Зробити пожертву
Укр / Eng
22.01.21

23 грудня 2020 р. Уряд вніс зміни до Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 582 від 26 червня 2019 р. (надалі – «Порядок»). Зміни набули чинності 30 грудня 2020 р.

Команда БФ «Право на захист» проаналізувала документ. Тож на які зміни обов’язково необхідно звернути увагу?

1. Скасування вимог щодо строку перебування особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб

Скасування вимог щодо строку перебування особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі — «Інформаційна база») у певному органі соціального захисту населення, як однієї з передумов одержання житла для тимчасового проживання, може вважатись однією з найбільш вагомих змін, внесених до Порядку.

Згідно з вимогами попередньої редакції пункту 6 Порядку, внутрішньо переміщена особа повинна була звертатись із заявою щодо взяття її на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (далі — «Облік»), до відповідного уповноваженого органу в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, у якому вона перебуває на обліку в Інформаційній базі протягом року. Так само, попередня редакція абзацу другого пункту 1 Порядку передбачала можливість надання внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї житлового приміщення за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування відповідних органів, у яких вони перебували протягом року на обліку.

Наразі внутрішньо переміщені особи можуть ініціювати процес взяття на Облік та одержання житлового приміщення для тимчасового проживання, не чекаючи рік перебування на обліку в Інформаційній базі у відповідному органі соціального захисту населення.

Чи змінюються також умови щодо місця надання житла? Ні, умови щодо місця звернення із заявою для взяття на Облік та території надання житлового приміщення не зазнали змін.

Як і раніше, згідно з пунктом 6 Порядку, заява подається «до відповідного центру надання адміністративних послуг або відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — відповідної військово-цивільної адміністрації (далі — уповноважені органи) у межах території обслуговування органу соціального захисту населення, у якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб».

Аналогічно, абзац другий пункту 1 Порядку й сьогодні встановлює, що житлове приміщення внутрішньо переміщеним особам надається «за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, у яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб».

Крім цього, згідно з пунктом 2 Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 582 від 26.06.2019 р., зміни до якого в подальшому не вносились, «житлові приміщення з фондів повинні відповідати санітарним і технічним вимогам та розташовуватися в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району в місті, селища, села) за місцем фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи».

Отже, виходячи зі вказаних положень Порядку, територія надання тимчасового житла внутрішньо переміщеним особам усе ще залишається обмеженою й безпосередньо залежить від території обслуговування органів, у яких вони перебувають на обліку в Інформаційній базі. Надання їм можливості отримувати житлові приміщення в будь-якому населеному пункті України, де є відповідні приміщення, вимагатиме внесення додаткових змін до законодавства.

2. Збільшення строку прийняття рішення про взяття внутрішньо переміщених осіб на Облік

Встановлений пунктом 18 Порядку строк прийняття уповноваженими органами рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на Облік / відмову у взятті на Облік було збільшено. Якщо раніше такий строк становив 10 днів, то зараз відповідне рішення приймається уповноваженим органом протягом 30 календарних днів із дня подання висновку житлової комісії з обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам (надалі — «Комісія») щодо відповідної особи.

3. Зняття внутрішньо переміщеної особи з Обліку

Одним із важливих нововведень є доповнення Порядку положеннями, які передбачають підстави зняття внутрішньо переміщеної особи з Обліку.

Згідно з пунктом 20 Порядку, підставами для зняття внутрішньо переміщеної особи з Обліку є:

  • заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з Обліку;
  • зміна особою місця проживання;
  • скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
  • неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
  • подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на Облік.

Особливу увагу в цьому випадку слід звернути на питання невчасного отримання ордеру та неповідомлення про поважні причини, що не дають внутрішньо переміщеній особі отримати ордер.

Згідно з Порядком, рішення про зняття з Обліку повинне містити підстави для цього та може бути оскаржено в судовому порядку.

Водночас, невирішеним залишається питання повідомлення внутрішньо переміщеної особи про зняття її з Обліку. На відміну від положень пункту 19 Порядку, що чітко визначають строк та спосіб повідомлення особи про прийняте щодо неї рішення про взяття на Облік / відмову у взятті на Облік, Порядок не встановлює спосіб та строки для повідомлення особи про її зняття з Обліку. Врегулювання цього питання потребуватиме внесення наступних змін до Порядку.

4. Питання одержання ордеру

Позитивний вплив матимуть зміни до пункту 30 Порядку стосовно розширення кола осіб, яким може бути вручено ордер на житлове приміщення. Якщо раніше Порядок передбачав його отримання лише переселенцем, на ім’я якої він виданий, зараз ордер також може бути вручено уповноваженому представнику внутрішньо переміщеної особи на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

З іншого боку, нові положення, внесені до пункту 30 Порядку, також передбачають, що «коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа — на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік». Це також є підставою для проведення засідання Комісії з питання надання відповідного житлового приміщення іншим внутрішньо переміщеним особам.

Поважними, згідно з Порядком, визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.

5. Критерії пріоритетності надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень

Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень визначається за кількістю балів, що набере відповідна особа/сім’я, згідно зі встановленою Порядком системою нарахування балів. Як і раніше, бали нараховуються за передбаченими Порядком критеріями, що поділяються на пріоритетні, бали за якими нараховуються на сім’ю за найвищим показником (наприклад, сім’ї з двома дітьми — 26 балів; сім’ї з однією дитиною — 25 балів; сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, — 24 бали), та загальні, бали за якими нараховуються за наявності відповідних підстав (наприклад, багатодітні сім’ї — 2 бали на сім’ю; сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, — 2 бали на сім’ю; особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб, — 3 бали на особу).

Водночас, внесені до пункту 25 Порядку зміни передбачають, що рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.

Варто зазначити, що встановлення окремими уповноваженими органами різних додаткових загальних критеріїв потенційно може призвести до відсутності рівності в підходах до внутрішньо переміщених осіб у державі та надання переваг одним категоріям осіб перед іншими.

6. Продовження строку користування житловим приміщенням

Як і раніше, згідно з пунктом 32 Порядку, житлові приміщення надаються внутрішньо переміщеним особам у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.

Для цього внутрішньо переміщена особа має звернутися до уповноваженого органу із відповідною заявою (назву заяви було змінено на «заява про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб»), до якої додають документи згідно з пунктом 8 Порядку.

Строк звернення з відповідною заявою було змінено. Тепер внутрішньо переміщена особа має подавати таку заяву уповноваженому органу не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування житловим приміщенням (раніше вона подавалася не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку договору).

Комісія зобов’язана розглянути таку заяву не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору та письмово повідомити заявнику про зроблений нею висновок.Уповноваженим органом рішення про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб приймається на підставі висновку Комісії не пізніше закінчення строку дії відповідного договору (обмеження «протягом двох робочих днів… з дня отримання висновку комісії» було виключено).

7. Розширення переліку підстав для дострокового припинення надання житлового приміщення

Перелік підстав для прийняття Комісією рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення для тимчасового проживання ВПО, встановлений п. 45 Порядку, розширено й доповнено такою підставою:

— непроживання ВПО в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування. Цей факт підтверджується інформацією, отриманою від МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, інших органів виконавчої влади, про повернення особи на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзд за кордон


Більше по темі:

https://archive.r2p.org.ua/zvit-vyklyky-pereshkody-uchasti-programi-vyplat/
https://archive.r2p.org.ua/devyatom-kliyentam-bf-pravo-na-zahyst-pryznachyly-kompensacziyu-za-zrujnovane-vnaslidok-konfliktu-zhytlo/
22.01.21

20 мільйонів гривень – у 2020, та 114 мільйонів – у 2021 році. Саме стільки грошей закладено в державному бюджеті на виплату компенсацій людям, чиї житлові будинки чи квартири були зруйновані внаслідок конфлікту на сході України. Серед тих, кому призначили компенсацію, є дев’ять клієнтів БФ «Право на захист». 

Рішення щодо виплати компенсації ухвалюються спеціально створеними комісіями. До їхнього складу входять представники обласної державної адміністрації та громадських організацій. Упродовж грудня відбулося вісім засідань таких комісій: три – в Луганській області та п’ять – у Донецькій. За їхніми результатами надання компенсації схвалено у 33 справах на Луганщині та 47 – на Донеччині.

Найбільшою перешкодою для отримання компенсації стала проблема з документами, що посвідчують право власності. Багато людей потребували консультацій саме з цього питання. Крім того, задля отримання компенсації особа повинна відмовитися від права власності на зруйноване житло, водночас постраждалі часто не бажали цього робити через недовіру до держави, і як наслідок відмовились від участі в процедурі компенсації.

Право на захист зруйноване житло

Для того, аби здійснювати моніторинг роботи місцевих комісій, збирати і передавати дані обласному управлінню житлово-комунального господарства та Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, на рівні районних рад створюють органи контролю, наприклад, таку створили при Волноваській РДА. Районні комісії надають допомогу обласним та національним органам влади лише в тому випадку, якщо в останніх немає можливості звернутися до місцевих комісій.

З міркувань безпеки комісії не змогли відвідати деякі райони Південного, Мар’їнки, Красногорівки, Авдіївки, Опитного, Водяного, Пісків, Тарамчука та Березового Донецької області та деяких районів Золотого-4 Луганської області та провести там обстеження зруйнованого житла. У деяких випадках, наприклад, у Мар’їнці, керівництво Операції Об’єднаних сил (ООС) відмовило в наданні дозволу на проведення обстеження, водночас, в інших випадках, наприклад, щодо Березового, рішення Командувача об’єднаних сил все ще очікується.


Упродовж грудня адвокати БФ «Право на захист» супроводжували  49 судових справ щодо доступу до належного житла, землі та власності. 7 справ позитивно вирішені судами першої інстанції та одна справа – негативно, 7 позитивних рішень набули законної сили. В одній справі було ухвалене рішення апеляційного суду (негативне) – воно також набрало чинності. Ще 36 справ розглядаються в судах першої інстанції, 4 справи – в апеляційних судах. 

Крім того, за останній місяць 2020 року команда БФ «Право на захист» супроводжувала 54 стратегічних судових справ: 39 справ щодо компенсації за зруйноване та пошкоджене житло в національних судах, 14 справ у ЄСПЛ та одну справу – про стягнення компенсації за будинок, який був знищений під час пожежі.

У судах першої інстанції супроводжено 33 справи, в одній із них ухвалено позитивне рішення. Також у судах першої інстанції розглядаються ще дві справи про примусове виконання позитивних рішень (про компенсацію за зруйноване житло) апеляційного суду. У апеляційних судах розглядалися три справи, у двох із них винесені позитивні рішення.  2 справи розглядалися у Верховному Суді. Ще 14 справ розглядаються в Європейському суді з прав людини. У дев’яти з них скарги ґрунтуються на тому, що часткова компенсація (30 000 – 100 000 грн), яку присудив Верховний Суд, є неадекватною, а національні суди не захищали право позивача на мирне володіння своїм майном. Порушено три справи щодо відсутності доступу до майна на тимчасово окупованій території.

Більше по темі:

https://archive.r2p.org.ua/zvit-vyklyky-pereshkody-uchasti-programi-vyplat/
21.01.21

При розгляді справи в суді ми завжди сподіваємося на верховенство права, на справедливість, але, на жаль, не завжди так відбувається…

Така ситуація трапилася і з сім’єю нашого бенефіціара, гроші якого були конфісковані на КПВВ за перевищення встановленого граничного ліміту. Дві судові інстанції, численні клопотання та майже півроку захисту інтересів у суді – а люди просто їхали на лікування онкозахворювання…

Наш бенефіціар – чоловік, громадянин України. Зі своєю дружиною та 4 дітьми він мешкає в Харцизьку, що на тимчасово окупованій території. Справжнім ударом для чоловіка стало виявлене у дружини онкозахворювання. Лікування почали в Донецьку і потім продовжене вже в Азербайджані.

В Донецьку була проведена операція, і після виписки з медзакладу дружині порадили пройти терапевтичне радіологічне лікування в Дніпрі. На тимчасово окупованій території необхідні методики лікування онкозахворювань і умови такого лікування просто відсутні.

У зв’язку з неможливістю вільного перетину лінії розмежування через карантин було оформлено письмове запрошення у спеціалізовану лікарню в Дніпрі. Додатково було вказано, що жінку будуть супроводжувати чоловік та її брат, оскільки самостійно вона подорожувати не може. Відтак дозвіл на перетин лінії розмежування було отримано, гроші зібрано – час рушати на підконтрольну уряду України територію.

Стоп: онкозахворювання почекає

10 серпня 2020 року сім’я у складі трьох осіб на власному авто виїхала з Харцизька в напрямку Дніпра через КПВВ “Новотроїцьке”. З собою вони мали гроші, необхідні для лікування жінки. Сума не перевищувала дозволений ліміт на 3-х осіб. Оскільки всі їхали разом, то і гроші були в сумці у голови сім’ї – нашого бенефіціара.

конфісковані на КПВВ Новотроїцьке гроші

Згодом на КПВВ “Новотроїцьке” на них чекала тотальна перевірка машини та документів. Наш бенефіціар показав усю суму грошей та виписки з лікарні, які підтверджують мету подорожі. Але працівник Державної фіскальної служби України склав протокол про адміністративне правопорушення за незаконне переміщення грошових коштів з перевищенням встановленого граничного розміру.

І пояснення, що ця сума на всіх трьох осіб у машині, що сім’я їде на складне лікування до Дніпра не допомогли чоловікові відстояти свої права. Були конфісковані всі наявні гроші. За словами людей в них залишилося близько 250 грн. Сім’я почала терміново шукати гроші серед знайомих, аби таки поїхати до Дніпра. Дякуючи небайдужим землякам, гроші вдалося зібрати.

Свідками історії родини на КПВВ стали монітори БФ “Право на захист”, які й порадили людям звернутися для захисту інтересів до офісу організації у Дніпрі.

Судові баталії

Невдовзі чоловік та брат дружини відвідали офіс БФ “Право на захист” у Дніпрі. Вони розповіли про інцидент, деталі та надали медичні документи. Наші колеги зробили численні адвокатські запити та зібрали всі документи, необхідні для захисту інтересів у суді.

“Під час ознайомлення з матеріалами справи була виявлена ​​цікава особливість. Контрольний талон, оформлений при в’їзді клієнта (ред. – голови сім’ї) з членами родини на КПВВ, мав виправлення. Цифра «3», яка свідчила про кількість осіб у машині, була виправлена ​​на «1». Хтось навмисно намагався створити видимість в’їзду клієнта на територію КПВВ самостійно. У протоколі про адміністративне правопорушення також вказувалося, що клієнт рухався з тимчасово окупованої території в машині один”,

– розповідає Вячеслав Стасюк, адвокат дніпровського офісу БФ “Право на захист”.

Відтак адвокат підготував письмове клопотання про закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення, адже клієнт перетинав лінію розмежування в супроводі своєї дружини і її брата, гроші були спільні, а сума не перевищувала ліміт на 3-х осіб. Але міський суд визнав клієнта винним у порушенні положень частини 1 статті 204-3 КУпАП, наклав штраф і конфіскував вилучені грошові кошти сім’ї. 

Після ознайомлення з текстом рішення адвокат підготував апеляційну скаргу та наголосив, що у справі є докази про невинуватість клієнта в порушенні закону. 18 січня 2021 року відбулося чергове засідання Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь). Як свідки до суду були запрошені два монітори БФ “Право на захист”, які безпосередньо спілкувалися з усіма трьома членами родини під час їхнього перетину 10 серпня 2020 року. Факт того, що в машині було три особи, а не одна, як це зазначено в талоні, – було доведено і враховано суддею.

“Ми пройшли дві інстанції – перша інстанція, де було прийнято негативне рішення, і апеляція, яка виправила суддівську помилку суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції скасована, а провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діях клієнта складу адміністративного правопорушення”,

– коментує Сергій Галемський, адвокат маріупольського офісу БФ “Право на захист”.

Апеляційний суд встановив, що клієнта було притягнуто до адміністративної відповідальності необгрунтовано, та зобов’язав повернути чоловіку всі конфісковані на КПВВ гроші.


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

18.01.21

15 січня відбулась робоча зустріч, на якій були розглянуті нововведення у постанові Кабінету Міністрів України про «Порядок надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб».

У спільній роботі взяли участь фахівці військово-цивільної адміністрації м.Сєвєродонецьк, консультанти Східного регіонального представництва Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ),  а також наші колеги з Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

Під час зустрічі були обговорені питання щодо скасування вимог строку перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб (ВПО), уточнені формулювання щодо сімей ВПО з дітьми, а також обговорено можливість затвердження додаткових загальних критеріїв пріоритетності надання житла для ВПО.

зустріч discussion

Дякуємо нашим партнерам та колегам за продуктивну зустріч!

15.01.21

Сьогодні зранку, 15 січня у медпункт на КПВВ «Новотроїцьке» доставили 25 безкоштовних тестів на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2.

«Медпункт на КПВВ працює до 14:30 – його працівники залежать від розкладу руху транспорту. Відтак ті, хто приїжджатиме на КПВВ після 14:30 і без смартфона, автоматично мають їхати на обсервацію до смт Гостре, – говорить Катерина Рачинська, наш монітор. – До того ж ми з’ясували, що упродовж години тест зможуть зробити лише двом особам. Виходить, тільки 10-11 осіб на день можна буде безоплатно протестувати на антиген коронавірусу».

– повідомляють з місця наші колеги, монітори БФ «Право на захист». 

Механізм припинення самоізоляції за оновленими правилами поки що не опрацьований. За нашою інформацією, зараз розроблюється алгоритм дій працівників пунктів тестування у випадку виявлення позитивних результатів експрес-тесту та алгоритм роботи з тими, хто з технічних причин не може встановити додаток «Вдома».

«Зараз допрацьовується механізм припинення самоізоляції на підставі  експрес-тесту, але людям все одно доведеться встановлювати додаток «Вдома». За логікою постанови КМУ №9 від 05.01.2021 року, додаток мають встановлювати всі, хто перетинає КПВВ (крім тих, в кого немає смартфона), а здавати чи не здавати тест – вибір людини. Тож все мало бути так: додаток «Вдома» + негативний тест = зняття з самоізоляції; «Вдома» + позитивний тест = продовження самоізоляції до завершення 14 днів або негативного ПЛР-тесту; немає телефона + негативний тест = людина їде додому (але цей етап ще не відпрацьований на практиці); немає телефона + позитивний тест = обсервація».

– зазначила Ірина Пецко, правова аналітикиня благодійного фонду «Право на захист»

Об 11:20 на КПВВ з боку НПУТ прибула жінка з дитиною. Вона мала додаток «Вдома», першою здала безкоштовний тест, а за 20 хвилин отримала негативний результат. Жінку пропустили, але їй таки доведеться чекати на повідомлення в додатку про зняття самоізоляції, допоки не налагодять новий механізм.  

Складнішою була ситуація у чоловіка, який намагався перетнути лінію розмежування без смартфона. У Держприкордонслужбі кажуть, що не отримували вказівок на пропуск людей без додатку «Вдома», отже з огляду на поточні умови, навіть негативний результат тесту не допоміг би йому уникнути обсервації.

Ми моніторимо ситуацію – і повідомлятимемо про зміни. Слідкуйте за інформацією на нашій сторінці!

Експрес тест COVID Новотроїцьке

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

15.01.21

Сьогодні ми публікуємо моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за грудень 2020 року, підготовлений на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ БФ «Право на захист». 

Більше статистичних даних можна знайти за посиланням

ГОЛОВНЕ:   

  • Протягом місяця, перетин лінії розмежування можна було здійснити лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській області. Це призводить до зменшення кількості перетинів у порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень.
  • У грудні через КПВВ «Новотроїцьке» перетин лінії розмежування у бік підконтрольної уряду України території (ПУТ) здійснили майже 443 особи. Ще близько 893 осіб перетнули лінію розмежування у бік непідконтрольної території (НПУТ). На КПВВ «Станиця Луганська» понад 21 000 осіб здійснили перетин лінії розмежування у бік ПУТ, та понад 25 000 осіб – у зворотному напрямку.
  • Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову від 25 листопада № 1161 для правового врегулювання порядку пропуску осіб через тимчасові закриті КПВВ за наявності підстав гуманітарного характеру. Такими підставами визнано: повернення до місця проживання; возз’єднання сім’ї; важка хвороба; смерть близьких родичів; необхідність забезпечення лікарськими засобами або проходження лікування; виїзд із НПУТ на постійне чи тимчасове проживання в іншій державі; перетин КПВВ дитиною у супроводі одного з батьків; перетин КПВВ з метою відвідування закладу освіти для навчання; необхідність забезпечення захисту національних інтересів або у зв’язку з виконанням міжнародних зобов’язань іноземними дипломатами; прийняття спадщини. Не було помічено жодних змін у процесі перетину лінії розмежування після опублікування постанови.
  • Протягом грудня 8 222 вразливих осіб похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».

Документ можна завантажити українською та англійською.   

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.   

13.01.21

5 січня Кабінет Міністрів України оновив правила припинення самоізоляції осіб, які прибули з тимчасово окупованих територій (ТОТ) у Донецькій та Луганській областях, АР Крим та м. Севастополя.

Відтепер для дострокового припинення самоізоляції, окрім результатів ПЛР-тестів, використовуватимуться й дані експрес-тестів на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV–2, проведених після перетину КПВВ. Для цього на кожному КПВВ мають облаштувати пункти тестування на визначення антигена коронавірусу.

Відповідальними за цю роботу є Донецька та Луганська обласні державні адміністрації разом із державним підприємством «Реінтеграція та відновлення». Проте, як повідомляють нам колеги – монітори БФ «Право на захист», станом на 13 січня пунктів експрес-тестування на КПВВ ще немає.

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко зазначив, що здійснення експрес-тестування на КПВВ для громадян України буде безоплатним (Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) уже розподілило партію з 1,8 млн експрес-тестів між регіонами (див. документ).

12 січня, на нараді МОЗ із Державною прикордонною службою України додатково погодили моменти організації тестування на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV–2 на КПВВ. Тож стежте за оновленнями на нашій сторінці у Facebook

самоізоляції ТОТ

Ми повідомлятимемо про облаштування пунктів тестування!


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:


12.01.21

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій опублікувало законопроєкт «Про державну політику перехідного періоду» для ознайомлення та надання пропозицій. Документ потребує ретельного вивчення, оскільки значним за обсягом: майже 100 сторінок.

В законопроєкті декларується уніфікація підходів та узагальнення чинного законодавства в сфері окупації та збройного конфлікту в контексті тимчасово окупованих територій України.

Після збору пропозицій документ доопрацюють, додатково опублікують та та направлять на розгляд до Верховної Ради України. 

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту і дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та подоланням негативних наслідків збройного конфлікту та окупації, до складу якої входить «Право на захист», отримала законопроєкт для опрацювання та надання висновків та готова надати експертні коментарі для журналістів та зацікавлених сторін стосовно проєкту закону.

Також після підготовки експертного висновку Коаліція опублікує свою позицію по законопроєкту «Про державну політику перехідного періоду» на сторінках організацій-учасниць.

До складу Коаліції входять:

БФ «Право на захист»

Центр прав людини ZMINA

Кримська правозахисна група

Благодійний фонд Восток SOS 

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

ГО «Крим SOS»

ГО «Донбас SOS»

БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»

29.12.20

50 тисяч гривень власних коштів. Саме стільки готівки можна перевозити через лінію розмежування. І хоча закон не обмежує громадян у транспортуванні грошей територією України, проблеми час від часу все ж виникають.

Тож звідки взялися обмеження?

14 липня 2020 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було видало Наказ № 52 «Про затвердження Переліку й обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей» (Далі — Наказ). Його норми обмежують суму готівки, яку дозволено перевозити в напрямку НПУТ, а також вивозити на підконтрольну територію (ПУТ).

Сума готівкових коштів, які перевозяться з НПУТ, не має перевищувати 50 тис. грн. Жодних пояснень прикордонникам про походження цих грошей надавати не потрібно. Якщо ж сума перевищує 50 тис. грн, необхідно погоджувати їхнє переміщення із представниками координаційного центру.

Перевозити готівку в напрямку НПУТ можна в сумі, що не перевищує 50 тис. грн також без документів, що підтверджують походження цих грошей. 

Якщо ви перевозите готівку в іноземній валюті, наприклад, у доларах США або євро, то ця сума не має перевищувати встановлених обмежень за курсом НБУ на день перевезення.

Отже, якщо вам треба перевезти готівкові гроші в сумі, що перевищує встановлені обмеження, заздалегідь подбайте про необхідні документи, які підтверджують походження грошей, а якщо необхідно вивезти з непідконтрольної уряду України території готівку сумою понад 50 тис. грн, завчасно зверніться до координаційного центру за отриманням відповідного дозволу.

Monitors of Right to Protection CF provide assistance

У разі виникнення додаткових запитань або, якщо ви потребуєте безоплатної юридичної допомоги з питань перевезення готівки через лінію розмежування, звертайтеся на гарячу лінію БФ «Право на захист»:

Lifecell: +380935075090

Vodafone: +380995075090

Kyivstar +380685075090

А у святкові та вихідні дні ви можете швидко й безкоштовно дістати найактуальнішу інформацію і відповіді на всі запитання у чат-ботах «Юридичний порадник для ВПО»:

Telegram:
http://bit.ly/2JettHe 
Viber:
http://bit.ly/3mFwNJ7 
Facebook:
http://bit.ly/3hlYQMN 
Бот "Юридичний порадник для внутрішньо переміщених осіб", код