Зробити пожертву
Укр / Eng
28.03.19

27 березня в приміщенні БФ “Право на захист” пройшла  зустріч-презентація для бажаючих освоїти професію барбера.  На скорення нових вершин присутніх надихали представники мережі  чоловічих перукарень «Chop-Chop Україна». Наразі мережа налічує 9 салонів, в яких працює понад 100 осіб – кваліфікованих спеціалістів та майстрів своєї справи. Вони підтримують трьохсотлітні традиції класичної стрижки і догляду за бородою, королівського гоління.

Сем, в минулому біженець з Афганістану, був змушений шукати притулок в Україні. Довгий час перебуваючи у скруті, хлопець  брався за будь-яку роботу. Він завжди мріяв про власну мережу перукарень. А чотири року тому його мрія здійснилася, – він відкрив «Borodach Barbershop». Сьогодні Сем – соціально відповідальний роботодавець і меценат, власник мережі барбершопів преміум-класу «Chop-Chop Україна», яку він придбав рік тому.

Виступ Барекзая  торкався класифікації людських потреб, мотивації та самовираження. Він не просто поділився історією власного успіху, як саме розробив і впровадив в компанії унікальну систему мотивації і розвитку персоналу, а й запропонував охочим приєднатися до його команди в майбутньому. Особливу увагу він приділив особливостям роботи, очікуванням та реаліям.

Валерія Міхалко, спецiалiст з розвитку бiзнесу БФ “Право на захист” коментує: ” 70% з присутніх кандидатів одразу записалися на співбесіду та найближчим часом скористаються наданою можливістю безкоштовного навчання та отримання нової перспективної професії барбера. Мотиваційна система та можливості  кар’єрного росту в мережі перукарень ”Chop-Chop” є унікальними та демонструють високий рівень лояльності, соціальної відповідальності, професійності та відкритості до порядних старанних працівників. «Легко не буде», – як відзначив спеціаліст мережі, але це цілком реальна можливість завдяки цікавій професії забезпечити себе та своїх близьких гідним рівнем життя.”

Світлана Бутенко, юрист БФ “Право на зазист” також висловилася:”Представники мережі говорили не тільки про специфіку професії, але й про самореалізіцію і самовдосконалення в стінах компанії. Вже за рік можна сподіватися на пристойну зарплату, а за 3 роки плідної роботи – на партнерство і відкриття власної перукарні в рамках мережі, Найголовніше: навчання професії для вразливих категорій населення компанія надає безкоштовно”.

БФ “Право на захист” робить усе можливе, аби наші бенефіціари отримували шанс змінити життя на краще.

28.03.19

Лише 21% жителів непідконтрольних територій планують взяти участь у виборах Президента України 31 березня

Такими виявилися результати опитуванняi, проведеного представниками БФ «Право на захист» в березні 2019 року. Дослідження проводилось на всіх діючих КПВВ. Участь в ньому взяли 759 респондентів, більшість яких – 61% – мешканці Донецької області.

Серед причин відмови від участі в голосуванні перше місце посідає складність перетину лінії зіткнення (ЛЗ) через КПВВ – 35% опитаних зазначили саме її, як основну перепону та мотив не йти на вибори. Трохи менше – 32% – зазначили, що не будуть голосувати тому, що дорога до місця можливого голосування займатиме забагато часу. Майже чверть учасників опитування не вірять в те, що їхній голос якимось чином вплине на результати голосування, а 22% респондентів назвали як причину своєї відмови від участі в голосуванні високу вартість проїзду.

Марія Алєксєєнко, координатор проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО» БФ «Право на захист»: «Ми інтенсивно працюємо на КПВВ з літа 2017 року – проводимо моніторинг ситуації щодо умов перетину лінії зіткнення через КПВВ, проблем, які там виникають, ідентифікуємо причини, чому люди перетинають ЛЗ тощо. Крім того, ми консультуємо людей, надаємо базову інформацію щодо того, куди їм треба звернутися, допомагаємо сформулювати заяви до певних структур та держорганів, намагаємося сприяти ефективній комунікації між службовцями на КПВВ та тими, хто перетинає ці пункти. Ми працюємо на всіх КПВВ – на трьох із них наші монітори присутні 5 днів на тиждень. Тож час від часу ми проводимо дослідження щодо певних актуальних проблем та питань, які стосуються ВПО та мешканців непідконтрольної території – бо маємо таку можливість. І тему виборів ми, звісно, не могли обійти. Зважаючи на її актуальність та важливість, ми плануємо не одну хвилю опитувань – бо зараз вже очевидно, що проблеми з реалізацією виборчого права є. Як і з обізнаністю людей щодо їхніх прав як громадян та виборців».

Варто зауважити, що це вже друге опитування, яке проводили представники БФ «Право на захист» на КПВВ на тему виборів та рівня поінформованості переселенців та українців, які мешкають на тимчасово непідконтрольній уряду України території (НКУУТ).

Перше дослідження було проведено в січні 2019 року. В ньому взяли участь 872 особи різного віку та статі, і хоча опитування не є репрезентативним (його результати не можна перенести на все населення НКУУТ), воно продемонструвало певні тенденції. Тоді лише 39% респондентів зазначили, що вони знають про можливість проголосувати.

Тоді ж монітори БФ «Право на захист» почали інформувати людей, які перетинають лінію зіткнення про можливість реалізувати право на голос. Завдяки подібним активностям, роботі державних органів та недержавних організацій ситуацію з рівнем поінформованості цієї категорії населення щодо їхніх прав як виборців вдалося дещо покращити. Як продемонстрували результати другого опитування БФ «Право на захист», станом на кінець березня про те, що вони можуть взяти участь в голосуванні на виборах Президента України знала вже більша частина опитаних.

28.03.19

27 березня в приміщенні БФ “Право на захист” пройшла  зустріч-презентація для бажаючих освоїти професію барбера.  На скорення нових вершин присутніх надихали представники мережі  чоловічих перукарень «Chop-Chop Україна». Наразі мережа налічує 9 салонів, в яких працює понад 100 осіб – кваліфікованих спеціалістів та майстрів своєї справи. Вони підтримують трьохсотлітні традиції класичної стрижки і догляду за бородою, королівського гоління.

Сем, в минулому біженець з Афганістану, був змушений шукати притулок в Україні. Довгий час перебуваючи у скруті, хлопець  брався за будь-яку роботу. Він завжди мріяв про власну мережу перукарень. А чотири року тому його мрія здійснилася, – він відкрив «Borodach Barbershop». Сьогодні Сем – соціально відповідальний роботодавець і меценат, власник мережі барбершопів преміум-класу «Chop-Chop Україна», яку він придбав рік тому.

Виступ Барекзая  торкався класифікації людських потреб, мотивації та самовираження. Він не просто поділився історією власного успіху, як саме розробив і впровадив в компанії унікальну систему мотивації і розвитку персоналу, а й запропонував охочим приєднатися до його команди в майбутньому. Особливу увагу він приділив особливостям роботи, очікуванням та реаліям.

Валерія Міхалко, спецiалiст з розвитку бiзнесу БФ “Право на захист” коментує: ” 70% з присутніх кандидатів одразу записалися на співбесіду та найближчим часом скористаються наданою можливістю безкоштовного навчання та отримання нової перспективної професії барбера. Мотиваційна система та можливості  кар’єрного росту в мережі перукарень ”Chop-Chop” є унікальними та демонструють високий рівень лояльності, соціальної відповідальності, професійності та відкритості до порядних старанних працівників. «Легко не буде», – як відзначив спеціаліст мережі, але це цілком реальна можливість завдяки цікавій професії забезпечити себе та своїх близьких гідним рівнем життя.”

Світлана Бутенко, юрист БФ “Право на зазист” також висловилася:”Представники мережі говорили не тільки про специфіку професії, але й про самореалізіцію і самовдосконалення в стінах компанії. Вже за рік можна сподіватися на пристойну зарплату, а за 3 роки плідної роботи – на партнерство і відкриття власної перукарні в рамках мережі, Найголовніше: навчання професії для вразливих категорій населення компанія надає безкоштовно”.

БФ “Право на захист” робить усе можливе, аби наші бенефіціари отримували шанс змінити життя на краще.On March 27, the Charitable Fund “Right to Protection” (R2P) hosted a meeting for those who want to learn barber’s profession. During the presentation representatives of the hairdressing network “Chop-Chop Ukraine” inspired the audience to conquer new heights. At the present, the network has 9 salons, which employ over 100 people – skilled specialists and masters of their job. They support the 300-year old tradition of classical haircut, beard care and royal shaving.

Sam Barekzai, a former refugee from Afghanistan, was forced to seek asylum in Ukraine. For a long time, he accepted any job. He always dreamed about owning his own barbershop network. And four years ago, his dream came true – he opened the “Borodach Barbershop”. Today Sam is a socially responsible employer and philanthropist, as well as owner of the “Chop-Chop Ukraine” Premium Barber Shop, which he bought a year ago.

Barekzai’s speech concerned the classification of human needs, motivation and expression. He not only shared the story of his own success (how he developed and implemented a unique system of motivation for personnel and professional development in the company), but also offered interested individuals the opportunity to join his team in the future. He paid special attention to the peculiarities of the work, expectations and realities.

Valeria Michalko, R2P business development specialist commented: “70% of the candidates who came to the presentation immediately signed up for an interview and will soon take advantage of the opportunity for free training and the acquisition of a new promising profession as a barber. The motivational system and career opportunities in the “Chop Chop” barbershop network are unique and demonstrate the high level of loyalty, social responsibility, professionalism and openness to decent, hard-working employees.” “It will not be easy,” as one of the network experts noted, but it is a very real possibility to provide a decent standard of living for themselves and their loved ones thanks to an interesting profession”.

Svitlana Butenko, R2P lawyer said: “The network representatives spoke not only about the specifics of the profession, but also about self-realization and self-improvement within the company’s walls. After one year, barbers make a comfortable salary, and after 3 years of fruitful work – partnership and the opening of their own barbershops within the network. The most important thing is that the company provides training to vulnerable groups of the population for free”.
R2P does everything possible for its beneficiaries to get a chance to change their lives for the better.

28.03.19

Лише 21% жителів непідконтрольних територій планують взяти участь у виборах Президента України 31 березня

Такими виявилися результати опитуванняi, проведеного представниками БФ «Право на захист» в березні 2019 року. Дослідження проводилось на всіх діючих КПВВ. Участь в ньому взяли 759 респондентів, більшість яких – 61% – мешканці Донецької області.

Серед причин відмови від участі в голосуванні перше місце посідає складність перетину лінії зіткнення (ЛЗ) через КПВВ – 35% опитаних зазначили саме її, як основну перепону та мотив не йти на вибори. Трохи менше – 32% – зазначили, що не будуть голосувати тому, що дорога до місця можливого голосування займатиме забагато часу. Майже чверть учасників опитування не вірять в те, що їхній голос якимось чином вплине на результати голосування, а 22% респондентів назвали як причину своєї відмови від участі в голосуванні високу вартість проїзду.

Марія Алєксєєнко, координатор проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО» БФ «Право на захист»: «Ми інтенсивно працюємо на КПВВ з літа 2017 року – проводимо моніторинг ситуації щодо умов перетину лінії зіткнення через КПВВ, проблем, які там виникають, ідентифікуємо причини, чому люди перетинають ЛЗ тощо. Крім того, ми консультуємо людей, надаємо базову інформацію щодо того, куди їм треба звернутися, допомагаємо сформулювати заяви до певних структур та держорганів, намагаємося сприяти ефективній комунікації між службовцями на КПВВ та тими, хто перетинає ці пункти. Ми працюємо на всіх КПВВ – на трьох із них наші монітори присутні 5 днів на тиждень. Тож час від часу ми проводимо дослідження щодо певних актуальних проблем та питань, які стосуються ВПО та мешканців непідконтрольної території – бо маємо таку можливість. І тему виборів ми, звісно, не могли обійти. Зважаючи на її актуальність та важливість, ми плануємо не одну хвилю опитувань – бо зараз вже очевидно, що проблеми з реалізацією виборчого права є. Як і з обізнаністю людей щодо їхніх прав як громадян та виборців».

Варто зауважити, що це вже друге опитування, яке проводили представники БФ «Право на захист» на КПВВ на тему виборів та рівня поінформованості переселенців та українців, які мешкають на тимчасово непідконтрольній уряду України території (НКУУТ).

Перше дослідження було проведено в січні 2019 року. В ньому взяли участь 872 особи різного віку та статі, і хоча опитування не є репрезентативним (його результати не можна перенести на все населення НКУУТ), воно продемонструвало певні тенденції. Тоді лише 39% респондентів зазначили, що вони знають про можливість проголосувати.

Тоді ж монітори БФ «Право на захист» почали інформувати людей, які перетинають лінію зіткнення про можливість реалізувати право на голос. Завдяки подібним активностям, роботі державних органів та недержавних організацій ситуацію з рівнем поінформованості цієї категорії населення щодо їхніх прав як виборців вдалося дещо покращити. Як продемонстрували результати другого опитування БФ «Право на захист», станом на кінець березня про те, що вони можуть взяти участь в голосуванні на виборах Президента України знала вже більша частина опитаних.

27.03.19

Напередодні виборів питання зміни місця голосування було одним із найактуальніших для переселенців та мешканців неконтрольованих урядом України територій (НКУУТ). У більшості випадків процедура проходила доволі швидко та майже без проблем. Та у випадках, коли з’являлися обставини, які ускладнювали ситуацію, виявлялися пробіли в чинному законодавстві та реалізації українцями власних прав. Підтвердженням тому — історії людей, які звернулися по допомогу до БФ «Право на захист».

Історія перша: Олексій

Наші колеги з дніпровського офісу БФ «Право на захист» допомагали мешканцю Нікопольського району пройти процедуру тимчасової зміни місця голосування. Основна складність полягала в тому, що чоловік через свій фізичний стан не мав можливості зробити це самостійно: Олексій — має інвалідність, тож приїхати до відділу Державного реєстру виборців (ДРВ) він просто не міг. Щоби допомогти чоловіку, який попри все хотів проголосувати на майбутніх виборах президента, представники БФ «Право на захист» разом із дружиною Олексія відвідали ДРВ Нікопольського району. Аби під час подання документів не виникло проблем, жінка заздалегідь отримала довіреність у сільській раді, згідно з якою вона мала право діяти в інтересах свого чоловіка та представляти його в органах виконавчої влади — у тому числі і в ДРВ.
Здавалося б, за підтримки наших моніторів та наявності всіх необхідних документів справу буде вирішено за лічені хвилини. Та в будь-якій історії є своє «але». Вже на місці з’ясувалося, співробітники сільської ради написали прізвище чоловіка в довіреності з помилкою, тож документ у ДРВ не прийняли, Олексія відмовилися внести до списку виборців та видати посвідчення про тимчасову зміну місця голосування. Та, зважаючи на обставини, керівник Нікопольського районного ДРВ пішла нам назустріч — і разом із дружиною Олексія й нашим монітором виїхала до чоловіка додому, аби ідентифікувати його особу та розв’язати проблему.
Олексія внесли до списку виборців. Та трапилося друге «але»: чоловікові запропонували наступного дня… самостійно приїхати до ДРВ та отримати посвідчення щодо зміни місця голосування. Наче всі фізичні обмеження за день просто зникли самі собою. Звісно, Олексій відмовився.

Та, як запевнили наших моніторів представники ДРВ Нікопольського району, те, що Олексій не зміг з’явитися особисто й отримати посвідчення, не позбавляє його можливості проголосувати вдома. Адже під час внесення чоловіка до реєстру виборців співробітник ДРВ поставив позначку про те, що Олексій має інвалідність і потребує можливості проголосувати вдома. Ми ж зі свого боку будемо слідкувати за розвитком подій — і тим, чи забезпечить держава реалізацію виборчих прав Олексію.

Однак, зважаючи на те, що Олексій не єдиний, хто зіткнувся з такою проблемою і з огляду на те, що спрощений механізм зміни місця голосування для осіб з інвалідністю законодавчо не врегульований, БФ «Право на захист» ініціював створення відкритого листа до ДРВ, ознайомитися з яким можна за посиланням.

27.03.19

Професійні уміння краще відшліфовувати в умовах, наближених до польових. Тож під час проведення тренінгів та майстер-класів ми іноді використовуємо формат ”moot court ” або ігрофікації судового засідання. Ми не тільки ділимося інформацією, але й закріплюємо її одразу — і вже на практиці. Як цього разу на тренінгу для колег – юристів безоплатної правової допомоги (БПД), який ми провели спільно із правовими клубами PRAVOКATOR.Київ та PRAVOКATOR.Львів.

Завдяки такому ігровому формату учасники процесу, так би мовити, входять у роль — суддів, позивачів та відповідачів. Розбір справжніх кейсів допомагає глибше зануритися в проблеми шукачів притулку, біженців, осіб без громадянства та внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За деякий час правники забувають про те, що це лише тренінг — і максимально включаються в процес, який нічим не відрізняється від реального судового засідання за залученістю учасників. А це — неповторний досвід для кожного юриста БПД та адвоката — початківця.

За результатами проведених заходів ми зробили для себе кілька важливих висновків:

  1. Комунікація править світом: навички правильної комунікації залишаються завжди актуальними у співпраці з людьми, а особливо з людьми вразливої категорії, таких як шукачі захисту, біженці, особи без громадянства та ВПО.
  2. Формат має значення: ігрофікація судових засідань й далі має застосовуватися як найліпший вид тренінгу для більш детального розуміння всіх сторін судового процесу, а також використання українського законодавства для захисту прав наших бенефіціарів.
  3. Правильні партнери — це важливо: спільні тренінги з правовими клубами PRAVOКATOR, центрами БПД мають відбуватися частіше. Це дозволить краще засвоїти окремі правові моменти щодо роботи з представниками кожної окремої категорії вразливих груп.

27.03.19

В Бахмуті з 2014-2015 років працюють кілька правозахисних організацій, які допомагають переселенцям та місцевим із юридичними питаннями. Роблять це безкоштовно. Допомагають, як скласти заяви, так і відстоювати свої права в суді. З однією із представниць таких організацій ми поспілкувались детальніше. Ганна Букрєєва розповіла про те, як працює система АРКАН, через яку позбавляють виплат переселенців, та в яких ситуаціях юристи можуть допомогти відновити пенсії.

Анна Сердюк: На хвилі Вільного радіо час інтерв’ю. В студії для вас працює Анна Сердюк. І сьогодні наша тема – система АРКАН. Ми спілкуємось з Ганною Букрєєвою, молодшим стратегічним юристом благодійного фонду “Право на захист”. Ця організація активно працює в Донецькій та Луганській областях та допомагає переселенцям в юридичних питаннях. Ганно, розкажіть, будь ласка,  яким колом питань ви займаєтесь ? Хто до вас звертається?

Ганна Букрєєва:“Право на захист” – це неурядова організація, яка працює в партнерстві з агентством ООН у справах біженців. Працюємо ми з внутрішньо переміщеними особами, особами, які постраждали від конфлікту. Також, в нас є проекти, які працюють з біженцями, шукачами притулку, особами без громадянства та трудовими мігрантами.

Анна Сердюк: Якщо говорити про тему, яку ми обрали сьогодні: умовно – це АРКАН. Одна з дуже таких гучних систем, що працює і б’є по людям з тимчасово окупованої території. Що це за система? Чи можемо ми уявити скільки в ній людей і хто її взагалі контролює?

Ганна Букрєєва: АРКАН – це дуже болюча тема для багатьох людей, які звертаються до нас за телефонами, на facebook-сторінку та на контрольно-пропускних пунктах. АРКАН – це система контролю перетину лінії розмежування людьми, вантажу та грузів. Розпорядником системи АРКАН є адміністрація Державної прикордонної служби України. До АРКАНу має доступ служби безпосередньо Державна прикордонна служба, Служба безпеки України, Пенсійний фонд, Мінсоцполітики та деякі державні установи.

Анна Сердюк: Як взагалі людина туди потрапляє? Це ті, хто просто перетнув кордон, чи є якісь критерії?

Ганна Букрєєва: Як правило, так. До АРКАНу потрапляють люди, які перетинають державний кордон. Тому що це програма, яка працює в Державній прикордонній службі. Сам АРКАН – це програма не нова. Програма у нас працює приблизно з 2008 року, є положення, яке затверджує роботу інформаційної телекомунікаційної системи, як такової АРКАН, від 3 квітня 2008 року.

Анна Сердюк: Якщо говорити про цю систему, як вона працює на наших нинішніх КПВВ? Хто до неї потрапляє? Які це наслідки для цієї людини потім спричиняє, яка перетинає лінію розмежування з нашого боку і їде в бік непідконтрольної території ?

Ганна Букрєєва: Так, з АРКАНом виникає дуже багато питань. І, в основному, це люди, які перетинають контрольно-пропускний пункт. Незалежно з якого боку. АРКАН – це дуже чутлива система. Дані, які вносяться, вносяться латиницею. Тому зайвий пробіл, апостроф або неправильний переклад співробітником Державної прикордонної служби може спричинити до того, що це буде інша людина. Букреєва – Букреїва, “и” – “ї”, і так далі. Що ще може бути? До АРКАНу потрапляють також люди, які перемістились ще до початку активної фази боєвих дій, тобто до початку 2014-2015 років. Або люди, які перетинали державний кордон через Російську Федерацію.

Анна Сердюк: Якщо людина, наприклад, з Бахмута поїхала в Донецьк і повернулась за два дні, це якось може вплинути на її пенсію?

Ганна Букрєєва: Так, звичайно може. Як показує практика, немає системи отримання так званих списків системи АРКАН. Тому потрапляють туди люди: які вже тут знаходяться; які постійно перетинають, не порушуючи законодавство, впродовж там 60 днів лінії розмежування; і також існує практика, коли одна і та ж сама людина кожного місяця потрапляє до так званих списків.

Анна Сердюк: З ваших саме спостережень, наскільки ця система ефективно працює, враховуючи оці недоліки? Є теж якісь плюси, які вона надає, чому вона все ж зберігається?

Ганна Букрєєва: Звичайно, як будь-яка система, не можна казати, що вона взагалі дуже погана та вона не працює. Система була розроблена для запобігання та недопущення в’їзду-виїзду в Україну-з України осіб, яким заборонено в’їзд, особам, які ухиляються від кримінальної відповідальності, від відбування кримінального покарання.

Анна Сердюк: Якщо говорити про тих хто вже в цих списках і вони навіть цього не знали (вони приїхали вже за своєю пенсією, там є частина людей, що постійно їздять лише за нею, і вони розуміють, що в них вже немає доступу). Що їм робити? Наскільки це правомірно?

Ганна Букрєєва: Таких людей називають дуже образливим, поганим словом “пенсійні туристи”. Ми такий термін не вживаємо в своїй роботі. Як правило, вони дізнаються про це, коли не отримують свою пенсію в призначений законодавством час. Тобто, в кожної людини є дати, в які вона може отримувати свої виплати.  Тому вони першочергово йдуть куди? Йдуть в пенсійний фонд, УСЗ-енів, і стоять величезні черги. Якщо ви знаєте, то в Маріуполі це займають черги о 4 ранку, в Бахмуті також такі випадки існують.

Ганна Букрєєва: Як правило, це коли існують зміни в законодавстві, або якась байка з’являється. Стосовно, наприклад, “72 години на контрольованій території треба знаходитись”, тоді збільшується кількість дзвінків на гарячу лінію у нас і в принципі кількість звернень в офіси.

Анна Сердюк: Остання така байка яка була? І що доводилось спростовувати?

Ганна Букрєєва: Ну, влітку було найбільш обговорюване питання – це те, що людині необхідно знаходитись на підконтрольній території 72 години. Це було масово. Коли ми запитували людей на контрольно-пропускних пунктах, зокрема “Майорське”, та за телефонами: “Де ви таку інформацію почули?”. Хто казав в УСЗН-і (управлінні соціального захисту населення, – ред.), хто казав в пенсійному фонді, хто казав ми прочитали на сайті. Але жодного підтвердження цієї інформації ми не знайшли.

Анна Сердюк: Як зараз взагалі контролюється те, що людині можуть скасувати виплати пенсії? Чим це зараз регламентується? Чи це лише потрапляння в АРКАН?

Ганна Букрєєва: Була постанова №136 Міністерства фінансів України про верифікацію та щоб мати доступ до персональних даних внутрішньо переміщених осіб. Однак, ми маємо рішення Конституційного суду про заборону це робити, і визнання таких дій неконституційними. Також ми знаємо, що були списки СБУ. Це просто списки, як наголошують в СБУ, та ми мали таку справу в суді, коли ми запитували інформацію “Що ж це за списки?Дайте нам роз’яснення”. Це просто перелік прізвищ, імен, по-батькові. Тобто це не є офіційним документом, це не є підстава для позбавлення людини, громадянина України, пенсії, яка є її майном.

Анна Сердюк: Куди в Бахмуті йти людині, яка приїхала за виплатами, але дізналась, що їх заблоковано?

Ганна Букрєєва: Людина має право вибирати куди йому йти. Це можуть бути органи соціального захисту населення, це може бути пенсійний фонд, а більш навчені гіркою долею люди, йдуть одразу до правозахисників.

Анна Сердюк: До правозахисників не всі пенсіонери знають як саме і куди звернутись. Де можна пошукати їх контакти? Можливо на КПВВ? Якщо так, то на яких пунктах і в кого їх питати?

Ганна Букрєєва: Звичайно, ми роздаємо наші контакти, наші візитівки на контрольно-пропускних пунктах. Під час правових сесій, які проводять наші юристи, під час моніторингових візитів, які здійснюють наші монітори. Також у нас є сайт, є ФБ-сторінка, сторінка в телеграмі, і в нас є офіси по Україні. Також, є номери інформаційної гарячої лінії, за якою людина може також проконсультуватися. Вона потрапляє одразу на операторів гарячої лінії, які вислуховують людину, і якщо це просте питання – вони надають їм консультацію з приводу того, які документи потрібно, куди можна звернутися, як встановлювати факт народження чи смерті. Судовий збір сплачується — не сплачується, в якому розмірі — це більш складне питання, людину переадресовують на юриста.

Анна Сердюк: Займаються допомогою в цьому питанні які волонтерські групи, можливо юристи? Кого шукати? Можливо, крім вас, когось із ваших партнерів?

Ганна Букрєєва: Якщо казати про Бахмут, то тут є Бюро безоплатної правової допомоги від Міністерства юстиції. Воно знаходиться по вулиці Василя Першина, також в нас є працюють колеги з Донбас SOS, в них є номери гарячої лінії.

Анна Сердюк: Якщо пенсіонер розуміє, що йому потрібно судитися, наскільки часто взагалі вирішують йти до суду? чи можливо іноді можна вирішити більш лояльно: просто нагадати що не можна так робити, бо я був, де я був, бо я мав право і це можна довести без суд?

Ганна Букрєєва: Так, звичайно все залежить від готовності пенсіонера судитися або не судитися. Використовувати свої права або чекати виплати пенсії, так можливо і не дочекавшись. Першочергово людина може звернутись до УСЗНів. Контроль за переселенцями було скасовано, однак не скасовано акт обстеження. тому переселенець приходить до УСЗН, складається акт обстеження. Були випадки, коли акти складалися в управлінні соціального захисту, були випадки з практики, коли все ж таки соціальний інспектор виходить додому. На адресу, яка зазначена в довідці ВПО та складає акт там. Однакового тлумачення, навіть після роз’яснення, у Мінсоцполітики і УСЗН немає на сьогодні на жаль. І вони чекають змін в законодавстві так само, як і ми. Якщо акт складено, тоді УСЗН виносить рішення. Якщо рішення позитивне – воно надсилаєтся до пенсійного фонду. Якщо ПФУ отримає позитивне рішення, звичайно вони відновлюють виплати пенсії. Однак не відновлює заборгованості. Тобто, вони поточну виплату пенсії продовжують. Для отримання заборгованості людина все ж таки повинна звернутися до суду.

Анна Сердюк: Скільки може тривати суд? Наскільки це дорого? Можливо, не всі пенсіонери готові судитися саме через гроші, які вони можуть витратити на суди.

Ганна Букрєєва: Якщо людина все ж таки налаштована, то можна написати клопотання про позбавлення сплати судового збору. Людина бере документи, тобто: виписка за податкової, персоніфікація з пенсійного фонду, інформація з пенсійного фонду про перенарахування пенсії, виписка з ощадбанку про те, що їй не нарахована пенсія і ми додаємо цей пакет документів до цієї заяви. В Донецькій області, як правило, суди йдуть на зустріч переселенцям і задовольняють позови.

Анна Сердюк: Скільки це приблизно по грошах і, якщо відмовлять, хто має за це сплачувати? Наприклад, чи ми можемо розраховувати на те, що коли ми вже виграємо справу, то це все одно сплатить пенсійний фонд?

Ганна Букрєєва: Ну, як правило, йдуть на зустріч переселенцям. Вони задовольняють клопотання про позбавлення судового збору. Якщо, звичайно, особа не хоче нічого робити, не може надати жодної інформації, тоді звичайно можливо тільки сподіватися. Але ми з юристами розуміємо, що суд приймає рішення на підставі документів, а не на підставі наших слів. Бувають також випадки, коли суди відмовляють. Тоді оплата судового збору лягає на бюджет, на плечі пенсійного фонду України.

Анна Сердюк: Наскільки часто суд ухвалює рішення на користь пенсіонерів?

Ганна Букрєєва: Як правило, це 90% справ.

Анна Сердюк: Це якщо мало документів було можуть відхиляти?

Ганна Букрєєва: Все залежить знову ж таки від специфіки регіонів. В якому регіоні України ми судимося, в якому офісі. Тобто практика по офісам не одноманітна. Однак, все ж таки більшість –  це 90% позитивних рішень.

Анна Сердюк: Скільки тривають такі суди?

Ганна Букрєєва: Після змін в законодавстві такі суди тривають не довго. У нас є зразкова справа про відновлення виплат пенсії пенсіонерці ВПО, яку позбавили пенсії на підставі списків СБУ так званих, і тому розгляд справи відбувається у спрощеному провадженні. Це звичайно пришвидшує отримання позитивного рішення. Були випадки, коли рішення першої інстанції було отримано за 3 тижні, що в принципі швидко.Тобто це не пів року, а це було раніше в середньому від місяця до двух.

Анна Сердюк: Цей час потрібно знаходитись тут, на контрольованій території?

Ганна Букрєєва: Ну, ми все ж таки на цьому не наполягаємо тому що у нас є закони України. Відповідно до законів України, які ніхто не скасовував, внутрішньо переміщені особи та мешканці неконтрольованої території – це громадяни України, які можуть вільно пересуватися в межах України та за її межами.

Анна Сердюк: Тобто можна повернутись додому і їздити тільки на засудові засідання?

Ганна Букрєєва: Я скажу так, що навіть на судові засідання не вимагають присутності пенсіонера. Тому що це спрощене проваждення, це письмове провадження. Якщо ми представляємо інтереси переміщеної особи, наші адвокати, ми підписуємо адвокатську угоду, і замість людини йде в суди адвокат.

Анна Сердюк: І це для неї нічого не коштує?

Ганна Букрєєва: Послуги благодійного фонду “Право на захист” надаються на безоплатній основі.

Анна Сердюк: Якщо ми говоримо про те з чим до вас можна прийти, які документи потрібно мати людині? Їй відмовили, вона от зараз тут, в Бахмуті, наприклад, або в якомусь місті де ви є (також я бачу офіси в Сєвєродонецьку, Слов’янську, Харкові, Маріуполі, Курахово).

Ганна Букрєєва: Якщо люди телефонують, приходять на прийом, ми радимо при собі мати звичайно копію паспорта, або паспорт громадянина України, довідку внутрішньо переміщеної особи, пенсійне посвідчення або електронне пенсійне посвідчення, і якщо особа зверталася до пенсійного фонду і отримала відповідь-відмову, відповідь про отримання пенсії, тоді також її принести. Якщо ні, тоді ми розказуємо як це робити. Тобто, людина це може зробити сама або за допомогою наших адвокатів, шляхом надсилання адвокатських запитів до установ.

Анна Сердюк: Дякую вам за детальне пояснення. На цьому ми завершимо наше інтерв’ю. Я нагадаю, що цього разу в студії ми говорили про систему АРКАН та юристів-благодійників в Бахмуті із Ганною Букрєєвою, молодшим стратегічним юристом благодійного фонду “Право на захист”. 

Джерело публікації – Вільне радіо. Інтерв’ю можна знайти за посиланням.

26.03.19

Благодійний фонд «Право на захист» – українська неурядова організація, діяльність якої спрямована на забезпечення захисту і дотримання прав людини вразливих груп населення: біженців, шукачів захисту, осіб без громадянства та внутрішньо переміщених осіб.

Тренінг на тему «Правовий захист біженців: юридичні знання та дидактика» – освітній захід, який проводитиметься БФ «Право на захист» спільно із Агентством ООН у справах біженців в Україні (UNHCR) в межах Проекту, який фінансується UNHCR.

В межах Проекту оголошується відкритий конкурс на участь у першому дводенному тренінгу для тренерів (ТТ), для юристів та адвокатів центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), які прагнуть отримати навички та підвищити кваліфікацію у правовому захисті біженців, шукачів захисту на національному та міжнародному рівнях, а також вміти застосовувати їх в якості тренера при навчанні своїх колег із системи БВПД по темі «Правовий захист біженців і шукачів захисту» (на підставі отриманих матеріалів).

Тренінг відбуватиметься 10-11 квітня 2019 року у м. Києві у приміщенні Kwins Hall за адресою вул. Антоновича, 40, 3-й поверх.

Під час навчання учасники будуть ознайомлені з актуальними проблемами захисту прав біженців і шукачів захисту, правозастосовною практикою, а також основними принципами та методами дидактики в контексті теми ТТ.

Критерії відбору учасників тренінгу:

  • робота в центрах з надання БВПД;
  • досвід надання правової (консультаційної) допомоги в сфері захисту прав людини;
  • розуміння засадничих стандартів в сфері захисту прав людини;
  • зацікавленість у тематиці та можливість здійснювати захист прав зазначених категорій осіб;
  • можливість взяти участь у навчанні протягом двох днів;
  • обов’язок проведення щонайменше одного тренінгу із зазначеної теми для своїх колег після навчання.

Для участі в конкурсі необхідно заповнити заявку для участі в тренінгу (заявку на навчання необхідно заповнити тут).

Останній термін подання заявок – 29 березня 2019 року, 00:00 (заявки, подані після зазначеного терміну, не розглядатимуться).

Результати конкурсу будуть оголошені не пізніше 3 квітня 2019 року.

Програма тренінгу буде надіслана кандидатам, які пройшли конкурсний відбір.

Участь у тренінгу є безкоштовною. Учасники, які пройшли конкурсний відбір, беруть на себе зобов’язання щодо проходження всієї тренінгової програми. Організатори покриватимуть транспортні витрати та витрати пов’язані із проживанням та харчуванням на час проведення тренінгу. За результатами навчання учасники отримають сертифікат.

*Організатори заходу є податковими агентами учасників, що означає, що з сум оплати проживання, харчування та відшкодування проїзду будуть сплачені податки, а відповідні суми доходів в натуральній та грошовій формі будуть відображені у звітності фонду перед податковими органами. Зазначені суми доходів необхідно буде врахувати при заповненні річної декларації про отримані доходи.

26.03.19

20 березня представники громадських організацій, які опікуються питаннями ВПО,  озвучили результати досліджень  проблем, які виникають у громадян під час проходження КПВВ та  презентували своє бачення нового порядку перетину лінії зіткнення. До його розробки долучилися учасники коаліції НУО: «Право на захист», «Донбас СОС», «Восток-СОС», «Група Впливу», «Форум НДО».  Нові правила мають на меті усунути немотивовані перепони для громадян при перетині та переміщенні необхідних товарів з неконтрольованої до контрольованої урядом територій Донбасу.

 Ноель Калхун, заступник представника Агентства ООН у справах біженців в Україні, зауважила: “Право на свободу пересування має стати одним з приіоритетних напрямив у формуванні державної політики щодо ВПО та мешканців окупованих територій.”

Її слова підтвердили і дані, що озвучила Дарина Толкач, координатор з адвокації БФ “Право на Захист”, яка модерувала захід:

“Фактичне існування лінії розмежування створює проблеми у підтриманні зв’язків з українськими громадянами на окупованих територіях, оскільки умови перетину лінії розмежування суперечать принципам гідності людини. Понад рік тому Верховна Рада ухвалила закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», за яким правовий статус АТО був змінений на операцію Об’єднаних сил. Закон передбачав створення нового порядку і нових правил перетину лінії розмежування. Повноваження щодо його створення були покладені на Міністерство оборони».  Однак, наголосила Дарина Толкач, нині і досі використовується Тимчасовий порядок (наказ 1 заст. керівника АТЦ СБУ №222) та Постанова КМУ 99.  Ця нормативна база узгоджувалась з антитерористичним законодавством. А нової постанови немає і досі. Немає і фактичного обговорення  з громадськістю та міжнародними організаціями щодо такого нормотворення.

Недоліки порядку переміщення товарів (а саме окремі положення Постанови 99 та Наказу МТОТ 39) були визнані Київським окружним адміністративним судом незаконними та дискримінаційними по відношенню до ВПО та мешканців непідконтрольних Уряду територій. Наразі невідомо, чи оскаржувалось це рішення Кабінетом Міністрів чи МТОТ. У випадку, якщо воно набере законної сили, ми ризикуємо опинитись у ситуації, коли через ЛЗ можна буде переміщувати будь-що у будь-яких обсягах.

Незадовго до виборів Президента України слід пам’ятати і про великий ризик провокацій та проблем з перетином КПВВ через високе навантаження на них.”

Серед поточних проблем, що необхідно вирішувати в терміновому порядку,  представниця БФ “Право на Захист”назвала:

  • пропускний режим, який є невиправданим обмеженням права на свободу пересування та серйозною бюрократичною перепоною для його реалізації громадянами через складнощі з отриманням електронних дозволів
  • віддаленість Координаційних груп від КПВВ
  • відсутність законодавчо закріпленого єдиного державного органу, що відповідав би за фінансування, інфраструктуру та облаштування КПВВ
  • недоліки порядку переміщення через ЛЗ товарів та особистих речей громадян: існування вичерпного переліку товарів, дозволених до переміщення, не встановлений граничний обсяг готівкових коштів, які можна переміщувати через ЛЗ, відсутність чіткого формулювання у 99 та 39 обсягу повноважень та порядку дій співробітників ДФС, а також прав та можливостей громадян, які переміщуються через ЛЗ.

І більшість з них міг би вирішити новий порядок перетину лінії розмежування.

На думку Марії  Красненко, Координаторки з юридичних питань, “Донбас-СОС” Міністерство оборони України мало б залучити його безпосередніх виконавців (ДПС, ДФС, СБУ) та громадського сектору до розробки нового нормативно-правового акту щодо порядку і правил перетину лінії розмежування ще на етапі розробки концепції.  Втім, цього не відбулось і на етапі громадського обговорення проекту порядку. Міжвідомча робоча група для його опрацювання була створена лише формально, і зауваження та пропозиції її учасників не знайшли відображення у остаточному тексті проекту постанови. Відтак, коаліція громадських організацій, що долучились до її роботи, звернулись з відкритим листом до КМУ та МТОТ.

Марія зауважила, що в  умовах війни необхідно вживати всіх заходів для налагодження роботи і перетину лінії зіткнення не тільки з української сторони: відкритими залишаються питання наявності і пунктів пропуску. Так, повністю облаштоване і готове в будь-який момент розпочати роботу КПВВ «Золоте» в Луганській області досі не відкрите через відсутність погодження з боку НКУУТ. 

Марселла Мішо, директор Форуму НГО в Україні у своїй промові акцентувала увагу на свободі пересування як пріоритеті адвокаційної діяльності Форуму НДО в Україні. Присутнім продемонстрували фото лауреата Пулітцерівської премії Ману Брабо «Свобода пересування. Остання європейська лінія фронту», що задокументували життя мільйонів українців на лінії зіткнення в пастці конфлікту.

Втім, не зважаючи на недоліки правового регулювання, слід відмітити високий професіоналізм і розуміння пріоритету духу закону з боку співробітників ДПСУ та ДФС, які працюють безпосередньо на КПВВ.

В межах прес-конференції було оприлюднено відкритого листа щодо свободи пересування від коаліції громадських організацій до Кабінету Міністрів України та Міністерства Оборони

Донор:
European Civil Protection & Humanitarian Aid Operations – ECHO