Зробити пожертву
Укр / Eng
03.02.22

Наш регіональний юрист Беретелі Руслан поділився цікавим досвідом роботи над складною справи родини ВПО, які перемістилися з тимчасово окупованих територій.


Над справою працювали одразу декілька офісів Благодійного фонду «Право на захист».

Руслан Беретелі про становище та права ромської спільноти в Україні

«З початком нового року потроху закриваємо справи, що перейшли «у спадок» із минулого. Зараз працюємо над оформленням паспорта літньому чоловіку, який загубив його, приїхавши вирішувати справи щодо своєї пенсії, а також над отриманням опіки над малолітньою дитиною для багатодітної родини з Красногорівки. Та є одна справа, яку вже завершили успішно, і це дає надію на не менш продуктивний та багатий на перемоги рік. Бо все ж таки, завдяки подібним справам не тільки люди отримують вкрай важливу допомогу, а й у нас з’являється підґрунтя для роздумів щодо правозастосовної практики»,


розповідає Руслан.

З проблемою в постановці на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) в інтересах свого неповнолітнього сина, що є дитиною з інвалідністю, нещодавно звернулась жінка, яка переїхала з Донецька до Маріуполя. Її також цікавило отримання відповідної довідки.

Відсутність відповідного статусу могла стати не аби якою перешкодою при проходженні необхідних медичних обстежень для підтвердження інвалідності дитини і отримання необхідного медичного та санаторного лікування на території, підконтрольній уряду України. Син нашої клієнтки, після багатьох років лікування, лише нещодавно почав самостійно ходити. До того ж, ця дитина з обмеженими можливостями не єдина в сім’ї.

Основним «каменем спотикання» для державних службовців було те, що хлопець після отримання паспорту громадянина України, не мав реєстрації за місцем проживання в своєму місті на окупованій території, – відповідно, не мав можливості довести, що він з початку збройного конфлікту постійно проживав на непідконтрольній території та виїхав звідти лише у жовтні 2021р. Зазначимо, що мама та молодший син мали реєстрацію і отримали довідки ВПО, а старший син, який постійно жив разом із ними, не мав, і, відповідно, залишився без довідки.

На прийомі у фахівця одного з місцевих підрозділів служби соціального захисту населення дитині усно, в категоричній формі, було надано відмову у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб, бо «не побачили» доказів постійного проживання на НКУУТ. Хоча повинні були взяти документи до роботи, після чого керівник у 15-ти денний термін має прийняти обґрунтоване законне рішення відповідно до наявних у заявника документів, що підтверджують проживання на окупованій території.

За телефонами гарячої лінії родина звернулась по допомогу до Маріупольського офісу БФ «Право на захист». Хлопця з мамою запросили на особистий прийом, де після ґрунтовного аналізу ситуації адвокат Галемський Сергій (Сергей Галемский) надав змістовну консультацію, та розпочався процес надання безпосередньо правничої допомоги. 

Юристка Ірина Ніколенко склала заяву до УСЗН, надала перелік необхідних документів та склала запити до відповідних інстанцій на підтвердження правової позиції у справі нашого бенефіціара.

Ситуацію додатково ускладнювала ще й та обставина, що більшість документів на підтвердження постійного проживання на НКУУТ, були видані владою ОРДЛО та до уваги при прийнятті рішення не брались.

На щоденній нараді фахівців Маріупольського та Курахівського офісів з’ясували, що і у колег, які обслуговують Мар’їнський, Покровський та де-які інші райони Донецької області, теж виникають аналогічні ситуації, тож вирішили обговорити цю проблему безпосередньо з керівництвом Департаменту соціального захисту населення Донецької області.

Отримати статус ВПО для дитини з інвалідністю. Історія сім’ї з ТОТ

На нараді, яка пройшла з використанням засобів відеозв’язку, юрист Курахівського офісу Беретелі Руслан обговорив з керівництвом Департаменту соціального захисту  Донецької області це питання на предмет розробки методичних рекомендацій для практичного використання на місцях. За результатами наради дійшли спільної думки, що потрібен усталений алгоритм у підходах для вирішення подібних ситуацій.

Начальник відділу ВПО ДСЗН зв’язався з колегами з департаменту освіти, які підтвердили наявність інформації в електронних реєстрах, що наш хлопець навчався у донецькій школі ще до початку конфлікту, тобто постійно там проживав. Ця інформація та відомості, що містились у наданих родиною документах, стали достатньою підставою для прийняти рішення на користь бенефіціара.

Отримання довідки ВПО відкриває шлях і до матеріальної підтримки державою тих, хто цього конче потребує.

Дякуємо керівництву Департаменту соціального захисту населення Донецької області за оперативність та відсутність зайвої бюрократії.

Отримати статус ВПО для дитини з інвалідністю. Історія сім’ї з ТОТ

Дякуємо колегам за наполегливість,
оперативність та добре серце!

28.01.22

У грудні до Благодійного фонду «Право на Захист» звернулися мешканці міста Золоте-1 (шахта «Карбоніт») Сєвєродонецького району Луганської області із проханням про допомогу.

Соціальний стоматкабінет єдиний у Золотому та прилеглих селах

Стурбовані жителі висловили занепокоєння щодо закриття  стоматологічного кабінету в Амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №1 м. Золоте (вул. Медична, 11). Стоматологічний кабінет обслуговує мешканців декількох населених пунктів:  Золоте-1, Золоте-2, Золоте-3, Золоте-4, Катеринівки, інших сіл та селищ міського типу уздовж лінії розмежування. 

Спеціалісти «Право на Захист» консультують
мешканців Золотого

За їхніми словами, стоматолог Нейман Раїса Лукінічна лікувала не одне покоління мешканців і ніколи не залишалася осторонь людської біди. Крім того, до неї часто звертаються соціально незахищені верстви населення: пенсіонери, особи з інвалідністю, матері-одиначки і не тільки. Дістатися до іншого населеного пункту та отримати послуги приватних стоматологічних кабінетів у більшості з них не має змоги – ані фізичної, ані фінансової.

Перемовини з Гірською ВЦА

Консультант з соціальних питань Благодійного фонду «Право на захист» Дмитро Щербаков та консультант по роботі з громадами Наталія Зигула провели зустріч з населенням Золотого-1, після чого звернулися до Голови Гірської ВЦА Бабченко Олексія з проханням врегулювати питання та залишити стоматолога в амбулаторії.

Стоматологічний кабінет, Амбулаторія
загальної практики-сімейної медицини №1 м. Золоте

Подяка від жителів – найцінніша нагорода

Днями нам стало відомо, що голова Гірської ВЦА ухвалив рішення залишити кабінет. Лікар-стоматолог Раїса Лукінічна підтвердила, що кабінет, який вже був опечатаний, знову відкрили, і тепер вона продовжує приймати пацієнтів. А мешканці Золотого, Золотого-1, -2, -3, -4, Катеринівки, Оріхового, Новотошківського надіслали подяку на адресу Благодійного фонду:

«Висловлюємо вам свою повагу та щиру вдячність за турботу про проблеми жителів нашого регіону, які опинилися в скрутній ситуації в зв’язку з проведенням бойових дій. З вашою допомогою ми разом відстояли наш стоматологічний кабінет. У наш нелегкий час, коли все більше людей потребують турботи, важко знайти людину, здатну приймати чужі проблеми, як свої. Є люди, яким сміливо можна доручити свою справу. Дякуємо вам за працю, за витрачені зусилля! Успіхів і всіх благ!»

Від команди Благодійного фонду «Право на захист» висловлюємо щиру подяку Голові Гірської ВЦА – Олексію Бабченко та мешканцям Золотого за плідну співпрацю та активну громадянську позицію.

Наші фахівці і надалі залучатимуться до розв’язання проблемних питань громади, аби допомогти покращити доступ до медичних послуг мешканцям населеного пункту та прилеглих територій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

26.01.22

Благодійний фонд «Право на захист» допомагає не тільки переселенцям,
що звернулися по юридичну допомогу, але й громадам.

Зустріч з представниками громади

Сьогодні пройшла онлайн-зустріч з представниками Гірської ВЦА, яка має намір покращити якість медичних послуг у своїй громаді. За словами Яни Омельченко, т.в.о. керівника Гірського центру первинної медико-санітарної допомоги, існуюче медичне обладнання у лікарні давно вийшло з ладу. Наприклад, рентген-апарат працює з 70-х років минулого століття. Будівля медзакладу також давно потребує ремонту, тому кошти дуже потрібні громаді.

З цією метою представники Гірської ВЦА виявили бажання долучитись до обговорення порядку участі у Програмі з відновлення України. Програма передбачає надання субвенцій з державного бюджету для реалізації проектів соціального спрямування для Донецької та Луганської областей у зоні до 25 км від лінії розмежування. Джерелом формування субвенції є кошти позики Європейського інвестиційного банку.

Чому звернулися по допомогу?

Громадам потрібно в короткі строки подати заявку щодо участі із загальною кошторисною вартістю проектів будівництва. Керівництво ВЦА зіткнулося зі складнощами у підготовці пакету документів, тож звернулося по допомогу до БФ «Право на захист», який вже має досвід роботи з громадами у вирішенні подібних питань.

В межах проєкту Access за підтримки УВКБ ООН ми надали загальну консультацію Гірській ВЦА щодо можливостей залучення додаткових коштів для підтримки медичної сфери у громаді. Крім того, юристи фонду відповіли на запитання заступниці голови із соціальних питань Інни Деміденко щодо особливостей складання проєктно-кошторисної документації. Зі свого боку, ми також наполягаємо на необхідності звернення представників ВЦА до Міністерства розвитку громад та територій України із проханням продовжити строк подання пропозиції для участі у програмі,

– відзначила Яніна Ребенкова, спеціалістка з питань розвитку громад «Право на захист»

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

17.01.22

Пропонуємо до вашої уваги звіт про умови перетину КПВВ та МПП за грудень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) у Донецькій та Луганській областях, а також на міжнародних/міждержавних пунктах пропуску (МПП) «Мілове» та «Гоптівка». Метою опитування є збір інформації про складнощі та проблеми з якими стикаються громадяни під час перетину пропускних пунктів, що знаходяться на лінії розмежування та на кордоні з РФ.

Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.      

ПЕРЕТИН ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ.

Огляд та результати опитування на КПВВ у грудні 2021 року

  • У 2021 році з двох сторін на лінії розмежування були відкриті лише два з семи пунктів в’їзду-виїзду: «Новотроїцьке» в Донецькій області – два дні на тиждень, і «Станиця Луганська»в Луганській області – сім днів на тиждень. Кількість перетинів у 2021 році була на рівні значно нижчому, ніж за період до COVID-19. У грудні 2021 року кількість перетинів через КПВВ «Новотроїцьке» становила 3 163, що складає лише 1,3 відсотка від кількості перетинів у грудні 2019 року. Схожа ситуація була і на КПВВ «Станиця Луганська», де в грудні 2021 року було 55 010 перетинів, що становить 16,7 відсотка у порівнянні з груднем 2019 року. Де-факто влада НПУТ вважає такі обмеження за необхідний захід для протидії поширенню COVID-19.
ЗВІТ: "Опитування громадян про умови перетину КПВВ та МПП". Грудень 2021
  • 29 грудня Кабінет міністрів України скасував зобов’язання щодо встановлення застосунку Вдома та проходження самоізоляції для людей, які перетинають КПВВ до ПУТ. Це також означає, що проходження обсервації в державній установі більше не є обов’язковим, як це було для людей, які не змогли встановити застосунок «Вдома». Водночас все ще діють обмеження на перетин КПВВ на стороні НПУТ.
  • На КПВВ «Новотроїцьке» розпочався ремонт інфраструктури: новий модуль для пішоходів вже працює, а незабаром має з’явитися ще один. У листопаді на КПВВ «Станиця Луганська» завершилося покращення інфраструктури: з’явилися нові модулі, необхідне обладнання та нові сканери багажу. Крім того, на КПВВ «Мар’їнка» буде побудовано новий центр з надання адміністративних послуг.
  • З листопада люди не можуть зареєструватися на веб-сайті СБУ для отримання дозволів на перетин лінії розмежування до ПУТ, проте існуючі облікові записи доступні для подання. Ця проблема підсилює актуальність запиту БФ «Право на захист», надісланого 30 грудня 2021 року до КМУ щодо скасування зобов’язання на отримання особою дозволу на перетин лінії розмежування як надмірно обмежувального та неконституційного.
ЗВІТ: "Опитування громадян про умови перетину КПВВ та МПП". Грудень 2021

В ОБХІД ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ.

Огляд та результати опитування на МПП у грудні 2021

  • У грудні, 48 відсотків респондентів на МПП «Мілове» та «Гоптівка» були жителями НПУТ Донецької області, в той час як 24 відсотки були жителями НПУТ Луганської області. Інші 28 відсотків були мешканцями ПУТ Донецької, Луганської та інших областей України. Згідно зі статистикою ДПСУ, кількість перетинів МПП «Мілове» у 2021 році збільшилася вдвічі, у порівнянні з 2020 роком, але на МПП «Гоптівка» ситуація не змінилася. Так, у 2020 році на МПП «Мілове» кількість перетинів становила 277 000, в той час, як у 2021 році було 548964 перетинів. На МПП «Гоптівка»  зафіксовано 960800 у 2020 році та 925705 у 2021.
  • Встановлення застосунку «Вдома» вже не є обов’язковим для тих, хто перетинає КПВВ, але для подорожніх на МПП  це досі обов’язкова вимога. Відсутність безкоштовних тестів на COVID-19 на обох МПП ускладнює процес перетину. Таким чином, у грудні на МПП «Мілове» 39 осіб було відправлено на обсервацію. Більшість з них були літні люди, хто не зміг встановити застосунок «Вдома» або зробити платний тест на COVID-19.
ЗВІТ: "Опитування громадян про умови перетину КПВВ та МПП". Грудень 2021
  • 21 грудня УВКБ ООН успішно завершило ремонтні роботи на МПП «Мілове» для підвищення безпеки та забезпечення гідних умов очікування. Проєкт було реалізовано завдяки співпраці УВКБ ООН в Україні з Військово-цивільною адміністрацією Луганської області. Проєкт покращить умови очікування на МПП «Мілове», що підвищить безпеку та забезпечить гідні умови для подорожніх.
R2P logo Ukrainian

Звіт доступний для завантаження

українською та

англійською

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року на КПВВ, розташованих в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях, а з серпня 2021 року також на МПП «Мілове» у Луганській області та МПП «Гоптівка» у Харківській області.

Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, постраждалого внаслідок конфлікту, та проводиться в межах проєкту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Метою опитування є з’ясування причин, умов та ризиків перетину лінії розмежування та державного кордону через КПВВ та МПП. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для подальшої адвокаційної діяльності та захисту прав бенефіціарів.

УВКБ ООН та БФ «Право на захист» вдячні за щедру підтримку, надану донорами, включно з Європейською Комісією з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту (ECHO); Урядів Канади, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Кореї, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки (PRM) а також кожною особою, яка жертвує кошти через інші приватні асоціації УВКБ ООН, такі як «EspañaconACNUR» (Іспанія) та «UNOFlüchtlingshilfe» (Німеччина).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

14.01.22

Виїхати за пенсією з Донецька, стати жертвою грабіжників, втратити пам’ять, всі документи і гроші – стільки випробувань випало на долю 71-річного переселенця Анатолія Івановича за останні два місяці. Чоловіка врятувала небайдужість знайомого водія, який звернувся до благодійного фонду “Право на захист” по допомогу.

У листопаді минулого року Анатолій Іванович виїхав з Горлівки (НПУТ) до міста Бахмут Донецької області для оформлення пенсійної картки в Ощадбанку. Заплановане йому вдалося, і можна вже було їхати додому, та на 71-річного чоловіка вчинили напад, жорстоко побили, вкрали паспорт, пенсійне посвідчення та гроші.

Постраждалого доправили до лікарні, де у нього виявили порушення пам’яті внаслідок перенесених травм. Силами медичної установи пацієнта доправили до психіатричної лікарні міста Краматорськ для проходження лікування та реабілітації після нападу.

Зниклого пенсіонера відшукав знайомий водій Олександр, який віз його до Бахмуту з Горлівки (НПУТ). Стало зрозумілим, що повернутися до рідного міста чоловік не зможе без документів. Небайдужий Олександр звернувся до Благодійного фонду “Право на захист” задля поновлення пенсійного посвідчення Анатолія Івановича, розблокування його банківської картки та поновлення виплати пенсії.

Юристи Слов’янського регіонального офісу Благодійного фонду Міхєй Валерій та Катерина Гончар взялися за справу пенсіонера. 

Attack, robbery and subsequent loss of memory after unsuccessful attempt to collect an honestly earned pension. The Story of Anatoliy Ivanovych

Крім того, завдяки підтримці Агенції у справах біженців ООН Анатолію Івановичу була надана індивідуальна матеріальна допомога на придбання необхідних медикаментів, одежі, продуктів харчування та на витрати, пов’язані з оформленням документів. У новорічні свята чоловік не лишився наодинці зі своєю бідою.

Під час  розмови з Олександром ми встановили, що на НПУТ у Горлівці, за місцем постійного проживання Анатолія Івановича, є оригінали певних документів, які можуть стати первинними доказами для оформлення паспорту. Їх необхідно надати органам ДМС. Крім того, чоловік має двох дітей: доньку та сина. Але син відмовився приїжджати для проходження ідентифікації батька, а з дочкою, на жаль, взагалі втрачено зв’язок. Відомо лише, що вона проживає на території Криму,

– розповідає юрист БФ “Право на захист” Валерій Міхєй.

Наступного візиту перевізник Олександр разом із знайомою постраждалого привезли документи Анатолія Івановича та віддали під розписку юристам Благодійного фонду. Подруга постраждалого також зазначила, що  особу можуть підтвердити дві жінки, одна з яких проживає у місті Черкаси, а інша – у місті Світловодськ.

Завдяки тісній співпраці юристів Слов’янського офісу БФ “Право на захист” із Державною міграційною службою Донецької області та Слов’янським відділом міграційної служби вдалося провести віддалену ідентифікацію особи Анатолія Івановича.

Побиття, пограбування та подальша втрата пам’яті через бажання отримати зароблену за життя пенсію. Історія Анатолія Івановича Attack, robbery and subsequent loss of memory after unsuccessful attempt to collect an honestly earned pension. The Story of Anatoliy Ivanovych

Після цього юристи фонду сформували повний пакет документів та направили його для подальшої підготовки паспорта громадянина України.

І ми раді повідомити, що вчора Анатолій Іванович отримав довгоочікуваний документ та розпочав процедуру оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон! Ми бажаємо йому міцного здоров’я та витримки! Нехай усі перешкоди та нещастя лишаться у минулому.

Attack, robbery and subsequent loss of memory after unsuccessful attempt to collect an honestly earned pension. The Story of Anatoliy Ivanovych

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

13.01.22

Вже тривалий час ми підтримуємо громади на лінії розмежування. Так, вчора наші колеги – регіональний юрист Євген Максименко та спеціаліст із суспільно-політичних питань Кетеван Казановська, взяли участь у засіданні робочої групи з визначення потреб населення Світлодарської міської територіальної громади в соціальних послугах.

Голова робочої групи – заступниця керівника Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Тетяна Єрохіна, висловила подяку БФ «Право на захист»  за розробку Соціального паспорту Світлодарської громади та правову допомогу під час реорганізації комунальної установи «Бахмутський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» у «Центр надання соціальних послуг»  Світлодарської ВЦА. Все – в рамках проекту «Підтримка територіальних громад на лінії зіткнення в реорганізації соціальних та адміністративних послуг соціального характеру відповідно до децентралізації», що ми реалізуємо за підтримки УВКБ ООН в Донецькій та Луганській областях.

Також під час зустрічі відбулось обговорення нормативної бази щодо організації роботи в громаді з надання соціальних послуг, Положення про робочу групу та плану роботи на 2022 рік, механізму взаємодії структурних підрозділів Світлодарської ВЦА із суб’єктами надання соціальних послуг, громадськими та неурядовими організаціями в процесі визначення потреб населення в соціальних послугах.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

12.01.22

23 грудня 2021 року Урядом було внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” з подальшим спрямуванням на виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013—2023 роки (далі – «Порядок»), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 488 [1]

Нагадаємо, що Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Держмолодьжитла з їх подальшим використанням на реалізацію відповідної Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013 – 2023 роки,  зокрема для надання молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам довгострокових пільгових кредитів для будівництва (реконструкції) та придбання житла. Згідно з його положеннями, однією з умов надання таких кредитів є вік позичальників, а саме: вік кожного з членів молодої сім’ї (чоловік та дружина), одинокого молодого громадянина становить до 35 років включно.

Зміни до Порядку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1437 [2], що набула чинності на 6 січня 2022 року. Тож, розглянемо основні з них.

Пільгові кредити для будівництва (реконструкції) та придбання житла з коштів статутного капіталу Держмолодьжитла: огляд змін та значення для ВПО

1. Особи, які мають першочергове право на отримання кредиту

Найбільших змін зазнали положення п. 5 Порядку, що визначають перелік осіб, які мають першочергове право на отримання довгострокового пільгового кредиту згідно з Порядком.

Раніше до їх числа належали, серед інших, і внутрішньо переміщені особи (далі – «ВПО»). Однак такі положення було додатково уточнено. Відповідно до внесених змін, відтепер першочергове право на отримання такого кредиту матимуть тільки:

громадяни, які самостійно брали безпосередню участь в антитерористичній операції (далі – «АТО») та/або в забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або сім’ї, в яких один із членів сім’ї (чоловік або дружина) брав безпосередню участь в АТО та/або в забезпеченні її проведення чи у здійсненні зазначених заходів, забезпеченні їх здійснення, за умови, що на таких громадян поширюється дія Законів України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

Тож, наприклад, якщо йдеться про одинокого молодого громадянина – ВПО, який відповідає іншим визначеним Порядком умовам, але не брав безпосередньої участі в АТО або забезпеченні її проведення, чи у здійсненні/забезпеченні здійснення зазначених вище заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, він більше не матиме першочергового права на отримання передбаченого Порядком кредиту. З огляду на це, відповідні зміни до Порядку для ряду ВПО можуть означати зменшення шансів на отримання такого кредиту.

УВАГА! Згідно з інформацією,розміщеною на сайті Держмолодьжитла, громадянам, зареєстрованим на отримання такого кредиту, які мають першочергове право на його отримання згідно з Порядком, слід підтвердити своє першочергове право шляхом заповнення спеціальної онлайн форми або надати відповідне підтвердження в регіональному управлінні, де зареєстрований кандидат, до 14 січня 2022 року (включно).

Відповідна інформація про зміни до Порядку та необхідне підтвердження першочергового права на отримання кредиту доступна за посиланням:

https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/novyny/do-uvahy-hromadian-shcho-zareiestrovani-na-otrymannia-pilhovoho-ipotechnoho-kredytu-za-rakhunok-vlasnykh-koshtiv-derzhmolodzhytla

Пільгові кредити для будівництва (реконструкції) та придбання житла з коштів статутного капіталу Держмолодьжитла: огляд змін та значення для ВПО

2. Резервні списки

Раніше, згідно з п. 5 Порядку, громадяни, яким було відмовлено в наданні кредиту у зв’язку з недостатньою платоспроможністю, включались в резервні списки, які розміщувались на веб-сайті відповідного регіонального управління Держмолодьжитла. Наразі ці положення було виключено з Порядку, тож ведення таких резервних списків має бути скасовано.

Пільгові кредити для будівництва (реконструкції) та придбання житла з коштів статутного капіталу Держмолодьжитла: огляд змін та значення для ВПО

3. Нарахування відсотків

Стосовно нарахування відсотків за користування кредитом оновлені положення п. 5 Порядку наразі передбачають, що їх нарахування відбувається з урахуванням положень пункту 15 статті 14 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Нагадаємо, що його положення встановлюють, що «військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, – штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються» [3].

Пільгові кредити для будівництва (реконструкції) та придбання житла з коштів статутного капіталу Держмолодьжитла: огляд змін та значення для ВПО

[1] Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” з подальшим спрямуванням на виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013 – 2023 роки, затверджений постановою КМУ від 11.05.2011 р. № 488:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2011-%D0%BF#Text

[2] Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для збільшення статутного капіталу Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” з подальшим спрямуванням на виконання Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013—2023 роки» від 23.12.2021 р. № 1437: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1437-2021-%D0%BF#Text

[3] Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”  від 20 грудня 1991 року № 2011-XII: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

24.12.21

Ми вже писали про те, що в новостворених громадах, унаслідок збройної агресії Російської Федерації та децентралізаційних процесів, можуть виникати труднощі під час передачі в комунальну власність об’єктів нерухомості. Мова йде про ті з них, що фактично знаходяться на підконтрольній уряду України території, але перебувають на балансі органів місцевого самоврядування, які розташовані на тимчасово окупованій території.

Така проблема не оминула й Сартанську ВЦА. У населених пунктах уздовж лінії розмежування в цій ВЦА первинну медичну допомогу мешканцям надають амбулаторія та ФАПи, які, ймовірно, перебувають на балансі органів місцевого самоврядування, розташованих на ТОТ. Подекуди визначити приналежність ФАПу достеменно немає можливості, з огляду на збройний конфлікт та ускладнений доступ до правовстановлюючих документів.

Керівництво Сартанської ВЦА під час зустрічей зі спеціалісткою по роботі з громадами Благодійного фонду «Право на захист» Ольгою Артюховою висловило побажання розглянути можливість набуття таких медичних закладів у комунальну власність у якості безхазяйного нерухомого майна.

“Ми  розробили аналітичну записку для керівництва Сартанської ВЦА, яка містить аналіз законодавства щодо безхазяйних речей. Крім того, ми також запропонували покрокову інструкцію дій для органу місцевого самоврядування, необхідних для набуття нерухомого майна в комунальну власність. 22 грудня 2021 року на черговій зустрічі з керівництвом ВЦА ми передали аналітичну записку та обговорили можливість її впровадження”,

– зазначила Ольга Артюхова.

Разом з тим, як уже неодноразово зауважували спеціалісти благодійного фонду «Право на захист», вирішенням проблеми, подібної до тієї, що склалася в Сартанській ВЦА, було б прийняття проєкту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих відносин з використання комунального майна» №3996. Пропонуємо ознайомитися з нашими пропозиціями до цього законопроєкту.

На фото: зустріч представників Фонду
з керівництвом Сартанської ВЦА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

22.12.21

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування» за листопад 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на Контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) у Донецькій та Луганській областях, а також на МПП «Міловое» та «Гоптівка» на кордоні з РФ.

Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.      

Результати опитування на КПВВ

  • 5 листопада перетин лінії розмежування в Луганській області було призупинено на кілька годин через обстріл поблизу КПВВ «Станиця Луганська». Це один з двох КПВВ, які відкриті по обидва боки лінії розмежування. 24 листопада також відбувся обстріл КПВВ «Мар’їнка», на якому перетин з боку НКУТ дозволений лише у виняткових випадках. У листопаді звітовано про 14 таких перетинів (за даними ДПСУ).
Перетин лінії розмежування. Огляд та результати опитування на КПВВ. Листопад 2021
  • Минулого місяця вперше відсоток респондентів, які повідомили про занепокоєння, був вище на КПВВ «Станиця Луганська» ніж на КПВВ «Новотроїцьке» в Донецькій області. Частка таких респондентів на КПВВ «Станиця Луганська» виросла з однієї восьмої у вересні до однієї четвертої у жовтні та листопаді. Підвищений рівень занепокоєння в Луганській області, ймовірно, корелює з тимчасовими обмеженнями спрямованими на протидію поширення COVID-19, що діяли на НПУТ у Луганської області з 9 жовтня до 11 листопада та повернеться до попереднього рівня вересня у грудні.
  • КПВВ «Станиця Луганська» зазвичай працює щодня. Натомість рух у Донецькій області більш обмежений. КПВВ «Новотроїцьке» працює лише два дні на тиждень, і жителі повинні за два тижні отримати дозвіл від де-факто влади на НПУТ Донецької області, надавши гуманітарне обґрунтування свого запиту.
  • У листопаді тестування на COVID-19 пройшли 737 осіб, або 55% тих, хто потрапив на ПУТ через КПВВ «Новотроїцьке», та 2312 осіб, що становить 14% тих, хто перетнули КПВВ «Станиця Луганська». Всі протестовані не могли встановити застосунок «Вдома» на свої телефони, що є гострою проблемою для людей, які перетинають лінію зіткнення до ПУТ, особливо для людей у віці 60+ та людей із серйозними захворюваннями.
Перетин лінії розмежування через КПВВ, жовтень–2021 (ЗВІТ)
  • Щоб дістатися ПУТ, багато жителів НПУТ обирають виснажливу подорож через міжнародні/міждержавні пункти пропуску, ніж перетинати лінію розмежування. Вони перетинають кордон до або з України через МПП «Мілове» у Луганській області або МПП «Гоптівка» у Харківській області, оскільки перетин лінії розмежування наразі можливий лише через два КПВВ – Новотроїцьке у Донецькій області та Станиця Луганська у Луганській області, на яких також діють різні обмеження.

Результати опитування на МПП

  • Згідно з опитуванням, у листопаді МПП «Гоптівка» та «Мілове» перетнули більше жителів НПУТ Донецької області, ніж Луганської. Не дивлячись на вибірковість опитування, можна зробити попередні висновки, що більша кількість перетинів мешканцями НПУТ Донецької області корелює з більш жорсткими обмеженнями на КПВВ «Новотроїцьке».
  • Відстані подорожей інколи дуже значні. Деякі респонденти відповіли, що аби дістатися з НПУТ до ПУТ через МПП, вони були вимушені подолати 1300 км, а це приблизна відстань від Донецька до Львова.
  • Через відсутність транспорту на МПП «Гоптівка» між українським та російським пунктами пропуску, люди вимушені пішки долати відстань 1.2 км. Це особливо важко для літніх людей, осіб, що мають серйозні захворювання або пішоходів з великою кількістю багажу.
Перетин лінії розмежування. Огляд та результати опитування на КПВВ. Листопад 2021
  • Майже всі респонденти (95%) відповіли, що вартість поїздки зазвичай становить від 1000 до 2000 грн ($34-68) в один бік. Інші відповіли, що витратили від 3000 до 4000 грн ($109-143) за подорож.
  • На МПП «Гоптівка» залишається потреба в укриттях від негоди та місцях, де люди зможуть присісти в очікуванні автобусів, що може тривати до трьох годин.
  • На пункті пропуску Мілове продовжуються роботи по встановленню укриттів та збірних модулів, профінансовані УВКБ ООН.
R2P logo Ukrainian

Звіт доступний для завантаження

українською та

англійською

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року на КПВВ, розташованих в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, постраждалого внаслідок конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Метою опитування є з’ясування причин, умов та ризиків перетину лінії розмежування через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для подальшої адвокаційної діяльності та захисту прав бенефіціарів.

УВКБ ООН та БФ «Право на захист» вдячні за щедру підтримку, надану донорами, включно з Європейською Комісією з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту (ECHO); Урядів Канади, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Кореї, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки (PRM) а також кожною особою, яка жертвує кошти через інші приватні асоціації УВКБ ООН, такі як «EspañaconACNUR» (Іспанія) та «UNOFlüchtlingshilfe» (Німеччина).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: