Зробити пожертву
Укр / Eng

Категорія: Новини

11.02.21

Наприкінці 2019 року монітори БФ «Право на захист» зустрілися з Галиною в одному з селищ на Донеччині. Весь цей час єдиним її документом був паспорт УРСР, який не вважається юридичним підтвердженням особи та її статусу.

Галина родом з Криму. У 2000 році вона переїхала в Донецьку область. В додаток, вона мала проблеми з опорно-руховим апаратом, через що її мобільність була суттєво ускладнена.

Відповідно до Закону України «Про громадянство» Галина є громадянкою України. В її радянському паспорті була відмітка про зареєстроване місце проживання у Криму станом на 24 серпня 1991 року. Щоправда, український паспорт вона ніколи не отримувала. Спочатку не було бланків паспортів для обміну, а потім просто забула про потребу. 

У Галини навіть було радянське свідоцтво про народження, щоправда, в незадовільному стані. Наявність оригінала такого свідоцтва є обов’язковою вимогою для звернення на отримання паспорта громадянина України вперше. Жінка намагалася самотужки отримати паспорт та поновити свідоцтво про народження в ДМС, але безуспішно.

Адвокат БФ «Право на захист» отримав повторне свідоцтво про народження та підготував усі необхідні документи. Але потім почалася проблема з отриманням талона до електронної черги в міграційній службі. Вільного часу для запису не було взагалі. Навіть опівночі неможливо було отримати талон для оформлення національного паспорта. Довелося чекати понад місяць, аби отримати талон. Раптово виникла нова проблема – почався карантин. Всі записи в електронній черзі було скасовано.

Пізніше адвокат отримав новий талон до ДМСУ. Коли ж Галина приїхала з усіма необхідними документами та двома свідками, їй знову відмовили. Виявилося, що Державна міграційна служба має отримати погодження керівництва для оформлення паспорта громадянина України в таких складних випадках.

Третя спроба з отриманням талона до електронної черги зайняла близько місяця. Враховуючи віддаленість проживання Галини від міста Бахмут, де знаходиться міський відділ ДМСУ, а також стан її здоров’я, ця спроба стала серйозним випробуванням. На щастя, на початку листопада 2020 року, коли жінка знову приїхала до міграційної служби у супроводі монітора та адвоката БФ «Право на захист», її документи прийняли до розгляду та провели процедуру встановлення особи за участю двох свідків.

3 талони в електронній черзі, рік випробувань, ціле життя без паспорту. Історія Галини

В результаті, у січні 2021 року Галина нарешті отримала свій новий паспорт та змогла звернутися за оформленням пенсії. Більш ніж рік – це час, який довелося чекати Галині (ім’я змінене) для того, щоб нарешті отримати паспорт громадянина України.

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

09.02.21

З початку введення карантину для багатьох переселенців постало питання: як надалі нараховуватиметься адресна допомога? Оскільки багато її отримувачів це особи з групи ризику, то за умов карантину вони не мали можливості зробити це самотужки.

На щастя, держава в цьому питанні пішла назустріч громадянам — і в нормативно-правові акти були внесені зміни, згідно з якими адресна допомога на період карантину та плюс 30 днів після нього автоматично продовжується.

На час карантину призупинена дія норми, за якою внутрішньо переміщеній особі, яка перебуває на тимчасово окупованій території (ТОТ) понад 60 днів, зупиняють нарахування допомоги.

Тож якщо у внутрішньо переміщеної особи змінились обставини — і вона претендує на більшу суму адресної допомоги, то після закінчення карантину людина може подати документи на перерахунок суми виплат із моменту виникнення нових обставин.

Однак ця норма діє в обидві сторони, тобто якщо під час карантину  змінились обставини і адресна допомога була нарахована у більшому об’ємі ніж мало бути, то після карантину буде здійснено перерахунок і отримувачу доведеться повернути надмірно сплачені кошти.

Hromada адресна допомога

Але є і негативні моменти в цій історії. З початку 2021 року адресна допомога надаватиметься за новими правилами. З 1 січня заява разом із необхідними документами приймається лише, якщо її надіслано поштою або в електронній формі через офіційний сайт Мінсоцполітики.

Крім того, у профільній постанові написано, що особа може подати документи посадовим особам виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або в ЦНАП.

На папері все виглядає ніби прозоро, однак незрозуміло, як буде відбуватися процедура насправді. Адже ЦНАПи такі документи не приймають, а щоб подати документи до представників об’єднаної територіальної громади (ОТГ), потрібно, аби ОТГ було під’єднано до спеціального порталу «Соціальна громада». Згідно з наявними даними станом на сьогодні в Україні сформовано орієнтовно 1,5 тис. ОТГ, з них до порталу «Соціальна Громада» під’єднано лише до 500 громад.

адресна допомога соціальна громада ОТГ
Так виглядає заставка застосунку “Соціальна громада”. Зображення взяте з сайту Запорізької обласної держадміністрації

То ж що ми маємо? Дію карантину продовжили до 28 лютого 2021 року, а вже з 1 березня 2021 року всі заяви на призначення адресної допомоги й не тільки, мають одразу формуватися представниками ОТГ в електронній формі для направлення заяв до Мінсоцполітики з метою нарахування допомоги.

Отже, ми побачимо децентралізацію такою, якою вона є. Чи дійсно представники територіальних громад турбуються про вразливі категорії населення? Чи болить їм питання переселенців? Оскільки лише від відповідей на ці питання буде залежати, як швидко громади будуть приєднуватися до порталу «Соціальна Громада». Як швидко буде налагоджено процес призначення та продовження соціальних виплат.

Зі свого боку хотілося б порекомендувати переселенцям не чекати й почати діяти самостійно. Для цього необхідно зателефонувати в органи місцевої влади та поцікавитися, чи під’єднане ваше ОТГ до згаданого порталу. Яка процедура призначення допомоги діє зараз тощо.

«ВПО вже  є повноцінними членами громади. Вони вибороли право брати участь у місцевих виборах — і не маю сумнівів, що право на отримання адресної допомоги за новими правилами ними також буде отримано»,

— зазначає Анастасія Одінцова, правова аналітикиня БФ «Право на захист».

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

09.02.21

8 лютого КПВВ “Станиця Луганська” працював з 8:00 до 16:00, тобто у нормальному для всіх пунктів пропуску на Донбасі режимі.

У коментарі «Вільному радіо» наш монітор Оксана розповіла, що всього за день було п’ятеро людей, які звернулися по допомогу. У них не було електронних перепусток для в’їзду на тимчасово окуповану територію. Одною з них виявилася жінка, яка їхала на операцію дитини. Співробітники Спільного центру з контролю та координації допомогли жінці оформити перепустку в екстреному режимі.

Цього дня застосунок “Вдома” працював вже без збоїв. Водночас, за словами пані Оксани, 17 людей не змогли самостійно встановити додаток для самоізоляції та звернулися по допомогу. Експрес-тестів на COVID-19 на “Станиці Луганській” досі немає.

Щодо ситуації на Донеччині на КПВВ “Новотроїцьке” 8 лютого, монітор БФ “Право на захист” Ольга повідомила видання, що за день експрес-тестами на коронавірус встигли скористатися 50 людей, до того ж на кінець робочої зміни медпункту залишилося ще 75 невикористаних тестів. 12 людей звернулися до наших моніторів по допомогу зі встановленням “Вдома” цього дня, перебоїв з роботою додатку зафіксовано не було.

Нагадаємо, що в четвер наші монітори повідомляли, що протягом дня 46 людей встигли протестуватися на COVID-19 за допомогою експрес-тестів у медпункті сервісного центру КПВВ, причому працював він довше ніж зазвичай — до 16:00.

Монітори ПнЗ працюють
Монітори фонду в роботі – допомагають людям у питаннях перетину лінії розмежування

Детальніше про ситуацію на КПВВ 8 лютого пропонуємо Вам прочитати у статті Вільного радіо. Наші колеги щоденно розповідають журналістам видання про ситуацію на пунктах пропуску

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

09.02.21

6 лютого в місті Ізюм у Харківській області благодійним фондом “Право на захист” була проведена консультація для внутрішньо переміщених осіб щодо житлових питань. До заходу долучилися 17 осіб. 

Серед питань, які були розглянуті:

  • порядок отримання тимчасового житла;
  • особливості житлових програм для ВПО;
  • житлові програми на рівні громади.

«Житлова проблема була та є однією з найбільш гострих для внутрішньо переміщених осіб. З урахуванням того, що сім’ї переселенців мають різні можливості та потреби, існує необхідність у відповідних житлових програмах. Лише об’єднавши зусилля на державному та місцевому рівнях, можна досягти позитивного результату в цьому питанні»,

— зазначила Олена Приходько, консультант із судового провадження БФ «Право на захист».
Відбулась зустріч-консультація для ВПО щодо реалізації права на житло

Захід проведено в рамках проєкту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури, УФСІ VI», за підтримки Українського фонду соціальних інвестицій.

Консультаційні заходи, які регулярно організує БФ «Право на захист» допомагають переселенцям реалізувати їхні права, гарантовані Конституцією, Законами України та міжнародними нормами. 

Читайте також:

09.02.21

З 16 по 18 лютого відбудеться триденна конференція Консорціуму зі зниження ризиків (ЗР) на тему «Зменшимо загрозу: екологічні та техногенні ризики на Сході України».

Захід відбудеться у м. Києві та буде проведений в форматі онлайн. Конференція включатиме тематичні панельні дискусії на тему запобігання ризикам виникнення техногенних, природних та екологічних катастроф на Сході України, а також захисту та підготовки цивільного населення та державних структур до ймовірних загроз надзвичайних ситуацій на Донбасі. Зокрема, на предметному рівні будуть розглянуті такі питання:

  • Екологічний моніторинг як основа національного ризикоорієнтованого підходу;
  • Шахти: перетворення з екологічного тягаря в екологічний актив;
  • Прийняття рішень на основі актуальних даних щодо управління ризиками стихійних лих;
  • Децентралізація. Готовність та спроможність громад реагувати на ризики виникнення катаклізмів.

Конференція організується спільно членами Консорціуму ЗР, ACTED, Посольством Швеції в Києві, Посольством Франції в Україні та за підтримки Генерального Директорату Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO).

Більш детальну інформацію Ви можете знайти за посиланням (англійською)

Risk reduction conference 3P Consortium Конференція Консорціуму ЗР зменшимо ризики

Консорціум ЗР був створений у 2019 році групою міжнародних та українських НУО з метою зменшення ризиків стихійних лих у Східній Україні. Члени Консорціуму ЗР об’єднані спільною метою підготувати та захистити цивільне населення та стратегічно важливі системи та служби на сході Україні до ризиків природних, екологічних та промислових катаклізмів.

Читайте також:

05.02.21

У середині 2020 року в Україні затвердили новий адміністративно-територіальний устрій – на мапі нашої країни з’явилися 1469 територіальних громад. Для підвищення ефективності державного управління оптимізували систему районів і замість 490 «старих» районів утворили 136 «нових», укрупнених. Так були створені передумови для організації місцевих виборів у жовтні 2020 році на новій територіальній основі.

Однак конфлікт на сході триває, і багато населених пунктів Донецької та Луганської областей опинилися на лінії збройного зіткнення, відтак через невідповідність міжнародним стандартам забезпечення безпеки та демократичного виборчого процесу провести там чергові та перші місцеві вибори у жовтні 2020 року не вдалося.

8 серпня 2020 року Центральна виборча комісія (ЦВК) ухвалила постанову № 161, якою затвердила перелік громад, де місцеві вибори провести неможливо. До нього потрапили 10 сільських, селищних та міських рад Донеччини та 8 — Луганщини. Територіальні громади, де не було проведено місцеві вибори, опинилися у правовому вакуумі та колапсі, адже вони не можуть повноцінно здійснювати місцеве самоврядування: затвердити бюджет; відкрити рахунки в органах казначейства тощо.Через це в січні 2021 року не виплатили заробітну плату деяким працівникам сільських, селищних, районних, міських рад; припинили фінансування закладів освіти та культури; через несплату комунальних послуг всі важливі об’єкти опинилися на межі відключення від газо-, теплопостачання; припинили роботу центри надання адміністративних послуг, через що неможливо отримати соціальні послуги тощо. 

«Такі проблеми є непоодинокими та різноманітними. – Розповідає адвокат сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» Алла Скворцова. – Не тільки у громадян, а і у представників місцевого самоврядування виникають запитання, на які немає відповідей. Єдиним позитивним рішенням у поточних обставинах буде створення військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) на таких територіях. Тому законодавець змінив умови створення ВЦА». 

Децентралізація. З якими проблемами стикнулися на Донеччині і Луганщині?
Сучасно обладнані військово-цивільні адміністрації – ідеальний варіант вирішення проблеми вже сьогодні.

Відповідні правки в Законі України «Про військово-цивільні адміністрації» набрали чинності 14 січня 2021 року. Тепер створити ВЦА можна не лише якщо місцеві ради не виконують свої завдання, а і якщо ЦВК ухвалила рішення про неможливість проведення місцевих виборів у громаді. Тепер останнє слово залишається за Президентом країни – зараз на підписі Президента України перебуває проєкт Указу про створення військово-цивільних адміністрацій населених пунктів на території 8 територіальних громад Луганської області. 

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

04.02.21

Питання соціального забезпечення державою є особливо актуальним для внутрішньо переміщених осіб. Адресна допомога дозволяє покрити деяку частину місячних витрат та забезпечити гідне життя людям, яким довелося покинути рідні оселі через початок військових дій на Донбасі.

Саме держава згідно з Законами України, а також низкою міжнародних норм є відповідальною за своїх громадян.

4 лютого правова аналітикиня БФ «Право на захист» Анастасія Одінцова долучилась до ефіру програми Ціна питання та розповіла про всі важливі моменти, що стосуються адресної допомоги ВПО. Зокрема, було розглянуто й такі питання:

  • Як у порівнянні з докарантинним періодом наразі працюють державні установи?
  • Яким чином можна отримати адресну допомогу?
  • Від чого залежить сума нарахувань?
  • Які підстави втрати права на адресну допомогу?
  • Чому об‘єднані територіальні громади не поспішають приєднуватись до сервісу «Соціальна громада»? Як відбувається процес приєднання до цієї програми та в чому її суть?

Вмикайте відео та слухайте запис ефіру на YouTube!

Нагадуємо, що колеги нашого Фонду щочетверга о 10 ранку долучаються до прямого ефіру на UA:Українське Радіо Голос Донбасу. Слухайте наживо!

Частоти:

Луганська область

Сватове 103,5 МГц

Лисичанськ 105,9 МГц

Білолуцьк 101,9 МГц

Марківка 102,9 МГц

Зоринівка 100,1 МГц

Біловодськ 102,1 МГц

Широкий 99,5 МГц

Станиця Луганська 89,3 МГц

Бахмутівка 104 МГц

Троїцьке 102,1 МГц

Донецька область

Бахмут 87,9 МГц

Краматорськ 90,4 МГц

Гірник 95,7 МГц

Єлизаветівка 95,3 МГц

Волноваха 100,3 МГц

Маріуполь 88 МГц

Дякуємо Сергію Бондарчуку та колективу радіо за цікаву дискусію про дійсно важливі та актуальні для багатьох громадян України питання!

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Інші випуски програми з нашими колегами:

04.02.21
 

КПВВ – стратегічний об’єкт. На ньому перебоїв з постачанням електрики не має бути взагалі. Але, так сталося, що цього вівторка, 2 лютого вони з певних причин були. Відповідно, це зумовило те, що всі пристрої, включно з Wi-Fi роутерами не працювали. 

Через те, що на пункті пропуску не було інтернету, люди не мали можливості встановити і налаштувати додаток “Вдома”, який є необхідним під час перетину лінії розмежування.

Про це повідомили наші монітори виданню “Вільне радіо”. 

Зокрема, до наших колег з проханням про допомогу у встановленні додатка звернулися 12 осіб. Ще троє жінок звернулися до наших спостерігачів з питання оформлення перепусток на ТОТ.

Монітори БФ “Право на захист” постійно спостерігають за ситуацією на пунктах пропуску на Донеччині та Луганщині, навіть якщо погода далека від ідеальної.

-19 °C Холодно нашим моніторам на КПВВ… Але кожна надана допомога, кожне «спасибі» від людей додає тепла ❤️

Posted by Право на захист on Saturday, January 30, 2021

Детальніше про ситуацію на КПВВ 2 лютого пропонуємо Вам прочитати у статті Вільного радіо. Наші колеги щоденно розповідають журналістам видання про ситуацію на пунктах пропуску

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

03.02.21

Звертаємо Вашу увагу, що у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою (районів в областях України), починаючи з 4 лютого 2021 року районні Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) у Станично-Луганській та Мар’їнській РДА припиняють свою діяльність у зв’язку з утворенням та реорганізацією нових районних державних адміністрацій (РДА).

Про припинення роботи ЦНАПів вже заявили на сторінках у мережі Facebook дві РДА —  Станично-Луганська та Мар’їнська. З усіма питаннями вони пропонують звертатися до адміністрацій-правонаступниць.

У випадку Станично-Луганської РДА це Щастинська РДА, а у контексті Мар’їнської РДА це Покровська РДА. Наші колеги з офісів Право на захист у Донецькій та Луганській областях вже підтвердили цю інформацію щодо цих двох адміністрацій.

Шановні мешканці та гості Станиці Луганської! З 04.02.2021 року, у зв'язку зі змінами адміністративно-територіального…

Posted by Станично-Луганська районна державна адміністрація on Tuesday, February 2, 2021

Шановні громадяни, звертаємо увагу! Відділ з питань надання адміністративних послуг Мар’їнської райдержадміністрації тимчасово припиняє прийом вхідного пакету документів у зв’язку з реорганізацією.

Posted by Мар’їнська райдержадміністрація on Friday, January 15, 2021

Слідкуйте за оновленнями в соціальних мережах та на офіційних сайтах щодо інформації про утворення нових державних адміністрацій та центрів надання адмінпослуг!