ЗВІТ: “Опитування громадян про умови перетину КПВВ та МПП”. Січень 2022

15.02.22

Пропонуємо до вашої уваги звіт про умови перетину КПВВ та МПП за січень 2022 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) у Донецькій та Луганській областях, а також на міжнародних/міждержавних пунктах пропуску (МПП) «Мілове» та «Гоптівка». Метою опитування є збір інформації про складнощі та проблеми з якими стикаються громадяни під час перетину пропускних пунктів, що знаходяться на лінії розмежування та на кордоні з РФ.

Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

ПЕРЕТИН ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ.

Огляд та результати опитування на КПВВ у січні 2022 року

Як і в попередні місяці, перетин лінії розмежування залишався можливим лише через два із семи пунктів в’їзду-виїзду: КПВВ «Новотроїцьке» у Донецькій області та КПВВ «Станиця Луганська» в Луганській області.94 відсотки всіх людей, які перетнинали КПВВ в обох напрямках у січні, зробили це через КПВВ «Станиця Луганська». Це пов’язано з тим, що КПВВ «Новотроїцьке» працює лише два дні на тиждень з додатковими дозволами, які вимагає де факто влада для перетину.

ЗВІТ: "Опитування громадян про умови перетину КПВВ та МПП". Січень 2022

У січні 2022 року спостерігається зменшення кількості перетинів. Схожа динаміка була і у січні 2021 року. Низька кількість перетинів ймовірніше пов’язана із зимовими святами.

24 січня 2022 року веб-сайт СБУ для отримання дозволів був оновлений та готовий до реєстрації нових користувачів. З листопада 2021 року люди без попередньої реєстрації на сайті СБУ не могли зареєструватися для отримання дозволів на перетин лінії розмежування.

Відновлення роботи сайту СБУ та скасування від 29 грудня 2021 вимоги встановлювати застосунок «Вдома» року для людей, які перетинають КПВВ до ПУТ, помітно полегшили процес перетину та зробили його менш напруженим.

Вакцинація від COVID-19 стала однією з причин перетину КПВВ з лютого 2021 року. 21 січня 2022 на КПВВ «Новотроїцьке» запрацював центр вакцинації. Таким чином, люди, які перетинають лінію розмежування, можуть пройти вакцинацію в обох відкритих КПВВ безкоштовно.

В ОБХІД ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ.

Огляд та результати опитування на МПП у січні 2022

У січні команда БФ «Право на захист» виявила, що деякі громадяни не поінформовані про те, що застосунок «Вдома» досі потрібно встановлювати при перетині МПП. На МПП «Гоптівка» для того, щоб уникнути обсервації або інших заходів, деякі громадяни робили платний ПЛР-тест у нейтральній зоні. Однак, 28 відсотків опитаних на МПП «Гоптівка» та «Мілове» були особами у віці 60+, які часто стикаються зі складнощами у встановленні застосунку або сплаті за тести на COVID-19. Таким чином, з МПП «Мілове» 15 осіб похилого віку було спрямовано на обсервацію. УВКБ ООН та БФ «Право на захист» будуть шукати шляхи для кращого поширення інформації щодо існуючих вимог.

У січні більшість респондентів складали жителі Донецької НПУТ (51 відсотків), порівняно з 16 відсотками жителів Луганської НПУТ. Більш того, третій місяць поспіль серед респондентів на МПП «Гоптівка» немає жителів Луганської НПУТ. Значніша кількість мешканців Донецької НПУТ пов’язана з тим, що КПВВ «Новотроїцьке» у Донецькій області відкрите лише два дні на тиждень.

За підтримки УВКБ ООН завершено будівництво приймальних та санітарних приміщень для людей, які перетинають кордон через МПП «Мілове».

Звіт доступний для завантаження

українською та

англійською

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року на КПВВ, розташованих в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях, а з серпня 2021 року також на МПП «Мілове» у Луганській області та МПП «Гоптівка» у Харківській області.

Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, постраждалого внаслідок конфлікту, та проводиться в межах проєкту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Метою опитування є з’ясування причин, умов та ризиків перетину лінії розмежування та державного кордону через КПВВ та МПП. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для подальшої адвокаційної діяльності та захисту прав бенефіціарів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

15.02.22

Соціальні послуги за децентралізацією мають бути максимально близько до людей, які отримують ці послуги, тобто в громадах. Процес передачі повноважень з надання соціальних послуг на місця є не простим, у громад виникає безліч запитань і складнощів. Щоб допомогти ОТГ, ми тривалий час надаємо їм свою експертну підтримку.

У 2021 році в рамках проєкту «Підтримка територіальних громад на лінії зіткнення в реорганізації соціальних та адміністративних послуг соціального характеру відповідно до децентралізації» було проведено попередні консультації, зустрічі з громадами щодо виявлення проблем з доступом до соціальних послуг та шляхів їх вирішення.

Заходи були спрямовані на реалізацію та підтримку змін в управлінні, що випливають із процесу децентралізації, та посилюють при цьому органи місцевого самоврядування, відповідальність та потенціал реагування в координації з учасниками процесу розвитку. Реалізація ініціатив у громадах є логічним продовженням системної роботи з експертної підтримки громад щодо налагодження системи соціальних послуг в цільових громадах.

У 2022 році, БФ «Право на захист» підтримує ініціативи у сфері розвитку громад, спрямовані на покращення доступу до соціальних послуг.

«У цьому році ми зможемо допомогти громадам покращити доступ до соціальних послуг більш матеріально. В рамках проєкту передбачено реалізацію 5 ініціатив у кожній громаді, бюджет кожної ініціативи в сумі еквівалента до 5 тисяч доларів США в гривнях. Також планується забезпечення соціальних працівників планшетами, ноутбуками, спецодягом, щоб вони були більш впізнавані й люди в громаді їх бачили»,

говорить Володимир Олексенко, координатор з питань захисту прав ВПО БФ «Право на захист».

Нещодавно ми провели зустрічі зі всіма громадами – учасниками проєкту на сході України. Ми обговорили не лише результати торішньої роботи, а й окреслили майбутні плани спільної взаємодії, розповідає Олег Любімов, координатор з питань децентралізації БФ «Право на захист».

«Працівники та керівники ВЦА чим далі, тим більше відчувають свою відповідальність за виконання тих повноважень, що на них покладені. І, разом з тим, вони відчувають нестачу певних кваліфікаційних, спеціальних, експертних навичок. Ми бачимо, що вони потребують допомоги спеціалістів, в тому числі й наших. Тому завдання фонду допомогти їм організувати саму систему надання якісних соціальних послуг. Щоб не просто давали допомогу окремій людині, а й всім тим категоріям населення, які цього потребують»,

– додав Олег Любімов.

Всього участь у проєкті беруть п’ять громад. На Донеччині це Мар’їнська, Світлодарська, Сартанська ОТГ, на Луганщині – Гірська та Нижньотеплівська ОТГ.

«На Луганщині ми спеціально обрали ті громади, де не пройшли вибори, де раніше не було районних центрів. В цих громадах від самого початку не було мережі надання соціальних послуг. Вони повинні були починати все з нуля»,

– уточнила Олена Грекова, керівниця сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

Так, за допомогою фахівців БФ «Право на захист», наприклад, у Світлодарській ВЦА вже створено Управління соціального захисту населення, реформовано Центр соціального обслуговування. У Нижньотеплівській сільській об’єднаній територіальній громаді – відділ соціального захисту та Центр надання соціальних послуг. Працівники ОТГ потребували допомоги в оформленні правових та організаційних документів.

«Далі планується проведення роботи щодо визначення потреб громади в соціальних послугах, це новий напрямок роботи. На підставі цієї інформації громади можуть подати заявки на субвенції для розвитку цих соціальних послуг, а також визначатися з подальшими напрямками діяльності в розширенні нових»,

– розповіла Наталія Губарєва, регіональний юрист БФ «Право на захист».

Під час зустрічей наші фахівці також розповіли керівництву громад про найбільш значущі інструменти фінансової підтримки у 2022 році від уряду України.

«Ми не мали віри у свої сили, що ми знайдемо кошти, що ми знайдемо фахівців, без допомоги фонду нам було б важко зробити навіть перший крок – ту саму реєстрацію відділу соціального захисту та Центру надання соц.послуг. Ми дуже вдячні, бо саме ви відкрили нам очі, що ми можемо робити, ви нам надали впевненості, що ми зможемо. Бо сам в полі не воїн. А головне, ви нам дійсно дали дуже дієві інструменти!»,

– поділилася враженнями від співпраці Аліна Губар, заступниця керівника Нижньотеплівської сільської ВЦА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

11.02.22

Обмеження через епідемію, самоізоляція та дистанційне навчання – все це ті фактори, які змушують нас більше часу проводити вдома, в тісному контакті з родичами та людьми, які живуть із нами під одним дахом. На жаль, соціологічні дослідження говорять і про збільшення конфліктів на цьому тлі та випадків домашнього насильства.

«Взаємоповага: пілотування розробки шкільної політики з протидії домашньому насильству»

Благодійний фонд «Право на захист» активно співпрацює із закладами освіти в межах проєкту «Взаємоповага: пілотування розробки шкільної політики з протидії домашньому насильству», який реалізується за підтримки Федерального уряду Німеччини у межах програми «Громадянська служба миру».

Одним із кроків реалізації проєкту стало підписання Меморандуму про співпрацю та взаємодію зі Слов’янською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №12.

«Взаємоповага: пілотування розробки шкільної політики з протидії домашньому насильству».

Співпраця із закладами освіти з протидії насильству

«Активно співпрацюючи з педагогічним колективом, ми проводимо тренінги та зустрічі, присвячені протидії насильству, позбавленню гендерних стереотипів, вихованню толерантності у суспільстві. Ми також готові надавати консультації та допомогу постраждалим від насильницьких дій. Все це має на меті побудувати шкільну політику на засадах правової інформованості щодо захисту прав і свобод у сфері запобігання насильству та створити позитивний клімат у школі», – зазначив координатор проєкту Валерій Міхей.

Напрацьований досвід буде впроваджено й у інші заклади освіти. Підвищення рівня обізнаності школярів та педагогів у межах проєкту сприятиме також зниженню кількості випадків домашнього насильства.

10.02.22

Спеціаліст із трудових питань Благодійного фонду «Право на захист» Денис Чекменьов провів відкритий вебінар «Які відомості має право запитати роботодавець при працевлаштуванні» для вразливих категорій населення у Приазовському регіоні. Наводимо 3 найважливіші ФАКТИ з вебінару, які повинні знати всі шукачі роботи на сьогодні.

3 головні факти з вебінару

1. З 8 січня 2022 року всі роботодавці нестимуть відповідальність за дискримінацію в оголошенні про вакансію (щодо обмежень за статтю чи віком). Штраф становить 10 мінімальних зарплат, що на сьогодні становить 65 тисяч гривень.

2. Роботодавець НЕ має право вимагати відомості про:

– партійну і національну приналежність,

– походження,

– реєстрацію місця проживання чи перебування та

– документи, подання яких не передбачено

законодавством.

3. Вакцинація від COVID-19 обов’язкова для працівників тільки таких сфер:

Органів місцевого самоврядування; виконавчої влади;
Закладів охорони здоров’я, системи освіти, соціальної сфери;
Підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.
Комунальних підприємств, установ та організацій.

Які відомості має право запитати роботодавець при працевлаштуванні?

Що робити, якщо роботодавець незаконно відмовив у працевлаштуванні?

«Якщо ви стикнулися з дискримінацією з боку потенційного роботодавця, порушенням ваших прав або отримали незаконну відмову у працевлаштуванні, ви можете оскаржити такі дії роботодавця. Аналіз судової практики говорить про те, що, на жаль, більшість подібних позовів лишається незадоволеними. Хоча є і ті, що прийняті на користь позивача. Але здебільшого суд виносить негативне рішення через те, що позивач не потурбувався про доказову базу. Це може бути і саме оголошення про вакансію, і ваше резюме, і проходження незалежних тестувань, які доводять вашу кваліфікацію та відповідність посаді», – зазначає Денис Чекменьов.

Вебінар «Які відомості має право запитати роботодавець при працевлаштуванні» пройшов в межах проєкту «Підвищення рівня самозабезпечення та працездатності вразливих категорій населення в Приазовському регіоні України» за підтримки федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини.

07.02.22

Працевлаштування вразливих категорій населення – актуальне питання, яке досить гостро стоїть в нашій країні. Щоб допомогти людям з особливими потребами зайняти своє місце у суспільстві та отримувати стабільний дохід, Благодійний фонд «Право на захист» за підтримки федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням уряду Німеччини реалізовує проєкт “Підвищення рівня самозабезпечення та працездатності вразливих категорій населення в Приазовському регіоні України”.

Працевлаштування вразливих категорій населення. "Право на захист"

Вебінар із працевлаштування для учасників з 6 міст України

Кар’єрний консультант проєкту Анастасія Христенко провела відкритий вебінар «Створення особистого кабінету на сайтах з пошуку роботи та розміщення резюме», у якому прийняли участь бенефіціари з 6 міст України: Приморська, Мелітополя, Бердянська, Маріуполя, Мангуша, Токмака.

«Я розповіла учасникам вебінару про особливості існуючих сайтів з пошуку роботи, надала практичні рекомендації та поради щодо можливостей цих ресурсів, які націлені на підвищення успішності активного та пасивного пошуку роботи. Ми також розібрали питання створення власного кабінету та розміщення резюме», – пояснила Анастасія.

Інструментарій з пошуку роботи

Під час вебінару учасники отримали інформацію та практичні рекомендації щодо специфіки інтернет-ресурсів з пошуку роботи та ефективного користування ними, а саме:

інформацію щодо ефективного використання сайтів з пошуку роботи;
знання щодо створення особистого кабінету на сайтах з пошуку роботи;
інструменти щодо створення та розміщення резюме на сайтах з пошуку роботи;
можливість індивідуального супроводу кар’єрного консультанта щодо реєстрації, створення та розміщення власного резюме на сайтах з пошуку роботи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

04.02.22

Уявіть, раптом ви опинились в іноземній країні. Ви не розумієте мову, не маєте знайомих чи родичів. Про влаштування на якусь роботу можна тільки мріяти. Щоб не померти з голоду, ви маєте жебракувати або красти їжу, ночувати де вийде.

Саме ці відчуття має особа без паспорта. А якщо вона відбувала покарання, то, найчастіше, суспільство від неї відвертається. Фактично, такі люди стоять на межі виживання та йдуть на повторні злочини.

Майже в такій ситуації опинився Віктор. Він відбував покарання на території Росії. Після звільнення втратив усі документи та був депортований в Україну. Не маючи надії, чоловік звернувся до наших колег із проєкту допомоги особам без громадянства.

Адвокат БФ «Право на захист» Любов Ткаченко почала роботу з Віктором із співбесіди. Вона запропонувала чоловікові розповісти про себе: де народився, в якій школі навчався, де отримував перший паспорт та інші документи, де працював, як потрапив в Росію та за ґрати, де відбував покарання. Ці дані потрібні адвокату для надсилання адвокатських запитів, щоб підтвердити відомості, надані Віктором. Перший результат не забарився – Віктор отримав свідоцтво про народження!

Далі наша колега направила запит до консульства України в Росії, щоб підтвердити належність Віктора до громадянства України. В грудні 2021 року всі документи, що мала адвокат, були подані в міграційну службу для отримання паспорту.

А на початку лютого Віктор вже отримав такий омріяний паспорт громадянина України! Відтепер у його очах сяє вогник надії. Чоловік вміє виготовляти меблі, робити всі види ремонтних робіт у приміщенні. А з паспортом він зможе влаштуватися на роботу офіційно, жити в гідних умовах та ніколи не повернеться до старого життя.

Історія Віктора та, взагалі, кожного із тих, хто звертається по допомогу до нашого фонду – це не тільки складна юридична задача, а й життєва історія українців, що віддзеркалює сучасну історію України та її проблеми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

03.02.22

Наш регіональний юрист Беретелі Руслан поділився цікавим досвідом роботи над складною справи родини ВПО, які перемістилися з тимчасово окупованих територій.

Над справою працювали одразу декілька офісів Благодійного фонду «Право на захист».

Руслан Беретелі про становище та права ромської спільноти в Україні

«З початком нового року потроху закриваємо справи, що перейшли «у спадок» із минулого. Зараз працюємо над оформленням паспорта літньому чоловіку, який загубив його, приїхавши вирішувати справи щодо своєї пенсії, а також над отриманням опіки над малолітньою дитиною для багатодітної родини з Красногорівки. Та є одна справа, яку вже завершили успішно, і це дає надію на не менш продуктивний та багатий на перемоги рік. Бо все ж таки, завдяки подібним справам не тільки люди отримують вкрай важливу допомогу, а й у нас з’являється підґрунтя для роздумів щодо правозастосовної практики»,

– розповідає Руслан.

З проблемою в постановці на облік внутрішньо переміщеної особи (ВПО) в інтересах свого неповнолітнього сина, що є дитиною з інвалідністю, нещодавно звернулась жінка, яка переїхала з Донецька до Маріуполя. Її також цікавило отримання відповідної довідки.

Відсутність відповідного статусу могла стати не аби якою перешкодою при проходженні необхідних медичних обстежень для підтвердження інвалідності дитини і отримання необхідного медичного та санаторного лікування на території, підконтрольній уряду України. Син нашої клієнтки, після багатьох років лікування, лише нещодавно почав самостійно ходити. До того ж, ця дитина з обмеженими можливостями не єдина в сім’ї.

Основним «каменем спотикання» для державних службовців було те, що хлопець після отримання паспорту громадянина України, не мав реєстрації за місцем проживання в своєму місті на окупованій території, – відповідно, не мав можливості довести, що він з початку збройного конфлікту постійно проживав на непідконтрольній території та виїхав звідти лише у жовтні 2021р. Зазначимо, що мама та молодший син мали реєстрацію і отримали довідки ВПО, а старший син, який постійно жив разом із ними, не мав, і, відповідно, залишився без довідки.

На прийомі у фахівця одного з місцевих підрозділів служби соціального захисту населення дитині усно, в категоричній формі, було надано відмову у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб, бо «не побачили» доказів постійного проживання на НКУУТ. Хоча повинні були взяти документи до роботи, після чого керівник у 15-ти денний термін має прийняти обґрунтоване законне рішення відповідно до наявних у заявника документів, що підтверджують проживання на окупованій території.

За телефонами гарячої лінії родина звернулась по допомогу до Маріупольського офісу БФ «Право на захист». Хлопця з мамою запросили на особистий прийом, де після ґрунтовного аналізу ситуації адвокат Галемський Сергій (Сергей Галемский) надав змістовну консультацію, та розпочався процес надання безпосередньо правничої допомоги.

Юристка Ірина Ніколенко склала заяву до УСЗН, надала перелік необхідних документів та склала запити до відповідних інстанцій на підтвердження правової позиції у справі нашого бенефіціара.

Ситуацію додатково ускладнювала ще й та обставина, що більшість документів на підтвердження постійного проживання на НКУУТ, були видані владою ОРДЛО та до уваги при прийнятті рішення не брались.

На щоденній нараді фахівців Маріупольського та Курахівського офісів з’ясували, що і у колег, які обслуговують Мар’їнський, Покровський та де-які інші райони Донецької області, теж виникають аналогічні ситуації, тож вирішили обговорити цю проблему безпосередньо з керівництвом Департаменту соціального захисту населення Донецької області.

Отримати статус ВПО для дитини з інвалідністю. Історія сім’ї з ТОТ

На нараді, яка пройшла з використанням засобів відеозв’язку, юрист Курахівського офісу Беретелі Руслан обговорив з керівництвом Департаменту соціального захисту Донецької області це питання на предмет розробки методичних рекомендацій для практичного використання на місцях. За результатами наради дійшли спільної думки, що потрібен усталений алгоритм у підходах для вирішення подібних ситуацій.

Начальник відділу ВПО ДСЗН зв’язався з колегами з департаменту освіти, які підтвердили наявність інформації в електронних реєстрах, що наш хлопець навчався у донецькій школі ще до початку конфлікту, тобто постійно там проживав. Ця інформація та відомості, що містились у наданих родиною документах, стали достатньою підставою для прийняти рішення на користь бенефіціара.

Отримання довідки ВПО відкриває шлях і до матеріальної підтримки державою тих, хто цього конче потребує.

Дякуємо керівництву Департаменту соціального захисту населення Донецької області за оперативність та відсутність зайвої бюрократії.

Дякуємо колегам за наполегливість,
оперативність та добре серце!

28.01.22

У грудні до Благодійного фонду «Право на Захист» звернулися мешканці міста Золоте-1 (шахта «Карбоніт») Сєвєродонецького району Луганської області із проханням про допомогу.

Соціальний стоматкабінет єдиний у Золотому та прилеглих селах

Стурбовані жителі висловили занепокоєння щодо закриття стоматологічного кабінету в Амбулаторії загальної практики-сімейної медицини №1 м. Золоте (вул. Медична, 11). Стоматологічний кабінет обслуговує мешканців декількох населених пунктів: Золоте-1, Золоте-2, Золоте-3, Золоте-4, Катеринівки, інших сіл та селищ міського типу уздовж лінії розмежування.

Спеціалісти «Право на Захист» консультують
мешканців Золотого

За їхніми словами, стоматолог Нейман Раїса Лукінічна лікувала не одне покоління мешканців і ніколи не залишалася осторонь людської біди. Крім того, до неї часто звертаються соціально незахищені верстви населення: пенсіонери, особи з інвалідністю, матері-одиначки і не тільки. Дістатися до іншого населеного пункту та отримати послуги приватних стоматологічних кабінетів у більшості з них не має змоги – ані фізичної, ані фінансової.

Перемовини з Гірською ВЦА

Консультант з соціальних питань Благодійного фонду «Право на захист» Дмитро Щербаков та консультант по роботі з громадами Наталія Зигула провели зустріч з населенням Золотого-1, після чого звернулися до Голови Гірської ВЦА Бабченко Олексія з проханням врегулювати питання та залишити стоматолога в амбулаторії.

Стоматологічний кабінет, Амбулаторія
загальної практики-сімейної медицини №1 м. Золоте

Подяка від жителів – найцінніша нагорода

Днями нам стало відомо, що голова Гірської ВЦА ухвалив рішення залишити кабінет. Лікар-стоматолог Раїса Лукінічна підтвердила, що кабінет, який вже був опечатаний, знову відкрили, і тепер вона продовжує приймати пацієнтів. А мешканці Золотого, Золотого-1, -2, -3, -4, Катеринівки, Оріхового, Новотошківського надіслали подяку на адресу Благодійного фонду:

«Висловлюємо вам свою повагу та щиру вдячність за турботу про проблеми жителів нашого регіону, які опинилися в скрутній ситуації в зв’язку з проведенням бойових дій. З вашою допомогою ми разом відстояли наш стоматологічний кабінет. У наш нелегкий час, коли все більше людей потребують турботи, важко знайти людину, здатну приймати чужі проблеми, як свої. Є люди, яким сміливо можна доручити свою справу. Дякуємо вам за працю, за витрачені зусилля! Успіхів і всіх благ!»

Від команди Благодійного фонду «Право на захист» висловлюємо щиру подяку Голові Гірської ВЦА – Олексію Бабченко та мешканцям Золотого за плідну співпрацю та активну громадянську позицію.

Наші фахівці і надалі залучатимуться до розв’язання проблемних питань громади, аби допомогти покращити доступ до медичних послуг мешканцям населеного пункту та прилеглих територій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

28.01.22

Армен прийшов до Харківського офісу БФ «Право на захист» восени 2020 року. В його очах вже давно згасла надія, адже вже багато років він намагався отримати паспорт або ж бодай якийсь документ, що посвідчує його особу та статус. Чоловік укладав угоди з кількома адвокатами – та все марно. Коли він вже остаточно зневірився, співробітники Державної міграційної служби порадили йому звернутися до нашого Фонду.

Життя без паспорта та будь-яких документів

Життєва історія Армена яскрава та непроста. Вірменин за національністю, він народився у 1958 році в Азербайджанській республіці. Там виріс, закінчив школу, отримав паспорт громадянина СРСР, та був закликаний до лав Радянської Армії. Службу проходив у Житомирській області, відтоді закохався в Україну, з якою згодом пов’язав життя. Після Армії працював в Азербайджані, потім закінчив Харківське пожежно-технічне училище у 1985 році. Через три роки одружився, на світ з’явилась донечка… Але у 1990 році через етнополітичний конфлікт родина змушена була тікати зі своєї домівки та, після ряду переїздів, у січні 1991 року оселилась у Харкові.

Довгий час Армен жив із паспортом громадянина СРСР. Його дружина та донька отримали громадянство України та паспорти, народився син… Але Армен не встиг отримати паспорт громадянина України, яким себе завжди вважав, – на початку 2000-х років усі його документи було викрадено. І ось уже близько 20 років Армен живе без документів.

Юристи фонду беруться за роботу

Проаналізувавши фактичні життєві обставини, описані Арменом, адвокат БФ «Право на захист» Желанова Оксана дійшла висновку, що встановити належність Армена до громадянства України технічної можливості не має. Відтак, чоловік є особою без громадянства та має шанс набути громадянства України за територіальним походженням за ознакою постійного проживання в Україні до 24.08 1991 року.

Оскільки станом на день звернення Армена до БФ «Право на захист» процедура документування осіб без громадянства в Україні ще не працювала, було прийнято рішення використати час очікування процедури та підготувати Арменові підстави для набуття громадянства України за територіальним походженням. Зробивши ряд адвокатських запитів та зібравши необхідні докази, адвокат підготувала заяву до суду про встановлення факту проживання Армена на території України до 24.08.1991 року. У травні 2021 року рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова цей факт було встановлено.

Процедура документування осіб без громадянства дала надію

Коли ж нарешті затверджена Постановою КМУ № 317 процедура документування осіб без громадянства запрацювала на повну силу, спеціалісти Новобаварського відділу у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області успішно прийняли від Армена заяву про визнання його особою без громадянства.

Попереду ще довгий шлях: для міграційної служби – наповнений кропіткою працею, для Армена – очікуванням. Але Армен, який тримає перший, отриманий в Україні офіційний документ, вже бачить світло попереду і сподівається, що до кінця року триматиме в руках омріяний паспорт країни, яка прихистила його родину та яку він вже багато років вважає рідною – України.

Ми ж супроводжуватимемо його на цьому непростому шляху аж до здійснення мрії, та висловлюємо щиру подяку Новобаварському відділу у м. Харкові ГУ ДМСУ в Харківській області (Ірині Калині та Тетяні Коробковій) та ГУ ДМСУ в Харківській області (Наталії Кушнір) за високу компетентність та людиноцентрований підхід до вирішення питання безгромадянства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: