У вересні цього року Урядом було внесено зміни до прийнятої ним раніше постанови
«Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» від 29.04.2022 р. № 495. Саме цією постановою навесні було затверджено новий Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – «Порядок надання тимчасового житла ВПО»), а також визначено інші важливі питання, в тому числі механізм викупу та будівництва житла з метою його надання для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – «ВПО»).
Зараз постанову було доповнено ще одним порядком – Порядком надання житла, придбаного Держмолодьжитлом за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання постраждалих осіб (далі – «Порядок»), який набрав чинності 09.09.2022 р. Тож, нижче ми розглянемо, що саме передбачає цей Порядок та які питання можуть виникати під час його застосування на практиці.
І. ОСНОВНІ УМОВИ
Новий Порядок визначає механізм надання житла, придбаного Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – «Держмолодьжитло») за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання таких категорій постраждалих осіб:
- осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (далі – «РФ»), або
- ВПО.
Механізм надання тимчасового житла постраждалим особам включає наступні кроки:
Крок 1. Включення особи, яка потребує тимчасового житла, до переліку постраждалих осіб, яким надається житло для тимчасового проживання (далі – «перелік постраждалих осіб»).
Для включення до нього постраждалі особи мають подати до обласних, Київської міської держадміністрацій (обласних, Київської міської військових адміністрацій) документи, визначені пунктом 12 Порядку надання тимчасового житла ВПО, тобто заяву, до якої додаються:
- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
У разі подання заяви уповноваженим представником, пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;
- копія довідки ВПО про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
- копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
- копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від його прийняття, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
- копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні житлових приміщень. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї.
Крок 2. Визначення черговості / пріоритетності надання тимчасового житла.
Черговість надання тимчасового житла визначається обласними, Київською міською державними адміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями).
Згідно з Порядком, пріоритетність надання житла визначається ними з урахуванням пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО. Відповідно до його положень, пріоритетність надання житла визначається за кількістю балів, що набере особа/сім’я, за спеціальною системою нарахування балів.
Бали нараховуються за такими критеріями:
1) пріоритетні критерії, нараховуються на сім’ю за найвищим показником (тобто якщо сім’я відповідає кільком пріоритетним критеріям, то обирається критерій з найвищим балом).
До пріоритетних критеріїв належать такі:
- сім’ї з трьома і більше дітьми – 27 балів;
- сім’ї з двома дітьми – 26 балів;
- сім’ї з однією дитиною – 25 балів;
- сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, – 24 бали;
- сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність, – 23 бали;
- сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку, – 22 бали;
2) загальні критерії, які нараховуються за наявності відповідних підстав.
До загальних критеріїв належать, серед іншого, такі:
- сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії РФ, – 3 бали на сім’ю;
- сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, визначені абзацом першим пункту 1 статті 10, та сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України, визначені статтею 101 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є ВПО, – 2 бали на сім’ю;
- ВПО з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11 – 15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей – 1 бал на особу;
- наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, – 2 бали на кожну дитину;
- сім’ї з дітьми з інвалідністю – 3 бали на кожну дитину;
- багатодітні сім’ї – 2 бали на сім’ю;
- неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно, – 2 бали на сім’ю;
- сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, – 2 бали на сім’ю;
- особи з інвалідністю I і II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;
- особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ, – 1 бал за одну нагороду;
- сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні житлом для тимчасового проживання від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа ВПО, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, – 2 бали на сім’ю.
Ці та інші загальні критерії наведено в пункті 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО.
Крок 3. Рішення Держмолодьжитла про надання житла постраждалим особам.
За рішенням Держмолодьжитла відповідне житло надається постраждалим особам на підставі договору найму.
Умови користування тимчасовим житлом визначаються договором найму між відповідною постраждалою особою та Держмолодьжитлом з урахуванням вимог Порядку, серед яких:
- заборона приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, здавати його в піднайм або вселяти до нього інших осіб. Постраждалі особи не мають права здійснювати такі дії!
- надання житла для тимчасового проживання здійснюється без внесення постраждалими особами плати за користування житлом та за умови внесення/відшкодування Держмолодьжитлу такими особами у порядку, визначеному договором найму, плати за житлово-комунальні послуги, операційних витрат (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, витрати на страхування житла тощо) за період тимчасового проживання.
Згідно з Порядком, житло надається для тимчасового проживання на строк до одного року з можливістю продовження такого строку, якщо постраждалі особи не набули у власність або користування інше житло та:
- пошкоджений житловий будинок (жиле приміщення) постраждалої особи не відновлено, – у разі надання житла особі, житловий будинок (жиле приміщення) якої пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ;
- не прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, – у разі надання житла ВПО.
ІІ. ПЕРЕВАГИ НОВОГО МЕХАНІЗМУ
У першу чергу, слід наголосити, що саме створення ще одного механізму надання тимчасового житла постраждалим особам можна вважати кроком уперед. Безперечно, новий механізм розширює можливості вирішення житлових проблем осіб, що постраждали від збройної агресії РФ.
Перевагою Порядку можна вважати і коло осіб, на яких він поширюється. На відміну від Порядку надання тимчасового житла ВПО, що був спрямований виключно на ВПО, новий Порядок охоплює також і тих, чиє житло було зруйновано або пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ.
Більше того, механізм надання тимчасового житла, встановлений Порядком, видається достатньо простим і необтяжливим.
Крім цього, Порядок чітко визначає, що положення:
для надання житла відповідно до Порядку не застосовуються, крім певних особливостей, прямо визначених Порядком. Це вносить додаткову ясність у регулювання механізму надання тимчасового житла Держмолодьжитлом.
ІІІ. ВІДКРИТІ ПИТАННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ
Під час проведення детального аналізу Порядку можна зробити висновок, що ним не було належним чином врегульовано цілу низку питань, що стосуються надання тимчасового житла постраждалим особам. У зв’язку з цим, деякі аспекти такого процесу залишаються незрозумілими і потребуватимуть наступних роз’яснень уповноважених органів.
Зокрема, серед них можна виділити такі питання:
- згідно з Порядком, для включення до переліку постраждалих осіб, постраждалі особи подають документи, визначені пунктом 12 Порядку надання тимчасового житла ВПО. Він передбачає, що до заяви додається низка документів, як зазначено в Кроці 1 вище. Тож, виходячи з таких формулювань, постраждала особа має подати певну заяву. При цьому жодних вимог щодо її форми, особливостей підписання або відомостей, що повинні міститися в такій заяві, Порядок не встановлює. Відповідні положення щодо того, якою має бути форма заяви та інформація, що включається до неї, або ж можливість її подання у довільній формі, доцільно було би чітко передбачити в Порядку;
- оскільки під час визначення переліку документів, необхідних для включення до переліку постраждалих осіб, Порядок відсилає нас до іншого документу – Порядку надання тимчасового житла ВПО, деякі з передбачених останнім документів прямо згадують ВПО, наприклад, «копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду». У такому випадку, ми презюмуємо, що в контексті Порядку, що охоплює не тільки ВПО, на практиці ці положення отримують ширше прочитання і охоплюватимуть обидві передбачені Порядком категорії постраждалих осіб.
Водночас, перелік необхідних документів передбачає, серед іншого, подання копії довідки ВПО про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності). Виходячи з загального контексту Порядку надання тимчасового житла ВПО, яким передбачено відповідний перелік документів, видається, що застереження «за наявності» має стосуватися відповідних довідок членів сім’ї ВПО-заявника, який має пред’явити копію такої довідки принаймні стосовно себе. При цьому, новий Порядок охоплює не тільки ВПО, але й тих осіб, чиє житло було зруйновано або пошкоджено, і які не обов’язково повинні бути зареєстровані як ВПО і мати відповідну довідку. Для цієї категорії постраждалих осіб положеннями Порядку було би доцільно передбачити необов’язковість подання такого документа, як копії зазначених вище довідок;
- Порядок не містить положень, які б визначали підстави для відмови у включенні постраждалого до переліку постраждалих осіб. Тож, залишається незрозумілим, в яких випадках особі можуть відмовити у включенні до зазначеного переліку. Зазвичай, такі підстави передбачають, як мінімум, неподання необхідних документів (крім випадків, коли законодавством встановлено певні винятки з вимоги щодо обов’язковості їх подання) та подання документів, що містять недостовірні відомості. Для більш чіткого регулювання механізму надання житла, передбаченого Порядком, Уряду варто було би включити відповідні положення до Порядку;
- Порядком не встановлено строк розгляду документів, поданих постраждалими особами для включення до переліку постраждалих осіб, порядок повідомлення їх про прийняте рішення. Не передбачено також і строки визначення відповідними органами черговості/пріоритетності надання тимчасового житла постраждалим особам. Відповідні положення варто додати до Порядку;
- залишається незрозумілим порядок застосування деяких критеріїв для визначення пріоритетності надання тимчасового житла постраждалим особам. Як зазначалося вище (див. Крок 2), пріоритетність надання житла визначається обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями) з урахуванням пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО.
При цьому, деякі з передбачених таким пунктом 20 загальних критеріїв виявляються такими, що безпосередньо пов’язані з ВПО:
– ВПО з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11–15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей – 1 бал на особу;
– особи з інвалідністю I і II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;
– сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні житлом для тимчасового проживання від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа ВПО, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, – 2 бали на сім’ю;
– особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа ВПО, – 3 бали на особу.
Подібне посилання на ВПО в тексті вказаних критеріїв є абсолютно логічним для Порядку надання тимчасового житла ВПО, але залишає багато питань у контексті їх застосування відповідно до нового Порядку, для іншої категорії постраждалих осіб – осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ. На даний момент залишається не зовсім зрозумілим, яким чином зазначені критерії, що безпосередньо посилаються на ВПО, будуть використовуватись для такої іншої категорії постраждалих осіб, які в якості ВПО можуть бути не зареєстровані, та чи будуть ці критерії відповідним чином адаптовані на практиці, аби рівномірно охопити всіх постраждалих осіб, на вирішення житлових питань яких спрямований Порядок, незалежно від того, чи є вони ВПО. Одним із варіантів вирішення цього питання може стати перенесення переліку критеріїв з пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО до Порядку, з відповідною корекцією формулювань таких критеріїв.
Більше того, в контексті визначення пріоритетності надання тимчасового житла, варто зазначити, що Порядок не встановлює, яким чином буде визначатися черговість його надання у випадку, якщо кілька постраждалих осіб наберуть однакову кількість балів. Як і у Порядку надання тимчасового житла ВПО, Порядок у цьому разі міг би виходити з черговості подання постраждалими особами відповідних заяв;
- пункт 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО, серед іншого, передбачає, що рішенням відповідних уповноважених органів (згідно з його положеннями, ними є сільські, селищні, міські ради або уповноважені ними органи) може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю. Водночас, залишається відкритим питання, чи положення Порядку, за якими “пріоритетність надання житла для тимчасового проживання постраждалих осіб визначається обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями) з урахуванням пункту 20….” означає, що органи, які мають визначати пріоритетність надання тимчасового житла згідно з Порядком – обласні, Київська міська держадміністрації (обласні, Київська міська військові адміністрації) – також наділяються повноваженнями затверджувати додаткові загальні критерії. Вичерпність переліку критеріїв для визначення пріоритетності надання тимчасового житла або ж можливість визначати додаткові критерії та умови їх визначення було би доцільно передбачити в самому Порядку;
- одним із загальних критеріїв нарахування балів, за пунктом 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО, є такий:
сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держстату, Держкоммолодьспорттуризму від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370, менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла, – 3 бали на сім’ю.
Однак зазначена Методика втратила чинність ще в серпні 2021 р. Тож, Порядок надання тимчасового житла ВПО посилається на нечинний нормативний акт. Питання обчислення середньомісячного доходу для всіх видів соціальної допомоги наразі регулюється іншим документом – Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 632. Уряду було би доцільно внести зміни до Порядку надання тимчасового житла ВПО для виправлення цього недоліку;
- Порядок містить певні умови щодо продовження строку надання житла в тимчасове користування постраждалим особам. Як зазначалося вище, такий строк може бути продовжено, якщо постраждалі не набули у власність або користування інше житло та:
– пошкоджений житловий будинок (жиле приміщення) постраждалої особи не відновлено, – у разі надання житла особі, житловий будинок (жиле приміщення) якої пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ;
– не прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, – у разі надання житла ВПО.
Однак ці умови не дають розуміння, чи для продовження строку користування наданим житлом постраждала особа має вчинити якісь дії, наприклад, подати заяву або інші документи, аналогічні тим, що подаються для включення постраждалого до переліку постраждалих осіб, та не встановлює строки, коли це має бути здійснено.
Для порівняння, Порядок надання тимчасового житла ВПО передбачає, що для продовження строку користування житлом ВПО має подати заяву та відповідний пакет документів не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування.
Тож, для уникнення сумнівів, якщо продовження строку користування житлом за новим Порядком не вимагатиме вчинення подібних дій, Уряду було б доцільно передбачити це в самому Порядку, вказавши, наприклад, що за відповідних умов це здійснюється автоматично. Якщо ж постраждалі особи все ж таки мають подати певні документи або вчинити інші дії, це необхідно прямо передбачити Порядком!
Крім наведених вище питань, наостанок слід відзначити нетиповість деяких формулювань Порядку. Так, наприклад, він говорить про постраждалих осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ. Звертаємо увагу, що наразі такі формулювання в законодавстві використовуються все менше і менше. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 р. № 380 оперує такими термінами, як інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, не посилаючись при цьому на надзвичайну ситуацію воєнного характеру. Тож, ми спостерігаємо певні розходження в термінології, що використовується в законодавстві.
Більше того, варто згадати, що подібна термінологія («постраждалі, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації»), використовувалась в Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. № 947. Використання подібної термінології призводило до того, що до особливих умов збройної агресії та спричинених нею наслідків, застосовувалися норми щодо надзвичайних ситуацій (як, наприклад, епідемії, стихійні лиха, техногенні катастрофи тощо) та реагування на них, передбачені Кодексом цивільного захисту України, без урахування специфіки саме збройного конфлікту та його наслідків. Підстави використання зазначеної термінології в Порядку вимагають додаткового аналізу.
Таким чином, видається, що зазначені вище недоліки та відкриті питання носять достатньо технічний характер і можуть бути виправлені шляхом врахування вищенаведених рекомендацій та внесення відповідних змін до Порядку. Більш чітке визначення в Порядку певних аспектів механізму надання тимчасового житла Держмолодьжитлом може зробити відповідний процес більш зрозумілим, зручним та прогнозованим для постраждалих осіб. При цьому, затвердження самого Порядку є позитивним кроком, що може сприяти розширенню можливостей для вирішення житлових питань осіб, постраждалих від збройної агресії РФ.
