Зробити пожертву
Укр / Eng
10.07.23

⚠️ Увага! Реєстрацію на грошову допомогу від Консорціуму захисту України у співпраці з БФ “Право на захист” ЗАВЕРШЕНО.

Грошова допомога надається в рамках проєкту “Захист життів за допомогою інтегрованої багатосекторальної підтримки” від БФ “Право на захист” як партнера Консорціуму Захисту України (Ukraine Protection Consortium), координованого Save the Children. Програма здійснюється за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA)

Загальна сума допомоги становить 6660 грн на кожного члена родини.

Програма діє у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях.

У разі виникнення запитань щодо грошової допомоги, ви можете звернутись на гарячу лінію з питань грошових програм БФ “Право на захист”: 0 800 750 104 (пн -пт 09:00-18:00).

Хто може отримати допомогу?

❗️ Увага! Подати заявку на грошову допомогу можуть люди, які: 

  • ще не отримували грошову допомогу від Консорціуму захисту України;
  • **не отримували грошову допомогу від інших міжнародних організацій, або отримали виплати понад 3 місяці тому

**Це особи, які:

  • реєструвались на отримання грошової допомоги від будь-якої організації ДО 01.02.2023
  • реєструвались на грошову допомогу від УВКБ ООН до 31.10.2022 року (включно), а також у СІЧНІ 2023

Ви можете звернутися до нас, якщо ви / ваша родина належить до наступних категорій:

1. Домогосподарства з ВПО (з 24.02.2022), які не мають безпечного житла (власного, орендованого чи наданого / розділеного з родичами) та відповідають хоча б одному з критеріїв вразливості.

2.1. Домогосподарства Запорізької та Херсонської областей, які не мають безпечного житла (власного, орендованого чи наданого / розділеного з родичами) і чиє житло було зруйновано чи пошкоджено обстрілами.

2.2. Домогосподарства Запорізької та Херсонської областей, які постраждали через війну, не мають безпечного житла (власного, орендованого чи наданого / розділеного з родичами), мають дохід на члена родини менший за 5400 грн на місяць та відповідають хоча б одному з критеріїв вразливості.

3.1. Домогосподарства Херсонської та Миколаївської областей, що постраждалі внаслідок підриву Каховської ГЕС.

3.2. Домогосподарства ВПО, переміщені після 6 червня 2023 року з громад Херсонської та Миколаївської областей, які зазнали підтоплення та руйнувань внаслідок підриву Каховської ГЕС.


Критерії вразливості (!для вищезазначених пунктів 1 та 2.2!):

🔹 домогосподарство, що самостійно ведеться жінкою;

🔹 домогосподарство, що ведеться особою похилого віку (60+) з одним чи кількома утриманцями / утриманками*;

🔹 домогосподарство, що складається з одинокої особи з інвалідністю або хронічним захворюванням;

🔹 домогосподарство з одним / однією утриманцем/-кою* та з особою / особами похилого віку (60+);

🔹 домогосподарство з нерідною дитиною / нерідними дітьми;

🔹 домогосподарства з двома та більше утриманцями/-ками*;

🔹 домогосподарство з дитиною, що має інвалідність чи хронічну хворобу;

🔹 домогосподарство з вагітною жінкою чи дитиною / дітьми віком до двох років;

🔹 домогосподарство, житло якого було зруйновано / пошкоджено.

*Утриманець / утриманка — особа, яка економічно залежить від інших членів сім’ї. Це може бути:

  • член родини з інвалідністю — має тривалі фізичні, психічні, інтелектуальні або сенсорні порушення, які у взаємодії з різними бар’єрами можуть перешкоджати його повній та ефективній участі в суспільному житті нарівні з іншими;
  • член родини із тимчасовою або постійною втратою працездатності / пораненням;
  • член родини, який має хронічну хворобу — фізичний / психічний стан, що потребує постійного медичного догляду, прийому ліків та/або обмежує повсякденну діяльність;
  • дитина — особа до 18 років.

Як подати заявку на допомогу?

Ті, хто підпадають під умови та критерії програми грошової допомоги можуть подати заявку в одному із наших пунктів реєстрації або у пункті, організованому мобільною групою БФ “Право на захист”.

Увага❗️ При реєстрації повинні бути присутні особисто всі члени родини. Для сімей, членами яких є маломобільні люди, які не можуть прибути до пункту реєстрації, допускається реєстрація за оригіналами документів (за умови надання медичної довідки, що підтверджує їхній стан здоров’я та фізичну неможливість прибути до офісу).

Адреси пунктів збору даних

◾️ Дніпропетровська область:

📍 м. Кривий Ріг, Вул. Хабаровська, 1 (біля басейну)

⏰ Графік роботи: 9:00 – 17:00

❗️ Інформація про запис в чергу, а також виїзди мобільних груп публікуються в телеграм-каналі: https://t.me/UPC_SVhelp_Dnipro

◾️ Запорізька область:

❗️ УВАГА! Реєстрація здійснюється ВИКЛЮЧНО за попереднім записом через гугл-форму ❗️ , яка опублікована в телеграм-каналі 👇🏻

Відстежуйте актуальну інформацію про програму та запис в чергу в телеграм-каналі: https://t.me/UPC_SVhelpZaporizhzhya

◾️ Миколаївська область:

Реєстрація здійснюється мобільними групами. У зв’язку з безпековою ситуацією про приїзд повідомляється безпосередньо в громадах: https://t.me/UPC_SVhelp_Mykolaivs

◾️ Херсонська область:

Реєстрація здійснюється мобільними групами. У зв’язку з безпековою ситуацією про приїзд повідомляється безпосередньо в громадах: https://t.me/UPC_SVhelp_Khersonska

Перелік документів, що необхідні для реєстрації

✔️ Паспорт громадянина/-ки Україна у форматі книжки або ID-картки, а у разі відсутності паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

✔️ Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) усіх членів домогосподарства (включно з малолітніми дітьми);

✔️ Дійсний IBAN картки українського банку для отримання виплат (копія або фото довідки із реквізитами IBAN рахунку) (Рекомендації щодо безпеки банківських даних);

✔️ Документи, що посвідчують відповідність критеріям реєстрації та вразливості (свідоцтво про народження дитини / дітей, документ, що посвідчує законну опіку над дитиною, посвідчення / медична довідка у разі інвалідності, документи, що підтверджують пошкодження майна та його власність тощо).

✔️ Заповнена декларація про склад домогосподарства, підписана всіма членами домогосподарства (заповнюється в пункті збору даних);

✔️ Підписана заява про надання багатоцільової грошової допомоги (заповнюється в пункті збору даних).

📸 Під час реєстрації документи можуть бути фотокопійовані з метою підтвердження відповідності домогосподарства та осіб критеріям реєстрації.

⚠️ Уся надана інформація є конфіденційною і буде занесена в базу даних БФ “Право на Захист”. Надаючи свої персональні дані, ви надаєте згоду на їх обробку та передачу даних постачальнику фінансових послуг з метою отримання грошової допомоги.

Спосіб виплати грошової допомоги

Грошова допомога перераховуватиметься одним платежем, відразу за 3 місяці в розрахунку 6660 грн на кожного члена домогосподарства.

УВАГА! Кошти надійдуть кожному представнику домогосподарства окремо на його банківський рахунок! Кошти для неповнолітніх та неповносправних / недієздатних осіб отримують їхні офіційні представники (батьки, опікуни, піклувальники тощо) за наявності відповідних документів.

Орієнтовний час надходження виплат – до 6 тижнів з моменту подання заявки у пункті реєстрації.

20.06.23

За дев’ять років багато українців відчули на собі жахи війни. Чимало з них втратили дім та навіть своїх рідних. Бути внутрішньо переміщеною особою у своїй країні чи біженцем в чужій – дуже складно, адже шлях у пошуках безпеки – це завжди випробування.  

Труднощі, з якими стикаються і біженці, і внутрішньо переміщені особи, відрізняються. Однак все ж є дещо спільне – всі вони змушені були покинути свої домівки через причини, які загрожували їхньому життю. Всі вони пройшли складний шлях в пошуках безпеки. 

20-го червня – Всесвітній День біженців. До цієї дати ми підготували історії людей, які у своєму житті стикнулися з війною та переслідуваннями, та змушені були шукати прихистку в безпечнішому місці. 

Нашва, Ірак, Сирія

Нашва. Фото з особистого архіву жінки 

Нашва родом з Іраку. Коли вона була дитиною, через війну та постійні переїзди змінила дев’ять шкіл. Жінка розповідає, що через це у неї не лишилось речей, які нагадували б їй про дитинство. 

Згодом у житті Нашви сталась трагедія. Коли її дитині було всього 8 місяців чоловік загинув через війну. Жінка розповіла, що того дня вранці він поїхав на роботу. Коли повертався, подзвонив їй, вони мали зустрітися. Однак згодом дізналася, що він загинув. 

Після цього, тікаючи від війни, Нашва переїхала до Сирії. Вдруге вийшла заміж та народила сина. Але й там почалась війна, тому вони з сім’єю мусили тікати. Спочатку виїхали до Лівану, щоб отримати візи. Однак і там стикнулися з проблемами, адже дочка мала громадянство Іраку, тому, щоб отримати візу для неї, довелося знову повертатися на батьківщину. І тільки після кількох місяців оформлення документів вони виїхали в Україну, не знаючи навіть мови. 

В Україні Нашва живе вже десять років і, незважаючи на війну та труднощі, з якими стикається тут, як особа, яка потребує додаткового захисту, вона вирішила залишитися та будувати тут своє майбутнє. 

Оксана, Херсонщина

Оксана з Херсонщини. Фото з особистого архіву 

Оксана разом з сім’єю з смт Велика Олександрівка, що на Херсонщині. Спочатку їхнє селище було окуповане. Але це було не єдине лихо – Велику Олександрівку постійно обстрілювали й одного разу снаряд потрапив у подвір’я будинку Оксани. Уламки пошкодили стіни та вікна. У цей момент старша донька була в себе в кімнаті на другому поверсі. На щастя, дівчинка лишилась неушкодженою. 

Після цього вся сім’я ховалась у підвальному приміщенні під будинком. Перша спроба виїхати була невдалою – їх не пропустили на російському окупаційному блокпості. Тому вони були змушені повернутися додому. 

Того ж вечора поїхати разом з ними попросились ще й знайома жінка з трьома дітьми, адже у неї не було власного транспорту. Тоді Оксана разом з сім’єю вирішили взяти їх з собою. Так, в автомобілі помістилось аж 11 пасажирів: Оксана з чоловіком, троє їхніх дітей, мама, племінниця та їхня знайома з трьома доньками. 

На щастя, всім їм вдалось подолати складну дорогу: пройти обшуки окупантами на блокпостах, переїхати через замінований міст і виїхати до Кривого Рогу. Згодом Оксана дізналась, що їхнього будинку більше немає. У дім влучила ракета. Наразі жінка разом з сім’єю облаштовують своє життя в новому місті. 

Ільгар, Азербайджан 

Ільгар. Фото з особистого архіву чоловіка 

Ільгар з Азербайджану. У своїй країні працював у нафтопереробній компанії. Коли через активну підтримку опозиційної партії чоловіка почали переслідувати на батьківщині, він разом з родиною мусив покинути свій дім та переїхав до України. 

Знайшов роботу у Харкові і працював у нафтовій галузі. Весь час, попри погрози, Ільгар продовжував займатися політичною діяльністю та писав статті, в яких активно критикував чинну владу держави. За це навіть почали тиснути на його рідних. Чоловік розповів, що деяких з них примушували писати відмови від нього, як свого родича.   

Однак це ще не всі складнощі, з якими довелось стикнутися чоловіку. У 2019 році строк дії паспорта Ільгара закінчився. У посольстві він не зміг отримати нового документу. А поїздка до Азербайджану для отримання нового паспорту означала б для нього затримання чи навіть ув’язнення. Так, Ільгар лишився без документів та тепер навіть не може працювати офіційно. Хоч, він має близько 29 років досвіду роботи у нафтовій галузі. 

Після початку повномасштабної війни Ільгар лишився у Харкові і сам пережив всі труднощі, з якими стикалися містяни. Чоловік розповідає, що весь час активно волонтерив. Він також знімав відео, в яких розказував азербайджанцям про те, що насправді відбувається в Харкові. Наразі Ільгар облаштовує своє життя тут і таки сподівається бути визнаним в Україні біженцем.

Тетяна, Горлівка, Маріуполь 

Тетяна. Фото “Право на захист”

З 2014 року Тетяна двічі мусила переїжджати через війну. Спочатку жінка виїхала з окупованої Горлівки до Маріуполя. Тоді їй довелося починати життя наново в новому місті. Через 8 років Тетяна вдруге відчула на собі всі жахи війни. 

Разом з сім’єю жінка переживала блокаду Маріуполя. Тоді вони разом ще з 79 людьми жили в підвалі, де не було ні світла, ні тепла, ні навіть їжі. Жінка розповіла, що для того, щоб дістати хоч трохи води, їм навіть доводилося збирати сніг.  

Так, після трьох тижнів у підвалі вона разом з ще 30 людьми вирішили рятуватися та їхати з Маріуполя. Проте люди навіть не уявляли, що опиняться не на свободі, в Україні. Їх депортували в Росію. Згодом сім’я Тетяни подолала важкий шлях, аби дістатися до Бердянська, де ще довго чекали на “зелений коридор”. І тільки у березні 2022 року таки змогли виїхати до Запоріжжя, а вже звідти дістатися евакуаційним потягом до Львова. 

Там Тетяна не лише почала облаштувати власне життя, а й робила все можливе для того, аби допомогти виїхати своїм землякам з блокадного Маріуполя.  

Улугбек, Узбекистан 

Улугбек під час отримання ноутбуку від БФ “Право на захист”

Улугбек – з Узбекистану. Через політичні погляди та сповідування своєї релігії чоловіка переслідувала влада його країни та рф. Тому він у пошуках захисту переїхав до України у 2016 році. У Дрогобичі, що на Львівщині, чоловік разом з дружиною та чотирма дітьми мусив облаштовувати своє життя “з нуля”. 

Довгий час він намагався отримати документи. Поки у судах розглядали його справу, без паспорту Улугбек стикався з безліччю труднощів, яких, до прикладу, не виникає у людей з документами. Зокрема, ні він, ні члени його сім’ї не могли отримати медичну допомогу. Для Улугбека недоступним було й офіційне працевлаштування, аби забепезчити себе та рідних. Чоловік розповів, що через відсутність документів елементарно не міг забрати листи чи відправлення з пошти. 

Через довгих 7 років, в травні 2023 року Улугбек нарешті отримав посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.  Він щиро, сподівається, що з ним тепер матиме більше можливостей для життя та пошуку роботи. Для цього у квітні 2023-го року він пройшов онлайн-курси зі створення бізнес-плану й готує зараз свій проєкт на подання до програми бізнес-грантів від УВКБ ООН. 

Лариса, Слов’янськ 

Лариса зі Слов’янська – справа на фото

Ще до початку повномасштабного вторгнення у пані Лариси було багато проблем із здоров’ям – вона пережила складну операцію. Коли рідне місто Слов’янськ почали активно обстрілювати, місцева влада закликала мешканців міста евакуюватись. Крім того, самопочуття жінки стало погіршуватись через сильний та тривалий стрес, тому потрібно було приймати рішення – виїжджати туди, де безпека. Але рідні пані Лариси були далеко, в той час вона мешкала сама та була геть розгублена.

На щастя, жінці допомогли військові. Вони вивезли її з-під обстрілів, а потім волонтери відправили пані Ларису в безпечне місце. 

Без особистих речей, зовсім налякана та виснажена, але вона дісталася Дніпропетровщини. Наразі жінка проживає у віддаленому селі Петропавлівського району. Пані Лариса розповіла, що більшу частину життя працювала педагогом. Декілька років – соціальною працівницею. Тому зараз жінка не сидить без діла та допомагає односельчанам – доглядає малечу, роз’яснює їм домашні завдання. 

Вона намагається призвичаїтися на новому місці, але дуже сильно сумує за домом, за рідним Слов’янськом.  

10.05.23

Монітори БФ “Право на захист” без перебільшення, універсальні спеціалісти. Вони не лише найчастіше першими знайомляться з вами, коли ви потребуєте допомоги Фонду, а й самі сприяють вирішенню багатьох проблем. Тому ми щомісяця розповідатимемо вам про найяскравіші історії та події, що сталися з нашими колегами у дайджесті моніторингової служби. Отже, що цікавого трапилось протягом квітня – читайте далі.

Сприяємо довгостроковим житловим рішенням. Найболючіша проблема переселенців – це житло. В місті Бар, що на Вінниччині, монітори роз’яснили представникам місцевої влади необхідність створення черги ВПО на отримання тимчасового житла. Міський голова прийняв рішення винести це питання на наступну сесію міської ради після того, як будуть підготовлені необхідні нормативно-правові акти. 

Пильнуємо на кордоні. Під час візиту до МПП “Шегині” (Львівська область) наш монітор зустрів багатодітну сім’ю, де батько не зміг перетнути кордон через проблеми з документами. Родині не було де зупинитися й бракувало грошей навіть на їжу. Монітор спочатку знайшов їм тимчасовий прихисток, а вже наступного дня наші колеги організували переїзд сім’ї до Львова, поселили в притулок, перенаправили до юристів, почали пошук гуманітарної допомоги. Згодом родина отримала одяг, взуття, іграшки, продукти та медичну допомогу для вагітної матері. Юристи допомогли батькові оформити необхідні документи, а монітор – знайти безкоштовний транспорт до Польщі. Сім’я успішно перетнула кордон.

Шукаємо можливості порадувати. У Дніпропетровській області є модульне містечко, де проживає понад 100 переселенців із першої хвилі переселення (2014 рік). Більшість – літні самотні люди та роми. Прихисток далеко від міста, мало хто з благодійників туди дістається. Моніторка Фонду домовилась із кондитерським домом “БонАсорті” про благодійні великодні паски до свята та доставила їх людям в модульне містечко. В той день там панувало справжнє свято!

Супроводжуємо в разі потреби. До моніторки Тернопільського офісу звернулась жінка, яка мешкає в місці компактного проживання в одному із сіл області. Вона має поранення та не має змоги дістатися лікарні, що розташована в Тернополі, щоб пройти консультацію для МСЕК. Жінка оформлює інвалідність та потребувала негайної консультації лікаря-ортопеда. Моніторка звернулася до лікарні, щоб записати жінку на огляд, але найближча дата була за місяць, тож вирішила разом із нею чекати консультацію в “живій” черзі. Наразі всі необхідні документи готові, залишилось отримати висновок МСЕК.


Допомагаємо з пошуком благодійників. На Волині є гуртожиток, що стояв порожнім багато років. Переселенці, які там мешкають, самостійно зробили ремонт, а от на встановлення опалення не мали коштів. Моніторка Волинського офісу, яка виявила потребу людей,  почала шукати благодійників. Відгукнулася релігійна організація, що закупила матеріали для опалення. Також домовилися про надання будівельних матеріалів та меблів. Тож наступну зиму люди зустрічатимуть у теплі та затишку!

07.04.23

Монітори БФ “Право на захист” без перебільшення, універсальні спеціалісти. Вони не лише найчастіше першими знайомляться з вами, коли ви потребуєте допомоги фонду, а й самі сприяють вирішенню багатьох проблем. Тому ми щомісяця розповідатимемо вам про найяскравіші історії та події, що сталися з нашими колегами у дайджесті моніторингової служби. Отже, що цікавого трапилось протягом березня – читайте далі.

Відкриті до партнерства заради спільної мети. Під час зустрічі з керівницею Чернівецького центру “Я-Маріуполь” з’ясувалося, що організація  шукає приміщення для реконструкції під житло для ВПО. Монітори БФ “Право на захист” протягом двох місяців займались пошуком будівлі: поспілкувалися з головами громад під час моніторингових візитів в населені пункти, збирали дані про будівлі. Загалом вони промоніторили  ситуацію в 10 громадах. З’ясували, що найбільше під запит центру підходять 2 будівлі Чернівецького національного університету. Згодом одну з пропозицій –  гуртожиток ЧНУ, що наразі не використовується для проживання студентів, центр “Я-Маріуполь” взяв в роботу.

Монітори навчають. У селі Заболотці, що на Львівщині, відбувся захід “Громада очима молоді”. Участь у ньому взяли місцеві підлітки, молодь із досвідом переміщення, представники місцевої влади, МОМ та ПЛАСТ. Монітор Львівського офісу розповів молоді про важливість їх участі в проєктах громади, про актуальність волонтерської й громадської діяльності, а також згадав про можливості грантових конкурсів. Молодь створила “дерево  громади” – це  дозволило на практиці зрозуміти,  з чого складається громада. 

Сприяємо розвитку місцевої демократії. У Вільногірську, що на Дніпропетровщині, наша колега здійснила моніторинговий візит до Департаменту соціально-гуманітарної політики  міськради. Моніторка Дніпровського офісу розповіла про готовність Фонду підтримувати Консультативну раду ВПО юридично та надавати супровід на етапі створення, а також про готовність взяти активну участь у лавах дорадчого органу. Створення ініціативної групи та розробка Положення про Консультаційну Раду ВПО тут почалися ще у 2021 році за ініціативи наших моніторів, і наразі триває завершальний етап. 

Проводимо діалоги для запобігання конфліктів. Під час моніторинговому візиту до садочка на Вінниччині, що наразі стало прихистком для переселенців, наші колеги виявили непорозуміння між ВПО та мешканцями громади.  Батьки вихованців садочока та керівництво закладу не задоволені перебуванням у ньому переселенців. Через це садочок не працює повний день. ВПО запропонували переселити в окреме приміщення садочка, де зробили ремонт, але, на жаль, не передбачили окремий простір для кожної сім’ї.  Мешканці прихистку були не проти переїзду, але не поспішали переселятися в нову оселю. Щоб мирно врегулювати конфліктну ситуацію, монітори Вінницького офісу провели бесіди з представниками громади та ВПО, а також сприяли наданню ліжок та облаштування окремого простору для людей.

Супроводжуємо до державних установ. Під час моніторингового візиту до села Максимівка, що на Тернопільщині, наші колеги виявили переселенку, яка під час евакуації втратила всі свої документи. Через відсутність автобусного сполучення 70-річна жінка не могла дістатися  міста, щоб оформити необхідні документи. Моніторка Тернопільського офісу супроводила жінку до місцевої міграційної служби у Збаражі та допомогла їй зробити необхідні запити на відновлення документів.

05.04.23

Катерина та дві її доньки – Софія й Ангеліна, з Костянтинівки, що на Донеччині. Колись маленьке та затишне місто, через постійні обстріли зараз зруйноване. На серці в Катерини весь час було не спокійно – важко полишити рідний край та поїхати “в нікуди” з двома дітьми. Можливо, через це жінці не просто було знайти прихисток – хотілося додому. А ще й у молодшої доньки Ангеліни постійно була алергія. 

Після багаторазового переміщення Катерина з доньками та котом Персиком опинились у Львові. Зупинилися в транзитному центрі. Там познайомилися з монітором Львівського офісу “Право на захист” Ігорем Слотюком та попросили допомогти з пошуком відносно постійного житла. 

Разом з соціальною працівницею фонду Ларисою Ковалик та моніторкою Мартою Москвяк, родину вдалося поселити у місце компактного поселення (МКП) у Львові. Наші колеги не забарилися й з корисними відвідинами – надали консультації про медичні сервіси у Львові, а саме про те, де можна заключити декларацію з сімейним лікарем, і куди звертатися з приводу лікування алергії в дитини.

“Старша донька Софія зізналася нам, що планує вступати на навчання у Львівську національну академію мистецтв. Катерина тим часом зазначила, що за фахом є медиком і хоче знайти роботу за спеціальністю після того, коли молодша Ангеліна почне відвідувати школу. Тож ми розповіли жінці та її дітям про освітні можливості міста, про заходи, які можна відвідувати в офісі нашого фонду”, – говорить регіональний монітор БФ “Право на захист” Ігор Слотюк.

Також родина отримала гуманітарну допомогу від нашого фонду – засоби гігієни, подушки, ковдри та інші речі для облаштування побуту. Розказали й про те, як, за потреби, скористатися послугами психолога фонду. Ми бажаємо родині, щоб прихисток нарешті став для них комфортним місцем проживання!

21.03.23

Наші колеги, юристки Лілія Книгницька, Анна Лактюшина та фахівчиня з моніторингу ситуації ВПО Олена Пазенко зустрілися з Мариною Погорєловою, керівницею Центру підтримки бахмутян «З Бахмутом у серці», який на початку березня цього року запрацював у Кривому Розі.

Центр має на меті об’єднати навколо себе ВПО з Бахмутської громади. Саме тут бахмутяни зможуть отримати підтримку та допомогу. Планується, що в центрі буде надаватися гуманітарна допомога, психологічна, а також проводитимуться заходи для діток ВПО.

Марина Погорєлова в розмові з представниками БФ «Право на захист» зазначила, що у Дніпропетровській області перебуває найбільша кількість переселенців з Бахмута, тому ідея створення такого Центру в Кривому Розі була лише питанням часу. Завдяки місцевій владі, які надають всебічну підтримку, ідея почала втілюватися:

«Центр підтримки бахмутян «З Бахмутом у серці» буде динамічно розбудовуватися та стане розвинутим осередком для підтримки та співпраці бахмутян, в якому кожен допомагає один одному створювати таку ж затишну та душевну атмосферу, як у їх рідному місті Бахмут!»

Команда БФ «Право на захист» та керівниця Центру обговорили подальшу співпрацю, а саме:

  • проведення юридичних консультацій на постійній основі;
  • організація інформаційних сесій;
  • супровід новоприбулих маломобільних вимушених переселенців, що потребують допомоги у розв’язання питань з документами тощо;
  • допомога в реєстрації на фінансову допомогу для ВПО.

«Кривий Ріг – велике місто, яке від початку повномасштабного вторгнення прийняло понад 70 000 ВПО. Але дуже важливо, що люди переміщені з Бахмуту матимуть свій куточок, куди вони зможуть приходити та зустрічати друзів, сусідів, знайомих – всіх, для кого Бахмут не просто місто в Україні, а їхнє рідне місто, яке для них «найкраще місто на землі», як мені сказав зі сльозами на очах літній дідусь з Бахмуту», – розповідає Олена Пазенко, регіональний монітор БФ «Право на захист»

– розповідає Олена Пазенко, регіональний монітор БФ «Право на захист»
15.03.23

Монітори БФ “Право на захист” без перебільшення, універсальні спеціалісти. Вони не лише найчастіше першими знайомляться з вами, коли ви потребуєте допомоги фонду, а й самі сприяють вирішенню багатьох проблем. Тому ми будемо щомісяця розповідати вам про найяскравіші історії та події, що сталися з нашими колегами у дайджесті моніторингової служби. Отже, що цікавого трапилось протягом січня-лютого – читайте далі.

70 переселенців уникнули виселення. Переселенці на Вінниччині, які жили в місці компактного проживання (МКП) та опинилися під загрозою виселення, отримали допомогу від нашої моніторки в пошуку нового житла. Вона також звернулася до місцевої влади та домовилася про автобус для ВПО, на якому люди могли оглянути можливі локації. Переселенці вже переїхали в одне із запропонованих місць.

Пильність моніторів повертає рідних. На вокзалі міста Апостолове, що в Дніпропетровській області, чергова помітила розгублену бабусю. Працівниця вокзалу подзвонила нашій колезі та запитала, чи може хтось з фонду  зустріти жінку в Павлограді, куди вона збиралася їхати, щоб та не заблукала. Моніторка поспілкувалася із жінкою. Жінці 84 роки, вона з Херсонщини, документів не мала. Монітор фонду попросила чергову викликати поліцію на вокзал, щоб перевірити,  чи не знаходиться бабуся в розшуку. Після приїзду поліції з’ясувалося, що жінку дійсно шукає донька, яка незабаром приїхала на вокзал та забрала її.

Ініціювали запровадження правил в МКП. Інколи до наших моніторів звертаються адміністрації МКП з приводу конфліктних ситуацій в колективних центрах. Є випадки, коли мешканці не дотримуються правил проживання в прихистках. Монітори запропонували розглянути проєкти договору на проживання та надалі застосувати практику укладання договорів з мешканцями. Також домовилися про інформаційні сесії в МКП для мешканців від юристів фонду.

Немає важких шляхів, якщо ціль – допомогти. Монітори “Право на захист” дізналися про самотню жінку-переселенку у с.Верхні Петрівці, що на Буковині. Щоб поспілкуватися з нею, оглянути умови проживання та з’ясувати потреби жінки, наші колеги подолали пішки довгий шлях через поле та ліс. Виявилося, що жінка хворіє та має інвалідність, майже не пересувається. Її житло в Харкові зруйноване, а соціальних виплат на проживання вона не отримує. Було здійснено перенаправлення на юриста та укладено договір про безоплатну правову допомогу. Через декілька днів жінку забрала швидка в лікарню  Чернівців. Монітори відвідували жінку в лікарні протягом всього перебування, а юристи працювали над відновленням виплат. Наразі жінка отримала всі кошти, а монітори займаються пошуком місця в геріатричному центрі, щоб вона могла отримати необхідний догляд.

Переселенці змогли отримати доступ до медичних послуг. Мешканці МКП на Львівщині не могли дістатися лікаря. Все через віддаленість МПК та відсутність транспортного сполучення. Наш монітор запропонував керівництву влаштувати виїзне консультування переселенців медичними працівниками та зв’язався з приватними лікарнями, які мали програми безкоштовних послуг для ВПО. Згодом для людей провели безкоштовні консультації терапевт, кардіолог та гінеколог. Люди також отримали необхідні ліки. 

Адвокація на місцевому рівні. Наші колеги монітори знаються і на змінах в законодавстві щодо ВПО. Деякі зміни стосуються також членів приймаючої громади. Як, наприклад, “Положення про порядок складення та видачі акта встановлення факту здійснення догляду”. З’ясувалось, що існує потреба у громад в юридичній консультації та роз’ясненнях щодо цих законодавчих актів. Протягом лютого монітори знаходили зацікавлені громади та організували зустрічі юристів фонду з представниками громад, де фахівці отримали всі необхідні роз’яснення та прийняли рішення здійснити необхідні дії для встановлення факту догляду.

28.02.23

З 2021 року в Україні працює програма надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам (далі – ВПО) за рахунок коштів гранту, наданих одним з державних банків Німеччини – Кредитною установою для відбудови (KfW).

Механізм надання таких кредитів встановлено Порядком пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 451 (далі – Порядок).

З початком повномасштабного вторгнення в лютому минулого року програма іпотечного кредитування ВПО була призупинена, але вже в серпні 2022 р. її реалізацію відновили.  

Загалом протягом 2021 – 2022 років було проведено 14 відборів переможців для отримання іпотечних кредитів. За повідомленням Урядового порталу від 01.01.2023 р., сім’ями з числа ВПО було отримано вже 572 пільгові іпотечні кредити на придбання житла (336 таких кредитів надано в 2022 році), а загальна сума виданих кредитів складає понад 766 млн. гривень. За даними на 12 лютого 2023 р., в реєстр кандидатів  для отримання кредиту включено 31 392 осіб. 

В травні 2021 р. експерти БФ “Право на захист” вже аналізували умови нового на той момент Порядку. Однак протягом 2022 р. до нього було внесено низку змін, що стосуються різних аспектів функціонування програми. Тож, нижче ми розглянемо механізм та особливості пільгового іпотечного кредитування ВПО, передбачені на сьогодні поточною редакцією Порядку.  

І.  Умови надання пільгових іпотечних кредитів ВПО

Перш за все, нагадаємо, що пільгові іпотечні кредити за цією програмою надаються ВПО Державною спеціалізованою фінансовою установою “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (або скорочено – Держмолодьжитло) на придбання житла.

Отримувачі кредиту самостійно обирають об’єкти, які придбаються за кошти кредиту.

Однак Порядок передбачає певні вимоги до нерухомості, яка може бути об’єктом кредитування.

Згідно з Порядком, об’єктом кредитування може бути квартира у багатоквартирному житловому будинку або одноквартирний житловий будинок за умови, що такий багатоквартирний / одноквартирний будинок:

  • прийнято в експлуатацію не більше ніж 50 років тому; або 
  • реконструйовано не більше ніж 35 років тому.

УВАГА! За новими правилами, встановленими в листопаді 2022 р., об’єкт кредитування не повинен бути розміщений на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), або на території, визначеній тимчасово окупованою відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

Основні умови надання пільгового іпотечного кредиту: 

  • кредит є прямим та адресним (цільовим), тобто може бути використаний позичальником виключно для придбання житла;
  • для одержання кредиту позичальник має використовувати рахунок у спеціально визначеному Порядком банку-агенті, яким є публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк”;
  • такий кредит надається лише один раз. Право на його отримання вважається використаним з моменту зарахування коштів отримувачу кредиту на його рахунок для цільового використання, що відкритий у банку-агенті. 

Виключенням з цього правила є випадки, коли отриманий кредит не було перераховано на придбання житла в строки укладення договору про придбання житла, встановлені попереднім договором, у зв’язку з обставинами непереборної сили, в тому числі, але не виключно, неможливістю придбання об’єкта кредитування через його розміщення на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), або на території, визначеній тимчасово окупованою відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, та в подальшому такий кредитний договір було розірвано. Тож, в таких випадках право на отримання кредиту не буде вважатися використаним. 

Це виключення, внесене до Порядку в листопаді 2022 р., має полегшити становище позичальників, які в умовах повномасштабної збройної агресії були позбавлені можливості скористатися кредитними коштами для придбання житла.   

  • кредит надається на строк до 30 років (для порівняння, до листопада 2022 р. такий строк становив до 20 років), але не більше ніж до досягнення позичальником на дату повного виконання зобов’язань за кредитним договором віку 65 років (включно).

Строк надання кредиту обчислюється з дати зарахування коштів кредиту на рахунок особи в банку-агенті; 

  • відсоткова ставка за такими кредитами – 3 відсотки річних на період дії кредитного договору.

Кредит за Порядком надається виходячи з:

  • нормативної площі житла, яка становить 52,5 кв. метра на сім’ю з однієї особи (одинока особа) чи сім’ю з двох осіб та додатково 21 кв. метр на кожного наступного члена сім’ї;
  • договірної вартості 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на придбання якого надається кредит, але не більше граничної вартості 1 кв. метра.

    Гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла не може перевищувати опосередковану вартість, яка визначається Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174, збільшену:

    – для міст Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова – в 1,75 рази;

    – для міст – обласних центрів, міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб, а також населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 кілометрів від меж м. Києва та обласних центрів, – в 1,5 рази;

    – для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. – в 1,25 рази. 

Для інших населених пунктів – гранична вартість 1 кв. метра загальної площі житла не може перевищувати опосередковану вартість у відповідній області.

УВАГА! Гранична сума кредиту не може перевищувати суму, отриману шляхом множення нормативної площі житла на граничну вартість 1 кв. метра. Вартість такого об’єкта, що перевищує граничну суму кредиту (тобто різниця між фактичною вартістю квартири/будинка і граничною сумою кредита на придбання такого об’єкта), сплачується позичальником за власний рахунок!

Слід також пам’ятати, що отримувач кредиту не пізніше ніж у день укладення кредитного договору вносить на свій поточний рахунок, відкритий в банку-агенті, кошти в розмірі не менше 6 відсотків вартості житла та кошти за площу та вартість житла, що перевищує нормативну (в разі її наявності). За бажанням особи розмір власного внеску може бути збільшено.

ІІ.  Хто може отримати кредит?

Для отримання пільгового іпотечного кредиту особа має відповідати таким умовам:

* Для цілей Порядку, члени сім’ї – це дружина (чоловік), їх діти, діти дружини (чоловіка), батьки, батьки дружини (чоловіка), особа, яка перебуває під опікою або піклуванням кандидата (заявника/ переможця), за умови проживання разом з ним.

  • підтвердження особою своєї платоспроможності. Платоспроможність отримувача кредиту передбачає, що за умови сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням відсотків залишок середньомісячного доходу позичальника та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум (загальний показник), визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї (за винятком усіх обов’язкових платежів (податків та зборів).

    Так, наприклад, згідно з Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік”, з 1 січня 2023 р. прожитковий мінімум (загальний показник) на одну особу в розрахунку на місяць становить 2589 грн. 
  • особою має бути надано згоду на  доступ Держмолодьжитла до його/її кредитної історії та/або на передачу до бюро кредитних історій інформації про кредитний правочин з Держмолодьжитлом (згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації про нього, яка визначена пунктами 1 і 2 частини першої статті 7 Закону України “Про організацію формування та обігу кредитних історій”);
  • особою внесено не пізніше ніж у день укладення кредитного договору на свій поточний рахунок, відкритий в банку-агенті, кошти в розмірі не менше 6 відсотків вартості житла та кошти за площу та вартість житла, що перевищує нормативну, в разі її наявності (див. Розділ І вище). 

УВАГА! Кредит не може бути наданий особам, які або члени сім’ї яких за рахунок бюджетних коштів отримали державну підтримку/грошову компенсацію/кредити на пільгових умовах на будівництво (придбання) житла!

Але слід пам’ятати, що дія цього обмеження не поширюється на випадки, коли за рахунок державної підтримки/грошової компенсації/кредитів на пільгових умовах збудовано/будувалося або придбано житло, доступ до якого обмежено та яке розташоване: 

  • на території територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджений наказом Мінреінтеграції.
бюджет

ІІІ.  Як отримати пільговий іпотечний кредит за Порядком?

Крок 1. Подання заяви

Заява про намір отримати кредит може бути подана заявником:

  • під час особистого звернення до регіонального управління Держмолодьжитла.  

В такому випадку заява подається в паперовому вигляді за формою, розміщеною на сайті Держмолодьжитла

Після надходження заяви Держмолодьжитло перевіряє заявника та членів його сім’ї на відповідність вимогам, визначеним Порядком! 

Повідомлення про включення заявника до реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту (далі – реєстр), або про відмову у включенні до нього надсилається заявнику одним із доступних способів, що зазначений ним у заяві. Зокрема, це може здійснюватися засобами телефонного зв’язку або на адресу електронної пошти.

Інформація про включення заявника до реєстру розміщується наступного робочого дня на сайті Держмолодьжитла.

  • в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, який адмініструється державним підприємством “Дія” (далі – Портал Дія)

В такому випадку Держмолодьжитло розглядає відомості, подані програмними засобами Порталу Дія, перевіряє відповідність заявника умовам надання кредиту, зазначеним в Порядку, та приймає рішення про включення або відмову у включенні заявника до реєстру.

Повідомлення про прийняття відповідного рішення надсилається заявнику програмними засобами Порталу Дія.

УВАГА! Серед інших відомостей, заява повинна містити інформацію про регіон, в якому заявник бажає отримати кредит. Однак згідно з новими положенням Порядку, переможець має право обрати об’єкт кредитування в іншому регіоні, ніж той, що зазначений в поданій заяві про намір отримати кредит!

Крок 2. Внесення заявника до реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту

За результатами розгляду заяви про намір отримати кредит (див. Крок 1 вище), Держмолодьжитлом може бути прийнято рішення про внесення заявника до реєстру. 

Реєстр розміщено на сайті Держмолодьжитла. Він формується в алфавітному порядку, а кожному кандидату в реєстрі присвоюється індивідуальний номер.

Крок 3. Здійснення випадкового відбору переможців

Відбір переможців, які зможуть отримати пільговий іпотечний кредит, з числа включених до реєстру кандидатів, здійснюється шляхом випадкового вибору за допомогою генератора випадкових чисел, що проводиться із застосуванням відповідного програмного забезпечення.

Процедура відбору проводиться в разі потреби, але не рідше, ніж один раз на чотири місяці (за умови фактичного надходження коштів гранту, за рахунок яких надаються кредити).

При цьому на добу, протягом якої здійснюється відбір переможців з числа зареєстрованих у реєстрі кандидатів, формування реєстру припиняється. 

За результатами проведеного відбору, не пізніше наступного робочого дня, переможцю повідомляється про необхідність подання документів для отримання кредиту. Таке повідомлення здійснюється одним із доступних способів, що зазначений кандидатом у заяві, зокрема засобами телефонного зв’язку або на адресу електронної пошти.

Перелік переможців проведеного відбору також публікується на офіційному сайті Держмолодьжитла!

Крок 4. Подання документів для отримання кредиту

Для отримання кредиту переможець має подати до регіонального управління Держмолодьжитла такі документи:

  • заяву про надання кредиту;
  • копії паспортів громадянина України переможця та повнолітніх членів його сім’ї, за технічної можливості – е-паспорт, що є відображенням в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, документів (відомостей, даних) про реєстрацію через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
  • копії реєстраційного номера облікової картки платника податків або за наявності технічної можливості документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
  • інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
  • документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідку з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються контролюючими органами, повнолітніх членів сім’ї переможця, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї переможця, у разі потреби);
  • письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення його у розрахунок розміру кредиту (в довільній формі);
  • документи (у разі наявності), що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які проживають або зареєстровані разом з переможцем, за наявності технічної можливості – е-свідоцтво про народження, що є відображенням в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку, через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
  • попередній договір про придбання житла;
  • копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи переможця та відповідних довідок членів його сім’ї або за наявності технічної можливості – електронних довідок, що є відображенням в електронному вигляді інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи;
  • у разі звернення уповноваженої переможцем особи, також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені переможця.

При цьому Порядок не встановлює строк, протягом якого ці документи мають бути подані Держмолодьжитлу. Однак згідно з інформацією, розміщеною на сайті Держмолодьжитла, це здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту обрання особи переможцем.  

Якщо ж переможцем не подано відповідні документи, регіональним управлінням Держмолодьжитла складається акт про неявку особи та неподання заяви про надання кредиту (далі – акт).

УВАГА! Переможець може подати заяву про відмову від отримання кредиту. Переможці, які подали таку заяву та/або щодо яких складено акт, втрачають право на отримання кредиту за своїм індивідуальним номером у реєстрі та виключаються з нього, але вони можуть повторно зареєструватися в реєстрі.

Індивідуальні номери інших кандидатів при цьому зберігаються.

Крок 5. Рішення про надання кредиту

Рішення про надання кредиту приймається Держмолодьжитлом протягом місяця з дня подання переможцем документів для отримання кредиту (за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунки Держмолодьжитла).

У разі прийняття рішення про відмову в наданні кредиту, переможця повідомляють про це в письмовій формі у місячний строк з моменту прийняття такого рішення. Відповідне рішення може бути оскаржене ним у встановленому законодавством порядку.

Підставами для відмови в наданні кредиту є: 

  • переможець не відповідає одній або декільком умовам надання кредиту, визначеним пунктами 6-8 Порядку;
  • документи для отримання кредиту не подано або подано не в повному обсязі або вони не відповідають вимогам, установленим Порядком;
  • подано документи, що містять неправдиві відомості;
  • документи подано з порушенням строку подання.

Крок 6. Укладення кредитного договору, договору іпотеки

Кредит надається на підставі кредитного договору, до якого додаються розрахунок розміру кредиту з визначенням внеску позичальника та розрахунок щомісячних обов’язкових платежів.

Набуття та реєстрація позичальником права власності на придбане за рахунок кредиту житло здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Оплата за придбання житла при цьому здійснюється виключно у безготівковій формі у національній валюті.

З метою забезпечення погашення наданого кредиту, укладається договір про іпотеку придбаного житла. Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Крім цього, протягом періоду виконання зобов’язань за кредитом страхуванню підлягає: 

  • придбане з використанням кредитних коштів житло;
  • позичальник від нещасного випадку.

ІV.  Погашення кредиту

Зобов’язання з погашення наданого кредиту і сплати відсотків за користування ним виникають починаючи з дати зарахування коштів кредиту на рахунок переможця в банку-агенті.

УВАГА! Згідно з останніми змінами, внесеними до Порядку в листопаді 2022 р., якщо кошти кредиту не було перераховано на придбання житла в строки укладення договору про придбання житла, встановлені попереднім договором, у зв’язку з обставинами непереборної сили, в тому числі, але не виключно, неможливістю придбання об’єкта кредитування через його розміщення на території:

  • територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджений наказом Мінреінтеграції;

та в подальшому такий кредитний договір було розірвано, позичальник звільняється від сплати відсотків за користування таким кредитом, що були нараховані до дати розірвання кредитного договору!

Наданий позичальнику кредит може бути погашено достроково без застосування штрафних санкцій.

Також, з листопада 2022 р. Порядок передбачає можливість Держмолодьжитла здійснювати реструктуризацію боргу позичальника, що виник до відновлення втраченої платоспроможності позичальника, відповідно до своїх рішень, зокрема шляхом:

  • розстрочення сплати простроченої заборгованості за кредитом;
  • надання позичальнику пільгового періоду, протягом якого позичальнику відстрочуються платежі з погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним;
  • збільшення строків кредитування, встановлених у п. 3  Порядку, але не більше ніж на 60 місяців.

Платоспроможність позичальника вважається втраченою, якщо згідно з підтвердними документами про його доходи та доходи повнолітніх членів його сім’ї він не відповідає вимогам щодо платоспроможності, визначеним підпунктом 2  п. 7 Порядку, тобто вимогам щодо залишку коштів після сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням відсотків (див. умови стосовно платоспроможності позичальника в Розділі ІІ вище).

УВАГА!  В листопаді минулого року Порядок було доповнено важливими положеннями, згідно з якими знищення або пошкодження об’єкта кредитування, на який надано кредит, що відбулося починаючи з 24.02.2022 р. внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, є підставою для надання позичальнику відстрочення платежів за кредитом

Протягом такого відстрочення позичальник може звільнятися від платежів з погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним. Це можливо за умови подання особою інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – інформаційне повідомлення), відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380.

Відстрочення платежів діє з моменту знищення чи пошкодження об’єкта нерухомого майна та встановлюються після звернення позичальника (члена сім’ї, представника позичальника) і надання ним відомостей про реєстрацію поданого позичальником інформаційного повідомлення або акта, звіту та інших документів, складених користувачами Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ.

Якщо об’єкт нерухомого майна було знищено, таке відстрочення встановлюється до моменту отримання громадянином компенсації (відшкодування майнової шкоди) за знищений об’єкт нерухомого майна в порядку, визначеному законодавством.

У разі пошкодження об’єкту нерухомого майна, відстрочення встановлюється строком до одного року з можливістю пролонгації згідно з рішеннями Держмолодьжитла та з урахуванням ступеня та обсягів пошкодження. Ступінь та обсяги пошкодження підтверджуються звітом за результатами обстеження пошкоджених об’єктів, складеним відповідно до вимог Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257.

Водночас, в цьому контексті варто звернути увагу на прийнятий 1 грудня 2022 р.  Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України“. Наразі він є чинним і повністю діє. Серед іншого, цей закон вносить зміни до Закону України “Про споживче кредитування”, визначаючи порядок та умови призупинення сплати грошового зобов’язання за договорами про споживчий кредит та низкою інших подібних договорів, передбачених ч. 2 ст. 3 Закону України “Про споживче кредитування”. Відповідні правила застосовуються, якщо предметом забезпечення за такими договорами є нерухоме майно (в т. ч. квартира, приватний житловий будинок), що відповідає принаймні одній з таких ознак: 

  • нерухоме майно пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ;
  • нерухоме майно знищено внаслідок збройної агресії РФ. 

Крім цього, в окремих випадках нові положення Закону України “Про споживче кредитування” передбачають можливість анулювання заборгованості за кредитним договором.  

Тож таке нове законодавче регулювання питань призупинення виплат та анулювання заборгованості дещо відрізняється від того, яким чином ці питання наразі врегульовано Порядком. При цьому оскільки нові положення Закону України “Про споживче кредитування” загалом поширюються і на пільгові іпотечні кредити, що надаються ВПО за Порядком, вірогідно, що до Порядку також будуть внесені відповідні зміни для приведення його у відповідність з новими правилами призупинення виплат та анулювання заборгованості. 

V.  Висновки

На сьогодні, коли найбільш гостро постає питання розширення можливостей забезпечення житлом ВПО, пільгове іпотечне кредитування за кошти гранту від KfW залишається одним з дієвих інструментів вирішення житлових питань тих, хто був змушений покинути місце свого проживання і переміститися в інші регіони через збройну агресію РФ.

За останній рік Порядок, який регулює механізм надання таких кредитів, зазнав певних змін.  Загалом можна дійти висновку, що їх вносили до Порядку з метою полегшення стану позичальників та розширення можливостей програми кредитування. 

Наприклад, протягом минулого року було:

  • збільшено максимальний строк, на який може бути надано кредит (з 20 до 30 років);
  • уточнено вимоги щодо об’єктів кредитування. На момент запровадження цієї програми Порядок вимагав, аби об’єкт кредитування було прийнято в експлуатацію не більше ніж 35 років (зараз – 50 років) тому чи реконструйовано не більше ніж 25 років (зараз – 35 років) тому;
  • збільшилися передбачені Порядком показники нормативної площі житла, що використовуються для розрахунку суми кредиту. Якщо раніше вона становила 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, то на сьогодні відповідні показники передбачають 52,5 кв. метра на сім’ю з однієї особи (одинока особа) чи сім’ю з двох осіб та додатково 21 кв. метр на кожного наступного члена сім’ї.

Також важко переоцінити значення змін, внесення яких пов’язано з посиленням збройної агресії РФ проти України.  Серед них слід згадати можливості реструктуризації боргу, врегулювання випадків, коли кошти кредиту не перераховано позичальником на придбання житла, зокрема через його розташування на тимчасово окупованій території, а також передбачені Порядком можливості надання позичальнику відстрочення платежів за кредитом у випадку знищення або пошкодження об’єкта кредитування. 

Водночас з урахуванням нового законодавчого регулювання питань призупинення виплат за кредитом, а в деяких випадках – анулювання заборгованості, ми презюмуємо, що і до Порядку будуть внесені відповідні зміни. 

На додаток, не зважаючи на те, що Порядок зазнавав таких змін, деякі з його положень можуть потребувати додаткової конкретизації.

Наприклад, нечіткими є умови Порядку щодо того, протягом якого строку Держмолодьжитло здійснює перевірку відповідності заявників, що подали заяву про отримання кредиту, визначеним Порядком умовам надання кредиту та прийняття рішення про включення / відмову у включенні заявника до реєстру. При цьому за інформацією на Порталі Дія, Держмолодьжитло розглядає подану заяву протягом одного робочого дня. Подібну інформацію можна знайти і на сайті Держмолодьжитла. 

Крім цього, Порядок досі не передбачає, протягом якого строку переможець відбору має подати Держмолодьжитлу передбачені Порядком документи для одержання кредиту.  Наразі такий строк визначається на сайті Держмолодьжитла і становить 30 календарних днів з моменту обрання особи переможцем (на початку дії програми цей строк становив 20 календарних днів).  Видається, що це важливе питання мало би бути врегульовано положеннями Порядку. З іншого ж боку, за необхідності збільшити такий строк, можливості Держмолодьжитла зробити це наразі є більш широкими. 

У той же час програма надання пільгових іпотечних кредитів стала шансом отримати житло для вже більше ніж пів тисячі громадян. Запропоновані умови кредитування та незалежний вибір переможців шляхом випадкового відбору надають реальну можливість отримати новий дім людям, які змушені його шукати через війну. Таким чином, ця програма є важливим та необхідним інструментом вирішення житлових програм ВПО у довгостроковій перспективі.

housing 1
21.02.23

17 лютого у місті Дніпро відбулося засідання круглого столу для представників закладів та установ сфери надання соціальних послуг у Дніпропетровській області: захід провели наші колеги з проєкту “Задоволення нагальних багатогалузевих гуманітарних потреб внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від конфлікту населення в Україні”.

У засіданні круглого столу взяли участь:

  • заступниця голови Національної соціальної сервісної служби України Тетяна Лактіонова;
  • начальник управління організації соціальної роботи Національної соціальної сервісної служби України Наталія Стрельченко;
  • начальниця відділу здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки Головного управління Національної соціальної сервісної служби України у Дніпровській області Оксана Рябова;
  • директор Дніпровського обласного центру соціальних служб Лілія Калитюк;
  • начальниця відділу підвищення професійних компетенцій соціальних працівників Дніпровського обласного центру соціальних служб Олеся Білько;
  • експерт з розвитку соціальних послуг Міжнародної благодійної організації “Партнерство “Кожній дитині” Дмитро Дерев’янко та ін.

В рамках заходу обговорювалися питання, які стосуються організації надання соціальних послуг у територіальних громадах Дніпропетровської області:

  • виявлення законодавчих колізій в нормах чинних законів України та підзаконних-нормативно правових актів, які регулюють сферу надання соціальних послуг, та їх практичний вплив на реалізацію таких послуг у територіальних громадах;
  • приклади успішних практик співпраці громади та громадського сектору, волонтерів у сфері надання соціальних послуг у відповідних територіальних громадах;
  • відсутність єдиного підходу до організації системи надання соціальних послуг в територіальних громадах;
  • необхідність і важливість професії соціального менеджера тощо.

Представники місцевих органів соціального захисту населення та територіальних центрів соціального обслуговування скористалися нагодою поставити ряд важливих організаційних питань керівництву Національної соціальної сервісної служби України, Дніпровського обласного Центру соціальних служб тощо.

Дякуємо гостям за плідну зустріч та продуктивну співпрацю!

«Захід відбувся в рамках проєкту “Задоволення нагальних багатогалузевих гуманітарних потреб внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від конфлікту населення в Україні” від БФ “Право на захист” як партнера Консорціуму Реагування (Ukraine Response Consortium). Програма здійснюється за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA)».