БФ «Право на захист» надає безоплатну правову допомогу шукачам притулку, біженцям, особам без громадянства та документів, внутрішньо переміщеним особам та постраждалим внаслідок конфлікту.
Місяць: Травень 2021
31.05.21
Героїні нашої сьогоднішньої історії, пані Катерині (ім’я змінене), майже 85 років. У вересні 2014 року в її будинок у селищі Тарамчук (Донецька область) влучив снаряд. Житло було вщент зруйноване.
Односельці, яких залишилося кілька десятків, допомогли жінці знайти тимчасовий прихисток, але жити поблизу території, де постійно тривають бойові дії, було нестерпно.
Вже тоді в Тарамчуці не було магазину і лікарні, води також не стало, тож іноді для власних потреб доводилося збирати дощову.
За певний час пані Катерина переїхала до іншого населеного пункту, подалі від обстрілів.
Оскільки на той час у державі не було закріпленої законом процедури виплати компенсації за зруйноване житло, все, що було у жінки, – акт про руйнування.
У середині 2020 року пенсіонерка прийшла до БФ «Право на захист» і за допомогою юристів звернулася до суду з позовною заявою, а вже за кілька місяців, у вересні, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову #767 «Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації».
Тож разом із клієнткою наша команда майже одразу подала всі потрібні документи для розгляду комісією. Уже цьогоріч пані Катерина отримала компенсацію.
Із 16 квітня 2021 року в Україні введено в дію процедуру визнання особою без громадянства (далі — ОБГ). Поступово починають приймати відповідні заяви в населених пунктах, де працює БФ «Право на захист» і де можна отримати юридичну допомогу з підтвердження громадянства або отримання офіційного статусу ОБГ.
Упродовж місяця в місті Києві адвокати БФ «Право на захист» допомогли пятьом особам звернутися за визнанням особою без громадянства, а 26 травня Державна міграційна служба (далі — ДМС) прийняла заяви від іще двох наших бенефіціарів у Луганській та Сумській областях. На жаль, ще не всі управління та підрозділи ДМС приймають заяви, але поступово така можливість відкривається для всіх регіонів України.
Пропонуємо ознайомитись із непростим шляхом до процедури визнання особою без громадянства чоловіка, заяву якого зараз розглядають у м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Валі народився в Таджикистані. У 1986 році приїхав на навчання в Луганську область, де, закінчивши профучилище, одружився, створив сім’ю та вирішив залишитися. До 1993 року він проживав із паспортом громадянина колишнього СРСР, який отримав ще в Таджикистані, але згодом його загубив. У 1993 році замість втраченого паспорта через брак бланків паспортів Валі отримав довідку з фотокарткою. Це пояснювали тим, що в 1993 році паспорти громадян СРСР зразка 1974 року вже не видавались, а бланків паспортів громадян України ще не було. З цією довідкою Валі прожив майже 30 років, а отримати паспорт громадянина України так і не зміг. ДМС відмовляла у цьому через не підтвердження громадянства України. Підставою відмов було те, що чоловік кілька разів змінював місце реєстрації і станом на 24.08.1991 року не був ніде зареєстрований.
Для підтвердження факту проживання в Україні у цей час Валі вирішив звернутися до нашої організації. Адвокат БФ «Право на захист» допоміг зібрати необхідні документи про проживання чоловіка, залучив свідків і подав заяву до суду про встановлення факту проживання на території України станом на 24.08.1991 року. Але Сєвєродонецький міський суд у задоволені заяви відмовив через брак доказів для встановлення цього факту. Суд апеляційної інстанції залишив рішення Сєвєродонецького міського суду без змін.
Не маючи підтвердження ані громадянства Таджикистану, ані України, Валі залишився без громадянства взагалі, але не мав офіційного підтвердження свого статусу.
Із прийняттям 24.03.2021 р. Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства, з’явилася велика надія на отримання такого статусу. Це дозволить людям, як Валі, скористатися багатьма правами: офіційно працевлаштуватися та укласти шлюб, придбати нерухомість або авто, отримати соціальний захист та медичну допомогу, вільно пересуватися та виїжджати за кордон тощо.
«Завдяки плідній співпраці з керівництвом і технічним можливостям програмного забезпечення Сєвєродонецького відділу УДМС України в Луганській області звернення Валі прийняли разом із документами та трьома свідками. Працівникам знадобилося майже 7 годин для належного оформлення його звернення. Чоловік отримав довідку про звернення за визнанням особою без громадянства, що підтверджує його перебування на території України на законних підставах упродовж усього терміну розгляду заяви, а це 6 місяців із можливістю продовження до 12 місяців», — розповідає адвокат БФ «Право на захист» Сергій Михайлов, який працює в проєкті з надання правової допомоги особам без громадянства.
«Ми вітаємо перших заявників, які скористалися правом звернення до ДМС для визнання статусу особи без громадянства. Ми чекали на цей момент уже багато років, і тепер із радістю можемо повідомляти нашим бенефіціарам, які довгі роки були невидимими, що вони – нарешті – можуть подати документи для розгляду та визначення свого статусу», — Софія Кордонець, проєктна менеджерка БФ «Право на захист».
Сподіваємося на швидкий та позитивний розгляд заяви Валі та всіх, хто потребуватиме визнання особою без громадянства!
17 травня 2021 року Держмолодьжитло розпочало приймання заяв від громадян про намір отримати пільговий кредит на придбання житла за рахунок грантових коштів Уряду Німеччини, що надаються через Кредитну установу для відбудови KfW [1].
Питання, що стосуються надання таких кредитів, були врегульовані Порядком пільгового іпотечного кредитування внутрішньо переміщених осіб за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), далі – «Порядок», та Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам” (далі – “Порядок використання коштів програми”), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 28 квітня 2021 р. [2] , що набула чинності 13 травня 2021 р.
Згідно з положеннями Порядку використання коштів програми, на надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам (далі – «ВПО») на придбання житла спрямовується частина коштів гранту у межах суми 24500000 євро. Головним розпорядником відповідних бюджетних коштів (в т.ч. за програмою “Надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам”) та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінреінтеграції.
Одержувачем бюджетних коштів та організацією-виконавцем проекту “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” є Державна спеціалізована фінансова установа “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”.
Умови та механізм надання пільгових іпотечних кредитів ВПО встановлюються Порядком. При цьому, їх слід чітко відрізняти від подібних процедур, встановлених Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання пільгового довгострокового державного кредиту внутрішньо переміщеним особам, учасникам проведення антитерористичної операції (АТО) та/або учасникам проведення операції Об’єднаних сил (ООС) на придбання житла (далі – «Порядок № 980»), затвердженим постановою КМУ № 980 від 27 листопада 2019 р.
Порядком встановлюється окрема і нова спеціальна процедура надання іпотечних кредитів ВПО за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою для відбудови (KfW), основні умови та стадії якої більш детально розглядаються нижче.
І. Умови надання кредиту
Порядок встановлює наступні загальні умови надання пільгових іпотечних кредитів для ВПО:
Кредит надається позичальникам за рахунок коштів гранту Державною спеціалізованою фінансовою установою “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” (далі – «фінансова установа»). Банком-агентом, який здійснює операції з обслуговування рахунків позичальників, на які зараховуються кредитні кошти згідно з Порядком, є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” (далі – «банк-агент»).
Право на отримання кредиту мають особи, на яких поширюється дія Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Водночас, ст. 1 вказаного закону встановлює, що ВПО є «громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації….». При цьому, згідно з п. 2 Порядку, «заявник – громадянин України, який має бажання подати заяву про намір отримати кредит». Таким чином, виходячи з наведеного визначення терміну «заявник» в Порядку, можна дійти висновку, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, та є ВПО, не матимуть можливості отримати пільговий іпотечний кредит згідно з Порядком. На підтвердження цього свідчить і форма заяви про намір отримати кредит, розміщена на сайті Держмолодьжитла (див. Крок 1 нижче), яка вимагає зазначити дані паспорту громадянина України.
Згідно з п. 5 Порядку, кредит є прямим, адресним (цільовим). Такий кредит здійснюється у межах наявних коштів гранту та надається лише один раз. Право на отримання кредиту вважається використаним з моменту зарахування коштів особі на її рахунок для цільового використання, відкритий у банку-агенті.
Кредит надається на строк до 20 років, але не більше ніж до досягнення позичальником пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Строк надання кредиту обчислюється з дати зарахування коштів кредиту на рахунок відповідної особи в банку-агенті.
Відсоткова ставка за кредитами встановлюється у розмірі 3 % річних на період дії кредитного договору.
Згідно з п. 4 Порядку, переможець (тобто кандидат, визначений шляхом випадкового вибору, який проводиться за допомогою генератора випадкових чисел із застосуванням програмного забезпечення, як такий, що отримає пільговий іпотечний кредит) не пізніше ніж у день укладення кредитного договору має внести на свій поточний рахунок, відкритий в банку-агенті, кошти в розмірі не менше 6 % вартості житла та кошти за площу та вартість житла, що перевищує нормативну, в разі її наявності. За бажанням переможця розмір власного внеску може бути збільшено.
Кредит надається виходячи: (і) з нормативної площі житла, яка становить 21 м2 загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 м2 на сім’ю, та (іі) з договірної вартості 1 м2 загальної площі житла для населеного пункту за місцем розташування об’єкта, на придбання якого надається кредит, але не більше граничної вартості 1 м2.
Гранична сума кредиту не може перевищувати суму, отриману шляхом множення: нормативна площа житла множиться на граничну вартість 1 м2.
За п. 4 Порядку, для розрахунку суми кредиту вартість 1 м2 загальної площі житла не повинна перевищувати граничну вартість 1 м2 житла. При цьому гранична вартість 1 м2 загальної площі житла не може перевищувати:
опосередковану вартість, яка визначається Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174 (далі – «опосередкована вартість»), збільшену в 1,75 раза – для міст Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова;
опосередковану вартість, збільшену в 1,5 раза – для міст – обласних центрів, міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб, а також населених пунктів, які розташовані на відстані до 15 кілометрів від меж м. Києва та обласних центрів;
опосередковану вартість, збільшену в 1,25 раза – для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис.;
опосередковану вартість у відповідній області – для інших населених пунктів.
Вартість об’єкта кредитування, що перевищує граничну суму кредиту, сплачується позичальником за власний рахунок!
Переможці самостійно обирають об’єкти, які можуть бути придбані за кошти кредиту. Згідно з Порядком, об’єктом кредитування може бути квартира у багатоквартирному житловому будинку або одноквартирний житловий будинок за умови, що такий багатоквартирний / одноквартирний житловий будинок прийнято в експлуатацію не більше ніж 35 років тому чи реконструйовано не більше ніж 25 років тому.
Крім цього, згідно з п. 7 Порядку, кредит надається за умови:
відсутності у переможця та у членів сім’ї [3] переможця на праві власності житлової площі (крім житлової нерухомості, що розташована на території, визначеній згідно з законодавством тимчасово окупованою територією, та на території населених пунктів, зазначених у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення).
підтвердження переможцем своєї платоспроможності.
Платоспроможність передбачає, що за умови сплати щомісячного платежу в рахунок погашення кредиту з урахуванням відсотків залишок середньомісячного доходу переможця та повнолітніх членів сім’ї не може бути меншим, ніж прожитковий мінімум (загальний показник), визначений законодавством на відповідний період, з розрахунку на кожного члена сім’ї (за винятком всіх обов’язкових платежів, податків і зборів).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», в 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлюється у розмірі з 1 січня – 2189 гривень, з 1 липня – 2294 гривні, з 1 грудня – 2393 гривні.
згоди на доступ фінансової установи до кредитної історії переможця та/або на передачу до бюро кредитних історій інформації про кредитний правочин з фінансовою установою;
внесення переможцем на особистий рахунок коштів в розмірі не менше 6 % вартості житла та коштів за площу та вартість житла, що перевищує нормативну, в разі її наявності, згідно з Порядком.
Також, відповідно до п. 8 Порядку, кредит не може бути наданий особам, які або члени сім’ї яких за рахунок бюджетних коштів отримали державну підтримку/грошову компенсацію/кредити на пільгових умовах на будівництво (придбання) житла.
Однак, дія таких обмежень не поширюється на випадки, коли за рахунок державної підтримки/грошової компенсації/кредитів на пільгових умовах збудовано/будувалося або придбано житло, доступ до якого обмежено та яке розташоване на території, що є тимчасово окупованою, та/або на території населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення.
При цьому, наведене вище формулювання залишає відкритим питання, чи постраждалі, якими було отримано грошову компенсацію згідно з Порядком надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженого постановою КМУ № 947 від 18.12.2013 р. (в редакції постанови КМУ № 767 від 02.09.2020 р.) можуть одержати пільговий іпотечний кредит згідно з Порядком.
Зазначена грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, та, відповідно, не повинна вважатись грошовою компенсацією на будівництво (придбання) житла.
Однак, не можна виключати, що на практиці при застосуванні положень п. 8 Порядку фінансовою установою та державними органами буде зайнято таку позицію, що кредит за Порядком не може бути наданий особам, які / члени сім’ї яких за рахунок бюджетних коштів отримали грошову компенсацію за житло, зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.
Про це свідчить і форма заяви про намір отримати кредит, розміщена на сайті Держмолодьжитла (див. Крок 1 нижче), що містить відповідне застереження: “Повідомляю (повідомляємо), що раніше за рахунок бюджетних коштів державну підтримку або грошову компенсацію, або кредити на пільгових умовах на будівництво (придбання) житла не отримував (не отримували).” Наступна практика застосування цих положень потребуватиме додаткового відстеження та аналізу.
ІІ. Процедура отримання кредиту:
Крок 1:подання заявипро намір отримати кредит
Заява про намір отримати кредит (далі – «заява») подається заявником:
під час особистого звернення до регіонального управління фінансової установи [4] або
в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, який адмініструється державним підприємством “Дія” (далі – «Портал Дія»).
Порядок не встановлює форму відповідної заяви, визначаючи лише перелік відомостей, які мають бути зазначені в ній, що включають, серед іншого, і регіон, в якому заявник бажає отримати кредит. Водночас, під час особистого звернення заявника заява має подаватись в паперовому вигляді за формою, розміщеною на веб-сайті фінансової установи:
Заява в електронній формі через Портал Дія подається до фінансової установи заявником, який пройшов автентифікацію з використанням інтегрованої системи автентифікації, кваліфікованого електронного підпису або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу заявника.
Крок 2:внесення до реєстру
Згідно з Порядком, реєстр становить реєстр кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту відповідно до поданих заяв, який формується фінансовою установою за допомогою програмного забезпечення та розміщується у вигляді електронної таблиці на її офіційному веб-сайті. В реєстрі кожному кандидату присвоюється індивідуальний номер.
Перед внесенням до реєстру фінансова установа перевіряє, зокрема, відповідність заявника та членів його сім’ї вимогам п. 8 Порядку (щодо отримання заявником / членами сім’ї заявника за рахунок бюджетних коштів державної підтримки/грошової компенсації/кредитів на пільгових умовах на будівництво (придбання) житла).
Повідомлення про включення заявника до реєстру (відмову у включенні до реєстру) надсилається заявнику одним із доступних способів, що зазначений ним у заяві, зокрема засобами телефонного зв’язку або на адресу електронної пошти. В разі подання заяви в електронній формі, повідомлення про прийняття відповідного рішення фінансової установи надсилається заявнику програмними засобами Порталу Дія.
Інформація про включення заявника до реєстру також розміщується наступного робочого дня на веб-сайті фінансової установи.
Крім цього, у відповідності до п. 12 Порядку, до реєстру за мовчазною згодою вноситься інформація про особу з реєстру кандидатів, що зареєструвалися для отримання кредиту відповідно до поданих заяв та анкет згідно з Порядком № 980 [5].
Якщо кандидат заперечує проти внесення його заяви до нового реєстру за Порядком або не відповідає встановленим Порядком вимогам, такий кандидат має повідомити Держмолодьжитло відповідною заявою до 17 червня 2021 р. Якщо ж кандидат був зареєстрований в реєстрі за Порядком № 980 в декількох регіональних управліннях, він має визначитись, в якому саме регіоні він бажає отримати кредит (дані відображаються в новому реєстрі за Порядком), та повідомити про це будь-яке з регіональних управлінь Держмолодьжитла, в яких зареєстрований такий кандидат, до 17 червня 2021 р. відповідно до інструкцій, наведених на сайті Держмолодьжитла [6].
Крок 3:відбір переможців
Одним з основних нововведень Порядку є процедура відбору переможців з числа кандидатів на отримання кредиту. Відповідно до п. 12 Порядку, відбір переможців з числа кандидатів здійснюється шляхом випадкового виборуза допомогою генератора випадкових чисел.
Відповідні положення щодо відбору шляхом випадкового вибору також можна вважати однією з суттєвих відмінностей механізмів, встановлених Порядком, від процедур, передбачених Порядком № 980.
Для забезпечення роботи програмного забезпечення формування реєстру припиняється на добу, протягом якої здійснюється відбір переможців з числа зареєстрованих у реєстрі кандидатів.
Відповідальним за проведення такого відбору є фінансова установа.
Процедура відбору відбуватиметься за потреби, але не рідше, ніж один раз на 4 місяці, починаючи з дня набрання чинності Порядком (тобто 13.05.2021 р.) за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунок фінансової установи.
Крок 4:повідомлення переможця про необхідність подання визначеного Порядком пакету документів
За результатами проведеного відбору регіональне управління фінансової установи не пізніше ніж наступного робочого дня повідомляє переможцю (одним із доступних способів, що зазначений ним у заяві) про необхідність подання документів, зазначених в п. 13 Порядку (див. Крок 5 нижче).
Перелік переможців проведеного відбору публікується на офіційному веб-сайті фінансової установи. В реєстрі, що розміщується на веб-сайті фінансової установи, відповідні зміни відображаються наступного робочого дня.
Крок 5:надання переможцем документів для отримання кредиту або заяви про відмову від отримання кредиту
Згідно з п. 13 Порядку, для отримання кредиту переможець подає до регіонального управління фінансової установи такі документи:
заяву про надання кредиту;
копії паспортів громадянина України переможця та повнолітніх членів його сім’ї, за технічної можливості – е-паспорт, що є відображенням в електронному вигляді інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, документів (відомостей, даних) про реєстрацію через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
у разі відсутності у паспорті громадянина України відомостей про зареєстроване місце проживання – довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації відповідно до Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (крім осіб, місце проживання яких зареєстроване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя);
копії реєстраційного номера облікової картки платника податків або, за наявності технічної можливості, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність або відсутність у власності житла;
документи, необхідні для визначення платоспроможності (довідку з місця роботи та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що надаються контролюючими органами, повнолітніх членів сім’ї одержувача державної підтримки, а також інші документи, що підтверджують доходи членів сім’ї кандидата);
письмову згоду кожного повнолітнього члена сім’ї, на якого розраховується розмір кредиту, щодо включення його у розрахунок розміру кредиту (в довільній формі);
документи (у разі наявності), що підтверджують родинні стосунки між особами, на яких розраховується розмір кредиту, які проживають або зареєстровані разом з переможцем, за наявності технічної можливості – е-свідоцтво про народження, що є відображенням в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку, через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія;
попередній договір про придбання житла;
копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи переможця та відповідних довідок членів його сім’ї або за наявності технічної можливості – електронних довідок, що є відображенням в електронному вигляді інформації, що міститься в довідці, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік такої особи.
у разі звернення уповноваженої переможцем особи також подається документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені переможця.
Згідно з останнім абзацом п. 13 Порядку, якщо переможцем не подано до регіонального управління фінансової установи заяву про надання кредиту з доданням відповідних документів, зазначених вище, регіональне управління фінансової установи складає акт про неявку особи та неподання заяви про надання кредиту (далі – «акт»).
Переможці, які подали заяву про відмову від отримання кредиту (відповідне право особи прямо передбачено п. 14 Порядку) та/або щодо яких складено акт, втрачають право на отримання кредиту за своїм індивідуальним номером у реєстрі, вони виключаються з реєстру, а їх індивідуальний номер не зберігається. Водночас, такі особи можуть повторно зареєструватись в реєстрі, отримавши новий індивідуальний номер.
При цьому, однак, Порядок не визначає, протягом якого строку переможець повинен подати до регіонального управління фінансової установи зазначені вище документи та з якого моменту він вважатиметься таким, що не з’явився і не подав документи, та коли фінансовою установою може бути складено зазначений вище акт. Проте, згідно з інформацією, наведеною на веб-сайті Держмолодьжитла, такі документи подаються протягом 20 календарних днів з моменту обрання переможцем [7].
Крок 6:рішення про надання кредиту
Згідно з п. 15 Порядку, рішення про надання кредиту приймається фінансовою установою протягом місяця з дня подання переможцем документів для отримання кредиту за умови фактичного надходження коштів гранту на рахунки фінансової установи. Таким чином, виходячи з цих положень, існує ризик, що навіть за відсутності будь-яких зауважень до поданих особою документів, у випадку ненадходження коштів гранту на рахунки фінансової установи, особа може не отримати пільговий кредит.
У наданні кредиту відмовляється у разі, коли:
переможець не відповідає одній або декільком умовам надання кредиту, визначеним пунктами 6 – 8 Порядку;
документи для отримання кредиту не подано або подано не в повному обсязі або вони не відповідають вимогам, встановленим Порядком;
переможцем або позичальником подано документи, що містять неправдиві відомості;
документи подано переможцем або позичальником з порушенням строку подання.
У разі прийняття рішення про відмову в наданні кредиту регіональне управління фінансової установи повідомляє про це переможцю в письмовій формі у місячний строк з моменту його обрання. Таке рішення може бути оскаржене переможцем у встановленому законодавством порядку.
В разі коли фінансовою установою прийнято рішення про відмову в наданні кредиту переможцю з підстав, визначених Порядком, або переможцем подано заяву про відмову від отримання кредиту, проводиться процедура додаткового відбору переможців.
Крок 7:укладення кредитного договору, забезпечення кредиту
Згідно з п. 16 Порядку, кредит надається фінансовою установою на підставі кредитного договору, до якого додаються розрахунок розміру кредиту з визначенням внеску позичальника та розрахунок щомісячних обов’язкових платежів.
З метою забезпечення погашення кредиту позичальником відповідно до умов кредитного договору укладається договір про іпотеку придбаного житла.
Крім цього, у період виконання зобов’язання за кредитом страхуванню підлягають:
придбане з використанням кредитних коштів житло;
позичальник від нещасного випадку.
Страхування здійснюється позичальником з дотриманням умов кредитного договору.
Джерела та посилання:
Інформацію наведено на веб-сайті Держмолодьжитло: https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/novyny/za-pershyi-den-ponad-450-zaiav-na-pilhovu-ipoteku-dlia-vpo-za-rakhunok-koshtiv-uriadu-nimechchyny-derzhmolodzhytlo-u-tsyfrovomu-trendi
Порядок визначає членів сім’ї кандидата наступним чином: дружина (чоловік), їх діти; особа, яка проживає з кандидатом, що має інвалідність I групи, та доглядає за ним, за умови, що кандидат не перебуває з нею у шлюбі; батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням кандидата та проживає разом з ним.
Регіональні управління/іпотечний центр Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”.
БФ «Право на захист» оголошує конкурс для журналістів / журналісток, зацікавлених в підготовленні медіаматеріалів та висвітленні екологічних проблем на Сході України. Конкурс проводиться у галузі гірничодобувної промисловості та екології в межах проєкту «Миробудування та примирення з питань екологічного та ресурсного відновлення на Сході України». Метою проєкту є забезпечення прав громадян на доступ до екологічної інформації, підвищення обізнаності суспільства про актуальні екологічні проблеми на Сході України та посилення взаємодії між зацікавленими сторонами та особами, що приймають рішення на місцевому та регіональному рівнях.
До участі запрошуються журналісти / журналістки, які мають:
Професійний досвід у галузі журналістики (освіта у сфері журналістики буде перевагою. Студенти останніх курсів факультету журналістики вітаються);
Досвід у розробленні матеріалів, пов’язаних з екологічною чи соціальною тематикою (буде перевагою);
Чітке бачення та ідеї щодо розроблення матеріалу на екологічну чи соціальну тематику;
Досвід співпраці з національними та / або регіональними медіаплатформами;
Можливість гарантованого поширення/розміщення матеріалу серед цільової аудиторії (аудиторія в інтернеті/ традиційних ЗМІ / соціальних мережах);
Потенціал для написання матеріалів: відповідна освіта; вільний час для підготовки статей; необхідне технічне обладнання; можливість роботи в обраних локаціях (Донецька та Луганська області);
Попередній досвід участі в міжнародних ініціативах або грантах (вважатиметься перевагою).
Переможці конкурсу отримають фінансування в обсязі до 1 000 доларів на реалізацію мініпроєкту.
Для участі у конкурсі журналіст / журналістка має заповнити форму за посиланням: https://bit.ly/3bTNbTU
Дедлайн: 06/06/2021
25.05.21
Попри пандемію та карантинні обмеження, команда «Право на захист» активно залучає спільноти біженців до співпраці й навчання. Ми не припиняли проводити навіть групові консультації. Усе, щоправда, у форматі відеоконференцій.
Від початку року наші колеги організували і провели шість онлайн-зібрань для майже 70 біженців із Сомалі, Афганістану, Росії, Білорусі, Узбекистану, Таджикистану та групи шукачів захисту, які мешкають у пункті розміщення біженців у м. Яготин Київської області.
Які запитання цікавлять наших клієнтів? Неважливо з якої вони країни походять і яким чином опинилися в Україні, біженці цікавляться «міграційною процедурою».
Що відбувається після звернення за захистом до Державної міграційної служби?
Які документи отримують шукачі захисту в Україні, які права й обов’язки в них з’являються?
Як довго триває процедура та які етапи включає?
Що робити в разі отримання негативного рішення Державної міграційної служби і як його оскаржити?
Які є можливості працевлаштування, навчання?
Як отримати доступ до медичних послуг?
Як відкрити власний бізнес в Україні? Які можливості дає грантова підтримка Агентства ООН у справах біженців (UNHCR)? Щопропонує наша держава та міжнародні організації?
Як зареєструвати новонароджених дітей? Як набути громадянство (коли це можливо, а коли — ні), отримати посвідку на проживання (чому для біженців вона не є панацеєю та «більш правильним» документом)?
Що робити в разі перевірки документів органами правопорядку, затримання, екстрадиції тощо.
Водночас кожна спільнота має свої особливості й потреби, знаючи які ми можемо будувати ефективну комунікацію й допомагати в розв’язанні актуальних проблем.Слідкуйте за оновленнями проєкту із надання правової допомоги біженцям та шукачам захисту на сторінці у фейсбук та активностями, які ми проводимо задля розвитку біженських спільнот та повноцінної інтеграції цієї вкрай вразливої категорії людей до українського суспільства. Адже ми щиро віримо в те, що кожна людина повинна мати доступ до процедури отримання захисту, а мультикультурність — це перевага України.
До вашої уваги – моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за квітень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням: https://www.unhcr.org/ua/en/eecp-monitoring-2021.
ГОЛОВНЕ:
Протягом місяця перетин лінії розмежування здійснювався лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» – в Луганській. Це призвело до зменшення кількості перетинів проти періоду до введення карантинних обмежень. Згідно з даними Операції Об’єднаних сил та моніторингу ПнЗ, не було значної різниці у загальній кількості перетинів лінії розмежування у порівнянні з березнем: понад 53 000 та 52 823 відповідно.
Люди, які перетинають з НПУТ на КПВВ «Новотроїцьке» в Донецькій області, мали можливість купити новий смартфон, якщо у них його не було взагалі або якщо їхній телефон не підтримував можливості встановити додаток «Вдома». Нещодавно ДПСУ призупинила цю процедуру, однак після втручання був розроблений новий механізм. За умови, що людина робить онлайн-замовлення, співробітник магазину чекає з телефоном біля входу на КПВВ, куди людину супроводжують ДПСУ і ПнЗ, щоб завершити купівлю. В середньому цією процедурою користуються близько 5 осіб на день.
22 березня до Постанови №1236 щодо протидії COVID-19 були внесені поправки, які полегшили процедуру перетину для резидентів непідконтрольної території (НПУТ). Коли почнеться вакцинація, мешканці НПУТ, які захочуть отримати вакцину від COVID-19 на підконтрольній території (ПУТ), будуть звільнені від обов’язкової двотижневої самоізоляції за умови пред’явлення запрошення на вакцинацію з унікальним ідентифікатором). Вплив цієї постанови залишається обмеженим, враховуючи поточну відсутність доступу до вакцинації.
Протягом квітня 4 554 вразливих особи похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска». Також НУО «Проліска» за фінансової підтримки УВКБ ООН встановила дві автобусні зупинки з сонячними батареями з можливістю зарядки пристроїв.
Монітори БФ «Право на захист» допомогли майже 1 300 особам у встановленні додатку «Вдома». Було надано 214 запитів до Координаційної групи для прискореної процедури перетину.
Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримкиАгентства ООН у справах біженців (UNHCR).
Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.
Починаючи з 2020 року дніпровсько-запорізький офіс БФ «Право на захист» активно займається консультуванням та супроводом не тільки ВПО, але й громад, які відгукуються на вирішення житлових потреб переселенців.
Якщо раніше пілотами в отриманні субвенції на придбання тимчасового житла для ВПО булиКривий Ріг та Маріуполь – громади з великою кількістю переселенців, то на сьогодні навіть невеличкі громади починають робити кроки назустріч тим, хто був вимушений залишити свій дім через збройний конфлікт.
Однією з таких громад є Апостолівська територіальна громада Дніпропетровської області. На її території проживає невелика кількість внутрішньо переміщених осіб – всього 106 чоловік. За майже 7 років ВПО стали частиною цієї громади і їхні проблеми та потреби небайдужі органам місцевого самоврядування. Своєю чергою представники дніпровсько-запорізького офісу БФ «Право на захист» звернули увагу громади на нові можливості, які відкриває для неї Мінреінтеграції. Це стосується вирішення житлових потреб ВПО, а саме надання державної субвенції на придбання тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. Голову Апостолівської територіальної громади зацікавила ця можливість, після чого й розпочалася плідна співпраця в даному напрямку.
Начальниця відділу соціальної політики виконкому Апостолівської міської ради Інна Диченко зазначає: «Однією з найгостріших проблем ВПО є відсутність житла на території, куди були змушені переміститися сім’ї. Така проблема є дуже відчутною для переселенців, які проживають на території Апостолівської територіальної громади. Саме тому наша міська рада почала працювати в напрямку забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб. Першим кроком стало прийняття рішення виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 30.04.2021 №65 “Про затвердження Положення про порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб на території Апостолівської територіальної громади”. І вже сьогодні ми маємо можливість розпочати прийом заяв від ВПО, які потребують тимчасового житла. Буде сформовано чергу, що дасть можливість громаді взяти участь в конкурсі на отримання державної субвенції для придбання тимчасового житла для ВПО».
Апостолівська міська рада за підтримки БФ «Право на захист» планує розробити Програму із забезпечення ВПО тимчасовим житлом та подати її на розгляд депутатам.
«Сподіваємось, що ми досягнемо успіху і найбільш вразливі сім’ї ВПО, які проживають на території нашої громади, отримають у користування таке довгоочікуване тимчасове житло», – додає Інна Диченко.
Крім того, у межах співпраці з ОМС Апостолівської територіальної громади спеціалісти Фонду провели інформаційну сесію для ВПО. На ній кожен зміг ознайомитися з житловими програмами та надали інформацію щодо можливості постановки на облік ВПО, які потребують тимчасового житла.
«Неймовірно приємно співпрацювати з громадами, які прагнуть змінювати світ на краще!», – зазначає Олена Пазенко, монітор БФ «Право на захист».
20.05.21
Дмитро Григорович народився в далекому 1951 році в місті Макіївка, яке наразі знаходиться на непідконтрольній території. За радянських часів чоловік проживав у різних куточках колишнього Радянського Союзу, зокрема, й в Грузії.
У 1980 році Дмитро Григорович отримав паспорт громадянина колишнього СРСР. Однак даний паспорт був загублений в 90-х роках. Можливості відновити його не було, тому що радянський союз розпався, а колишні радянські республіки отримали кордони з власними міграційними структурами.
Попри те, що Дмитро Григорович проживав в Україні, куди б він не звертався всюди отримував відмову в оформленні паспорта і громадянства. Від нього вимагали оригінал втраченого документа, який він отримав ще в Грузії, а також рішення судів, які б підтверджували постійне проживання на території України в 1991 році. А ще нескінченну кількість довідок та іншого…
Кілька судових процесів розтягнулися на роки… Але Дмитро Григорович все одно продовжував отримувати відмови від міграційної служби в оформленні паспорта. Причин було багато.
Чоловік звернувся по допомогу до БФ «Право на захист», і спеціалісти Фонду вжили невідкладні заходи для оформлення паспорта. Були отримані множинні документи в Мін’юсті, судах і міграційній службі, також було отримано нове свідоцтво про народження, якого у чоловіка ніколи не було.
Майже рік знадобився нашим колегам, аби допомогти людині та виконати всі вимоги міграційної служби. Але результат був того вартий – Дмитро Григорович отримав свій довгоочікуваний паспорт громадянина України. У 70 років!
Тепер чоловік може нарешті реалізувати своє заповітне бажання – працювати офіційно і бути застрахованим, мати право на пенсію і медичне обслуговування, бути корисним для суспільства і допомагати людям!
тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та
Автономної Республіки Крим, міста Севастополя,
національних меншин і міжнаціональних відносин
Лубінцю Д.В.
Шановний Дмитре Валерійовичу!
Цим листом висловлюємо Вам свою повагу та звертаємося до Вас з приводу розгляду Комітетом Проєкту Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” (реєстр. №4487). Метою прийняття проекту Закону є вдосконалення законодавчого регулювання реалізації прав та свобод внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) в Україні, зокрема, права на соціальний захист, житло, освіту тощо.
Крім того, Проєктом вперше на законодавчому рівні закріплюються повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування, координацію та реалізацію державної політики з питань внутрішньо переміщених осіб.
Варто зауважити, що Закон України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» був прийнятий в 2014 році і став одним з перших кроків реагування держави на масове внутрішнє переміщення у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
Втім, ситуації, яку був покликаний регулювати Закон, за сім років суттєво змінилися. Більшість людей, які зазнали внутрішнього переміщення, планують свої життя в громадах за новим місцем проживання. Надалі існує потреба у зміні підходів до законодавчого регулювання ситуації тривалого внутрішнього переміщення в Україні.
Проєкт Закону №4487 передбачає низку позитивних змін, які полегшать доступ внутрішньо переміщених осіб до реалізації своїх прав та свобод, а також отримання послуг. Серед таких змін можна виділити наступні.
1. Удосконалення процедури отримання довідки ВПО у разі відсутності зареєстрованого місця проживання у населеному пункті, з якого здійснюється внутрішнє переміщення, а саме:
зміни до підстав та процедур видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у разі відсутності у особи реєстрації місця проживання на території, з якої відбулося внутрішнє переміщення. Наразі для отримання довідки особа має подати документальне підтвердження факту проживання на момент початку подій, що спричинили внутрішнє переміщення (20 лютого 2014 року – АР Крим та м. Севастополь, 13 квітня 2014 року – Донецька та Луганська області). Втім, такі вимоги практично неможливо виконати дітям та молоді. Зокрема, у 2020 році дана проблема стала суттєвою для вступників з тимчасово окупованих територій, які для отримання довідки ВПО мали надати документальні підтвердження факту проживання на тимчасово окупованих територіях на момент виникнення зазначених обставин, тобто тоді, коли особи були малолітніми. На практиці ця законодавча вимога створила ситуацію, в якій ці особи не можуть отримати довідку про взяття на облік ВПО, і як наслідок – не можуть претендувати на соціальну підтримку від держави. Проєкт передбачає, що заявник може подати будь-які докази, що свідчать про проживання особи на окупованих територіях в період існування обставин, які спричинили переміщення.
скорочення терміну прийняття рішення про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка не має зареєстрованого місця проживання, з 15 до 7 робочих днів, що дозволить підвищити рівень захисту прав внутрішньо переміщених осіб.
звільнення від обов’язку повторного проходження процедури підтвердження факту проживання на території населеного пункту, з якого здійснюється внутрішнє переміщення у разі, якщо особа, яка отримала довідку ВПО та яка не має зареєстрованого місця проживання на території населеного пункту, з якого здійснено внутрішнє переміщення змінює своє місце проживання вона;
визначається обов’язок відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав особи як внутрішньо переміщеної особи у разі подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки ВПО.
Зокрема, пропонується встановити на рівні Закону, що наявність або відсутність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не може бути підставою для обмеження реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Виключення становлять випадки, коли довідка про взяття на облік ВПО надає додаткові гарантії чи пільги, пов’язані із наслідками внутрішнього переміщення.
2.З метою реалізації своїх прав та свобод внутрішньо переміщена особа вважається такою, що постійно проживає на території населеного пункту, в якому її взято на облік як внутрішньо переміщену особу.
Так, значне число ВПО проживають у приймаючих громадах понад 6 років і планують залишатися в цих громадах і надалі. Це підтверджується численними звітами міжнародних та громадських організацій. Так, у Спільній оцінці потреб біженців, шукачів притулку і внутрішньо переміщених осіб в Україні, проведеної Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в 2019 році, респондентами відзначена пріоритетність місцевої інтеграції, що базується на наявності житла, роботи та участі у справах громади.
Такі особи вважають себе частиною приймаючої громади і потребують доступу до її можливостей (державних послуг, державних виплат, працевлаштування, участі у місцевих справах, інструментів локальної демократії) на рівних умовах з місцевими мешканцями. Проте ці умови є нерівними, по-перше, у зв’язку з додатковими вимогами, які пред’являються до ВПО (зокрема, проходження регулярних процедур ідентифікації та верифікації для підтвердження свого проживання у приймаючих громадах, та інші).
По-друге, ВПО залишаються невидимими для місцевої влади, оскільки здебільшого не є мешканцями громади з формальної точки зору, оскільки не мають зареєстрованого місця проживання в громаді. Відтак їхнє проживання в громаді не вважається постійним. Як наслідок, частина можливостей, що реалізується на місцевому рівні, залишається недоступною для ВПО в повному обсязі. Так, лише половина інструментів локальної демократії є доступною даній категорії громадян.
3. На рівні Закону пропонується врегулювати питання забезпечення реалізації права внутрішньо переміщених безоплатне тимчасове проживання.
Проєктом запропоновано доповнити закон новою статею 9-2, яка передбачає право внутрішньо переміщених осіб на житло та обов’язок держави забезпечити їх житлом через розробку житлових програм на національному і місцевому рівнях, зокрема і забезпечення соціальним або тимчасовим житлом, через програми низьковідсоткових кредитів тощо.
Пропонується закріпити основні підходи щодо забезпечення переселенців житлом з фонду тимчасового проживання на рівні Закону, оскільки на сьогодні такі питання регулюються підзаконними нормативно-правовими актами. Окрім того, передбачено право внутрішньо переміщених осіб на компенсацію за пошкоджене або зруйноване житло, наразі зазначене питання врегульоване на рівні Постанови КМУ.
4. Проєкт Закону визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування, координацію та реалізацію державної політики з питань внутрішньо переміщених осіб.
Зокрема, до основних повноважень такого органу належить сприяння повній реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, а також пошуку та реалізації довгострокових рішень для них, зокрема, інтеграції на новому місці проживання; сприяння в установленому законодавством порядку соціальному забезпеченню внутрішньо переміщених осіб; координація здійснення заходів зі зміцнення стійкості приймаючих територіальних громад; збір та аналіз інформації про необхідність забезпечення житлом та вирішення інших питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій України та осіб, які виїхали за кордон; та інші.
Ми, представники організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, повністю підтримуємо прийняття проєкту Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” (реєстр. №4487) і звертаємось до депутатів Комітету з проханням якнайшвидше розглянути проєкт та рекомендувати його до прийняття Верховною Радою у першому читанні.
14 травня 2021 року
Центр прав людини ZMINA
Громадська організація “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
