Місяць: Січень 2018

Не встигли переселенці забути так звані «списки СБУ» та пов’язані з ними призупинення соціальних та пенсійних виплат, як в управліннях соцзахисту та пенсійного фонду з’явилися нові списки, позапланові перевірки та призупинення виплат. Монітори БФ «Право на захист» поспілкувалися на цю тему з представниками 101 управління Пенсійного фонду України (УПФУ) та 112 управлінь соцзахисту населення (УСЗН).

Майже всі УПФУ (99) та УСЗН (107) підтвердили отримання списків ВПО за даними системи «Аркан». «Аркан» — це інтегрована міжвідомча автоматизована система обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (а також лінію зіткнення); її розпорядником виступає Держприкордонслужба України (ДПСУ). З даних списків начебто можна виявити перевищення допущеного терміну відсутності ВПО на підконтрольній території за місцем реєстрації (більш ніж 60 днів), що може тягнути за собою призупинення виплат та скасування довідки ВПО. Також інформація від Держприкордонслужби згідно із Постановою КМУ №365 може стати підставою припинення соціальних та пенсійних виплат. Власне, «списки з Аркану» тепер становлять суттєвий ризик для ВПО, які отримують будь-які виплати.

У більшості УПФУ (73) зазначили, що отримують списки за ініціативою своїх обласних УПФУ, а у більшості УСЗН (92), в свою чергу, отримують ці списки від УПФУ – для проведення верифікації.

Водночас лише в незначній кількості установ (14 УПФУ і 11 УСЗН) назвали конкретну періодичність надходження таких даних – від 1 тижня до 1 місяця, тоді як в більшості установ вказали на несистемність їхнього надходження.

Єдиної практики реагування та подальшої роботи зі списками, складеними на підставі даних з системи «Аркан», також немає. Хоча в більшості УПФУ (88) стверджують, що спочатку надсилають таки списки в УСЗН для додаткової перевірки фактичного місця проживання ВПО, деякі управління одразу призупиняють виплату пенсій тим переселенцям, які потрапили до таких списків. В більшості УСЗН (99) також заявили про пріоритет перевірки проживання ВПО за адресою реєстрації, на результатах якої потім приймають рішення, проте у частині УСЗН одразу призупиняють соціальні виплати ВПО з таких списків.  Так, у Вознесенівському районі м. Запоріжжя за результатами даних із системи АРКАН за півроку було скасовано 700 довідок ВПО без проведення додаткових перевірок та, відповідно, їм були призупиненні пенсійні та/або соціальні виплати. Така практика є неприпустимою, з огляду на той факт, що самі співробітники УСЗН та УПФУ скаржаться на наявність в отриманих списках неточної та застарілої інформації, яка не відповідає дійсності. Наприклад, УСЗН Великобурлуцького району Харківської області в жовтні 2017 року отримало списки за даними, датованими квітнем-травнем.

«Звісно, пізніше і соцвиплати, і пенсії можна відновити, – розповідає Юлія Кубанова, координатор з питань захисту БФ “Право на захист”. – Проте з досвіду наших клієнтів знаємо: краще в жодному разі не допустити припинення пенсійних виплат, адже їхнє відновлення – процедура складна, довга та дуже стресова для літніх людей».

Одна тільки перевірка факту проживання за зазначеною адресою може зайняти більш ніж місяць (за словами самих же працівників органів соцзахисту), а строк нарахування відновлених пенсійних виплат – від 1-ого до 3-х місяців, а інколи навіть довше (в Нікольському, Мангушському, Мар’їнському та Великоновосілківському районах Донецької області).

До того ж, лише в частині відвіданих  УПФУ (46) повідомили, що відновлюють пенсійні виплати ВПО з моменту призупинення, тоді як в решті відновлюють або з дати звернення про поновлення, або відповідно до рішення комісії, яке може передбачати як повне поновлення, так і без виплати заборгованості за час призупинення. (Нагадуємо, що відстояти право на отримання заборгованості з пенсії можливо в суді).

То ж «списки із Аркану» таять в собі реальну небезпеку для ВПО саме через те, як після їхнього отримання діють співробітники УСЗН та УПФУ. Практика припинення виплат переселенцям тільки на підставі включення їхнього прізвища до таких списків є неприпустимою. Чому ж ВПО, у тому числі вразливих категорій, мають втрачати державну підтримку навіть тимчасово і наново проходити всі ці поневіряння з багаторазовими перевірками та відвідуваннями установ через несистемну й неналагоджену роботу державних установ?

БФ «Право на захист» закликає Мінсоцполітики, управління соціального захисту населення та Пенсійного фонду України налагодити уніфікований системний підхід до обслуговування ВПО в рамках чинного законодавства та забезпечити реалізацію їхніх прав.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5915,5916″]

Сьогодні медичні заклади, що перебувають недалеко від лінії зіткнення, потребують особливої підтримки й уваги, як в питанні забезпечення ліками і медикаментами, так і в забезпеченні медичним обладнанням.

Медичний заклад Станично-Луганське районне територіальне медичне об’єднання розташований у Станиці Луганській та надає поліклінічне й стаціонарне медичне обслуговування населенню Станично-Луганського району та ВПО, які перемістилися до містечок та селищ цього району. Щодня тут проводять від 3 до 5 як планових, так і екстрених операцій.

Загалом пацієнтами лікарні є 62 329 мешканців Станично-Луганського району, з них 13 510 – ВПО.  Але через брак фінансування та відсутність необхідного медичного обладнання, життя пацієнтів було  під загрозою.

Співробітники  Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» відвідали лікарню та дізналися, що під час обстрілів майже усе обладнання, що інформує лікаря про стан здоров’я пацієнта, вийшло з ладу. Залишився лише один працюючий пристрій – монітор пацієнта, який лікарі були змушені постійно переносити з однієї операційної кімнати в іншу.

Завдяки допомозі БФ «Право на захист», який у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, придбав необхідне для ефективного функціонування лікарні обладнання, проблема була частково вирішена.

«Ми передали лікарні обладнання, необхідність у якому була вкрай високою. Це пульсоксиметри ВР-10М та MD-300i, що використовуються для визначення рівню насичення крові киснем у пацієнта й вимірювання пульсу, та 2 компресійних інгалятори для дитячого відділення, – розповів Ігор Шкляров, співробітник Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».  – А переданий холодильник буде використовуватися медичним персоналом для зберігання препаратів інсуліну, вакцин та крові.»

Правозахисники наголошують: існування й належне функціонування медичних закладів поблизу лінії зіткнення, зокрема, і Станично-Луганського районного територіального медичного об’єднання, життєво необхідні для багатьох людей, які мешкають у таких районах.

«І раніше, до конфлікту, медичні заклади у маленьких містечках та селах Луганької області у повній мірі не забезпечували потреб населення, проте в регіоні працювали медзаклади обласного значення у Луганську, до яких у разі необхідності могли звертатися мешканці з усієї області. На жаль, зараз мешканці Станично-Луганського району, який знаходиться поблизу кордону із Російської Федерацією (тобто віддалено від решти регіонів області та України), практично не мають альтернативи наявній місцевій медицині. Саме тому районна лікарня у Станиці Луганській є дуже важливою для мешканців району, особливо в умовах ведення бойових дій неподалік та постійного ризику для частини жителів бути пораненими,– розповіла  Юлія Кубанова,  координатор з питань захисту БФ «Право на захист». – Тож, коли ми дізналися про такий запит від медичного колективу лікарні у Станиці Луганській, прийняли рішення допомогти цьому медзакладу, а таким чином, опосередковано допомогти всій громаді Станично-Луганського району. Адже висока ефективність лікування може бути досягнута за умови наявності у достатній кількості необхідної медичної апаратури. І ми впевнені, що завдяки переданому нами обладнанню мешканці Станично-Луганського району отримуватимуть більш якісну та швидку допомогу.  Таким чином, буде покращений доступ мешканців району, що постраждав внаслідок конфлікту, до медичних послуг.»

Також, за словами лікарів, збільшиться кількість можливих одночасних операцій, що, для когось, без перебільшення, стане життєво важливим.

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), продовжує реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

Громадські організації звернулися до Віце-прем’єр-міністра України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму та Міністра соціальної політики України з проханням врахувати зміни, напрацьовані ще у минулому році робочою групою з питань розроблення нормативно-правових актів та методичної бази у сфері соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Такий крок був викликаний ігноруванням пропонованих змін, що були надані громадськістю, та затягуванням прийняття необхідних змін до Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, що затверджено відповідною постановою Уряду №268 від 5 квітня 2017 року.

Нагадаємо, перші пропозиції до проекту акта були надані експертами з неурядових організацій ще у січні 2017 року.

БФ “Право на захист” повторно наголошує на тому, що для дотримання положень Закону України “Про охорону дитинства” та норм звичаєвого гуманітарного права має бути створений належний механізм обліку таких дітей, в тому числі осіб, які вже на сьогодні досягли 18 років.

23 січня 2018 року ПАРЄ ухвалила Резолюцію 2198 щодо гуманітарних наслідків війни в Україні, в якій зазначає свою стурбованість гуманітарною ситуацією в Україні, що виникла в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України у деяких районах Донецької та Луганської областей та окупації Криму.

У Резолюції перелічені основні проблеми у сфері доступу осіб, що потерпають від конфлікту, до водопостачання, опалювальних матеріалів, доступу до соціальних послуг та медичного обслуговування, що зумовлено погіршенням гуманітарної ситуації на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, визначені пріоритетні напрямки для роботи уряду України у сфері прийняття зрозумілої стратегії для ВПО, яка б сприяла забезпеченню їхніх політичних і соціальних прав та їхньої інтеграції.

З огляду на нещодавно прийнятий Верховною радою закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» ПАРЄ закликає українські владні органи переглянути вказаний закон з урахуванням Мінських домовленостей та забезпечити повну гарантію соціального захисту та базових гуманітарних потреб для цивільного населення на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (пп. 3 і 11.4).

Також Резолюція ПАРЄ містить низку закликів до української влади, а саме:

• приведення Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України у відповідність до положень міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права (п. 11.1);
• ратифікування якомога швидше Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що дозволить здійснювати ефективне розслідування справ щодо порушень міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту (п. 11.2);
• перегляд закону про гуманітарну допомогу для полегшення доступу до гуманітарної допомоги для постраждалих від конфлікту територій (п. 11.6);
• погодження необхідності надання доступу до фінансових ресурсів місцевій владі для допомоги внутрішньо переміщеним особам та іншим жертвам війни (п. 11.7.);
• розробка національного механізму компенсації цивільним жертвам, які були поранені, або сім’ям загиблих під час війни (п. 11.10);
• забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема на місцевому рівні (п. 11.11);
• забезпечення права на адекватне житло та вирішення житлових питань, як невід’ємної частини сталих рішень для внутрішньо переміщених осіб, включно з розробкою законодавчої бази для запровадження і реалізації різних видів житлових програм (п. 11.13);
• спрощення процедури отримання соціальних та пенсійних виплат, не прив’язуючи їх до процедури реєстрації ВПО, зокрема шляхом внесення зміни до постанов КМУ №№ 365, 505, 367 та в інші відповідні нормативні акти (п. 11.14);
• запровадження адміністративних процедур для громадян України, що живуть на тимчасово окупованих територіях, для регулювання питань щодо документів цивільного стану (п. 11.15);

Окрім того, в Резолюції ПАРЄ звертається до Банку розвитку Ради Європи з проханням запровадити доступні програми позики, які могли б бути використані на підтримку житлових проектів для уразливих осіб в Україні, зокрема для ВПО, які потребують постійного житла, для проектів з реконструкції житла та для полегшення доступу до освітніх послуг та послуг з охорони здоров’я (п. 12).

Також ПАРЄ вказує, що уряд України міг би розглянути можливість приєднання до Банку розвитку Ради Європи, а перед тим співпрацювати з іншими державами-членами цього Банку щодо розробки проектів підтримки житлових потреб ВПО в Україні (п. 13).

9 грудня 2017 року Кабінетом Міністрів України внесено зміни до постанови КМУ  №9 від 09.01.2013р. «Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я».

Вказаними змінами установлюється спеціальний порядок підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, що по своєму змісту дуже нагадує процедуру, передбачену для підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, який існував і раніше для «нестандартних випадків» (народження дитини вдома, за допомогою фахівців нетрадиційної медицини тощо).

Порядок передбачає досить складну процедуру підтвердження факту народження, а саме виїзд породіллі з немовлям для проходження комісії по встановленню факту народження, у разі неможливості виїзду породіллі – виїзд на окуповану територію спеціалістів з неонатології, гінекології та акушерства до породіллі на непідконтрольну територію. У разі неможливості виїзду спеціалістів – відібрання генетичного матеріалу породіллі та дитини представником міжнародної організації, яка здійснює діяльність на непідконтрольній території.

Однак, положення зазначеного Порядку (а саме зміни) передбачають:

… 9. Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та МТОТ.

До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених МТОТ.

На поточний момент Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та положення про неї – МОЗ та МТОТ не затверджені.

МТОТ гуманітарних організацій, представники яких будуть брати участь у роботі таких комісії не визначено.

Відповідно, такі комісії не можуть бути а ні створені, а ні почати функціонувати в регіонах.

А, отже, Порядок підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження не можна вважати функціонуючим.

Змін у законодавстві чи підзаконних актах щодо встановлення факту смерті – не відбувалось.

Саме тому, процедура встановлення фактів, що мають юридичне значення – народженнясмерті – до затвердження необхідних процедур – здійснюється в судовому порядку за правилами, що діяли і раніше.

З 1 січня 2018 року змінився розмір судового збору по обох видах справ і складає 352 грн 40 коп.

ІНСТРУКЦІЯ

З РОЗ’ЯСНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ОТРИМАННЯ СВІДОЦТВА ПРО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ, ЯКА НАРОДИЛАСЯ НА НЕПІДКОНТРОЛЬНІЙ УРЯДУ УКРАЇНИ ТЕРИТОРІЇ

Для отримання свідоцтва про народження дитини, яка народилася на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської та Донецької областей), необхідно:

– отримати на непідконтрольній Уряду Україні території документи що підтверджують факт народження дитини, попри те, що вони не відповідають установленій законодавством України формі та вимогам та не визнаються Україною;

– звернутися, незалежно від місця проживання заявника, до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній Уряду України та отримати письмову відмову у державній реєстрації народження, яка має бути використана під час підготовки заяви до суду про встановлення факту народження;

– подати до будь-якого суду на підконтрольній Уряду України території (бажано за місцем знаходження відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який надав відмову у державній реєстрації народження) заяву про встановлення факту народження дитини, а разом з нею подати раніше отримані документи (свідоцтво про народження, яке видане «ДHР» або ЛНР», медичні документи, відмову у реєстрації народження та оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 352 грн 40 коп. (такий розмір судового збору встановлений тільки до 31 грудня 2018  року).

Заява подається батьками дитини чи іншими заінтересованими особами і в ній повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) виклад доказів, що підтверджують факт народження дитини, місце і дату та вказують на імена батьків (доказами у справі будуть: свідоцтво про народження, яке видане «ДНР» або «ЛНР», оригінали чи копії медичних документів; пояснення заінтересованих осіб, їхніх представників, свідчення свідків).

Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту народження особи з зазначенням відомостей про дату та місце народження, про батьків дитини, їхнє громадянство або (у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів) про повернення заяви або (у разі недостатніх доказів) про відмову у задоволені заяви про встановлення факту народження особи.

Суд зазначає у рішенні про його негайне виконання та невідкладно видає копію рішення заявнику (у разі відсутності заявника під час проголошення рішення копію рішення про встановлення факту народження суд надсилає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації народження).

Для отримання свідоцтва про народження заявник подає до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України (бажано подавати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану який відмовив у державній реєстрації народження).

Для  складання  заяви  про  встановлення  факту  народження   копії   документів передаються до юридичної команди регіонального офісу БФ «Право на Захист».

ІНСТРУКЦІЯ

З РОЗ’ЯСНЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ОТРИМАННЯ СВІДОЦТВА ПРО СМЕРТЬ, ЩО МАЛА МІСЦЕ НА НЕПІДКОНТРОЛЬНІЙ УРЯДУ УКРАЇНИ ТЕРИТОРІЇ

Для отримання свідоцтва про смерть, яка сталося на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України (АР Крим, м. Севастополь та окремі райони Луганської та Донецької областей), необхідно:

– отримати на непідконтрольній Уряду Україні території документи що підтверджують факт смерті особи (у тому числі медичні), попри те, що вони не відповідають установленій законодавством України формі та вимогам та не визнаються Україною;

– звернутися за місцем проживання (перебування) заявника до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній Уряду України та отримати письмову відмову у державній реєстрації смерті особи, яка має бути використана при підготовці заяви до суду про встановлення факту смерті особи;

– подати до суду за місцем проживання (перебування) заявника на підконтрольній Уряду України території заяву про встановлення факту смерті особи, а разом з нею подати  раніше  отримані  документи  (свідоцтво  про  смерть,  яке  видане  «ДНР» або

«ЛНР», медичні документи, відмову у державній реєстрації смерті особи та оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 352 грн 40 коп. (такий розмір судового збору встановлений тільки до 31 грудня 2018 року).

Заява подається родичами померлого або їхніми представниками і в ній повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) виклад доказів, що підтверджують факт смерті особи, місце і дату смерті (доказами у справі будуть: свідоцтво про смерть, яке видане «ДНР» або «ЛНР», оригінали чи копії медичних документів, пояснення представників, свідчення свідків).

Така справа розглядається судом невідкладно з моменту надходження відповідної заяви. За результатами розгляду заяви суд постановляє рішення про встановлення факту смерті особи з зазначенням відомостей про дату та місце народження, про дату та місце смерті або (у разі неналежної форми заяви або відсутності вказаних у заяві документів) про повернення заяви або (у разі недостатніх доказів) про відмову у задоволені заяви про встановлення факту смерті особи.

Суд зазначає у рішенні про його негайне виконання та невідкладно видає копію рішення заявнику (у разі відсутності заявника під час проголошення рішення копію рішення про встановлення факту смерті суд надсилає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті).

Для отримання свідоцтва про смерть заявник подає до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану копію рішення суду про встановлення відповідного факту та паспорт громадянина України (бажано подавати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану який відмовив у державній реєстрації смерті).

Для  складання  заяви  про  встановлення  факту смерті  особи  копії  документів передаються до юридичної команди регіонального офісу БФ «Право на Захист».

За додатковою інформацією звертайтеся до БФ «Право на захист» за телефонами, вказаними нижче:

+38 (098) 597 64 72
+38 (099) 507 50 90
+38 (063) 496 80 88

Марині* завжди подобалося шити. Вона уявляла, що сидить у світлій кімнаті навпроти великого вікна і, насолоджуючись  розміреним стукотом швейної машинки, шиє щось невагоме і неймовірно красиве. Можливо, це білосніжна сукня для юної нареченої, а, можливо, фантастичне плаття, у якому вийде на подіум всесвітньо відома модель.

Але не склалося.

Інша професія, інші пріоритети.  У житті жінки відбувалося багато різних подій: заміжжя, народження дитини, розлучення, переміщення з Мар’їнки Донецької області до смт. Іларіонове.  Тільки тут, на новому місті, коли стало зрозуміло, що влаштуватися на роботу Марина не може, адже хворий син потребує постійного нагляду і залишати його самого просто неможливо, жінка вирішила працювати вдома. Тож вона згадала про свою давню мрію і закінчила курси крою та шиття, сподіваючись, що шиттям зможе заробити достатньо грошей на їхнє із сином проживання. Але для того, щоб мрія стала дійсністю, жінці була необхідна швейна машинка.

Тож коли співробітники Дніпровського офісу БФ «Право на захист» завітали до Марини та передали їй новеньку швейну машинку, радості жінки не було меж.

Тепер жінка працює вдома і має можливість не тільки покращити своє матеріальне становище й планувати придбання одягу та ліків, але й постійно доглядати за сином.

Ми щиро сподіваємося, що незабаром здійсниться ще одна мрія Марини: вона нарешті пошиє ту саму фантастичну сукню.

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Ім’я змінене[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5892,5901″]