Місяць: Березень 2018

Два дні поспіль співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» Ігор Пашнев, Неля Заболоцька-Сєннікова та Артем Заруба  разом із представниками Старобільського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги надавали групові юридичні консультації мешканцям                  с. Свистунівка Сватівського району та с. Веселе Старобільського району.

Під час консультацій правозахисники обговорювали найголовніші питання, які хвилюють переселенців та місцевих мешканців: відновлення виплат адресної допомоги, соціальних виплат та пенсій за довідками ВПО, отримання довідки ВПО для неповнолітніх переселенців, передумови заміни довідки, процес обстеження матеріально-побутових умов ВПО, відновлення документу, який засвідчує особу, та інші.

Мешканці сел, серед яких було багато людей похилого віку, охоче вислухали запропоновані юристами можливі шляхи розв’язання проблем, які наразі є для них найбільш актуальними.

Крім того, у с. Веселе правозахисники відвідали місцеву школу, де розповіли учням про процедуру оформлення паспорта громадянина України.

Школярі мали можливість висловити точку зору щодо проблем, що їх цікавлять, та поставити питання професійному юристу.

«Кожного разу під час консультацій ми впевнюємося, що як ВПО, так і місцеві мешканці потребують актуальної інформації, зокрема, щодо способів захисту своїх прав, шляхів звернення до держорганів, можливостей отримання допомоги від гуманітарних організацій тощо, – зазначив юрист БФ «Право на захист» Ігор Пашнев. –  Тож ми намагаємося завжди надавати вичерпні відповіді на поставлені запитання, залишаємо контакти та забезпечуємо учасників групової юридичної консультації друкованими матеріалами».[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6045,6067″]

Рік тому, 27 березня 2017 року, у Верховній Раді було зареєстровано законопроект № 6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян», який би мав забезпечити реалізацію права внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів на участь у місцевих виборах. Проте, незважаючи на актуальність цього питання, законопроект № 6240 досі не винесений на розгляд парламенту.

Як результат, ВПО вже четвертий рік не можуть скористатися одним із базових конституційних прав громадянина. Майже 4% українських виборців залишаються без права голосу на місцевих виборах та в одномандатних округах на виборах до Верховної Ради.

Аби привернути увагу до необхідності запровадження законодавчих змін, 28 березня 2018 року у м. Маріуполь була проведена публічна дискусія «Невидимі виборці».

Під час заходу представники місцевих громадських організацій, народні депутати та журналісти, обговорили актуальне питання участі ВПО та трудових мігрантів у місцевих виборах.

Так, Дар’я Заярна, керівник Маріупольського офісу БФ «Право на захист», розповіла про юридичні тонкощі участі ВПО в місцевих виборах та поділилася з присутніми особливостями судового захисту.

У жвавій дискусії учасники розглянули основні аспекти законопроекту № 6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян», представлені Тетяною Дурнєвою, виконавчим директором ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», співавтором законопроекту №6240.

Спікери підкреслили, що на сьогодні прийняття законопроекту № 6240 – це важливий крок для забезпечення рівними правами та можливостями всіх громадян України без виключень. Його прийняття дозволить громадянам України голосувати за їхнім фактичним, а не за зареєстрованим місцем проживання внаслідок спрощення процедури реєстрації виборців та усунення прив’язки виборчої адреси виборця до реєстрації його місця проживання. Для того, аби змінити виборчу адресу, виборцю необхідно буде лише звернутися до органу ведення Реєстру виборців зі зверненням не пізніше, ніж на п’ятий день після початку виборчого процесу, та додати до заяви один із шести документів, який може підтвердити нову адресу, як-то: договір оренди житла, довідка про взяття на облік ВПО, документ, який засвідчує догляд за особою або підприємницьку діяльність на цій територіальній громаді, підтверджує право власності на житло чи засвідчує шлюб або родинні відносини.

«Звернення до суду – це один із можливих варіантів захисту права переселенців на участь у місцевих виборах, – зазначила Дар’я Заярна. – Однак, само по собі воно залишається краплею в морі. Країна потребує системних законодавчих змін для вирішення питання про забезпечення виборчими правами внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян».

За результатами дискусії учасниками було підготовлено звернення до голови Верховної Ради України з вимогою терміново винести на розгляд парламенту законопроект № 6240.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6044,6061,6062,6063,6064″]

Сьогодні правозахисники, психологи  та журналісти у форматі вільного спілкування «Кава з правозахисниками» говорили про те, як захистити дітей, постраждалих від війни на Донбасі.

Організаторами заходу стали Центр інформації про права людини та Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Ксенія Карагяур, правовий аналітик БФ «Право на захист», Олена Розвадовська, директор організації захисту прав дітей «Синє пташеня» та Анна Дементенко, студентка, психолог дитячого табору «Лісова застава» розказали реальні історії того, який вплив та які психологічні наслідки мали для дітей бойові дії, обговорювали питання соціального захисту, потрібного дітям, та мінуси соціальної політики держави в цьому питанні.
«В умовах збройного конфлікту в країні діти в населених пунктах вздовж лінії зіткнення регулярно отримують психологічні та фізичні травми. Нажаль, ми досі не знаємо точної кількості дітей, які постраждали внаслідок конфлікту, адже держава не веде такий облік», – зазначила Ксенія Карагяур.

Вона також розповіла, що БФ «Право на захист» відомо про дітей, які серйозно постраждали внаслідок конфлікту та наразі проживають у Донецькій (Волноваський та Бахмутський райони, смт Новгородське), Луганській (Новоайдарський та Станично-Луганський райони) та Харківській (Первомайський та Печенізький райони) областях.

За даними ЮНІСЕФ в Україні понад  580 тисяч дітей, постраждалих внаслідок конфлікту. Парламентська асамблея Ради Європи в січні 2018 року прийняла Резолюцію 2204 щодо дітей, постраждалих внаслідок конфлікту, в якій закликає держав-учасниць (це стосується й України) зміцнювати механізми та заходи щодо захисту та підтримки дітей на всіх рівнях шляхом:

5.4.1. розробки програм соціального забезпечення та поліпшення соціально-економічних умов та можливостей для дітей та їхніх сімей як в країнах конфлікту, так і в країнах, що вітають біженців;

5.4.2. сприяння роботі, яку проводять міжнародні організації та неурядові організації, що працюють у цій галузі, надаючи політичну та фінансову підтримку відповідно до реальних потреб та міжнародних стандартів

5.4.3. забезпечення доступу до дітей, які потребують допомоги, та безперервність програм у зоні конфліктів та інше.

«За останніми даними тільки 8 дітей отримали статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, – констатує Ксенія Карагяур. – Постанова №268 Уряду не працює, а центральні органи виконавчої влади не поспішають доробити акт».

БФ «Право на захист» вважає, що тільки розуміючи точну кількість дітей можна роботи наступні кроки в сфері захисту їхніх прав та надання необхідної підтримки.

[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6043,6057,6058″]

Сьогодні, 27 березня, на КПВВ «Мар’їнка» у чоловіка стався інфаркт.

За інформацією, отриманою моніторами БФ «Право на захист», 60-річний чоловік прямував у напрямку м. Курахове з неконтрольованої Урядом України території.

Під час перетину КПВВ у нього виникли проблеми з пропуском. Прикордонники не бачили пропуск у базі, тож для вирішення питання чоловік попрямував до представників Координаційної групи (КГ). Через деякий час, вийшовши із модуля КГ, чоловік раптово впав і втратив свідомість.

Співробітники  Державної прикордонної служби терміново почали надавати йому першу допомогу і викликали лікарів із Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Пирогова,  які працюють на КПВВ. Також була викликана з Мар’їнки швидка допомога, автомобіль якої доїхав до КПВВ протягом 2-3 хвилин.

На щастя, чоловіка врятували й зараз з попереднім діагнозом інфаркт він перебуває в реанімаційному відділенні лікарні, розташованій у м. Курахове .

БФ «Право на захист» нагадує: якщо комусь стало зле з боку в’їзду на КПВВ, обов’язково сповістить про це співробітників Державної прикордонної служби України (ДПСУ), які знаходяться біля шлагбаума. Вони, використовуючи засоби зв’язку, оперативно викличуть медиків.

Також можна самостійно звернутися до намету ДСНС, де співробітники дадуть вам можливість перепочити, а в той час викличуть бригаду медиків. А на КВВВ «Гнутове», «Майорське» та «Станиця Луганська» в наметах ДСНС постійно чергують фельдшери, які також зможуть надати першу допомогу.
Також можна звернутися до найближчих модулів Première Urgence Internationale та  Міжнародного Комітету Червоного Хреста, в яких чергують медики та наявні необхідні для надання першої допомоги медикаменти.

Як ми вже встигли неодноразово переконатися, головне – не затягувати із запитом на медичну допомогу! Потрібно повідомити співробітникам КПВВ та оточуючим вас у черзі людям про погіршення самопочуття та відвідати модуль медиків якомога швидше.

Співробітники БФ «Право на захист» старший стратегічний юрист Олег Тарасенко та правовий аналітик Еліна Шишкіна взяли участь у всеукраїнському круглому столі «Переселенці: повноправні громадяни України чи вигнанці? Які проблеми внутрішньо переміщених осіб спромоглася вирішити держава за чотири роки?», що відбувся 22 березня 2018 у Національній академії наук України.

Учасники заходу обговорювали основні проблеми, які об’єднують переселенців усієї України — це відсутність житла та виборчого права.

Під час дискусії Олег Тарасенко підкреслив необхідність отримання пенсій мешканцями неконтрольованих Урядом України територій без оформлення довідки ВПО, з огляду на судову практику й позицію таких міжнародних організацій, як Агентство ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН), Управління Верховного комісара ООН з прав людини і Парламентська асамблея Ради Європи.

В свою чергу заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та ВПО (МТОТ) Георгій Тука зазначив, що він підтримує відв’язку пенсій від довідки ВПО, але через позицію Міністерства соціальної політики України МТОТ не може прийняти відповідне рішення.

Також велику увагу учасники круглого столу приділили проблемі забезпечення житлом переселенців. Так, Еліна Шишкіна підкреслила: «Компенсація за зруйноване житло — це обов’язок держави. Про це говорять закон, міжнародна практика, зокрема й ЄСПЛ. За 4 роки конфлікту, – продовжила Еліна Шишкіна, –  було пошкоджено або зруйновано понад 40 00 тис. будинків, але на сьогодні досі не створено єдиного реєстру такого житла».

Георгій Тука розповів, що поки реєстр не створено, однак зараз розробляють відповідне програмне забезпечення. Водночас було вказано, що реєстр пошкодженого або зруйнованого житла не буде прив’язаний до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство Юстиції України. Тому він буде носити більше інформативну функцію.

Учасники круглого столу наголосили, що за опитуваннями, від 20 до 70 відсотків переселенців наразі вирішили, що не повернуться назад. І держава, з огляду на права людини, має допомогти своїм громадянам розпочати нове гідне життя й вирішити їхні житлові проблеми.

Георгій Тука проінформував, що у 2017 р. МТОТ придбало 52 квартири для переселенців. У 2018 році на придбання житла для ВПО передбачено 34 мільйони гривень. «Ми не збираємося на цьому заспокоюватись, я сподіваюсь у липні після першого півріччя продовжити перемовини з міністерством фінансів заради збільшення суми», – додав замміністра.

Сьогодні програма «Доступне житло» є однією з небагатьох можливостей для переселенців придбати житло на пільгових умовах. Голова правління Фонду Держмолодьжитло Сергій Комнатний зазначив: «В минулому році ми підготували зміни до двох постанов уряду, які регламентують порядок реалізації програми «Доступне житло». Коли ми побачили, що є економія на інших програмах – 30 млн. – ці кошти були перерозподілені на програму «Доступне житло». Ми оперативно змогли надати 91 державну підтримку (65 з них –сім’ям переселенців, 17 – учасникам АТО і 9 – іншим категоріям громадян)».

Сергій Комнатний нагадав присутнім, що Законом про державний бюджет на програму «Доступне житло» передбачено 100 мільйонів, і починаючи з квітня вони будуть надходити щомісячно траншами по 20 мільйонів. Між тим бюджетний запит Держмолодьжитла на цю програму складав 1 мільярд гривень.

Круглий стіл став чудовою можливістю налагодження діалогу між владою та громадськими організаціями, які займаються проблемами ВПО. Учасники заходу наголосили, що тільки шляхом об’єднання зусиль переселенців, правозахисників та влади можна ефективно розв’язувати проблеми внутрішньо переміщених осіб.