Зробити пожертву
Укр / Eng
30.08.22

Вступ

08.07.2022р. Верховною Радою України в першому читанні прийнято проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні № 5795 від 16.07.2021.

Положення цього законопроєкту в цілому позитивно впливають на становище шукачів захисту в Україні, та з метою приведення проєкту у відповідність до вимог Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат» вважає за необхідне надати Комітету свої рекомендації щодо підготовки законопроєкту до другого читання. 

Суть зауважень

Законопроєктом спрощено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, у тому числі  осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту.

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем визначає Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі – Закон про біженців), тож  з метою забезпечення правової визначеності, закони, що впливають на шукачів захисту, мають відповідати цьому закону. 

За Законом про біженців, документом, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов’язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України, є довідка про звернення за захистом в Україні.

Прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту є фактично другим етапом розгляду відповідної заяви. Цей етап закінчується винесенням зазначеного рішення або рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Разом з цим, така відмова не є остаточним визначенням статусу особи, адже за ним може мати місце оскарження цього рішення в судовому чи адміністративному порядку. І в першому, і в другому випадку таке оскарження є підставою для продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні й відповідно, продовження можливості реалізації  прав і обов’язків зазначеної особи в Україні.

Тож, саме дійсна, продовжена довідка про звернення за захистом в Україні є підтвердженням того, що особа може реалізовувати свої права та виконувати обов’язки, передбачені Законом про біженців. 

Особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на тимчасове працевлаштування відповідно до статті 13 Закону про біженців. В той самий час відповідно до ч.2 ст. 17 Закону про біженців, особа, яка оскаржує відповідне рішення, до прийняття рішення за скаргою має всі права та обов’язки, передбачені статтею 13 цього Закону.

Вказане свідчить, що Закон про біженців урівнює в праві на працевлаштування  осіб, стосовно яких прийнято «позитивне» рішення органу міграційної служби, та тих осіб, які оскаржують  «негативне» рішення на цьому етапі.

Натомість Проєкт Закону №5795 доступ остатньої категорії осіб до працевлаштування  не забезпечує. 

За досвідом БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат», судове оскарження відповідних рішень міграційної служби може тривати роками. Не маючи законних шляхів для самозабезпечення, особи, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів про для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за таких умов опиняються у вкрай вразливому становищі. 

Також звертає увагу на себе той факт, що за вимогами Проєкту Закону № 5795, для отримання дозволу роботодавець подає копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та  довідки про звернення за захистом в Україні.

Оскільки за цитованими вище вимогами закону, документом, що є дійсним для реалізації прав, є саме довідка про звернення за захистом, а також враховуючи, що Законом про біженців обов’язок органів ДМС України видавати особі копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не передбачений,  така подвійна вимога може суттєво ускладнити отримання дозволу роботодавцем, і є надмірною.  

Як зазначено в Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, політика щодо шукачів захисту має враховувати «гуманітарний компонент, що передбачає співчуття представників органів державної влади та інших заінтересованих сторін, а також більшою мірою суспільства».

Висновок і рекомендації

Положення Проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні № 5795 від 16.07.2021 мають бути приведені у відповідність до Закону про біженців та Стратегії державної міграційної політики України. На підставі викладеного, пропонуємо:

  • статті 42-1, 42-2, 42-3, 42-4 доповнити категорією  іноземців та осіб без громадянства, що оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
  • у статті 42-2 обов’язкову вимогу до роботодавця для отримання дозволу подавати копію рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, замінити на альтернативну вимогу: подавати копію цього рішення або копії довідки про звернення за захистом в Україні;
20.06.22

Сьогодні наші колеги з Чернівецького офісу БФ “Право на захист” запалили громаду Чернівців. На головній вулиці міста пройшов ярмарок до Всесвітнього дня біженців “Синергія змін. Чернівці 20.22”. Захід відбувся у партнерстві з УВКБ ООН Україна та Чернівецькою міською радою. 

“Переселенці – це не тільки люди, які  потребують допомоги. Це ще й люди, які знайшли в собі сили почати життя спочатку, які надали громадам нові робочі місця та сплачують податки. А релоковані підприємства можуть стати драйверами економічного зростання регіону – потрібно лише підтримати їх, створити відчуття інтеграції з новою громадою”, – зазначила Олена Приходько, керівниця Чернівецького офісу БФ «Право на захист».

Участь у ярмарку взяли 10 підприємств-переселенців, що відкрили свій бізнес наново в Чернівцях. Наприклад, Валерій Лукашин, директор швейного об’єднання з Харкова. В Чернівці приїхав з колективом за державною програмою релокації та розпочав все з нуля. Окрім одягу, почали виготовляти ще й військову амуніцію, що віддають на потреби армії. 

“Ми переїхали, щоб працювати, допомогти харків’янам, переселенцям знайти себе. Місцева влада дуже сильно допомагає. Хто не знає, чим себе зайняти, нехай приходять. Ми навчимо шити, працювати, бути корисними для своєї країни!”

На заході були громадські організації, що опікуються переселенцями та представники управлінь та департаментів Чернівецької міської ради. Всі бажаючі могли  поспілкуватися з ними, а також звернутися за консультацією до наших моніторів та юристів. Переважно люди питали про грошову допомогу від ООН, варіанти розселення, оформлення соціальних виплат тощо. 

Для найменших учасників ярмарку наші партнери – дитячий розважальний центр “Країна мрій” – влаштували  цікаві конкурси та розваги.

Ми дякуємо всім нашим партнерам за підтримку та впевнені, що наша співпраця буде плідною та принесе ще чимало користі людям!

20.06.22

Понад 1000 квадратних метрів та 5650 кущів бирючини в Голосіївському парку в Києві перетворилися на витвір топіарного мистецтва – символічний лабіринт «Шлях до безпеки», створений тут до Всесвітнього дня біженців за ініціативи Благодійного фонду «Право на захист» у партнерстві з УВКБ ООН. Наш фонд допомагає не лише вимушеним переселенцям, але й опікується проблемами біженців та шукачів захисту в Україні вже майже 20 років. Тож сьогодні, 20 червня, у Всесвітній День біженців ми хочемо ще раз привернути увагу спільноти до проблем біженства, які набули нового звучання для нашої країни в умовах повномасштабної війни.

«Ми хочемо, щоб кожен українець, пройшовши лабіринтом, задумався про нелегкий шлях, які проходять біженці в пошуках безпеки. Хочемо, щоб всі представники приймаючої громади, представники державних органів влади пам’ятали про нелегку долю біженців і, де можливо, надавали їм підтримку», – зазначила Світлана Бутенко, керівниця проєкту юридичної допомоги біженцям та особам без громадянства Благодійного фонду “Право на захист”.

До проєкту з озеленення долучились майстри та дизайнери Голосіївського парку імені М.Рильського та КО «Київзеленбуд». А автором проєкту став наш бенефіціар, майстер з топіарі Олександр Мальцев, для якого тема пошуку безпеки також дуже близька. 

«Коли людина знаходиться у стані невизначеності та потрапляє у так званий лабіринт, дуже важливо не втрачати в собі сили та рухатися далі. Я це говорю з власного досвіду, адже з 2014 року я переживаю це вже вдруге. Тоді я був вимушений залишити Донецьк, та моя душа знайшла нову справу у світі рослин. Символізм лабіринту в рамках проєкту «Шлях до безпеки» за підтримки “Право на захист” полягає в тому, щоб людина ніколи не втрачала віри, знайшла вихід з тупікової ситуації та знайшла свій шлях до безпеки», – говорить Олександр.

Першими відвідувачами новоствореного лабіринту стали місцеві дітлахи, яким він дуже сподобався. А на відкриття ми запросили також декількох наших бенефіціарів – біженців та шукачів захисту, яким допомагає наш фонд.

«У 2012 році я покинув Сирії через війну. Спочатку я поїхав до Лівану, через деякий час отримав візу до Арабських еміратів, де проживав з 2013 по 2014 рік. У 2015 році я потрапив до України, де знайшов свій прихисток. Коли в Україні почалася війна, я вирішив залишитися. Тут моя родина – дружина-українка та люба донечка. Я нікуди звідси не поїду, оскільки Україна – це чудова країна, де живуть добрі люди. Тут мене ніхто не питає звідки я і навіщо я живу в Україні. Тут усі люди люблять один одного, тож у своєму серці я тримаю Україну. Та сподіваюся, що ця біда скоро закінчиться. Все буде добре», – сказав Алі, громадянин Сирійської Арабської Республіки.



Ми зичимо Алі та всім, хто також був вимушений стати втікачем з рідної країни та знайшов прихисток в Україні, терпіння та наснаги. Нехай ваш шлях до безпеки буде легким. А ми намагатимемося й надалі допомагати в цьому.

Якщо ви є такою особою та потребуєте допомоги, напишіть нам в телеграм-канал “Помічник біженця” https://t.me/refugeehelperua.

Якщо ви знаєте тих, кому буде корисною ця інформація, поширте її, будь ласка!

12.05.22

Ми підготували корисний матеріал про документи, що підтверджують спеціальні статуси іноземців та осіб без громадянства в Україні. Їх слід враховувати під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

Завантажити матеріал можете за посиланням:

06.04.22

Щоб допомогти вам розібратися, в чому різниця режимів «безвізового мандрівника» , тимчасового захисту, статусу біженця, юристи БФ «Право на захист» розробили порівняльну таблицю.

06.04.22

Інструкція для визнаних в Україні біженців та осіб, що потребують додаткового захисту.

31.03.22

Наші юристи розробили па’мятки для тих українців, хто зараз перебуває в Польщі, Німеччині, Словаччині, Румунії, Угорщині чи Молдові.

Інформація про тимчасовий захист є компіляцією даних, зібраних з офіційних сайтів відповідальних органів та організацій. Слідкуйте за оновленнями, адже інформація швидко змінюється.

ПОЛЬЩА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

НІМЕЧЧИНА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

СЛОВАЧЧИНА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

РУМУНІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

УГОРЩИНА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

МОЛДОВА

Завантажити па’мятку можете за посиланням:

ШВЕЦІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням: zmist-pravovogo-statusu-shvecziya.pdf

НОРВЕГІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням: zmist-pravovogo-statusu-norvegiya.pdf

ФІНЛЯНДІЯ

Завантажити па’мятку можете за посиланням: zmist-pravovogo-statusu-finlyandiya-1.pdf

28.01.22

ЗМІСТ:

БФ «Право на захист» кожного дня консультує шукачів захисту, які прибули з різних країн через переслідування за їхні політичні погляди, належність до соціальної групи, етнічне походження, релігію тощо. Мови, якими спілкуються ці люди, надзвичайно різноманітні. Тож, для проведення інтерв’ю і надання правової допомоги ми залучаємо перекладачів.

Разом з тим, на всіх подальших етапах реалізації міграційної процедури забезпечення доступу до кваліфікованого перекладу покладається законом на державні органи влади.

Так, Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» вимагає від Державної прикордонної служби, Державної міграційної служби забезпечити для шукача захисту, який не володіє українською мовою, перекладача з мови, якою він може спілкуватися, а Кодекс адміністративного судочинства закріплює, що суди гарантують для такої особи право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вона володіє, користуючись при цьому послугами перекладача.

Відповідно до ст. 71 КАС України, перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу. Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.

Доступ до кваліфікованого перекладу – це основа реалізації права шукача захисту на міжнародний захист, а незабезпечення кваліфікованого перекладу є порушенням Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод. Про це нагадав Європейський суд з прав людини у рішенні «M.S. v. SLOVAKIA AND UKRAINE (Application no. 17189/11)», де встановив порушення Україною ст. 3, ч.2,4 ст. 5 згаданої Конвенції.

Де в Україні знайти перекладача з рідкісної мови

Відповідно до Порядку ведення Державною міграційною службою України Довідково-інформаційного реєстру перекладачів, затвердженого Наказом МВС України від 11.03.2013 року № 228,  відомості про перекладачів, які можуть залучатися органами державної влади, містяться в Реєстрі перекладачів, яким володіє Державна міграційна служби. Реєстр являє собою веб-сторінку офіційного веб-сайту Державної міграційної служби.

За повідомленням ДМС України на запит БФ «Право на Захист», станом на червень 2021 року у вказаному Реєстрі було зареєстровано 126 перекладачів, у тому числі тих, що володіють рідкісними мовами країн походження біженців в Україні. 

БФ «Право на захист» продовжує допомагати перекладачам, з якими співпрацює, реєструватися у вказаному Реєстрі, для чoго разом з ДМС України розробив інфографіку. Інфографіка містить перелік всіх документів, які має подати перекладач для реєстрації, а також надає можливість завантажити форми документів для заповнення (Дивись матеріал нижче).

https://archive.r2p.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/translate_register-1.pdf
Натисніть на зображення або на посилання
щоб відкрити файл інфографіки у повному розмірі

Доступ до Реєстру можуть отримати органи державної влади. На підставі оформлених відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» звернень органів державної влади уповноважена посадова особа реєструє користувача шляхом призначення йому логіна та пароля для доступа до відомостей Реєстру перекладачів протягом двох робочих днів з дня надходження таких звернень (листів), після чого інформує орган державної влади, який надіслав звернення, шляхом надсилання письмового повідомлення.

БФ «Право на захист» продовжує розповсюджувати інформацію про Реєстр серед органів державної влади, для чoго разом з ДМС України розробив інфографіку. Інфографіка містить порядок дій органу державної влади для отримання доступу до Реєстру і нагадування про переваги, які надає Реєстр.

https://archive.r2p.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/perekladach-dms-1.pdf
Інфографіка – клікабельна.
Натисніть на зображення або на посилання
щоб відкрити файл у повному розмірі

Хто і як оплачує послуги
перекладачів в Україні     

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України, витрати, пов’язані із залученням перекладачів, належать до витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про залучення перекладача, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією, а у випадках, коли процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду – покласти цей обов’язок на будь-якого учасника справи.

Частинами 4-7 ст. 137 КАС України передбачено, що у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) перекладача повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь перекладача зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат. Розмір витрат на залучення перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Правила розподілу судових витрат встановлені ст. 139 КАС України. Цією ж статтею передбачені випадки компенсації витрат, у тому числі, пов’язаних із залученням перекладача, за рахунок Державного бюджету України.

Частино 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони також компенсуються за рахунок держави.

Порядок компенсації витрат на послуги перекладача за рахунок держави

1 липня 1996 року постановою КМУ України № 710 затверджено Інструкцію про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні  правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, а 27 квітня 2006 року КМУ України затверджено постанову  № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Остання постанова закріплює, що коли обидві сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації таких витрат згідно з додатком; компенсація судових витрат особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах; підставою для компенсації судових витрат є судове рішення.

Відповідно до Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 15.07.2015  № 104, основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів та фінансове забезпечення місцевих загальних судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Державна судова адміністрація у листі від 16.05.2019 року № 10-12882/19 на запит БФ «Право на захист» повідомила, що саме територіальне управління уповноважене здійснювати оплату за фактично надані послуги з перекладу на підставі та в порядку, визначеному інструкцією, наведеною вище.

Судова практика стягнення витрат
на послуги перекладача

Як підтверджує судова практика, витрати на послуги перекладу відносяться до витрат, пов’язаних з розглядом справи, і покладаються на відповідача у разі задоволення позову, про що зазначається суддею безпосередньо у рішенні.

Витрати, пов’язані з розглядом справи, у тому числі, на послуги перекладача, також може бути стягнуто на підставі додаткового рішення, винесеного на підставі заяви позивача, на користь якого винесене основне рішення.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень також зустрічаються ухвали, які виносяться судом на клопотання перекладачів про нарахування винагороди за участь у судових засіданнях. У таких ухвалах суд зобов’язує територіальне управління Державної судової адміністрації України провести оплату перекладачу за послуги з усного перекладу у судовому засіданні, надіславши кошти на його рахунок.

Більшість таких ухвал винесена під час розгляду судами кримінальних справ, оскільки ст. 122 КПК України закріплює, що витрати пов’язані з залученням перекладачів для перекладу показань   підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Що ж стосується адміністративного судочинства, випадки компенсації за рахунок Державного бюджету України обмежені у ст. 139 КАС України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

25.01.22

З порушенням прав людини, які є основними та закріплені на міжнародному рівні, юристи «Право на захист» зустрічаються щодня. Так само, як і люди стикаються з такими порушеннями, незалежно від місця проживання, національності та релігії.

Сьогодні ми розповімо історію тендітної та замріяної Ліди (ім’я змінено), яка приїхала з Ірану до України на навчання.

Дівчина вперше побачила світ та зрозуміла, що європейський світогляд їй ближче, що вона не хоче бути «проданою» своєму майбутньому чоловіку, а хоче сама обирати свій шлях. Але що робити молодій дівчині з далекої ісламської країни, яка відреклася від свого Бога, адже за це на батьківщині карають смертю? Шукати захисту в тій країні, в якій вона бачить своє майбутнє.

Однак, як виявилося, віднайти захист та притулок в Україні не так просто.

Протягом року дівчина ходила до територіального органу Державної міграційної служби для оформлення статусу біженця або особи, що потребує додаткового захисту, але знову і знову зустрічалася з новою перешкодою. Не допомагала ні бездоганно заповнена заява, ні нотаріальний переклад паспорту та інших документів, ні її спроби отримати підтверджувальні  документи з університету.

Раз за разом вона отримувала нову рекомендацію щось виправити в її заяві, донести документи, переробити фото тощо. І щоразу, виходячи з міграційної служби, вона плакала та вже хотіла опустити руки і в розпачі звернулася до Благодійного Фонду «Право на захист».

Коли рідна країна не дозволяє вірити по іншому. Історія Ліди, шукачки захисту з Ірану

«Ми надали Ліді усі необхідні консультації та допомогли зібрати весь пакет документів. З нашою правовою та моральною підтримкою молодій іранській дівчині вдалося подати заяву. Тепер вона документована Довідкою про звернення за захистом в Україні. Перший крок зроблено. І для Ліди – це величезний крок уперед після року поневірянь. А ми зі свого боку готуємося продовжувати вести її справу, в тому числі, і в суді»,

– зазначила юристка Благодійного Фонду «Право на захист» Олена Ричко.

Проєкт «Правова допомога біженцям та шукачам захисту» реалізується БФ «Право на захист»
за фінансової підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

Якщо Вам необхідна правова допомога, звертайтеся до нашого Фонду за номерами гарячої лінії.
Всі послуги, які надає БФ «Право на захист» є безоплатними.

  • ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: