Зробити пожертву
Укр / Eng
31.08.17

Старенька не отримувала пенсію 3 роки. Рішення ще не набрало законної сили і відповідачі можуть подати апеляційні скарги, цю справу вже можна назвати унікальною.

Катерині Іванівні* 81 рік. Через похилий вік і проблеми зі здоров’ям із початком конфлікту жінка не змогла виїхати із Донецька та залишилися на непідконтрольній території. У серпні 2014 року їй припинили виплати пенсії.

Протягом трьох років старенька не отримувала від держави жодних виплат, оскільки не мала можливості переміститися на підконтрольну територію. Врешті-решт через своїх родичів жінка звернулася за допомогою до БФ «Право на захист».

Із відповідей на письмові звернення до органів Пенсійного Фонду України стало відомо, що з жовтня 2014 року пенсію Катерині Іванівні навіть перестали нараховувати.

Стратегічні юристи БФ «Право на захист» Ірина Алєксєєва і Олег Тарасенко підготували позов до Добропільського міськрайонного суду Донецької області, який було подано на початку липня цього року. Інтереси Катерини Іванівни в суді представляв адвокат БФ «Право на захист» Вячеслав Стасюк. 30 серпня 2017 року суд ухвалив рішення, яким повністю задовольнив позовні вимоги і зобов’язав управління ПФУ поновити пенсіонерці виплату пенсії з 1 серпня 2014 року і поновити нарахування і виплату пенсії з 1 листопада 2014 року.

Хоча рішення ще не набрало законної сили і відповідачі можуть подати апеляційні скарги, цю справу вже можна назвати унікальною. Адже своїм рішенням суд підтвердив, що пенсіонери, які ніколи не виїжджали із непідконтрольної території, мають право на отримання заслуженої пенсії. Сподіваємось, що завдяки таким судовим рішенням держава нарешті зверне увагу на цю проблему і перестане порушувати конституційне право громадян України на забезпечення їх у старості.

*Ім’я жінки змінене із міркувань безпеки

28.08.17

28 серпня у Сєвєродонецьку біля будівлі УСЗН померла пенсіонерка-ВПО.

Як повідомляють співробітники БФ «Право на захист», пенсіонерку супроводжувала дочка, вони прийшли до відділення управління соцзахисту заздалегідь та чекали на відкриття.

Близько 7 ранку жінці стало погано. Медики швидкої допомоги приїхали через 20 хвилин, але пенсіонерка померла до приїзду швидкої.

Станом на 8:00 черга біля УСЗН становила не більше 30 осіб.

28.08.17
Чому переселенці мають запастися терпінням при отриманні біометричних документів

«Упродовж двох місяців чоловік не може отримати біометричний паспорт громадянина України. Власне, паспорт уже виготовлений, він лежить у сейфі начальника паспортного столу, чоловік навіть зміг зробити його ксерокопію, але документ не віддають – замість нього дають якусь тимчасову довідку», – розповіла нещодавно «Дню» Тетяна Ходаковська про свої перипетії з документами. Разом із чоловіком Борисом до війни мешкали в Горлівці. Зараз живуть у Житомирі. Тут і подали заяву на отримання ID-паспорта, звернулися до Корольовського районного відділу управління Державної міграційної служби України. Коли подавали документи та оплачувати вартість виготовлення паспорту, жодних проблем, зі слів Тетяни, не виникало. Жодної інформації про те, що можуть виникнути якісь труднощі, вони не отримували.

«Коли ми прийшли за паспортом, нам сказали, що його не можуть видати, – продовжує Тетяна Ходаковська. – У нас закінчився термін дії перепусток у зону АТО, а за старим паспортом чоловік перепустку не зробить, бо документ забрали. Але нам дозволили зробити ксерокопію нового паспорта, і на його основі СБУ вже підготувало нову перепустку. Я навіть викликала поліцію до управління міграційної служби. Начальник відділення показав їм якесь посилання в інтернеті, чому зволікають з видачею паспорта. Але це має бути публічна інформація. Чому немає відповідних оголошень у відділеннях Державної міграційної служби?»

ПРОБЛЕМА №1 – ЗВІРКА ДАНИХ

Тетяна говорить, що знає про подібні труднощі з отриманням нового паспорта для внутрішньо переміщених осіб у Чернівцях і Києві. Підозрює, що є якесь неофіційне розпорядження СБУ чи МВС, що блокує своєчасне отримання документів. Як з’ясував «День» за допомогою правового аналітика благодійного фонду «Право на захист» Олени Виноградової – ніякої «блокади» немає. Є певні труднощі у видачі паспортів через процедуру ідентифікації громадян України, які раніше проживали на непідконтрольній території.

«Якщо людина хоче отримати ID-паспорт, щодо неї обов’язково проводиться процедура ідентифікації. Загалом це робиться відносно всіх без винятку громадян України, просто щодо осіб, які отримували паспорти на територіях, зараз тимчасово непідконтрольних, застосовується інший спосіб ідентифікації, що потребує трохи більше часу, – пояснює Олена Виноградова. – «Стандартна» процедура ідентифікації полягає у тому, що після отримання документів від заявника і перед оформленням йому ID-паспорта працівник ДМС робить електронний запит до того управління ДМС, де зберігається так звана «Форма 1», тобто картка паспорта, що містить фото особи і всі реквізити виданого їй колись паспорта. Подані документи порівнюють із «Формою 1», і якщо все збігається, то особі видають нову ID-картку. Але проблема в тому, що картотеки управлінь ДМС для мешканців непідконтрольних територій залишились на цих територіях, адже електронних баз на початку конфлікту не існувало. Тому щодо громадян з непідконтрольних територій проводиться ідентифікація в спеціальному порядку, робляться додаткові запити в інші органи влади, які є розпорядниками державних реєстрів. Цим особам рекомендують принести додаткові документи, які б допомогли підтвердити їхню особу: чи старий закордонний паспорт, чи посвідчення водія, чи диплом про вищу освіту. Краще, щоб це був офіційний документ, виданий органами влади України і з фото особи».

ПРОБЛЕМА №2 – БРАК ІНФОРМАЦІЇ

Загалом випадків, коли переселенці не отримують ID-паспорт – чи-то закордонний, чи-то внутрішній – дуже мало. І це підтвердила історія Тетяни Ходаковської. Коли «День» чекав відповіді від Державної міграційної служби, а Олена Виноградова намагалася з’ясувати причини відмови видати паспорт людям на руки, автору зателефонувала Тетяна – і з хорошими новинами. Чоловік таки отримав паспорт. Можливо, процес прискорили інформаційні запити редакції та правозахисниці.

Як з’ясувалося, паспорт не віддавали саме через процедуру ідентифікації. Але Тетяні з чоловіком хотілося б знати наперед про труднощі в оформленні документів, адже для них це стало несподіванкою. Державна міграційна служба мала б пояснити, що треба почекати, адже процедура ідентифікації внутрішньо переміщених осіб з непідконтрольних територій може тривати близько двох місяців. У Житомирі цього не зробили.

«Органи влади часто вважають, що оголошення на їх офіційних веб-сайтах, написані доволі формальною мовою, вже є достатнім інформуванням громадян і наданням їм доступних роз’яснень, – зауважує Олена Виноградова, правовий аналітик БФ “Право на захист”. – Проте багаторічний досвід роботи нашої організації доводить, що більшість людей не користуються цими каналами отримання інформації і залишаються з повним нерозумінням того, що відбувається. На мій погляд, заявникам елементарно не надали повної інформації про процедуру ідентифікації особи для видачі біометричних документів та її особливості для осіб, які отримували паспорти на територіях, що зараз тимчасово непідконтрольні. Багато інформації є на офіційних сайтах ДМС і держпідприємства «Документ». Але цих каналів комунікації недостатньо. Доцільно було б також розмістити інформаційні листівки на стендах у відділах ДМС, центрах надання адмінпослуг, міських радах, управліннях соцзахисту населення. Ще варто було б зробити короткі і легкі для розуміння відеосюжети та аудіозаписи для транслювання на телеканалах і в радіопрограмах. Наша організація підготувала буклети щодо особливостей оформлення біометричних документів для переселенців. Зараз ми розповсюджуємо їх серед всіх зацікавлених».

ПРОБЛЕМА №3 – ДЕРЖАВА-АГРЕСОР

Під час розмови з речником Державної міграційної служби Сергієм Гуньком, «День» теж запропонував поширити інформаційні листівки чи буклети у регіональних відділеннях, щоб уникнути таких непорозумінь, що виникли у родині Ходаковських. На це речник відповів, що у служби для цього бракує коштів, бо йдеться про великий обсяг роботи.

«Ми завжди попереджаємо, що переселенцям, які отримували паспорти на неконтрольованій території, не варто оплачувати терміновий документ, бо все одно, доки не зможемо провести ідентифікацію, не зможемо документувати людину, відповідно – не видамо паспорт, – продовжує Сергій Гунько. – Ідентифікація переселенців зазвичай розтягується на тижні. Ми про це говоримо. Це повинні роз’яснювати і наші співробітники на місцях. А людина має подбати про те, щоб міграційна служба отримала про неї якомога більше інформації, щоб можна було направити запити та ідентифікувати людину. Якщо людина вважає, що міграційна служба щось їй винна, то це не так. ДМС не може за законом видати документи без ідентифікації. Людина має бути готова зачекати і зрозуміти, що винна в цьому не ДМС і держава Україна, а держава-агресор, яка захопила наші території, а разом з ними і всі документи, що там зберігалися».+

Якщо паспорт не видали навіть після завершення процедури ідентифікації, правозахисники радять звертатися на гарячу лінію ДМС (телефон – 044 278 50 30, електронна пошта – [email protected]) та писати заяви з вимогою дати письмові пояснення, чому не видають паспорт. Якщо і це не допомагає, а відмову видати документ обґрунтували письмово, краще звернутися до правових приймалень громадських організацій. Також можна оформити письмову скаргу на ім’я начальника органу, який відмовив в оформленні біометричного документу. У будь-якому разі – треба діяти і йти до кінця.

  Інна ЛИХОВИД, «День»

Газета “День”

23.08.17

Сьогодні, 23 серпня 2017 року,  у м. Запоріжжя відбувся круглий стіл «Інтеграція ВПО у локальні громади – презентація збірки історій успіху. «ВПО: статус vs успіх» за участі представників Запорізкого офісу БФ «Право на захист».

На заході, який відвідали представники місцевих НГО та переселенці, обговорювалися історії успіху окремих ВПО, нові можливості, що надає збірка, а також,  що таке успіх з точки зору переселенців.

«Досить важко визначити, що саме можна називати успіхом, тому що міра успіху у кожного різна, – зазначила Анастасія Калашник,  керівник Запорізького офісу БФ «Право на захист». – У своїй роботі ми часто стикаємося з тим, що люди, які знаходяться у кризі, своїм успіхом вважають навіть відстояну і вчасно отриману пенсію, а також теплу домівку взимку».

Нагадаємо,  проект «ВПО: статус vs успіх» профінансований як переможець Конкурсу малих грантів проекту «Підвищення Спроможності Груп Внутрішньо Переміщених Осіб», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки National Endowment for Democracy (NED).[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5102,5107″]

22.08.17
18.08.17

17 серпня Харківський офіс БФ “Право на захист” спільно з місцевим центром надання БВПП “Люботинське бюро правової допомоги” провів круглий стіл тему “Проблеми захисту прав внутрішньо переміщених осіб” у м. Люботин Харківської області.

Метою заходу стало об`єднання зусиль держаних установ, органів місцевого самоврядування та громадськості у пошуку ефективної реалізації механізму захісту прав і свобод вимушених переселенців у м. Люботин.

На заході були обговорені питання призначення і отримання пенсій та соціальних виплат ВПО, забезпечення житлом . Крім того,  учасники круглого столу звернули велику увагу на обговорення проблем, що виникли через перевірки ВПО, які проводяться відповідно до Постанови КМУ №365.

За підсумками зустрічі була досягнута домовленість про  взаємну співпрацю .[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5096,5097″]

16.08.17

16 августа представители БФ «Право на защиту» – Ирина Алексеева и Константин Фунжий – в пгт. Иванков Киевской области провели встречу с представителями Государственной миграционной службы, органов регистрации актов гражданского состояния, органов соцзащиты населения, поселкового совета, Ивановского районного суда.

Во время встречи был презентован проект«Правовая помощь лицам без гражданства и лицам, находящимся под риском безгражданства», который реализуется БФ «Право на защиту» при поддержке Агентства ООН по делам беженцев (UNHCR).

Участники встречи также обсудили варианты решения проблем с отсутствием документов у ромов из села Сидоровичи и Жмеевка Иванковского района.