БФ «Право на захист» надає безоплатну правову допомогу шукачам притулку, біженцям, особам без громадянства та документів, внутрішньо переміщеним особам та постраждалим внаслідок конфлікту.
Місяць: Січень 2021
29.01.21
Після початку подій на сході України у 2014 році тисячі людей зіткнулися з проблемою отримання соціальних виплат. Ті, що залишилися на ТОТ більше не могли отримувати гроші, які вони все життя активно сплачували у вигляді податків, ставши заручниками ситуації в зоні, де неможливо проводити фінансові операції відповідно до до законодавства України.
Зі схожою ситуацією зіткнулися і внутрішні переселенці – люди, яким довелося покинули зруйновані рідні міста та майно та переїхати до інших регіонів України. На жаль, через присутність великої кількості формальних процедур, вони часто не можуть або не знають як отримати пенсії та виплати, гарантовані державою.
Вчора, 28 січня координаторка з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист» Юлія Трало в ефірі програми «Ціна питання» розповіла про особливості виплати пенсій жителям тимчасово окупованих територій (ТОТ) в умовах карантинних обмежень, пов‘язаних з поширенням коронавірусу. Зокрема, було обговорено і такі питання:
Яка наразі ситуація з соціальними виплатами жителям непідконтрольних територій та внутрішньо переміщеним особам?
Чи є перспектива подальшої реновації та модернізації КПВВ у зв‘язку з зменшенням потоку людей після введення карантинних обмежень?
Як надалі вирішуватиметься питання заборгованості пенсійних виплат жителям ТОТ?
Яким чином люди можуть відстояти права на належні пенсійні виплати у судовому порядку?
Вмикайте відео та слухайте запис ефіру на Youtube!
Нагадуємо, що колеги нашого Фонду щочетверга о 10:00 долучаються до прямого ефіру на UA:Українське Радіо Голос Донбасу. Слухайте наживо!
Частоти:
Луганська область
Сватове 103,5 МГц
Лисичанськ 105,9 МГц
Білолуцьк 101,9 МГц
Марківка 102,9 МГц
Зоринівка 100,1 МГц
Біловодськ 102,1 МГц
Широкий 99,5 МГц
Станиця Луганська 89,3 МГц
Бахмутівка 104 МГц
Троїцьке 102,1 МГц
Донецька область
Бахмут 87,9 МГц
Краматорськ 90,4 МГц
Гірник 95,7 МГц
Єлизаветівка 95,3 МГц
Волноваха 100,3 МГц
Маріуполь 88 МГц
Дякуємо Сергію Бондарчуку та колективу радіо за цікаву та продуктивну дискусію про дійсно важливі та актуальні для громадян України питання!
28 січня БФ «Право на захист» було проведено вебінар «Компенсація за зруйноване житло. Практичні аспекти реалізації механізму надання грошової компенсації». Захід було реалізовано в межах проєкту NRC_ECHO за підтримки Норвезької ради у справах біженців в Україні.
Спікерами виступили юриски офісу БФ «Право на захист» в м. Курахове Поліна Горелік та Алла Щербина. Під час онлайн-заходу були розглянуті такі питання:
Чим врегульоване питання отримання компенсації за зруйноване житло?
Хто може отримати компенсацію за житло, зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру?
Як реалізувати своє право на отримання компенсації?
Як діяти у разі відмови в наданні компенсації?
До заходу долучилися зацікавлені темою особи, а також бенефіціари, чиї житлові будинки (квартири) було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру.
Запис онлайн-заходу доступний для перегляду на Facebook та YouTube:
Висловлюємо щиру вдячність всім, хто мали нагоду долучитися до вебінару!
Пропонуємо вам переглянути відео та ознайомитися з результатами діяльності Фонду в межах проєкту!
28.01.21
25 та 26 січня командою експертів з розвитку потенціалу БФ «Право на захист»було проведено вебінари з міжнародних стандартів захисту населення.Онлайн-заходи реалізованоу межах проєкту «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні»
Особлива увага була приділена покращенню розуміння представниками місцевих органів влади гуманітарних принципів та стандартів захисту цивільного населення в умовах надзвичайних ситуацій. Крім того, серед кола питань обговорювалась й роль міжнародних та гуманітарних організацій під час надзвичайних ситуацій.
Учасники вебінарів поділились своїм професійним досвідом в контексті надзвичайних ситуацій. До заходів долучилися представники місцевих органів влади та державних установ, що займаються питаннями зменшення ризиків у Волноваському районі. Зокрема, серед учасників – співробітники управління соціального захисту Волноваського району та Вугледарської ОТГ, Центру соціальних служб дітей та молоді, Територіального центру соціального обслуговування, Служби у справах дітей, Вугледарського відділення поліції, а також представники Петрівської, Чермалицької, Новоселівської, Новотроїцької громад.
Проєкт «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення в Східній Україні» фінансується USAID, зокрема, його Бюро з Гуманітарної Допомоги, і реалізується з 2019-го року 3Р Консорціумом, який очолює міжнародна неурядова організація ACTED.
Яка різниця між статусами шукача захисту та особи, яка потребує додаткового захисту? Як оскаржити рішення про відмову у визнанні біженцем? Які права має людина, яку визнано особою без громадянства (ОБГ)? Як підтвердити належність до громадянства України?
Вичерпні відповіді на ці та інші запитання відтепер можна знайти у брошурі «Правовий захист шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства в Україні». Її розробила команда БФ «Право на захист» спеціально для юристів та адвокатів, які працюють або починають працювати зі справами шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства.
Брошура допоможе систематизувати знання та навички у сфері захисту прав вищеперерахованих категорій населення. На сторінках посібника кожен правозахисник знайде для себе практичну інформацію, яку необхідно знати в разі надання юридичної допомоги клієнтам. Брошура має два розділи з відповідними підрозділами.
Розробники сподіваються, що інформація, зібрана в цій брошурі, буде корисною та цікавою для користування!
Пропонуємо до вашої уваги звіт «Постанова КМУ #767: виклики та перешкоди для участі у програмі», підготовлений БФ «Право на захист».
Звіт ґрунтується на результатах опитування щодо намірів, викликів та перешкод, пов’язаних із участю в програмі грошової компенсації (допомоги) постраждалим за зруйноване (пошкоджене) житло відповідно до Постанови КМУ №767.
Додаткова інформація була зібрана під час численних моніторингових візитів до населених пунктів Донецької та Луганської областей, які відбувалися у жовтні-грудні.
Загалом було зібрано інформацію щодо 826 житлових об’єктів: 325 зруйнованих та 501 пошкоджено.
Також наші моніторингові та юридичні команди, беручі участь в деяких засіданнях комісій з розгляду відповідних питань у якості спостерігачів чи їх членів, мали змогу безпосередньо отримати інформацію щодо реалізації програми.
Фокусуючись на досвіді учасників, цей звіт доповнює опитування, проведене Агентством ООН у справах біженців (UNHCR) в листопаді 2020 року, присвячене аспектам роботи таких комісій, яке теж базувалося на спостереженнях БФ «Право на захист» та інших НУО, що брали участь в їх роботі.
БФ «Право на захист» ініціював дослідження, щоб зрозуміти відповідність програми потребам людей, які є її цільовою аудиторією, а також для того, щоб виявити потенційні підводні камені.
Ми вирішили звернутися до тих із наших бенефіціарів, які належать до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), людей, яких торкнувся конфлікт, та які, за повідомленнями, стикалися з проблемою зруйнованого чи пошкодженого житла.
Також було опитано потенційних вигодонабувачів, про яких вже було відомо моніторам та тих, кого виявили під час польових візитів. Інтерв’ю були проведені у період з жовтня по листопад в Донецькій та Луганській областях телефоном або під час очних зустрічей.
Наприкінці опитування деякі випадки були переадресовані до правової команди БФ «Право на захист» для подальшого супроводу. Таким чином, наша команда не тільки зібрала дані, але й оперативно надала допомогу тим, хто виявив бажання взяти участь в програмі, проте через деякі причини стикнувся зі складнощами в процесі.
Україна є державою-підписантом Конвенції про статус біженців ООН. Стаття 33 цього документа забороняє висилати або повертати біженців до кордонів країни, де їхньому життю чи свободі загрожуватиме небезпека через їхню расу, релігію, громадянство, належність до певної соціальної групи або політичні переконання. Цей принцип також відображений і в національному законодавстві України, зокрема, в Кримінальному процесуальному кодексі в розділі щодо екстрадиції.
В Україні заборонено:
висилати;
екстрадувати;
примусово повертати не тільки визнаних біженців, а й осіб, які звернулися за міжнародним захистом.
Якщо інша держава звертається до України з офіційним запитом на видачу, то обов’язково проводиться екстрадиційна перевірка. Повинно бути встановлено чи немає обставин, що перешкоджають видачі людини.
Якщо людина звернулася в Україні в міграційну службу із заявою на підтвердження статусу біженця або оскарженням негативного рішення за цією заявою, то цей факт повинен бути встановлений під час екстрадиційної перевірки. В такому випадку міграційна процедура буде основним аргументом для того, щоб не здійснювати екстрадицію.
Процедура екстрадиції складається з декількох етапів:
офіційне звернення до України іншої держави;
екстрадиційна перевірка;
прийняття рішення за запитом про видачу (яке може бути оскаржене в суді);
екстрадиція/видача особи іншій державі.
Складність процедури вимагає кваліфікованої правової допомоги.
Якщо ви є шукачем захисту і маєте обґрунтовані побоювання, що вас можуть видати іншій країні, обов’язково повідомте про це своєму юристу. У разі початку процедури екстрадиції, правова допомога є вкрай необхідною.
15 січня наші монітори розповіли про ускладнення у реалізації нових правил. Вже у п’ятницю 22 січня не всі охочі що перетинали лінію зіткнення через КПВВ “Новотроїцьке” мали можливість зробити експрес-тест на виявлення коронавірусної інфекції, адже наявні тести закінчились ще до кінця робочого дня.
«Люди, які слідують з ОРДО, вже знають про можливість здати експрес-тест та фактично не перебувати на самоізоляції, тож частіше звертаються до медпункту на КПВВ. 22 січня медики використали всі тести, які в них на цей день були в наявності. Вистачило їх не на всіх.» – повідомили у коментарі Вільному радіо спостерігачі БФ “Право на захист”.
23 грудня 2020 р. Уряд вніс зміни до Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 582 від 26 червня 2019 р. (надалі – «Порядок»). Зміни набули чинності 30 грудня 2020 р.
Команда БФ «Право на захист» проаналізувала документ. Тож на які зміни обов’язково необхідно звернути увагу?
1. Скасування вимог щодо строку перебування особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб
Скасування вимог щодо строку перебування особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі — «Інформаційна база») у певному органі соціального захисту населення, як однієї з передумов одержання житла для тимчасового проживання, може вважатись однією з найбільш вагомих змін, внесених до Порядку.
Згідно з вимогами попередньої редакції пункту 6 Порядку, внутрішньо переміщена особа повинна була звертатись із заявою щодо взяття її на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (далі — «Облік»), до відповідного уповноваженого органу в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, у якому вона перебуває на обліку в Інформаційній базі протягом року. Так само, попередня редакція абзацу другого пункту 1 Порядку передбачала можливість надання внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї житлового приміщення за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування відповідних органів, у яких вони перебували протягом року на обліку.
Наразі внутрішньо переміщені особи можуть ініціювати процес взяття на Облік та одержання житлового приміщення для тимчасового проживання, не чекаючи рік перебування на обліку в Інформаційній базі у відповідному органі соціального захисту населення.
Чи змінюються також умови щодо місця надання житла? Ні, умови щодо місця звернення із заявою для взяття на Облік та території надання житлового приміщення не зазнали змін.
Як і раніше, згідно з пунктом 6 Порядку, заява подається «до відповідного центру надання адміністративних послуг або відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — відповідної військово-цивільної адміністрації (далі — уповноважені органи) у межах території обслуговування органу соціального захисту населення, у якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб».
Аналогічно, абзац другий пункту 1 Порядку й сьогодні встановлює, що житлове приміщення внутрішньо переміщеним особам надається «за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, у яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб».
Крім цього, згідно з пунктом 2 Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 582 від 26.06.2019 р., зміни до якого в подальшому не вносились, «житлові приміщення з фондів повинні відповідати санітарним і технічним вимогам та розташовуватися в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району в місті, селища, села) за місцем фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи».
Отже, виходячи зі вказаних положень Порядку, територія надання тимчасового житла внутрішньо переміщеним особам усе ще залишається обмеженою й безпосередньо залежить від території обслуговування органів, у яких вони перебувають на обліку в Інформаційній базі. Надання їм можливості отримувати житлові приміщення в будь-якому населеному пункті України, де є відповідні приміщення, вимагатиме внесення додаткових змін до законодавства.
2. Збільшення строку прийняття рішення про взяття внутрішньо переміщених осіб на Облік
Встановлений пунктом 18 Порядку строк прийняття уповноваженими органами рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на Облік / відмову у взятті на Облік було збільшено. Якщо раніше такий строк становив 10 днів, то зараз відповідне рішення приймається уповноваженим органом протягом 30 календарних днів із дня подання висновку житлової комісії з обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам (надалі — «Комісія») щодо відповідної особи.
3. Зняття внутрішньо переміщеної особи з Обліку
Одним із важливих нововведень є доповнення Порядку положеннями, які передбачають підстави зняття внутрішньо переміщеної особи з Обліку.
Згідно з пунктом 20 Порядку, підставами для зняття внутрішньо переміщеної особи з Обліку є:
заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з Обліку;
зміна особою місця проживання;
скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на Облік.
Особливу увагу в цьому випадку слід звернути на питання невчасного отримання ордеру та неповідомлення про поважні причини, що не дають внутрішньо переміщеній особі отримати ордер.
Згідно з Порядком, рішення про зняття з Обліку повинне містити підстави для цього та може бути оскаржено в судовому порядку.
Водночас, невирішеним залишається питання повідомлення внутрішньо переміщеної особи про зняття її з Обліку. На відміну від положень пункту 19 Порядку, що чітко визначають строк та спосіб повідомлення особи про прийняте щодо неї рішення про взяття на Облік / відмову у взятті на Облік, Порядок не встановлює спосіб та строки для повідомлення особи про її зняття з Обліку. Врегулювання цього питання потребуватиме внесення наступних змін до Порядку.
4. Питання одержання ордеру
Позитивний вплив матимуть зміни до пункту 30 Порядку стосовно розширення кола осіб, яким може бути вручено ордер на житлове приміщення. Якщо раніше Порядок передбачав його отримання лише переселенцем, на ім’я якої він виданий, зараз ордер також може бути вручено уповноваженому представнику внутрішньо переміщеної особи на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.
З іншого боку, нові положення, внесені до пункту 30 Порядку, також передбачають, що «коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа — на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік». Це також є підставою для проведення засідання Комісії з питання надання відповідного житлового приміщення іншим внутрішньо переміщеним особам.
Поважними, згідно з Порядком, визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.
5. Критерії пріоритетності надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень
Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень визначається за кількістю балів, що набере відповідна особа/сім’я, згідно зі встановленою Порядком системою нарахування балів. Як і раніше, бали нараховуються за передбаченими Порядком критеріями, що поділяються на пріоритетні, бали за якими нараховуються на сім’ю за найвищим показником (наприклад, сім’ї з двома дітьми — 26 балів; сім’ї з однією дитиною — 25 балів; сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, — 24 бали), та загальні, бали за якими нараховуються за наявності відповідних підстав (наприклад, багатодітні сім’ї — 2 бали на сім’ю; сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, — 2 бали на сім’ю; особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб, — 3 бали на особу).
Водночас, внесені до пункту 25 Порядку зміни передбачають, що рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.
Вартозазначити, що встановлення окремими уповноваженими органами різних додаткових загальних критеріїв потенційно може призвести до відсутності рівності в підходах до внутрішньо переміщених осіб у державі та надання переваг одним категоріям осіб перед іншими.
6. Продовження строку користування житловим приміщенням
Як і раніше, згідно з пунктом 32 Порядку, житлові приміщення надаються внутрішньо переміщеним особам у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.
Для цього внутрішньо переміщена особа має звернутися до уповноваженого органу із відповідною заявою (назву заяви було змінено на «заява про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб»), до якої додають документи згідно з пунктом 8 Порядку.
Строк звернення з відповідною заявою було змінено. Тепер внутрішньо переміщена особа має подавати таку заяву уповноваженому органу не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування житловим приміщенням (раніше вона подавалася не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку договору).
Комісія зобов’язана розглянути таку заяву не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору та письмово повідомити заявнику про зроблений нею висновок.Уповноваженим органом рішення про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб приймається на підставі висновку Комісії не пізніше закінчення строку дії відповідного договору (обмеження «протягом двох робочих днів… з дня отримання висновку комісії» було виключено).
7. Розширення переліку підстав для дострокового припинення надання житлового приміщення
Перелік підстав для прийняття Комісією рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення для тимчасового проживання ВПО, встановлений п. 45 Порядку, розширено й доповнено такою підставою:
— непроживання ВПО в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування. Цей факт підтверджується інформацією, отриманою від МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, інших органів виконавчої влади, про повернення особи на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзд за кордон
