БФ «Право на захист» надає безоплатну правову допомогу шукачам притулку, біженцям, особам без громадянства та документів, внутрішньо переміщеним особам та постраждалим внаслідок конфлікту.
Категорія: Внутрішньо переміщені особи
23.10.21
21 жовтня 2021 року Європейським судом із прав людини (далі – ЄСПЛ) було винесено довгоочікуване рішення в справі «Селігененко й інші проти України» (заяви №№ 24919/16 та 28658/16). Справа стосувалась скарг на порушення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб під час проведення місцевих виборів. У цій справі ЄСПЛ визнав порушення Урядом України прав, гарантованих статтею 1 Протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, що передбачає загальну заборону дискримінації, та присудив сплатити заявникам у сукупності 18,000 євро моральної шкоди. Заявників у справі представляли юристи Української Гельсінської спілки з прав людини (пан Тарахкало М.О. і пані Лебідь В.П.), Регіонального центру з прав людини (пан Заєць С.А.), а також European Human Rights Advocacy Centre (Mr. J. Evans і Mr K. Levine).
Заявниці у цій справі, О.В. Селігененко, А.Р. Мартиновська та Д.О. Свиридова, мешкали в Криму, Є.О. Терехова була жителькою Донецька. Після окупації Криму Російською Федерацією та початку збройного конфлікту на Донбасі заявниці у 2014 та 2015 рр. переселились до Києва, де зареєструвалися в якості внутрішньо переміщених осіб.
На місцевих виборах у Києві, що мали проходити у жовтні-листопаді 2015 року, заявниці подали заяви про включення їх до списку виборців. Однак їх заяви були відхилені в зв’язку з тим, що заявниці не мали зареєстрованого місця проживання в місті Києві.
Нагадаємо, що до 2020 року внутрішньо переміщені особи не мали права голосувати на місцевих виборах, не дивлячись на той факт, що були фактичними членами місцевої громади. Це обмеження критикувалося правозахисними організаціями, у тому числі БФ «Право на захист», і було знято тільки з набранням чинності Виборчого кодексу України 1 січня 2020 року.
Заявниці звернулися до суду з адміністративними позовами з вимогою включити їх у виборчі списки на місцевих виборах на підставі статті 70 Конституції України, стверджуючи про свою «приналежність» до місцевої громади з моменту переселення до Києва. Однак ці позови були відхилені національними судами.
У своїй заяві до ЄСПЛ заявниці скаржились на дискримінаційне ставлення через неможливість проголосувати на місцевих виборах. За їхніми твердженнями вони належали до вразливої групи осіб, щодо якої Уряд мав вдатись до додаткових заходів для забезпечення рівної участі у місцевих виборах. Також заявниці зазначили, що зміна місця реєстрації, що була необхідною умовою для голосування на місцевих виборах, була складним заходом для них, а також могла би призвести до негативних наслідків, у тому числі, скасування довідки внутрішньо переміщеної особи, втрати зв’язків із покинутими домівками, а також їхньої власності та права проживання в ній (на окупованих територіях спостерігається практика позбавлення власності осіб, які не мають місцевої реєстрації, насамперед тих, що виїхали на контрольовану урядом України територію).
Зі свого боку, Уряд України стверджував, що внутрішньо переміщені особи не є вразливою групою населення, а ставлення до заявниць не відрізнялося від ставлення до інших громадян України, які мешкали не за своїм місцем реєстрації місця проживання.
У своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що в цій справі не оспорюється наявність у заявниць виборчих прав відповідно до статті 70 Конституції України, а також той факт, що ставлення до заявниць не відрізнялось від ставлення до інших виборців на місцевих виборах, які проживали не за місцем реєстрації.
ЄСПЛ проаналізував актуальне на той час національне законодавство з цього питання, а також практику його застосування національними судами. Відповідно до національного законодавства, виборці, які не мали зареєстрованого місця проживання, й, відповідно, виборчої адреси у виборчому окрузі, де вони фактично проживали, не мали права брати участь у місцевих виборах, незважаючи на будь-які інші фактори й обставини. Ситуація внутрішньо переміщених осіб у цьому сенсі не відрізнялась від ситуації будь-яких інших груп людей, які не мешкали за адресою реєстрації та не могли проголосувати на місцевих виборах за фактичним місцем проживання.
У зв’язку з цим ЄСПЛ звернувся до своєї попередньої практики, зокрема до рішення «Thlimmenos v. Greece» [GC], no. 34369/97, відповідно до якого незабезпечення різного ставлення до осіб, ситуація яких значною мірою відрізняється, може становити дискримінацію. Державна політика чи загальні заходи, що мають диспропорційно негативні наслідки для певної групи осіб, можуть вважатись дискримінаційними, незважаючи на те, чи були вони безпосередньо спрямовані на цю групу («D.H. and Others v. the Czech Republic [GC]», no. 57325/00).
Судом було взято до уваги аргументи заявниць, що вони були вимушені залишити місця попереднього проживання, й що жодних місцевих виборів, у яких би вони могли взяти участь, не було організовано за місцями їхньої реєстрації через відсутність контролю над територіями з боку Уряду України. При цьому, заявниці не могли проголосувати на місцевих виборах без зміни їхніх виборчих адрес. Таким чином, ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниці, як і всі інші внутрішньо переміщені особи, знаходились у суттєво інших умовах від громадян, які проживали за зареєстрованими адресами, та від тих, хто могли повернутись до місць своєї реєстрації і проголосувати там на місцевих виборах. З огляду на це, необхідно було вжити заходів з метою забезпечення їм рівних умов для реалізації гарантованого законодавством права – права голосувати на місцевих виборах.
Також ЄСПЛ звернув увагу на той факт, що відповідно до статті 8 Закону України “Про забезпечення прав і свобод ВПО” (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), внутрішньо переміщені особи мали право брати участь у місцевих виборах, однак відсутність подальших змін до виборчого законодавства не дозволила реалізувати це право.
Крім того, Суд зауважив, що хоч обмеження на участь у місцевих виборах і було знято згодом, однак протягом чотирьох років (з моменту виникнення ситуації для заявниць) порушення прав існувало, тому така зміна не може вплинути на висновок Суду в справі.
Таким чином, тривала невиправдана затримка в наданні внутрішньо переміщеним особам повноцінних виборчих прав не тільки призвела до констатації порушення прав, що Україна зобов’язалась дотримуватися, але й до фінансових втрат держави.
З нетерпінням чекаємо на рішення ЄСПЛ у наступних категоріях справ – щодо соціального захисту ВПО, пенсійного забезпечення мешканців тимчасово окупованих територій, а також щодо отримання відшкодування збитків за зруйновані будинки та інше майно.
Ярослава Зволінська,
стратегічний юрист БФ «Право на захист»
Олег Тарасенко,
старший стратегічний юрист БФ “Право на захист”, адвокат
20.10.21
Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за вересень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ.
Лише два з семи контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) залишилися відкритими для перетину лінії зіткнення: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській області. COVID-19 продовжує впливати на кількість людей, що перетинають КПВВ. У вересні ця цифра була меншою, ніж у попередні місяці. За статистикою Державної прикордонної служби (ДПСУ), близько 70,000 людей перетнули лінію зіткнення у вересні, тоді як ця цифра становила 91 000 у серпні. Де-факто влада зазначає заходи проти COVID-19 як причину для того, щоб тримати інші КПВВ закритими.
17 та 24 вересня де факто влада закрила КПВВ «Новотроїцьке» з боку НПУТ з посиланням на технічні проблеми без будь-яких додаткових пояснень. Тим часом, КПВВ «Новотроїцьке» на стороні ПУТ працював в ці дні.Це закриття позбавило людей можливості перетину для таких цілей, як отримання необхідної медичної допомоги, відвідування родичів або відвідування похоронів. Такі закриття в деяких випадках можуть призвести до погіршення здоров’я хворих людей та тих, хто потребує особливого догляду.
У вересні, на веб-сайті Дія стало можливим отримати версію для друку міжнародного сертифікату про щеплення від COVID-19. Це означає, що люди можуть отримати сертифікат без відвідування медичного закладу і навіть перебуваючи на НПУТ. Однак для замовлення послуги потрібен смартфон з додатком Дія або електронний цифровий підпис.
Протягом вересня 10,159 вразливих осіб похилого віку були перевезені через КПВВ «Станиця Луганська» на електромобілі, наданому НУО “Проліска”.
Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року на КПВВ, розташованих в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях (наразі – на двох працюючих КПВВ, «Станиця Луганська» та «Новотроїцьке»). Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, постраждалого внаслідок конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Метою опитування є з’ясування причин, умов та ризиків перетину лінії розмежування через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для подальшої адвокаційної діяльності та захисту прав бенефіціарів.
Як і велика частина наших співвітчизників-переселенців, які проживали на Донеччині та Луганщині, Лідія була вимушена покинути рідну Горлівку в 2014 році через початок бойових дій. Опинитися за сотні кілометрів від свого дому – це нелегке випробування, особливо для людини, якій вже за 60.
Спочатку жінка мешкала в модульному містечку в Кривому Розі. Через важкі умови проживання (влітку температура повітря перевищувала 38 градусів), жінка вимушена була знову шукати собі новий дім. Так вона й познайомилася з місцевою командою БФ «Право на захист».
У 2016 році монітор фонду Олена Пазенко допомогла Лідії переселитися до гуртожитку в смт Софіївка. Там жінка проживала наступні три роки. Але скромної пенсії не вистачало, аби сплачувати високу вартість комунальних послуг. Лідія вимушена була повернутися до модульного містечка. Згодом жінка намагалася знайти житло в містах Покров та Жовті Води, але всі ці спроби виявилися марними.
Проте Лідія не зневірилася й одного разу наша колега запропонувала податися на отримання тимчасового житла в гуртожитку в Кривому Розі. Перший поверх будівлі було реконструйовано завдяки зусиллям Український фонд соціальних інвестицій – УФСІ та місцевої влади.
До відкриття місця компактного проживання (МКП) лишався тиждень. Жінці ще потрібно було зібрати пакет документів, а багато переселенців вже їх здали – спершу здавалося, що нема на що сподіватися. Однак, завдяки допомозі наших колег, всі необхідні документи було зібрано та подано протягом одного дня.
«Заяви від переселенців на отримання тимчасового житла розглядає комісія, яка визначає пріоритетність за допомогою бальної системи. Пані Лідія була затверджена комісією та отримала 1-кімнатну квартиру в гуртожитку квартирного типу. Тож наголошуємо, що будь-хто з внутрішньо переміщених осіб має право подати документи та стати на чергу на отримання тимчасового житла, навіть якщо відомо, що кількість людей в черзі перевищує кількість квартир»,
Наша колега Олена Пазенко з теплом розповідає про нещодавню зустріч з Лідією:
«Нещодавно, під час моніторингового візиту до МКП, ми розговорилися з пані Лідією про її бездоганну українську мову і…з’ясувалося, що її доньки закінчили факультет української філології, а старший брат пані Лідії – відомий український поет Леонід Талалай, твори якого вивчають в школі. Пані Лідія – світла людина і дуже скромна! Я дуже радію, що наші зусилля були не марними, радію, що бачу, як сяють її очі – такі моменти дають надію, що згодом кожна людина, яка вимушена була покинути домівку, обов’язково матиме свій дім!»
Сьогодні Лідія нарешті щаслива та звикає до життя у своїй новій домівці.
Ми щиро раді, що ця історія обернулася успіхом. Бажаємо Лідії більше ніколи не відчувати жодного дискомфорту в житті, а відчувати лише тепло, радість та щастя. Та дякуємо міській владі Кривого Рогу та Українському фонду соціальних інвестицій за допомогу у втіленні мрії Лідії в життя.
Внаслідок обмежень на перетин лінії розмежування через КПВВ, тисячі людей були позбавлені можливості реалізації основних потреб: отримувати пенсії та соціальні виплати, свідоцтва про народження та смерть, відвідувати членів сім’ї та підтримувати з ними зв’язок, мати доступ до власного майна, або ж взагалі не мати доступу до свого постійного місця проживання.
Тож багато мешканців непідконтрольної уряду України території (НПУТ) наважуються їхати на підконтрольну територію через Російську Федерацію, перетинаючи російсько-український кордон через міжнародні контрольні пункти пропуску «Мілове» та «Гоптівка». Така поїздка, звісно, займає більше часу ніж перетин лінії розмежування, потребує додаткових витрат на транспорт та у багатьох випадках – сплати штрафу за незаконний перетин кордону.
Команда БФ «Право на захист» спільно з УВКБ ООН підготували звіт «В обхід лінії розмежування» за червень-серпень 2021 року. Він ґрунтується на інформації щодо умов перетину кордону та труднощів, з якими стикалися мешканці НПУТ.
Звіт базується на результатах моніторингу перетинів мешканців непідконтрольної території через Міжнародні пункти перетину кордону (МПП) з Російською Федерацією «Мілове» та «Гоптівка». Звіт містить статистичні дані, юридичний аналіз, огляд умов перетину МПП та рекомендації.
УВКБ ООН та БФ «Право на захист» вдячні за щедру підтримку, надану донорами, включно з Європейською Комісією з питань гуманітарної допомоги та цивільного захисту (ECHO); Урядів Канади, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Кореї, Литви, Люксембургу, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Великої Британії, Сполучених Штатів Америки (PRM), а також кожній особі, яка жертвує кошти через інші приватні асоціації УВКБ ООН, такі як «España con ACNUR» (Іспанія) та «UNO Flüchtlingshilfe» (Німеччина). Цей звіт базується на інформації, зібраній БФ Право на захист на двох МПП, статистиці від ДПСУ та спостережень протягом моніторингових візитів з червня по серпень 2021 р.
Цей звіт містить результати спостереження на всіх семи контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду (КППВ) і опитування, проведеного на двох з них (КППВ «Новотроїцьке» в Донецькій області та КППВ «Станиця Луганська» в Луганській області) у першій половині 2021 року. Крім того, у звіті також містяться деякі попередні спостереження на міжнародних прикордонних пунктах пропуску (МПП) з квітня по червень 2021 року.
СТИСЛИЙ ОГЛЯД:
Кількість людей, що перетинають лінію розмежування, продовжувала зменшуватися у 2021 році. Згідно зі статистикою Державної прикордонної служби України (ДПСУ) 4, в першій половині 2019 року кількість перетинів становила 6 589 000, а у 2020 році 2 656 000 перетинів, в той час як в 2021 році було здійснено тільки 274 000 перетинів.
У першій половині 2019 та 2020 років, отримання пенсії або соціальних виплат та проблеми, пов’язані з готівкою, були найбільш часто згадуваними причинами, через які жителі НПУТ перетинали лінію розмежування, в той час як у 2021 році відвідування родичів було найбільш поширеною причиною. До введення карантинних обмежень, довгі черги були головною причиною занепокоєння серед респондентів на всіх КПВВ. Проте, оскільки перетин лінії розмежування був можливим лише на двох КПВВ, більшість респондентів назвали можливі проблеми з перепусткою в якості основної причини свого занепокоєння у 2021 році.
У першій половині 2021 року УВКБ ООН надавало підтримку організаціям, що сприяють перетину КПВВ. Наприклад, щонайменше 6 500 людей отримали допомогу від моніторів БФ «Право на захист» в установці і запуску додатку для мобільних телефонів «Вдома», а близько 1 200 осіб отримали допомогу від БФ «Право на захист» в отриманні дозволів на перетин від Координаційної групи.
Крім того, 29 918 вразливим літнім людям була надана транспортна підтримка на КПВВ «Станиця Луганська» за допомогою електромобіля НУО «Проліска»
Завдяки відділу адвокації БФ «Право на захист» 22 березня 2021 до Постанови № 1236 щодо протидії COVID‑19 були внесені поправки, які значно полегшили процедуру перетину для іноземців. Тому, тим з них, хто має постійне місце проживання в Україні, поліс страхування при перетині лінії розмежування до ПУТ не потрібен.
Монітори БФ «Право на захист» повідомили про людину, яка померла на «нульовому» блокпості на КПВВ «Станиця Луганська» у 2021 року. Попередня причина смерті була пов’язана з сердечним захворюванням.
Опитування є частиною моніторингу з порушень прав постраждалого від конфлікту населення в рамках проекту: «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за фінансової підтримки Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Мета опитування – дослідити причини та проблеми осіб, які подорожують між непідконтрольною уряду України території (НПУТ) та підконтрольною уряду України території (ПУТ), а також умови та ризики, пов’язані з перетином лінії розмежування через КПВВ в період карантину. Більше статистичних даних можна знайти на онлайн-платформі опитування на КПВВ.
В рамках проєкту «Забезпечення доступу до соціальних послуг у територіальних громадах вздовж лінії розмежування» співробітники БФ «Право на захист» продовжують надавати юридичну допомогу та консультації об‘єднаним територіальним громадам (ОТГ). Нещодавно колеги побували на сході України з робочими візитами, зустрілися з представниками громад-учасниць проєкту на місцях та презентували перші напрацювання та результати спільної роботи.
Весною 2021 року Фонд розпочав активну співпрацю з новими об’єднаними територіальними об’єднаннями, що були утворені в рамках процесу децентралізації. Це новий досвід для України, який, відповідно, супроводжується не лише необхідними інноваціями, а й безліччю проблем, в особливості на сході України та поблизу лінії розмежування. Саме тому, БФ «Право на захист» розпочав роботу з п’ятьма територіальними громадами, з яких три – з Донеччини (Сартанська, Мар’їнська та Світлодарська), та дві – з Луганщини (Гірська й Нижньотеплівська).
Минулого тижня колеги презентували учасникам перші результати – проєкти соціальних паспортів громад та результати ґрунтовного дослідження, яке було проведене влітку цього року. Методом анкетування та фокус-груп, було зібрано інформацію щодо реального стану речей у системі надання соціальних послуг у громаді, а також про потреби людей, які живуть у вищезазначених громадах. Було проаналізовано отримані результати, які були обговорені під час зустрічей з представниками громад. Надалі ці дані допоможуть створити та підтримувати систему надання соціальних послуг.
«Це лише перші кроки. Далі має бути створена система комунальних закладів, які надають соціальні послуги, а також організовані структурні підрозділи, які будуть не лише відповідати за надання соціальних послуг у громадах, а й проводити повноцінний моніторинг та оцінювання якості наданих мешканцям послуг»,
– зазначив координатор з питань децентралізації БФ «Право на захист», Олег Любімов.
Сьогодні ми вже маємо низку результатів спільної роботи з громадами. Так, окрім розроблених соціальних паспортів громад у Гірському, наші працівники допомогли внести до реєстру надавачів соціальних послуг новостворений комунальний заклад Гірської міської ВЦА, а в Мар’їнці надали методичну допомогу для підготовки проєктної заявки на участь у грантовому конкурсі УВКБ ООН.
Також під час однієї з зустрічей було обговорено реорганізацію Бахмутського територіального центру соціального обслуговування, який перейшов на баланс Світлодарської міської ВЦА. У Нижньотеплівській ОТГ ми обговорили варіанти надання соціальних послуг у громаді як на засадах міжмуніципального співробітництва, так і шляхом створення власного комунального закладу Центру надання соціальних послуг.
Юристи фонду також проконсультували керівництво громад щодо фінансового забезпечення системи надання соціальних послуг. Колеги розповіли про різноманітні субвенції, які надаються місцевим бюджетам із державного, як на підтримку громад в цілому, так і на підтримку розвитку соціальних послуг.
Та попереду ще дуже багато роботи. Але водночас сподіваємося, що ця робота стане плідною.
Проєкт «Забезпечення доступу до соціальних послуг у територіальних громадах вздовж лінії розмежування» реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні.
Наступні терміни вживатимуться в цьому огляді в такому значені:
внутрішньо переміщена особа або ВПО – громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
Комісія – житлова комісія з обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам. Комісія утворюється органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності – військово-цивільною адміністрацією, з метою ведення обліку та визначення осіб, яким будуть надані житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання ВПО;
КМУ – Кабінет Міністрів України.
Зверніть увагу!
Визначення деяких термінів наведені в інших розділах цього огляду, де це є більш доречним.
ЗАКОНОДАВСТВО
Питання надання ВПО тимчасового житла регулюються наступними законодавчими актами:
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання» № 422 від 31 березня 2004 р. (далі – «Постанова № 422»).
Порядок надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затверджений Постановою № 422, встановлює можливість надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання.
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» № 582 від 26 червня 2019 р. (далі – «Постанова № 582») та затверджені нею порядки:
Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – «Порядок надання тимчасового житла»). Саме він визначає механізм та умови надання тимчасового житла ВПО, перелік необхідних для цього документів, а також встановлює ряд інших умов, пов’язаних з отриманням, вселенням до такого житла та користування ним.
Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, який визначає умови формування фондів житла для тимчасового проживання ВПО, які не мають або втратили житло чи можливість користування ним.
Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання» № 98 від 14 травня 2004 р. (далі – «Наказ № 98»). Серед іншого, ним затверджено форму договору найму житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання, за якою укладаються відповідні договори користування тимчасовим житлом з ВПО.
Можливість отримання внутрішньо переміщеними особами житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання з’явилась в 2018 році із внесенням відповідних змін до порядків, затверджених Постановою № 422. На сьогодні, згідно з їх положеннями, такі приміщення надаються ВПО, як і деяким іншим категоріям осіб, які втратили або були вимушені залишити своє житло, за рішеннями виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, Київської і Севастопольської міськдержадміністрацій. Ними також передбачено умови та загальний механізм отримання такого житла.
Водночас, внутрішньо переміщеним особам обов’язково необхідно звернути увагу на п. 3 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання, затвердженого Постановою № 422. Він передбачає, що надання ВПО житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється відповідно до цього порядку, затвердженого Постановою № 422, за винятком особливостей, визначених Порядком надання тимчасового житла (тобто Порядком надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженим Постановою № 582).
Тож, для ВПО це означитиме необхідність користуватись саме Порядком надання тимчасового житла, ретельно ознайомившись з його положеннями. Саме згідно зі встановленими ним правилами внутрішньо переміщені особи повинні будуть стати на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, про що йтиметься далі, та, виходячи з передбачених ним умов, уповноважені органи оцінюватимуть необхідність ВПО/членів її сім’ї в отриманні житла.
Зверніть увагу!
Для отримання житлових приміщень в тимчасове користування керуйтесь нормами Порядку надання тимчасового житла, затвердженого Постановою № 582! Детально ознайомтесь з його вимогами та дотримуйтесь встановлених ним правил!
Відповідно до п. 1 Порядку надання тимчасового житла, внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання ВПО за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, в яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі – «Єдина інформаційна база»). Таким чином, місце розташування тимчасового житла, яке може бути надано ВПО/членам їх сімей, безпосередньо пов’язано з територією обслуговування органів, в яких вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі.
Якщо ж ВПО матиме бажання отримати тимчасове житло в іншій адміністративно-територіальній одиниці (районі, місті без поділу на райони, районі в місті, селищі, селі), така особа спочатку повинна буде змінити своє місце проживання/перебування та, у зв’язку з цим, звернутись за видачею нової довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до відповідного органу за місцем фактичного проживання. Раніше видана довідка буде вилучена, а відповідні зміни про це будуть також внесені до Єдиної інформаційної бази.
Одразу після цього ВПО матиме можливість розпочати процес отримання тимчасового житла. Вимоги, згідно з якими ВПО мали спочатку протягом року проживати у певній адміністративно-територіальній одиниці і перебувати там на обліку в Єдиній інформаційні базі, були скасовані наприкінці 2020 року і більше не діють!
Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб мають сім’ї ВПО з дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку з числа внутрішньо переміщених осіб.
Потреба в житлових приміщеннях визначається у розмірі не менш як 6 кв. метрів на одну особу.
Слід також пам’ятати, що ВПО, яким надане житлове приміщення з таких фондів, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати його для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування відповідним приміщенням.
МЕХАНІЗМ НАДАННЯ ТИМЧАСОВОГО ЖИТЛА
Крок 1. Заява про взяття на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання
Для початку ВПО необхідно стати на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (далі – «облік»).
Умови взяття на облік
На облік ВПО береться лише за таких умов:
за умови відсутності в неї та будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, придатного для проживання, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення (розмежування), у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях;
у разі наявності у власності ВПО або членів її сім’ї житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж вказані в підпункті 1 вище, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири).
Такий акт складається комісією, що утворена районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, військово-цивільною адміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі утворення) ради, за встановленою законодавством формою [1].
Документи для взяття на обік
Для взяття на облік ВПО подає заяву (за формою, встановленою Додатком 1 до Порядку надання тимчасового житла, з підписами всіх повнолітніх членів сім’ї) та визначені ним документи до:
відповідного центру надання адміністративних послуг або
відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі відсутності – військово-цивільної адміністрації (далі – “уповноважені органи”)
1.Форма акту обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) наведена в додатку до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ № 505 від 1 жовтня 2014 р.
у межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі.
Взяття на облік може здійснюватися за заявою представників, уповноважених ВПО, на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.
Згідно з п. 8 Порядку надання тимчасового житла, до заяви додаються такі документи:
копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
У разі подання заяви уповноваженим представником ВПО пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;
копія довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
акт обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири) за наявності умов, визначених абзацом другим пункту 2 Порядку надання тимчасового житла (див. підпункт 2 зазначених вище умов взяття ВПО на облік);
копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
довідки про доходи заявника та всіх членів його сім’ї за попередні шість місяців;
копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
Особі, яка подала заяву про взяття на облік, уповноваженим органом, що здійснює взяття на облік, видається опис документів, в якому зазначається інформація про дату подання та реєстрації заяви, реєстраційний номер заяви та перелік документів, доданих до заяви, за підписом посадової особи, яка їх прийняла.
Зверніть увагу!
Перебування ВПО на такому обліку не є підставою для відмови в подальшому взятті відповідної особи на (а) соціальний квартирний облік, (б) облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, (в) облік осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій осіб, визначених законодавством, (г) інші види обліку для отримання житла. Так само, якщо ВПО вже перебуває на будь-якому з таких видів обліку, взяття її на облік відповідно до Порядку надання тимчасового житла не є підставою для зняття її з інших видів обліку!
Крок 2. Висновок Комісії щодо взяття на облік
Заяву та подані ВПО документи розглядає Комісія, яка затверджує висновок щодо питання взяття особи на облік. Він містить рекомендації про взяття ВПО на облік або обґрунтовану відмову в цьому.
ВПО/члени їх сімей, щодо яких вирішується питання про взяття на облік, мають право бути присутніми на засіданні Комісії!
Протягом 10 днів з дня його затвердження висновок Комісії подається на розгляд уповноваженому органу.
Крок 3. Рішення про взяття на облік (відмову у взятті на облік)
Уповноважений орган приймає рішення про взяття ВПО на облік (відмову у взятті на облік) протягом 30 календарних днів з дня подання висновку Комісії щодо такої особи.
Не пізніше семи робочих днів з дня прийняття рішення про взяття на облік або відмову у взятті на облік уповноважений орган надсилає ВПО поштовим відправленням повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, дати і номера рішення або підстави для відмови у взятті на облік.
Підставами для відмови у взятті ВПО на облік є:
неподання необхідного пакета документів, зазначених у пункті 8 Порядку надання тимчасового житла;
подання документів, що містять недостовірні відомості.
Рішення про відмову у взятті на облік повинне містити підстави для такої відмови з обов’язковим посиланням на пункт 20 Порядку надання тимчасового житла, що містить їх перелік, та може бути оскаржено в судовому порядку.
Зверніть увагу!
В деяких випадках ВПО можуть бути в подальшому зняті з обліку. Так, згідно з п. 20 Порядку надання тимчасового житла, підставами для зняття ВПО з обліку є:
заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з обліку;
зміна особою місця проживання;
скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік.
Рішення про зняття з обліку повинне містити підстави для зняття з обліку з обов’язковим посиланням на пункт 20 Порядку надання тимчасового житла. Таке рішення може бути оскаржено в судовому порядку.
Крок 4. Засідання Комісії з питання надання житла
Протягом п’яти робочих днів з дня надходження до відповідних фондів житла житлових приміщень, придатних для надання у тимчасове користування ВПО та членам їх сімей, Комісія повинна провести засідання з питання надання житла внутрішньо переміщеним особам. При цьому, на ньому мають право бути присутніми ВПО та члени їх сімей, щодо яких вирішується питання про розподіл житлових приміщень.
На такому засіданні Комісія затверджує висновок, що містить рекомендації про надання житлових приміщень ВПО та членам їх сімей за результатами нарахованих балів за бальною системою оцінювання потреби у житлі, встановленою Порядком надання тимчасового житла, про яку більш детально йтиметься далі (див. Розділ «Бальна система оцінювання потреби у житлі ВПО»).
У висновку обов’язково має бути зазначений перелік ВПО і членів їх сімей, яким надаються житлові приміщення, та підстави їх надання, адреса житлового приміщення, що надається, його загальна та житлова площі, кількість кімнат.
Висновок оформляється протоколом засідання Комісії та передається на розгляд уповноваженого органу протягом десяти днів з дня його затвердження Комісією.
Зверніть увагу!
У разі зміни обставин, що були підставою для взяття на облік та/або отримання житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, ВПО зобов’язана протягом семи робочих днів повідомити Комісії про такі зміни!
Крок 5. Рішення про надання житла
Протягом 30 календарних днів з дня отримання висновку Комісії уповноважений орган приймає рішення про надання або відмову у наданні ВПО та членам їх сімей житлових приміщень.
Крок 6. Ордер на вселення в житлове приміщення
На підставі рішення про надання ВПО і членам їх сімей житлових приміщень уповноваженим органом видається ордер на вселення в житлове приміщення. Ордер видається за формою, встановленою Додатком 2 до Порядку надання тимчасового житла.
Ордер вручається (і) внутрішньо переміщеній особі, на ім’я якої він виданий, або (іі) уповноваженому нею представнику на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.
У разі коли ВПО або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а ВПО – на вселення в житлове приміщення. Це також є однією з підстав для зняття ВПО з обліку. Однак це не позбавляє таку особу права повторно звернутися для взяття на облік. Крім цього, в такому випадку Комісія проводить засідання з питання надання житлового приміщення іншим внутрішньо переміщеним особам.
Поважними визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.
Зверніть увагу!
Рішення про надання житла ВПО і членам їх сімей може бути переглянуте до або після видачі ордера в разі виявлення обставин, які не були раніше відомі та могли вплинути на таке рішення.
Крок 7. Укладення договору та вселення в житлове приміщення
Користування житловими приміщеннями здійснюється на підставі договору за формою, встановленою наказом Держжитлокомунгоспу № 98 від 14 травня 2004 р. [2] (далі – «договір користування»).
Договір користування укладається після видачі ордера між уповноваженим органом (або уповноваженою ним особою) та ВПО, якій надається в тимчасове користування житлове приміщення.
Ордер і договір користування є підставою для вселення в житлове приміщення і користування ним на договірних умовах. Після вселення в житлове приміщення ВПО здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).
Строк проживання розраховується з дати підписання договору користування.
У договорі користування зазначаються особи, які проживатимуть разом із ВПО. Такі особи набувають рівних із ВПО прав та обов’язків щодо користування житловими приміщеннями.
Крім цього, під час вселення/виселення ВПО в/із житлове/житлового приміщення складається акт стану житлового приміщення та приймання-передачі житлового приміщення з описом (за наявності майна) житлового приміщення, твердого інвентарю, меблів та м’якого інвентарю, що здається в наймання, та його обладнання. Відповідний акт складається за формою згідно з Додатком 3 до Порядку надання тимчасового житла.
БАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ПОТРЕБИ У ЖИТЛІ ВПО
Пріоритетність надання ВПО житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб визначається за кількістю балів, що набере ВПО/сім’я, виходячи зі
2.Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження форм щодо житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання» № 98 від 14.05.2004 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0688-04#Text
встановлених Порядком надання тимчасового житла критеріїв та передбаченої для них кількості балів.
Критерії поділяються на такі:
пріоритетні критерії, які нараховуються на сім’ю за найвищим показником. Якщо сім’я відповідає декільком пріоритетним критеріям, то бали за ними один до одного не додаються. В цьому випадку обирається критерій з найвищим балом.
До пріоритетних Порядок надання тимчасового житла відносить такі критерії:
сім’ї з трьома і більше дітьми – 27 балів;
сім’ї з двома дітьми – 26 балів;
сім’ї з однією дитиною – 25 балів;
сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, – 24 бали;
сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність, – 23 бали;
сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку, – 22 бали.
загальні критерії, бали за якими нараховуються за наявності підстав. Бали за такими критеріями можуть додаватись один до одного в разі наявності відповідних підстав.
До загальних критеріїв Порядок надання тимчасового житла, серед іншого, відносить такі:
сім’ї з дітьми, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) під час проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, – 3 бали на сім’ю;
сім’ї осіб, визначених абзацами четвертим – восьмим, шістнадцятим – двадцять другим пункту 1 ст. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є ВПО, – 2 бали на сім’ю;
наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, – 2 бали на кожну дитину;
неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно, – 2 бали сім’ю;
сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, – 2 бали на сім’ю;
особи з інвалідністю I та II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;
сім’ї, у складі яких є особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 і 2 – 2 бали на сім’ю;
сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до затвердженої Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги [3], менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла, – 3 бали на сім’ю;
особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в АТО, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та
3. Методика обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 486/202/524/455/3370 від 15.11.2001 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0112-02#n18
стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, – 1 бал за одну нагороду.
Перелік загальних критеріїв, що містить перелічені вище та інші встановлені законодавством загальні критерії і бали, що їм відповідають, встановлений п. 25 Порядку надання тимчасового житла. Крім цього, важливо пам’ятати, що рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.Зверніть увагу! Термін “сім’я” вживається у значенні, наведеному в статті 3 Сімейного кодексу України [4].
У разі рівної кількості балів пріоритет на отримання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб має особа, заява якої була зареєстрована згідно зі встановленим порядком раніше за часом.
СТРОК КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ
Житлові приміщення надаються ВПО та членам їх сімей у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.
Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання та наявності змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, або з підстав дострокового припинення права на користування житловими приміщеннями ВПО зобов’язані звільнити надане житлове приміщення.
ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОМ
В разі відсутності істотних змін, що спричинили внутрішнє переміщення, або обставин, що раніше існували, та якщо ВПО не набула іншого місця проживання, внутрішньо переміщена особа не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування має подати заяву уповноваженому органові про продовження строку надання житлового приміщення. До заяви додаються документи, передбачені п. 8 Порядку надання тимчасового житла (див. Крок 1 вище).
Комісія зобов’язана розглянути таку заяву не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору користування та письмово повідомити заявника про зроблений нею висновок.
Висновок Комісії надається уповноваженому органу, який, на підставі такого висновку, не пізніше закінчення строку дії договору користування житловим приміщенням приймає рішення про продовження строку надання житлового приміщення ВПО.
Зверніть увагу!
У разі коли внутрішньо переміщена особа не повідомила про свій намір продовжити дію договору користування в установлені строки та порядку, вона втрачає право на продовження договору користування та зобов’язана звільнити житлове приміщення протягом трьох робочих днів після закінчення строку дії договору користування.
Уповноважений орган за 14 робочих днів до закінчення строку проживання, визначеного договором користування, попереджає ВПО про необхідність звільнення такого житла.
4.Згідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Права члена сім’ї має одинока особа (ч. 3 ст. 3 Сімейного кодексу України).
Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України).
Як зазначалось вище, внутрішньо переміщені особи, яким надане житлове приміщення, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, використовувати для провадження підприємницької діяльності, здавати у піднаймання або вселяти до нього інших осіб, не зазначених у договорі користування!
ВПО та члени її сім’ї зобов’язані дотримуватись умов договору користування, а також правил користування житловими приміщеннями, утримання житлового будинку та прибудинкової території.
ВПО зобов’язана своєчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги за затвердженими в установленому порядку уповноваженими органами тарифами. Перелік таких житлово-комунальних та інших послуг, а також умови їх оплати визначаються договором користування. Обов’язок внесення плати за житлово-комунальні та інші послуги виникає з дня підписання договору користування між ВПО та уповноваженим органом (або уповноваженою ним особою). Встановлені законодавством пільги та субсидії надаються користувачам житлових приміщень на загальних підставах.
ДОСТРОКОВЕ ПРИПИНЕННЯ НАДАННЯ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ
В ряді випадків Комісія може прийняти рішення про дострокове припинення надання ВПО житлового приміщення. Згідно з п. 45 Порядку надання тимчасового житла, підставами для цього є:
отримання в користування внутрішньо переміщеною особою або придбання нею іншого житла (житлового приміщення);
скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”;
подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для надання ВПО житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
систематичне порушення ВПО та/або членами її сім’ї правил користування житловим приміщенням з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
приведення ВПО та/або членами її сім’ї житлового приміщення з фонду житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб у непридатний для його використання стан;
порушення умов договору користування після застосування до ВПО заходу впливу, визначеного Порядком надання тимчасового житла (див. Розділ «Заходи впливу» нижче);
непроживання ВПО в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування, що підтверджується інформацією про повернення ВПО на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзд за кордон, отриманою від МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, інших органів виконавчої влади;
інші підстави, встановлені законом.
ЗАХОДИ ВПЛИВУ
Згідно з п. 46 Порядку надання тимчасового житла, порушення ВПО умов договору користування тягне за собою:
письмове попередження про порушення умов договору користування;
розгляд Комісією питання про дострокове припинення надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
подання позову до суду про виселення без надання іншого житлового приміщення.
Зверніть увагу!
Примусове виселення ВПО та членів її сім’ї із житлових приміщень відповідного фонду житла здійснюється лише на підставі рішення суду.
ФОРМУВАННЯ ФОНДІВ ЖИТЛА
Фонди житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, які не мають або втратили житло (можливість користування житлом) формуються органами місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності – відповідними військово-цивільними адміністраціями.
Житлові приміщення з відповідних фондів повинні відповідати санітарним і технічним вимогам та розташовуватися в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району в місті, селища, села) за місцем фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.
Зверніть увагу!
Житлові приміщення з таких фондів не підлягають приватизації, обміну та поділу, наданню їх в піднаймання або не використовуються для вселення до них інших осіб!
Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за серпень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ.
Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.
У серпні 2021 року перетин лінії розмежування здійснювався лише через два з семи КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» у Луганській області. Кількість перетинів залишилася значно меншою в порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень. У цьому місяці, згідно з даними Операції Об’єднаних сил і моніторингу БФ «Право на Захист», кількість людей, які перетнули лінію розмежування залишилася без суттєвої різниці у порівнянні з липнем: понад 70 000 осіб перетнули лінію розмежування. Інші п’ять КПВВ залишаються закритими з боку непідконтрольних територій України (НПУТ) з липня 2020. Представники збройних формувань на НПУТ обґрунтовують закриття пунктів пропуску заходами з протидії поширенню COVID-19.
Постанова №787 від 28 липня 2021 року набрала чинності 5 серпня 2021 року. Вона зобов’язує всіх громадян України, іноземців та осіб без громадянства до самоізоляції протягом 10 днів, за виключенням осіб певних категорій. Встановлення застосунку «Вдома» знову стало обов’язковим (вперше з травня 2021 року). Якщо ті, хто перетинає лінію розмежування в бік підконтрольної території не мали смартфона або не могли встановити застосунок «Вдома», вони були зобов‘язані пройти обсервацію у спеціальному медичному закладі. Якщо особа, що перетинає лінію розмежування з непідконтрольної території отримала запрошення на вакцинацію від COVID-19 в Україні, то в такому випадку самоізоляція не потрібна.
Протягом серпня 9029 вразливих осіб похилого віку були перевезені через КПВВ «Станиця Луганська» на електромобілі, наданому НУО «Проліска».
У серпні на КПВВ «Новотроїцьке» 51% (1139) людей, які перетинали до ПУТ, зробили тести на COVID-19, тоді як на КПВВ «Станиця Луганська» – 8 % (2289). Водночас у Донецькій області на обсервацію було направлено 109 осіб, усі вони або взагалі не мали телефону, або мали неактуальну модель телефону, на який неможливо встановити застосунок «Вдома». У Луганській області досі немає закладу для обсервації.
Після ухвалення Постанови №787 люди почали поставати перед труднощами під час обсервації у смт Гостре. Починаючи з 6 серпня БФ «Право на захист» почав моніторинг ситуації та умови обсервації у закладі. В той час там було відсутнє харчування. Ситуацію вдалося вирішити лише 18 серпня після втручання гуманітарної місії «Проліска». Крім того, ПЛР-тести проводились лише вівторками. Це означало, що для того, щоб пройти тест, людям доводилося чекати близько тижня до прибуття лікарів для збору матеріалу.
З огляду на підвищення попиту на мобільні телефони, продавці додали опціональні платні послуги для телефонів та не повідомляли про це покупців. Ця проблема була вирішена після втручання БФ «Право на захист».
Загальна кількість перетинів у серпні 2021 року становила 90860 осіб. Майже 94% усіх людей, які перетинали між лінію розмежування в обидва боки у серпні зробили це через КПВВ «Станиця Луганська». У Донецькій області 2612 особі було отримали можливість здійснити перетин в бік підконтрольної території (ПУТ) та 3205 в бік непідконтрольної території (НПУТ). У Луганській області 42375 осіб перетнули лінію розмежування в напрямку до ПУТ та 42668 в напрямку до НПУТ.
Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року на КПВВ, розташованих в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях (наразі – на двох працюючих КПВВ, «Станиця Луганська» та «Новотроїцьке»). Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, постраждалого внаслідок конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Метою опитування є з’ясування причин, умов та ризиків перетину лінії розмежування через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для подальшої адвокаційної діяльності та захисту прав бенефіціарів.
Все це – наслідки. Але сьогодні потрібні вже не наслідки, а рішення. Для багатьох з цих людей рішенням є нове житло на вільній українській території на заміну втраченому під час евакуації з нині непідконтрольних територій або ж знищеного чи дуже пошкодженого. Житло може дати їм змогу починати нове життя з чистого листа і оговтатися від того, що їм довелося пережити.
Тому не дивно, що переселенці найчастіше звертаються до нас саме за порадами та консультаціями з житлових питань. Людей цікавить як придбання власного житла коштом державних та міжнародних програм, так і надання житла в тимчасове користування з боку місцевої влади.
Саме тому наші колеги на Донеччині, спільно з керівництвом Костянтинівської територіальної громади, провели юридичну консультацію на тему «Всеукраїнські житлові програми для внутрішньо переміщених осіб».
Юрист Сергій Шкрамада, разом із регіональними моніторами Наталією Шевченко та Іриною Абрамовою розказали переселенцям про житлові програми, що наразі діють.
Учасники групової консультації також дізналися, як можна претендувати на участь у програмах «Доступне житло» та «Кредит для ВПО за рахунок грантових коштів Уряду Німеччини (KFW)», як правильно подати заявку через Портал «Дія», які для цього необхідні документи та якими є умови участі в перелічених програмах. Зокрема, кожен зміг отримати відповіді на індивідуальні запитання, наприклад щодо оформлення пенсійних виплат, адресної допомоги тощо.
Проєкт «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам» реалізується за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
