Моніторинг КПВВ на сході України. Звіт БФ «Право на захист» за січень-вересень 2019 року

29.11.19

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за січень-вересень 2019 року. В основу звіту покладені дані, зібрані у цей період під час візитів мониіторів БФ «Право на захист» на п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ). Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

Незмінним з 2017 року залишається переважання літніх людей серед респондентів (65% респондентів – віком від 60 років та через чинне законодавство вимушені регулярно подорожувати для отримання пенсій та соціальних виплат).
Люди старшого віку страждають не тільки від законодавчої дискримінації. Процес перетину лінії розмежування є для них складнішим фізично. Лише 24% респондентів віком від 60 років за звітний період заявили, що не мають жодних занепокоєнь щодо перетину лінії розмежування.
Розв’язання питань з пенсіями та соціальними виплатами залишилось однією з найчастіших причин для перетину (її зазначили 67% всіх респондентів) і їх кількість була стабільно високою протягом всього звітного періоду.
Респонденти з НКУУТ здебільшого подорожують для отримання різноманітних державних та банківських послуг, збільшуючи навантаження на місцеву інфраструктуру. 78% з них прямували до населених пунктів в межах 60 км від КПВВ.
Кількість респондентів, що подорожували для відпочинку, збільшилася у літні місяці (з 0% у лютому до 8% у серпні) і знизилась до 2% у вересні.
Проблема великої кількості випадків втрати свідомості у чергах на КПВВ «Станиця Луганська» (понад 80 щоденно) була надзвичайно гострою влітку, проте практично зникла у вересні 2019, коли температура повітря знизилась. Із запровадженням безкоштовного транспорту (електрокар, наданий УВКБ ООН у партнерстві з ГМ «Проліска» та автобус від Луганської обласної адміністрації з липня) подорожнім не потрібно долати пішки велику відстань між «нульовим» блокпостом та самим КПВВ, що також суттєво покращило ситуацію.
У вересні Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №815, що викликало занепокоєння щодо перетину лінії розмежування дітьми до 14 років, адже за постановою єдиним дозволеним документом для таких осіб стає паспорт для виїзду за кордон. Як гуманітарні організації, так і державні структури, визнали ризики і на кінець місяця все ще працювали над розв’язанням проблеми.Документ можна завантажити англійською та українською мовами.

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на Захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.

28.11.19

Сьогодні, 28 листопада, набуває чинності новий Порядок перетину лінії розмежування на сході України, затверджений Постановою КМУ № 815 (детальний аналіз нормативного акту та інформацію про ризики, які він несе, ми опублікуємо згодом). Сталося це на місяць пізніше, аніж було заплановано, через суспільний резонанс у питанні перетину лінії розмежування дітьми – в минулій редакції документу вони мали право на перетин лише за наявності закордонного паспорта.

🙍‍♂🙍‍♀Натомість у поточній редакції свідоцтво про народження залишається документом, який надає право перетинати контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) дітям до 14 років.

🧰 Водночас суттєво спрощується процедура переміщення товарів через лінію розмежування фізичними особами (раніше існував чітко визначений перелік дозволених товарів, а зараз можна перевозити будь-які товари, за винятком обмежених або заборонених). Скасоване також визначення «ручна поклажа».

То які ж товари заборонені, а які дозволені? Що таке «особисті речі»? І який допустимий обсяг обмежених товарів?

Натискайте на зображення для збільшення або завантажуйте файл за посиланням.

28.11.19

Натискайте на зображення для збільшення або завантажуйте файл за посиланням.

27.11.19

Конфлікт на сході України у 2014 році спричинив низку проблем із документуванням людей, які проживають у Донецькій і Луганській областях або отримували там документи, що посвідчують особу, до 2014 року. Ми знаємо про це не з чуток, адже майже щодня намагаємося їм допомогти. Cпеціалісти БФ «Право на захист» здійснили моніторинг територіальних підрозділів Державної міграційної служби (ДМС) у Донецькій та Луганській областях на підконтрольній уряду України території. Наші колеги проаналізували норми чинного законодавства та практики застосування законодавчих норм територіальними підрозділами ДМС у Донецькій та Луганській областях і на основі цього розробили аналітичний звіт «Оформлення паспорта громадянина України».

Про ще йдеться у звіті:

ДМС не має доступу до архівів територіальних підрозділів на тимчасово окупованій території, а отже, перевірити дані щодо осіб, які отримували там паспорт громадянина України до 2014 року, неможливо. Відтак, оформлення паспорта громадянина України або вклеювання фотокартки до нього може суттєво ускладнитися через необхідність проходження додаткових адміністративних процедур ідентифікації та встановлення особи.
Людям бракує інформації щодо специфіки проходження таких процедур: які необхідно мати документи та як залучати свідків для посвідчення і встановлення їхньої особи.
Для встановлення особи ДМС може здійснити опитування родичів, сусідів. Однак, є люди, які не можуть залучити свідків, які б могли підтвердити їхню особу в територіальному підрозділі ДМС, а отже мають звертатися до суду для встановлення своєї особи.
Процедуру встановлення особи для оформлення паспорта громадянина України або вклеювання фотокартки в паспорт можна вважати дискримінаційною практикою. Вона суттєво відрізняється від тої, яку мають пройти особи при оформленні паспорта в інших регіонах України, що не зазнали впливу конфлікту.
Чинне українське законодавство є несприятливим для громадян у питаннях оформлення паспорта. Наприклад, в Україні досі застосовуються складні адміністративні процедури для оформлення паспорта громадянина України в разі його втрати, пошкодження або недійсності для осіб із непідконтрольних територій.

Більше знайдете у повній версії звіту за посиланням.The report is prepared based on the results of monitoring of territorial units of the State Migration Service of Ukraine in Donetsk and Luhansk regions in the government-controlled areas, as well as on the results of analysis of current legislative framework and law-enforcement practice by territorial units of the State Migration Service in Donetsk and Luhansk regions. This report identifies the main problems and trends in issuance of the passport of a citizen of Ukraine to the persons, who apply to the territorial units of the State Migration Service in Donetsk and Luhansk regions in the government-controlled areas of Ukraine, with a focus on the peculiarities of documenting the persons from the nongovernment controlled areas of Ukraine.

The monitoring lasted for 11 weeks in total: from May 20 to June 07 and from July 10 to August 30, 2019. Preparation of this report was preceded by monitoring of the territorial units of the SMS in Donetsk and Luhansk regions on the government-controlled areas carried out by the team of monitors of the CF “The Right to Protection”.

Read the full version of the report here.

26.11.19

Щойно у Верховній Раді зареєстрували Законопроєкт 2083-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації права на пенсію». Він має розв’язати одну з найболючіших та найчутливіших проблем — питання виплати пенсії громадянам, які мешкають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

Цей законопроєкт підготували громадські організації, які опікуються правами осіб, що постраждали внаслідок конфлікту на сході України, спільно з Комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з урахуванням судової практики і зауважень Пенсійного Фонду України. Крім цього, Законопроєкт підтримав і профільний Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та АР Крим, м. Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроєкт 2083-д передбачає скасування терміну виплати заборгованості із пенсій, який зараз становить 3 роки. Чітко прописується механізм повернення «пенсійного» боргу держави пенсіонерам. Зокрема, йдеться про те, що частина недоотриманої пенсії за більше ніж 12 місяців буде виплачуватися одночасно, а решта суми буде повертатися щомісяця рівними частинами, але вони мають не перевищувати місячного розміру пенсії.

Крім того, значно спрощується процедура підтвердження необхідних для отримання пенсії даних. Так, якщо внаслідок окупації були втрачені чи пошкоджені документи, на підставі яких мала призначатися пенсія, розраховується вона буде на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб і призначатися на основі даних, наявних у ПФУ.

Тобто наші громадяни не будуть змушені повертатися на ТОТ для отримання архівних довідок чи довідок незаконних формувань.

Та один з найголовніших моментів — скасування такої вимоги як обов’язкова реєстрація пенсіонера як ВПО для отримання власної пенсії. Ідентифікація пенсіонерів з ТОТ буде відбуватись раз на 6 місяців (зараз пенсіонери змушені перетинати лінію розмежування щодва місяці, аби їм не скасували довідку ВПО і не припинили виплачувати пенсію).

“Крім того, в законопроєкт 2083-д прописані норми, які дозволяють докупити страховий стаж без застосування штрафних санкцій. Це дозволить отримати пенсію тим особам, хто досягнув пенсійного віку, але у зв’язку з окупацією не мають достатнього страхового стажу, – коментує Анастасія Одінцова. – Також з’являється окрема стаття щодо виплати пенсій громадянам з ТОТ. Це означає, що пенсіонери, які залишаються жити на окупованих територіях, зможуть отримувати пенсію без оформлення довідки ВПО. Будьмо відвертими: переселенців, які фактично проживають за межами ТОТ, в реальності значно менше, ніж зареєстровано. Просто чинні норми змушують деяких громадян оформлювати цю довідку, аби мати можливість отримати чесно зароблено пенсію. А вона гарантована їм законодавством, оскільки пенсія – це майно”.

Як зауважує наша експертка, попри все зазначене, не йдеться про доставку пенсій на ТОТ: пенсії будуть отримуватись на підконтрольних українському Уряду територіях.

Представники БФ «Право на захист», як і наші колеги з інших громадських організацій, сподіваються, що цей законопроєкт буде найближчим часом прийнятий — і наші громадяни зможуть реалізувати своє право на пенсії без зайвих обмежень і перепон.

Проте варто нагадати, що цей документ далеко не перша спроба вирішити це непросте питання. Ще влітку 2017 року громадські організації, які опікуються питаннями осіб, що постраждали внаслідок конфлікту на сході країни, подали та зареєстровали проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян. В ньому було запропоновано низку норм, які б мали забезпечити дотримання прав пенсіонерів-переселенців та мешканців ТОТ. Але Верховна Рада минулого скликання його так і не розглянула.

26.11.19

20.11.19

До 2016 року Світлана із сином жила у м. Сніжному на Донеччині, та через конфлікт була змушена переселитися до Запоріжжя.

Спроба перша. Аварійна нерухомість

У січні 2017 року жінка звернулася до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (далі — УСЗН) із заявою про призначення їй та сину адресної допомоги. У заяві Світлана зазначила, що має аварійний будинок у Запорізькій області. До заяви додала підписану секретарем сільської ради довідку, відповідно до якої нерухомість визнана непридатною для проживання. Проте жінці відмовили на підставі п.6 постанови КМУ № 505 від 1 жовтня 2014 року (в редакції 22.12.2016 року). У ньому йдеться, що грошова допомога не призначається, якщо хтось із членів сім’ї має у власності житлове приміщення в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії розмежування. Крім того, в УСЗН зазначили, що довідка підписана особою, яка не має повноважень одноосібно вирішувати подібні питання.

Не погодившись із такими обставинами, Світлана у 2018 році звернулася по юридичну допомогу до запорізького офісу БФ «Право на захист».

Спроба друга. Висновок про непридатність будинку

За рекомендаціями наших колег жінка звернулася до Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій». Там склали висновок про технічний стан будівельних конструкцій її житлового будинку. Відповідно до висновку та рекомендацій, наведених у документі, будинок визнаний непридатним для проживання. Тож Світлана знову звернулася до УСЗН із заявою на призначення адресної допомоги та надала витяг з отриманого документу.

Проте в УСЗН повідомили, що відповідно до п. 5 Постанови КМУ № 505 від 1.10.2014 (в редакції 18.07.2018 року) «у разі наявності житлового приміщення, яке зруйноване або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення», додається копія акту обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), складеного комісією, утвореною районною, районною в мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (в разі утворення) ради, виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади, за формою згідно з додатком».

Спроба третя. Нарешті, вдала?

Наша клієнтка знову не погодилася з відповіддю й уже втретє звернулася із заявою на призначення адресної допомоги, у якій наводила норми законодавства, де вказано, що УСЗН повинно призначити її родині адресну допомогу. В УСЗН лише ігнорували доводи, наведені у висновку про технічний стан будинку. Управління посилалося на п. 5 Постанови КМУ № 505 від 1.10.2014 року (в останній редакції 08.09.2018), а також на п. 6 цієї Постанови, де зазначено, що підтвердження непридатності для проживання житлового приміщення здійснюється виключно актом технічного стану.

Спроба четверта. Суд розсудить

На початку 2019 року адвокат БФ «Право на захист» підготував та надіслав запит до сільської ради, у межах повноважень якої перебуває будинок Світлани, для з’ясування можливості складення акту технічного стану будинку. У відповіді сільської ради було зазначено, що житлово-експлуатаційна організація не може обстежити будинок, адже той у приватній власності й не має стосунку до громадського житлового фонду.

Після отримання такої відповіді та з наявним висновком спеціалізованої організації наші колеги вирішили спробувати ще раз вирішити спірне питання в досудовому порядку. Проте задум не вдався.

У липні 2019 року адвокат запорізького офісу БФ «Право на захист» підготував та направив до суду позовну заяву про визнання протиправними дій УСЗН щодо відмови в призначенні, нарахуванні та виплаті щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, у тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг. Ще однією вимогою було зобов’язати УСЗН призначити та виплатити допомогу з моменту звернення.

Запорізький окружний адміністративний суд всебічно та повною мірою розглянув справу. 4 жовтня 2019 року було винесено рішення на користь Світлани. Це рішення ще не набрало законної сили, а отже, боротьба за відновлення порушеного права триває

18.11.19

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за жовтень 2019 року. В основу звіту покладені дані, зібрані моніторами нашої організації протягом 49 візитів на п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) у жовтні. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

Роботу КПВВ «Станиця Луганська» було призупинено 11 жовтня близько 12:00 через повідомлення про замінування. Працівники поліції та ДПСУ евакуювали цивільних осіб з КПВВ та сервісних зон. Повідомлення не підтвердилося. Вибухонебезпечних предметів знайдено не було. КПВВ відновив роботу після 15:00.
28 жовтня дату набуття чинності Постановою КМУ №815 відклали на 30 днів через занепокоєння, викликане деякими положеннями. Згідно з Постановою, дітям до 14 років необхідно буде мати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, аби перетнути лінію розмежування.
Особи, які зверталися до представників КГ на КПВВ «Мар’їнка» скаржилися, що оформлювали дозвіл на перетин лінії розмежування на початку літа, втім ці дозволи не можуть знайти в базі даних ДПСУ. Повідомляється, що у базі виникла помилка, що пошкодила дані за червень та липень. В результаті деякі дозволи не відображаються у базі даних ДПСУ. Таким особам доводиться знову звертатися до представників КГ.
Співвідношення чинників занепокоєності респондентів залишилося незмінним. Втім, частка респондентів, які не відчували занепокоєння щодо перетину лінії розмежування, різко зросла на всіх КПВВ, окрім КПВВ «Новотроїцьке».
17 жовтня другий електрокар, наданий УВКБ ООН у партнерстві з ГМ «Проліска», почав безкоштовне перевезення найбільш вразливих категорій населення між «нульовим» блокпостом та КПВВ «Станиця Луганська». Протягом звітного періоду 18214 бенефіціарів отримали допомогу у транспортуванні. З них 94% це особи похилого віку з обмеженою мобільністю або інвалідністю; 3% – особи з дітьми до 3 років; 2% та 1% супроводжували осіб з інвалідністю та вагітних жінок.

Документ можна завантажити англійською та українською мовами.

18.11.19

- Роботу КПВВ «Станиця Луганська» було призупинено 11 жовтня близько 12:00 через повідомлення про замінування. Працівники поліції та ДПСУ евакуювали цивільних осіб з КПВВ та сервісних зон. Повідомлення не підтвердилося. Вибухонебезпечних предметів знайдено не було. КПВВ відновив роботу після 15:00.
- 28 жовтня дату набуття чинності Постановою КМУ №815 відклали на 30 днів через занепокоєння, викликане деякими положеннями. Згідно з Постановою, дітям до 14 років необхідно буде мати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, аби перетнути лінію розмежування.
- Особи, які зверталися до представників КГ на КПВВ «Мар’їнка» скаржилися, що оформлювали дозвіл на перетин лінії розмежування на початку літа, втім ці дозволи не можуть знайти в базі даних ДПСУ. Повідомляється, що у базі виникла помилка, що пошкодила дані за червень та липень. В результаті деякі дозволи не відображаються у базі даних ДПСУ. Таким особам доводиться знову звертатися до представників КГ.
- Співвідношення чинників занепокоєності респондентів залишилося незмінним. Втім, частка респондентів, які не відчували занепокоєння щодо перетину лінії розмежування, різко зросла на всіх КПВВ, окрім КПВВ «Новотроїцьке».
- 17 жовтня другий електрокар, наданий УВКБ ООН у партнерстві з ГМ «Проліска», почав безкоштовне перевезення найбільш вразливих категорій населення між «нульовим» блокпостом та КПВВ «Станиця Луганська». Протягом звітного періоду 18214 бенефіціарів отримали допомогу у транспортуванні. З них 94% це особи похилого віку з обмеженою мобільністю або інвалідністю; 3% – особи з дітьми до 3 років; 2% та 1% супроводжували осіб з інвалідністю та вагітних жінок.

Документ можна завантажити англійською та українською мовами.Today we present The report ‘Crossing the line of contact’ covering October 2019, prepared by CF “Right to Protection” (R2P). It is based on information collected in October during 49 visits to 5 entry-exit checkpoints (EECPs). More statistical data can be found on the Eastern Ukraine Checkpoint Monitoring Online Dashboard.

The movement across the contact line at Stanytsia Luhanska EECP was suspended on October 11 around 12:00 due to a bomb threat call. Police and SES staff immediately evacuated civilians from the EECP, its service zones and the objects listed in the call. No explosive objects were found in the thorough inspection. The EECP resumed operation after 15:00.
On October 28 the CMU Resolution №815 was postponed for 30 days due to the concerns it raised among civilians and humanitarian actors. According to the Resolution, children under the age of 14 would have international passports to cross the contact line.
Individuals applying to the CG representative at Marinka EECP complained that they applied for a permit in early summer, however their permits cannot be found in SBGS data base. It was reported that an error occurred in a file, damaging the data for June and July, so some of these permits are not displayed in SBGS data base. Such people have to re-apply to the CG representatives.
The disaggregation of concerns expressed by respondents remained the same, however the share of respondents who did not indicate any concerns sharply increased.

The report is based on the results of a survey conducted during October by R2P at the five entry-exit checkpoints (EECPs) to enter the non-government controlled area (NGCA) and administered on a regular basis since June 2017. The survey is a part of the monitoring of violations of rights of conflict-affected populations within the framework of the project ‘Advocacy, Protection and Legal Assistance to IDPs’ implemented by R2P, with the support of UNHCR. The purpose of the survey is to explore reasons and concerns of those traveling from the NGCA to the government-controlled area (GCA), as well as conditions and risks associated with crossing the line of contact through EECPs. The information collected in the survey helps identify protection needs, gaps and trends, and provides an evidentiary basis for advocacy efforts.

The document can be downloaded in English and Ukrainian.