Місяць: Квітень 2017

Щодня за кваліфікованою юридичною допомогою до БФ «Право на захист» звертаються десятки переселенців. До юристів приходять люди, які були змушені залишити рідний дім і тепер намагаються розпочати життя на новому місці; люди, чиї права були порушені.

Юристи надають консультації, допомагають у зборі документів, складають позовні заяви та відстоюють інтереси ВПО у суді.

«Призупинення пенсійних та соціальних виплат – найгостріше питання з яким до нас звертаються ВПО, – зазначає Наталія Аляб’єва, юрист БФ «Право на захист».-  Хочу зазначити, що наразі вже є десятки  позитивних рішень суду за позовами від нашої команди».

За словами юриста, не кожен випадок потребує звернення до суду.  Іноді  питання вирішується  лише написанням заяви.

«Мені пригадується випадок, що трапився в Авдіївці, – розповідає Наталія Аляб’єва. – До нас звернулася молода жінка, яка протягом двох місяців після звільнення не могла отримати трудову книжку. Колишній роботодавець вигадував незрозумілі відмови і чомусь рекомендував їхати за документами до Маріуполя, куди нібито вони були вивезені».

Юристи допомогли ВПО написати заяву із застосуванням норм чинного трудового законодавства, в якому чітко прописаний обов’язок роботодавця видати трудову книжку у разі звільнення з роботи, а також зазначено, як саме видати трудову книжку, якщо людина не прийшла за нею самостійно.

Наступного дня жінка відвезла заяву колишньому роботодавцю. Розуміючи, що  було порушення КЗпП, роботодавець негайно повернув переселенці трудову книжку і попросив не звертатися до суду.

За допомогою юристів лише за один день була розв’язана проблема, яка тривала цілих 2 місяці. Нажаль, такі історії непоодинокі. Тож юристи радять переселенцям звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою до БФ «Право на захист» та відстоювати свої права.

За словами моніторів Маріупольського офісу БФ «Право на захист»,  у черзі до Лівобережного об’єднання пенсійного фонду люди стоять по 4 дні. В день ПФУ приймає приблизно 30-40 людей. Тим, хто не встиг,  доводиться шукати житло на ніч або їхати додому та повертатися наступного дня. Багато пенсіонерів ночують на вокзалі або навіть на лавках біля ПФУ.

«Нажаль, у Лівобережному об’єднанні пенсійного фонду прийом здійснює тільки один співробітник. Сьогодні до обідньої перерви через постійні збої у роботі системи він зміг прийняти лише шестеро людей, – розповідає Віта Кулініч, монітор БФ «Право на захист». – Крім того, слід урахувати, що здебільшого звертаються люди похилого віку, які самостійно не можуть правильно заповнити всі документи. Тож прийом однієї людини триває понад час».

Лівобережне об’єднання пенсійного фонду, м. Маріуполь

Нагадаємо, Служба безпеки України склала списки  переселенців, що начебто не проживають на підконтрольній території, а управління Пенсійного фонду зупинили нарахування пенсій великій кількості ВПО жодним чином не обґрунтовуючи їх включення до цих списків та без будь-яких попередніх перевірок місць їхнього проживання.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4681,4682,4683,4684″]

Окрім переселенців, які тікаючи від наслідків конфлікту, вимушено покинули рідні міста та села, в Україні є люди, які переселилися в межах рідного населеного пункту. Наприклад, у будівлю потрапив снаряд і там стало неможливо жити, тож переїхали до родичів чи друзів. Правозахисники називають цю категорію людей, що постраждали від конфлікту, – «переміщенці».

Під час щотижневої виїзної правової сесії у м. Красногорівка Мар’їнського району Донецької області, співробітники БФ «Право на захист» познайомилися із родиною, чий будинок було сильно пошкоджено внаслідок обстрілу, тож ця родина була вимушена переїхати до орендованої квартири у тому ж населеному пункті. Там вони проживають вже 2 роки. Весь цей час вони не могли стати на облік ВПО та отримати належні виплати.

Голова сім’ї має інвалідність 3 групи, йому важко навіть стояти, опираючись на милиці. Сам він припускає, що його фізичний стан відповідає 2 групі інвалідності, але щоб підтвердити це, чоловік має пройти переогляд МСЕК в іншому місті. Туди добиратися дуже важко і, крім того, на дорогу потрібно витратити гроші, яких у родині не так багато.

Дружина та донька – офіційно працевлаштовані, тож якщо б усі члени родини стали на облік ВПО та оформили адресну допомогу, то щомісяця отримували би 2131 гривню. Але наразі УСЗН у Донецькій та Луганській області майже завжди відмовляють «переміщенцям» у взятті на облік ВПО.

Правова довідка:

Згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод  внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з керівними принципами УВКБ ООН з питання про переміщення осіб усередині країни, особи, переміщені всередині країни, визначаються як люди або групи людей, які були змушені рятуватися втечею або покинути свої будинки або місця проживання, через або для того, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, ситуації загального насильства, порушень прав людини або стихійних лих/техногенних катастроф, і які не перетнули міжнародно-визнаний державний кордон країни.

Знаючи про численні невдалі спроби інших жителів Красногорівки, ці люди вже не вірили, що зможуть реалізувати своє право та стати на облік ВПО. Але після спілкування зі співробітниками БФ «Право на захист» вони вирішили боротися за свої права. Для цього вони прибули до УСЗН Мар’їнського району у м. Курахово.

Юрист БФ «Право на захист» Руслан Беретелі супроводжував родину та вів роз’яснювальну роботу із працівниками УСЗН протягом більш ніж 5 годин.

Спочатку відвідувачі УСЗН відмовлялися пропустити родину без черги, сумніваючись в інвалідності голови сім’ї, хоча пересуватися йому допомагали донька, дружина та юрист, а сам він ледве міг стояти на ногах. Потім люди у черзі погодились пропустити тільки чоловіка, але згодом зголосилися пропустити усіх трьох. Тим не менш, спеціаліст УСЗН усно відмовила їм у взятті на облік ВПО, а начальник УСЗН прийняла заяву, але також відмовила у взятті на облік, при цьому відмовляючи і у видачі і письмової відмови.

«Це унеможливлює оскарження незаконного рішення у суді та категорично суперечить приписам п.8 Постанови КМУ № 509 в якій йдеться про те, що рішення про відмову у видачі довідки з обов’язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 4 цього Порядку, – не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання», – наголосив Руслан Беретелі.

Після тривалих роз’яснень положень законодавства України співробітники УСЗН прийняли рішення – взяти заявників на облік ВПО. Також Руслан Беретелі допоміг їм скласти заяви на призначення адресної допомоги.

Взяття на облік ВПО родини, яка вимушено переселилася в межах одного населеного пункту, це – прецедент, який має слугувати прикладом для інших «переміщенців», які зневірилися у такій можливості. БФ «Право на захист» закликає переселенців та осіб, які постраждали від конфлікту на Сході, звертатися по безоплатну правову допомогу до юристів та боротися за свої права.

У четвер, 20 квітня, відбулася прес-конференція «Списки із 200 тисяч людських доль: СБУ знову карає переселенців». Правозахисники із БФ «Право на захист» та ГО «Донбас СОС» розповіли про нову хвилю автоматичного припинення пенсійних виплат.

Понад місяць правозахисні організації, які працюють з постраждалим цивільним населенням на Сході України, отримують тривожні повідомлення від ВПО про те, що їм заблоковано соціальні виплати. Ініціатором блокування стала Служба безпеки України,  яка склала списки  переселенців, що начебто не проживають на підконтрольній території.

«На жаль, рік тому влада не почула ані переселенців, ані правозахисні організації і практика автоматичного припинення пенсійних та соціальних виплат переселенцям продовжилася і в цьому році, – констатувала Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист». – За нашою інформацією, наприкінці березня всі управління Пенсійного фонду, а також департаменти соціального захисту отримали списки внутрішньо переміщених осіб, які начебто повернулися на непідконтрольні території. Кількість осіб, що опинилися під загрозою припинення пенсій, вражає: згідно із даними наших моніторів, в Луганській області – це 65 тисяч осіб, в Запорізькій – майже 11 тисяч. В інших областях – від 500 осіб до декількох тисяч у кожному районі».

За даними правозахисників, управління Пенсійного фонду зупинили нарахування пенсій такій великій кількості ВПО жодним чином не обґрунтовуючи їх включення до цих списків та без будь-яких попередніх перевірок місць їхнього проживання.

«На початку серпня БФ «Право на захист» подав позов проти Кабінету Міністрів України щодо визнання Постанови № 365 (якою затверджена можливість припинення соціальних виплат переселенцям на підставі списків Служби безпеки чи Держприкордонслужби) незаконною. Але зараз призначено колегіальний розгляд справи, тому новий склад суду буде розглядати матеріали справи із самого початку. Це означає, що прийняття рішення по зазначеній справі відтерміновується, – зазначила Ірина Алексєєва, стратегічний юрист БФ «Право на захист». – Водночас, починаючи із кінця березня до БФ «Право на захист» щоденно звертаються 3-5 переселенців, яким було припинено виплати пенсії. Майже завжди підставою припинення виплат є випадки, передбачені Постановою КМУ №365, у тому числі перевірка відомостей про повернення до покинутого місця проживання».

Від самого прийняття Постанови Уряду № 365 правозахисники постійно наголошують на тому, що вона суперечить Конституції та Законам України про пенсійне забезпечення і, відповідно, має бути приведена у відповідність із ними.

«Списки СБУ і будь-які інші додаткові дискримінаційні механізми контролю за виплатами переселенцям згідно Постанови Уряду № 365 призводять не тільки до системних порушень прав внутрішньо переміщених осіб, але і накладають надмірне навантаження на соціальних працівників. При цьому виконуючи положення зазначеної постанови, органи соціального захисту фактично беруть на себе не притаманну їм каральну функцію. Для вирішення цієї проблеми необхідно «відв’язати» отримання пенсії від довідки ВПО та запровадити механізм виплат пенсії громадянам, які проживають на тимчасово непідконтрольній уряду України території. Тоді і необхідність у постійних перевірках відпаде, бо ті хто не є ВПО, не будуть мати стимулу реєструватися як ВПО», – підкреслила Ольга Гвоздьова, координатор з адвокації ГО «Донбас СОС».

Переселенець Віталій Святошенко, який постраждав від зупинення виплати допомоги по інвалідності на підставі списків СБУ, розповів на своєму прикладі, як працюють ці механізми додаткового контролю.

«Ми із дружиною пересуваємося на візках, отримуємо пенсію по інвалідності – по 1300 гривень, виховуємо 16-річного сина. Останнього разу виїжджали на непідконтрольну територію на 5 днів ще в серпні 2016. У квітні дружина отримала пенсію, а я – ні», – зазначив він.

Отже, залишається незрозумілим, як саме формуються зазначені списки і найголовніше – навіщо держава замість вироблення ефективного механізму забезпечення пенсіями та іншими соціальними виплатами незалежно від наявності довідки ВПО запустила нову хвилю припинення таких виплат, яка знову може торкнутися сотень тисяч осіб.

Міністрові юстиції Павлу Петренку

Відкрита громадська платформа підтримки розвитку української системи безоплатної правової допомоги,
Українська Гельсінська Спілка з прав людини,
Харківська Правозахисна Група
Асоціація Українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів
БФ «Восток – SOS»
ГО «Крим – SOS»
ГО «Донбас SOS»
ГО «Центр громадянських і політичних свобод»
ГС «Мережа правового розвитку»
ГО Transparency International Україна
ГО «Центр інформації про права людини»
ГО “Точка опори”
ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”
ГО Центр “Соціальна Дія”
ГО Центр.ЮА
Українська Фундація Правової допомоги
Центр політико-правових реформ
БФ “Право на захист”
ГО “Центр демократії та верховенства права”

ВІДКРИТА ЗАЯВА

Шановний пане Міністре!

Система безоплатної правової допомоги ще до ухвалення у 2011 році профільного закону має свою історію прокладення правових рейок за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» через кількарічну реалізацію пілотних проектів в трьох областях України за сприяння й активної участі адвокатської спільноти, громадянського суспільства, небайдужих правників та правниць, правозахисників та правозахисниць, невеличких місцевих центрів правової інформації та консультацій, котрі зараз стали потужною мережею, партнерами системи безоплатної правової допомоги, що вона має з ними спільні витоки.

Після ухвалення Закону завдяки раніше вкладеним зусиллям, суспільно-політичному консенсусу, ефективному лідерству та якісному менеджменту систему було запущено і апробовано у важкі для України часи: Євромайдану та початку окупації 2013-2014 років.

Не зважаючи на це, на опір тодішньої влади, система прекрасно себе проявила, розвивається, під парасольку безоплатної правової допомоги підпали й учасники бойових дій, учасники анти-терористичної операції, внутрішньо переміщені особи незалежно від їхніх статків.

Система забезпечує доступ до правової інформації, слугує вітриною правових послуг, підвищує правосвідомість громадян і громадянок. Система реагує на всі виклики, що повстають перед країною.
Це досягається, зокрема, й тим, що система безоплатної правової допомоги зміцнюється професіоналами та професіоналками, котрі пройшли через відкритий конкурсний відбір, проведений під контролем та за активної участі громадськості спеціально створеними і незаангажованими комісіями. І це дало свій результат: біля правового керма всіх рівнів стоять переважно небайдужі та соціально-відповідальні люди.

Ефективність системи безоплатної правової допомоги, яка на сьогодні є безсумнівним досягненням та реальним механізмом захисту прав людини через забезпечення вторинної та первинної допомоги, стала можливою завдяки встановленню та дотриманню чітких і прозорих процедур добору кадрів до системи БПД, виробленню та дотриманню стандартів надання адвокатських послуг адвокатів системи БПД, професійного, неупередженого та вмотивованого управління системою БПД з боку тих фахівців, які заклади її фундамент, створювали та заповнювали кадрами, постійно підвищуючи стандарти роботи цієї системи.

Оскільки Директора Координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського 19 квітня 2017 року на урядовому засіданні було призначено на посаду заступника Міністра юстиції України, на наш погляд, виваженим і логічним наступним кроком було б продовжити дотримання стандартів відкритості та неупередженості у відборі фахівців системи БПД і провести відкритий конкурс на посаду директора Координаційного центру.

З нашого боку ми б сприяли конкурсному відбору, відрядивши до конкурсної комісії членів та членкинь наших організацій, як це було під час відбору директорів місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги.

Євген Захаров
Аркадій Бущенко
Лариса Денисенко
Олександр Павліченко
Олександра Матвійчук
Олександра Дворецька
Таміла Ташева
Ольга Гвоздьова
Вадим Пивоваров
Тетяна Печончик
Тетяна Дурнєва
Ярослав Юрчишин
Михайло Жернаков
Олег Рибачук
Тимур Левчук
Роман Куйбіда
Альона Матвійчук
Микола Сіома
Ігор Коліушко
Олександр Галкін
Тарас Шевченко
Анастасія Леухіна

19 квітня відбулася презентація альтернативних звітів в рамках 3-го циклу Універсального періодичного огляду (УПО).

УПО – це механізм ООН, впроваджений у 2006-му році для моніторингу ситуації із правами людини у державах-членах ООН. Цей огляд проводиться кожні 5 років, Україна приймає участь вже втретє. Для УПО подаються Звіт від держави, Зведений звіт від ООН та Зведений звіт від неурядових організацій. Потім ці звіти розглядаються  Робочою групою з УПО, до якої входять 47 членів Ради ООН з прав людини. В результаті розгляду Робоча група з УПО надає список рекомендацій щодо покращення ситуації з правами людини в Україні.[vc_single_image image=”4662″]Правовий аналітик БФ «Право на захист» Ксенія Карагяур презентувала спільну доповідь коаліції з 13 неурядових організацій, присвячену аналізу актуального стану забезпечення прав і свобод ВПО в Україні.

У своїй презентації Ксенія Карагяур розповіла про проблеми у сферах обліку ВПО, соціального забезпечення, захисту людей з інвалідністю, доступу до медицини, працевлаштування, прав на освіту, політичних прав, а також захисту житлових, земельних та майнових прав. Також правовий аналітик представила розроблені Коаліцією рекомендації Уряду та Парламенту України, а також органам місцевого самоврядування.

Зазначений звіт коаліції увійде до зведеного звіту від неурядових організацій.

Лише після втручання адвоката БФ «Право на захист» жінка нарешті змогла обміняти пошкоджені гроші.

Будинок у Мар’їнці, в якому Олександра* проживала разом із родиною, було пошкоджено в результаті артилерійського обстрілу. Іншого житла на підконтрольній Україні території у них немає, тому родина оселилася в місці компактного проживання для переселенців (МКП) м. Курахове і проживає там із січня 2015 року.

Під час артилерійського обстрілу вогнем були пошкоджені не тільки речі родини, а й грошові заощадження. Складені до купи банкноти, які родина відкладала, обгоріли по краях. Втім більша частина площі банкнот вціліла, тож згодом жінка звернулася до банку, щоб обміняти їх. Але працівники місцевого відділення банку відмовили в обміні пошкоджених банкнот без пояснення причин.

Олександра має ІІ групу інвалідності. У зв’язку з тривалою хворобою щороку доводиться проходити дороге лікування. Оскільки єдиним джерелом  доходів сім’ї залишається пенсія, коштів на лікування не вистачає.

У березні 2017 року жінка звернулася до Маріупольського офісу  БФ «Право на захист» за юридичною консультацією. Адвокат Сергій Галемський надав допомогу в оформленні письмових звернень і скарг до правління банку та до Національного банку України. Також представник БФ «Право на захист» наголосив, що відмова в обміні банкнот свідчить про порушення прав клієнта під час обміну пошкоджених банкнот, і наполягав на проведенні відповідної процедури визначення загальної площі банкноти, що залишилася.

У квітні керівництвом філії банку було прийнято рішення щодо обміну всіх пошкоджених купюр родини переселенців.

*Ім’я змінене із міркувань безпеки

Галина* та її маленький син жили у невеликому селі у Мар’їнського районі Донецької області, але у березні 2016 року через обстріли були вимушені поїхати. Оселилися в одному із населених пунктів Волноваського району Донецької області.

На новому місці УСЗН неодноразово відмовляло жінці у видачі довідки про взяття на облік ВПО у зв’язку з тим, що у її паспорті відсутня реєстрація місця проживання у тому селі, з якого вона разом із сином виїхала.

На початку березня 2017 року жінка звернулася за юридичною консультацією до юристів Маріупольського офісу  БФ «Право на захист». Юристи пояснили, що рідне село жінки відноситься до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, тож вона може стати на облік ВПО, якщо зможе довести факт проживання там. Для цього юристи допомогли Галині зібрати документи, що підтверджують факт проживання на території, з якої було здійснено переміщення, а також ще раз підготували заяву про взяття на облік ВПО.

Після розгляду заяви та зібраних юристом документів, УСЗН прийняло рішення видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

«Нажаль, такі історії непоодинокі. Втім, юристи радять переселенцям відстоювати свої права. А коли їм відмовляють у наданні довідок ВПО чи призначенні виплат, вимагати письмової відмови, з якою потім можна звернутися до суду», – зазначала Яніна Ребенкова, юрист Маріупольського офісу  БФ «Право на захист».

*Ім’я змінене із міркувань безпеки

Майже два місяці тому суд першої інстанції зобов’язав ПФУ відновити виплату пенсії переселенці з моменту припинення. Два місяці, маючи на руках рішення суду на свою користь, жінка була змушена чекати рішення апеляційного суду, який підтвердив рішення суду першої інстанції, так само посилаючись на вищу силу закону над підзаконними нормативно-правовими актами. Тепер рішення суду першої інстанції набрало чинності і переселенка вже точно отримає належні виплати.

Нагадаємо, у м. Павлоград Дніпропетровської області суд першої інстанції задовольнив позов переселенки, якій у листопаді минулого року ПФУ припинив виплачувати пенсію, посилаючись на Постанову Кабміну №365, якою передбачено можливість припинення виплати пенсії у разі скасування дії довідки ВПО через тривалу відсутність (понад 60 діб) за місцем проживання ВПО.

Жінка звернулася до БФ «Право на захист», де їй допомогли зібрати необхідні документи, подати позов та виграти справу у суді першої інстанції. Але ПФУ звернувся зі скаргою до апеляційного суду.

Нещодавно Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, яким було задоволено адміністративний позов ВПО  про визнання протиправними дії  Павлоградського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо припинення виплати пенсії та зобов’язання  відновити виплату пенсії з моменту припинення.

У мотивувальній частини рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв’язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов’язку держави щодо тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

«Апеляційний суд ще раз обґрунтовано вказав на те, що зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, у тому числі отримання пенсії, – підкреслив адвокат БФ «Право на захист» В’ячеслав Стасюк. – Тож держава, відповідно до конституційних принципів, зобов’язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія».

Юристи БФ «Право на захист» наголошують,  такі справи надзвичайно важливі, адже кожен задоволений позов є підтвердженням того, що постановою № 365 Кабінет Міністрів України значно обмежив гарантовані законом права пенсіонерів, тож такі дії щодо призупинення пенсійних виплат суперечать чинному законодавству.

Водночас у поточному році юристи прослідковують чітку тенденцію щодо апеляційного оскарження   органами влади  більшості судових рішень, зокрема і рішень на користь переселенців.

Не в останню чергу цьому посприяли і зміни до Закону України «Про судовий збір», що набули чинності з 1 січня 2017 року, якими, зокрема, передбачено звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів, органів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України,  структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення.