Місяць: Грудень 2022

Міністерство цифрової трансформації України продовжує вдосконалювати застосунок Дія та презентувало на порталі новий розділ Дія.Безбарʼєрність, який покликаний забезпечити рівний доступ до технологій для всіх та додати взаєморозуміння й людяності у спілкуванні з державою.

Дія. Безбарʼєрність був створений в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Швеції.

Розділ пропонує багато корисної інформації для усіх громадян, в тому числі вразливих груп населення, зокрема ВПО, людей з обмеженими можливостями та особливими потребами, батьків, літніх людей, шукачів роботи щодо державних публічних послуг, відповіді на які важко знайти на державних порталах.

Зі слів авторів, усі матеріали в Дія.Безбар’єрність розподілені за трьома форматами:

1. гіди – відповіді на питання (наприклад, як знайти першу роботу чи знятися з обліку ВПО);
2. інструкції – допомога з конкретними питаннями (наприклад, як підготуватися до виїзду за кордон чи отримати пенсію);
3. особистий досвід – історії людей (наприклад, людей, які змінили професію після 60).

В підтримку такої ініціативи Уряду, БФ «Право на захист» продовжує активну роботу в рамках проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні», що реалізується за підтримки Європейського Союзу спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Влітку за результатами проведеного БФ “Право на захист” опитування та відповідного дослідження, був опублікований звіт «Досвід користування публічними цифровими послугами», де ми наголошували на необхідності розробки та поширення інформаційних матеріалів з інструкціями щодо користування публічними цифровими послугами (у тому числі взяття на облік та оформлення допомоги ВПО, оформлення допомоги по безробіттю тощо).

Ознайомитись зі звітом можна за посиланням:
https://archive.r2p.org.ua/dosvid-korystuvannya-publichnymy-czyfrovymy-poslugamy/

135,8 тис. будівель – стільки об’єктів житлового фонду зруйновано або пошкоджено за період з 24 лютого по 1 вересня 2022 р. Такі дані надає KSE Institute. Через це перед багатьма українцями постало питання пошуку нового житла або тимчасового прихистку та забезпечення гідних умов проживання для себе і своїх родин. Для обговорення цих питань та спільного пошуку шляхів їх вирішення, 13 грудня в Києві БФ «Право на захист» провів круглий стіл, на якому об’єднали представників влади та суспільства.

На відкритті заходу Олександр Галкін, Президент БФ «Право на захист» зазначив, що з лютого цього року фонд продовжує ще більше підтримувати тих, хто опинився у скруті. Запрацювали програми надання психологічної, гуманітарної та грошової допомоги, монітори відстежують та аналізують інформацію про проблеми і потреби осіб, що розміщуються в місцях компактного проживання, а наші юристи продовжують надавати їм безоплатні консультації:

«Але ми маємо усвідомити, що надання виключно гуманітарної допомоги не вирішує  житлові проблеми на загальному рівні. Лише комплексний підхід та об’єднання зусиль для розв’язання житлових питань українців, можуть змінити ситуацію на краще. Ми сподіваємося, що проведення цього круглого столу стане ефективним механізмом обміну інформацією і надасть новий поштовх на шляху вирішення житлових питань не тільки ВПО, але й в цілому населення України, що постраждало від збройної агресії рф».

Немає однієї формули успіху, що забезпечила б всіх ВПО житлом

Сергій Комнатний, голова правління «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву» розповів про тимчасове житло для переселенців від Держмолодьжитла та можливості кредитування для вирішення житлових питань ВПО:  

«На системній основі ВПО мають змогу придбати власне житло за допомогою українсько-німецької програми “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб. За всіма програмами, починаючи з 2017 року (саме тоді внутрішні переселенці з’явилися у державній житловій політиці як окрема категорія) ми змогли забезпечити житлом 1768 сімей ВПО, я сподіваюся, до кінця року ця цифра дійде до 2000 сімей. Стале вирішення житлового питання вимагає великої кількості фінансів. Ми розуміємо, що сьогодні з бюджету ми не зможемо отримати достатньої суми і допомога донорських організацій тут важлива».

Сергій Комнатний також нагадав про пілотний проєкт надання ВПО тимчасового житла. За рахунок коштів на гуманітарні потреби сім’ї переселенців у чотирьох регіонах країни отримали 60 мебльованих квартир, оснащених всім необхідним для проживання. Керівник Фонду запропонував неурядовим інституціям підтримати проведення потужної міжнародної донорської конференції з метою залучення коштів до реалізації житлових програм для українців, що постраждали від війни.

Про середньострокові та довгострокові рішення в сфері житла говорила Христина Козак, радниця з питань розвитку УВКБ ООН. Вона пояснила, що довгострокові рішення – це той стан, коли ВПО може користуватися своїми правами та свободами без дискримінації, що пов’язана з переміщенням.

«Для когось це довгострокове житлове рішення буде досягнуте протягом року, для когось протягом 5 чи 10. На жаль, не має формули успіху, що змогла б забезпечити всіх однаковим видом житла та сказати, що це стале рішення, що допоможе особам не переміщуватися. Тому нам завжди потрібно враховувати потреби ВПО, їх критерії вразливості, спроможності їх забезпечити себе житлом, а також спроможності кожної громади, куди відбулося переміщення. Ми маємо зараз дивитися не лише на пошуки потенційно нових житлових рішень, а також звертати увагу на те, що вже діє та допомагати з фінансуванням наявних житлових рішень».

Фінансування житла під час повномасштабного вторгнення

Також під час круглого столу Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії розказав про оцінку втрат та потреб на відновлення житлової нерухомості. Про державний бюджет 2023, перспективи та очікування в сфері житлових питань розказала Анастасія Бурау, провідна юристка з питань адвокації БФ «Право на захист». 

«Державний бюджет є дефіцитним, і загальні видатки, передбачені на 2023 рік в більшому розмірі, ніж доходи. Найбільші цифри закладаються за ЗСУ, на оборону. Є програми і забезпечення ЗСУ, і підготовка кадрів, медичне забезпечення, будівництво та придбання житла для військових тощо. Підвищення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2023 року не передбачено».

Анастасія Бурау також розповіла про програми фінансування, доступні за новим бюджетом – «Надання пільгових іпотечних кредитів ВПО», «Надання пільгового довгострокового державного кредиту ВПО, учасникам проведення АТО та/або учасникам проведення ООС на придбання житла», «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла».

«Крім кредитних програм, закон “Про державний бюджет на 2023 рік” передбачає ряд субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплати грошових компенсацій за належне для отримання жилі приміщення для сімей захисників. Водночас в цьому році їх кошти були перерозподілені в резервний фонд, кошти з якого можуть використовуватися на потреби ЗСУ. Будемо дивитися, як ситуація розвиватиметься наступного року».

Також вона звернула увагу на відсутність в державному бюджеті субвенцій, що були б необхідні для формування фондів тимчасового житла.

Досвід громад у вирішенні житлових проблем ВПО

З лютого так званим гуманітарним хабом, що прийняв найбільшу кількість ВПО та релокованих підприємств, стала Львівщина. Вадим Табакера, заступник директора – начальник управління регіонального розвитку департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації, розказав про підходи до вирішення житлових проблем ВПО на обласному рівні.

«На сьогодні ми маємо 257 тисяч переміщених осіб, які постійно мешкають в області. Ми напрацювали базу 287 закладів соціальної сфери (це школи, садочки, лікарні, гуртожитки), що можуть бути перепрофільовані в тимчасове житло. Також є база з 1.8 тис. квартир, що збудовані та готові для проживання та квартир, які на завершальній стадії будівництва. Це дозволить нам забезпечити житлом понад 5 тисяч ВПО».

У Львівській області створили програму реалізації пріоритетних інфраструктурних об’єктів. В рамках цієї програми планується відновлення 30 об’єктів в громадах Львівщини, що створить додатково 3400 місць для переселенців. Як приклад – закинутий гуртожиток у Дрогобичі, що надав прихисток 150 ВПО.

Про житлові питання ВПО та шляхи їх вирішення також говорили представники міської влади Чернівців та Дрогобича, а Вікторія Золотухіна, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» розказала про досвід громад у розміщенні та забезпеченні житлом ВПО.

Загалом до заходу долучилися ще близько 60 учасників онлайн – через Zoom та трансляцію у Фейсбуці. Модерувала круглий стіл Тетяна Лузан, адвокаційна координаторка БФ «Право на захист».

Круглий стіл «Житлові проблеми ВПО: потреби, виклики та підходи до вирішення» організовано БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Минулого тижня у Стамбулі відбулись міжнародні консультації, які організували УВКБ ООН із представниками громадських організацій для створення та ефективного впровадження “Глобального альянсу з ліквідації безгромадянства”. Від нашого фонду в зустрічах взяла участь Софія Кордонець, менеджер проєкту з надання правової допомоги особам без громадянства.

Глобальний альянс це нова ініціатива, мета якого – до 2030 року вирішити проблеми безгромадянства за допомогою колективної багатосторонньої участі, враховуючи та поважаючи досвід осіб без громадянства й тих, хто були ними раніше.

Глобальний альянс буде запущений у 2024 році й розвиватиме конкретні досягнення, отримані в рамках Кампанії з подолання безгромадянства #IBelong. Він слугуватиме платформою для посилення колективних адвокаційних зусиль, каталізатором політичних зобов’язань для вирішення проблеми безгромадянста та прискорення впровадження конкретних рішень.

До Робочої групи Глобального альянсу увійшли представники організацій громадянського суспільства, наукових установ, релігійних організацій, ООН та інших міжнародних інституцій, а також особи без громадянства та колишні апатриди. Разом вони займаються розробкою ключових елементів альянсу: бачення та місії, структури управління, стратегії та робочого плану.

“Це був неймовірний досвід – два дні насичених обговорень майбутнього альянсу як механізму подолання безгромадянства із керівниками національних та регіональних організацій з усіх куточків світу, що опікуються проблемами осіб без громадянства й мають великий досвід та бажання робити ще більше і краще, щоб кожна людина у світі могла сказати – я громадянин та у мене є права! Це має бути дуже потужним альянсом, де всі об’єднаються – особи без громадянства, громадські організації та державні органи задля однієї спільної мети”, – поділилась враженнями від зустрічі Софія Кордонець.

Наш фонд в рамках проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні» провів дослідження на тему: «Електронна ідентифікація фізичних осіб: поняття, нормативно-правове регулювання, практичне застосування», та підготував аналітичний звіт.

Під час дослідження наша команда:

• визначила поняття електронної ідентифікації;
  
• встановила її взаємозв’язок з ідентифікацією фізичних осіб;
  
• з’ясувала, за допомогою яких засобів здійснюється електронна ідентифікація в Україні;
  
• вивчила корисний досвід Естонської Республіки у цій галузі;
  
• визначила сфери практичного використання електронної ідентифікації, важливі для осіб, які постраждали від воєнного конфлікту та інших вразливих груп населення;
  
• висловила актуальні пропозиції щодо перспективних напрямів розвитку публічних електронних послуг, які можна отримати з використанням електронної ідентифікації.

Проєкт «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні» реалізується спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю БФ «Право на захист», і ні в якому разі не може вважатися таким, що відображає точку зору Європейського Союзу.

Ознайомтесь з повним текстом звіту: