Назва вулиці – важлива. Історія як БФ «Право на захист» допоміг бенефіціару відстояти право власності та отримати компенсацію за зруйноване житло

31.08.21

У квітні 2016 року селище Зайцеве на Донеччині потрапило під обстріл. Будинки селян постраждали, або ж взагалі були зруйновані. До БФ «Право на захист» за правовою допомогою звернувся власник одного зі зруйнованих будинків у Зайцевому.

Відповідно до Постанови № 767 від 02.09.2020 року власники зруйнованих будинків мають право на отримання грошової компенсації. Однією з умов отримання такої компенсації є наявність зареєстрованого права власності на майно, зафіксованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Не зважаючи на наявність документів на будинок, бенефіціару було відмовлено в державній реєстрації права власності. Все через те, що первинна реєстрація була проведена Бюро технічної інвентаризації у місті Горлівка. За справу взялась юридична команда Бахмутського офісу БФ «Право на захист», яка, зокрема, займається наданням безоплатної правової допомоги та судовим представництвом бенефіціарів у справах щодо захисту права власності.

1 квітня рішенням Артемівського міськрайонного суду було визнано право власності на будинок по вул. Лєскова (така назва вулиці визначалася в правовстановлюючих документах). Однак, зареєструвати право власності за рішенням суду бенефіціару не вдалось, оскільки в Державному реєстрі назва вулиці зазначена як «вулиця Лєскова Н.С».

Назва вулиці – важлива. Історія як БФ «Право на захист» допоміг бенефіціару відстояти право власності та отримати компенсацію за зруйноване житло

Адвокат бенефіціара звернулась до ДП «Інформаційні системи» та з’ясувала, що підставою внесення змін в назві вулиці є відповідне рішення органу місцевого самоврядування. Оскільки вулиця Лєскова знаходиться на території ВЦА смт. Зайцеве, адвокат звернулася до керівника ВЦА, який прийняв розпорядження «Про перейменування назв вулиць смт. Зайцеве Бахмутського району Донецької області», де назву вулиці «Лєскова Н.С.» змінено на вулицю «Лєскова».

Наразі в Державному реєстрі назва вулиці зазначена як «Лєскова», що дозволяє бенефіціару зареєструвати право власності та отримати компенсацію за зруйнований будинок.

Ця важлива перемога дозволяє усім іншим мешканцям цієї вулиці правильно здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке перебуває у їхній власності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

30.08.21

Що таке український варіант «справедливого переходу» та яким він є? Як можна реалізувати процес декарбонізації на сході України? Коли можливо запустити ці процеси?

Наразі питання виглядають дуже абстрактними, але саме ці питання є відправною точкою для початку дослідження декарбонізації – процесу трансформації економіки і енергетичного сектору, спрямованого на поступовий перехід від традиційних до відновлюваних джерел енергії.

Але відповіді на ці питання необхідні вже сьогодні. Саме тому, у 2021 році БФ «Право на захист», за фінансової підтримки уряду Великої Британії, спільно з українськими та міжнародними НУО ACTED Україна, Ініціативою IMPACT, Данським Червоним Хрестом та Червоним Хрестом України в рамках Консорціуму Зменшення Ризиків (ЗР) розпочали реалізацію проєкту, метою якого є зменшення вразливості населення від ризиків виникнення стихійних та техногенних катастроф на сході України та прилеглих територіях поблизу Азовського моря.

Своєю чергою, благодійний фонд «Право на захист» розпочав дослідження у сфері декарбонізації, яке буде складатися з кабінетних досліджень і польових консультацій. Експерти фонду проведуть ретельний аналіз сценаріїв декарбонізації та визначать ключові ризики для кожного сценарію.

Детальніше про роль Консорціуму ЗР у зменшенні ризиків катастроф на сході України пропонуємо прочитати в інформаційній довідці:

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА | ПОСИЛЕННЯ СПРОМОЖНОСТІ ДО ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ КАТАСТРОФ В РЕГІОНАХ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД КОНФЛІКТУ НА СХОДІ УКРАЇНИ

NEWSLETTER | INCREASING RESILIENCE TO DISASTER RISK IN EASTERN UKRAINE

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

25.08.21

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за липень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням: https://www.unhcr.org/ua/en/eecp-monitoring-2021.

Протягом місяця перетин лінії розмежування здійснювався лише через два з семи КПВВ що працюють: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській. Це призвело до зменшення кількості перетинів у порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень. Решта КПВВ залишалися закритими через НПУТ як протидія розповсюдженню COVID-19. Кількість людей, які перетинали КПВВ у липні 2021 року, становила близько восьми відсотків від обсягу, що існував до COVID-19, що у 2019 році часто становило понад 1 мільйон на місяць. У липні лінію розмежування перетнули 80 588 осіб.

Перетин лінії розмежування через КПВВ, липень–2021 (ЗВІТ)

Україна увійшла в зелену зону за кількістю випадків захворювання COVID-19. У зв’язку з цим 17 червня було скасовано обов’язкову вимогу для людей, що перетинають КПВВ, встановлювати додаток «Вдома» для відстеження місця перебування.

Починаючи з 28 липня люди мають можливість пройти вакцинацію проти COVID-19 безпосередньо на КПВВ «Станиця Луганська». Центр вакцинації відкритий щосереди та п’ятницях з 9 до 12 години ранку.

Протягом липня 11 380 вразливих осіб похилого віку були перевезені через КПВВ «Станиця Луганська» на електромобілі, наданому НУО «Проліска».

В рамках опитування, респондентам пропонувалось обрати одну або кілька проблем зі списку. Можливі проблеми з перепусткою найчастіше вказувалися протягом восьми місяців поспіль. Втім, у липні необхідність стояти в довгих чергах посіла перше місце. Частково це може бути пов’язано з тим, що число людей, що перетинають КПВВ «Новотроїцьке», в липні збільшилося на 40 відсотків до 5 255 осіб в порівнянні з червневим показником в 3 355 осіб. Водночас на КПВВ «Станиця Луганська» ця проблема може бути також пов’язана з тимчасовим закриттям Координаційної групи. Наразі, БФ «Право на захист» обробляє всі запити на прискорену процедуру перетину. Ще однією причиною може бути збільшення часу очікування, викликане ремонтними роботами на цьому КПВВ.

Звіт доступний для завантаження

українською

та англійською

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

20.08.21

Як екологічні проблеми можуть вплинути на стан здоров’я населення в Україні?
Який вплив матиме процес декарбонізації на екологічний, соціальний, економічний, демографічний ландшафт сходу України?
Яким буде майбутнє довкілля на сході України?

Відповіді на ці питання матимуть значний вплив на життя та здоров’я багатьох людей. Але чи можемо ми відповісти на ці питання без врахування всіх можливих промислових, екологічних та пов’язаних з конфліктом ризиків? Насправді ні, не зовсім.

Не маючи перевірених даних неможливо передбачити всі можливі сценарії розвитку ситуації. Своєю чергою, без використання доказового підходу неможливою є й розробка необхідних рекомендацій та відповідних рішень. Саме тому, БФ «Право на захист», шляхом проведення низки дослідницьких та адвокаційних заходів, має на меті створити міцний інституційний фундамент у сфері зменшення ризиків (ЗР) виникнення катастроф.

БФ «Право на захист» розпочинає дослідження техногенних та природних ризиків на сході України

Відсьогодні, Фонд розпочинає роботу над двома великими науковими дослідженнями в контексті ЗР.

Перше аналітичне дослідження стосуватиметься питання охорони здоров’я населення, що проживає на сході України. Метою розробки цього документу є покращення розуміння впливу екологічних та промислових факторів на здоров’я населення. На основі результатів цього дослідження БФ «Право на захист» розробить вичерпні рекомендації стосовно подальшої діяльності на національному рівні для пом’якшення негативного впливу екологічних та техногенних чинників на здоров’я місцевого населення.

Друге аналітичне дослідження буде сфокусоване на пов’язаних з неконтрольованим затопленням шахт екологічними, соціальними та економічними наслідками. Фонд залучив національних технічних експертів зі значним досвідом у питаннях екології та промисловості для проведення досліджень та розробки ефективних механізмів запобігання відповідним ризикам та поступового закриття шахт. На основі результатів цього дослідження БФ «Право на захист» підготує рекомендації для органів державної влади на всіх рівнях, визначивши можливі рішення для мінімізації негативних наслідків реструктуризації для громадського здоров’я, навколишнього середовища та соціальної інфраструктури в громадах.

Ми вважаємо, що наша дослідницька діяльність допоможе краще зрозуміти та надалі зменшити основні промислові та екологічні ризики на сході України. Рішення та рекомендації, наведені в аналітичних документах, складатимуть базу для подальших адвокаційних зусиль, що сприятиме розвитку національного порядку денного у сфері зменшення ризику катастроф.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

20.08.21

19.08.21

БФ «Право на захист» у партнерстві із Комітетом з міжнародного права Національної асоціації адвокатів України здійснили огляд актуальної судової практики Верховного Суду України за період з 2018 по 2021 на користь шукачів захисту у спорах щодо вирішення питання про визнання їх біженцями та особами, які потребують додаткового захисту. Юридичний огляд здійснили Олена Калашник, адвокат, старший юрист БФ «Право на захист» та Віталій Власюк – адвокат, Голова Комітету з міжнародного права НААУ.

Через війни та збройні конфлікти значна кількість людей по всьому світу вимушені шукати захист в інших країнах. Зараз увага світової спільноти прикута до шукачів захисту з Афганістану, Сирії, Сомалі тощо. Адже коли людина у країні свого походження стикається зі значними складнощами через релігійні переконання, політичні погляди, належність до певної соціальної групи або через свою етнічну належність, її життя на батьківщині стає неможливим. Саме тому, люди змушені шукати щастя деінде – там, де їхньому життю не буде загрожувати небезпека.

Overview of the practice of the Supreme Court in disputes concerning the recognition of persons as refugees or in need of the complementary protection (2018-2021) Огляд практики Верховного Суду у спорах щодо визнання осіб біженцями або такими, що потребують додаткового захисту (за період з 2018 по 2021)

«В Україні шукач захисту, який звернувся до міграційної служби із заявою про визнання його біженцем та отримав відмову, опиняється у досить стресовій ситуації. Йому треба оскаржити таку відмову у суді та довести наявність у нього підстав для отримання того чи іншого статусу. Іноді від рішення суду залежить життя людини. Зважаючи на це ми підготували огляд актуальної судової практики Верховного Суду, який має полегшити роботу адвокатів, міграційної служби та суду у вирішенні спорів щодо визнання осіб біженцями або такими, які потребують додаткового захисту. Сподіваюсь, що рішення, які включені у збірку, при правозастосуванні допоможуть врятувати не одне життя та сприятимуть справедливому вирішенню спорів між шукачами захисту та міграційною службою»,
– зазначає Олена Калашник, адвокат БФ «Право на захист».

Огляд можна
переглянути та завантажити за посиланням

Читайте також:

17.08.21

Індустріальні об‘єкти, які становлять реальну небезпеку для навколишнього середовища існували на сході України задовго до 2014 року. Початок військових дій активізував проблеми, про потенційне існування яких можна було тільки здогадуватися.

Місцеве населення не було готовим до того, що вже через 7 років на них чекатимуть нові випробування у вигляді напівзруйнованої та знищеної у результаті обстрілів інфраструктури, зниження рівня якості води внаслідок затоплення радіоактивних та забруднених шахт, а в додаток ще й глобальні кліматичні зміни, які безпосередньо впливають на родючість ґрунтів та якість повітря.

Розвиток системи готовності та реагування на ризики виникнення надзвичайних ситуацій є вкрай важливим у цьому контексті. Однак не потрібно забувати і про важливість безпосереднього впливу на проблему та на її розв‘язання у довгостроковій перспективі.

Саме тому, у 2021 році БФ «Право на захист», за фінансової підтримки уряду Великої Британії, спільно з українськими та міжнародними НУО ACTED Україна, Ініціативою IMPACT, Данським Червоним Хрестом та Червоним Хрестом України в рамках Консорціуму Зменшення Ризиків реалізують проєкт, метою якого є зменшення вразливості населення від ризиків виникнення стихійних та техногенних катастроф на сході України та прилеглих територіях поблизу Азовського моря.

Дивіться відео, аби дізнатися яким чином члени #ЗРКонсорціум планують посилювати спроможність громад поблизу лінії розмежування впливати на актуальні ризики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

БФ «Право на захист» презентував освітній відеокурс та програму з практичного застосування гуманітарних стандартів захисту

17.08.21

Ілля народився у 1955 році в селі Красні Четаї. Там чоловік провів все своє дитинство, навчався у школі, закінчив 10 класів. Після закінчення школи, Ілля 2 роки проходив службу в армії в м. Североморськ. Чоловік отримав середню спеціальну освіту, закінчивши сільськогосподарське професійне училище в м. Ядрин, Чуваська Республіка.

У 1976 році Ілля вперше отримав паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року. Його повернення з армії чекала дівчина, яка в майбутньому стала його дружиною. У сім‘ї народилося двоє хлопців. Все своє життя чоловік тяжко працював та ніколи не соромився своєї роботи, оскільки майже 17 років офіційно працював вальником лісу на сезонних роботах протягом 4-6 місяців в м. Яйва, Пермської області, аби мати можливість прогодувати сім’ю.

У 1988 році родина виїхала в Республіку Молдову, де вони проживали до 1998 року. Вирішуючи приїхати в Україну, де у чоловіка мешкають його рідні сестри, в дорозі у них викрадають всі документи, які були в сумці. В результаті, в Іллі залишилося лише свідоцтво про народження.

Відтак, приїхавши до України у 1998 році, Ілля мав при собі лише свідоцтво про народження, яке зберігає до теперішнього часу, оскільки крім цього документу в нього нічого не має. Більше ніж 20 років чоловік мешкає в Дніпропетровській області у селі Зеленодольськ Апостолівського району. Він неодноразово намагався відновити втрачені документи, оскільки через їх відсутність не мав змоги офіційно працювати, отримувати належну медичну допомогу та заробляти собі на пенсію. На превеликий жаль, свого житла у чоловіка немає, йому доводиться мешкати у підвальному приміщенні будинку, де йому допомагають сусіди, а він, в знак поваги та подяки, використовує свої майстерні навички для ремонту або відновлення побутових предметів.

Завдяки допомозі Зеленодольської міської ради та за участі спеціалістки з соціальних питань І категорії Фандюшиної Тетяни Григорівни, в лютому 2021 року цей чоловік нарешті отримав шанс на нове життя: наша колега Олена Пазенко, монітор БФ «Право на захист» розповіла про його історію та, зібравши швидко інформацію, передала справу до Харківського офісу БФ «Право на захист». Після цього над справою почав працювати юрист Фонду з питань громадянства Дмитро Ганич.

Вже у серпні 2021 року, завдяки спільним зусиллям благодійного фонду «Право на захист», Зеленодольської міської ради та Апостолівського районного сектору ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, Ілля нарешті зміг звернутися із заявою про визнання особою без громадянства.

Not just the stolen documents, but a stolen normal life. Story of Ilya Вкрали документи, а разом з ними й звичне життя. Історія Іллі

На час розгляду заяви він отримав довідку про звернення за визнанням особою без громадянства: те, наскільки щасливим він був в той момент складно передати текстом, адже ця довідка надавала йому право на тимчасове перебування на території України на законних підставах. Але його мрією насправді є не просто право законно перебувати на українській землі, але й стати громадянином, оскільки він понад 20 років свого життя віддав саме Україні.

Так, це лише перші кроки та перший документ. Після двадцятирічного очікування, Ілля все ж з оптимізмом дивиться у майбутнє та сподівається, що українська держава нарешті визнає його.

БФ «Право на захист» висловлює свою щиру вдячність за співпрацю задля допомоги цьому самотньому чоловіку співробітникам Апостолівського районного сектору ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, Зеленодольській міській раді та Спеціалістці з соціальних питань І категорії Фандюшиній Тетяні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

13.08.21

Днями відбулося засідання Наглядової ради БФ «Право на захист» – захід, під час якого традиційно підбиваються підсумки роботи нашої організації. Під час зустрічі учасники обговорили представлений президентом благодійного фонду Олександром Галкіним річний звіт за 2020 рік.

Засідання Наглядової ради благодійного фонду «Право на захист»: презентовано річний звіт за 2020 рік

Як зазначив Марк Хетфілд, заступник голови Наглядової ради, голова HIAS, презентовані результати діяльності та кількісні показники роботи організації за 2020 підтверджують, що команда впоралася з викликами минулого непростого року. За погодження з усіма членами Наглядової ради річний звіт, в якому надано вичерпну інформацію щодо діяльності організації у 2020 році, та всі її фінансові показники буде опубліковано на сайті БФ «Право на захист» та поширено серед донорів та партнерів для ознайомлення.

Олександр Галкін поділився здобутками організації станом на серпень 2021-го та результатами роботи організації в умовно нових для неї напрямках: екології та зменшенні наслідків екологічних ризиків на сході України, співпраці з об’єднаними територіальними громадами (ОТГ) та військово-цивільними адміністраціями (ВЦА), доступу до соціальних послуг та миробудуванні. Завдяки розширенню тематичного спектра діяльності організації у 2021 році було залучено додатково близько 1,3 млн доларів від 8 нових донорських організацій.

Мелінда Херінг, членкиня Наглядової ради, заступниця голови Євразійського центру при Atlantic Council відзначила, що розвиток нових напрямів органічно продовжує вже сталі активності та посилює позиції БФ «Право на захист» як експертів у сфері правозахисту та правової аналітики й адвокації. Виходячи з обраного організацією курсу на динамічний розвиток та освоєння і роботу з новими напрямами було прийнято рішення щодо оновлення стратегії Фонду.

З необхідністю такого кроку погодився і Джок Мендоза-Уілсон, член наглядової ради, директор з міжнародних відносин і зв’язків з інвесторами СКМ. Він відзначив актуальність озвучених планів щодо необхідності перегляду стратегії та посилення організаційного розвитку та запропонував експертну підтримку у формуванні стратегії зі сторони членів наглядової ради.

Учасники засідання домовилися і про наступну зустріч – вона відбудеться в листопаді.

Річний звіт БФ «Право на захист»
за 2020 рік доступний для завантаження:

УКРАЇНСЬКОЮ

АНГЛІЙСЬКОЮ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

БФ «Право на захист» розпочинає новий проєкт із допомоги у працевлаштуванні