Місяць: Травень 2022

Напередодні повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України технічними експертами БФ «Право на захист», в рамках Консорціуму зменшення ризиків (ЗР) (ACTED, IMPACT Initiatives, БФ «Право на захист», Червоний Хрест Данії та України) підготовано аналітичний звіт щодо впливу небезпечних екологічних і техногенних факторів на здоров’я населення Східної України.

У документі проаналізовано проблеми системи охорони здоров’я на контрольованих урядом України територіях Донецької та Луганської областей (станом до 24 лютого 2022 року), які були спричинені або загострені збройним конфліктом на Сході України, а також впливом небезпек екологічного і техногенного характеру на цих територіях. Звіт містить відповідні рекомендації для органів державної влади та уповноважених структур щодо зниження згаданих ризиків для здоров’я мешканців Доннечини та Луганщини, які були актуальними на момент вторгнення країни-агресора у лютому 2022 року. 

У звіті окреслена важлива та детальна інформація, адресована Кабінету Міністрів України, Міністерству здоров’я України, Міністерству захисту довкілля та природніх ресурсів, Міністерству освіти і науки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, обласним державним адміністрація тощо. 

Зважаючи на активні бойові дії, які відбуваються на території України від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, і одним із епіцентрів яких стали території Донецької і Луганської областей, де сконцентровані об’єкти, що несуть ризики екологічного та техногенного характеру, саме дослідження, а також висновки і прогнози зроблені у ньому набувають нового значення. 

Пропонуємо Вам завантажити документ у форматі .pdf:
Аналітичний звіт щодо впливу небезпечних екологічних і техногенних факторів на здоров’я населення Східної України (повна версія)

Аналітичний звіт щодо впливу небезпечних екологічних і техногенних факторів на здоров’я населення Східної України. Ключові результати та рекомендації

Analytical Report on the Impact of Dangerous Environmental and Technogenic Factors on the Health of the Population of Eastern Ukraine. Key results and Recommendations

Консорціум ЗР був створений у 2019 році групою міжнародних та українських НУО з метою зменшення ризиків стихійних лих у Східній Україні. Члени Консорціуму ЗР об’єднані спільною метою підготувати та захистити цивільне населення та стратегічно важливі системи та служби на сході Україні до ризиків природних, екологічних та промислових катаклізмів.

Видання цього звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проекту «Підвищення стійкості до ризику катастроф на Сході України», який виконує Благодійний фонд «Право на захист». До розробки були безпосередньо залучені к. б. н. Волощук О. В. та  к. б. н. Галак С. С.

Погляди, висловлені в цій публікації, належать авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

Напередодні повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року представниками БФ “Право на захист” спільно із профільними технічними експертами, в рамках Консорціуму зменшення ризиків (ЗР) (ACTED, IMPACT Initiatives, БФ «Право на захист», Червоний Хрест Данії та України), було підготовано аналітичний звіт щодо процесу декарбонізації у Східній Україні. 

У документі представлені результати дослідження та аналіз сценаріїв реструктуризації вугільної промисловості (ліквідації, консервації або переорієнтації на інші види економічної діяльності вугледобувних та вуглепереробних підприємств) у Донецькій та Луганській областях у контексті декарбонізації та справедливого переходу (Just Transition). Документ містить відповідні рекомендації для органів державної влади та уповноважених структур щодо процесу декарбонізації та справедливого переходу на Сході України, які були актуальними напередодні вторгнення країни-агресора.   

У звіті міститься важлива та детальна інформація, адресована Кабінету Міністрів України, Верховній Раді України, Раді національної безпеки і оборони України, обласним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вугледобувних регіонів, а також суб’єктам господарювання вугільної галузі, зокрема щодо вдосконалення нормативно-правової бази для зменшення основних ризиків, пов’язнаних із реструктуризацією вугільної промисловості на Сході України. 

Зважаючи на активні бойові дії, які відбуваються на території України від початку повномасштабного вторгнення РФ, і одним із епіцентрів яких стали території Донецької і Луганської областей, де сконцентровані об’єкти вугільної промисловості та інфраструктури, саме дослідження, а також висновки і прогнози зроблені у ньому набувають нового значення. 

Пропонуємо Вам завантажити документ у форматі .pdf:

1) Аналітичний звіт щодо дослідження процесу декарбонізації у Східній Україні (повна версія)

2) Аналітичний звіт щодо дослідження процесу декарбонізації у Східній Україні. Ключові результати та рекомендації

3) Analytical Report on Decarbonization Process in Eastern Ukraine. Key results and Recommendations

Консорціум ЗР був створений у 2019 році групою міжнародних та українських НУО з метою зменшення ризиків стихійних лих у Східній Україні. Члени Консорціуму ЗР об’єднані спільною метою підготувати та захистити цивільне населення та стратегічно важливі системи та служби на Сході Україні до ризиків природних, екологічних та промислових катаклізмів.

Видання цього звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проекту «Підвищення стійкості до ризику катастроф на Сході України», який виконує Благодійний фонд «Право на захист». До розробки були безпосередньо залучені фахівці Українського наукового інституту технічної екології (УНІТЕ): керівник дослідження Плющакова Л. А., експерти Черненко Р. О., Нефьодова Н. А., асистенти Труфанов І. О., Чорноуз Ю. І.

Погляди, висловлені в цій публікації, належать авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

У квітні цього року Урядом було внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” з подальшим спрямуванням на виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013 – 2023 роки (далі – «Порядок»), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 488. 

Як і вбачається з його назви, Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Держмолодьжитла, з їх подальшим використанням на реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом. Такі кошти можуть використовуватись, зокрема, для надання молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам довгострокових пільгових кредитів для будівництва (реконструкції) та придбання житла.

Наразі низка положень Порядку зазнали суттєвих змін. Нижче ми розглянемо основні з них: 

1. Згідно з новими положеннями п. 5 Порядку, кошти, за рахунок яких відбувається збільшення статутного капіталу Держмолодьжитла, використовуються для:

• будівництва або придбання житла з метою подальшої передачі такого житла в оренду (найм), оренду із правом викупу, продажу на умовах пільгового кредитування. Замовником будівництва та покупцем житла в цьому випадку виступатиме Держмолодьжитло або його структурні підрозділи;
• пільгового кредитування юридичних та фізичних осіб для здійснення будівництва житла;
• надання молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам довгострокових пільгових кредитів для будівництва (реконструкції) та придбання житла.

Внесення до Порядку перших двох з перерахованих вище напрямків використання коштів може загалом свідчити про закладання на рівні законодавства основ для створення механізмів, що в майбутньому використовуватимуться для вирішення житлових проблем населення, спричинених військовою агресією Російської Федерації і руйнуваннями, до яких вона призвела. 

Відповідні зміни також знайшли своє відображення і в оновлених у квітні 2022 р. положеннях Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013 – 2023 роки. Наразі, до основних завдань Програми, окрім розвитку пільгового молодіжного житлового кредитування і т.п., належить і виконання інших заходів, які передбачені Порядком. Щоправда, це має  здійснюватися в межах коштів, передбачених на збільшення статутного капіталу Держмолодьжитла в 2021 та 2022 роках, та які фактично не були використані на надання пільгових довгострокових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, з огляду на що цей напрямок загалом може  вважатись пріоритетним.

2. Порядком встановлюється, що будівництво житла може здійснюватися за типовими проектами будівництва житла та із застосуванням сучасних технологій швидкого будівництва.

3. Порядок більше не передбачає переліку осіб, які мають першочергове право на отримання довгострокових пільгових кредитів згідно з його умовами!  

4. Відповідно до нових положень Порядку, відсоткова ставка за користування (і) кредитами, що надаються як пільгове кредитування юридичних та фізичних осіб для здійснення будівництва житла, та (іі) довгостроковими пільговими кредитами молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам для будівництва (реконструкції) та придбання житла, не може перевищувати облікову ставку Національного банку України. Раніше відсоткова ставка за користування кредитами встановлювалась у розмірі облікової ставки Національного банку, що діяла на момент прийняття рішення про надання кредиту.

Строк надання таких кредитів становить до 20 років.

5. Певних змін також зазнали умови визначення граничної вартості. Згідно з Порядком, вартість будівництва або придбання 1 кв. метра загальної площі житла (з урахуванням оздоблювальних робіт) не повинна перевищувати граничну вартість.

Відповідно до нових положень його п. 5, гранична вартість є вартістю 1 кв. метра загальної площі житла, що викуповується або будується, яка не може перевищувати опосередковану вартість спорудження житла за регіонами України, визначену Мінрегіоном та збільшену для:

• міст – обласних центрів, міст обласного значення із чисельністю населення понад 300 тис. осіб і населених пунктів, які розташовані в районах, прилеглих до меж міст – обласних центрів, – у 1,75 рази;
• інших населених пунктів – у 1,5 рази.

Зазначимо, що вказані вище коефіцієнти  – у 1,75 рази, у 1,5 рази – змінилися в сторону збільшення. 

6. З Порядку було виключено низку положень, зокрема: 

• визначення віку молодої сім’ї, одиноких молодих громадян, яким можуть надаватися довгострокові пільгові кредити для будівництва (реконструкції) та придбання житла. Попередньою редакцією Порядку було чітко визначено, що однією з умов надання таких кредитів був вік позичальників: вік кожного з членів молодої сім’ї (чоловік та дружина) або одинокого молодого громадянина мав становити до 35 років включно. 

При цьому Порядок продовжує використовувати терміни «молода сім’я» та «одинокий молодий громадянин», не наводячи їх визначення. У зв’язку з цим слід пам’ятати, що у випадках, коли йдеться про молодь, відповідні визначення можна знайти в Законі України «Про основні засади молодіжної політики». Він визначає молодь/молодих осіб як осіб віком від 14 до 35 років, які є громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Молода сім’я, згідно з його положеннями, є сім’єю у значенні, наведеному в Сімейному кодексі України, вік кожного члена якої не перевищує 35 років. 

Таким чином, не зважаючи на виключення з Порядку умов щодо віку молодої сім’ї, одиноких молодих громадян, можна вважати, що загальний підхід у цьому випадку залишається незмінним.

• вимоги щодо платоспроможності молодої сім’ї, одинокого молодого громадянина;
• вимоги щодо перебування їх на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або відсутності у них у власності житла, або незначної площі такого житла (володіння кожним з членів сім’ї на праві власності житловою площею, що не перевищує 13,65 кв. метра);
• вимоги до осіб, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, щодо відсутності в них у власності іншої житлової нерухомості, ніж та, що розташована на території, визначеній тимчасово окупованою територією відповідно до законодавства України, та території населених пунктів, зазначених у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення; 
• умови щодо реєстрації громадян для одержання кредиту, подання заяв про надання кредиту. 

7. За новими положеннями Порядку, правила виконання напрямків, визначених у п. 1 вище, затверджуються правлінням Держмолодьжитла за погодженням із Мінрегіоном. Тож, низка умов, що стосуватимуться їх, будуть встановлені додатково! 

При цьому можна припустити, що під час встановлення нових правил виконання такого напрямку, як надання молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам довгострокових пільгових кредитів для будівництва (реконструкції) та придбання житла, на рівні правління Держмолодьжитла, за погодженням із Мінрегіоном, будуть врегульовані деякі з наведених вище питань, положення щодо яких наразі були виключені з Порядку. 

Також ми очікуємо оновлення матеріалів щодо кредитування згідно з Порядком на сайті Держмолодьжитла, який зараз у багатьох випадках наводить інформацію на підставі положень його попередньої редакції. 

8. Нові положення Порядку також встановлюють, що розподіл коштів здійснюється Мінрегіоном.

Висновки

Таким чином, з огляду на внесені до Порядку зміни, можна дійти висновку про адаптацію передбачених ним механізмів до реалій сьогодення. Як убачається з положень Порядку, на рівні законодавства починають закладатись певні основи для формування механізмів, що в майбутньому використовуватимуться для вирішення житлових проблем, спричинених військовою агресією Російської Федерації й масовим руйнуваннями житлових об’єктів, до яких вона призвела. Водночас, оскільки певні правила, як зазначено вище, затверджуються правлінням Держмолодьжитла за погодженням із Мінрегіоном, наразі повна картина подальшого функціонування цих механізмів відсутня.