Зробити пожертву
Укр / Eng
15.12.21

Завдяки проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI» у 2022 році буде завершено будівництво 125 квартир для тимчасового проживання переселенців. Про те, як формується фонд тимчасового житла в Україні та про шляхи вирішення проблем інтеграції переселенців у приймаючих громадах говорили сьогодні на «круглому столі» у Києві представники Мінреінтеграції, територіальних громад, Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ) та правозахисники Благодійного фонду «Право на захист».

Фонд тимчасового житла для ВПО з нуля

Питання забезпечення житлом є нагальним і найосновнішим для переселенців, більшість з яких втратили житло внаслідок бойових дій або вимушені були покинути рідну домівку, сподіваючись на кращу долю в інших містах. З 2015 року Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій розпочало впровадження програм субвенцій на закупівлю житла для ВПО. У зв’язку з цим виникла гостра потреба у формуванні законодавчої бази, за якою це житло мало б розподілятися.

Маленькими кроками до великих змін. У Києві обговорили шляхи вирішення житлових проблем переселенців

«Ми надавали юридичний супровід і консультації  органам місцевої  влади і переселенцям, які проживали у 11 громадах, з якими співпрацював Український фонд соціальних інвестицій. У співпраці з Агентством ООН у справах біженців ми допомогли ще 21 громаді розробити документи, необхідні  для закупівлі тимчасового житла для переселенців та податися на програму субвенцій. Як наслідок, ці громади змогли закупити житло на більш ніж 14 мільйонів гривень»,

– зазначив Олександр Галкін, президент Благодійного фонду «Право на захист».

Починаючи з 2015 року до облаштування житла для  внутрішньо переміщених осіб був залучений Український фонд соціальних інвестицій (УФСІ). 

Маленькими кроками до великих змін. У Києві обговорили шляхи вирішення житлових проблем переселенців

«В результаті було здано 17 житлових об’єктів, де було створено 800 місць для проживання ВПО. Зараз на території п’яти східних областей України впроваджується Проєкт УФСІ-6, спрямований на подальшу інтеграцію переселенців та створення фонду тимчасового житла»,

– сказав Олег Овчінніков, заступник виконавчого директора Українського фонду соціальних інвестицій.

У 2022 році тимчасове житло отримають близько 1000 ВПО

Загалом з 2017 по 2021 роки держава виділила понад 218 мільйонів гривень місцевим бюджетам, з яких 113 мільйонів – тільки у 2021 році. За 2017-20 роки на ці кошти придбано 340 квартир та житлових приміщень для тимчасового перебування переселенців.

Маленькими кроками до великих змін. У Києві обговорили шляхи вирішення житлових проблем переселенців

«У нас є плани на придбання 340 об’єктів для забезпечення житлом більше 1000 ВПО. Ми сподіваємося, що вся субвенція буде реалізована. На наступний рік ми плануємо надати 125 мільйонів субвенцій. Також найближчим часом будуть надіслані листи до обласних адміністрації з метою формування поточної потреби, щоб вже на початку 2022 року ми змогли опрацьовувати усі пропозиції»,

– повідомив Максим Алексєєнко-Лемовський, начальник відділу з питань формування та реалізації житлової політики Департаменту соціально-гуманітарної політики та внутрішньо переміщених осіб Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

За його словами більше 40 % ВПО не планують повертатись до тимчасово окупованої території навіть після повноцінної її реінтеграції, тому таким важливим є впровадження інтеграційних програм для переселенців на місцях, адже питання інтеграції їх у громади є не лише проблемою держави та міжнародних партнерів, а і також місцевих громад.

При цьому не всі переселенці взагалі обізнані про існування програм надання житла на вигідних умовах.

Маленькими кроками до великих змін. У Києві обговорили шляхи вирішення житлових проблем переселенців

«За даними Національного моніторингу МОМ за червень 2020 року тільки 42 % внутрішньо переміщених осіб чули про житлові програми, при цьому серед людей віком більше 60 років цей показник ще менший – 32%»,

– доповіла Мирослава Сущенко, керівниця Дніпропетровського офісу БФ «Право на захист», яка презентувала звіт щодо реалізації програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування». Програма реалізовувалася протягом 2020-2021 років у рамках проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», який впроваджується Українським фондом соціальних інвестицій. Фонд фінансується Урядом Німеччини через німецький банк розвитку KreditanstaltfürWiederaufbau (KfW).

Позитивний досвід громад у реалізації проєкту

У ході “круглого столу” своїм досвідом та результатами участі у проєкті поділися представники громад.

Наразі питання створення фонду тимчасового житла є гострим для Чугуївської територіальної громади, адже саме тут були створені перші містечка компактного проживання, куди в екстреному порядку заселяли родини переселенців у 2015 році. Звісно, модульні будиночки непридатні для комфортного проживання. А більшість тих, хто досі вимушений мешкати в них, – похилі та соціально незахищені люди. На сьогодні вони досі потребують переселення в більш комфортне житло.

«Під проєкт попало приміщення загальноосвітньої школи №5, яке тепер стало сучасним та реконструйованим будинком – соціальним комфортним житлом для переселенців. Сподіваємось, що це буде сприяти їхній інтеграції у місті Чугуєві, котре за стільки років стало для цих них рідним»,

– зазначила Ірина Топоркова, начальниця управління житлово-комунального господарства та екології Чугуївської міської ради.

Позитивним досвідом участі у програмі також поділився Віктор Мерешко, заступник селищного голови з питань виконавчих органів ради Комиш-Зорянської територіальної громади:

Маленькими кроками до великих змін. У Києві обговорили шляхи вирішення житлових проблем переселенців

«Вже більше року ми тісно співпрацюємо з Благодійним фондом «Право на захист» використовуючи їхні розробки, проводимо зустрічі з переселенцями з питань відсутності власного житла, умов проживання, оплати оренди житла».

Комиш-Зорянська селищна рада отримала від Українського фонду соціальних інвестицій понад 14 мільйонів гривень. Ці кошти пішли на реконструкцію будівлі дитячого садка у с. Ланцеве, яка має стати домівкою для 12 сімей переселенців.

Ще одна громада, яка гостро відчуває необхідність у розширенні житлового фонду – місто Сєвєродонецьк, адже саме тут зареєстрована найбільша в Україні кількість ВПО.

«В рамках проєкту було проведено перепланування першого поверху гуртожитку, де було облаштовано 19 окремих однокімнатних квартир. Капітальний ремонт був виконаний на суму 12,8 мільйонів гривень»,

– сказала Ольга Вітченко, заступник директора з економіки комунального підприємства «Сєвєродонецьке агентство інвестицій та розвитку». За її словами у наступному році планується також побудова багатоквартирного будинку на 250 квартир, 80% яких буде надано саме переселенцям.

Попри те, що в черзі на соціальне житло ще тисячі людей, які втратили домівки або вимушені були залишити їх через збройний конфлікт, програми УФСІ, державні субвенції та підтримка міжнародних партнерів дають надію на те, що проблема створення фонду тимчасового житла не буде загострюватися, та з кожним роком все більше людей зможуть отримати власне житло, на яке мають право за законом.

The Story of Resettlement: how Ms. Lydia finally found her new home in Kryvyi Rih Історія переселення: як пані Лідія нарешті знайшла свій новий дім у Кривому Розі

«Я сім років чекала такого житла. Я проживала у мобільному містечку Кривого рогу, а тепер я проживаю вже півроку у гуртожитку та маю особисту житлову площу. Я дуже вдячна за таке щастя, яке я отримала на схилі років. За це тепло, затишок, комфорт. «Право на захист» допомогли зібрати всі документи, медичні довідки, щоб цю квартиру отримати і заселитися у цю кімнату. Я вдячна всім, кому не байдужа доля нас, переселенців»,

– розповіла 73-річна Лідія Власенко, переселенка з Горлівки, яка тепер є щасливою власницею однокімнатної квартири у гуртожитку в Дніпрі. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

15.12.21

БФ «Право на захист» пропонує до вашої уваги звіт «Підвищення рівня самозабезпечення і працездатності вразливих категорій населення у приазовському регіоні». Метою дослідження було проаналізувати труднощі, з якими стикаються громадяни з вразливих категорій населення під час самореалізації та пошуку роботи. Зокрема було також визначено й причини, чому особи з вищезазначених категорій стикаються з такими проблемами, а також здійснено пошук шляхів розв’язання відповідних проблем.

Звіт: «Підвищення рівня самозабезпечення і працездатності вразливих категорій населення у приазовському регіоні»
Бердянськ. Фото – omore.city

В рамках дослідження було проведено 6 групових глибинних інтерв‘ю у Бердянську, Маріуполі, Мелітополі, Токмаку, Мангуші та Приморську, використано результати опитування бенефіціарів, яке було проведене онлайн в червні-липні 2021 року, у якому взяло участь 126 представників вразливих категорій населення з Бердянська, Маріуполя, Мелітополя, Токмака, Мангуша та Приморська, а також онлайн-опитування місцевих представників малого бізнесу щодо проблем, з якими вони стикаються у своїй роботі. Додатково, по Донецькій та Запорізьких областях, були використані дані Державної служби статистики.

Зокрема, ми отримали такі результати у ході проведених інтерв‘ю та опитувань:

  • Лише 24% представників бізнесу зазначили, що користуються послугами Центрів зайнятості.
  • На думку бізнесу Приазовського регіону, основними проблемами з якими вони стикалися під час пошуку персоналу стали брак мотивації працівників (45%) та відсутність людей з достатнім рівнем кваліфікації (38%).
  • Більшість (62%) опитаних малих підприємців знають про пільги і компенсації для бізнесу у разі працевлаштування людей з обмеженими можливостями чи вразливостями, хоча лише 7% користувалося такими пільгами. При цьому значна частка опитаних – 38% – не знають про відповідні пільги та компенсації для бізнесу.
  • Лише 7% опитаних малих підприємців з найманими працівниками стверджували, що потребують допомоги у пошуку персоналу з числа людей з обмеженими можливостями або вразливостями. При цьому, 45% опитаних було важко відповісти на це питання. Відповідаючи на питання, чи потребують вони юридичних консультацій або допомоги щодо працевлаштування таких людей, вже 12% опитаних відповіло ствердно, а ще 48% було важко відповісти на це питання.

Такі результати вказують на існування структурних проблем у сфері працевлаштування в регіоні. Економічний спад, зміна структури підприємницької діяльності, прогалини в законодавчому регулюванні, порушення законодавства, поширені упередження створюють перешкоди на шляху до підвищення рівня самозабезпечення людей із вразливих категорій населення.

R2P logo Ukrainian

Детальніше з аналітикою Фонду та рекомендаціями для самозабезпечення та розширення можливостей працевлаштування людей із вразливих категорій населення Приазовського регіону ви можете ознайомитися у документі.

Завантажити звіт у форматі .pdf


Звіт підготовлений в рамках проєкту
«Підвищення рівня самозабезпечення та працездатності
вразливих категорій населення в Приазовському регіоні України»,
який реалізується БФ «Право на захист», за підтримки
уряду Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

14.12.21

Щойно у Верховній Раді України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» (законопроект №5630).

Проект вносить ряд важливих змін до Закону України «Про громадянство України», зокрема його статті 9 щодо прийняття до громадянства України.

Після підписання Закону Президентом України та набрання ним чинності, особи без громадянства (ОБГ) матимуть можливість бути прийнятими до громадянства України через три роки з моменту визнання особою без громадянства. 

Чинний Закон України «Про громадянство України» не передбачає окремої процедури натуралізації ОБГ, визнаних такими в Україні, і за загальним підходом прийняття до громадянства України можливе лише за умови безперервного проживання на території України протягом 5 років. Окрім того, через особливості правового статусу ОБГ, які визнані на території України за новою процедурою, відсутні норми, які б чітко визначали, що саме має входити в ці п’ять років.

Новий Закон чітко зазначає, що для осіб без громадянства строк безперервного проживання на законних підставах на території України має становити три роки з моменту визнання особою без громадянства.

R2P logo Ukrainian

Незабаром БФ «Право на захист» поінформує детальніше про ключові зміни до законодавства щодо громадянства України та їх можливий позитивний вплив на процедури документування. 

14.12.21

Тільки у цьому році під супроводом юристів та адвокатів команди Благодійного фонду «Право на захист» було подано 83 заяви про визнання особою без громадянства. Це стало можливим завдяки ефективній взаємодії з Державною міграційною службою України.

Про правову допомогу особам без громадянства та шляхи вирішення проблемних питань у нестандартних кейсах спеціалісти «Право на захист» говорили 2 грудня в ході онлайн-зустрічі з представниками міграційної служби Київської області за участі Валетенко Ольги Володимирівни, заступника директора Департаменту – начальника відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців і осіб без громадянства Державної міграційної служби України.

Юристи та адвокати «Право на захист» Софія Кордонець, Вікторія Волинська, Олександра Айвазян, Костянтин Фунжій та Ксенія Карагяур поділилися власним досвідом роботи у цьому напрямку та говорили про:

  • Основні категорії осіб, які звертаються за визнанням особою без громадянства;
  • Виклики під час подання заяв про визнання ОБГ;
  • Шляхи сприяння поданню заяви про визнання ОБГ особам у нестандартних кейсах.

Зазначимо, що з квітня 2021 року кожна людина, яка не може отримати паспортний документ, оскільки не розглядається громадянином жодної з країн, має право звернутися до Державної міграційної служби з заявою про визнання ОБГ.

У зв’язку з впровадженням процедури визнання особою без громадянства БФ «Право на захист» проводить вже третій захід регіонального рівня з представниками міграційної служби.

Команда фонду планує і надалі зустрічатись з представниками органів державної влади та іншими установами з метою налагодження ефективної взаємодії в цьому напрямку, а також підвищення обізнаності щодо процедури визнання ОБГ в Україні.

Спільними зусиллями долаємо безгромадянство

Наша команда щиро вдячна учасникам за цікавість до теми та активну участь в заході. Сподіваємось на подальшу взаємодію та співпрацю!


КОРИСНІ ТЕМАТИЧНІ МАТЕРІАЛИ:


Проєкт «Правова допомога особам без громадянства в Україні» реалізується за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

06.12.21

У попередній публікації від 22 листопада 2021 року про зустріч працівниці БФ «Право на захист» Марини Попік з керівництвом Світлодарської міської ВЦА Донецької області йшлося про приміщення ФАПу в смт Зайцеве, яке знаходиться на балансі органу місцевого самоврядування, який розташований на ТОТ. Така сама проблема спостерігається й у Луганській області, а саме в селах Трьохізбенка і Кримське.

Як наслідок, подекуди відповідні органи державної влади позбавлені можливості забезпечити належне електро-, водопостачання, опалення, обладнання тощо. Така ситуація ускладнює можливість отримувати допомогу від міжнародних гуманітарних організацій.

Трьохізбенка ВЦА Громади ради
Трьохізбенка зараз. ФОТО – lb.ua

Розв’язати зазначену проблему можливо було б шляхом прийняття проєкту закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих відносин з використання комунального майна» № 3996. Цим законопроєктом пропонується закріпити в законодавстві право відповідної місцевої ради або ВЦА приймати в комунальну власність територіальної громади об’єкти комунальної власності без прийняття рішення про передачу таких об’єктів органом місцевого самоврядування, що перебуває на ТОТ.

Цей законопроєкт було зареєстровано у Верховній Раді України ще 20 серпня 2020 року. І лише у 2021 році вказаний законопроєкт було включено до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2021 року – січень 2022 року). Зазначений законопроект належить до питань, які доручається підготувати та доопрацювати для розгляду на сесії.

З огляду на нагальність розв’язання вказаної проблеми, БФ «Право на захист» звернувся до Голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Наталухи Д. А. та заступника Міністра розвитку громад та територій України Негоди В.А. з проханням докласти зусиль для негайного прийняття законопроєкту №3996. Також БФ «Право на захист» вніс пропозицію до вказаного законопроєкту, за якої вищезазначене рішення місцевої ради чи ВЦА приймалося б за погодженням обласної ради з метою дотримання Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

03.12.21

Вперше у практиці БФ «Право на захист» особа без громадянства, визнана такою в Україні, отримала посвідку на тимчасове проживання в Україні. Раніше ми вас знайомили з історією Ганни Миряшевої, дівчини, яка все своє життя боролася за офіційне визнання. Не маючи документів, її нібито й не існувало. Принаймні так вона себе почувала. Тепер Ганна у свої 23 роки починає нове життя – з документами та новими можливостями! Більше про історію Ганни.

«Я відчула себе справжньою людиною – видимою! Найперша річ, яку я зробила, отримавши посвідку, – прийшла до юристів своєї компанії та віддала документи на офіційне оформлення мене на роботу. Також зареєструвалася на отримання медичної декларації»,

говорить Ганна.

Рішення про визнання Ганни Миряшевої особою без громадянства прийнято в листопаді 2021 року. За Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» особи, визнані особами без громадянства, отримують на підставі відповідного рішення посвідку на тимчасове проживання.

За словами Вікторії Волинської, адвоката БФ «Право на захист», посвідка на тимчасове проживання не тільки підтверджує наявність законних підстав для перебування на території України, але й посвідчує особу:

Особа без громадянства ВПЕРШЕ отримала посвідку на проживання

«Що дає посвідка? Особа вважається визнаною державою. Тобто держава її побачила як повноцінного громадянина, який може реалізувати свої права, перебуваючи на території України. Вона може укласти шлюб, вона може працевлаштуватися, укладати будь-які угоди правового характеру, відкривати банківські картки, укладати декларацію з сімейним лікарем».

зазначає Вікторія.
Особа без громадянства ВПЕРШЕ отримала посвідку на проживання
Фото – УВКБ ООН

Без цього документа Ганна не могла використати ці права, постійно стикалася з проблемами, пов’язаними з неможливістю здійснити елементарні дії. Більше про це читайте тут.

Тепер перед дівчиною відкриті широкі можливості! Ми раді вітати Ганну та бажаємо їй успіхів, а нашим адвокатам – нових перемог!

Пропонуємо Вам переглянути та послухати
історію Ганни з перших Вуст:

Ганна Миряшева завдяки команді БФ "Право на захист" отримала посвідку про тимчасове проживання в Україні

⚖😀Вперше у практиці БФ “Право на захист” особа без громадянства, визнана такою в Україні, отримала посвідку на тимчасове проживання в Україні. Раніше ми вас знайомили з історією Ганни Миряшевої, дівчини, яка все своє життя боролася за офіційне визнання. Не маючи документів, її нібито й не існувало. Принаймні так вона себе почувала. Тепер Ганна у свої 23 роки починає нове життя – з документами та новими можливостями! Більше про історію Ганни⬇️ https://www.facebook.com/right2protection/posts/3007251672923888. 💬“Я відчула себе справжньою людиною – видимою! Найперша річ, яку я зробила, отримавши посвідку, – прийшла до юристів своєї компанії та віддала документи на офіційне оформлення мене на роботу. Також зареєструвалася на отримання медичної декларації”, – говорить Ганна. ⚖Рішення про визнання Ганни Миряшевої особою без громадянства прийнято в листопаді 2021 року. За Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” особи, визнані особами без громадянства, отримують на підставі відповідного рішення посвідку на тимчасове проживання. 💬За словами Вікторії Волинської, адвоката БФ “Право на захист”, посвідка на тимчасове проживання не тільки підтверджує наявність законних підстав для перебування на території України, але й посвідчує особу. “Що дає посвідка? Особа вважається визнаною державою. Тобто держава її побачила як повноцінного громадянина, який може реалізувати свої права, перебуваючи на території України. Вона може укласти шлюб, вона може працевлаштуватися, укладати будь-які угоди правового характеру, відкривати банківські картки, укладати декларацію з сімейним лікарем”. 🙁Без цього документа Ганна не могла використати ці права, постійно стикалася з проблемами, пов'язаними з неможливістю здійснити елементарні дії. Більше про це читайте на нашому сайті ⬇️

Проблема безгромадянства в Україні: причини виникнення та масштаби
🤝Тепер перед дівчиною відкриті широкі можливості! Ми раді вітати Ганну та бажаємо їй успіхів, а нашим адвокатам – нових перемог! UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Опубліковано Право на захист Пʼятниця, 3 грудня 2021 р.

01.12.21

У 1981 році наш бенефіціар Олег отримав свій перший паспорт громадянина СРСР у м.Кремінна на Луганщині. Пізніше він вирішив поїхати на Полтавщину в місто Горішні Плавні. Там він влаштувався на роботу та створив сім’ю. 

У 90-х роках підприємство на якому працював Олег переживало економічний спад, заробітна плата виплачувалася частинами, і її ледве було достатньо для купівлі продуктів. Чоловік почав працювати неофіційно на різних приватних підприємствах. У часи пошуку нової роботи він загубив свій паспорт, свідоцтво про народження та трудову книжку. Згодом чоловік прийняв рішення повернутися до Кремінної.

Олег неодноразово звертався до місцевої Міграційної служби з заявою про виготовлення нового паспорта, але завжди отримував відмову через відсутність документів та неможливість підтвердити громадянство України. Він намагався повторно отримати свідоцтво про народження, але без паспорта не міг цього зробити. Кожна невдала спроба все більше й все більше розчаровувала Олега.

Але одного разу кращий друг Олега запропонував звернутися до спеціалістів Кремінського бюро правової допомоги. Там проблему чоловіка вислухали та перенаправили до офісу БФ «Право на захист» в м. Сєвєродонецьк.

За роботу взявся адвокат Фонду Сергій Михайлов. Збір документів для підтвердження громадянства, а саме про проживання на території України станом на 24.08.1991 р. був нелегким. Все через те, що підприємства, де працював Олег, багато разів змінювали свої назви, створювались приватні кооперативи, а до трудових архівів інформація про періоди роботи не передавалась. А ще й будинок, в якому проживав чоловік в той час передали приватному підприємству, тож архіви зареєстрованих мешканців не збереглися. 

Але наполегливість та бажання допомогти можуть й гори звернути. Документи про місце проживання знайшли, наш адвокат невідкладно подав заяву до Кремінського районного суду Луганської області. Також свідок додатково підтвердив, що Олег дійсно проживав на території України станом на 24.08.1991 р. В результаті, суд став на сторону нашого бенефіціара.

Нарешті, після стількох років страждань та поневірянь, Олег отримав паспорт громадянина України. Наразі чоловік відкриває для себе нові життєві горизонти. Він вже одержав у податковій ідентифікаційний номер, відкрив рахунок у банку та планує офіційно працевлаштуватися. А про свій офіційний статус він сказав так:

“Паспорт – це коли ти існуєш і всі тебе бачать!”

Паспорт

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

30.11.21

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за жовтень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на Контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) у Донецькій та Луганській областях, а також на МПП «Міловое» та «Гоптівка» на кордоні з РФ.

Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.      

  • Протягом жовтня перетин лінії зіткнення залишався можливим лише через два з семи пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ): «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській області. Кількість людей, які перетинають КПВВ, все ще перебуває під впливом COVID-19. Де-факто влада зазначає заходи проти COVID-19 як причину для того, щоб тримати інші КПВВ закритими. Кількість перетинів у жовтні була значно меншою за попередні місяці. За статистикою ДПСУ, у жовтні лінію зіткнення перетнули 28 205 осіб, тоді як у вересні ця цифра становила 70 000 осіб.
Перетин лінії розмежування через КПВВ, жовтень–2021 (ЗВІТ)

З 9 жовтня де-факто влада Луганської НПУТ посилила вимоги до порядку перетину через КПВВ «Станиця Луганська». Безперешкодно перетинати лінію зіткнення можуть лише особи, які мають реєстрацію місця проживання за напрямком перетину, а решта мають бути включені до списків за попередньою домовленістю з «робочою групою» де-факто органів влади з наступних підстав:

  • лікування та реабілітація;
  • освіта;
  • догляд за родичем;
  • поховання родича.

Ці нові правила одразу призвели до різкого зниження кількості перетинів у жовтні. Такі обмеження можуть призвести до погіршення здоров’я хворих та тих, хто потребує особливого догляду. Однак 11 листопада ці обмеження були зняті.

  • У жовтні, згідно з даними отриманими від лабораторій на КПВВ, 1 115 (78%) людей, які перетинали лінію розмежування на КПВВ «Новотроїцьке», зробили тести на COVID-19, тоді як на КПВВ «Станиця Луганська» – 2 226 (22%). Водночас, у Донецькій області на обсервацію було направлено 24 особи; усі вони або взагалі не мали телефону, або мали невідповідну модель телефону, куди неможливо встановити застосунок «Вдома». У Луганській області досі немає закладу для обсервації.
Перетин лінії розмежування через КПВВ, жовтень–2021 (ЗВІТ)
  • Відвідування родичів залишається найпоширенішим мотивом перетину з жовтня 2020 року. Доступ до банківських та адміністративних/соціальних послуг (включаючи пенсійні виплати) також є іншою суттєвою причиною перетину мешканців НПУТ до ПУТ.
  • Необдхідність встановлення застоснку «Вдома» залишається гострою проблемою для людей, які перетинають лінію зіткнення до ПУТ, особливо для людей у віці 60+ (66%) та людей із серйозними захворюваннями.
Перетин лінії розмежування через КПВВ, жовтень–2021 (ЗВІТ)
  • Кількість перетинів міждержавного пункту пропуску (МПП)  «Міловое» у Луганської області збільшувалась приблизно на 4 000 в місяць починаючи із серпня 2021 року. Монітори ПнЗ у жовтні спостерігали більше автомобілів з реєстраційними номерами Луганської області, що може свідчити про те, що деякі жителі НПУТ перетинають кордон через МПП через тимчасові обмеження на КПВВ «Станиця Луганська» після 9 жовтня. Також спостерігається значно менша кількість штрафів, накладених на мешканців НПУТ. Примітка: в кількість перетинів входять всі громадяни України, включно з тими, хто не прямує з/до НПУТ.
  • Продовжуються ремонтні роботи (новий асфальт та вуличне освітлення) на МПП «Мілове». Крім того, за сприяння УВКБ ООН встановлено укриття від негоди та збірні модулі.
Перетин лінії розмежування через КПВВ, жовтень–2021 (ЗВІТ)
  • Відсутність укриттів, суворі погодні умови та нечасті автобуси на міжнародному пункті пропуску (МПП) «Гоптівка» роблять подорож для пішоходів важким випробуванням. Тим не менш, кількість перетинів через МПП «Гоптівка» більша, ніж через МПП «Мілове», з причини  безпосередньої близькості до м. Харкова, другого за розміром міста України.
  • У жовтні 278 громадян були направлені з МПП «Мілове» до обсервації, тоді як у вересні обсервації підлягали 98 громадян.
R2P logo Ukrainian

Звіт доступний для завантаження

українською

та англійською

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року на КПВВ, розташованих в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, постраждалого внаслідок конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Метою опитування є з’ясування причин, умов та ризиків перетину лінії розмежування через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для подальшої адвокаційної діяльності та захисту прав бенефіціарів.

УВКБ ООН та БФ «Право на захист» вдячні за щедру підтримку, надану донорами, включно з Європейською Комісією з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту (ECHO); Урядів Канади, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Кореї, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки (PRM) а також кожною особою, яка жертвує кошти через інші приватні асоціації УВКБ ООН, такі як «EspañaconACNUR» (Іспанія) та «UNOFlüchtlingshilfe» (Німеччина).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

29.11.21

У попередній публікації від 22 листопада 2021 про зустріч працівниці БФ «Право на захист» Марини Попік з керівництвом Світлодарської міської ВЦА Донецької області йшлося про приміщення ФАПу в смт Зайцеве, яке знаходиться на балансі органу місцевого самоврядування, який розташований на ТОТ. Така сама проблема спостерігається й у Луганській області, а саме в селах Трьохізбенка і Кримське. Як наслідок, подекуди відповідні органи державної влади позбавлені можливості забезпечити належне електро-, водопостачання, опалення, обладнання тощо. Також за такої ситуації утрудненою є можливість отримувати допомогу від міжнародних гуманітарних організацій. 

Вирішенням зазначеної проблеми було б прийняття проєкту ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих відносин з використання комунального майна» № 3996. Цим законопроєктом пропонується закріпити в законодавстві право відповідної місцевої ради або ВЦА приймати в комунальну власність територіальної громади об’єкти комунальної власності без прийняття рішення про передачу таких об’єктів органом місцевого самоврядування, що перебуває на ТОТ.

Змінити законодавство – допомогти людям. Як Фонд співпрацює з ВЦА заради вирішення проблем селищ поблизу лінії розмежування
ВЦА смт Зайцеве. Фото – Новинарня

Цей законопроєкт було зареєстровано у Верховній Раді України ще 20 серпня 2020 року, і лише в 2021 році його було включено до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2021 року – січень 2022 року). Зазначений законопроект належить до питань, які доручається підготувати і доопрацювати для розгляду на сесії.

З огляду на нагальність вирішення вказаної проблеми, БФ «Право на захист» звернулося до Голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Наталухи Д. А. та заступника Міністра розвитку громад та територій України Негоди В. А. з проханням докласти зусиль для негайного прийняття законопроєкту № 3996. Також БФ «Право на захист» уніс пропозицію до вказаного законопроєкту, за якої вищезазначене рішення місцевої ради чи ВЦА приймалося б за погодженням обласної ради з метою дотримання Конституції України та Європейської хартії місцевого самоврядування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: