Місяць: Квітень 2016

Інформація про великі черги пенсіонерів-ВПО у маріупольських відділеннях Ощадбанку не відповідає дійсності.

Вчора деякі ЗМІ розповсюдили інформацію про те, що у відділеннях Ощадбанку Маріуполя пенсіонери-переселенці годинами стоять у черзі, щоб відкрити пенсійні рахунки у зв’язку із переведенням із 1-го липня пенсійних виплат та виплат соціальної допомоги виключно до цієї установи.

БФ «Право на захист» заявляє, що наразі немає ніяких проблем із чергами при відкритті пенсійних рахунків у відділеннях Ощадбанку м. Маріуполь.

За свідченнями моніторів БФ «Право на захист», які оперативно відреагували на зазначені новини та відвідали центральні відділення банку, працівники цієї фінустанови формують чергу максимально оптимально завдяки обов’язковому попередньому запису через гарячу лінію. Стихійна черга формується лише з числа тих ВПО, які хочуть отримати карту негайно. В основному, це переселенці, які відвідали в цей день Пенсійні фонди, дізналися про необхідність отримання карт і хочуть вирішити питання в цей же день, бо з приїжджають окупованої території лише на один день саме для вирішення таких.

Станом на 9:30-10:00 ранку 29 квітня, у трьох центральних відділеннях Ощадбанку Маріуполя черг немає. Закликаємо не піддаватись на провокації та не поширювати панічні настрої.

Прем’єр-міністру України

Гройсману В.Б.

Віце-прем’єр-міністру України

Розенку П.В.

Міністру соціальної політики України

Реві А.О.

Міністру з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб

Чернишу В.О.

Голові Державної міграційної служби України

Соколюку М.Ю.

Пропозиції громадських організацій до

тексту проекту постанови Кабінету Міністрів України

„Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України

від 1 жовтня 2014 р. № 509”

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 24 грудня 2015 року №921-VIII внесено важливі зміни до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі – Закон) та зобов’язано Уряд України протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Таким чином, Кабінет Міністрів України повинен був внести відповідні зміни до двох постанов від 1 жовтня 2014 року: “Про облік внутрішньо переміщених осіб” № 509 та “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” № 505 до 13 квітня 2016 року .

З кінця лютого 2016 року на базі офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини працює робоча група, членами якої є представники Міністерства соціальної політики, Державної міграційної служби, Служби безпеки України, Національної поліції, громадських організацій, які опікуються питаннями внутрішньо переміщених осіб, народний депутат України Наталія Веселова та позаштатані радники Міністерства соціальної політики. В рамках цієї робочої групи були напрацьовані зміни до постанови № 509 від 1 жовтня 2014 року “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (далі – Постанова Уряду № 509) задля приведення її у відповідність із оновленим Законом.

Однак на початку квітня стало відомо про альтернативний проект Постанови від Міністерства соціальної политики (далі – проект Постанови), який на думку членів робочої групи значно спотворює суть Закону та звужує права внутіршньо переміщених осіб.

Просимо Вас терміново врахувати наступні зауваження до Проекту Постанови, враховуючи, що наведені нижче напрацювання були сформульовані спільно членами робочої групи, а також розуміючи безпрецедентну важливість для усіх внутрішньо переміщених осіб питань, що регулює Постанова № 509:

Запропоноване у пункті 1 проекту Постанови визначення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, суперечить положенням Закону та змінює її призначення. Рекомендуємо змінити та викласти абзац 2 пункту 1 проекту Постанови в наступній редакції: “Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.”

Пропоную викласти пункт 5 у такій редакції: “Відомості про внутрішньо переміщену особу вносяться до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб”. Законом встановлено, що порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 41 Закону). Тобто, це має бути окремий нормативно-правовий акт, що має регламентувати порядок роботи такої бази. Тому, часткове регулювання даного питання (зокрема перелік інформації, яка вноситься до бази) є недоречним у положеннях Постанови Уряду № 509, що регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Виключити абзац 3 пункту 6 «Відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які переміщуються разом із батьками або членами сім’ї, зазначаються у довідці одного із заявників», оскільки цей пункт суперечить Закону та пункту 4 цього Проекту. Зазначений абзац можна замінити пунктом, згідно з яким діти отримують окремі довідки, як це передбачено ст. 4 Законом.

Положення пункту 6 не містять вказівки на безстроковість довідки, як це передбачено Законом. В пункті 6 виключити абзаци 5, 6, 7, 8 щодо “перереєстрації довідки у місячний термін”. Такий короткий строк може викликати надмірне навантаження на працівників управлінь соціального захисту. Натомість в тексті Постанови № 509 першим пунктом передбачити внесення відповідних змін, а другим пунктом визначити наступне:

“ІІ. Для осіб, які до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 24 грудня 2015 року № 921-VIII, отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка не була скасована і строк дії якої не закінчився на момент набрання чинності цим Законом, факт внутрішнього переміщення підтверджується цією довідкою.

Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видані до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 24 грудня 2015 року № 921-VIII, які не були скасовані і строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності цим Законом, є безстроковими.

Внутрішньо переміщені особи, які отримали довідку, у якій адресою фактичного місця проживання вказано адресу місцезнаходження органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їхніх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, звертаються до уповноваженого органу з повідомленням про фактичне місце проживання для отримання нової довідки протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою”.

В пункті 71 підпункти 1-14 виключити, оскільки:

По-перше, положення абзацу 1, 4 пункту 71 суперечить вимогам Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Зокрема, статтею 3 зазначеного Закону передбачено, що місцем перебування є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Таким чином, внесення відомостей про місце перебування до довідки, по суті, є порушенням гарантованого права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання на території Ураїни та звужує права внутрішньо переміщених осіб, які можуть проживати за адресою переміщення набагато довше, ніж 6 місяців.

По-друге, відповідно до пункту 25 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру” від 2 березня 2016 р. № 207, реєстрація місця перебування особи здійснюється за заявою особи, що звернулася за захистом в Україні. Відомості про реєстрацію місця перебування вносяться до довідки про звернення за захистом в Україні, зразок якої затверджується наказом МВС. Таким чином, процедура реєстрації місця перебування не відноситься до ВПО та може застосовуватися лише для осіб, які звернулися за захистом в Україні.

По-третє, частиною четвертою статті 6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (від 15.04.2014 № 1207-VII) для громадян які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, забезпечено право, а не обов’язок, у разі їх звернення за місцем їх перебування на оформлення і видачу органами ДМС довідки, що підтверджують місце їх перебування.

Зразок та порядок видачі довідки, що підтверджує місце перебування, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.09.2014 № 997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 жовтня 2014 р. за № 1199/25976.

Такі довідки видаються громадянам у день звернення на підставі паспорта громадянина України чи іншого документа, до якого згідно із Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” вносяться відомості про реєстрацію місця проживання, та письмової заяви, в якій зазначається адреса, за якою громадянину може бути вручена офіційна кореспонденція. При цьому відомості (відмітка) про місце перебування такої особи не вносяться до її паспорта – в такій довідці зазначається адреса, за якою особі може бути вручена офіційна кореспонденція.

Звертаємо увагу, що процедура отримання такої довідки ніяк не співвідноститься з процедурою взяття на облік ВПО і тому не повинна бути визначена в Постанові 509.

По-четверте, пунктом 4 статті 11 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, зокрема, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції) у разі виявлення факту повідомлення внутрішньо переміщеною особою неправдивих відомостей та/або подання недійсних або підроблених документів, скоєння злочинів або співучасті у злочинах, виїзду особи на постійне місце проживання за кордон повідомляє протягом одного робочого дня орган, що видав довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, про такі факти для прийняття в установленому порядку рішення щодо дії довідки.

Даним положенням не визначено, що повідомлення внутрішньо переміщеною особою неправдивих відомостей – це відомості про місце перебування особи.

Питання виявлення факту повідомлення внутрішньо переміщеною особою неправдивих відомостей та/або подання недійсних або підроблених документів, скоєння злочинів або співучасті у злочинах, виїзду особи на постійне місце проживання за кордон, виявляє в процесі своєї роботи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), і ці питання не можуть бути предметом регулювання постанови Уряду № 509.

Крім того, ці питання, відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 не належить до компетенції Мінсоцполітики.

Це виключна компетенція ДМС, і якщо для своєї роботи для даної структури достатньо повноважень, то Мінсоцполітики не має права ініціювати зміни які, не відносять до її компетенції.

По-п’яте, норми щодо проведення перевірок місця проживання внутрішньо переміщених осіб мають бути виключені з проекту Постанови Уряду № 509, оскільки суперечать Закону. Порядок перевірки ВПО може бути включений до Постанови №505, і відповідно здійснюватися виключно щодо осіб, які отримують адресну грошову допомогу за принципами перевірки будь-яких інших осіб, які отримують соціальну допомогу, наприклад, за принципами, передбаченими Постановою від 21 серпня 2001 р. № 1091 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям”, згідно з якою перевірка здійснюється соціальними інспекторами. Відповідно, Державна міграційна служба, Національна поліція не можуть бути залучені у процес перевірки місця проживання внутрішньо переміщених осіб.

Крім того:

абзац 3 пункту 71 видалити, оскільки частиною другою статті 9 Закону передбачено інформування внутрішньо переміщеною особою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад про зміну місця проживання. Тому, процедура повідомлення ДМС про таку зміну є незаконною. До того ж, відповідні положення пропонуємо передбачити в пункті 7 Проекту Постанови;

абзаци 5-14 пункту 71 видалити, оскільки порядок отримання адресної допомоги регулюється положеннями Постанови № 505, порядок отримання, призначення та поновлення пенсій регулюється спеціальним законодавством та окремими постановами Кабінету Міністрів України, а положення Закону не містить підстав для призупинення виплат. Порядок, затверджений Постановою Уряду № 509 регулює механізм оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та не може поширювати свою дію на такі правовідносини.

абзац 15 пункту 71 викласти у наступній редакції: “Рішення про скасування дії довідки, відповідно до статті 12 Закону, приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Рішення про скасування дії довідки може бути надіслано внітрішньо переміщеній особі на адресу, яка зазначена у довіці як адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції”.

Частину 2 абз 1 пункту 8 викласти у редакції відповідно до пункту 10 статті 4 Закону, а саме “.. у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки ..”

У додатку до Постанови Уряду № 509, яким передбачено форму довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи:

– замість “Відомостей про малолітніх, неповнолітніх осіб, які переміщуються разом із батьками або членами сім’ї” передбачити графу для внесення “Відомостей про законних представників. які супроводжують малолітніх дітей, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежено та осіб, зазначених в абзаці 4 пункту 2 Порядку”;

– виключити графу “Місце для відміток про фактичне місце проживання / перебування (проставляється територіальним підрозділом ДМС або органом реєстрації).

Закликаємо невідкладно врахувати рекомендації та затвердити оновлений варіант Проекту Постанови в якнайшвидші терміни, адже зволікання із приведенням нормативно-правової бази у відповідність до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” вже призводить до критичних наслідків для внутрішньо переміщених осіб, які не можуть подовжити дію довідки та отримувати соціальні виплати.

З повагою,

Позаштатані радники Міністерства соціальної політики

Громадська організація “Донбас СОС”

Громадська організація “Крим СОС”

БО БФ “Восток-SOS”

БО БФ “Право на захист”

Донецька обласна організація ВГО “Комітет виборців України”

Ресурсний центр допомоги вимушеним переселенцям

Коаліція патріотичних сил Донбасу

Інститут суспільно-економічних досліджень

ГО Всеукраинская организация по делам вынужденных переселенцев

Луганська правозахисна група

Благодійний фонд “СВОЇ”

Громадська ініціатива Луганщини

БО “БФ допомоги батальйону “Донбас”

ГО “Моє місто – Рубіжне”

21 квітня відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню ролі третього сектору у вирішенні проблем переселенців. Представники громадських організацій, які безпосередньо працюють із внутрішньо переміщеними особами та знають реальну картину життя переселенців, розповіли про нагальні проблеми ВПО, вказали на недоліки роботи державних структур та презентували ресурс із відомостями про громадські організації, що допомагають переселенцям.

Інтерактивна карта-база даних НУО, яку презентували представники Донецького прес-клубу, наразі містить інформацію про 93 організації, які працюють із переселенцями. Автори ресурсу зауважили, що база буде поповнюватись, а інформація, яку вказують представники громадських організацій під час реєстрації, буде проходити перевірку. База даних має на меті допомогти медійникам в пошуку інформації, громадським організаціям у налагодженні партнерств, міжнародним організаціям — орієнтуватися у розмаїтті українського громадянського сегменту, який надає допомогу ВПО.

Інтерактивна карта-база даних НУО доступна за посиланням.

Представники інших громадських організацій розповіли про основні законодавчі ініціативи, над якими вони працюють, про результати співпраці з владою та приклади ефективної співпраці громадських організацій з різних регіонів України.

Тема «призупинення» дії довідок ВПО та, як наслідок, пенсій та соціальних виплат традиційно викликала великий інтерес у журналістів. В цьому контексті правовий аналітик ВБФ «Право на захист» Олена Виноградова розповіла про результати березневого моніторингу.

«Три перші тижні березня ми моніторили ситуацію з призупиненням довідок та соціальних виплат для ВПО у п’яти східних областях України через інтерв’ю з переселенцями та працівниками пенсійних фондів. Результати моніторингу, на превеликий жаль, показали, що наслідки призупинення виявились для людей дуже трагічними. Черги з тисячі людей, повернення практики видачі талончиків на прийом через два з половиною місяці, ганебні списки з адресами переселенців в інтернеті – все це тільки частина видимих результатів сумнозвісного призупинення. Опитування показало що більшість із тих, хто потрапив у списки СБУ постійно проживали на контрольованій території. Також більшість із тих, кому були призупинені виплати, вказали, що для них неотримання соціальної допомоги від держави є дуже критичним», – розповіла Олена Виноградова.

Для отримання свідоцтва про народження дитини необхідно звернутися до будь-якого відділу РАЦСу на підконтрольній території із заявою про реєстрацію народження дитини та отримати письмову відмову.

Далі батьки дитини (або родичі дитини/представники батьків або родичів дитини/інший законний представник дитини) із отриманою відмовою мають звернутись до будь-якого суду України на підконтрольній території України і подати такі документи:

• заяву про встановлення факту народження дитини, в якій мають бути зазначені причини неможливості одержання свідоцтва про народження у звичайному порядку;
• документи, що підтверджують викладені в заяві обставини;
• квитанцію про сплату судового збору у розмірі 275,6 грн. (з 1 травня 2016 року – 290 грн.)

[vc_single_image image=”3235″]Зверніть увагу! НЕ ПОТРІБНО СПЛАЧУВАТИ СУДОВИЙ ЗБІР, ЯКЩО ЗАЯВНИК Є:

• інвалідом ВВВ та членом сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняною до них особою;
• інвалідом I та II груп, законним представником дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;
• особою, віднесеною до I та II категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Справа розглядається невідкладно з моменту надходження заяви до суду.

Суду необхідно надати докази, що підтверджують факт народження дитини. Такими доказами можуть бути документи, показання свідків, висновки експертів тощо.

Суд може прийняти одне із рішень:

• про встановлення факту народження дитини з зазначенням даних про дату і місце народження особи, про її батьків. З копією судового рішення про встановлення факту народження Вам необхідно самостійно звернутись до відділу РАЦСу за місцем проживання, заявою про поновлення актового запису цивільного стану та паспортом громадянина України.
• про повернення заяви (у разі неналежної форми заяви, несплати судового збору, подання заяви особою, яка немає на це повноважень або відсутності вказаних у заяві документів). Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню суду, якщо Ви усунете причини, що стали підставою для повернення заяви (наприклад, оформите заяву належним чином, сплатите судовий збір).
• про відмову (у разі недостатніх доказів). Рішення суду про відмову у встановленні факту народження можна оскаржити в апеляційному суді, в порядку строки встановлені законодавством.

У будь-якому разі, суд зобов’язаний роз’яснити заявнику порядок оскарження рішення та негайно після проголошення видати заявнику копію такого рішення або невідкладно надіслати його до РАЦСу за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.

Для отримання допомоги в складанні заяв чи оскарженні рішень судів у вказаній категорії справ пропонуємо Вам звернутись до мережі наших безкоштовних правових приймалень або мобільних юридичних консультаційних груп.

Для отримання свідоцтва про смерть особи необхідно звернутися до будь-якого відділу РАЦСу на підконтрольній території із заявою про реєстрацію смерті особи та отримати письмову відмову.

Далі родичі померлої особи (або представники родичів) із отриманою відмовою мають звернутись до будь-якого суду України на підконтрольній території України і подати такі документи:

• заяву про встановлення факту смерті особи, в якій мають бути зазначені причини неможливості одержання свідоцтва про смерть у звичайному порядку;
• документи, що підтверджують викладені в заяві обставини;
• квитанцію про сплату судового збору у розмірі 275,6 грн.

[vc_single_image image=”3230″]Зверніть увагу! НЕ ПОТРІБНО СПЛАЧУВАТИ СУДОВИЙ ЗБІР у таких випадках:

• заявник є інвалідом ВВВ та членом сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняною до них особою;
• заявник є інвалідом I та II груп, законним представником дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;
• заявник є особою, віднесеною до I та II категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• подається заява про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
• подається заява про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій

Справа розглядається невідкладно з моменту надходження заяви до суду.

Суду необхідно надати докази, що підтверджують факт смерті особи. Такими доказами можуть бути документи, показання свідків, висновки експертів тощо.

Суд може прийняти одне із рішень:

• про встановлення факту смерті особи. З копією судового рішення про встановлення факту смерті особи та паспортом громадянина України Вам необхідно самостійно звернутись до будь-якого відділу РАЦСу (наприклад, за місцем проживання) для отримання свідоцтва про смерть особи.
• про повернення заяви (у разі неналежної форми заяви, несплати судового збору, подання заяви особою, яка немає на це повноважень або відсутності вказаних у заяві документів). Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню суду, якщо Ви усунете причини, що стали підставою для повернення заяви (наприклад, оформите заяву належним чином, сплатите судовий збір).
• про відмову (у разі недостатніх доказів). Рішення суду про відмову у встановленні факту народження можна оскаржити в апеляційному суді, в порядку строки встановлені законодавством.

У будь-якому разі, суд зобов’язаний роз’яснити заявнику порядок оскарження рішення та негайно після проголошення видати заявнику копію такого рішення або невідкладно надіслати його до РАЦСу за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

Для отримання допомоги в складанні заяв чи оскарженні рішень судів у вказаній категорії справ пропонуємо Вам звернутись до мережі наших безкоштовних правових приймалень або мобільних юридичних консультаційних груп.

18 квітня 2016 року відбулась зустріч Міністра з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадима Черниша з громадськими організаціями, які опікуються правами внутрішньо переміщених осіб і громадян, які залишились проживати на тимчасово окупованих і непідконтрольних територіях.

В заході взяли участь представники 13 всеукраїнських та регіональних громадських організацій і проектів, зокрема: БФ “Восток СОС”, ВБФ “Право на захист”, ГО “Донбас СОС”, ГО “КримСОС”, ГО “Євромайдан-Крим”, БФ “СВОЇ”, ГО “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини”, ГО “Інститут суспільно-економічних досліджень”, Єдина служба правової допомоги, Громадянська мережа ОПОРА, проект посилення участі громадянського суспільства у діяльності МСПУ, проект радників з питань ВПО Мінсоцполітики, Ресурсний центр допомоги вимушеним переселенцям.

Під час зустрічі Міністру були передані пропозиції від групи громадських організацій щодо питань, які потребують як термінового врегулювання, так і стосуються вирішення глибинних системних проблем.

З вказаними пропозиціями, а також переліком організацій-розробників можна ознайомитись нижче.

Ми сподіваємося на плідну співпрацю з представниками новоствореного Міністерства та інших центральних органів виконавчої влади. Конкретні дії щодо реалізації запропонованого плану дій зможуть бути найкращою ілюстрацією готовності представників нового уряду працювати заради своїх громадян.

Для термінового врегулювання ситуації з дотриманням прав внутрішньо переміщених осіб та громадян, що проживають на тимчасово окупованій та непідконтрольній уряду України території необхідно:

1. Припинити практику зупинення дії довідок внутрішньо переміщених осіб та соціальних виплат на підставі інформації, наданої СБУ та Державною прикордонною службою України – ця процедура є незаконною. Перевірка не може бути підставою, для припинення соціальної допомоги або чинності довідки ВПО;
2. Забезпечити доступ громадянам України, які проживають на тимчасово непідконтрольних Україні територіях Донбасу до пенсійних та соціальних виплат, на які вони мають право відповідно до законодавства, шляхом прийняття відповідного Порядку;
3. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”  від 05.11.2014 № 637 щодо виключення обов’язковості надання довідки про взяття на облік ВПО при оформленні усіх видів соціальної допомоги;
4. Встановити прозорі, чіткі правила підтвердження інформації, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання або виїхала на постійне місце проживання за кордон;
5. В найкоротші строки завершити обговорення проекту змін до постанови № 509 від 1 жовтня 2014 року “Про облік внутрішньо переміщених осіб”  та постанови Уряду № 505 від 1 жовтня 2014 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” із членами робочої групи при Уповноваженій Веровної Ради України з прав людини та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проекти постанов, узгоджених з громадськістю та такі, що не звужують права та не дискримінують ВПО;
6. Скасувати постанову Уряду від 14 березня 2016 р. № 167 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” про проведення усіх соціальних виплат через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” як таку, що звужує права ВПО.

Вирішення системних проблем:

1. Створити Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і затвердити Положення про неї;
2. Розробити та затвердити Державну програму, яка включала б положення щодо:

а) самозабезпечення та самозайнятості внутрішньо переміщених осіб, та осіб, які проживають на території Донецької та Луганської областей;

б) забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом;

в) соціально-психологічної реабілітації та надання допомоги особам, які перебували у полоні або піддалися катуванням, членам сімей зниклих без вісті в районі проведення антитерористичної операції;

г) профілактики, діагностики та лікування інфекційних захворювань, вірусних гепатитів, хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції/СНІДу в районі проведення антитерористичної операції;

д) фінансування будівництва та відновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів і наукових установ, зруйнованої внаслідок бойових дій на сході України, які евакуйовані з тимчасово неконтрольованої території Донецької та Луганської областей;

е) підтримки та національно-патріотичного виховання дітей і молоді, які проживають на тимчасово окупованій території України та на тимчасово неконтрольованій території в районі проведення антитерористичної операції;

ж) освітньо-гуманітарної політики щодо тимчасово окупованої території та території, не контрольованої українською владою в районі проведення антитерористичної операції;

з) медично-соціального забезпечення цивільних осіб, які отримали тяжкі поранення, контузії під час бойових дій в районі проведення антитерористичної операції;

и) стратегію державної інформаційної політики щодо громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території та на тимчасово неконтрольованій території в районі проведення антитерористичної операції;

к) інформаційної політики щодо інтеграції внутрішньо переміщених осіб в місцях їх нового проживання;

1. Розробити програми забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом;
2. Розробити зміни до законодавства України щодо врегулювання правового статусу місць компактного проживання внутрішньо переміщених осіб та порядку надання у тимчасове користування житлових приміщень у місцях компактного поселення;
3. Провести аналіз ефективності імплементації постанови Уряду від 8 липня 2015 р. № 505 “Основні напрями розв’язання проблем зайнятості внутрішньо переміщених осіб на 2015—2016 роки”, оновлення за результатами аналізу та затвердження програми щодо працевлаштування ВПО;
4. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 стосовно диференціації розміру адресної допомоги для людей з інвалідністю залежно від групи та підгрупи інвалідності, збільшення розміру адресної допомоги людей з інвалідністю;
5. Розробити разом з іншими зацікавленними органами влади та громадськими організаціями  нормативно-правовий акт щодо порядку компенсації вартості пошкодженого чи зруйнованого майна в результаті проведення АТО;
6. Розробити та затвердити механізми громадського контролю за використанням міжнародної кредитної, технічної та гуманітарної допомоги, яка надається Україні для забезпечення потреб громадян, які постраждали внаслідок тимчасової окупації частини її території та проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях

 

Організації-розробники пропозицій:

БФ “Восток СОС”,

ВБФ “Право на захист”,

ГО “Донбас СОС”,

ГО “КримСОС”,

ГО “Громадська ініціатива Луганщини”,

БФ “СВОЇ”,

ГО “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”,

ГО “Інститут суспільно-економічних досліджень”,

Громадянська мережа ОПОРА,

проект радників з питань ВПО Мінсоцполітики,

Ресурсний центр допомоги вимушеним переселенцям.