Зробити пожертву
Укр / Eng
26.02.21

05.11.2020 р. Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань, пов’язаних із військовополоненими та інтернованими особами в особливий період».

Благодійний фонд «Право на захист» звертає увагу суб’єкта законодавчої ініціативи та законодавців на той факт, що положення цього законопроєкту розповсюджуються не тільки на військовополонених, але й на цивільних осіб-іноземців, які знаходяться на території України, а тому вважає за необхідне надати аналіз законопроєкту в цьому аспекті.

Суть законопроєкту

Законопроєкт розроблений Міністерством оборони України для забезпечення виконання взятих Україною міжнародних зобов’язань щодо утримання військовополонених та інтернованих осіб в особливий період.

Він втілює зміни і доповнення до таких законів України: «Про Службу безпеки України»; «Про місцеве самоврядування в Україні”; «Про місцеві державні адміністрації»; «Про Збройні Сили України»; «Про оборону України»; «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України»; «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»; «Про Національну гвардію України»; «Про Національну поліцію».

Інтернованими особами, за текстом проєкту, іменуються особи, яких піддано інтернуванню (примусовому оселенню у визначених місцях громадян держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України, що перебувають на території України, якщо це є абсолютно необхідним для забезпечення національної безпеки України).

«Після того, як проєкт закону №4327 був зареєстрований, до нас почали звертатися наші бенефіціари, вони просили пояснень чи не порушують окремі положення законопроєкту їхні права. В процесі аналізу ми встановили що їхні побоювання не є безпідставними, адже проєкт не містить чіткого порядку прийняття рішення про інтернування та його оскарження» ,

– коментує Світлана Бутенко, старший юрист з питань стратегічного судочинства БФ «Право на захист».

Ризики для біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, шукачів захисту

1. Міністерством оборони у Пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що у проєкті Закону немає положень, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Європейською Конвенцією), впливають на забезпечення рівноправних прав та можливостей жінок і чоловіків, містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією, створюють підстави для дискримінації.

Однак БФ «Право на захист» вважає за необхідне вказати, що певні положення цього законопроєкту можуть призвести до порушення прав та свобод, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, право на свободу та особисту недоторканність, передбачене Статтею 29 Конституції України та Статтею 5 Європейської Конвенції; право на приватність, передбачене Статтею 32 Конституції України та Статтею 8 Європейської Конвенції; право на свободу пересування, передбачене Статтею 33 Конституції України та Статтею 2 Протоколу № 4 до Європейської Конвенції, а також порушує гарантії, встановленні у Статтях 35, 43 та 44 IV Женевської Конвенції.

Окрім того, положення проєкту не відповідають принципу правової визначеності, тобто не є чіткими, доступними і передбачуваними для правозастосувачів, що суперечить ЄКПЛ в її тлумаченні Європейським судом з прав людини. 

2. Проєкт суттєво розширює повноваження Служби безпеки України, Національної поліції України та Збройних сил України щодо виявлення на території України громадян держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України, які становлять загрозу національній безпеці України, та вирішення питання щодо їх інтернування. Необмеженість цих повноважень у часі, просторі і застосування достатньо широкого формулювання щодо кола осіб, до яких вони можуть бути застосовані, створює загрозу свавілля. 

Така позиція поділяється УВКБ ООН, про що зазначено у підготовленому на підставі правового аналізу законів та державної політики, що стосується біженців, шукачів притулку, осіб без громадянства, внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від конфліктів в Україні Тематичному оновленні за листопад 2020 року.

У проєкті не визначено чіткого порядку прийняття рішення про інтернування особи, зокрема не закріплено, що таке рішення приймається щодо кожної особи виключено індивідуально.

Це суперечить статті 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року, яка забороняє колективні покарання щодо осіб, які перебувають під владою сторони.

3. Проєкт не надає визначення особам, які «становлять загрозу національній безпеці України» та не гарантує інформування особи про причини її інтернування, що прямо передбачено статтею 75 Протоколу І. Це суттєво обмежує можливості такої особи щодо оскарження прийнятого рішення. 

Недотримання принципу правової визначеності у проєкті може призвести до того, що вищезазначені виняткові повноваження органів державної влади можуть бути застосовані до необмеженого кола громадян Російської Федерації, які знаходяться на території України у тому числі до біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, шукачів захисту.

При цьому проєкт Закону не містить будь-яких запобіжників від інтернування цивільних осіб-громадян Російської Федерації, які є біженцями або особами, які потребують додаткового захисту чи шукачами захисту, що прямо суперечить положенням Статті 44 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (IV Женевської Конвенції).

Особи, які можуть бути піддані інтернуванню за вимогами цього проєкту, всупереч запобіжникам і гарантіям, передбаченим у Статті 35 та Статті 43 ІV Женевської Конвенції, не захищені ані правом  залишити територію країни на початку та під час збройного конфлікту, ані невідкладним судовим контролем (та подальшим переглядом не рідше ніж двічі на рік).

При цьому проєктом пропонується доповнити підстави для заборони виїзду з України іноземців або осіб без громадянства, що передбачені частиною другою статті 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» абзацом «відносно нього прийнято рішення про інтернування — до відміни рішення про інтернування».

4. Законопроєктом передбачено внесення змін до статті 11 Закону України “Про оборону України”, згідно із якими інтернована особа має право оскаржити рішення про своє інтернування у порядку, передбаченому законодавством. 

Враховуючи те, що інтернування є особливою процедурою, то оскарження відповідного рішення також повинно мати певні особливості, наприклад, скорочений строк розгляду таких справ та їх апеляційного перегляду, у порівнянні з іншими категоріями справ.  Зважаючи на це, законопроєкт мав би містити відповідні положення про порядок оскарження такого рішення.

Разом з тим у тексті проєкту вони відсутні. Враховуючи це, такий підхід може викликати протиріччя із положеннями статей 55 і 124 Конституції України, які гарантують право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів влади, а також поширюють юрисдикцію судів на будь-який юридичний спір.

Незважаючи на загальні норми про право на оскарження, наявні в тексті законопроєкту, законом в такому випадку має бути передбачена відповідна процедура оскарження з її особливостями у разі потреби, що своєю чергою надасть гарантії реалізації права інтернованої особи на справедливе судочинство.

Однак прикінцеві і перехідні положення законопроєкту так само не містять відповідних пропозицій щодо законодавчих змін. У зв’язку із цим навіть якщо інтернована особа матиме право на оскарження, вона не зможе ним скористатися в умовах відсутності необхідної спрощеної процедури.

З іншого боку, відсутність відповідних положень у тексті законопроєкту не дозволяє здійснювати судовий контроль за рішеннями органів державної влади – Генерального штабу Збройних Сил України, а також Служби безпеки України, навіть якщо йдеться про рішення, прийняті в особливий період. Зазначимо, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційне право людини і громадянина на оскарження, передбачене статтею 55 Конституції України, не може бути обмежене в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Висновок

Враховуючи ризики, вказані вище, мета розроблення проєкту – виконання  Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни, дія якої спрямована на захист певного кола осіб і починається з моменту, коли у разі конфлікту чи окупації особа опиняється  під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянином якої вона не є – не є досягнутою. 

У зв’язку із цим, звертаємо увагу, що проєкт має бути приведений у відповідність до міжнародних зобов’язань України за Женевською Конвенцією про захист цивільного населення під час війни. Виходячи з цього, БФ «Право на захист» надає наступні рекомендації для доопрацювання законопроєкту № 4327:

1. Зі сфери регулювання цього законопроєкту має бути виключено біженців, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, шукачів захисту (притулку).

2. Законопроєкт має бути доповнено гарантією вільного залишення території України особами, які підлягають інтернуванню, на початку та під час збройного конфлікту, як альтернативи інтернуванню.

3. До законопроєкту має бути додане чітке визначення «особи, яка  становить загрозу національній безпеці України» та гарантовано індивідуальність прийняття рішення про інтернування осіб та належне інформування особи про причини її інтернування.

4. Законопроєкт має бути доповнено процедурою невідкладного судового контролю інтернування осіб з певною періодичністю (не рідше ніж раз на шість місяців) законності застосування інтернування з можливістю апеляційного оскарження.


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

26.02.21

Екологічна ситуація на Донбасі від початку військових дій набула загрозливих масштабів. Руйнування інфраструктури, промислове забруднення, розкладання застарілих об‘єктів це тільки те, що було актуальним до 2014 року. Сьогодні вже інші проблеми «на поверхні» – потенційне отруєння питної води, річок та озер регіону, зсуви, забруднення повітря.

Вчора, 25 лютого до дискусії в студії UA: Українське Радіо Голос Донбасу запросили правову аналітикиню БФ «Право на захист» Анастасію Бондаренко. Зокрема, були продискутовані й такі питання:

  • Чи існує в Україні та чи існує взагалі система моніторингу та контролю, яка дозволяє оцінювати та прогнозувати ризики виникнення надзвичайних ситуацій, враховуючи наявність небезпечних об’єктів що розташовані на Донеччині та Луганщині?
  • Що сьогодні має бути зроблено для того, щоб не допустити хімічного та радіоактивного забруднення води на Донбасі?
  • Наскільки є ефективним інформування населення про ризики надзвичайних ситуацій та загалом про екологічну ситуацію в регіоні?

«Ідея конференції була в тому, щоб поєднати в одному місці всіх акторів, які потенційно можуть впливати на зміни та впроваджувати їх. Доволі часто коли ми спілкувалися з людьми на місцях та часто чули таке: «Нас не чують на центральному рівні. Ми подаємо якісь пропозиції, зауваження до нормативних актів влади, пояснюємо що воно так працювати не буде, а у відповідь відгуку не маємо». Тож ми поспілкувалися з людьми, зібрали їх напрацювання і запросили до Києва, де всі разом змогли зустрітися, поспілкуватися віч-на-віч та довести одне одному аргументовано свою позицію. Такий формат дав можливість реалізувати безпосередню дискусію між представниками влади на місцях та центральними органами виконавчої влади,»

– зазначила пані Анастасія під час дискусії.

Детальніше про питання екологічної ситуації на Донбасі слухайте у записі ефіру програми Ціна питання!

Нагадуємо, що колеги нашого Фонду щочетверга о 10:00 долучаються до прямого ефіру на UA:Українське Радіо Голос Донбасу. Слухайте наживо!

Частоти:

Луганська область

Сватове 103,5 МГц

Лисичанськ 105,9 МГц

Білолуцьк 101,9 МГц

Марківка 102,9 МГц

Зоринівка 100,1 МГц

Біловодськ 102,1 МГц

Широкий 99,5 МГц

Станиця Луганська 89,3 МГц

Бахмутівка 104 МГц

Троїцьке 102,1 МГц

Донецька область

Бахмут 87,9 МГц

Краматорськ 90,4 МГц

Гірник 95,7 МГц

Єлизаветівка 95,3 МГц

Волноваха 100,3 МГц

Маріуполь 88 МГц

Дякуємо Сергію Бондарчуку та колективу радіо за цікаву та продуктивну дискусію про дійсно важливі та актуальні для громадян України питання!

Читайте також:

25.02.21

Здавалось, тільки нещодавно закінчилась Менторська програма Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), а вже 25 лютого розпочинається Менторська програма 2.0. Менторкою від БФ «Право на захист» у першій та другій програмі є наш юрист з питань адвокації Анастасія Одінцова. От що вона розповідає про перших своїх менті ГО “Фундація “Жіноча ініціатива”.

Анастасія Одінцова: про менторський досвід, навчання інших та маленькі кроки для великих змін Anastasia Odintsova tells about her mentoring experience, teaching others and small steps for big changes

«У першій програмі мені дістались надзвичайні менті Галина Татаренко та Олена Арсентієва, які є не лише членкинями громадської організації, а ще й переселенками – викладачками СНУ ім. В. Даля, який перемістився з Луганська до Сєвєродонецька. У них є спільна мета в короткій перспективі забезпечити доступ до вищої освіти людям з інвалідністю і маломобільним особам на території Луганської області, а згодом – впровадити це на території всієї України.»,

«Програма дала чудовий старт для цього. Під час її реалізації були визначені цілі, а головне – кроки для їх досягнення. На цю мить я долучила своїх вже колишніх менті до напрацювання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, і ми там працюємо вже як рівноправні партнери і маленькими кроками змінюємо нашу країну на краще»,

– коментує свій досвід Анастасія. 

Так само позитивно налаштована і Галина Татаренко

«Після завершення програми ми вже взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Взаємодія норм міжнародного і національного права крізь призму процесів глобалізації та інтеграції», презентували результати роботи в менторській програмі. Та готуємось навесні презентувати Аналітичний звіт щодо забезпечення прав людей з інвалідністю  та маломобільних груп населення до доступу до отримання якісної вищої та фахової передвищої освіти на території Луганської області, що міститиме моніторинг та рекомендації щодо подолання зазначених проблем».

Найближчим часом розпочнеться нова співпраця з новими менті й це буде не менш цікаво і суспільно корисно. Більше інформації можете знайти на нашій сторінці у Facebook та на сторінці ЦЕДЕМ.


Читайте також:

24.02.21

В Україні заборонено висилати, екстрадувати, примусово повертати не тільки біженців, але й осіб, які звернулися за міжнародним захистом (шукачів захисту).

Це запобіжник для захисту від загроз життю, свободі чи застосування до цих осіб катування у країні належності. 

«У правовій консультації ми ділимося з юристами та адвокатами своїм багаторічним досвідом захисту шукачів захисту, які опинилася під екстрадиційною перевіркою в Україні. Ми наголошуємо, що доступ до міграційної процедури в Україні повинна мати кожна людина, а екстрадиційна перевірка має проводитися виключно на підставі закону»,

— зазначає Світлана Бутенко, старший юрист з питань стратегічного судочинства БФ «Право на захист».

Детальніше про екстрадицію шукачів захисту відтепер можна дізнатися на платформі правових консультацій WikiLegalAid.

У новому матеріалі наші юристи детально описали законодавче регулювання та практичні аспекти питання екстрадиції шукачів захисту в Україні

Пропонуємо іншим юристам та правозахисникам користуватися цим матеріалом й у своїй практиці!

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні


Читайте також:

24.02.21

Безгромадянство це проблема багатогранна. Навіть люди, які де-юре є громадянами України без паспорту не мають можливості практично реалізувати більшу частину своїх прав.

Ми неодноразово розповідали історії людей, яким не вдалося замінити радянські паспорти, або ж їм просто не видали нові з якоїсь іншої причини. Історія нижче – про важливість своєчасного оновлення документів, адже документ з неактуальною інформацією вважається недійсним. Щоправда, в таких ситуаціях, іноді, своєчасне оновлення документів просто не є можливим.

Наша бенефіціарка Наталія народилася в м. Шахтарськ Донецької області. Там вона одружилася та народила дитину. Після вступу у шлюб вона змінила прізвище, але їй так і не вдалося отримати на руки паспорт з новим прізвищем. Конфлікт на сході України, який почався незадовго після цього, вніс до життя свої корективи. Не дивлячись на молодий вік (на той момент Наталі було лише 22 роки), їй довелося виїхати до РФ.

У 2020 році дівчина нарешті змогла повернутися до України. Вона дуже хотіла побачити своїх рідних. Однак, для в’їзду на непідконтрольну територію потрібно було привести у відповідність паспорт.

Звернувшись до Державної міграційної служби України для обміну паспорта у зв’язку зі зміною прізвища, Наталія отримала відмову через брак документів. Єдиний паспорт, який був в неї – з відміткою «підлягає обміну». 

Не маючи вже впевненості та розуміння як вирішити таке складне питання Наталія звернулася по допомогу до БФ «Право на захист». Часу було обмаль. На той момент дівчина проживала в людей, які виявилися не байдужими до її становища і впустили з жалю до себе. Але це було ненадовго — будь-якої миті її могли попросити виїхати з будинку, де вона тимчасово проживала. Був ризик взагалі залишитися без житла та засобів до існування.

«Понад усе я мрію побачити рідних!»

– сказала Наталія.

Юристи фонду проаналізували документи, які були у бенефіціарки, зробили відповідні запити для отримання додаткових відомостей. Згодом було отримано свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб. Врешті-решт Наталія замінила паспорт. Мрія побачити рідних нарешті здійснилася! 

паспорт щоб побачити рідних passport to see relatives

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні


Читайте також:

23.02.21

18 та 19 лютого командою БФ «Право на захист» було організовано два онлайн семінари з питань застосування міжнародних стандартів захисту. 

Відбулись онлайн семінари зі зменшення ризику катастроф для чиновників Бахмутського району R2P held webinars on risk vulnerability reduction for Bakhmut district officials

У вебінарах взяли участь представники лікарень інтенсивної терапії, Служби соціального захисту населення та відділів захисту дітей Бахмутського району Донецької області. Крім того, до вебінарів також долучилися представники об’єднаних громад (Званівська та Сіверська). 

Під час дискусії були обговорено питання вдосконалення координації з метою захисту та підготовки до ризиків надзвичайних ситуацій найбільш вразливих груп населення в громадах. Важливою частиною вебінарів є пошук рішень реальних проблем.

На онлайн семінарах, зокрема, було розглянуто такі питання:

  • Як захистити школярів під час надзвичайних ситуацій? 
  • Яким чином шкільні психологи можуть бути інтегровані до заходів реагування на надзвичайні ситуації? 
  • Якою може бути роль старост (сільських лідерів) в контексті надзвичайних ситуацій? 
  • Як можна покращити взаємодію між суб’єктами гуманітарної діяльності та медичними працівниками?

Проєкт «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні» фінансується USAID, зокрема, його Бюро з Гуманітарної Допомоги,  і реалізується з 2019-го року 3Р Консорціумом, який очолює міжнародна неурядова організація АКТЕД.


Читайте також:

18.02.21

У грудні 2020 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік». Цей закон вже набув чинності. В контексті захисту прав внутрішньо переміщених осіб і осіб, які постраждали від збройного конфлікту, основних змін зазнали питання щодо житлових програм для ВПО, умов в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території, а також заходи щодо реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій.

Що саме змінилося у законі про державний бюджет:

  • Збільшено фінансування державної програми щодо виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації до 114 млн грн.
  • Збільшено субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України до 125 млн грн.
  • Запроваджено нову державну програму щодо забезпечення належних умов в’їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповані території України – 267 млн грн.
  • Запроваджено нову державну програму із забезпечення реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей, тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – 130 млн грн (щоправда, така програма з’явилася лише між першим і другим читанням законопроєкту).
  • Відсутнє фінансування державної програми «Доступне житло» (було скорочене ще квітневими змінами до закону про державний бюджет на 2020 рік і у 2021 році не поновлюватиметься).
  • Відсутнє фінансування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб».
  • Відсутнє фінансування програми з надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам.

Детальніше дивіться у таблиці за посиланням або нижче на зображеннях:

Державний бюджет
Державний бюджет


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

18.02.21

17 лютого в межах конференції «Зменшимо загрозу: екологічні та техногенні ризики на сході України» представники БФ «Право на захист» провели тематичну панель «Моніторинг ризиків  надзвичайних ситуацій як основа ризик-орієнтованого підходу».  

Її учасники – голова підкомітету ВР з питань екологічної політики природокористування Верховної Ради України, головний спеціаліст відділу моніторингу та обліку надзвичайних ситуацій ДСНС України, представник відділу моніторингу Департаменту екології Донецької ОДА та головний еколог м. Торецьк.

Під час дискусії були обговорені проблеми, які існують у сфері моніторингу довкілля та питання законодавчого регулювання цього напряму діяльності.  Під час заходу також було презентовано результати дослідження, що було проведено БФ ”Право на захист” стосовно рівня обізнаності населення в окремих населених пунктах Донеччини  щодо екологічних і промислових ризиків. 

Тема моніторингу недарма була вибрана як стартова для другого дня конференції, який передбачав сесійні обговорення окремих аспектів теми запобігання екологічним ризикам та катастрофам. Адже моніторинг – це основа ризик-орієнтованого підходу, це шанс передбачити та запобігти серйозним екологічним катастрофам.

«Як зауважив мій колега Артем Кренбок, якщо говорити медичними термінами,  моніторинг – це діагностика захворювання.  Якщо ми не маємо даних щодо стану організму, ми не можемо назначити лікування. Відсутність загальнодержавної системи моніторингу ризиків: як техногенних, так і екологічних, брак інформації щодо загального стану довкілля унеможливлює повноцінне та ефективне використання ризик-орієнтованого підходу,»

– зазначила модератор заходу, правовий аналітик БФ “Право на захист” Анастасія Бондаренко.
Представники БФ «Право на захист» провели тематичну панель щодо моніторингу ризиків  надзвичайних ситуацій «Bridge the Gap: Environmental and Industrial Risks in eastern Ukraine» conference. Day 2. Panel disussion Anastasia Bondarenko

Як зазначила Анастасія Бондаренко, ще в 1998 році в Україні була запущена система моніторингу довкілля, яка вже має реалізовуватися, проте наразі функціонують лише окремі її елементи.

«У нас здійснюється моніторинг поверхневих вод, у деяких містах – моніторинг повітря, але ці елементи не дають можливості створити повноцінну картину того, що саме у нас відбувається з довкіллям, – наголосила Анастасія Бондаренко. – У нас не здійснюється моніторинг техногенних ризиків. Ми знаємо, що Донецька і Луганська області найбільш завантажені техногенними об’єктами, але можемо лише здогадуватись, що на них відбувається, адже у нас діє мораторій на перевірку підприємств».

Підтвердила цю тезу і Леся Василенко, народна депутатка, голова підкомітету Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України. 

«В Україні діє дещо застаріла система оцінювання ризиків, і ризик-орієнтований підхід не лежить в основі тлумачення поняття “екологічна безпека”. За чинним законодавством, екологічна безпека тлумачиться як чинник, який впливає на добробут і життя людини, і це правда. Але треба враховувати, що світ рухається вперед і ми разом з усім світом переживаємо наслідки процесу зміни клімату, тож уже замало думати про довкілля лише як про середовище, в якому перебуває людина, необхідне для її добробуту і життєдіяльності». 

– зазначила пані Василенко

Зараз на базі Міністерства із захисту довкілля триває дискусія щодо розроблення державної концепції адаптації до змін клімату. Як наголосила пані Василенко, в цій концепції закладається ризик-орієнтований підхід до того, як екологічна безпека визначатиметься через призму ризиків.

«Ми з вами дискутували минулого року – і я вже можу сказати, що на її основі ми рекомендуватимемо уряду і Верховній Раді розглянути можливість внесення зміни в закон, які знімуть обмеження щодо моніторингу і контролю на територіях, де ведуться бойові дії» – додала народна депутатка.

На необхідності внесення змін до державної системи моніторингу довкілля наголосив і Петро Кропотов, головний спеціаліст відділу моніторингу, обліку надзвичайних ситуацій та пожеж, Апарат ДСНС України.

Він зауважив, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, у нас створена і функціонує єдина державна система цивільного захисту. Одна з її підсистем називається “Моніторинг навколишнього природного середовища”, відповідальним за неї є Міністерство довкілля. Саме її представники здійснюють гідрологічний моніторинг і моніторинг атмосферного повітря, проте цей чинний механізм давно потребує перегляду.

Представники БФ «Право на захист» провели тематичну панель щодо моніторингу ризиків  надзвичайних ситуацій «Bridge the Gap: Environmental and Industrial Risks in eastern Ukraine» conference. Day 2. Panel disussion Petro Kropotov

«У січні 2014 року уряд ухвалив концепцію управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, згодом був прийнятий план її реалізації. ДСНС з іншими центральними органами, Національною академією наук здійснювали виконання цих заходів, – розповів пан Кропотов. – Ми розробили основний документ, який мав би бути затверджений, – Положення про організацію управління ризиками, але спершу треба внести зміни до Кодексу цивільного захисту. Водночас ДСНС реформується і ми переходимо до ризик-орієнтованого підходу в питаннях здійснення державного нагляду і контролю». 

Такі ж заходи, спрямовані на суб’єкти, які можуть становити потенційну екологічну загрозу, реалізують і інші наглядові органи. І це правильно, адже на думку представника ДСНС, за ризик має платити той, хто його створює: тобто якщо суб’єкт створює ризик, він має платити за те, щоб його мінімізувати, а держава має контролювати це.

«ДСНС також розробила проєкт постанови “Про функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”. Ми також певний час працювали над створенням Центру моніторингу надзвичайних ситуацій, проте події на сході перекроїли всі державні витрати. Тож зараз розглядаємо можливість проведення  моніторингу і прогнозуванням Державним Центром управління надзвичайних ситуацій.  Проте і він потребує модернізації».

– зазначив Петро Кропотов.

За словами керівника відділу регуляторної політики та екологічної експертизи Департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА Владислава Алєксєєва, система моніторингу довкілля, яка діє зараз в Донецькій області, наразі являє собою відкриту інформаційну систему.  Пріоритетами її функціонування є захист життєво важливих екологічних інтересів людини й суспільства.

«До її складу входять 7 стаціонарних постів і 2 пересувні лабораторії із моніторингу та контролю стану атмосферного повітря, 50 компактних станцій якості повітря на межі санітарно-захисних зон,” – зазначив пан Алєксєєв. 

Про незначні, але  покращення в царині моніторингу стану довкілля в  Донецькі області розповіла і Ганна Черкасова, головний спеціаліст-еколог загального відділу ЖКГ ВЦА м. Торецьк.

«Донецька область зробила великий крок уперед у цьому напрямі. Ми маємо датчики, які працюють в онлайн-режимі. Тому зараз населення має широкий доступ до всіх даних моніторингу, цього раніше не було ніколи. Раніше були лише поодинокі запити й звернення, а зараз люди у будь-який час доби можуть зайти на сайт і побачити реальну картину.  Крім того, нещодавно в Торецьку розробили додаток “Смарт Місто”, завдяки якому всі охочі мають доступ до інформації, яка постійно оновлюється та поставити запитання профільним спеціалістам. Водночас у нас є серйозні проблеми, які заважають нам впровадити нам захист довкілля в необхідному обсязі: це і несистемність законодавства (бо постанови можуть суперечити одна одній чи виключати одна одну, або мати дуже загальний характер); і перетин повноважень різних органів і служб»,

– повідомила пані Черкасова.

Крім того, залишається невирішеним питання місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що робить неможливим компенсацію збитків, які наносяться довкіллю. Проблемою на місцях лишається і відсутність  профільних фахівців.

«Моніторинг для мене як для еколога – великий крок, але мені хотілося б зрозуміти: якщо є моніторинг, ми повинні мати інструменти реагування на ситуації, якщо є програми, то має бути передбачене фінансування, якщо є аварії і є шкода довкіллю, ми повинні визначати винних і відшкодовувати збитки, якщо інспекція не може приїхати до нас, то мають повноваження передаватися на місця»,

– резюмувала Ганна Черкасова.

Читайте також:

17.02.21

Експертами БФ «Право на захист», в рамках Консорціуму зменшення ризиків (ЗР) (ACTED, IMPACT Initiatives, БФ «Право на захист», Червоний Хрест Данії, Австрії  та України), в рамках проєкту «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні» було підготовлено звіт про телефонне опитування населення щодо ризиків та катастроф, які наявні в Донецькій та Луганській областях.

Опитування було проведене БФ «Право на захист» з грудня 2020 по січень 2021 року на підконтрольній Україні території. Основною метою була перевірка обізнаності населення щодо екологічних/промислових ризиків, які існують на Донеччині. До дослідження були долучені респонденти, що проживають у Попаснянському, Ясинуватському, Волноваському, Бахмутському районах та у місті Торецьк.

Звіт про телефонне опитування «Зменшення вразливості до ризику катастроф у Східній Україні»

Під час реалізації проєкту були виявлені прогалини у системі управління ризиками стихійних лих у Донецькій та Луганській областях на всіх рівнях, а саме:

  • Відсутність національної системи моніторингу довкілля, включаючи систему, що охоплює регулярний моніторинг підземних вод, хімічного складу шахтних вод, рівня води в шахтах та забруднення ґрунтів;
  • Низький рівень обізнаності населення щодо ризиків і, як наслідок, низький рівень стійкості до ризиків. В громадах, розташованих вздовж лінії зіткнення населення залишається слабо проінформованим щодо ключових техногенних та природних ризиків, наявних у регіоні.

Пропонуємо Вам завантажити звіт у форматі .pdf:


Опитування стало можливим за остаточної підтримки Європейського Союзу через його Генеральний Директорат з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO). Документ охоплює діяльність з гуманітарної допомоги, що здійснюється за фінансової допомоги Європейського Союзу. 

Погляди, висловлені в цьому документі, жодним чином не повинні сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу, і Європейська Комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що в ньому міститься.

Читайте також: