Огляд практики Верховного Суду у спорах щодо визнання осіб біженцями або такими, що потребують додаткового захисту (за період з 2018 по 2021)

19.08.21

БФ «Право на захист» у партнерстві із Комітетом з міжнародного права Національної асоціації адвокатів України здійснили огляд актуальної судової практики Верховного Суду України за період з 2018 по 2021 на користь шукачів захисту у спорах щодо вирішення питання про визнання їх біженцями та особами, які потребують додаткового захисту. Юридичний огляд здійснили Олена Калашник, адвокат, старший юрист БФ «Право на захист» та Віталій Власюк – адвокат, Голова Комітету з міжнародного права НААУ.

Через війни та збройні конфлікти значна кількість людей по всьому світу вимушені шукати захист в інших країнах. Зараз увага світової спільноти прикута до шукачів захисту з Афганістану, Сирії, Сомалі тощо. Адже коли людина у країні свого походження стикається зі значними складнощами через релігійні переконання, політичні погляди, належність до певної соціальної групи або через свою етнічну належність, її життя на батьківщині стає неможливим. Саме тому, люди змушені шукати щастя деінде – там, де їхньому життю не буде загрожувати небезпека.

Overview of the practice of the Supreme Court in disputes concerning the recognition of persons as refugees or in need of the complementary protection (2018-2021) Огляд практики Верховного Суду у спорах щодо визнання осіб біженцями або такими, що потребують додаткового захисту (за період з 2018 по 2021)

«В Україні шукач захисту, який звернувся до міграційної служби із заявою про визнання його біженцем та отримав відмову, опиняється у досить стресовій ситуації. Йому треба оскаржити таку відмову у суді та довести наявність у нього підстав для отримання того чи іншого статусу. Іноді від рішення суду залежить життя людини. Зважаючи на це ми підготували огляд актуальної судової практики Верховного Суду, який має полегшити роботу адвокатів, міграційної служби та суду у вирішенні спорів щодо визнання осіб біженцями або такими, які потребують додаткового захисту. Сподіваюсь, що рішення, які включені у збірку, при правозастосуванні допоможуть врятувати не одне життя та сприятимуть справедливому вирішенню спорів між шукачами захисту та міграційною службою»,
– зазначає Олена Калашник, адвокат БФ «Право на захист».

Огляд можна
переглянути та завантажити за посиланням

Читайте також:

17.08.21

Індустріальні об‘єкти, які становлять реальну небезпеку для навколишнього середовища існували на сході України задовго до 2014 року. Початок військових дій активізував проблеми, про потенційне існування яких можна було тільки здогадуватися.

Місцеве населення не було готовим до того, що вже через 7 років на них чекатимуть нові випробування у вигляді напівзруйнованої та знищеної у результаті обстрілів інфраструктури, зниження рівня якості води внаслідок затоплення радіоактивних та забруднених шахт, а в додаток ще й глобальні кліматичні зміни, які безпосередньо впливають на родючість ґрунтів та якість повітря.

Розвиток системи готовності та реагування на ризики виникнення надзвичайних ситуацій є вкрай важливим у цьому контексті. Однак не потрібно забувати і про важливість безпосереднього впливу на проблему та на її розв‘язання у довгостроковій перспективі.

Саме тому, у 2021 році БФ «Право на захист», за фінансової підтримки уряду Великої Британії, спільно з українськими та міжнародними НУО ACTED Україна, Ініціативою IMPACT, Данським Червоним Хрестом та Червоним Хрестом України в рамках Консорціуму Зменшення Ризиків реалізують проєкт, метою якого є зменшення вразливості населення від ризиків виникнення стихійних та техногенних катастроф на сході України та прилеглих територіях поблизу Азовського моря.

Дивіться відео, аби дізнатися яким чином члени #ЗРКонсорціум планують посилювати спроможність громад поблизу лінії розмежування впливати на актуальні ризики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

БФ «Право на захист» презентував освітній відеокурс та програму з практичного застосування гуманітарних стандартів захисту

17.08.21

Ілля народився у 1955 році в селі Красні Четаї. Там чоловік провів все своє дитинство, навчався у школі, закінчив 10 класів. Після закінчення школи, Ілля 2 роки проходив службу в армії в м. Североморськ. Чоловік отримав середню спеціальну освіту, закінчивши сільськогосподарське професійне училище в м. Ядрин, Чуваська Республіка.

У 1976 році Ілля вперше отримав паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року. Його повернення з армії чекала дівчина, яка в майбутньому стала його дружиною. У сім‘ї народилося двоє хлопців. Все своє життя чоловік тяжко працював та ніколи не соромився своєї роботи, оскільки майже 17 років офіційно працював вальником лісу на сезонних роботах протягом 4-6 місяців в м. Яйва, Пермської області, аби мати можливість прогодувати сім’ю.

У 1988 році родина виїхала в Республіку Молдову, де вони проживали до 1998 року. Вирішуючи приїхати в Україну, де у чоловіка мешкають його рідні сестри, в дорозі у них викрадають всі документи, які були в сумці. В результаті, в Іллі залишилося лише свідоцтво про народження.

Відтак, приїхавши до України у 1998 році, Ілля мав при собі лише свідоцтво про народження, яке зберігає до теперішнього часу, оскільки крім цього документу в нього нічого не має. Більше ніж 20 років чоловік мешкає в Дніпропетровській області у селі Зеленодольськ Апостолівського району. Він неодноразово намагався відновити втрачені документи, оскільки через їх відсутність не мав змоги офіційно працювати, отримувати належну медичну допомогу та заробляти собі на пенсію. На превеликий жаль, свого житла у чоловіка немає, йому доводиться мешкати у підвальному приміщенні будинку, де йому допомагають сусіди, а він, в знак поваги та подяки, використовує свої майстерні навички для ремонту або відновлення побутових предметів.

Завдяки допомозі Зеленодольської міської ради та за участі спеціалістки з соціальних питань І категорії Фандюшиної Тетяни Григорівни, в лютому 2021 року цей чоловік нарешті отримав шанс на нове життя: наша колега Олена Пазенко, монітор БФ «Право на захист» розповіла про його історію та, зібравши швидко інформацію, передала справу до Харківського офісу БФ «Право на захист». Після цього над справою почав працювати юрист Фонду з питань громадянства Дмитро Ганич.

Вже у серпні 2021 року, завдяки спільним зусиллям благодійного фонду «Право на захист», Зеленодольської міської ради та Апостолівського районного сектору ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, Ілля нарешті зміг звернутися із заявою про визнання особою без громадянства.

Not just the stolen documents, but a stolen normal life. Story of Ilya Вкрали документи, а разом з ними й звичне життя. Історія Іллі

На час розгляду заяви він отримав довідку про звернення за визнанням особою без громадянства: те, наскільки щасливим він був в той момент складно передати текстом, адже ця довідка надавала йому право на тимчасове перебування на території України на законних підставах. Але його мрією насправді є не просто право законно перебувати на українській землі, але й стати громадянином, оскільки він понад 20 років свого життя віддав саме Україні.

Так, це лише перші кроки та перший документ. Після двадцятирічного очікування, Ілля все ж з оптимізмом дивиться у майбутнє та сподівається, що українська держава нарешті визнає його.

БФ «Право на захист» висловлює свою щиру вдячність за співпрацю задля допомоги цьому самотньому чоловіку співробітникам Апостолівського районного сектору ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, Зеленодольській міській раді та Спеціалістці з соціальних питань І категорії Фандюшиній Тетяні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

13.08.21

Днями відбулося засідання Наглядової ради БФ «Право на захист» – захід, під час якого традиційно підбиваються підсумки роботи нашої організації. Під час зустрічі учасники обговорили представлений президентом благодійного фонду Олександром Галкіним річний звіт за 2020 рік.

Засідання Наглядової ради благодійного фонду «Право на захист»: презентовано річний звіт за 2020 рік

Як зазначив Марк Хетфілд, заступник голови Наглядової ради, голова HIAS, презентовані результати діяльності та кількісні показники роботи організації за 2020 підтверджують, що команда впоралася з викликами минулого непростого року. За погодження з усіма членами Наглядової ради річний звіт, в якому надано вичерпну інформацію щодо діяльності організації у 2020 році, та всі її фінансові показники буде опубліковано на сайті БФ «Право на захист» та поширено серед донорів та партнерів для ознайомлення.

Олександр Галкін поділився здобутками організації станом на серпень 2021-го та результатами роботи організації в умовно нових для неї напрямках: екології та зменшенні наслідків екологічних ризиків на сході України, співпраці з об’єднаними територіальними громадами (ОТГ) та військово-цивільними адміністраціями (ВЦА), доступу до соціальних послуг та миробудуванні. Завдяки розширенню тематичного спектра діяльності організації у 2021 році було залучено додатково близько 1,3 млн доларів від 8 нових донорських організацій.

Мелінда Херінг, членкиня Наглядової ради, заступниця голови Євразійського центру при Atlantic Council відзначила, що розвиток нових напрямів органічно продовжує вже сталі активності та посилює позиції БФ «Право на захист» як експертів у сфері правозахисту та правової аналітики й адвокації. Виходячи з обраного організацією курсу на динамічний розвиток та освоєння і роботу з новими напрямами було прийнято рішення щодо оновлення стратегії Фонду.

З необхідністю такого кроку погодився і Джок Мендоза-Уілсон, член наглядової ради, директор з міжнародних відносин і зв’язків з інвесторами СКМ. Він відзначив актуальність озвучених планів щодо необхідності перегляду стратегії та посилення організаційного розвитку та запропонував експертну підтримку у формуванні стратегії зі сторони членів наглядової ради.

Учасники засідання домовилися і про наступну зустріч – вона відбудеться в листопаді.

Річний звіт БФ «Право на захист»
за 2020 рік доступний для завантаження:

УКРАЇНСЬКОЮ

АНГЛІЙСЬКОЮ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

БФ «Право на захист» розпочинає новий проєкт із допомоги у працевлаштуванні

12.08.21

Світлана народилась в Україні у 1960-х роках та мешкала тут майже все своє життя. Протягом кількох років, у 1980-х Світлана мешкала на території сучасної РФ, проте з 1990 року вона проживала виключно на території України. У жінки був паспорт колишнього СРСР. Нині його було втрачено.

Після розпаду СРСР, Світлана неодноразово намагалась отримати паспорт, проте зробити це самотужки їй так і не вдалось, оскільки вона не могла підтвердити належність до громадянства України.

Жінка вирішила звернутися до офісу БФ «Право на захист» в м. Слов‘янськ наприкінці 2019 року. Адвокатка Наталія Іщенко спрямувала до суду заяву про встановлення факту постійного проживання Світлани в Україні станом на 24 серпня 1991 року. Жінка також мала свідків, які могли підтвердити у суді факт її проживання на території України з 1990 року. Проте, у листопаді 2020 року, суд відмовив у встановленні відповідного факту, попри наявність всіх необхідних доказів.

У зв’язку з тим, що в той період в Україні була відсутня процедура визнання особою без громадянства, Світлана залишилась особою з невизначеним громадянством, оскільки як РФ, так і Україна не визнають її своєю громадянкою.

16 квітня 2021 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України про деякі питання визнання особою без громадянства: нарешті Світлана отримала можливість звернутися до територіального відділу ДМС та подати заяву про визнання її особою без громадянства.

За участю адвоката БФ «Право на захист» та у супроводі спеціаліста з моніторингу, Світлана наприкінці липня отримала довідку про звернення за визнанням особою без громадянства. Відтепер, Світлана має право мешкати на території України на законних підставах. В майбутньому, у разі позитивного рішення, Світлана зможе отримати громадянство України.

To be born in Ukraine and become stateless. The story of Svitlana Народитись в Україні та залишитися без громадянства. Історія Світлани

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

11.08.21

Нещодавно по допомогу до наших колег звернувся чоловік. Його звати Костянтин, він народився у 1968 році в Узбекистані. Там він закінчив школу, отримав паспорт громадянина СРСР та вперше одружився. Згодом, в Узбекистані у нього народився син, а у 1989 році родина переїхала до України, на Одещину.

Вже тут, ще на початку 2000-их, Костянтин втратив свій паспорт. На жаль, він вчасно не звернувся до відповідних органів для того, аби відновити документ. В майбутньому це, своєю чергою, призвело до серйозних наслідків. У 2012 році чоловік звернувся до Лозівського районного відділу Державної міграційної служби України у Харківській області, де з’ясувалося, що через втрату документів визначити його громадянство неможливо.

З того часу Костянтин разом зі своєю родиною постійно проживав в Україні, у Лозівському районі. Разом з дружиною він виховує сімох дітей, серед яких дитина з обмеженими можливостями.

У 2020 році, після довгих поневірянь та спроб розв’язати проблему з втраченими документами та громадянством, чоловіка було направлено до Харківського офісу БФ «Право на захист» за рекомендацією працівників Лозівського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (ЦСССДМ).

Після ретельного опитування, адвокатка БФ «Право на захист» розпочала тривалу та кропітку роботу. До Міністерства внутрішніх справ Республіки Узбекистан було надіслано запит щодо можливої належності Костянтина до громадянства Узбекистану. Завдяки швидкій відповіді МВС Узбекистану вдалося підтвердити, що чоловік не є громадянином цієї країни.

Також було зібрано ряд документів з Одеської області, які підтверджували факт постійного проживання Костянтина там до 24 серпня 1991 року. Це дало можливість встановити зазначений факт у судовому порядку.

У жовтні 2020 року вищезазначене рішення суду набуло чинності, і Костянтин отримав юридичні підстави для набуття громадянства України. Залишилося тільки дочекатись змін до чинного законодавства, що дало б йому змогу отримати статус особи без громадянства та документ, який би це підтверджував.

І ось, нарешті, цей день настав. Заяву Костянтина про визнання особою без громадянства однією з перших було зареєстровано Лозівським районним відділом Державної міграційної служби України у Харківській області та з відповідним пакетом документів направлено до Головного управління ДМС України у Харківській області для подальшого опрацювання. На період поки заява Костянтина розглядається, йому було надано відповідну довідку – перший документ, що підтверджує його особу та певний статус в Україні.

Костянтин та його дружина добре розуміють, що це лише перший крок на непростому шляху здобуття громадянства України. Але вони посміхаються, бо отримали надію на те, що невдовзі Костянтин отримає паспорт громадянина України, зможе працевлаштуватися та приносити користь як своїй великій родині, так і Державі, громадянином якої давно себе вважає.

Дякуємо працівникам Лозівського ЦСССДМ, Лозівського міськрайонного суду Харківської області та співробітницям Лозівського районного відділу ДМС України у Харківській області Рахімі Красноруцькій та Євгенії Помніковій за високий професіоналізм, неймовірну чуйність та незмінну готовність до співпраці заради допомоги людям!

Перший крок до громадянства України. Історія Костянтина

Окрема подяка нашим колегам за цю довгу та дійсно важку роботу, яка дозволила Костянтинові стати на крок ближче до громадянства України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

09.08.21

Контрольний пункт «Мілове» – з один тих пунктів, яким найчастіше користуються громадяни України з непідконтрольних територій (НКТУ) для того, аби потрапити на вільну українську територію.

Під час перетину кордону люди стикаються з низкою проблем, які суттєво ускладнюють реалізацію права на вільне пересування, серед яких відсутність адекватних умов та довжелезні черги з людей та автівок. Тож віднедавна співробітники БФ «Право на захист» розпочали моніторинг ситуації на цьому контрольному пункті (КП), фіксацію порушень прав людини та надання подорожнім юридичних консультацій.

Так склалося, що для багатьох мешканців НКТУ єдиною дорогою до підконтрольної території України стала дорога через РФ та КП «Мілове». У період, коли на окупованих територіях не здійснюється пропуск через КПВВ, люди змушені витрачати неабиякі кошти, купу часу та здоров`я та долати втричі довшу відстань, аніж могли б.

Історія цього пункту пропуску сама по собі трагічна. «Мілове» – це міждержавний пункт пропуску, який від початку мав пропускну спроможність 500 пішоходів та 200 легкових автівок на добу. Враховуючи інфраструктурні особливості населених пунктів поблизу, КП «Мілове» розташований між російським містом Чертково та українським Міловим, просто на дорозі, до того ж ще й на російській території. У 2018 році прикордонники РФ почали встановлювати залізний паркан посередині вулиці Дружби народів, де знаходиться цей пункт пропуску. Після цього було прийнято рішення про його перенесення та облаштування за тимчасовою схемою.

Модулі для прикордонників та митників встановлені прямо на проїжджій частині. Це означає, що ніяких умов для людей, які перетинають кордон немає: ані місця, де можна сховатися від непогоди, ані лавок, щоб посидіти та перепочити.Таким цей контрольний пункт був завжди.

Вперше, БФ «Право на захист» підняв питання стосовно умов перетину через «Мілове» ще у 2016 році, коли КПВВ «Станиця Луганська» ще не був облаштований так, як сьогодні. Люди обирали довгий шлях через Мілове, проводячи до 16 годин на пункті пропуску. Кількість людей, що здійснювали перетин сягала до 2500 осіб. Сьогодні цифри не зменшилися суттєво – близько 2000. Умови залишилися ті ж, що і у 2016 році.

З того часу БФ «Право на захист» періодично здійснювали моніторинг ситуації на «Міловому». Здебільшого, нашими бенефіціарами ставали люди, на яких було накладено штраф згідно зі статтею 204, а потім і 204-1 КУпАП. Лише у 2021 на користь бенефіціарів в судах було розглянуто близько 50 справ, які супроводжували співробітники Сєвєродонецького офісу Фонду.

Всі 5 років наші колеги готували звіти, здійснювали адвокаційні кампанії, проводили моніторингові візити. Цей процес дійсно дуже затягнувся, але цього року нарешті ситуація почала змінюватися у бік поліпшення умов перетину пункту для громадян України. Активно цьому сприяє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Наразі організація домовляється про встановлення модулів очікування для людей, які перетинають кордон через «Мілове».

БФ «Право на захист» надає допомогу під час перетину КП «Мілове» Charitable Fund "Right to Protection" (R2P) begins to provide free legal aid at the "Milove" Checkpoint

Доки буде побудовано новий пункт пропуску, завдяки УВКБ ООН люди з окупованих територій вже зможуть комфортно здійснювати перетин кордону, а БФ «Право на захист», як партнерська організація, розпочинає роботу на ПП «Мілове» на щоденній основі. Всі, хто потребують захисту та безоплатної правової допомоги відтепер можуть звертатися до фахівців Фонду безпосередньо на пункті пропуску.

04.08.21

Про такі історії розповідати завжди приємно: в них і надія на те, що завтрашній день буде кращим за вчорашній, і усвідомлення того, що працюємо ми недарма.

Нещодавно одна з наших клієнток, пані Світлана, переселенка з Авдіївки, отримала житло, а з ним – забуте відчуття безпеки й затишку. Жінка, як і більшість внутрішньо переміщених осіб, має свою сумну та непросту історію.

З 2014 року вона переїздила з міста до міста, сподіваючись на краще, жила в Дніпрі та Кривому розі, працювала, в прямому сенсі цього слова, за дах над головою.

Зрештою опинилась в модульному містечку Нікополя, де у 2015 пані Світлана отримала таке жадане окреме помешкання. Проте і це рішення було тимчасовим, адже у лютому 2021 року завершився строк експлуатації цього гуртожитку. Здавалося б, сподіватися більше немає на що.

Проте, саме тоді – взимку, до модульного містечка завітала наша колега Олена Пазенко, монітор регіонального офісу Фонду. Вона приїхала розповісти про Житлові програми для ВПО та можливі варіанти переселення в Дніпропетровській області, зокрема, про соціальне житло в м. Кам’янське.

Саме тоді про цю можливість і дізналась пані Світлана. Вона без вагань вирішила їхати до Кам’янського. Олена Суха, монітор БФ «Право на захист», зустріла жінку, надала їй супровід та допомогу в оформленні документів, а через декілька тижнів пані Світлана вже тримала в руках ключі від чудової однокімнатної квартири.

«Емоції просто переповнюють! Таке відчуття, що це я сьогодні отримую ключі від омріяної квартири»,
– схвильовано та не приховуючи своєї радості розповідала наша колега Олена Суха.

Начальниця відділу розподілу житла Кам’янської міської ради Дніпропетровської області Скала Альона Сергіївна зазначила що навіть сьогодні, через сім років після початку військових дій на Донбасі, житлове питання залишається актуальним для переселенців. До міської влади постійно звертаються громадяни, в тому числі пільгова категорія внутрішньо переміщених осіб.

«Міська влада завжди підтримує громадян, які потребують захисту та намагається допомагати розв’язувати їхні проблеми»,
– говорить Альона Сергіївна.

Історії переселення. Спільними зусиллями - житло для ВПО

Команда БФ «Право на захист» бажає Світлані тепла у новому домі та вітає колег з таким приємним результатом важливої роботи

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

04.08.21

В рамках програми «Правова підтримка ВПО та органів місцевого самоврядування» Проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», який БФ «Право на захист» реалізує спільно з Українським фондом соціальних інвестицій (УФСІ), оголошується набір на участь у тренінгу «Основи адвокації для вирішення проблем ВПО».

До участі запрошуються представники територіальних громад, громадські активісти та представники місцевих ГО, які зацікавлені в отриманні знань і навичок з адвокації проблемних питань внутрішньо переміщених осіб.

Набір проводиться серед зацікавлених аплікантів з наступних громад:

Дніпропетровська область – міста Кривий Ріг, Першотравенськ;
Запорізька область – Комиш-Зорянська ОТГ, міста Мелітополь, місто Гуляй Поле;
Харківська область – Ізюмська ОТГ, місто Чугуїв;
Луганська область – Новоайдарська ОТГ, міста Сєвєродонецьк та Кремінна;
Донецька область – місто Маріуполь.

Під час тренінгу учасники ознайомляться з успішними прикладами національної та місцевої адвокації у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб, основами проведення місцевих адвокаційних та комунікаційних кампаній, дізнаються як взаємодіяти з органами місцевої влади та місцевого самоврядування щодо вирішення проблем переселенців, а також отримають практичні навички з аналізу проблем та побудови адвокаційної стратегії.

Тренінг відбуватиметься 6-7 вересня 2021 року. Місце проведення – м. Дніпро. Учасники будуть забезпечені роздатковими матеріалами. Учасникам покриваються витрати на проїзд до місця проведення тренінгу. Проживання та харчування учасників здійснюється коштом організаторів.

Для участі в тренінгу

необхідно заповнити реєстраційну форму:

https://forms.gle/gedz97HLHvyL3p4Q7

Учасники обиратимуться на конкурсній основі.

Дедлайн для подачі заявок – 15 серпня 2021 року. Про результати відбору буде повідомлено до 20 серпня 2021.

З технічних питань звертатися до Ірини Куліковської за ел. поштою: [email protected] або тел: +38 050 020 40 14

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: