Зробити пожертву
Укр / Eng

Місяць: Вересень 2020

30.09.20

БФ «Право на Захист» запрошує до участі в конкурсі з відбору провайдера щодо надання послуг створення графічного відео. Просимо надіслати вашу цінову пропозицію беручи до уваги наступне:

Технічні (якісні) вимоги до товару та послуг

Технічне завдання з виготовлення графіки:

Графічний відеоролик у форматі відео-інфографіки з елементами анімації, який пояснює що являє собою процедура визнання особою без громадянства в Україні, основні її вимоги та елементи.

Тривалість 3 хвилини.

Сценарій для відео має бути створений на підставі вже готового тексту

Вимоги до проекту

1. Графічний відеоролик надається у форматі:

  • Full HD 1920х1080P, 25 FPS , uncompressed +alpha, File AVI, WAV 48000/16 bit
  • Повністю готовий проект Adobe After Effect,   де кожний елемент замовлення/графіки є окремою композицію або окремим проектом, з можливістю редагування/заміни будь-якого елемента графіки.
  • відеостандарт XDCAM HD422

2. Якщо будуть використані якісь сторонні елементи графіки, звуки, шрифти тощо, виконавець має надати  ліцензію на використання (як додаток).

3. Якщо будуть використані якісь сторонні елементи графіки, звуки, шрифти тощо, виконавець має надати  ліцензію на використання (як додаток).

4. Покадровий текст сценарію  повинен узгоджуватись із замовником до початку реалізації проекту у графіці.

5. Графіка має бути оригінальною. Її елементи та дії, що відбуватимуться, повинні бути попередньо узгоджені із замовником. Ескізи надаються не пізніше, ніж через 10 днів з моменту підписання угоди.

6. Відео має супроводжуватись озвученими поясненнями та іншими звуками або музикою, які дотичні до мети відео. Музичне оформлення може бути офіційно куплене на музичних сайтах. Однак, до повного затвердження музичного оформлення замовнику треба надати кілька варіантів для узгодження темпоритму, стилю, динаміки і т. ін.

6. Графічний відеоролик повинен бути готовим не пізніше, ніж через 20 днів з моменту підписання угоди та переданий разом з проектами і авторськими правами.

Вимоги до кандидата

Наявність портфоліо аналогічних робіт.

Просимо надіслати пропозицію одразу у вигляді чіткої загальної ціни за вищевказані вимоги.

Оплата буде здійснюватися за безготівковим розрахунком.

Просимо надіслати Вашу пропозицію не пізніше 06 жовтня 2020 року на електронну адресу [email protected]

Ваша пропозиція буде розглянута протягом п’яти робочих днів, про результати буде повідомлено окремо. 

Якщо у Вас виникнуть питання, звертайтеся, будь ласка, до Ірини Куліковської за електронною адресою [email protected]

28.09.20

Фото з архіву БФ «Право на захист»

2 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 767, якою затвердив Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. На компенсаційні виплати у державному бюджеті у 2020 році для Донецької та Луганської областей передбачено 20 млн грн.   

Безперечно, цей механізм є довгоочікуваним та важливим, оскільки у людей, житло яких було зруйноване, вперше з’явилася можливість отримати належні компенсації від держави.  

Детальніше про те, як отримати компенсацію за зруйноване житло читайте у нашому новому матеріалі.

І етап

1. Постраждалі (власники зруйнованого або пошкодженого житла, внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації) подають до органів місцевого самоврядування/військово-цивільних адміністрацій (ОМС/ВЦА) за місцем розташування житла:

  • заяву про проведення обстеження житла (форма згідно з Додатком 2 до Постанови);
  • копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу й має відмітку в паспорті громадянина України;
  • нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності в постраждалого на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла,

Окремий пакет документів на кожен окремий об’єкт житла

2. ОМС/ВЦА приймають рішення про проведення обстеження житла протягом 5 календарних днів із моменту надходження заяви. Обстеження проводиться комісіями з обстеження житла, заявник або його представник може брати участь в обстеженні, здійснювати фото- та відеофіксацію обстеження житла.

3. Обстеження житла в строк не більше 30 календарних днів із моменту прийняття відповідного рішення. У разі, якщо доступ до житлового об’єкту обмежений або ускладнений, Комісія з обстеження проводить обстеження на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил. У разі відмови Командувача надати такий дозвіл строк на проведення обстеження тимчасово припиняється до моменту отримання відповідного дозволу Командувача або зняття встановлених обмежень.

4. Комісія складає акт обстеження житла у двох примірниках із зазначенням стану житла: зруйноване чи пошкоджене. У разі, коли житло є пошкодженим, зазначається чи воно придатне або непридатне для проживання.

5. Протягом 3 робочих днів із моменту проведення обстеження житла безоплатно та за наявності підстав ОМС або ВЦА видають довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.

Перед тим, як подати документи для отримання компенсації постраждалий повинен:

  • зареєструвати припинення права власності (для реєстрації припинення права власності до державного реєстратора необхідно подати правовстановлюючі документи та акт обстеження, складений Комісією з обстеження житла);
  • забезпечити наявність банківського рахунку (реквізити банківської картки/карткового рахунка в банку, на яку/який буде перераховуватися компенсація).

ІІ етап

1. Постраждалі, їхні законні представники або представники, які діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності подають до ОМС/ВЦА:

  • заяву в довільній формі про виплату грошової компенсації, у якій зазначається, що заявник не звертався за виплатою до інших ОМС/ВЦА;
  • копію довідки про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
  • копію акта обстеження житла;
  • інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням.

Спосіб подання документів:

  • особисто або через представника;
  • за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення);
  • через центр надання адміністративних послуг (у разі наявності).

2. ОМС/ВЦА формує та затверджує щомісяця до 5 числа списки постраждалих, які надсилає разом із наданими постраждалими документами департаментам соціального захисту населення Донецької та Луганської облдержадміністрацій.

3. Комісія з розгляду питань, пов’язаних із наданням грошової компенсації постраждалим приймає рішення про надання або відмову в наданні грошової компенсації (протягом 10 робочих днів із моменту отримання списку постраждалих; строк може бути одноразово продовжений не більш, як на 30 календарних днів).

4. Протягом 3 робочих днів із дати прийняття комісією рішень про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих або про відмову в наданні грошової компенсації із зазначенням підстав відмови департаменти соціального захисту населення надсилають копії рішень постраждалим та ОМС/ВЦА.

Підстави для відмови в наданні грошової компенсації:

  • встановлення обставин, які свідчать про подання постраждалим документів, що містять недостовірну інформацію;
  • повторного подання заяви постраждалим, якому раніше було виплачено грошову компенсацію або який уже включений у подання до Мінреінтеграції;
  • реєстрація постраждалим права власності на житло після моменту його руйнації, за винятком отримання житла в спадщину (крім випадку спадкування житла, яке було придбано спадкодавцем у зруйнованому стані, або отримання спадкодавцем за життя грошової компенсації за зруйноване житло), а також, за винятком, якщо постраждалий був зазначений, як власник житла під час першої реєстрації права власності.

5. Комісії формують узагальнений список постраждалих за результатами прийнятих рішень.

6. Не пізніше, ніж через 5 робочих днів із моменту отримання узагальненого списку постраждалих департаменти соціального захисту населення затверджують та надсилають на погодження до Мінреінтеграції подання, у якому зазначається узагальнений список постраждалих, обсяг необхідних коштів, інша інформація, на підставі якої прийнято рішення.

7. Пропорційно кількості постраждалих Мінреінтеграції розподіляє бюджетні кошти за областями, яким у порядку черговості відповідно до дати подання заяв, виплачується грошова компенсація.

8. Виплата грошової компенсації здійснюється департаментами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на банківську картку (картковий рахунок у банку) отримувача компенсації протягом 5 робочих днів із моменту надходження бюджетних коштів.

Розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла в регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).


ЗА ДОДАТКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ЗВЕРТАЙТЕСЯ:

«Гаряча лінія» БФ «Право на захист»: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

Автор фото в буклеті KutsVG/Depositphotos.com

24.09.20

Нещодавно спеціалісти БФ «Право на захист» спільно з Українським фондом соціальних інвестицій розпочали роботу над програмою «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування». І вже встигли презентувати низку напрацювань представникам місцевої влади в регіонах, де мешкає велика кількість переселенців зі сходу. Тих, хто зараз потребує максимальної підтримки з боку держави та громад. 

Проблема, що потребує комплексного підходу

Житло для внутрішньо переміщених осіб – одна з тих проблем, над розв’язанням якої БФ «Право на захист» працює впродовж уже шести років. Ми намагаємося допомогти людям, які внаслідок конфлікту на сході залишилися без даху над головою, всіма доступними для нас способами: від адвокатування змін до законодавства до надання юридичної допомоги переселенцям. 

Головна мета нашого нового спільного проєкту полягає в сприянні створенню житла для ВПО (житлових будинків, окремих квартир) та покращення інфраструктури об’єктів соціальної сфери (шкіл та дошкільних навчальних закладів) у громадах, які приймають ВПО. Але на цьому етапі нам вкрай важливо інформувати представників громад, самих переселенців про актуальні житлові програми, умови участі та перспективи розв’язання цієї проблеми. Органи ж місцевої влади отримають допомогу в розробленні програм, зміцненні співпраці з громадою та бізнесом для поліпшення умов надання соціальних послуг громадам.

До проєкту долучилися 12 громад, які приймають ВПО, у Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях та у підконтрольних уряду України районах Луганської та Донецької областей.

Організація перших заходів у містах України

Початковим етапом реалізації цієї програми є презентація збірки зразкових документів для створення фонду житла для внутрішньо переміщених осіб. Перші з заходів відбулися 22 та 24 вересня 2020 року у Дніпрі та Запоріжжі.

Презентацію в Дніпрі було організовано 22 вересня для представників органів місцевого самоврядування з міст Кривий Ріг та Першотравенськ (Дніпропетровська область). А вже 24 вересня команда нашого Фонду вирушила до Запоріжжя, куди було запрошено представників органів місцевого самоврядування з Мелітополя, Комиш-Зорянської ОТГ, Гуляйполя та Маріуполя (Запорізька та Донецька області).

Під час заходів Ганна Аладжальян, головна консультантка з розвитку громад Східного регіонального представництва УФСІ, привітала учасників та представила партнерів УФСІ – БФ “Право на захист”, який і буде надалі співпрацювати з представниками органів місцевого самоврядування з вище перерахованих міст. Юлія Трало, координаторка юридичного напрямку БФ «Право на захист», надала учасникам інформацію щодо програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Фондом у межах проєкту  «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI». Мирослава Сущенко, керівниця Дніпропетровського та Запорізького регіональних офісів БФ «Право на захист», презентувала зразкові (модельні) документи для створення фонду житла для ВПО. За її словами, ці документи мають полегшити процес розробки документальної бази для створення та легалізації фонду житла для тимчасового проживання ВПО.

До пакета зразкових документів було включено, зокрема: програму з забезпечення ВПО тимчасовим та соціальним житлом, квартирами на вторинному ринку, які було передано в тимчасове користування, і квартирами на вторинному ринку з правом викупу; порядки забезпечення житлом зазначених категорій та порядки формування фондів житла; бальну систему для здійснення оцінювання і відбору ВПО.

У кінці вересня 2020 року схожі презентаційні заходи відбудуться в Харкові та Сєвєродонецьку. Про результати буде повідомлено додатково.

Матеріал підготовлено в межах програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування», яка реалізується Благодійним Фондом «Право на Захист» у рамках проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», який впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ/Фонд), що фінансується Урядом Німеччини через німецький банк розвитку KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW).

23.09.20

Із середини серпня в смт Станиця Луганська розпочала роботу юристка проєкту «Гуманітарний захист і допомога особам, які постраждали від конфлікту на сході України», який реалізується за підтримки NRC i ECHO. Це означає, що ще більше людей, які опинилися в важкій ситуації та потребують кваліфікованої юридичної допомоги, отримають її вчасно та безкоштовно.


Те, що поблизу КПВВ «Станиця Луганська» запит на такі послуги є доволі високим, підтверджує і статистка: щодня там до нашого спеціаліста звертаються понад 20 осіб. Часто людей цікавлять доволі типові питання, відповіді на які можна було би надавати в форматі групових консультацій. Проте в умовах карантину — попри наш великий досвід групової роботи — реалізувати це неможливо. Адже здоров’я та безпека наших клієнтів та колег є пріоритетом. Тому наразі колега надає перевагу індивідуальним консультаціям або проводить зустрічі за участю обмеженої кількості учасників.

Тематика звернень

З моменту введення карантинних обмежень однією з найгостріших проблем для людей, які звертаються по допомогу до наших спеціалістів, лишається питання перетину КППВ — зокрема, оформлення електронного дозволу, зокрема. Зазвичай, простої юридичної консультації та рекомендацій замало. Нашій колезі часто доводиться проходити крок за кроком всю процедуру збору та подання потрібних документів разом з людьми, які звернулися по допомогу.

70-річний чоловік, який має тяжкі захворювання, їхав до НПУТ на лікування. Перед виїздом з дому він пересвідчився в наявність електронної перепустки. Але в момент перевірки документів на КПВВ виявилося, що термін її дії закінчився. Самотужки подати заявку до КГ чоловік не міг. Тож наша колега, аби розв’язати проблему, допомогла відсканувати документи, скласти заявку на прискорення оформлення перепустки — та відправити їх.
Жінка супроводжувала з НПУТ доньку для отримання паспорту громадянина України вперше. Повернутися на окуповану територію донька могла лише оформивши електронну перепустку, проте родина не мала доступу до мережі інтернет. Звернувшись до нашої колеги, вони отримали необхідну допомогу — та вже за 2 години перетнули КПВВ.

Жінка 75 років поверталася з НПУТ. На тимчасово непідконтрольній території їй «допомогли» оформити електронну перепустку. За гроші. А вже на КПВВ, діставшись зони контролю, жінка дізналася, що перепустки не має… І звернулася до “Права на захист”.

Звичайно, процедура перетину КПВВ — це тільки одне з безлічі питань, консультацію щодо яких можна отримати, звернувшись до нашої колеги на місці. Крім того, вже найближчим часом плануються візити до сіл Станично-Луганського району Луганської області.

Пропоновану публікацію розроблено в рамках здійснення гуманітарної діяльності за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації жодною мірою не відображає офіційну точку зору Європейського Союзу. Європейська Комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що міститься в цьому матеріалі.

22.09.20

У липні до регіонального адвоката дніпровського офісу БФ «Право на захист» В’ячеслава Стасюка зателефонував місцевий колега, який провадить приватну практику. Він неодноразово брав участь у заходах, організовних БФ «Право на захист», відтак був обізнаний із нашою роботою і знав, кому ми допомагаємо.

Попри те, що дніпровський офіс організації не бере в роботу нових справ, колегу попросили взятися за одну, вкрай цікаву.  А справа от яка. Валентина Андріївна (ім’я та по батькові змінені) є внутрішньо переміщеною осібою з інвалідністю 2 групи та має тяжке хронічне захворювання. Жінку хотіли притягти до адміністративної відповідальності за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за те, що вона нібито порушила умови самоізоляції.

З 2014 року Валентина Андріївна разом зі своїми батьками мешкає переважно у м. Дніпрі в неофіційно орендованій квартирі, але в Луганську в них залишилася квартира. Це помешкання родина почергово відвідує для його збереження від знахабнілих злодіїв, які обкрадають житло переселенців на непідконтрольній уряду України території (далі – НПУТ).

Коли в Україні запровадили карантинні обмеження, Валентина Андріївна перебувала саме в Луганську, отже упродовж тривалого часу не мала змоги повернутися до своєї родини. За першої ж нагоди, коли з боку НПУТ Луганської області відкрилася лінія розмежування, жінка виїхала до смт Станиця Луганська. Під час проходження прикордонного контролю її зобов’язали пройти двотижневу самоізоляцію за адресою проживання у м. Дніпрі. Для контролю на її телефон встановили додаток «Дій вдома». На жаль, під час реєстрації в цьому додатку була допущена помилка, а тому він почав працювати некоректно.

Тож, перебуваючи за місцем самоізоляції, пані Валентина не змогла належним чином відреагувати на п’ять повідомлень у додатку щодо перевірки відповідності фотографії її обличчя еталонній світлині, зробленій під час встановлення мобільного додатку, та геолокації мобільного телефона в момент фотографування. Щодо жінки  склали протокол про адміністративне правопорушення за ст.44-3 КУпАП.

Самостійно захищати себе Валентина Андріївна не могла – вона не є юристкою та за станом здоров’я не розповіла би все судді під час засідання. Коштів для оплати послуг адвоката не мала, а розмір штрафу, що загрожував їй за цією статтею, становив від 17 000 грн до 34 000 грн, яких у неї не було. Жінка перебувала у вкрай пригніченому стані.

Наш адвокат взявся за цю справу, ретельно вивчив нормативну базу, яка регулює такі правовідносини та наявну судову практику. Крім того, разом із пані Валентиною зібрав всі необхідні та достатні докази для висновку про її невинуватість. Наприклад, була підготовлена роздруківка електронної переписки зі службою підтримки додатку щодо його некоректного функціонування. Також була вивчена вся переписка жінки з чат-ботом, яка підтверджувала, що вже в день приїзду Валентини Андріївни до Дніпра і в день надходження першого повідомлення про необхідність перевірки фотографії та геолокації мобільного телефона, вже були негаразди.

Судове засідання у справі відбулося 13 серпня. Під час засідання наш адвокат надав усі необхідні пояснення замість Валентини Андріївни, яка через хвилювання майже нічого не могла пояснити судді. Також до суду були подані усі необхідні докази для прийняття законного та справедливого рішення у справі. 

Тож по закінченню засідання суд проголосив постанову: «Провадження по адміністративній справі… закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення».

18.09.20

До вашої уваги – піврічний звіт БФ «Право на захист» «Моніторинг КПВВ на сході України»(січень – червень 2020 року). Звіт містить результати опитування, що проводилося на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) між контрольованою та неконтрольованою урядом України територією (ПУТ та НПУТ) протягом першого півріччя 2020 року. У зв’язку з карантинними обмеженнями звіт містить дані опитування з 1 січня по 17 березня.

ГОЛОВНЕ:

  • У рамках заходів, спрямованих на припинення поширення COVID-19, з 17 по 22 березня люди мали можливість перетину лінії розмежування тільки у напрямку своєї прописки – НПУТ або ПУТ. Починаючи з 22 березня, КПВВ повністю призупинили свою діяльність. Відтоді лінію розмежування перетнули приблизно 14 000 осіб.
  • 9 червня Україна повідомила про відновлення роботи КПВВ в Донецькій області з 10 червня, після того, як вони були закриті майже на три місяці. Проте, станом на кінець червня, всі чотири КПВВ залишаються закритими з обмеженими винятками на перетин, оскільки де-факто влада НПУТ заборонила перетин лінії розмежування. Водночас на КПВВ «Станиця Луганська» (Луганська область) ще з початку карантину була можливість перетину лінії розмежування за заздалегідь узгодженим списком перетинаючих.
  • Можливість складання зовнішнього незалежного тестування (ЗНО), залишається проблемою для дітей, які проживають на НПУТ, через складну процедуру перетину лінії розмежування. В той час як, близько тисячі подали заявки на складання ЗНО, лише понад 300 осіб перетнули лінію розмежування з 16 червня. Нещодавно прийнятий закон спрямований на поліпшення ситуації: діти з НПУТ зможуть вступати до українських ВНЗ без проходження ЗНО.
  • Люди, яким вдалося здійснити перетин лінії розмежування у бік ПУТ, постали перед труднощами через проблеми з додатком «Дій вдома». Зокрема, ті хто має застарілі моделі телефонів та/або користувачі Київстар мали чимало проблем пов’язаних з технічними питаннями. Нестабільний Wi-Fi на КПВВ «Новотроїцьке», також, здебільшого ускладнював ситуацію. Крім того, представники ДПСУ на КПВВ «Станиця Луганська» помилково вимагали від людей підтвердити місце самоізоляції і завантажити «еталонну» фотографію безпосередньо на КПВВ, що згодом призвело до проблем з геолокацією. Люди, які не змогли встановити додаток, мали змогу переночувати у ДСНС наметі, та як правило, розв’язували проблему з додатком на наступний день, або вони були відправлені на обсервацію.
  • Люди, які перетинають лінію розмежування з боку НПУТ до ПУТ в Донецькій області, повинні мати відповідну прописку на ПУТ. Крім того, вони зобов’язані підписати документ на КПВВ (НПУТ) про неповернення на НПУТ до закінчення там карантину. До того ж люди які перетинають лінію розмежування з боку ПУТ до НПУТ повинні бути відправлені на двотижневу обсервацію, без будь-яких альтернативних варіантів самоізоляції.
  • Впровадження карантинних обмежень призвело до різкого скорочення кількості перетинів. Люди, які проживають на НПУТ не мають можливості отримати пенсії та соціальні виплати, свідоцтва про народження та смерть, придбати ліки тощо. Мешканці ПУТ що виїхали з яких-небудь особистих питань на сторону НПУТ до запровадження карантину, також не можуть повернутися додому. Возз’єднання сім’ї та доступ до місця проживання та/або лікування також є проблемами для значної кількості людей.
  • У період з 1 січня по 17 березня 67 134 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска». Станом на 17 березня транспортні послуги були припинені у зв’язку з введенням карантинних обмежень. З 17 по 20 березня більшість служб призупинили свою роботу на всіх КПВВ: представники Координаційної групи, медичні представники, транспорт, в тому числі соціальний автобус на КПВВ «Станиця Луганська». У червні транспортні послуги були поновлені та станом на кінець місяця, загальна кількість перевезених осіб становить 69 405.
  • Монітори БФ “Право на захист” повідомили про п’ять осіб, що померли на ПУТ у першій половині 2020 року, та ще один смертельний випадок на НПУТ, згідно з даними з відкритих джерел. Попередня причина смерті у більшості випадків, була пов’язана з серцевими захворюваннями.

Піврічний звіт «Моніторинг КПВВ на сході України» доступний українською й англійською.

18.09.20

Введення карантинних обмежень на контрольних пунктах в’їзду-виїзду на лінії розмежування призвело до масштабних негативних наслідків. І хоча перше півріччя 2020 року відзначилося різким скороченням кількості перетинів КПВВ, як влада, так і пересічні громадяни зіштовхнулися з низкою нових проблем гуманітарного характеру, досвіду вирішення яких в Україні досі не було. 

Про це йшлося під час презентації результатів моніторингу роботи п’яти діючих КПВВ на сході за перше півріччя 2020 року. Дослідження було проведено за підтримки УВКБ ООН.

Як зауважила Ноель Калхун,  заступниця Представника УВКБ ООН в Україні, регулярні звіти, які за підтримки УВКБ ООН готують спеціалісти БФ ”Право на захист”, дають можливість порівнювати, як місяць за місяцем змінюється ситуація на КПВВ. “Цього разу це було особливо важливо для нас, — наголосила пані Калхун. — Адже ще на початку року все було зовсім по-іншому. Тоді ми фіксували велику кількість перетинів та значне покращення інфраструктури на КПВВ, розв’язання певних проблем, як-от перевезення товарів тощо — все змінювалось на краще. Проте з початком карантину КПВВ закрились майже без попередження, люди не встигли зорієнтуватися”. Тоді гуманітарні організації та місцева влада об’єдналися аби допомогти тим, хто того потребував. 

Влітку КПВВ частково відновили пропуск, але, на думку  пані Калхун, це призвело до другої хвилі проблем. Серед них: нехтування людьми рекомендацій щодо дотримання соціальної дистанції, правил гігієни, проблеми з додатком “Дій вдома” тощо. Дехто змушений був залишитися ночувати просто неба — в очікуванні дива.

КПВВ під час карантину

Слова пані Калхун підтверджують дані дослідження БФ “Право на захист”. Його було підготовлено за результатами  опитувань людей та моніторингу 5 діючих КПВВ протягом першого півріччя 2020 року . “Наші  монітори опитали 5 785 осіб, які перетинали лінію розмежування на початку року. Крім того наші представники продовжували здійснювати  виїзди на КПВВ і під час карантину та фіксували все, що відбувалось на КПВВ”, — розповіла Дар’я Румянцева, аналітикиня БФ “Право на захист”. Отримані дані дали змогу як досліджувати системні проблеми, які  спостерігалися на КПВВ до середини березня, так і відстежувати зміни  щодо ситуації з перетином КПВВ після введення карантинних обмежень.

Як показали результати дослідження, попри те, що кількість людей, яка перетинала КПВВ протягом першого півріччя 2020 була (а це  2 мільйони  642 тисячі осіб) в три рази менше показника за аналогічний період 2019 року —  гуманітарна ситуація там не покращилась. Зокрема, серед проблем на КПВВ, з якими найчастіше стикалися люди впродовж карантину, Дар’я Румянцева назвала непрозорість та неналагодженість механізму перетину в нових умовах; відсутність вільних місць в обсерваторах поблизу КПВВ “Станиця Луганська”; постійні проблеми з додатком для самоізоляції “Дій вдома”, фінансову скруту та  через неї вимушене проживання на території КПВВ. Крім того, часто люди не були належним чином забезпечені продуктами харчування, медикаментами, засобами гігієни. 

Заходи безпеки чи порушення прав людини? 

Вимушеним бранцям КПВВ — особам, які не могли перетнути  КПВВ під час карантину,  консультації також надавали юристи БФ”Право на захист”. Як зазначила Юлія Трало, координаторка з питань надання правової допомоги Фонду, в умовах пандемії людям важко зорієнтуватися, що є з боку держави кроком по забезпеченню безпеки населення, а що є порушенням прав людини. 

Хоча нормативна “карантинна” база змінюється та швидко вдосконалюється, проте  держава  не готова визнавати  помилки щодо власних дій та їхніх наслідків для громадян. Зокрема, юристи ”Право на захист” говорять  про факти  порушення права на інформацію, права на приватне сімейне життя та свободу пересування.

Тож наразі в судах Донецької та Луганської областей перебуває п’ять справ, пов’язаних з порушенням прав людини під час перетину КПВВ в карантин,  дві справи передано до ЄСПЛ. Інтереси позивачів в усіх цих випадках представляють юристи БФ “Право на захист”. 

“У контексті карантинних обмежень ми, правозахисники, керуємось головним принципом дотримання справедливого балансу між загальними та індивідуальними інтересами. Держава, встановлюючи низку обмежень задля захисту здоров’я населення, повинна також думати й про особливості дотримання прав окремих категорій населення, яким такими заходами може бути завдана серйозна шкода”, — зазначила  Юлія Трало.

Під час дії карантинних обмежень  додаткове навантаження лягло і на місцеву владу. Зокрема, йдеться про розв’язання питань обсервації тощо.  Проте, зазначила Тетяна Тараненко, заступниця керівника профільного департаменту Донецької обласної державної адміністрації, попереду ще багато роботи. Особливо, якщо зважити на те, що ситуація з рівнем захворюваності в країні погіршується — і найближчим часом чекати зняття карантинних обмежень не доводиться. 

Проте правозахисники вкотре наголошують на тому, що готуватися до повного відкриття КПВВ потрібно вже сьогодні. Адже в будь-якому випадку це потягне за собою певну кількість проблем. Як-от збільшений наплив людей (серед яких левову частку складатимуть люди старшого віку) тощо. “Сподіваємось, що вже найближчим часом КПВВ відновлять роботу, — підсумувала Ноель Калхун. — І наша задача — зробити все можливе, аби це було максимально безпечно для всіх”.

З результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.

16.09.20

Згідно з постановою КМУ від 27 серпня 2020 року, якою внесені зміни до постанови КМУ № 641 від 22 липня цього року в’їзд на територію України іноземцям та особам без громадянства заборонений до 00 год 00 хвилин 28 вересня 2020 року. При цьому Постановою визначені категорії осіб, для яких передбачений особливий порядок перетину ним державного кордону та на яких заборона не розповсюджується. На жаль, у цьому переліку відсутні особи, які мають на меті звернутися із заявою про надання статусу біженця, або особи, що потребує додаткового захисту. 

БФ «Право на захист»  висловлює  глибоке занепокоєння ситуацією, що склалася із громадянами Білорусі, які мають на меті потрапити на територію України у зв’язку із ситуацією, що склалася у країні їх громадянської належності. Ми б хотіли нагадати, що серед осіб, яким може бути відмовлено в перетині кордону, можуть бути шукачі захисту.

Водночас заяви посадових осіб держави створюють певне нерозуміння щодо застосування цієї Постанови. Так, Міністр Закордонних справ Дмитро Кулеба у своєму зверненні у засобах масової інформації зазначив: «Хочу наголосити, що громадяни Білорусі, які будуть прагнути в’їхати на територію України, намагаючись уникнути тієї кризи, яка розгортається в сусідній, дружній нам країні, користуватимуться преференційним режимом, і Державна прикордонна служба розглядатиме їхні запити і надаватиме дозволи на в’їзд».

Звертаємо увагу, що чинна постанова Кабінету Міністрів України, або будь-який інший нормативно правовий акт не передбачають особливу процедуру перетину державного кордону для громадян Білорусі в умовах загальної заборони в’їзду для іноземців на територію України до 28 вересня 2020 року.

Більше того,  прес-секретар Державної прикордонної служби України Андрій Демченко підтвердив це у своєму зверненні: «У разі гуманітарних підстав, голова Державної прикордонної служби може затвердити окреме рішення. У резолюції немає окремої категорії про білоруських громадян, але є перелік винятків, якими вони можуть скористатися. Якщо говорити про преференції, українські прикордонники зі свого боку не перешкоджатимуть білоруським громадянам перетинати кордон. Але слід розуміти, що окремої категорії громадян Білорусі не встановлено.​​»

Нагадаємо, що відповідно до ч. 1 ст. 5  чинного Закону України «Про статус біженців або осіб, які потребують додаткового захисту», особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, перетнула державний кордон України в порядку, встановленому законодавством України, повинна протягом п’яти робочих днів звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таким чином, громадяни Білорусі, в тому числі ті, що мають на меті звернутися до Державної міграційної служби України з метою отримання захисту  можуть бути не допущені на територію України через загальну заборону в’їзду для іноземців, передбачену  постановою КМУ від 27 серпня 2020 року. Вважаємо таку ситуацію недопустимою та такою, що вимагає негайного вирішення.

БФ «Право на захист» уже більше 10 років надає юридичну допомогу біженцям, особам, що потребують додаткового захисту, а також шукачам захисту – особам, що виявили бажання звернутися із заявою про надання статусу біженця, або особи, що потребує додаткового захисту.

Наш Фонд готовий надати правову допомогу особам, що бажають звернутися із заявою про надання статусу біженця, або особи, що потребує додаткового захисту. Наші контакти:

  • м. Харьків, вул. Мала Гончарівська, 28/30 (2 поверх); +38 057 751 17 64; +38 094 811 17 63; (9:00 – 18:00)
  • м. Львів, вул. Шота Руставелі, 13, офіс, 10; +38 093 023 08 55; +38 032 276 19 21; (9:00 – 18:00)

Якщо вас затримали або ви знаходитесь у пункті пропуску (на кордоні) та бажаєте звернутися за захистом в Україні, але вас не пропускають – терміново звертайтеся на гарячу лінію БФ БФ «Право на захист» (тел. +38 093 038 95 62).

15.09.20

Пропонуємо до вашої уваги щомісячний звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за серпень 2020 року, підготовлений БФ «Право на захист». Він ґрунтується на даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Тож головні спостереження серпня:

Станом на кінець серпня три з чотирьох КПВВ у Донецькій області залишаються закритими. КПВВ «Новотроїцьке» – єдине КПВВ в Донецькій області, де можна перетнути лінію розмежування за заздалегідь погодженими списками осіб. Перетин триває щопонеділка та щоп’ятниці. Таким чином, у серпні за такими списками було дев’ять так званих «коридорів». Загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування в Донецькій області, становила 1 026 осіб у напрямку підконтрольної уряду України території (ПУТ) та 1 797 – у напрямку непідконтрольної території (НПУТ). Умови перетину ті ж самі, що і в минулому місяці: для того, щоб отримати дозвіл на в’їзд чи виїзд до НПУТ, потрібно потрапити в певний список за складною процедурою подання документів до надзвичайного штабу боротьби з поширенням COVID-19 (НПУТ) електронною поштою або телеграм-каналом. Крім того, за словами людей, яким вдалося здійснити перетин з боку НПУТ до ПУТ, вони були зобов’язані підписати документ на КПВВ (НПУТ) про неповернення на НПУТ до закінчення там карантину. Окрім того, люди, які перетинають лінію розмежування з боку ПУТ до НПУТ повинні бути відправлені на двотижневу обсервацію без будь-яких альтернативних варіантів самоізоляції.

У Луганській області на КПВВ «Станиця Луганська» в серпні загальна кількість людей, які здійснили перетин лінії розмежування, становила понад 25 000 осіб у напрямку ПУТ та понад 22 000 осіб – у напрямку НПУТ (дані про загальну кількість перетинів протягом робочих днів були отримані від ДПСУ). На КПВВ «Станиця Луганська» перетин до НПУТ можливий за наявності прописки НПУТ в Луганській області. Тож зі спрощенням процедури перетину лінії розмежування потік людей збільшився, що призвело до черг в першій половині дня протягом усього місяця: в окремі дні черги сягали близько 1 500 осіб у напрямку ПУТ. В результаті збільшеної кількості перетинів, високого температурного режиму і черг, протягом серпня понад 30 осіб знепритомніли. У червні були поновлені транспортні послуги електромобіля від НУО «Проліска».

Протягом серпня 14 149 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська».

Більше інформації ви знайдете у документі за посиланнями: українською та англійською.