Зробити пожертву
Укр / Eng

Місяць: Лютий 2021

16.02.21

До вашої уваги – моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за січень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.   

ГОЛОВНЕ:    

  • Протягом місяця, перетин лінії розмежування можливо було здійснити лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській. Це призвело до зменшення кількості перетинів порівняно з періодом до введення карантинних обмежень. Загальна кількість перетинів лінії розмежування знизилася на 43%  у січні проти грудня (27 480 та 48 000 відповідно), що може бути пов’язано з зимовими святами.
  • 5 січня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Постанови № 1236, згідно з якими допускається тестувати осіб, які прибувають з непідконтрольної території на COVID-19, не тільки методом  ПЛР, а й за допомогою експрес-тесту на антиген. Донецькій і Луганській облдержадміністраціям доручено забезпечити функціонування пунктів тестування на КПВВ. Проведення експрестесту є безкоштовним для громадян України. Тести закупили коштом держбюджету, МОЗ підписав наказ про розподіл 1,8 млн тестів. У разі негативного результату дані автоматично відображаються в додатку «Вдома», і людина звільняється від самоізоляції. Станом на кінець січня, 156 осіб скористалися можливістю пройти експрестест на COVID-19 на КПВВ «Новотроїцьке». Тим часом, КПВВ «Станиця Луганська» не було забезпечено експрестестами, тому люди, які перетинають лінію розмежування в напрямку ПУТ на КПВВ «Станиця Луганська», можуть пройти тільки платний ПЛР-тест в двох приватних лабораторіях, розташованих на цьому КПВВ.
  • Згідно з опитуванням, основним видом послуг на КПВВ «Станиця Луганська», яким скористалися 83% людей, було зняття готівки.
  • Більшість тих респондентів, які були стурбовані будь-якими питаннями, в якості основної причини занепокоєння вказала на можливі проблеми з дозволом на перетин лінії розмежування. Це може бути викликано тим, що люди зіткнулися зі складною процедурою подання документів, як на КПВВ «Новотроїцьке». Крім того, 30% респондентів назвали причиною свого занепокоєння відсутність фізичної дистанції.
  • Протягом січня 3 695 вразливих осіб похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».

Документ можна завантажити українською та англійською.

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.    

Звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ», січень 2021 року

Читайте також:

16.02.21

Сьогодні єдиною можливістю виїхати з або в’їхати до непідконтрольної території України (НПУТ) залишається КПВВ «Станиця Луганська».

Кожного дня коли працює пункт пропуску люди стикаються з певними проблемами. За допомогою вони звертаються до наших моніторів.

Монітори ПнЗ: «Вдома» працює як зазвичай, 23 людини звернулися по допомогу на «Станиці»

12 лютого до спостерігачів БФ «Право на захист» звернулося чотири людини що прямували в бік непідконтрольної території. У них не було електронних перепусток для пропуску.

Такою була й історія одного чоловіка, який не мав цієї перепустки. Він попросив наших колег допомогти її оформити на його ID паспорт. Через те, що обробка електронної заявки займає добу чоловікові довелося залишитися в Станиці Луганській на ніч. Від наших моніторів він отримав продуктовий набір.

Монітори ПнЗ: «Вдома» працює як зазвичай, 23 людини звернулися по допомогу на «Станиці»

У людей що перетинають КПВВ в бік підконтрольної території інколи виникають складнощі з встановленням додатку «Вдома». 11 лютого до спостерігачів БФ «Право на захист» звернулися 19 людей. За словами колег, сервіс цього дня працював у звичному режимі.

Більше інформації про ситуацію на КПВВ читайте у статті Вільного радіо. Наші колеги регулярно розповідають журналістам видання про ситуацію на пунктах пропуску.

UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

16.02.21

Якою є якість води що ми користуємося? Наскільки вона безпечна для нашого здоров’я? На ці запитання мали б дати відповідь дані державного моніторингу вод, порядок здійснення якого Кабінет Міністрів України затвердив ще у 2018 році. Проте, програми державного моніторингу досі немає.

Про це розповідає правова аналітикиня БФ «Право на захист» Анастасія Бондаренко

Анастасія Бондаренко якість води water quality

«В Україні активно розбудовується система моніторингу поверхневих вод, які в багатьох регіонах є основним джерелом питної води (наприклад, у Донецькій та Луганській областях, де — її джерелами є Сіверський Донець та підземні води). Програми моніторингу поверхневих вод відповідно до європейських стандартів успішно реалізує Сіверсько-Донецьке басейнове управління. Але, як визнають самі працівники, не в усіх точках забору води вистачає обладнання, а фінансування здійснюється переважно коштом програм міжнародної підтримки. А от із моніторингом підземних вод ситуація набагато гірша»

За інформацією Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління та імплементуючої організації «OpenAccess Environment», яка відповідала за впровадження системи «Відкрите довкілля», здійснюється пооб’єктовий моніторинг стану підземних вод, (їхнього рівня та шкідливих викидів), але ще в листопаді 2019 року системний моніторинг із поданням інформації до вищевказаної системи не розпочатий. 

Значний відсоток водогону на території обох областей пошкоджений унаслідок воєнних дій, тож, за словами експертки, у багатьох місцевих мешканців єдиним джерелом постачання води залишилися колодязі. Більшість шахтарських міст та містечок розташована безпосередньо над вирубкою. Тож на хімічний склад води в колодязях не в останню чергу впливає склад шахтних вод та їхній рівень.

Якість води на Донбасі Water quality Donbas

На жаль, маємо констатувати, що системний моніторинг шахтних вод наразі не ведеться. Особливо важка ситуація – у містах, пов’язаних із шахтами, які затоплені на непідконтрольній уряду України території, такі як Золоте та Торецьк. Але й підприємства, розташовані на підконтрольній території, за інформацією державного обліку водокористування, лише в Донецькій області у 2019 р. здійснювали скид шахтно-кар’єрних вод до поверхневих водних об’єктів басейну р. Казенний Торець (басейн р. Сіверський Донець) в об’ємі 17,05 млн м3 без категорії якості. І це лише дані щодо 10 підприємств вугільної промисловості.

За інформацією Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр МОЗ України» у 2019 році здійснено 11 860 досліджень питної води нецентралізованого водопостачання за санітарно-хімічними показниками. Відхилення від санітарних норм –  16,7 % (проти 12,6,0 % за аналогічний період минулого року). Із понад одинадцяти тисяч – 828 досліджень питної води нецентралізованого водопостачання за вмістом нітратів. Відхилення від санітарних норм – 46,1 % (проти 11,6 % за аналогічний період минулого року) — через зменшення проведених досліджень проти рівня минулого року.

water quality якість води

«Наслідки відсутності контролю за якістю, неможливість оперативно та в належному обсязі інформувати населення про стан технічної та питної води як і про загрози використання такої води для здоров’я фактично порушують норми ст. 50 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на безпечне для життя та здоров’я довкілля та гарантує кожному право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту»,


– підсумовує Анастасія Бондаренко.

Читайте також:

15.02.21

Електронні послуги станом на сьогодні є одним з ключових секторів у реформі державного сектору. «Диджиталізація» дозволяє вирішувати значну частину проблем, пов’язаних з перевантаженістю державних структур.

Особливо актуальними ці реформи стали саме зараз, у часи пандемії, адже дозволяють людям не стояти в чергах заради отримання тих чи інших послуг.

Пропонуємо до перегляду 4 відео від «Юридичного порадника для ВПО» з покроковою інструкцією як отримати державні послуги у зручному форматі, будь-де, будь-коли за допомогою пристрою з веббраузером та Інтернет-з’єднанням.

Користуйтеся перевагами дистанційного доступу до державних послуг!

Як отримати державну допомогу онлайн Відеоінструкція від Юридичного порадника для ВПО

Норвезька рада у справах біженців в Україні – правова допомога

Програма EGAP

Читайте також:

12.02.21

Людина, яка має статус біженця в Україні, може отримати громадянство України.  Для прийняття до громадянства України біженець повинен підготувати такі документи:

  • Заяву про прийняття до громадянства України (у двох примірниках);
  • Три фотографії (розміром 35 x 45 мм);

Один з документів:

  • Документ про володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Видається в Україні керівником навчального закладу або місцевим органом влади;
  • Копія атестата або виписка із залікової відомості диплома — для особи, яка має документ про закінчення навчального закладу з вивченням української мови;
  • Документ, що підтверджує інвалідність.

Один з документів:

  • Декларація про відсутність іноземного громадянства — для осіб без громадянства;
  • Декларація про відмову особи, якій надано статус біженця або притулок в Україні, від іноземного громадянства – для іноземців;
  • Документи, що підтверджують надання статусу біженця в Україні, а також факт безперервного проживання на законних підставах на території України протягом трьох років з моменту надання цього статусу (довідка з Державної міграційної служби України, копія посвідчення біженця, копія проїзного документа біженця).

Заяви про прийняття до громадянства України подається біженцем особисто до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем реєстрації в Україні.

Рішення про прийняття біженця в громадянство України приймає Президент України.

Загальний термін розгляду заяв про прийняття біженця в громадянство України не повинен перевищувати дев’яти місяців з дня їх надходження.

Біженцям, які набули громадянство України, територіальні підрозділи Державної міграційної служби видають паспорти громадянина України.

refugee citizen Ukraine passport паспорт біженець громадянство України

 Більше корисної та актуальної інформації

 читайте на сторінці бота Refugee Helper 

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

11.02.21

Наприкінці 2019 року монітори БФ «Право на захист» зустрілися з Галиною в одному з селищ на Донеччині. Весь цей час єдиним її документом був паспорт УРСР, який не вважається юридичним підтвердженням особи та її статусу.

Галина родом з Криму. У 2000 році вона переїхала в Донецьку область. В додаток, вона мала проблеми з опорно-руховим апаратом, через що її мобільність була суттєво ускладнена.

Відповідно до Закону України «Про громадянство» Галина є громадянкою України. В її радянському паспорті була відмітка про зареєстроване місце проживання у Криму станом на 24 серпня 1991 року. Щоправда, український паспорт вона ніколи не отримувала. Спочатку не було бланків паспортів для обміну, а потім просто забула про потребу. 

У Галини навіть було радянське свідоцтво про народження, щоправда, в незадовільному стані. Наявність оригінала такого свідоцтва є обов’язковою вимогою для звернення на отримання паспорта громадянина України вперше. Жінка намагалася самотужки отримати паспорт та поновити свідоцтво про народження в ДМС, але безуспішно.

Адвокат БФ «Право на захист» отримав повторне свідоцтво про народження та підготував усі необхідні документи. Але потім почалася проблема з отриманням талона до електронної черги в міграційній службі. Вільного часу для запису не було взагалі. Навіть опівночі неможливо було отримати талон для оформлення національного паспорта. Довелося чекати понад місяць, аби отримати талон. Раптово виникла нова проблема – почався карантин. Всі записи в електронній черзі було скасовано.

Пізніше адвокат отримав новий талон до ДМСУ. Коли ж Галина приїхала з усіма необхідними документами та двома свідками, їй знову відмовили. Виявилося, що Державна міграційна служба має отримати погодження керівництва для оформлення паспорта громадянина України в таких складних випадках.

Третя спроба з отриманням талона до електронної черги зайняла близько місяця. Враховуючи віддаленість проживання Галини від міста Бахмут, де знаходиться міський відділ ДМСУ, а також стан її здоров’я, ця спроба стала серйозним випробуванням. На щастя, на початку листопада 2020 року, коли жінка знову приїхала до міграційної служби у супроводі монітора та адвоката БФ «Право на захист», її документи прийняли до розгляду та провели процедуру встановлення особи за участю двох свідків.

3 талони в електронній черзі, рік випробувань, ціле життя без паспорту. Історія Галини

В результаті, у січні 2021 року Галина нарешті отримала свій новий паспорт та змогла звернутися за оформленням пенсії. Більш ніж рік – це час, який довелося чекати Галині (ім’я змінене) для того, щоб нарешті отримати паспорт громадянина України.

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

10.02.21

Після початку військових дій на Донбасі у 2014 році люди почали масово виїздити з нині непідконтрольних територій України, залишивши там своє рухоме та нерухоме майно.

Угруповання на «тій стороні» славляться своєю любов‘ю до «націоналізації» всього рухомого та нерухомого. Так, у 2014 році вони «націоналізували» один з найбільших гіпермаркетів поблизу нині зруйнованого аеропорту, а також квартири, автомобілі та будинки людей, які вчасно виїхали звідти, або які «порушили місцеві закони»…

Але до сьогодні все це, виявляється, не було вирішено на «законодавчому рівні». Тепер, після указу «о бесхозном имуществе», виданого ватажком одного з угруповань, такі дії стали повністю «легальними».

«Видатний з точки зору юридичної думки документ», – іронічно прокоментувала виданню Донбасс Реалии новину про цей «указ» Еліна Шишкіна, координаторка з питань адвокації благодійного фонду «Право на захист».

«Право власності залишається за власниками житла, які зареєстровані відповідно до українського законодавства. Відповідно до українського законодавства всі ті дії, які там описані, – злочинні. Нерухомим майном можуть бути будинки, квартири, нежитлові комплекси»,

– зазначила пані Еліна

«Необхідно зберігати зараз всі документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно, і житло зокрема, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Бажано робити нотаріально завірені копії та електронні копії на випадок, якщо щось станеться з оригіналом. І пізніше, коли прийде час, власники матимуть хоча б нотаріально завірену копію про те, що вони власники конкретного житлового об’єкта на тій території. Тобто навіть якщо представники окупаційних адміністрацій присвоять собі майно, або продадуть, або здадуть в оренду, – за українськими законами власник так і буде власником»,

– резюмувала Еліна Шишкіна

Наша колега порадила в жодному разі не задумуватися про повернення на непідконтрольні території у разі «націоналізації» вашого майна і намагатися вирішити це питання – це небезпечно для життя та здоров‘я. Проблему вдасться вирішити тільки після повернення територій під контроль України.

Детальніше про новий «указ» пропонуємо Вам прочитати або переглянути у репортажі Радіо Свобода Донбас Реалії 

(Початок на 8:37)

Читайте також:

09.02.21

З початку введення карантину для багатьох переселенців постало питання: як надалі нараховуватиметься адресна допомога? Оскільки багато її отримувачів це особи з групи ризику, то за умов карантину вони не мали можливості зробити це самотужки.

На щастя, держава в цьому питанні пішла назустріч громадянам — і в нормативно-правові акти були внесені зміни, згідно з якими адресна допомога на період карантину та плюс 30 днів після нього автоматично продовжується.

На час карантину призупинена дія норми, за якою внутрішньо переміщеній особі, яка перебуває на тимчасово окупованій території (ТОТ) понад 60 днів, зупиняють нарахування допомоги.

Тож якщо у внутрішньо переміщеної особи змінились обставини — і вона претендує на більшу суму адресної допомоги, то після закінчення карантину людина може подати документи на перерахунок суми виплат із моменту виникнення нових обставин.

Однак ця норма діє в обидві сторони, тобто якщо під час карантину  змінились обставини і адресна допомога була нарахована у більшому об’ємі ніж мало бути, то після карантину буде здійснено перерахунок і отримувачу доведеться повернути надмірно сплачені кошти.

Hromada адресна допомога

Але є і негативні моменти в цій історії. З початку 2021 року адресна допомога надаватиметься за новими правилами. З 1 січня заява разом із необхідними документами приймається лише, якщо її надіслано поштою або в електронній формі через офіційний сайт Мінсоцполітики.

Крім того, у профільній постанові написано, що особа може подати документи посадовим особам виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або в ЦНАП.

На папері все виглядає ніби прозоро, однак незрозуміло, як буде відбуватися процедура насправді. Адже ЦНАПи такі документи не приймають, а щоб подати документи до представників об’єднаної територіальної громади (ОТГ), потрібно, аби ОТГ було під’єднано до спеціального порталу «Соціальна громада». Згідно з наявними даними станом на сьогодні в Україні сформовано орієнтовно 1,5 тис. ОТГ, з них до порталу «Соціальна Громада» під’єднано лише до 500 громад.

адресна допомога соціальна громада ОТГ
Так виглядає заставка застосунку “Соціальна громада”. Зображення взяте з сайту Запорізької обласної держадміністрації

То ж що ми маємо? Дію карантину продовжили до 28 лютого 2021 року, а вже з 1 березня 2021 року всі заяви на призначення адресної допомоги й не тільки, мають одразу формуватися представниками ОТГ в електронній формі для направлення заяв до Мінсоцполітики з метою нарахування допомоги.

Отже, ми побачимо децентралізацію такою, якою вона є. Чи дійсно представники територіальних громад турбуються про вразливі категорії населення? Чи болить їм питання переселенців? Оскільки лише від відповідей на ці питання буде залежати, як швидко громади будуть приєднуватися до порталу «Соціальна Громада». Як швидко буде налагоджено процес призначення та продовження соціальних виплат.

Зі свого боку хотілося б порекомендувати переселенцям не чекати й почати діяти самостійно. Для цього необхідно зателефонувати в органи місцевої влади та поцікавитися, чи під’єднане ваше ОТГ до згаданого порталу. Яка процедура призначення допомоги діє зараз тощо.

«ВПО вже  є повноцінними членами громади. Вони вибороли право брати участь у місцевих виборах — і не маю сумнівів, що право на отримання адресної допомоги за новими правилами ними також буде отримано»,

— зазначає Анастасія Одінцова, правова аналітикиня БФ «Право на захист».

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

09.02.21

8 лютого КПВВ “Станиця Луганська” працював з 8:00 до 16:00, тобто у нормальному для всіх пунктів пропуску на Донбасі режимі.

У коментарі «Вільному радіо» наш монітор Оксана розповіла, що всього за день було п’ятеро людей, які звернулися по допомогу. У них не було електронних перепусток для в’їзду на тимчасово окуповану територію. Одною з них виявилася жінка, яка їхала на операцію дитини. Співробітники Спільного центру з контролю та координації допомогли жінці оформити перепустку в екстреному режимі.

Цього дня застосунок “Вдома” працював вже без збоїв. Водночас, за словами пані Оксани, 17 людей не змогли самостійно встановити додаток для самоізоляції та звернулися по допомогу. Експрес-тестів на COVID-19 на “Станиці Луганській” досі немає.

Щодо ситуації на Донеччині на КПВВ “Новотроїцьке” 8 лютого, монітор БФ “Право на захист” Ольга повідомила видання, що за день експрес-тестами на коронавірус встигли скористатися 50 людей, до того ж на кінець робочої зміни медпункту залишилося ще 75 невикористаних тестів. 12 людей звернулися до наших моніторів по допомогу зі встановленням “Вдома” цього дня, перебоїв з роботою додатку зафіксовано не було.

Нагадаємо, що в четвер наші монітори повідомляли, що протягом дня 46 людей встигли протестуватися на COVID-19 за допомогою експрес-тестів у медпункті сервісного центру КПВВ, причому працював він довше ніж зазвичай — до 16:00.

Монітори ПнЗ працюють
Монітори фонду в роботі – допомагають людям у питаннях перетину лінії розмежування

Детальніше про ситуацію на КПВВ 8 лютого пропонуємо Вам прочитати у статті Вільного радіо. Наші колеги щоденно розповідають журналістам видання про ситуацію на пунктах пропуску

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також: