичне навчання в одному або більше методах.
  • Завершений курс пропедевтики психіатрії.
  • Вітається наявність додаткового навчання щодо кризового консультування.
  • Стаж роботи: від 3- років.
  • Особиста терапія: від 110 годин.
  • Вміння вести малі групи відреагування (процес-групи).
  • Вміти готувати просвітницькі матеріали мовою клієнта.

МИ ПРОПОНУЄМО

  • Контракт до 31 травня 2022 року з можливістю продовження, що залежить від подальшого фінансування і особистих результатів роботи.
  • Фахова методологічна підтримка (динамічна супервізія і протоколи роботи).
  • Можливість працювати з однією з найсильніших українських правозахисних та гуманітарних НУО.
  • Своєчасна оплата заробітної плати.
  • Повага до балансу між роботою та життям.

ПРОЦЕС ПОДАЧІ ЗАЯВКИ

Відправити резюме та мотиваційний лист на адресу [email protected], зазначивши у темі листа “Психотерапевт(ка)/кризовий консультант(ка)”. Відповіді будуть направлятися тільки особам, які будуть відібрані для інтерв’ю. Будь ласка, не телефонуйте додатково.

Заявки приймаються до 5 квітня 2022 року. Якщо відповідні кандидати будуть визначені достроково, Фонд залишає за собою право завершити процес до  цього терміну.

21.03.22

На початку березня Верховною Радою України було прийнято закон “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”, яким передбачається право цивільних осіб на участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації, в тому числі шляхом отримання у користування вогнепальної зброї та її використання проти окупантів, або використання власної зброї. Що це означає, хто та за яких обставин може застосовувати зброю, дослідили юристи БФ “Право на захист”. 

Застосування зброї цивільними особами

1. Стаття 2 зазначеного закону передбачає, що застосування цивільними особами вогнепальної зброї, отриманої відповідно до Закону, здійснюється аналогічно застосуванню зброї військовослужбовцями під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. 

Нормативно правовим актом, до якого відсилає вказана норма, є Порядок застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 р. № 828. 

Відповідно до положень цього порядку, зброю можна застосовувати для:

  • відбиття нападу або попередження загрози нападу на об’єкти, що охороняються;
  • звільнення заручників та/або військовополонених, захоплених військових та/або цивільних об’єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню;
  • знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії;
  • захисту цивільних осіб та/або цивільних об’єктів від нападу;
  • запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії;
  • припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
  • припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
  • припинення дій осіб, які становлять або можуть становити небезпеку особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або іншим особам.

Застосування зброї та норми міжнародного гуманітарного права

При цьому застосовувати зброю можна лише з дотриманням принципів, що ґрунтуються на загальновизнаних нормах міжнародного гуманітарного права: неминучості – застосування зброї та/або бойової техніки в разі, коли це є абсолютно очевидним та необхідним; військової необхідності – застосування зброї та/або бойової техніки в разі, коли іншими способами реалізувати право на самооборону та/або виконати поставлені завдання неможливо; пропорційності – застосування зброї та/або бойової техніки тією мірою, якою це необхідно для досягнення мети самооборони та/або виконання поставлених завдань, якщо це не завдасть стороннім особам і цивільним об’єктам надмірної шкоди порівняно з очікуваними конкретними військовими перевагами.

Застосування зброї та/або бойової техніки повинно здійснюватися таким чином, щоб завдати мінімальної шкоди в кожній конкретній ситуації.

При цьому застосування цивільними особами летальної зброї та/або бойової техніки дозволяється лише для самооборони, а також з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Тобто летальна зброя цивільним особам видається державою з конкретною метою, а не для того щоб цивільні особи були просто озброєними та використовували таку зброю на свій розсуд, зокрема для самооборони від мародерів тощо.

У разі коли летальне застосування зброї та/або бойової техніки є неминучим, потрібно вжити заходів до:

  • збереження людського життя, мінімізації можливості поранення цивільних осіб;
  • надання медичної допомоги та за можливості евакуації поранених осіб у найкоротший строк.

Тобто, особи, які отримали зброю, відповідно до закону, повинні розуміти, що використовувати її можна виключно для здійснення відсічі збройній агресії та проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України! Будь-які інші випадки застосування зброї, не охоплені вищезазначеним порядком, можуть мати негативні наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності за вчинений злочин. 

Зазначене підтверджується і відповідними змінами, внесеними до Кримінального кодексу України. Так, п. 22 розділу 2 Прикінцевих і перехідних положень кодексу встановлює, що цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”

2. Ще одним важливим моментом є те, що згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, цивільна особа, яка бажає отримати та використовувати зброю, повинна розуміти, що з моменту, коли вона почне відкрито носити зброю під час кожного воєнного зіткнення та в той час,  коли вона перебуває на виду у противника в ході розгортання бойових дій, така особа буде вважатись не цивільною особою, а комбатантом, тобто особою, на яку може здійснюватись напад противником. Тобто перед тим, як отримати та використати зброю, варто зважити всі наслідки, до яких це може привести.

3. Згідно зі ст. Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”, особам, які отримали зброю відповідно до норм цього закону, повинні протягом 10 днів здати її і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

В іншому випадку цивільні особи нестимуть кримінальну відповідальність. 


18.03.22

16 березня 2022 року Міжнародним судом справедливості ООН (далі — Міжнародний суд ООН) було оголошено перше переможне для України рішення у спорі України проти Російської Федерації щодо тлумачення Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року (далі — Конвенція про геноцид), яким було зобов’язано Росію негайно припинити військову операцію в Україні.

Спір в Міжнародному суді ООН був ініційований 26 лютого 2022 року за заявою України. Зокрема, у своїй заяві Україна просила Міжнародний суд ООН:

–  визнати свою юрисдикцію у цьому спорі;

– постановити, що всупереч заявам Росії, жодних актів геноциду, як це визначено статтею Конвенції, у Донецькій та Луганській областях вчинено не було;

– постановити, що Росія не може на законних підставах вчиняти будь-які дії згідно з Конвенцією про геноцид в Україні або проти України, спрямовані на запобігання або покарання за ймовірний геноцид, на підставі своїх неправдивих тверджень про геноцид у Луганській та Донецькій областях України;

– постановити, що визнання Росією незалежності так званих “Донецької народної республіки” та “Луганської народної республіки” від 22 лютого 2022 року засновано на неправдивому твердженні про геноцид і тому відсутні підстави у Конвенції про геноцид.

– постановити, що “спеціальна військова операція”, що проводиться Росією з 24 лютого 2022 року на території України, здійснюється на підставі неправдивого твердження про геноцид, і не має жодної підстави відповідно до Конвенції; 

   – постановити, щоб Росія надала гарантії того, що вона не вчинить жодних незаконних дій щодо України, включаючи застосування сили на підставі неправдивих тверджень про геноцид; 

– присудити повне відшкодування шкоди, завданої Росією Україні в результаті всіх дій, вчинених на підставі неправдивого твердження про геноцид.  

Крім того, Україна просила Міжнародний суд ООН запровадити ряд тимчасових заходів, які стосуються негайного зупинення військової операції, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року на території України. 

Міжнародний суд ООН у своєму наказі  від 16 березня 2022 року зосередився на розгляді питання своєї юрисдикції prima facie (“на перший погляд”) у цій справі та вимог України запровадити негайні тимчасові заходи. Так, за результатами розгляду заяви України Міжнародний суд ООН prima facie визнав наявність спору у значенні статті 9 Конвенції про геноцид та, відповідно, той факт, що спір підпадає під його матеріальну юрисдикцію. Водночас Міжнародний суд ООН зазначив, що таке рішення не стосується його юрисдикції в питаннях по суті справи, що може бути вирішено в майбутньому. 

Крім того, Міжнародний суд ООН зобов’язав Росію виконати такі тимчасові заходи: 

– негайно зупинити військові операції, розпочаті 24 лютого 2022 року на території України;

– забезпечити, щоб будь-які військові чи нерегулярні збройні підрозділи, які спрямовуються та підтримуються Росією, а також організації чи особи, які перебувають під контролем Росії, не продовжували військових операцій. 

Показовим є той факт, що за запровадження цих тимчасових заходів проголосували 13 суддів, і проти такого рішення проголосували двоє суддів – представники Росії та Китаю. 

Також Міжнародний суд ООН одноголосно наказав обом сторонам утримуватись від дій, що погіршують ситуацію. Зазначений пункт частково відрізняється від вимог України, яка просила запровадити цей тимчасовий захід винятково щодо Росії. 

Наказ Міжнародного суду ООН про визнання юрисдикції та запровадження тимчасових заходів є проміжним рішенням і не є фінальним рішенням по суті справи. На цьому первинному етапі розгляду Суд, як правило, стриманий в оцінках, оскільки оцінка всього масиву доказів  здійснюється на етапі розгляду справи по суті. Водночас, заслуговують уваги окремі тезиси, викладені Міжнародним судом ООН у мотивувальній частині наказу, які фактично оформлюють Росію як державу-агресора, що діє всупереч нормам міжнародного права. 

Зокрема, Міжнародний суд ООН зазначив, що на цьому етапі провадження відсутні будь-які докази на підтвердження заяв Росії про геноцид на території України. Крім того, застосування сили по відношенню до іншої держави не може виправдовуватись звинуваченнями держави у геноциді. Суд також зазначив, що так звана “спеціальна військова операція” Росії спричинила вже велику кількість жертв серед цивільного населення та цивільних об’єктів і процитував резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка засуджує російську агресію в Україні. 

Наказ Міжнародного суду ООН є юридично зобов’язуючим відповідно до норм міжнародного права. Незважаючи на небезпідставні сумніви у тому, що Росія виконає наказ міжнародного суду, таке рішення є стратегічно важливим, оскільки є юридичною підставою для прийняття міжнародною спільнотою політичних, економічних та військових рішень по відношенню до держави-агресора. 

Ярослава Зволінська, стратегічний юрист БФ “Право на захист”

17.03.22

Всі з нас із початком військових дій відчули важливість контролю за діями щодо збору, отримання та особливо поширення інформації. Нагадаємо, що основні права громадян на інформацію не обмежуються.

З метою об’єктивного висвітлення подій, забезпечення інформування населення та світової спільноти про воєнні злочини, що вчиняються Російською Федерацією в ході її широкомасштабної збройної агресії проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року, а також попередження витоку інформації з обмеженим доступом, запобігання поширенню представниками засобів масової інформації (у тому числі іноземними) та публічними особами, до думки яких прислуховується громадськість (лідери думок, блогери тощо) (далі – представники ЗМІ) відомостей, розголошення яких може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України та інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану затверджено наказ від 3 березня 2022 року N 73 «Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану». З повним текстом наказу можна ознайомитись тут.

Цим наказом затверджено:

– алгоритм роботи з акредитованими представниками засобів масової інформації під час дії правового режиму воєнного стану (додаток 1 Наказу);

– перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану (додаток 2 Наказу);

– порядок акредитації представників засобів масової інформації під час дії правового режиму воєнного стану (додаток 3 Наказу);

– правила роботи представника засобу масової інформації у районі ведення бойових дій (додаток 4 Наказу );

– форму для проходження акредитації (додаток 5 Наказу);

– форму прес-карти (додаток 6 Наказу), що додаються.

Наказом запроваджуються заходи, що покликані не допускати поширення відомостей (інформації) з обмеженим доступом, що підпадають під дію Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року N 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2021 року за N 52/35674, Переліку відомостей Збройних Сил України, що становлять службову інформацію, затвердженого наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 22 листопада 2017 року N 408, а також Переліку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України та інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану.

Зокрема визначено перелік інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану.

Не поширюйте самостійно, не копіюйте і не робіть репост, якщо помічаєте, що інформацію стосується:

1. найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об’єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування;

2. чисельність особового складу військових частин (підрозділів);

3. кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їх стан та місця зберігання;

4. описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об’єкти;

5. інформація щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються;

6. інформація щодо системи охорони та оборони військових об’єктів та засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або очевидно виражені);

7. порядок залучення сил та засобів до виконання бойових (спеціальних) завдань;

8. інформація про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються);

9. інформація про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху);

10. інформація про військові частини (підрозділи), форми, методи, тактику їх дій та способи застосування за призначенням;

11. інформація про проведення унікальних операцій із зазначенням прийомів та способів, що використовувались;

12. інформація про ефективність сил і засобів радіоелектронної боротьби противника;

13. інформація про відкладені або скасовані операції;

14. інформація про зниклий або збитий літак, літальний апарат, зникле судно та пошуково-рятувальні операції, які плануються або проводяться;

15. інформація про планування та проведення заходів забезпечення безпеки застосування військ (дезінформація, імітація, демонстративні дії, маскування, протидія технічним розвідкам та захист інформації);

16. відомості про проведені інформаційно-психологічні операції, ті, що проводяться, а також плануються;

17. інформація, яка має на меті пропаганду або виправдання широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Додатково повідомляємо, що Україна збирає інформацію про факти воєнних злочинів, а також інших дій, що свідчать про руйнування українського майна незалежно від форми власності та обрахунок розміру цих збитків. Для цього створено спеціальну сторінку.

Приклади воєнних злочинів:

– пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури;

– уламки снарядів у межах міста;

– факти поранення/загибелі цивільних осіб внаслідок застосування зброї окупантом;

– розташування та використання військової техніки в житлових кварталах міста, ведення бойових дій окупантом в житлових кварталах міста;

– насилля щодо медичного персоналу, пошкодження медичного транспорту, лікарень, обладнання;

– насильство щодо духовенства, пошкодження/знищення культових споруд (храмів, мечетей, синагог тощо);

– використання окупантом цивільного одягу, однострою ЗСУ, емблем гуманітарних та медичних установ;

– факти фізичного насилля, позбавлення волі цивільного населення окупантом;

– використання цивільної інфраструктури з воєнною метою під прикриттям цивільних;

– захоплення майна, пограбування окупаційними силами;

– відмова чи позбавлення доступу до медичної допомоги;

– порушенням домовленостей щодо гуманітарних коридорів;

– розстріл цивільного населення під час руху гуманітарних коридорів;

– блокування транспорту та техніки гуманітарних коридорів;

– використання будь-яких природних ресурсів України країною агресором (води, надр, лісів);

Також при Міндовкілля створено Штаб із моніторингу надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, де є можливість зареєструватися як експерт, а також повідомляти про порушення законодавства та долучатися до обрахунків збитків.

16.03.22

25 лютого 2022 року Міністерство освіти та науки України (МОН) направило листа керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій і керівникам закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти з рекомендацією щодо припинення освітнього процесу в усіх закладах освіти та оголошення канікул на 2 тижні.

Оплата праці працівників закладів освіти під час оголошених канікул здійснюється у відповідності до норм чинного законодавства.

Після закінчення канікул можливі наступні варіанти для працівників освіти:

  • за бажанням відпустка (зі збереженням або без збереження заробітної плати) відповідно до вимог трудового законодавства або заява про звільнення;
  • традиційний (очний) режим навчання;
  • дистанційне навчання. У випадку, якщо для працівників проїзд до робочого місця неможливий у зв’язку з об’єктивними причинами (небезпека, зупинений транспорт тощо), проте вони можуть виконувати роботу дистанційно (у тому числі з використанням доступних засобів зв’язку) – МОН рекомендує видати наказ про запровадження у закладі освіти або науковій установі дистанційного режиму роботи.  

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. В умовах дистанційного режиму роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому (ст. 60-2 КЗпП).

  • Зупинення роботи з оформленням та оплатою простою. Якщо зупинення роботи викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, має розглядатися як простій (стаття 34 Кодексу законів про працю України). Таке зупинення можливе лише у разі, якщо з об’єктивних причин неможливо організувати роботу у дистанційному режимі.

Відповідно до частини першої статті 34 КЗпП простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Відповідно до частини другої статті 34 КЗпП, у разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Листом від 28 лютого 2022 року N 1/3292-22 МОН наголошувало про заборону керівникам органів управління освітою та/або керівникам закладів освіти примушувати працівників (педагогічних, наукових, науково-педагогічних, інших) до написання заяв про відпустку без збереження заробітної плати. Працівникам виключно за добровільним бажанням може бути надана відпустка (із збереженням або без збереження заробітної плати) відповідно до вимог трудового законодавства. Також виключно за добровільним бажанням працівника його може бути звільнено за власним бажанням відповідно до вимог трудового законодавства.

Також згідно змін до Закону України «Про світу» (ст. 57-1) передбачено Державні гарантії в умовах воєнного стан, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану.

Здобувачам освіти, працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану вимушені були змінити місце проживання, залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від їхнього поточного місця перебування, на час особливого періоду, гарантується:

  • організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;
  • збереження місця роботи, середнього заробітку, виплата стипендії та інших виплат, передбачених законодавством;
  • місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби).

Забезпечення вказаних гарантій покладено на:

  • органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністації та органи місцевого самоврядування, їхні представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурніпідроділ) у сфері освіти;
  • заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники;
  • громадській об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, які здійснюють благодійну (влонтерську) діяльність.

Для реалізації гарантій вказані органи мають право видавати рішення, розпорядження, накази і директиви, в тому числі і спільні.

Оплата праці:

Згідно з пунктами 78 та 89 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 N 102, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 р. за N 56, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю.

Відповідно до пункту 8.3.3 Галузевої Угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2021 – 2025 роки (Мінекономіки зареєстровано Галузеву угоду 18 червня 2021 за N 12) сторони рекомендують керівникам установ та закладів освіти забезпечити:

– оплату простою працівникам, включаючи непедагогічних та тих, які працюють за сумісництвом, не з їх вини в розмірі середньої заробітної плати;

– оплату праці вчителів, вихователів, включаючи вихователів груп продовженого дня, музичних керівників, викладачів, інших педагогічних працівників закладів освіти у випадках, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови, карантин тощо), із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства;

– збереження заробітної плати при дистанційній формі підвищення кваліфікації вчителів, зокрема без відриву від освітнього процесу, та, на період оголошеного карантину і здійснення освітнього процесу у дистанційному режимі, оплати праці за фактично виконаний ними обсяг навчального навантаження.

Отже, оплата праці усім працівникам (педагогічним, науково-педагогічним та іншим працівникам) закладів і установ освіти, навчання у яких призупинено, здійснюються в розмірі середньої заробітної плати, а тих педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється за тарифікацією, із розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, з дотриманням при цьому умов чинного законодавства.

Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. N 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» надано право керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

15.03.22

Команда Благодійного фонду “Право на захист” планує відкрити новий напрямок у роботі – створити Психологічну службу, яка працюватиме, як один з проєктів Фонду. Наша мета – забезпечити процес психологічної адаптації цивільного населення, що постраждало і продовжує страждати від війни в Україні. У зв’язку з цим шукаємо супервізора (-рку)/ кризового консультанта (-тку).

Опис вакансії Супервізор (-ка)/кризовий консультант (-ка)

Місто: Львів / Повна зайнятість

Назва посади: Супервізор(ка)/кризовий консультант(ка)

Проєкт: Невідкладна психологічна допомога та психосоціальна підтримка населенню України

Тривалість проекту: 2 місяці

Звітування: Координатор психологічної служби

Про нас

БФ «Право на захист» (далі – Фонд) – благодійна організація, що зосереджує свою діяльність на наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), особам, які потребують міжнародного захисту, особам без громадянства, особам з підвищеним ризиком безгромадянства та особам без документів. З початку конфлікту на Сході України Фонд проводив моніторинг ситуації захисту прав ВПО, надаючи правову допомогу та посилюючи гуманітарну відповідь у Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпровській, Запорізькій областях.

ОПИС ПРОЄКТУ

Психологічна служба працюватиме, як один з проектів Фонду, для забезпечення процесу психологічної адаптації цивільного населення, що постраждало і продовжує страждати від війни в Україні. Ми працюємо на відновлення психічних опор та навчання самодопомозі задля стабілізації в стресі та кризових ситуаціях.

ОБОВ’ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

  • Брати участь у підготовці протоколів роботи для терапевтів центру.
  • Вести супервізійні щотижневі групи для терапевтів центру.
  • Здійснювати індивідуальний супервізійний супровід терапевтів за їхніми запитами.
  • Вести групи відреагування в котерапевтичній парі для населення.

ПРОФЕСІЙНІ ВИМОГИ

  • Вища освіта в галузі психологічних, соціальних чи гуманітарних наук.
  • Завершене сертифіковане психотерапевтичне навчання в одному або більше методах.
  • Завершене сертифіковане навчання щодо супервізії психотерапевтичної практики.
  • Завершений курс пропедевтики психіатрії.
  • Вітається наявність додаткового навчання щодо кризового консультування.
  • Стаж терапевтичної роботи: від 5-ти років. Стаж супервізійної роботи: від 3-х років.
  • Особиста терапія: від 150 годин.
  • Вміння вести малі групи відреагування (процес-групи) та психотерапевтичні групи.
  • Вміти готувати просвітницькі матеріали мовою клієнта.

МИ ПРОПОНУЄМО

Успішному кандидату ми пропонуємо:

  • Контракт до 31 травня 2022 року з можливістю продовження, що залежить від подальшого фінансування і особистих результатів роботи.
  • Можливість працювати з однією з найсильніших українських правозахисних та гуманітарних НУО.
  • Своєчасна оплата заробітної плати.
  • Повага до балансу між роботою та життям.

ПРОЦЕС ПОДАЧІ ЗАЯВКИ

Відправити резюме та мотиваційний лист на адресу [email protected], зазначивши у темі листа “Супервізор(ка)/кризовий консультант(ка)”. Відповіді будуть направлятися тільки особам, які будуть відібрані для інтерв’ю. Будь ласка, не телефонуйте додатково.

Заявки приймаються до 23 березня 2022 року. Якщо відповідні кандидати будуть визначені достроково, Фонд залишає за собою право завершити процес до  цього терміну.