Місяць: Вересень 2022

Наша колега Юлія Черватюк, адвокаційна експертка БФ «Право на захист», взяла участь у Семінарі для українських юристів та менеджерів з питань притулку та міграції у Варшаві, що відбувся 27 вересня 2022 року.

Організатори заходу – Рада Європи, Європейський союз та UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні – прагнули надати найновішу інформацію українським та європейським фахівцям-юристам, які допомагають людям, що рятуються від війни в Україні. Особлива увага приділялася імплементації Директиви ЄС про тимчасовий захист.

На семінарі обговорили:

• основні виклики, пов’язані з впровадженням Директиви ЄС про тимчасовий захист;
• заходи із забезпечення захисту вимушено переміщених осіб з України;
• особливості надання правової допомоги громадянам України,іноземцям та особам без громадянства, що прибули з України.

Юлія Черватюк говорила про особливості документів осіб, які рятуються від війни в Україні: громадян України, визнаних Україною біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, осіб без громадянства.

“Наші бенефіціари стикаються зі складнощами в ЄС через документи, видані в Україні. Деякі країни ЄС не визнають проїзні документи біженців та осіб, які потребують додаткового захисту. Визнані Україною особи без громадянства не отримують тимчасового захисту на підставі посвідки на тимчасове проживання – єдиного документа, що видає їм Україна. Визнані Україною біженці в ЄС повідомляють про те, що тимчасовий захист їм надається лише на термін дії документів, виданих Україною. Вони стурбовані й збираються повертатися в Україну лише для того, щоб поновити ці документи або отримати нові. Цей варіант, однозначно, є неприйнятним. Ми виступаємо за те, щоб документи, видані Україною, визнавалися в країнах ЄС з урахуванням всіх їхніх особливостей, а цифрові документи в “Дії” визнаватися аналогом паперових. Ці документи мають надавати можливості, а не перешкоди”,

Юлія Черватюк – адвокаційна експертка БФ «Право на захист»

Вона також наголосила, що БФ “Право на захист” готовий надати експертну підтримку в розробці належного механізму для цього в разі необхідності, а також практичну допомогу адвокатам та юристам.

Ще на початку весни Уряд почав запровадження механізму збору та обліку інформації про нерухоме майно, що було пошкоджено або знищено внаслідок військової агресії Російської Федерації (далі – РФ). Такий механізм було встановлено Порядком подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 380 від 26.03.2022 р. (I). Відтоді Порядок зазнав певних змін, останні з яких набули чинності в серпні цього року (II). Тож, нижче ми розглянемо умови та механізм подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – інформаційне повідомлення), що діють на сьогоднішній день. 

1. Хто може подати інформаційне повідомлення?

Інформаційне повідомлення може подаватись визначеним Порядком колом фізичних та юридичних осіб, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – особи), з 19 лютого 2014 р., а саме:

1) фізичними особами, які є:

i. власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;

ii. членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;

iii. особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);

iv. спадкоємцями осіб, визначених у підпунктах і – ііі вище;

2) юридичними особами, які є:

i. власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;

ii. особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);

iii. об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;

iv. спадкоємцями осіб, визначених у підпунктах і – ііі пункту 1 вище;

v. правонаступниками осіб, визначених у підпунктах і – iv цього пункту 2.

УВАГА!  Далі ми розглядатимемо питання подання інформаційного повідомлення фізичними особами. Однак слід пам’ятати, що юридичні особи також мають право подавати інформаційне повідомлення. Механізм та особливості його подання юридичними особами встановлено Порядком.

2. Щодо якого нерухомого майна може подаватися інформаційне повідомлення?

Інформаційне повідомлення може подаватися щодо таких типів нерухомого майна: 

i. будівлі, споруди (у т.ч. спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового / нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);

ii. складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;

iii. об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

iv. складові частини об’єктів, визначених підпунктом ііі вище (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;

v. лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури);

що були:  

• знищені (стали непридатними для використання за цільовим призначенням) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним (знищене нерухоме майно);
• пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції (пошкоджене нерухоме майно).

Наведений перелік нерухомого майна, щодо якого може подаватися інформаційне повідомлення, є однаковим і для фізичних, і для юридичних осіб. 

УВАГА!  Зауважимо, що, з практичної точки зору, подання інформаційного повідомлення щодо всіх зазначених вище типів нерухомого майна буде залежати від технічних можливостей відповідних систем, через які подається інформаційне повідомлення. Так, на сьогодні мобільний додаток Дія надає можливість подати інформаційне повідомлення тільки щодо приватного будинку, квартири та житлового приміщення.

3. Як подається інформаційне повідомлення?

Фізичними особами інформаційне повідомлення подається:

i. самостійно особою:

• засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія);
• з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;

ii. через адміністратора центру надання адміністративних послуг (далі – «ЦНАП») або нотаріуса.

Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи!

4. Як подати інформаційне повідомлення через Портал Дія?

Для цього фізичній особі – громадянину України (самостійно, а не представнику) необхідно: 

i. встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, що підтримує використання такого додатку, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія (https://diia.gov.ua/);

ii. пройти необхідну електронну ідентифікацію та автентифікацію; 

iii. заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія та подати його. 

5. Як подати повідомлення через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса?

Для цього необхідно:

i. звернутись до адміністратора ЦНАПу або нотаріуса;

ii. адміністратор ЦНАПу або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

• встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
• заповнює інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія;
• роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

6. Коли інформаційне повідомлення вважається отриманим?

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим у день його подання і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія.

7. Які відомості повинно містити інформаційне повідомлення?

Інформаційне повідомлення, що подається фізичною особою, повинне містити такі дані:

1) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; 

2) у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) – реєстраційний номер облікової картки платника податків особи; 

у разі подання через Портал Дія – реєстраційний номер облікової картки платника податків особи або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від його прийняття та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті); 

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); 

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:

тип нерухомого майна;

загальну площу нерухомого майна (протяжність – для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;

адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;

інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини* (у разі потреби);

інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);

форму власності нерухомого майна;

наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини*;

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності).

Інформація, зазначена у підпункті 4 (відомості про нерухоме майно) цього пункту, отримується/ підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності).

УВАГА!  Особа є відповідальною за достовірність наданих в інформаційному повідомленні даних!

* Об’єкт чи пам’ятка культурної спадщини? 

За законодавством, об’єкт культурної спадщини – це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об’єкти (об’єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність (III). 

Поняття пам’ятки культурної спадщини є дещо вужчим. 

Пам’яткою культурної спадщини є:

• об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (ознайомитись з ним і перевірити, чи внесений до нього той чи інший об’єкт, можна на сайті: https://mkip.gov.ua/content/derzhavniy-reestr-neruhomih-pamyatok-ukraini.html), або 
• об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» (тобто до 12.07.2000), до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (IV).

8. Куди надходять відомості з інформаційного повідомлення після його подання?

Відомості з інформаційного повідомлення заносяться до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – Реєстр).

Його створення також передбачено Порядком для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про таке пошкоджене та знищене нерухоме майно. 

На підставі поданого особою інформаційного повідомлення в Реєстрі має автоматично реєструватись інформація про (і) пошкоджене та знищене нерухоме майно та (іі) осіб, чиє нерухоме майно було пошкоджено або знищено. Також Реєстр повинен містити інформацію про шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, однак така інформація має реєструватися в ньому визначеними Порядком  користувачами Реєстру. До них належить достатньо широке коло осіб, що включає виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад; військові адміністрації; низку міністерств; ЦНАПи; ДСНС; органи соціального захисту населення; оцінювачів майна; виконавців комунальних послуг; об’єднання співвласників багатоквартирних будинків; управителів багатоквартирних будинків, гуртожитків, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які забезпечують утримання відповідних будинків; а також інші державні органи за їх зверненням до держателя та на підставі рішення держателя.Створення та впровадження Реєстру в експлуатацію мало бути завершене Міністерством інфраструктури України ще наприкінці липня цього року. З невеликим запізненням, в кінці серпня 2022, вказаним Міністерством все ж таки було презентовано Реєстр (V).

Якими будуть наступні кроки?

Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380, якою затверджено Порядок, після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, до заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані фізичними особами відповідно до зазначеної постанови інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення:

• квартир, інших житлових приміщень в будівлі, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків;
• об’єктів будівництва (багатоквартирних будинків, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (за винятком світлопрозорих конструкцій та заповнення двірних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
• складових частини об’єктів, визначених попереднім абзацом (квартир, інших житлових приміщень в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна.

На сьогодні вищезазначений закон, який би визначав механізм надання компенсації за пошкодження або знищення нерухомого майна  внаслідок військової агресії РФ, прийнятий поки не був.  Тож, питання, яким саме буде механізм надання компенсації, поки залишається відкритим.  Не можна виключати, що він вимагатиме здійснення додаткових дій від заявників з метою отримання компенсації.

УВАГА! За інформацією Міністерства юстиції України (VI), подання інформаційного повідомлення не звільняє від необхідності подачі заяви до поліції про кримінальне правопорушення!

I https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF/ed20220811#n101
II https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/885-2022-%D0%BF#n2
III Ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14/ed20220531#Text
IV Ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14/ed20220531#Text
V https://mtu.gov.ua/news/33662.html
VI https://minjust.gov.ua/news/ministry/notariusi-mojut-podavati-vid-ukraintsiv-povidomlennya-pro-poshkodjene-mayno-cherez-portal-diya

Журі конкурсу опрацювало усі 94 заявки, що надійшли до Благодійного фонду “Право на захист” для участі у конкурсі мінігрантів на кращий соціальний проєкт! І сьогодні ми готові назвати переможців у Львівській, Чернівецькій та Вінницькій областях!

Варто зазначити, що переможців навіть більше, ніж планувалося – 15 замість 14! Ці громадські та благодійні організації – по п’ять у кожній з областей, отримають гранти на суму 2000 доларів на реалізацію своїх проєктів!

Адміністратор конкурсу зв’яжеться з кожним з грантоотримувачів телефоном протягом наступного дня щодо подальшої співпраці!

Нагадаємо, що ми шукали проєкти, спрямовані на покращення забезпечення та умов перебування в соціальних закладах, які опікуються вимушено переміщеними особами, людьми похилого віку, з особливими потребами, а також дітьми у Вінницькій, Львівській та Чернівецькій областях.

«До кінця жовтня переможці будуть втілювати свої проєкти в життя. Ми раді вітати ці активні громадські організації, а також заклади, які завдяки ним отримають необхідне обладнання, побутову техніку, матимуть облаштовані або відремонтовані приміщення для загального користування: кухні, душові кімнати тощо», – зазначила Іванна Герус, менеджерка проєкту БФ «Право на захист».

Проєкт реалізовується Благодійним фондом «Право на захист» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України та ACTED.

Нам стало відомо, що ім’ям Благодійного фонду “Право на захист” прикриваються шахраї, які під виглядом надання грошової допомоги, викрадають у людей дані банківських карток та знімають гроші з рахунків! Ми вже повідомили про це компетентні органи, проте дуже просимо вас: будьте обережними та уважними!

Благодійний фонд “Право на захист” НЕ співпрацює з ЖОДНИМ банком!

Ми НЕ реєструємо ОНЛАЙН!

Ми НЕ просимо вас писати/вбивати онлайн/говорити телефоном/в особистому чаті тощо ваш CVV- код! Це тризначний код, вказаний на зворотній стороні картки.

Ми НЕ консультуємо в особистих чатах, НЕ переводимо розмову в особисті повідомлення, НЕ дзвонимо вам з пропозиціями отримати допомогу!

Наші офіційні ресурси, де ви можете отримати консультації з отримання грошової допомоги:

телеграм-канал https://t.me/IDPhelpКонсультації виключно в цьому чаті! Ніяких особистих звернень!

Гаряча лінія партнера УВКБ ООН: 0 800 307 711. Дзвоните ви, а не вам!

Також ми зробили добірку “скрінів” повідомлень від шахраїв у телеграм-каналах, СМС та месенджерах про, так би мовити, грошову допомогу від ООН, Дениса Шмигаля, Ілона Маска, “Право на захист” тощо…. Усі вони від бота, який НІКОЛИ не зможе оформити вашу виплату, зате вкраде особисті дані! Перелік вичерпується виключно фантазією шахраїв! Пам’ятайте про правила безпечного спілкування в глобальній мережі!

1) НЕ переходьте сторонніми посиланнями та в жодному разі не вводьте особисті дані карток на таких сайтах! Навіть якщо вони візуально ідентичні справжнім сайтам банків, організацій тощо! Ви легко можете перевірити чи правдива інформація та сайт: просто зайдіть в пошуковик (наприклад, “гугл”), вбийте назву банку чи організації, під виглядом якої вам пропонують допомогу. Пошуковик видасть вам офіційний ресурс цієї установи! Перейдіть на нього, і ви побачите, як виглядає справжній сайт та посилання на нього (адресний рядок угорі екрана під іконками відкритих вкладок). Ви переконаєтесь також, що ніякої допомоги ця установа не надає або надає її зовсім за іншими умовами! Зрештою, завжди є можливість поспілкуватися зі співробітниками в чаті чи зателефонувати за вказаним контактним телефоном.

2) Не надавайте свій тризначний код CVV! Телефоном, повідомленням тощо!

3) Перевіряйте інформацію в офіційного джерела! Не поспішайте надавати будь-які свої особисті дані, якщо ви не впевнені, що спілкуєтесь з представником організації. Банківські установи не можуть і не мають пропонувати надання будь-якої міжнародної грошової допомоги! Як у цьому впевнитись – див. п.1.

4) Повідомляйте у кіберполіцію (0800 50 51 70) та правоохоронні органи (102) про будь-які спроби шахрайства!

Дякуємо вам за вашу пильність, обережність та довіру до нашого фонду! Бережімо себе та пам’ятаємо про правила кібергігієни! Не дамо шахраям жодного шансу пошити себе в дурні!