Місяць: Лютий 2017

Ежедневно к юристам БФ «Право на защиту» обращаются переселенцы, которым Управления социальной защиты населения (УСЗН) отказали в назначении адресной помощи в связи с наличием у них жилья на подконтрольной Украине территории.

К сожалению, вместо того, чтобы облегчить жизнь людям, которые были вынуждены оставить свои дома, постоянно меняющееся законодательство вынуждает их проходить все круги бюрократического ада.

Истории, рассказанные сотрудниками Славянского офиса БФ «Право на защиту»

В марте 2015 года Анастасия с двумя малолетними детьми переселилась из Авдеевки в Константиновку. Женщина получала адресную помощь на себя и детей до сентября 2016 года, пока УСЗН Константиновского городского совета не потребовало возврата уже полученных ею средств и отказало в назначении адресной помощи на следующие 6 месяцев. Свои действия чиновники аргументировали тем, что в собственности у супруга Анастасии есть часть жилья в Константиновке, а это, по мнению УСЗН, означает, что женщина не имеет права на получение «переселенческих» выплат.

Любовь Яковлевна в сентябре 2014 года переселилась из Донецка в Константиновку, где оформила и получала адресную помощь внутренне перемещенным лицам (ВПЛ). Но после того, как женщина переехала в Авдеевку, УСЗН отказало ей в назначении адресной помощи, ссылаясь на наличие в собственности у Любови Яковлевны жилья в Авдеевке.

Юристы подчеркивают: в обоих случаях действия УСЗН – как отказы в назначении, так и требования о возврате уже выплаченной адресной помощи – являются незаконными.

2 основания для отказа в назначении ВПЛ адресной помощи

«На сегодняшний день пунктом 2 Порядка предоставления ежемесячной адресной помощи внутренне перемещенным лицам для покрытия затрат на проживание, в том числе на оплату жилищно-коммунальных услуг, который утвержден постановлением Кабинета Министров Украины № 505 от 01 октября 2014 года, предусмотрено два основания для отказа в назначении адресной помощи ВПЛ, имеющим соответствующие справки, а именно:

1. Наличие в собственности у кого-либо из членов семьи жилого помещения, расположенного в регионах иных, чем временно оккупированная территория Украины, районы проведения антитеррористической операции и населенные пункты, расположенные на линии соприкосновения.
2. Наличие у кого-либо из членов семьи на депозитном банковском счете средств в сумме, превышающей 10-кратный размер прожиточного минимума, установленного для трудоспособных лиц (сейчас эта сумма составляет 16 000 грн.).

Других оснований для отказа в назначении и выплате адресной помощи переселенцам, имеющим справки УСЗН о взятии на учет, действующим законодательством не предусмотрено», – разъясняет Маргарита Оксаниченко, юрист БФ «Право на защиту».

Разберемся с терминологией

Для того чтобы понять, может ли наличие жилья у ВПЛ или кого-то из членов его семьи быть препятствием для получения адресной помощи, нужно разделить термины: временно оккупированная территория Украины; населенные пункты, расположенные на линии соприкосновения; районы проведения антитеррористической операции (перечень таких населенных пунктов и районов утвержден распоряжением Кабинета Министров Украины № 1085-р от 07.11.2014 г. Ознакомиться с ним можно по ссылке: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80).

Временно оккупированная территория Украины: это территория Крыма, а также населенные пункты, где органы государственной власти временно не осуществляют свои полномочия (в том числе Донецк, Луганск и ряд других населенных пунктов Донецкой и Луганской областей).

Населенные пункты, расположенные на линии соприкосновения: Авдеевка, Пески, Тоненькое, Попасная, Счастье, а так же ряд других населенных пунктов Донецкой и Луганской областей.

Районы проведения антитеррористической операции: районы как неподконтрольной, так и подконтрольной органам государственной власти Украины территории.

Согласно ст. 1 Закона Украины «О борьбе с терроризмом» район проведения антитеррористической операции – это определенные руководством антитеррористической операции участки местности или акватории, транспортные средства, здания, сооружения, помещения и территории или акватории, прилегающие к ним и в пределах которых проводится указанная операция.

При этом, приказом руководителя Антитеррористического центра при СБУ от 07.10.2014г. №33/6 / а «Об определении районов проведения антитеррористической операции и сроков ее проведения» Донецкая и Луганская области (без исключений) были определены районами проведения антитеррористической операции.

Хотим подчеркнуть, что более конкретное определение территории проведения АТО содержится в перечне населенных пунктов, на территории которых осуществлялась антитеррористическая операция, утвержденном действующим распоряжением Кабинета Министров Украины №1275-р от 02.12.2015 г.

Отказано в назначении адресной помощи: законно или нет?

«Наличие в собственности жилья на подконтрольной Украине территории не означает отсутствия права на адресную помощь, – рассказывает Герман Петров, адвокат БФ «Право на защиту». – Например, в случаях Анастасии и Любови Яковлевны, Константиновка хоть и подконтрольная Украине территория, относится к перечню населенных пунктов, на территории которых осуществлялась АТО. Кроме того, город Авдеевка относится также и к перечню населенных пунктов, расположенных на линии соприкосновения. Еще раз хочу подчеркнуть: только при наличии жилья в населенных пунктах, кроме относящихся к вышеуказанным перечням, можно говорить о законных основаниях для отказа в назначении адресной помощи переселенцам».

Возвращать или нет выплаченные деньги?

Требования о возврате уже выплаченной адресной помощи могут быть законными лишь в случае, если переселенец подал документы с заведомо недостоверными сведениями. Например, имея в собственности жилье в Киеве, в заявлении он указал, что не имеет жилья в регионах иных, чем временно оккупированная территория Украины, районы проведения антитеррористической операции и населенные пункты, расположенные на линии соприкосновения. Если же переселенец отмечает, что не имеет жилья на такой территории, но в собственности у него или кого-либо из членов семьи есть квартира в Селидово, то сведения он подает достоверные, т.к. Селидово относится к территории проведения АТО. Таким образом, оснований для требования возврата адресной помощи нет.

Отказывают в назначении адресной помощи? Обращайтесь к юристам!

В случае получения отказа в назначении адресной помощи ввиду наличия жилья на подконтрольной территории, юристы БФ «Право на защиту» рекомендуют ВПЛ активно защищать свои права.

«Если в течение 10 дней после подачи переселенцем заявления на назначение адресной помощи ему не был предоставлен письменный ответ, необходимо в канцелярию УСЗН подать письменное заявление в свободной форме с указанием даты, когда было подано заявление на адресную помощь, и требованием предоставить письменное уведомление о назначении денежной помощи или отказе в назначении с указанием причины, –   рекомендует Маргарита Оксаниченко. – Второй экземпляр заявления с отметкой о получении его управлением соцзащиты нужно сохранить».

Защита прав ВПЛ в суде

«Если переселенец уже обжаловал отказ УСЗН в департаменте социальной защиты населения областной администрации, то для обращения в административный суд есть только один месяц со дня, когда ВПЛ узнал о решении департамента по результатам рассмотрения жалобы, – разъясняет Герман Петров. – Также следует помнить, что законом установлен шестимесячный срок обращения в административный суд после того, как ВПЛ стало известно о нарушении его прав».

Итак, если переселенец решил отстаивать свои права в суде, ему необходимо собрать следующие документы:

• – справку о взятии на учет внутренне перемещенного лица;
• – экземпляр заявления о назначении адресной помощи (при наличии);
• – экземпляр заявления о предоставлении письменного отказа в назначении адресной помощи (при наличии);
• – письменный отказ УСЗН о назначении адресной помощи;
• – паспорт;
• – справку о присвоении ИНН.
• Дополнительно могут потребоваться документы о праве собственности на жилье.

В случае необходимости юристы БФ «Право на защиту» бесплатно помогут составить соответствующие заявления и административный иск.

До монітора Слов’янського офісу БФ «Право на захист» звернулась жінка, яка не отримує пенсію з березня, і весь цей час вона ледь зводить кінці з кінцями. Справа в тому, що довідку вважали недійсною через відсутність штампу про реєстрацію місця проживання. Від адресної допомоги вона відмовилась відразу, оскільки має в смт Новгородське невеличкий будиночок. Гуманітарну допомогу не дають, бо за критеріями не підходить, а позичати гроші вже просто немає в кого.

ВПО зверталась на урядову гарячу лінію за роз’ясненнями, але так їх і не дочекалась. В пенсійному фонді та УПСЗН м. Торецьк її постійно перенаправляли з однієї установи в іншу (5 місяців вона ходила по цим установам), посилаючись на те, що довідка недійсна, справа не дійшла, чекайте комісії, тощо. Так жінка чекала ще більше місяця вже після прийняття Постанови КМУ №365.

Опинившись у вкрай важкому становищі, жінка зв’язалась із монітором БФ «Право на захист».

Адвокат Сергій Шкрамда допоміг жінці скласти заяву до УПСЗН із проханням надіслати повідомлення, чи подано на розгляд комісії справу ВПО та взагалі пояснити причини невиплати.

Наступним кроком був візит в управління Пенсійного Фонду, де начальник доручив співробітнику дізнатися, чи подана ця справа на розгляд найближчої комісії. Справу помістили в додатковий список і вже наступного дня до жінки прийшов соціальний інспектор, який складає Акти обстеження матеріально-побутових умов, задля підтвердження проживання ВПО за вказаною адресою. Ще наступного дня до жінки зателефонував начальник Обласного управління Пенсійного Фонду для того, щоб переконатись,  чи приходила робоча група, і сказав, що вже найближчим часом, в серпні, всі пенсійні виплати будуть поновлені, а борги повернені.

24 жовтня 2016 року БФ “Право на захист” оприлюднив аналіз законопроекту, а також спільно з УВКБ ООН, ГО “КримСОС”, Данською радою у справах біженців та БФ “ВостокСОС” підписали спільне звернення щодо законопроекту, яке було надіслано до Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (далі – Комітету).

08 лютого 2017 року на засіданні Комітету було розглянуто законопроект “Про тимчасово окуповану територію України”, реєстр. № 3593-д від 19.07.2016 (далі – законопроект), за результатами чого було вирішено утворити на базі Комітету робочу групу з доопрацювання законопроекту (далі – робоча група). Представник нашої організації, правовий аналітик Олена Виноградова увійшла в склад робочої групи та була присутня і брала активну участь у її роботі під час двох її засідань, які відбулись 16 і 22 лютого 2017 року у будівлі Комітетів Верховної Ради за адресою: вул. Садова, 3а, м. Київ.

Під час другого засідання робочої групи, яке відбулось 22 лютого і проходило в два етапи: з 08 до 10 години і з 12 до 14 години, її учасники встигли обговорити редакції преамбули і статей 1 – 19 законопроекту, погодити виключення глав 2, 3, 4 розділу І законопроекту, а також домовитись про те, що розділ ІІ законопроекту “Прикінцеві та перехідні положення” потребують додаткового уважного опрацювання. Узагальненого тексту законопроекту після другого засідання робочої групи її учасникам не роздавали.

Не дивлячись на це, в той же день, у ході засідання Комітету, яке розпочалося о 15.00, народний депутат Любомир Зубач, голова Робочої групи, поінформував присутніх про завершення роботи групи і про те, що текст доопрацьованого законопроекту фіналізований і готовий до голосування на засіданні Комітету, з чим ми не погоджуємось і вважаємо такі заяви народного депутата Зубача передчасними з огляду на те, що велика частина законопроекту, а саме “Прикінцеві і перехідні положення”, не була обговорена членами робочої групи зовсім, а текст статей 1-19 законопроекту з урахуванням правок, зроблених робочою групою, так і не був представлений її членам.

Зауважимо, що станом на 12 годину 23 лютого 2017 року узагальнений текст законопроекту після другого засідання робочої групи також не був наданий нашому представнику як члену робочої групи.

На підставі викладеного, враховуючи надзвичайну важливість законопроекту для діяльності нашої організації і її ключових бенефіціарів, а також нашу активну участь у роботі робочої групи, ми звернулися до Голови Комітету Власенка С.В. із проханням:

1. Надіслати текст доопрацьованого законопроекту № 3593-Д з урахуванням правок та пропозицій, погоджених робочою групою на її засіданні 22 лютого 2017 року або порівняльну таблицю із текстом законопроекту до і після засідання робочої групи на адресу електронної пошти представника нашої організації у робочі групі: [email protected];
2. Оприлюднити на веб-сайті Комітету аудіозапис і стенограму двох засідань робочої групи, які відбулись 16 і 22 лютого 2017 року.
3. Сприяти в проведенні засідання(-нь) робочої групи з доопрацювання законопроекту “Про тимчасово окуповану територію України”, реєстр. № 3593-д від 19.07.2016 з метою погодження остаточного тексту законопроекту за результатами роботи робочої групи.

Минулого року навесні пенсіонери-переселенці потерпали від масового призупинення пенсій за “списками”, а правозахисники в один голос вимагали впорядкувати законодавство, що регулює виплати ВПО. Відповіддю Уряду стало прийняття Постанови №365, якою, зокрема, було затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їхнього фактичного проживання/перебування.

Реалізуючи на практиці норми цієї постанови, представники державних органів перевіряють переселенців за місцем реєстрації та, у разі їхньої відсутності, направляють матеріали перевірки зі своїм поданням до створених органами виконавчої влади комісій по призначенню (відновленню) соціальних виплат. У свою чергу, комісії колегіальними рішеннями призупиняють або взагалі скасовують виплати адресної допомоги та пенсії переселенцям, які відсутні за вказаними у їхніх довідках адресами.

Призупинення адресної допомоги у цьому контексті не викликає питань: якщо особа не перебуває за місцем своєї реєстрації як переселенець, то держава не виплачує їй адресну допомогу. Але до пенсійних виплат цей підхід у жодному разі не може бути застосований. У Законі України “Про пенсійне забезпечення” наведено вичерпний перелік підстав, за якими може бути припинено виплату пенсії, і такої підстави, як рішення комісії по призначенню (відновленню) соціальних виплат, у цьому переліку немає.

Крім того, в одному із своїх рішень, до речі саме у справі про протиправне припинення пенсійних виплат ПФУ громадянину України, Європейський суд з прав людини зазначив, що пенсія – це власність, зароблена працею особи. Як у правовій державі можливе позбавлення людини власності за рішенням комісії?

“За законом, пенсіонер, який багато років пропрацював на благо своєї країни та сплатив внески до фонду пенсійного забезпечення, не може бути позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що під час перевірки він був відсутній за місцем реєстрації”, – підкреслює Вадим Стремоухов, адвокат Запорізького офісу БФ “Право на захист”.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає відповідний Закон України, і будь-яка модифікація цих механізмів має здійснюватися виключно шляхом внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, наголошують правозахисники.

Прийнявши Постанову №365, Кабінет міністрів України змінив принципи пенсійного забезпечення, дискримінуючи пенсіонерів-ВПО за ознакою місця проживання. Колізії у законодавстві призвели до того, що органи, які не уповноважені законом призначати та виплачувати пенсії (наприклад, УСЗН, комісії по призначенню/відновленню виплат) приймають рішення, обов’язкові для виконання органами Пенсійного Фонду України.

Відповідно до положень Конституції України, підзаконні нормативно-правові акти мають прийматися на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити  їм. Тобто Постанова КМУ №365, яка є підзаконним правовим актом, є чинною лише в частині, що не суперечить акту вищої юридичної сили – закону.

“На практиці, якщо внутрішньо переміщеній особі припинили виплати пенсії через те, що під час перевірки вона була відсутня за місцем реєстрації, відстоювати своє право на пенсію необхідно через суд, – роз’яснює Вадим Стремоухов. – Ми вже маємо позитивні судові рішення у аналогічних справах. Зокрема, у січні цього на Дніпропетровщині суд задовольнив 2 таких позови, тим самим визнавши незаконним призупинення виплати пенсії на підставі Постанови Кабміну №365”.

Готуючись до суду, переселенцю слід зібрати пакет документів: паспорт, пенсійне посвідчення, довідку про взяття на облік ВПО, а також документи із управління Пенсійного фонду України та управління соцзахисту; для отримання останніх треба написати заяву (у довільній формі) до УПФУ із вимогою пояснити причини припинення пенсійних виплат і заяву до УСЗН – із вимогою надати витяг із рішення комісії по призначенню (відновленню) соціальних виплат. У разі необхідності юристи БФ “Право на захист” безкоштовно допоможуть скласти відповідні заяви та адміністративний позов.

“Такі справи є надзвичайно важливими, адже кожен задоволений позов – підтвердження того, що постановою № 365 Кабінет Міністрів України значно обмежив гарантовані законом права пенсіонерів, – зазначила Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ “Право на захист”. – Ми вважаємо, що отримання заслуженої пенсії переселенцями-громадянами України не має залежати від комісій, довідок ВПО, чи ще якихось чинників, не передбачених відповідними Законами України”.

16 лютого відбулась експертна дискусія на тему: “Політико-правові стандарти реінтеграції Донбасу та Криму”. Представники Парламенту, Уряду України, міжнародних міжурядових організацій та академічних кіл зібралися на захід, організований Реанімаційним Пакетом Реформ спільно з благодійним фондом “Право на захист”, громадською організацією “Крим СОС”, благодійним фондом “Восток-СОС”, щоб обговорити стратегію щодо непідконтрольних територій та окупованого Криму.

Представники міжнародних організацій висловили свою підтримку Україні та надали рекомендації щодо законодавчого забезпечення взаємодії із непідконтрольними територіями.

“Ми були першою міжнародною організацією, яка виступила на підтримку територіальної цілісності України, і це – основа нашої позиції щодо непідконтрольних територій, – говорить Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні. – Ми підтримуємо ініціативи, які забезпечують виконання Європейської конвенції з прав людини, дія якої розповсюджується на усіх громадян”.

“Україна має чітко розуміти, для чого розробляється закон, – наголосив
керуючий партнер міжнародної групи Global Rights Compliance Уейн Джордаш. –  Чи то закон приймається просто як політична заява, повідомлення світові? Чи закон розроблений як спроба виробити принципи, на яких буде ґрунтуватися взаємодія зі Сходом? Чи закон передбачає усі можливі варіанти розвитку ситуації? Серед цих трьох опцій я би рекомендував Україні обрати другу і при цьому намагатися уникати політичних абсолютів і переконатися, що закон достатньо гнучкий та відповідає принципам міжнародного гуманітарного права”.

Найбільшу увагу під час дискусії спікери приділили обговоренню проекту Закону України “Про тимчасово окуповану територію” № 3593-Д.

Народний депутат України Мустафа Найєм висловив позицію, що з точки зору України, окупованими однаково є і Крим, і окремі території Донецької та Луганської областей. “Для нас немає різниці, чи визнає Російська Федерація свою присутність в ОРДЛО, адже наразі для України і Крим, і вказані території є недоступними, а міжнародні інституції неодноразово засвідчували (ПАРЄ відкрито висловилась) щодо наявності ефективного контролю Росії над цими територіями,  – заявив депутат. – Україна має бути готовою до виконання своїх позитивних зобов’язань відповідно до міжнародних правових актів, але, очевидно, було б некоректно покладати на Україну всю відповідальність за права громадян, які там проживають, та за збереження їхнього майна. Згідно з усіма міжнародними конвенціями, за матеріальні збитки та порушення прав людини на цих територіях відповідальна Російська Федерація”.

“З точки зору міжнародного права – це окупована територія, – наголосив Олександр Задорожній, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України. – Чи доречно цей термін розміщувати в національному праві? Думаю, що і з політичної точки зору, і з юридичної точки зору – так, і це ніякого впливу на подальші судові рішення не буде мати”. Він також відзначив, що у міжнародному праві немає загальноприйнятих стандартів, чи норм постконфліктного врегулювання, тому приміряти на себе досвід інших країн у цьому контексті – хибна позиція. Олександр Задорожній наполягає на необхідності розділення питання міжнародно-правової відповідальності Росії і питання подальшої інтеграції людей, які залишилися на непідконтрольних Україні територіях.

Хоча погляди на подальше законодавче врегулювання взаємодії із непідконтрольними територіями різняться, учасники дискусії поділяють позицію, що на зазначених територіях проживають громадяни України, які потребують допомоги держави.

“Президент України та Уряд неодноразово наголошували на єдності та неподільності України, – підкреслив Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. – Будь-яка сила всередині держави, яка сповідує ідею відмови від територій та громадян, є спільником сепаратистів. Адже цивільне населення на тимчасово непідконтрольних Уряду територіях є фактично заручником терористів. Ми маємо турбуватися про своїх громадян, де б вони не проживали, тому позбавляти їх законних прав не можна”.

“Дуже важливо, що дискусія розпочата. Нам необхідно говорити про можливі шляхи реінтеграції непідконтрольних територій, обговорювати ті ідеї, які для нас є спільними, і намагатися зрозуміти одне одного в питаннях, на які ми маємо різні погляди, – підвела підсумок Олена Виноградова, правовий аналітик БФ “Право на захист”. – Коли ми говоримо про законодавче регулювання процесів реінтеграції Донбасу і Криму, ми повинні враховувати не тільки суспільні настрої, але й інтереси нашої держави на міжнародній арені, наслідки тих чи інших політичних заяв для подальшого захисту України у міжнародних судових органах, а також брати до уваги думку наших друзів і партнерів, які з самого початку конфлікту висловилися на підтримку України у питаннях її територіальної цілісності”.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4524,4533,4534,4535″]

7 лютого Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки дітей, які постійно проживають в зоні проведення антитерористичної операції у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення”. Він набере чинності після підпису Президента України та його офіційного оприлюднення (у газеті “Голос України” та у Відомостях Верховної Ради України).

Законом вносяться відповідні зміни до Законів України “Про охорону дитинства”, “Про вищу освіту”, та
“Про професійно-технічну освіту”. Зокрема, Законом передбачено, що держава забезпечує вказаним дітям державну цільову підтримку у вигляді:[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4530″]“Однак, попередній досвід у сфері забезпечення державної цільової підтримки вразливим категоріям дітей, що постраждали внаслідок конфлікту, свідчить про те, що правозахисники мають пильно слідкувати за виконанням цього Закону”, – зазначає Ксенія Карагяур, правовий аналітик БФ “Право на захист”.

Сьогодні  у МКП “Перлина Донеччини”, м. Святогірськ, відбулася безоплатна групова правова консультація для евакуйованих жителів Авдіївки.

Співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на Захист», юрист Наталія Аляб’єва та монітор Вікторія Слюсаренко, висвітлили питання компенсації за зруйноване житло та роз’яснили порядок оформлення актів про знищення житла.

За словами Наталії Аляб’євої, евакуйовані жителі вже повертаються до Авдіївки, оскільки комфортніше почувають себе вдома та хвилюються за своє занедбане майно.

Але деяким жителям Авдіївки просто нікуди повернутися внаслідок того, що їхнє житло зруйноване або непридатне для проживання.

Як підкреслила юрист, нажаль, процес компенсації зруйнованого житла тривалий та вимагає ретельної підготовки і збору доказів для подачі документів у суд.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4521,4520,4522″]

4-5 березня 2017 року у м. Святогірськ, Донецької області,  відбудеться дводенний тренінг «Розробка соціальних проектів: від мрії до дії».

До участі  запрошуються представники громадських організацій, які:

• працюють з внутрішньо переміщеним особам;
• працюють та знаходяться в одній з областей: Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська (підконтрольні українському уряду території);
• є юридично зареєстрованими організаціями,

а також зацікавлені у розвитку громадської організації, яку представляють, готові використовувати отримані знання та здобуті навички у подальшій роботі.

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах.

Для участі у конкурсі необхідно заповнити анкету  до 24:00 26.02.2017. Результати будуть повідомлені не пізніше 28.02.2017.

Більш детальна інформація щодо заходів буде надана учасникам, які пройдуть конкурсний відбір.

Участь у тренінгах безоплатна. Організатори забезпечують проживання та харчування учасників протягом тренінгу, а також відшкодовують транспортні витрати (автобус/потяг: вагон типу плацкарт чи купе/вагон Інтерсіті 2-го класу) за наявності оригіналів квитків та заздалегідь підготовленої ксерокопії зворотнього квитка.

У разі виникнення запитань, будь ласка,  звертайтеся: [email protected]

Тренінги відбудуться у рамках проекту  «Підвищення Спроможності Груп Внутрішньо Переміщених Осіб» у рамках статутної та проектної діяльності БФ «Право на Захист» за підтримки Национального фонду підтримки  демократії (NED).

У м. Павлоград Дніпропетровської області суд задовольнив 2 позови переселенок, яким у листопаді ПФУ припинив виплачувати пенсію, посилаючись на Постанову Кабміну №365. Жінки звернулись до БФ “Право на захист”, де їм допомогли зібрати необхідні документи, подати позови та виграти обидві справи.

Павлоградським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду в обґрунтування правомірності своїх дій та рішень було зазначено, що вони керувалися положеннями Постанови КМУ №У 365, якою передбачено можливість припинення соціальних виплат (в даному випадку пенсії) у разі скасування дії довідки ВПО через тривалу відсутність (понад 60 діб) за місцем проживання ВПО.

На думку суду, припинення виплати пенсії ВПО у даному випадку суперечить принципам, наведеним в Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв’язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов’язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

“Держава, відповідно до конституційних принципів, зобов’язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, – наголошує Ольга Меркулова,
юрист БФ “Право на захист”, яка вела справи переселенок – Таким чином, зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, в даному випадку – отримання пенсії”.

Суд задовольнив позови обох переселенок та визнав дії Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України протиправними, а також зобов’язав відновити виплати пенсії з 1 листопада 2016 року.

“Позиція БФ “Право на захист” щодо цієї категорії справ базується на двох головних чинниках: вищій силі закону над підзаконними нормативно-правовими актами та відповідних рішеннях ЄСПЛ за аналогічними справами, – зазначила
Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ “Право на захист”. – Кожна із таких справ є надзвичайно важливою, адже кожен задоволений позов є підтвердженням того, що постановою № 365 Кабінет Міністрів України значно обмежив гарантовані законом права пенсіонерів, а отже такі дії щодо призупинення пенсійних виплат суперечать чинному законодавству”.