Зробити пожертву
Укр / Eng
09.11.21

5 листопада, Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроект «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні» (реєстр. № 5463) [1].

Закон набуде чинності 01 грудня 2021 року після підписання Президентом України (за виключенням окремих положень, які будуть введені в дію у 2022 році).

Що змінилося у порядку реєстрації місця перебування шукачів захисту коротко в аналізі нижче.

Чи можуть шукачі захисту зареєструвати місце свого перебування? (СПОЙЛЕР: Можуть, але не зобов’язані!)

Про право, а не обов’язок

Законопроект вперше уточнює особливості реєстрації місця перебування осіб, які звернулися за захистом в Україні (шукачів захисту). Зокрема, стаття 5 законопроекту передбачає, що іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Ця стаття замінює раніше діючу статтю 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яка встановлювала обов’язок реєстрації місця проживання для усіх іноземців та осіб без громадянства без виключень і уточнень для шукачів захисту. Існування цієї статті створювало різну практику тлумачення щодо розповсюдження цього обов’язку на шукачів захисту.

Юристи БФ «Право на Захист» неодноразово відстоювали у судах права шукачів захисту, на яких протиправно накладався штраф за відсутність реєстрації місця проживання [2] [3]

Ухвалений законопроект «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні» чітко закріплює саме право шукачів захисту реєструвати місце свого перебування, а не обов’язок.

Таке законодавче закріплення відповідає статті 13 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» та Цілі 12 Стратегії державної міграційної політики на період до 2025 року.

Чи можуть шукачі захисту зареєструвати місце свого перебування? (СПОЙЛЕР: Можуть, але не зобов’язані!)

Як шукачу захисту скористуватися своїм правом і зареєструвати місце свого перебування?

Законопроект 5463 уточнює, що шукачі захисту можуть зареєструвати місце свого перебування. Місцем перебування визначається житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Для того, щоб зареєструвати місце свого перебування шукачу захисту, відповідно до статті 9 законопроекту, необхідно звернутися особисто до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг), подати заяву встановленого зразка, а також  – такі документи:

– довідку про звернення за захистом в Україні;

– документи, що підтверджують право на перебування в житлі, адреса якого реєструється. Це можуть бути: відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України.

Важливо зазначити, що вперше на законодавчому рівні для шукачів захисту окремо уточнені документи, які подаються для реєстрації місця перебування, з урахуванням того, що паспортний документ іноземця перебуває на зберіганні в територіальному органі ДМС протягом усієї процедури розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Чи можуть шукачі захисту зареєструвати місце свого перебування? (СПОЙЛЕР: Можуть, але не зобов’язані!)

Особливості реєстрації місця перебування шукачів захисту, які не мають постійного місця перебування

Шукачі захисту, які не мають постійного місця свого перебування, можуть, відповідно до статті 13 законопроекту, зареєструвати своє місце перебування за адресою закладу для бездомних осіб або іншого надавача соціальних послуг. Така можливість відповідає вимогам Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», дія якого поширюється, у тому числі, на іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають в Україні.

Подання заяви про реєстрацію місця перебування такого шукача захисту покладається на відповідну уповноважену особу спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням, в яких зазначеним особам надаються соціальні послуги відповідно до Закону України “Про соціальні послуги”.

Чи можуть шукачі захисту зареєструвати місце свого перебування? (СПОЙЛЕР: Можуть, але не зобов’язані!)

Складнощі, з якими все ще можуть стикнутися шукачі захисту

Шукачі захисту, які бажають зареєструвати місце свого перебування/місце перебування своїх дітей, можуть стикнутися зі складнощами, пов’язаними з такими особливостями їхнього статусу:

– деякі діти шукачів захисту не мають свідоцтв про народження або документів про реєстрацію народження, виданих компетентним органом іноземної держави і легалізованим у встановленому порядку (втікаючи з країни свого походження, вони не завжди мають можливість забрати з собою весь необхідний пакет документів; документи можуть також бути втрачені дорогою або вже на території України);

– шукачі захисту, які не мають паспортного документа (з причин, аналогічних причинам відсутності свідоцтв про народження), не можуть отримати реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, передбаченому Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженому  Наказом Міністерства фінансів України  від 29.09.2017 № 822 [4];

– шукачі захисту, в більшості, не мають житла в приватній власності, вони також обмежені в можливостях укласти договір найму (оренди) житла через відсутність у своєму розпорядженні паспортного документа або іншого документа, що посвідчує особу.

Вказані перепони можуть зробити реалізацію права на реєстрацію місця перебування шукачів захисту неможливим. Слід наголосити, що за вимогами, Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року, політика щодо шукачів захисту має враховувати

«гуманітарний компонент, що передбачає співчуття представників органів державної влади та інших заінтересованих сторін, а також більшою мірою суспільства».


Stateless Children in Ukraine. Why and How? Як в Україні народжуються діти без громадянства?

[1] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=71838

[2] https://reyestr.court.gov.ua/Review/74656118

[3] https://reyestr.court.gov.ua/Review/75003176

[4] https://drive.google.com/file/d/10HrJK_R8FPD7pmLXYdrWn_Ngz5hGx21u/view

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: