БФ «Право на захист» надає безоплатну правову допомогу шукачам притулку, біженцям, особам без громадянства та документів, внутрішньо переміщеним особам та постраждалим внаслідок конфлікту.
Категорія: Аналітика
16.02.21
До вашої уваги – моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за січень 2021 року, підготовлений БФ «Право на захист» на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.
ГОЛОВНЕ:
Протягом місяця, перетин лінії розмежування можливо було здійснити лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській. Це призвело до зменшення кількості перетинів порівняно з періодом до введення карантинних обмежень. Загальна кількість перетинів лінії розмежування знизилася на 43% у січні проти грудня (27 480 та 48 000 відповідно), що може бути пов’язано з зимовими святами.
5 січня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Постанови № 1236, згідно з якими допускається тестувати осіб, які прибувають з непідконтрольної території на COVID-19, не тільки методом ПЛР, а й за допомогою експрес-тесту на антиген. Донецькій і Луганській облдержадміністраціям доручено забезпечити функціонування пунктів тестування на КПВВ. Проведення експрестесту є безкоштовним для громадян України. Тести закупили коштом держбюджету, МОЗ підписав наказ про розподіл 1,8 млн тестів. У разі негативного результату дані автоматично відображаються в додатку «Вдома», і людина звільняється від самоізоляції. Станом на кінець січня, 156 осіб скористалися можливістю пройти експрестест на COVID-19 на КПВВ «Новотроїцьке». Тим часом, КПВВ «Станиця Луганська» не було забезпечено експрестестами, тому люди, які перетинають лінію розмежування в напрямку ПУТ на КПВВ «Станиця Луганська», можуть пройти тільки платний ПЛР-тест в двох приватних лабораторіях, розташованих на цьому КПВВ.
Згідно з опитуванням, основним видом послуг на КПВВ «Станиця Луганська», яким скористалися 83% людей, було зняття готівки.
Більшість тих респондентів, які були стурбовані будь-якими питаннями, в якості основної причини занепокоєння вказала на можливі проблеми з дозволом на перетин лінії розмежування. Це може бути викликано тим, що люди зіткнулися зі складною процедурою подання документів, як на КПВВ «Новотроїцьке». Крім того, 30% респондентів назвали причиною свого занепокоєння відсутність фізичної дистанції.
Протягом січня 3 695 вразливих осіб похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».
Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.
Якою є якість води що ми користуємося? Наскільки вона безпечна для нашого здоров’я? На ці запитання мали б дати відповідь дані державного моніторингу вод, порядок здійснення якого Кабінет Міністрів України затвердив ще у 2018 році. Проте, програми державного моніторингу досі немає.
Про це розповідає правова аналітикиня БФ «Право на захист» Анастасія Бондаренко
«В Україні активно розбудовується система моніторингу поверхневих вод, які в багатьох регіонах є основним джерелом питної води (наприклад, у Донецькій та Луганській областях, де — її джерелами є Сіверський Донець та підземні води). Програми моніторингу поверхневих вод відповідно до європейських стандартів успішно реалізує Сіверсько-Донецьке басейнове управління. Але, як визнають самі працівники, не в усіх точках забору води вистачає обладнання, а фінансування здійснюється переважно коштом програм міжнародної підтримки. А от із моніторингом підземних вод ситуація набагато гірша»
За інформацією Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління та імплементуючої організації «OpenAccess Environment», яка відповідала за впровадження системи «Відкрите довкілля», здійснюється пооб’єктовий моніторинг стану підземних вод, (їхнього рівня та шкідливих викидів), але ще в листопаді 2019 року системний моніторинг із поданням інформації до вищевказаної системи не розпочатий.
Значний відсоток водогону на території обох областей пошкоджений унаслідок воєнних дій, тож, за словами експертки, у багатьох місцевих мешканців єдиним джерелом постачання води залишилися колодязі. Більшість шахтарських міст та містечок розташована безпосередньо над вирубкою. Тож на хімічний склад води в колодязях не в останню чергу впливає склад шахтних вод та їхній рівень.
На жаль, маємо констатувати, що системний моніторинг шахтних вод наразі не ведеться. Особливо важка ситуація – у містах, пов’язаних із шахтами, які затоплені на непідконтрольній уряду України території, такі як Золоте та Торецьк. Але й підприємства, розташовані на підконтрольній території, за інформацією державного обліку водокористування, лише в Донецькій області у 2019 р. здійснювали скид шахтно-кар’єрних вод до поверхневих водних об’єктів басейну р. Казенний Торець (басейн р. Сіверський Донець) в об’ємі 17,05 млн м3 без категорії якості. І це лише дані щодо 10 підприємств вугільної промисловості.
За інформацієюДержавної установи «Донецький обласний лабораторний центр МОЗ України» у 2019 році здійснено 11 860 досліджень питної води нецентралізованого водопостачання за санітарно-хімічними показниками. Відхилення від санітарних норм – 16,7 % (проти 12,6,0 % за аналогічний період минулого року). Із понад одинадцяти тисяч – 828 досліджень питної води нецентралізованого водопостачання за вмістом нітратів. Відхилення від санітарних норм – 46,1 % (проти 11,6 % за аналогічний період минулого року) — череззменшення проведених досліджень проти рівня минулого року.
«Наслідки відсутності контролю за якістю, неможливість оперативно та в належному обсязі інформувати населення про стан технічної та питної води як і про загрози використання такої води для здоров’я фактично порушують норми ст. 50 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право на безпечне для життя та здоров’я довкілля та гарантує кожному право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту»,
Спеціалістами БФ «Право на захист», в рамках Консорціуму зменшення ризиків (ЗР) (ACTED, IMPACT Initiatives, БФ «Право на захист», Червоний Хрест Данії, Австрії та України), спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України розробили аналітичний документ з рекомендаціями для органів державної влади щодо питань захисту населення Східної України від ризиків екологічних та техногенних катастроф.
Через руйнування багатьох промислових і житлових споруд внаслідок початку військових дій на Донбасі, відбувається постійне зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, що становлять загрозу для населення та довкілля.
Більша частина ризиків пов’язана з наявністю великої кількості затоплених та напівзатоплених шахт на Донбасі, які своєю чергою пов‘язані складною підземною системою з іншими шахтами. Через постійний рух підземних вод ризики затоплення шахт і забруднення розташованих вище джерел чистої води суттєво зростають. Це завдає непоправної шкоди флорі та фауні річок, що входять в басейн Сіверського Дінця.
Пропонуємо Вам завантажити документ у форматі .pdf:
Консорціум ЗР був створений у 2019 році групою міжнародних та українських НУО з метою зменшення ризиків стихійних лих у Східній України. Члени Консорціуму ЗР об’єднані спільною метою підготувати та захистити цивільне населення та стратегічно важливі системи та служби на сході Україні до ризиків природних, екологічних та промислових катаклізмів.
Рекомендації були розроблені в рамках проєкту «Зменшення ризику катастроф та вразливості населення у Східній Україні» за підтримки Європейського Союзу та Генерального Директорату Європейської Комісії з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги. До розробки були безпосередньо залучені експерти з питань екології та навколишнього середовища Єрмаков Віктор Миколайович та Луньова Оксана Володимирівна.
Будь-які думки висловлені в цьому документі жодним чином не мають розглядатись як офіційна позиція Європейського Союзу. Європейська комісія не несе відповідальності за будь-яке використання інформації, що міститься в ньому.
01.02.21
Коаліцією громадських правозахисних та благодійних організацій було підготовлено аналіз Проєкту Закону України «Про державну політику перехідного періоду».
Законопроєкт є першим цілісним публічно представленим документом, який присвячений формуванню та здійсненню державної політики в контексті збройного конфлікту і подальшої деокупації нині окупованих територій України. Проєкт закону охоплює різні сфери державної політики, серед яких — економіка, правовідносини, інформаційна безпека.
Експертами Коаліції недержавних організацій було детально проаналізовано текст законопроєкту. Аналіз вказав на необхідність пропрацювати концептуальні моменти, аби уникнути невідповідностей положенням Законодавству України та міжнародним нормам.
“Спільно з коаліцією громадських організацій, які опікуються захистом прав людини, ми працювали над зведеним аналізом цього Проєкту Закону. Важливо сказати, що це — перший документ, що присвячений питанню політики перехідного періоду. Законопроєктом визначено різні напрямки політики держави, яка має здійснюватися після завершення бойових дій та в контексті деокупації територій. Водночас за результатами аналізу можна зробити висновок, що низка положень цього проєкту потребує суттєвого доопрацювання.”
– зазначила координаторка з адвокації БФ “Право на захист” Еліна Шишкіна
Яка різниця між статусами шукача захисту та особи, яка потребує додаткового захисту? Як оскаржити рішення про відмову у визнанні біженцем? Які права має людина, яку визнано особою без громадянства (ОБГ)? Як підтвердити належність до громадянства України?
Вичерпні відповіді на ці та інші запитання відтепер можна знайти у брошурі «Правовий захист шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства в Україні». Її розробила команда БФ «Право на захист» спеціально для юристів та адвокатів, які працюють або починають працювати зі справами шукачів захисту, біженців та осіб без громадянства.
Брошура допоможе систематизувати знання та навички у сфері захисту прав вищеперерахованих категорій населення. На сторінках посібника кожен правозахисник знайде для себе практичну інформацію, яку необхідно знати в разі надання юридичної допомоги клієнтам. Брошура має два розділи з відповідними підрозділами.
Розробники сподіваються, що інформація, зібрана в цій брошурі, буде корисною та цікавою для користування!
Пропонуємо до вашої уваги звіт «Постанова КМУ #767: виклики та перешкоди для участі у програмі», підготовлений БФ «Право на захист».
Звіт ґрунтується на результатах опитування щодо намірів, викликів та перешкод, пов’язаних із участю в програмі грошової компенсації (допомоги) постраждалим за зруйноване (пошкоджене) житло відповідно до Постанови КМУ №767.
Додаткова інформація була зібрана під час численних моніторингових візитів до населених пунктів Донецької та Луганської областей, які відбувалися у жовтні-грудні.
Загалом було зібрано інформацію щодо 826 житлових об’єктів: 325 зруйнованих та 501 пошкоджено.
Також наші моніторингові та юридичні команди, беручі участь в деяких засіданнях комісій з розгляду відповідних питань у якості спостерігачів чи їх членів, мали змогу безпосередньо отримати інформацію щодо реалізації програми.
Фокусуючись на досвіді учасників, цей звіт доповнює опитування, проведене Агентством ООН у справах біженців (UNHCR) в листопаді 2020 року, присвячене аспектам роботи таких комісій, яке теж базувалося на спостереженнях БФ «Право на захист» та інших НУО, що брали участь в їх роботі.
БФ «Право на захист» ініціював дослідження, щоб зрозуміти відповідність програми потребам людей, які є її цільовою аудиторією, а також для того, щоб виявити потенційні підводні камені.
Ми вирішили звернутися до тих із наших бенефіціарів, які належать до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), людей, яких торкнувся конфлікт, та які, за повідомленнями, стикалися з проблемою зруйнованого чи пошкодженого житла.
Також було опитано потенційних вигодонабувачів, про яких вже було відомо моніторам та тих, кого виявили під час польових візитів. Інтерв’ю були проведені у період з жовтня по листопад в Донецькій та Луганській областях телефоном або під час очних зустрічей.
Наприкінці опитування деякі випадки були переадресовані до правової команди БФ «Право на захист» для подальшого супроводу. Таким чином, наша команда не тільки зібрала дані, але й оперативно надала допомогу тим, хто виявив бажання взяти участь в програмі, проте через деякі причини стикнувся зі складнощами в процесі.
23 грудня 2020 р. Уряд вніс зміни до Порядку надання в тимчасове користування житлових приміщень з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 582 від 26 червня 2019 р. (надалі – «Порядок»). Зміни набули чинності 30 грудня 2020 р.
Команда БФ «Право на захист» проаналізувала документ. Тож на які зміни обов’язково необхідно звернути увагу?
1. Скасування вимог щодо строку перебування особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб
Скасування вимог щодо строку перебування особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі — «Інформаційна база») у певному органі соціального захисту населення, як однієї з передумов одержання житла для тимчасового проживання, може вважатись однією з найбільш вагомих змін, внесених до Порядку.
Згідно з вимогами попередньої редакції пункту 6 Порядку, внутрішньо переміщена особа повинна була звертатись із заявою щодо взяття її на облік громадян, які потребують надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання (далі — «Облік»), до відповідного уповноваженого органу в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, у якому вона перебуває на обліку в Інформаційній базі протягом року. Так само, попередня редакція абзацу другого пункту 1 Порядку передбачала можливість надання внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї житлового приміщення за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування відповідних органів, у яких вони перебували протягом року на обліку.
Наразі внутрішньо переміщені особи можуть ініціювати процес взяття на Облік та одержання житлового приміщення для тимчасового проживання, не чекаючи рік перебування на обліку в Інформаційній базі у відповідному органі соціального захисту населення.
Чи змінюються також умови щодо місця надання житла? Ні, умови щодо місця звернення із заявою для взяття на Облік та території надання житлового приміщення не зазнали змін.
Як і раніше, згідно з пунктом 6 Порядку, заява подається «до відповідного центру надання адміністративних послуг або відповідного органу місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності — відповідної військово-цивільної адміністрації (далі — уповноважені органи) у межах території обслуговування органу соціального захисту населення, у якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб».
Аналогічно, абзац другий пункту 1 Порядку й сьогодні встановлює, що житлове приміщення внутрішньо переміщеним особам надається «за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, у яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб».
Крім цього, згідно з пунктом 2 Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 582 від 26.06.2019 р., зміни до якого в подальшому не вносились, «житлові приміщення з фондів повинні відповідати санітарним і технічним вимогам та розташовуватися в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці (району, міста, району в місті, селища, села) за місцем фактичного проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи».
Отже, виходячи зі вказаних положень Порядку, територія надання тимчасового житла внутрішньо переміщеним особам усе ще залишається обмеженою й безпосередньо залежить від території обслуговування органів, у яких вони перебувають на обліку в Інформаційній базі. Надання їм можливості отримувати житлові приміщення в будь-якому населеному пункті України, де є відповідні приміщення, вимагатиме внесення додаткових змін до законодавства.
2. Збільшення строку прийняття рішення про взяття внутрішньо переміщених осіб на Облік
Встановлений пунктом 18 Порядку строк прийняття уповноваженими органами рішення про взяття внутрішньо переміщеної особи на Облік / відмову у взятті на Облік було збільшено. Якщо раніше такий строк становив 10 днів, то зараз відповідне рішення приймається уповноваженим органом протягом 30 календарних днів із дня подання висновку житлової комісії з обліку внутрішньо переміщених осіб та надання житлових приміщень для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам (надалі — «Комісія») щодо відповідної особи.
3. Зняття внутрішньо переміщеної особи з Обліку
Одним із важливих нововведень є доповнення Порядку положеннями, які передбачають підстави зняття внутрішньо переміщеної особи з Обліку.
Згідно з пунктом 20 Порядку, підставами для зняття внутрішньо переміщеної особи з Обліку є:
заява внутрішньо переміщеної особи про зняття з Обліку;
зміна особою місця проживання;
скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення або неповідомлення протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер на вселення в житлове приміщення;
подання завідомо недостовірних відомостей, що стали підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на Облік.
Особливу увагу в цьому випадку слід звернути на питання невчасного отримання ордеру та неповідомлення про поважні причини, що не дають внутрішньо переміщеній особі отримати ордер.
Згідно з Порядком, рішення про зняття з Обліку повинне містити підстави для цього та може бути оскаржено в судовому порядку.
Водночас, невирішеним залишається питання повідомлення внутрішньо переміщеної особи про зняття її з Обліку. На відміну від положень пункту 19 Порядку, що чітко визначають строк та спосіб повідомлення особи про прийняте щодо неї рішення про взяття на Облік / відмову у взятті на Облік, Порядок не встановлює спосіб та строки для повідомлення особи про її зняття з Обліку. Врегулювання цього питання потребуватиме внесення наступних змін до Порядку.
4. Питання одержання ордеру
Позитивний вплив матимуть зміни до пункту 30 Порядку стосовно розширення кола осіб, яким може бути вручено ордер на житлове приміщення. Якщо раніше Порядок передбачав його отримання лише переселенцем, на ім’я якої він виданий, зараз ордер також може бути вручено уповноваженому представнику внутрішньо переміщеної особи на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.
З іншого боку, нові положення, внесені до пункту 30 Порядку, також передбачають, що «коли внутрішньо переміщена особа або уповноважений нею представник не отримали протягом 30 календарних днів без поважних причин ордер або не повідомили протягом цього ж строку про поважні причини, які не дають їм можливості отримати ордер, вони позбавляються права на отримання ордера, а внутрішньо переміщена особа — на вселення в житлове приміщення, що не позбавляє права такої внутрішньо переміщеної особи повторно звернутися для взяття на облік». Це також є підставою для проведення засідання Комісії з питання надання відповідного житлового приміщення іншим внутрішньо переміщеним особам.
Поважними, згідно з Порядком, визнаються причини, які не залежать від волі внутрішньо переміщеної особи або уповноваженого нею представника.
5. Критерії пріоритетності надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень
Пріоритетність надання внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень визначається за кількістю балів, що набере відповідна особа/сім’я, згідно зі встановленою Порядком системою нарахування балів. Як і раніше, бали нараховуються за передбаченими Порядком критеріями, що поділяються на пріоритетні, бали за якими нараховуються на сім’ю за найвищим показником (наприклад, сім’ї з двома дітьми — 26 балів; сім’ї з однією дитиною — 25 балів; сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, — 24 бали), та загальні, бали за якими нараховуються за наявності відповідних підстав (наприклад, багатодітні сім’ї — 2 бали на сім’ю; сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, — 2 бали на сім’ю; особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа внутрішньо переміщених осіб, — 3 бали на особу).
Водночас, внесені до пункту 25 Порядку зміни передбачають, що рішенням уповноваженого органу може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю.
Вартозазначити, що встановлення окремими уповноваженими органами різних додаткових загальних критеріїв потенційно може призвести до відсутності рівності в підходах до внутрішньо переміщених осіб у державі та надання переваг одним категоріям осіб перед іншими.
6. Продовження строку користування житловим приміщенням
Як і раніше, згідно з пунктом 32 Порядку, житлові приміщення надаються внутрішньо переміщеним особам у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.
Для цього внутрішньо переміщена особа має звернутися до уповноваженого органу із відповідною заявою (назву заяви було змінено на «заява про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб»), до якої додають документи згідно з пунктом 8 Порядку.
Строк звернення з відповідною заявою було змінено. Тепер внутрішньо переміщена особа має подавати таку заяву уповноваженому органу не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування житловим приміщенням (раніше вона подавалася не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку договору).
Комісія зобов’язана розглянути таку заяву не пізніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії договору та письмово повідомити заявнику про зроблений нею висновок.Уповноваженим органом рішення про продовження строку надання житлового приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб приймається на підставі висновку Комісії не пізніше закінчення строку дії відповідного договору (обмеження «протягом двох робочих днів… з дня отримання висновку комісії» було виключено).
7. Розширення переліку підстав для дострокового припинення надання житлового приміщення
Перелік підстав для прийняття Комісією рішення про дострокове припинення надання житлового приміщення для тимчасового проживання ВПО, встановлений п. 45 Порядку, розширено й доповнено такою підставою:
— непроживання ВПО в житловому приміщенні безперервно більше половини строку, на який укладено договір користування. Цей факт підтверджується інформацією, отриманою від МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції, інших органів виконавчої влади, про повернення особи на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, чи її виїзд за кордон
Сьогодні ми публікуємо моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ» за грудень 2020 року, підготовлений на основі даних, зібраних під час моніторингу ситуації на КПВВ БФ «Право на захист».
Більше статистичних даних можна знайти за посиланням
ГОЛОВНЕ:
Протягом місяця, перетин лінії розмежування можна було здійснити лише через два КПВВ: «Новотроїцьке» в Донецькій області та «Станиця Луганська» в Луганській області. Це призводить до зменшення кількості перетинів у порівнянні з періодом до введення карантинних обмежень.
У грудні через КПВВ «Новотроїцьке» перетин лінії розмежування у бік підконтрольної уряду України території (ПУТ) здійснили майже 443 особи. Ще близько 893 осіб перетнули лінію розмежування у бік непідконтрольної території (НПУТ). На КПВВ «Станиця Луганська» понад 21 000 осіб здійснили перетин лінії розмежування у бік ПУТ, та понад 25 000 осіб – у зворотному напрямку.
Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову від 25 листопада № 1161 для правового врегулювання порядку пропуску осіб через тимчасові закриті КПВВ за наявності підстав гуманітарного характеру. Такими підставами визнано: повернення до місця проживання; возз’єднання сім’ї; важка хвороба; смерть близьких родичів; необхідність забезпечення лікарськими засобами або проходження лікування; виїзд із НПУТ на постійне чи тимчасове проживання в іншій державі; перетин КПВВ дитиною у супроводі одного з батьків; перетин КПВВ з метою відвідування закладу освіти для навчання; необхідність забезпечення захисту національних інтересів або у зв’язку з виконанням міжнародних зобов’язань іноземними дипломатами; прийняття спадщини. Не було помічено жодних змін у процесі перетину лінії розмежування після опублікування постанови.
Протягом грудня 8 222 вразливих осіб похилого віку отримали допомогу в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска».
Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.
