Місяць: Травень 2017

Співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» юрист Ігор Пашнєв та монітори Алла Гуцол і Наталя Петрусенко провели безоплатну групову правову консультацію для переселенців, які проживають у садових товариствах у Станічно-Луганському районі.

На групову консультацію прийшло близько 80 переселенців. Це обумовленно тим, що  Управління соцзахисту населення Станічно-Луганської РДА припинило виплату адресної грошової допомоги ВПО, мофтивуючи свої дії Листом Мінсоцполітики №5276 від 9 квітня 2015 року в якому зазначено, що: «сім’я, яка перемістилася у межах області, має у своєму володінні будинок на тереторії, де органи влади здійснюють свої повноваження, права на призначення допомоги не має».

Такі дії Управління соціального захисту Станічно-Луганської райдержадміністрації  призвели до того, що майже 2000 осіб не отримують виплати адресної допомоги.

Юрист  Ігор Пашнєв докладно розповів про законодавство, що регулює ці питання, пояснив процедурні особливості та відповів на запитання присутніх.

Учасників групової консультації цікавили такі питання:

– особливості взяття на облік внутрішньо переміщених осіб

– адресна грошова допомога

– перевірки фактичного місця проживання згідно 365 постанови КМУ

Мешканці садових товариств підписали колективне звернення до Голови Луганської облдержадміністрації – керівника обласної ВЦА Гарбуза Ю. Г. з проханням вжити відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина та посприяти відновленню виплат адресної грошової допомоги  переселенцям.

До юристів Слов’янського офісу БФ «Право на захист» звернувся  Олег*, колишній шахтар.

Він був змушений покинути своє житло у Донецьку та переїхав у с.Новоолександрівка Покровського району. На початок 2016 року чоловік мав необхідний стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Однак на подану у вересні 2016 року заяву про призначення пенсії ВПО отримав відмову від Красноармійського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

За словами юриста Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Маргарити Оксаніченко, у своїй відмові УПФ посилалося на ненадання належних, з точки зору управління, довідок про пільговий характер роботи чоловіка, а саме довідку про трудовий стаж та довідку про заробітну плату. Не зважаючи на те, що Олегом були надані такі довідки, УПФ не прийняло їх до уваги, мотивуючи тим, що вони були видані в Донецьку у 2015 році, який на той час вже був тимчасово окупованою територією України.

Під час розгляду справи захисник відповідача адвокат Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Герман Петров спростовував доводи УПФ щодо недійсності довідок, виданих підприємством у Донецьку. Рішенням суду було скасовано рішення УПФ про відмову у призначенні  Олегу пенсії та зобов’язано Красноармійське об’єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області повторно розглянути заяву переселенця про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за його заявою, з урахуванням тих самих довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

БФ «Право на захист» закликає переселенців та осіб, які постраждали від конфлікту на Сході, звертатися по безоплатну правову допомогу до юристів та відстоювати за свої права.

 

*ім’я переселенця було змінене

25 травня Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист», перезентувала роботу фонду учасникам навчального візиту для представників громадських організацій, які працюють з населенням, що постраждало внаслідок конфліктів у Вірменії, Грузії та Північному Кавказу.

Навчальний візит проходить у рамках проекту «Подолаємо наслідки війни разом», що реалізується з серпня 2016 до жовтня 2018 громадською організацією «Німецько-Російський Обмін» (DRA e.V.) разом з українською організацією «Країна вільних людей» і фінансується Міністерством закордонних справ Федеративної Республіки Німеччини.

Олена Виноградова розказала про стан дотримання прав ВПО в Україні та адвокаційні зусилля БФ «Право на захист» у цій сфері.

Для переселенців, що мешкають у Дружківці, співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на Захист» провели групову юридичну консультацію.

Юрист БФ «Право на Захист» Наталія Аляб’єва зазначила, що більш за все ВПО хвилювало питання перетину лінії розмежування та часу  знаходження на контрольованій Урядом України території.

Тож переселенцям було роз’яснено, що часу, скільки людина повинна жити на підконтрольній території для того, щоб вважатися ВПО, немає.

На зустрічі також піднімалась велика кількість питань стосовно захисту інших прав ВПО, а саме фізичної ідентифікації в Ощадбанку, сімейних питань тощо.

Первинні консультації надавались одразу, а у випадках, які потребують більш детального вивчення чи вторинної допомоги, співпраця буде продовжена в індивідуальному порядку.

23 травня юридична команда БФ «Право на захист» у суді першої інстанції виграла судову справу щодо компенсації за зруйноване житло.

Валентина Петрівна* разом із важкохворим сином проживала у власному будинку в Ясинуватському районі Донецької області. Внаслідок обстрілів 16-19 січня 2015 року будинок та прилеглі господарські споруди були повністю зруйновані. У будинку знаходилось усе майно родини. Іншого житла у них немає. Тоді ж – 16 січня 2015 року – Валентина Петрівна та її син покинули зруйноване житло та переселилися у м. Покровськ, де до теперішнього часу орендують житло.

Юридична команда БФ «Право на захист» протягом 4 місяців проводила досудову підготовку до розгляду справи. За цей час юрист Маргарита Оксаніченко написала численні запити, звернення та інші документи. Розгляд судової справи тривав 7 місяців. У суді інтереси переселенки представляв адвокат Герман Петров.

Матеріалами справи підтверджено, що будинок переселенки був розташований у районі проведення антитерористичної операції, його було пошкоджено в період та внаслідок проведення АТО. Факт пошкодження будинку та висновок про те, що він непридатний для подальшої експлуатації, підтверджується відповідними актами.

Переселенка просила відшкодувати шкоду за кошти держави незалежно від її вини, що передбачено статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

23 травня 2017 року рішенням суду позовні вимоги переселенки було задоволено частково – у розмірі 826 тис. грн. Фактично суд призначив компенсацію безпосередньо за зруйноване житло, але не за майно, яке знаходилося всередині будинку. Ця сума має бути відшкодована за кошти державного бюджету. Якщо рішення суду не буде оскаржене, то воно вступить у законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Юристи підкреслюють, що справи про компенсацію за зруйноване житло є надзвичайно складними і, крім того, наразі не існує єдиного дієвого механізму виплати таких компенсацій. Тому кожне позитивне судове рішення по таких справах є дуже важливим. Адже відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

*Ім’я переселенки змінене із міркувань безпеки

Невдовзі після того, як новий Тимчасовий порядок перетину лінії зіткнення № 222-ог від 14.04.2017 відкрив громадянам можливість переміщення з тимчасово непідконтрольної території багатотоннажних транспортних засобів (вантажних автомобілів, автобусів тощо), до співробітників БФ «Право на захист» звернувся чоловік, в якого на непідконтрольній території залишились 2 таких транспортних засоби – 20-тонний автокран та 19-тонний самоскид.  Він захотів вивезти це майно на підконтрольну територію відповідно до нового порядку.

Ще у листопаді 2014 року Володимир* виїхав із Донецької області у Київ, де став на облік ВПО, і весь цей час він не міг вивезти ці два транспортні засоби – такої можливості просто не було передбачено Порядком.

12 травня у супроводі співробітників БФ «Право на захист» чоловік приїхав на КПВВ «Маріїнка», щоб дізнатися, як працює процедура на практиці. Виявилось, що представники Держприкордонслужби про новий Порядок знають, але ще ніхто не вивозив багатотоннажних транспортних засобів.

На КПВВ чоловік написав відповідну заяву, яку попередньо усно погодили представники фіскальної та Держприкордонслужби. Крім того, він з’їздив до Координаційного центру в  смт. Велика Новосілка, де також надали попередню згоду. Після цього чоловік вирушив на непідконтрольну територію, щоб забрати самоскид.

О 7 ранку 16 травня він на самоскиді прибув на «нульовий» блокпост, але далі його не пропустили. Довелося залишити транспортний засіб там і вирушити на КПВВ на автобусі. У пункті пропуску він повторно подав заяву, але її розгляд затягувався. О 10 ранку на КПВВ прибули співробітники БФ «Право на захист». Юрист Любов Лисенко звернулася до старшого цього прикордонного загону, який в свою чергу, знову зв’язався з Координаційним центром. Після цього Володимиру дозволили привезти самоскид з нульового блокпосту на КПВВ для огляду. Коли він привіз транспортний засіб на КПВВ, працівники фіскальної та Держприкордонслужби дуже ретельно оглянули самоскид. Врешті-решт, близько 14 години чоловіка на самоскиді пропустили на підконтрольну територію. Трохи згодом Володимир планує вивезти і автокран.

«Ми побачили, що Порядок працює і дійсно тепер можливо вивезти з непідконтрольної території важкі транспортні засоби, – зазначила Любов Лисенко, юрист БФ «Право на захист». –  Але процедура недосконала. Окрім того, що вона займає дуже багато часу і потребує багатьох погоджень, є ще й безпековий момент: чоловік був вимушений покинути самоскид на «нульовому» блокпості та поїхати писати повторну заяву, а в цей час міг початися обстріл та пошкодити власність переселенця. Крім того, новим Порядком не передбачено надання письмової відмови, немає журналу реєстрації заяв на перевезення важких транспортних засобів. У майбутньому це може призводити до складнощів, адже просто незрозуміло, як зафіксувати відмову у провезенні такого транспортного засобу і як її потім, у разі необхідності, можна оскаржити».

Тим не менш, правозахисники позитивно оцінюють це нововведення: переселенці нарешті зможуть вивезти із непідконтрольної території рухоме майно, чого не могли зробити протягом 3 років. Сподіваємося, що процедура отримання згоди на провезення таких транспортних засовів через КПВВ налагодиться і буде проходити швидше.

*Ім’я переселенця змінене із міркувань безпеки

У квітні 2017 року до Харківського офісу БФ «Право на захист» звернулась ВПО-інвалід 3 групи, яка проживає в одному із районних центрів Харківської області. Жінці ще в січні припинили виплати адресної допомоги у зв’язку з тим, що в неї у власності є квартира у Маріуполі.

Адвокат Оксана Желанова підготувала адміністративний позов про скасування рішення УСЗН та зобов’язання відповідача призначити та сплатити адресну допомогу з моменту її припинення.

Також за клопотанням адвоката суд своєю ухвалою надав позивачці відстрочення по сплаті судового збору – до моменту ухвалення рішення по справі. Оскільки м. Маріуполь включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого чинним Розпорядженням КМУ № 1275-р, 18 травня 2017 року районний суд Харківської області виніс постанову, якою позовні вимоги внутрішньо переміщеної особи було задоволено. Після набуття постановою законної сили позивачці буде виплачено щомісячну адресну допомогу за весь період.

Станом на 22 травня у черзі до центрального відділення Пенсійного фонду Маріуполя записані 490 переселенців. УПФУ може прийняти до 50 ВПО на день. Тому усі, хто записані до списку і хочуть зберегти своє місце у черзі, мають приходити на «перекличку» двічі на день – о 7 ранку та о 16:30 – щодня, навіть у вихідні. Виключення роблять тільки для тих, хто дуже погано себе почуває та не може приходити двічі на день через важкий стан здоров’я – такі переселенці можуть пройти «перекличку» за телефоном.

«Близько 70% ВПО у цій черзі не отримували жодних повідомлень, їм просто не прийшла пенсія за квітень-травень», – зазначила Віта Кулініч, монітор БФ «Право на захист», яка зараз знаходиться у центральному відділенні ПФУ.

Переселенці, які отримали повідомлення про блокування рахунку, вже були у відділенні Ощадбанку та розблокували свої картки.

Люди приходять до відділення ПФУ, щоб просто дізнатися, чому їм не прийшла пенсія і що робити для відновлення виплат. Правозахисники фіксують дуже низький рівень обізнаності переселенців про процедуру відновлення виплат. Працівники Пенсійного фонду пропонують заповнити стандартний бланк, але для цього треба відстояти чергу.

У вузьких коридорах центрального відділення Пенсійного фонду недостатньо місць для сидіння. Немає їх і перед входом у будівлю. Тож літні люди сидять, де прийдеться.

Супутньою проблемою великої черги є проблема ночівлі. Для багатьох знімати квартиру у Маріуполі – дорого. Деякі ВПО ночують у автомобілях, деякі – зупиняються у кімнаті відпочинку на залізничному вокзалі.

У самому відділенні Пенсійного Фонду зазначають, що причина таких великих черг у реорганізації та об’єднанні двох відділень ПФУ – центрального та Приморського – та скороченні кількості співробітників. Тепер ВПО, які зареєстровані у Приморському та Жовтневому районах, а також у м. Маріуполь, приходять до одного відділення, а обслуговує їх менша кількість співробітників ПФУ.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4907,4920,4921,4922″]