Аналітична записка щодо прав дітей, які отримали поранення, контузію або каліцтво внаслідок воєнних дій в Україні
ВСТУП
З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації майже кожного дня стає відомо про нові випадки поранення, контузії або каліцтва дітей внаслідок воєнних дій в Україні.
Статтею 38 Конвенції про права дитини, передбачено, що Держави-учасниці зобов’язані вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними. Однак воєнні дії Російської Федерації призводять до систематичного порушення прав дітей.
За інформацією Офісу Генерального прокурора України, станом на 15 червня 2022 року більше ніж 892 дитини постраждало в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації: 313 дітей загинуло і 579 було поранено. Встановити реальну кількість постраждалих дітей у зонах активних воєнних дій та на окупованих територій поки що неможливо.
Кожна постраждала дитина потребує відповідного лікування, реабілітації, психологічної підтримки та соціального захисту.
Метою цієї аналітичної записки є огляд вже наявного в Україні підходу щодо допомоги та захисту дітей, які отримали поранення, контузію або каліцтво внаслідок воєнних дій і пошук можливих шляхів його вдосконалення.
Визначення поняття “дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів”
До початку повномасштабного збройного вторгнення 24 лютого 2022 року, законодавство України вже містило норми щодо поняття “дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”.
Так, відповідно до Закону України “Про охорону дитинства” (далі – Закон), дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів – це дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні.
Згідно зі статтею 30-1 Закону, держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон.
Закон передбачає можливість отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
Серед різних підстав для отримання цього статусу є і отримання поранення, контузії або іншої шкоди здоров’ю.
Законодавство передбачає певні гарантії для дітей, які отримали поранення, зокрема право на медичну допомогу та деякі заходи соціального захисту, які будуть розглянуті нижче.
Право на медичну допомогу
Стаття 24 Конвенції про права дитини гарантує, що Держави-учасниці визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров’я. Держави-учасниці намагаються забезпечити, щоб жодна дитина не була позбавлена свого права на доступ до подібних послуг системи охорони здоров’я.
Статтею 49 Конституції України передбачено право кожного на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості коштом Державного бюджету України встановлюються Законом України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”.
Відповідно до Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення”, держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
У межах програми медичних гарантій держава гарантує повну оплату коштом Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням – медичної допомоги дітям до 16 років.
Програма медичних гарантій затверджується щорічно. Зокрема, програма медичних гарантій-2022 складається із 37 пакетів медичних послуг (повний перелік з відповідними специфікаціями за посиланням: https://contracting.nszu.gov.ua/vimogi-pmg-2022).
Окремих пакетів послуг для дітей, які отримали поранення, контузію, каліцтво від воєнних дій, на жаль, не передбачено.
Право на соціальний захист
На виконання частини шостої статті 30-1 Закону, Кабінетом Міністрів України розроблено порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів (далі – Порядок), який було затверджено постановою від 05 квітня 2017 року № 268.
Відповідно до Порядку, право на отримання статусу має дитина, яка внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, серед іншого, отримала поранення, контузію або каліцтво.
Порядок надає можливість отримати статус дітям з числа внутрішньо переміщених осіб та дітям, які проживають в населеному пункті, на території якого здійснювалася АТО і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Перелік таких населених пунктів затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275 та до нього не вносилися зміни після 24 лютого 2022.
Враховуючи вищезазначене, необхідно внести зміни до Порядку, які б враховували актуальні дані про те, де ведуться або велись бойові дії, або які є чи були тимчасово окупованими чи перебувають в оточенні/блокуванні, а також на деблокованих територіях.
Соціальний захист дітей, які отримали статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів
Найважливішим невирішеним питанням залишається належний соціальний захист та підтримка постраждалих дітей. Відповідно до законодавства, статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, навіть який було їй надано через отримане поранення, контузію, каліцтво, не передбачає надання жодних пільг та компенсацій, крім безкоштовного харчування в закладах освіти.
Так, у січні 2020 року Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб” передбачено, що діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Спеціального порядку забезпечення безкоштовним харчуванням таких дітей розроблено так і не було. Проте Міністерством освіти України надано роз’яснення, що фінансування безкоштовного харчування дітей з числа дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів в закладах дошкільної освіти та інших закладах освіти, має здійснюватися органами місцевого самоврядування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 “Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів”, як харчування “осіб інших категорій, визначених законодавством та/або рішенням органу місцевого самоврядування”.
Однак, покладання обов’язку щодо забезпечення таких дітей безкоштовним харчуванням органами місцевого самоврядування призводить до різного рівня такого забезпечення. Тому, необхідним є розроблення Кабінетом Міністрів України окремого порядку забезпечення безкоштовним харчуванням всіх дітей, які отримали статус, як це передбачено вищезазначеним Законом.
Водночас крім безкоштовного харчування, необхідно забезпечити належний соціальний захист таких дітей, адже саме лише отримання статусу без належних соціальних гарантій не надає жодної підтримки постраждалим дітям.
Статус дитини з інвалідністю внаслідок війни
Крім отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, деякі діти можуть отримати ще один статус. Мова йде про дитину, яка внаслідок отриманого поранення стала дитиною з інвалідністю.
У пункті 4 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” закріплено, що особи з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року – на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Такі особи, в тому числі й діти, мають право на пільги, передбачені статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Зазначені особи мають право на:
- пільги у сфері медицини (безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів, зубопротезування, забезпечення протезами, санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду, позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергова госпіталізація та ін.);
- пільги щодо оплати комунальних послуг;
- пільги у сфері праці (позачергове працевлаштування за спеціальністю відповідно до підготовки та висновків медико-соціальної експертизи, переважне право на залишення на роботі при скороченні, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів та ін.);
- пільги у сфері забезпечення житлом та авто (позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель та ін., позачергове безоплатне забезпечення автомобілем);
- пільги у сфері соціального захисту (позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду та ін.);
- право на державну цільову підтримку для здобуття ними та їх дітьми професійної (професійно-технічної), фахової вищої освіти.
Процедура отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 306 “Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я”.
Факт отримання поранення від вибухових речовин, боєприпасів на території проведення АТО/заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а з 01 грудня 2014 року – лише на контрольованій території та на лінії зіткнення встановлюється Міжвідомчою комісією з питань установлення фактів отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції. Комісія приймає відповідне рішення.
Важливо, що змін ні до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ні до вищезазначеної постанови, які б надали право на отримання статусу не лише особам, які отримали поранення на території проведення АТО/заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а іншим особам, які отримали поранення після 24 лютого 2022 року на інших територіях України, не внесено. Тобто фактично зазначені норми права не відповідають реальним подіям та не можуть бути застосовані до осіб, які отримали поранення не на території проведення АТО або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Крім того, оскільки статус особи з інвалідністю внаслідок війни поширюється і на дорослих і на дітей, то більшість пільг (наприклад, щодо оплати комунальних послуг, забезпечення авто тощо), передбачених Законом, не є актуальними для дітей. Спеціальних же пільг для дітей з-поміж таких осіб не передбачено.
Пільги та компенсація дітям, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів
У цьому розділі йдеться про постраждалих дітей, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб і яким встановлено гарантії, передбачені статтею 10 Закону Україн предметів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року “Про протимінну діяльність в Україні”, а також Порядком надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних року № 1020.
Закон передбачає забезпечення дітей:
- компенсацією за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічною допомогою на оздоровлення (дітям з інвалідністю до 18 років, яким встановлено інвалідність унаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами);
- проходженням постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (процедура отримання реабілітації та відшкодування проїзду та проживання законодавством не встановлена);
- позачерговим обов’язковим забезпеченням постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
- виплатою постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”.
Отримання компенсації
Для отримання компенсації необхідно:
- отримати копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю”, в якій має бути встановлено зв’язок інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами;
- не пізніше ніж через 60 календарних місяців звернутись до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у м. Києві державних адміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг – до центрів надання адміністративних послуг з заявою.
Компенсація виплачується одноразово. Розмір компенсації становить:
- дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років – у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
- дитині з інвалідністю до 18 років – у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
Отримання допомоги на оздоровлення
Призначення постраждалій особі допомоги на оздоровлення проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад на підставі заяви, поданої постраждалою особою або її законним представником до 15 жовтня поточного року за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.
Документи, які додаються до заяви – аналогічні тим, що подаються для отримання компенсації.
Допомога на оздоровлення надається особам кожен рік, за умови якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку/путівку на оздоровлення/будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки/компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічну допомогу на оздоровлення коштом державного або місцевого бюджетів.
Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується в розмірі округлених 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
Позачергове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти
Відповідно до пункту 10 Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 року № 305, першочергово до державних (комунальних) закладів дошкільної освіти зараховуються, зокрема, діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, а також діти, які мають право на першочергове зарахування до закладів освіти відповідно до закону.
Під час подання заяви про зарахування дитини до державного (комунального) закладу дошкільної освіти один з батьків або інший законний представник дитини повинен пред’явити оригінал документа, що підтверджує право на першочергове зарахування дитини, та зазначити його реквізити у заяві.
Після зарахування до державного (комунального) закладу дошкільної освіти дітей, які мають право на першочергове зарахування, здійснюється зарахування на вільні місця інших дітей, батьками або іншими законними представниками яких подано в установленому порядку заяви про зарахування.
Отримання державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років у підвищеному розмірі
Частиною 2 статті 2 Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” передбачено, що розмір державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, інвалідність яких пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, з урахуванням всіх надбавок, підвищень та інших доплат, у тому числі передбачених Кабінетом Міністрів України, підвищується на 50 відсотків розміру державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років на підставі документів, визначених Кабінетом Міністрів України. Зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, отриманим дитиною з інвалідністю до 18 років, встановлюється лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура отримання зазначеної допомоги передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 79 “Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”.
З вищезазначеного можна зробити висновок, що дитина, яка отримала поранення від вибухонебезпечного предмета, має право на отримання як статусу дитини з інвалідністю внаслідок війни та відповідних пільг, так і на отримання гарантій як дитина з інвалідністю до 18 років, якій встановлено інвалідність внаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами.
Висновки
Законодавство України надає право дитині, яка отримала поранення, контузію, каліцтво на декілька різних за своїми підставами та порядком набуття статусів з відповідними гарантіями:
1) дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;
2) дитина з інвалідністю внаслідок війни;
3) дитина з інвалідністю внаслідок одержаних на території України ушкоджень здоров’я, спричинених вибухонебезпечними предметами, та;
4) дитина з інвалідністю.
При цьому жоден з них не надає достатнього релевантного переліку пільг та гарантій.
Тобто, на сьогодні, законодавство України не містить єдиного підходу щодо захисту дітей, які отримали поранення. Крім того, більшість наявних гарантій не мають практичного застосування через відсутність порядку їх реалізації або невідповідність сучасним реаліям.
На практиці, лише діти, які отримали інвалідність мають доступ до соціальних, медичних, реабілітаційних прав тощо. При цьому процедура отримання інвалідності є тривалою та подекуди неможливою через бойові дії.
Однак постраждалі діти вже зараз мають отримати належну та вчасну підтримку від держави. Зокрема:
- запровадження для дітей, які отримали поранення, контузію, каліцтво внаслідок воєнних дій, одноразової грошової допомоги;
- усунення “категоризації” та запровадження єдиного підходу в забезпеченні прав дитини, яка отримала поранення, контузію, каліцтво, незалежно від отримання інвалідності;
- розробити та затвердити порядок забезпечення безплатним харчуванням постраждалих дітей;
- розробити та затвердити порядок проходження безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації таких дітей;
- скасувати пільги, які є неактуальними для дітей (зокрема, частина пільг, передбачених статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) та запровадити окремий, актуальних для них перелік гарантій та пільг;
- затвердити для дітей, які отримали поранення, контузію, каліцтво внаслідок воєнних дій окремий пакет медичних послуг, передбачивши надання розширеного переліку необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів.
