Зробити пожертву
Укр / Eng
09.04.21

До початку воєнних дій на Донбасі Володимир разом з родиною проживав в селі Серебрянка в Донецькій області. Внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру будинок чоловіка було зруйновано. 

Це сталося 16 липня 2014 року під час артилерійського обстрілу. Тоді снаряд влучив у покрівлю будинку і повністю зруйнував його. Зокрема, була пошкоджена й літня кухня. Тоді родина Володимира опинилася без житла та особистих речей. Добре, що в цей момент нікого вдома не було, тому всі члени сім’ї залишилися живими.

Від знищеного під час артобстрілу будинку до отримання компенсації. Історія бенефіціара БФ «Право на захист»

Через бойові дії та неможливість жити у зруйнованій оселі Володимир був у відчаї. Він був змушений переїхати та винаймати житло. Свою історію чоловік розповів Ірині Абрамовій, спеціалістці з моніторингу БФ «Право на захист».

До зустрічі з нашими колегами чоловік не знав, що у 2020 році було внесено зміни до порядку надання та визначення розміру грошової допомоги від надзвичайних ситуацій та розміру компенсації постраждалим за зруйноване житло.

Від знищеного під час артобстрілу будинку до отримання компенсації. Історія бенефіціара БФ «Право на захист»

Завдяки співпраці та взаємодії з місцевими об‘єднаними територіальними громадами, спеціалісти БФ «Право на захист» відразу змогли звернулися до керівництва Сіверської громади з проханням допомогти чоловіку отримати відповідну компенсацію.

Сіверська територіальна громада відреагувала швидко. Була створена комісія, яка виїхала до Серебрянки для аналізу ситуації та захисту інтересів жителів громади. Згодом було прийнято позитивне рішення щодо надання грошової компенсації нашому бенефіціару.

Від знищеного під час артобстрілу будинку до отримання компенсації. Історія бенефіціара БФ «Право на захист»

Нарешті Володимир з сім‘єю зможуть відбудувати власне житло. А команда БФ «Право на захист» буде й надалі в межах співпраці з місцевими громадами надавати безоплатну юридичну допомогу тим, хто цього потребує.

Читайте також:

15.03.21

Наступна наша історія стосується роботи з особливою категорією бенефіціарів. За даними наших колег, які постійно моніторять ситуацію на лінії зіткнення, кількість людей на КПВВ, які звільнилися з місць позбавлення волі, суттєво збільшилася останнім часом. У багатьох з них немає жодних документів, а ті, що є – недійсні. І навіть якщо людина дуже хоче повернутися до звичного життя, без документів така людина – ніхто.

Історія Олександра починається у місті Хрустальний (стара назва – Красний Луч, нині знаходиться на непідконтрольній території), що на Луганщині. 

У 1994 році чоловік отримав паспорт громадянина України. У 2012 році Олександр виїхав на заробітки до Росії, де у нього вкрали всі документи, у тому числі й паспорт. Але біда не приходить одна… Чоловік потрапив до виправної колонії у місті Клінчі, Брянської області. 

1 Поїздка на заробітки, втрата документів та позбавлення волі. Історія Олександра

Звільнившись з колонії у грудні 2020 року, співробітники ФМС РФ видали Олександру посвідчення особи на повернення в Україну. Відтак його було депортовано з Російської Федерації. 

Поїздка на заробітки, втрата документів та позбавлення волі. Історія Олександра

Чоловік опинився в Станиці Луганській без грошей та документів. На руках він мав лише посвідчення особи на повернення в Україну зі строком дії до 21 січня 2021 року. Олександр залишився один — без сім’ї, без домівки, без надії на майбутнє…

Будучи у такому скрутному становищі, Олександр не розумів до кого має звернутися за допомогою. Якось, йдучи містом Станиця Луганська, він побачив оголошення БФ «Право на захист», про те, що фонд надає безоплатну правову допомогу у оформленні та відновленні документів. 

Олександр звернувся до наших спеціалістів для отримання нового паспорта громадянина України. Юрист сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» допоміг Олександру скласти та заповнити необхідні документи, оскільки чоловік не міг вільно писати українською мовою. 

У черговій частині національної поліції міста Новоайдар було зроблено дактилоскопічну експертизу для розширеного запиту на перевірку особи в державній міграційній службі, а також сплачено внесок на виготовлення паспорта та пройдено ідентифікацію особи.

Завдяки високопрофесійній та оперативній роботі міграційної служби, зокрема начальника Новоайдарського районного відділу ДМС, Олександра вдалося зареєструвати громадянином України в позасудовому порядку. 

Станом на сьогодні відомо, що чоловік уже одружився і знаходиться в пошуках роботи.


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

10.03.21

Іван народився наприкінці 1960-х років у Донецькій області (в той час — Українська РСР). Там він навчався у школі-інтернаті. Після закінчення школи Іван вступив до професійно-технічного училища.

Досягнувши 16 років, Іван отримав паспорт зразка СРСР, виданий за місцем проживання. Все життя чоловік мешкав на території України разом зі своєю родиною, працював в одному з селищ Донецької області та не виїжджав з України аж до 2002 року.

Саме тоді стала актуальною потреба у заміні паспорту, адже коли Іван повернувся потрібно було оформити паспорт громадянина України, оскільки паспорти  громадян України, оформлені з використанням бланків колишнього Радянського Союзу були дійсними лише до 1 січня 2005 року.

Коли чоловік звернувся до відділу Державної міграційної служби для отримання паспорта громадянина України йому було відмовлено у зв’язку з тим, що не було встановлено його належності до громадянства України. Крім того, Іван втратив оригінал свідоцтва про народження та не міг його самостійно отримати через відсутність дійсних документів.

Згодом, Іван втратив і свій єдиний радянський паспорт.

У серпні 2019 року Іван звернувся до Слов’янського офісу БФ «Право на захист». Після детального вивчення справи, адвокатом було поновлено свідоцтво про народження та спрямовано до суду заяву про встановлення факту постійного проживання Івана на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року.

Влітку 2020 року, після отримання рішення суду, що встановлює вищевказаний факт Іван звернувся до відділу ДМС для реєстрації його громадянином України. Через карантин це зайняло більше часу, ніж зазвичай. В період очікування на рішення суду Іван отримав травму руки, а через відсутність паспорта він мав труднощі з отриманням доступу до медичної допомоги.

Одразу після отримання довідки про реєстрацію громадянином України, Іван нарешті мав можливість звернувся за оформленням паспорта громадянина України в січні 2021 року. 3 березня 2021 року він вже тримав у руках довгоочікуваний паспорт.

З 16-ти років з радянським паспортом. Історія Івана

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні


Читайте також:

24.02.21

Безгромадянство це проблема багатогранна. Навіть люди, які де-юре є громадянами України без паспорту не мають можливості практично реалізувати більшу частину своїх прав.

Ми неодноразово розповідали історії людей, яким не вдалося замінити радянські паспорти, або ж їм просто не видали нові з якоїсь іншої причини. Історія нижче – про важливість своєчасного оновлення документів, адже документ з неактуальною інформацією вважається недійсним. Щоправда, в таких ситуаціях, іноді, своєчасне оновлення документів просто не є можливим.

Наша бенефіціарка Наталія народилася в м. Шахтарськ Донецької області. Там вона одружилася та народила дитину. Після вступу у шлюб вона змінила прізвище, але їй так і не вдалося отримати на руки паспорт з новим прізвищем. Конфлікт на сході України, який почався незадовго після цього, вніс до життя свої корективи. Не дивлячись на молодий вік (на той момент Наталі було лише 22 роки), їй довелося виїхати до РФ.

У 2020 році дівчина нарешті змогла повернутися до України. Вона дуже хотіла побачити своїх рідних. Однак, для в’їзду на непідконтрольну територію потрібно було привести у відповідність паспорт.

Звернувшись до Державної міграційної служби України для обміну паспорта у зв’язку зі зміною прізвища, Наталія отримала відмову через брак документів. Єдиний паспорт, який був в неї – з відміткою «підлягає обміну». 

Не маючи вже впевненості та розуміння як вирішити таке складне питання Наталія звернулася по допомогу до БФ «Право на захист». Часу було обмаль. На той момент дівчина проживала в людей, які виявилися не байдужими до її становища і впустили з жалю до себе. Але це було ненадовго — будь-якої миті її могли попросити виїхати з будинку, де вона тимчасово проживала. Був ризик взагалі залишитися без житла та засобів до існування.

«Понад усе я мрію побачити рідних!»

– сказала Наталія.

Юристи фонду проаналізували документи, які були у бенефіціарки, зробили відповідні запити для отримання додаткових відомостей. Згодом було отримано свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб. Врешті-решт Наталія замінила паспорт. Мрія побачити рідних нарешті здійснилася! 

паспорт щоб побачити рідних passport to see relatives

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні


Читайте також:

11.02.21

Наприкінці 2019 року монітори БФ «Право на захист» зустрілися з Галиною в одному з селищ на Донеччині. Весь цей час єдиним її документом був паспорт УРСР, який не вважається юридичним підтвердженням особи та її статусу.

Галина родом з Криму. У 2000 році вона переїхала в Донецьку область. В додаток, вона мала проблеми з опорно-руховим апаратом, через що її мобільність була суттєво ускладнена.

Відповідно до Закону України «Про громадянство» Галина є громадянкою України. В її радянському паспорті була відмітка про зареєстроване місце проживання у Криму станом на 24 серпня 1991 року. Щоправда, український паспорт вона ніколи не отримувала. Спочатку не було бланків паспортів для обміну, а потім просто забула про потребу. 

У Галини навіть було радянське свідоцтво про народження, щоправда, в незадовільному стані. Наявність оригінала такого свідоцтва є обов’язковою вимогою для звернення на отримання паспорта громадянина України вперше. Жінка намагалася самотужки отримати паспорт та поновити свідоцтво про народження в ДМС, але безуспішно.

Адвокат БФ «Право на захист» отримав повторне свідоцтво про народження та підготував усі необхідні документи. Але потім почалася проблема з отриманням талона до електронної черги в міграційній службі. Вільного часу для запису не було взагалі. Навіть опівночі неможливо було отримати талон для оформлення національного паспорта. Довелося чекати понад місяць, аби отримати талон. Раптово виникла нова проблема – почався карантин. Всі записи в електронній черзі було скасовано.

Пізніше адвокат отримав новий талон до ДМСУ. Коли ж Галина приїхала з усіма необхідними документами та двома свідками, їй знову відмовили. Виявилося, що Державна міграційна служба має отримати погодження керівництва для оформлення паспорта громадянина України в таких складних випадках.

Третя спроба з отриманням талона до електронної черги зайняла близько місяця. Враховуючи віддаленість проживання Галини від міста Бахмут, де знаходиться міський відділ ДМСУ, а також стан її здоров’я, ця спроба стала серйозним випробуванням. На щастя, на початку листопада 2020 року, коли жінка знову приїхала до міграційної служби у супроводі монітора та адвоката БФ «Право на захист», її документи прийняли до розгляду та провели процедуру встановлення особи за участю двох свідків.

3 талони в електронній черзі, рік випробувань, ціле життя без паспорту. Історія Галини

В результаті, у січні 2021 року Галина нарешті отримала свій новий паспорт та змогла звернутися за оформленням пенсії. Більш ніж рік – це час, який довелося чекати Галині (ім’я змінене) для того, щоб нарешті отримати паспорт громадянина України.


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

03.02.21

Наш бенефіціар Максим з 1986 року мешкає в м. Слов’янськ. Чоловік ніколи не отримував паспорт громадянина України. Максим інвалід, нічого не бачить та пересувається у візку. У 2016-му він спробував самостійно отримати документ.

Державній міграційній службі України (ДМСУ) вдалося встановити особу чоловіка, але належність до громадянства так і не була встановлена. Через 2 роки Максим ще раз звернувся до служби для того, щоб отримати паспорт, але цього знову не вдалося зробити.

З розумінням, що для отримання документу потрібна фахова юридична допомога, чоловік звернувся до офісу БФ «Право на захист» у м. Слов’янськ.

Адвокат Фонду допоміг Максиму відновити свідоцтво про народження, яке було втрачене. Після цього було подано заяву до суду для встановлення факту постійного проживання Максима з батьками на території України станом на 13.11.1991 року. Задля того, аби підтвердити цей факт довелося навіть здійснити пошук свідка. На щастя, сусід, який знав чоловіка з дитинства, погодився прийти на засідання суду та допомогти.

З судовим рішенням на свою користь Максим звернувся до територіального відділу ДМСУ та нарешті отримав довідку про реєстрацію особи громадянином України, а згодом, у грудні 2020-го – і паспорт.

Історія Максима. Паспорт для того, аби побачити Maksym Story Passport to See

«Коли отримав паспорт, то одразу підписав декларацію з сімейним лікарем і зробив операцію з поновлення зору. Раніше без документів я не міг навіть звернутися по медичну допомогу…»

– радісно прокоментував Максим, нарешті отримавши свій перший у житті паспорт.

UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

21.01.21

При розгляді справи в суді ми завжди сподіваємося на верховенство права, на справедливість, але, на жаль, не завжди так відбувається…

Така ситуація трапилася і з сім’єю нашого бенефіціара, гроші якого були конфісковані на КПВВ за перевищення встановленого граничного ліміту. Дві судові інстанції, численні клопотання та майже півроку захисту інтересів у суді – а люди просто їхали на лікування онкозахворювання…

Наш бенефіціар – чоловік, громадянин України. Зі своєю дружиною та 4 дітьми він мешкає в Харцизьку, що на тимчасово окупованій території. Справжнім ударом для чоловіка стало виявлене у дружини онкозахворювання. Лікування почали в Донецьку і потім продовжене вже в Азербайджані.

В Донецьку була проведена операція, і після виписки з медзакладу дружині порадили пройти терапевтичне радіологічне лікування в Дніпрі. На тимчасово окупованій території необхідні методики лікування онкозахворювань і умови такого лікування просто відсутні.

У зв’язку з неможливістю вільного перетину лінії розмежування через карантин було оформлено письмове запрошення у спеціалізовану лікарню в Дніпрі. Додатково було вказано, що жінку будуть супроводжувати чоловік та її брат, оскільки самостійно вона подорожувати не може. Відтак дозвіл на перетин лінії розмежування було отримано, гроші зібрано – час рушати на підконтрольну уряду України територію.

Стоп: онкозахворювання почекає

10 серпня 2020 року сім’я у складі трьох осіб на власному авто виїхала з Харцизька в напрямку Дніпра через КПВВ “Новотроїцьке”. З собою вони мали гроші, необхідні для лікування жінки. Сума не перевищувала дозволений ліміт на 3-х осіб. Оскільки всі їхали разом, то і гроші були в сумці у голови сім’ї – нашого бенефіціара.

конфісковані на КПВВ Новотроїцьке гроші

Згодом на КПВВ “Новотроїцьке” на них чекала тотальна перевірка машини та документів. Наш бенефіціар показав усю суму грошей та виписки з лікарні, які підтверджують мету подорожі. Але працівник Державної фіскальної служби України склав протокол про адміністративне правопорушення за незаконне переміщення грошових коштів з перевищенням встановленого граничного розміру.

І пояснення, що ця сума на всіх трьох осіб у машині, що сім’я їде на складне лікування до Дніпра не допомогли чоловікові відстояти свої права. Були конфісковані всі наявні гроші. За словами людей в них залишилося близько 250 грн. Сім’я почала терміново шукати гроші серед знайомих, аби таки поїхати до Дніпра. Дякуючи небайдужим землякам, гроші вдалося зібрати.

Свідками історії родини на КПВВ стали монітори БФ “Право на захист”, які й порадили людям звернутися для захисту інтересів до офісу організації у Дніпрі.

Судові баталії

Невдовзі чоловік та брат дружини відвідали офіс БФ “Право на захист” у Дніпрі. Вони розповіли про інцидент, деталі та надали медичні документи. Наші колеги зробили численні адвокатські запити та зібрали всі документи, необхідні для захисту інтересів у суді.

“Під час ознайомлення з матеріалами справи була виявлена ​​цікава особливість. Контрольний талон, оформлений при в’їзді клієнта (ред. – голови сім’ї) з членами родини на КПВВ, мав виправлення. Цифра «3», яка свідчила про кількість осіб у машині, була виправлена ​​на «1». Хтось навмисно намагався створити видимість в’їзду клієнта на територію КПВВ самостійно. У протоколі про адміністративне правопорушення також вказувалося, що клієнт рухався з тимчасово окупованої території в машині один”,

– розповідає Вячеслав Стасюк, адвокат дніпровського офісу БФ “Право на захист”.

Відтак адвокат підготував письмове клопотання про закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення, адже клієнт перетинав лінію розмежування в супроводі своєї дружини і її брата, гроші були спільні, а сума не перевищувала ліміт на 3-х осіб. Але міський суд визнав клієнта винним у порушенні положень частини 1 статті 204-3 КУпАП, наклав штраф і конфіскував вилучені грошові кошти сім’ї. 

Після ознайомлення з текстом рішення адвокат підготував апеляційну скаргу та наголосив, що у справі є докази про невинуватість клієнта в порушенні закону. 18 січня 2021 року відбулося чергове засідання Апеляційного суду Донецької області (м. Маріуполь). Як свідки до суду були запрошені два монітори БФ “Право на захист”, які безпосередньо спілкувалися з усіма трьома членами родини під час їхнього перетину 10 серпня 2020 року. Факт того, що в машині було три особи, а не одна, як це зазначено в талоні, – було доведено і враховано суддею.

“Ми пройшли дві інстанції – перша інстанція, де було прийнято негативне рішення, і апеляція, яка виправила суддівську помилку суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції скасована, а провадження закрито у зв’язку з відсутністю в діях клієнта складу адміністративного правопорушення”,

– коментує Сергій Галемський, адвокат маріупольського офісу БФ “Право на захист”.

Апеляційний суд встановив, що клієнта було притягнуто до адміністративної відповідальності необгрунтовано, та зобов’язав повернути чоловіку всі конфісковані на КПВВ гроші.


UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні

Читайте також:

06.01.21

З самого народження Леонід проживав на території України. В 90-х роках він втратив єдиний паспорт, який він мав – громадянина СРСР. Через відсутність потреби чоловік не подумав про те, щоб вчасно відновити документи та отримати український паспорт. 

Але у 2019 році проблема застала Леоніда зненацька – йому поставили невтішний діагноз, терміново було потрібно проводити операцію та лікування, які є неможливими без документів. Чоловік звернувся до міграційної служби для отримання паспорту громадянина України. В результаті перевірки йому було відмовлено на підставі неможливості встановити його громадянство. Леоніду порекомендували звернутися до БФ «Право на захист» для отримання правової допомоги.

Адвокатом нашого Фонду було зроблено ряд запитів, підготовлено та подано до суду заяву про встановлення факту проживання Леоніда на території України в період проголошення незалежності. За результатами непростого судового розгляду, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова факт проживання було встановлено. У вересні 2020 року було зібрано всі необхідні документи та розпочато процедуру встановлення належності Леоніда до громадянства України.

1 грудня Леонід отримав довідку про реєстрацію громадянином України. Одразу після цього він подав всі необхідні для отримання паспорта громадянина України документи до Холодногірського РВ ГУ ДМСУ в Харківській області.

Завдяки співпраці ГУ ДМСУ в Харківській області з БФ «Право на захист», професійній та оперативній роботі співробітників служби, зокрема в.о. начальника Холодногірського районного у м. Харкові відділу ГУ ДМСУ в Харківській області Коваленко М.В., новий 2021 рік Леонід зустрів вже у статусі громадянина України. Тепер чоловік нарешті може отримати належне лікування, оформити інвалідність, відкрити власний банківський рахунок, реалізувати свої громадянські та політичні права. Ось такий чудовий подарунок отримав Леонід під Новий рік.

Паспорт на Новий рік New Year Passport

«Якоїсь миті, повністю зневірившись, я навіть був готовий прожити все життя без паспорта, хоча насправді я мріяв про те, аби колись отримати його. Новий рік – час здійснення бажань! Я знову повірив в диво!»

– сказав Леонід.

05.01.21

Ще вчора Михайлу довелося виїхати з рідної країни Таджикистан через загрозу життю та здоров’ю, а вже сьогодні він володіє трьома кафе власної мережі Mazza_cafe_halal у містах Ірпінь та Буча.

Саме тут готують традиційні страви східних країн. В кафе кожен може пригоститися пловом, чебуреками, донер-кебабом та іншими відомими смаколиками цієї кухні.

Mazza_cafe_halal - a successful business В минулому - біженець з Таджикистану, а сьогодні - успішний бізнесмен

Успіх у його справі — результат кропіткої праці та постійного розвитку. Як розповідає сам Михайло, почати йому допоміг грант для розвитку бізнесу від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/UNHCR).

Раніше, Михайло у якості експерта взяв участь у тренінгу «Як заробити та реалізувати себе в Україні», організованому БФ «Право на захист» для бенефіціарів, де поділився своїм досвідом успішної інтеграції в Україні. Ми, зі свого боку, вирішили поїхати в місто Ірпінь та завітати до кафе пана Михайла й поспілкувалися з ним детальніше про його досвід та шлях до успіху.

Детальніше — у нашому відео: