Галина Левіна, к.ю.н.
Женевські Конвенції (1949)
Згідно з положеннями міжнародного права, «у разі будь-якого збройного конфлікту право сторін, що перебувають у конфлікті, обирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим» (ч. 1 ст. 35 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій (мова йде про Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977 р. (із поправками)).
Відповідно до положень Додаткового протоколу до Женевських конвенцій (Протокол І):
- частина 1 статті 56 – «установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, – не повинні ставати об’єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об’єкти є воєнними об’єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення» (ч. 1). При цьому, «загальний захист від нападу, передбачений у пункті 1, припиняється щодо гребель і дамб тільки в тому разі, якщо вони використовуються яким-небудь чином, що різниться від їх нормального функціонування, та для регулярної істотної і безпосередньої підтримки воєнних операцій і якщо такий напад є єдиним практично можливим засобом припинити таку підтримку (пункт «а» частини 2 статті 56));
- пункт 3 статті 35 – «заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу»;
частина 1 статті 55 – «при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної щкоди. Такий захист включає заборону використання методів
або засобів ведення війни, що мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть такої шкоди природному середовищу й тим самим завдадуть шкоди здоров’ю або виживанню населення»;
Важлива особливість: Україна є учасницею цього Додаткового протоколу І (згідно з Указом Президії Верховної Ради України Української РСР від 18.08.1989 р. № 7960-XI та Законом України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991 р. № 1543-XII).
Натомість рф у 2019 році прийняла Федеральний Закон, відповідно до якого відкликала заяву, яка була зроблена СРСР при ратифікації Додаткового протоколу І (ст. 1) та визнала недіючим на території рф пункту 1 Постанови Верховної Ради СРСР від 04.08.1989 р. № 330-І щодо ратифікації Додаткового протоколу І та Додаткового протоколу ІІ до Женевських конвенцій (ст. 2).
Римський Статут Міжнародного кримінального суду
Відповідно до Римського Статуту Міжнародного кримінального суду , суд має юрисдикцію стосовно воєнних злочинів, зокрема у випадках, коли їх вчинено в рамках плану чи політики або в рамках широкомасштабного вчинення таких злочинів (пункт 1 статті 8).
Згідно з положеннями статті 8, для цілей цього Статуту «воєнні злочини» означає:
- підпункт «а» пункту 2:
- умисне вбивство (i);
- умисне заподіяння сильних страждань або тяжких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров’ю (iii);
- «широкомасштабне знищення і привласнення майна, що не викликане військовою необхідністю і вчинене незаконно та безглуздо» (iv);
- підпункт «b» пункту 2:
- «умисне спрямування нападів на цивільне населення як таке або на окремих цивільних осіб, що не беруть безпосередньої участі у воєнних діях» (i);
- «умисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, що не є військовими цілями» (ii);
- «умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою» (iv).
Важлива особливість: Римський Статут Міжнародного кримінального суду підписаний рф (підписання мало місце 13.09.2000 р., але у 2016 році Уряд рф проінформував Генерального Секретаря про свій намір не ставати учасником Римського Статуту Міжнародного кримінального суду) та Україною (підписання мало місце 20.01.2000 р.), однак не ратифікований ні рф, ні Україною. Це є проблемою, але не виключає можливостей поширення юрисдикції Суду на злочини внаслідок збройної агресії рф проти України.
1. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12.08.1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 08.06.1977 р. (із поправками). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text
2. Мова йде про Указ Президії Верховної Ради України Української РСР «Про ратифікацію Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), і Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р., що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II)» від 18.08.1989 р. № 7960-XI. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7960-11#Text
3. Закон України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991 р. № 1543-XII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1543-12#Text
4. Мова йде про Федеральный Закон Российской Федерации «Об отзыве заявления, сделанного при ратификации Дополнительного протокола к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающегося защиты жертв международных вооруженных конфликтов (Протокол І) от 12.11.2019 г. № 368-ФЗ.
http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001201911120051?index=1&rangeSize=1
https://www.pnp.ru/law/2019/11/12/federalnyy-zakon-368-fz.html
https://www.szrf.ru/szrf/docslist.php?md=0&nb=100&year=&issid=1002019046000
https://www.szrf.ru/szrf/doc.php?nb=100&issid=1002019046000&docid=7
5. Постановление Верховного Совета СССР от 4 августа 1989 г. № 330-I «О ратификации Дополнительного протокола к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающегося защиты жертв международных вооруженных конфликтов (Протокол I), и дополнительного протокола к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающегося защиты жертв вооруженных конфликтов немеждународного характера (Протокол II). https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30003982
6. Римський Статут Міжнародного кримінального суду. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588?find=1&text=%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC#w1_3
7. Щодо підписання/ратифікації Статуту див. веб-сайт United Nations. Treaty Collection / Rome Statute of the International Criminal Court. URL: https://treaties.un.org/pages/ViewDetails.aspx?src=IND&mtdsg_no=XVIII-10&chapter=18&clang=_en