Категорія: Внутрішньо переміщені особи

17 лютого в Києві правозахисники презентували альтернативну доповідь щодо дотримання Україною Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. У ній проаналізовано дотримання прав осіб, що постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні.

У ці дні в Женеві розпочинається 67 сесія Комітету ООН, який розглядатиме сьомий звіт держави України щодо виконання нею Пакту. Цикл звітування передбачав формування Комітетом списку питань до України у 2018 році та підготовку державою відповідей на поставлені питання у 2019 році. Паралельно Коаліція організацій, які займаються проблематикою конфлікту і захистом постраждалих від конфлікту, представила Комітету альтернативний звіт.

«Ми зосереджували свою увагу на постраждалих від конфлікту осіб, тим самим підкреслюючи, що ця група потребує окремої уваги і держави, і міжнародної спільноти. І намагалися надати конкретні рекомендації, виконання яких дозволить покращити життя людей і, врешті, вирішити системні проблеми», – зауважила Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA.

За словами правової аналітикині благодійного фонду «Право на захист» Анастасії Одінцової, відсутність цілісного бачення та належного фінансування стратегічних напрямків – працевлаштування, задоволення житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО), – призвели до того, що протягом майже шести років ці питання залишаються невирішеними.

«Завдяки активній діяльності громадських організацій на підставі рішення суду в 2018 році була скасована частина Постанови КМУ № 365, яка передбачала перевірки місця проживання переселенців для призначення їм соціальної допомоги чи пенсії. Утім, практика таких перевірок ще й досі збереглася. Також проблемою залишається невиконання численних судових рішень, якими були відновлені пенсії переселенцям після припинення на підставі перевірок місця проживання. Наразі борг по таких рішеннях складає не менше 600 млн гривень», – зазначила Анастасія Одінцова. 

Інтеграція переселенців у місцеві громади – ще одне важливе питання. Попри прийняття Виборчого кодексу України наприкінці 2019 року, який передбачає можливість брати участь переселенцям у місцевих виборах, ВПО не вважаються членами територіальних громад за місцем свого проживання та не можуть користуватись повністю своїми політичними правами. Але саме політична участь переселенців може стати не тільки аспектом їхньої успішності інтеграції, а й врахування ВПО та їхніх потреб у розробці й реалізації місцевих програм. У цьому переконана  юристка Громадського Холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Марія Красненко.

Окрема увага у звіті приділена також мешканцям тимчасово окупованих територій України.

 «Одним із принципів, закладених в Пакті, є прогресивність реалізації соціально-економічних прав. Це означає, що Україна має зобов‘язання здійснити всі необхідні кроки, щоб мешканці окупованих територій могли реалізувати свої права без дискримінації. Це і доступність документів, і пенсій, і працевлаштування, освіти, соціальних послуг та адміністративних послуг», – зауважила Ганна Дудінська, юристка благодійного фонду «Stabilization Support Services».

Актуальними залишаються проблеми, пов’язані із захистом дітей, а саме «декларативність» статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та відсутність в державі документа стратегічного рівня.

Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, зазначила: «Ми окремо звертаємо увагу на наслідки російської мілітаризації дітей у Криму – знищення української ідентичності, неможливість обирати громадянство, масштабна пропаганда служби у збройних силах РФ. Тільки на підконтрольній території діти з Криму можуть отримати українську освіту. Але для таких дітей і досі залишається низка невирішених проблем. Наприклад, отримати свідоцтва про базову середню освіту та повну загальну середню освіту вони можуть лише у тому разі, якщо дитина має намір вступити до університетів України. В інших випадках – ні, а значить, не можуть без цього працевлаштуватися або здобути професійну освіту».

В альтернативній доповіді Коаліція правозахисників звертається до Комітету ООН з проханням включити до його підсумкових зауважень, зокрема, такі рекомендації:

• розпочати розробку нової Стратегії інтеграції ВПО на період 2021-2025 років та Плану заходів на її виконання;
• розробити національну політику щодо реалізації житлових прав ВПО та план заходів з її виконання, яка б стала частиною національної політики інтеграції ВПО;
• відокремити отримання пенсії та соціальних виплат, які не пов’язані з внутрішнім переміщенням, від необхідності отримувати довідку про взяття на облік ВПО; 
• запровадити механізм виплат пенсії мешканцям окупованих територій, в тому числі, маломобільним громадянам та людям з інвалідністю
• розробити концепцію освіти мешканців тимчасово окупованих територій, яка би врахувала особливості здобуття освіти та інше.

Довідково: Авторами альтернативного звіту для ООН «Забезпечення реалізації соціально-економічних прав осіб, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні» є експерти громадських організацій «Донбас СОС», «Крим СОС», Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», Центру прав людини ZMINA, Кримської правозахисної групи та благодійних фондів «Право на Захист», «Восток-СОС» і «Stabilization Support Services».

Завантажити звіт можна українською і англійською мовами.

Відверто маніпулятивні заяви Мінфіну щодо пенсій громадянам із тимчасово окупованих територій (ТОТ) призвели до того, що законопроєкт 2083-Д, який мав врегулювати це питання, не був прийнятий під час голосування у Верховній Раді. Та чи варто було чекати іншого, коли «експерти» з профільного міністерства говорили про те, що сума заборгованості із пенсій становить 115 млрд грн, а законопроєкт 2083-Д передбачає виплату всієї цієї суми в рік його прийняття. А це загроза банкрутства бюджету країни. Проте від реальності ці тези дуже далекі. 

По-перше, названа сума — чиясь цифрова фантазія, адже за даними Пенсійного фонду України (ПФУ) ця заборгованість становить приблизно 80 млрд грн. 

По-друге, законопроєкт не охоплює питання виплат пенсій маломобільним громадянам і особам із інвалідністю. Нагадаємо, пенсії пропонується виплачувати лише на території, підконтрольній уряду України, а не на ТОТ. А це означає, що мінімум третину зі вказаного боргу держави перед громадянами виплатити поки не вдасться. 

По-третє, названа ПФУ сума боргу — це акумульована сума невиплачених пенсій за шість років. А — і тут увага! — законопроєктом передбачена одноразова виплата боргу з пенсії лише за один рік — решта ж має виплачуватися поступово.Тобто, якщо бути точними, арифметика виходить така: 80–26=54* (де 80 — це загальна сума боргу (млрд грн), 26 — це частина, яку неможливо виплатити до деокупації).

Тобто сума, про яку йдеться — 54 млрд грн. Якщо розділити її на 6 років, протягом яких пенсії не виплачувалися, то обсяг річного боргу, який має виплатити разово держава, становить 9 млрд грн на рік. 

Згідно з даними ПФУ, заборгованість зі сплати ЄСВ сьогодні становить 17 млрд грн. Це фінансові надходження, що могли би покрити додаткове навантаження у зв’язку з прийняттям законопроєкту 2083-Д. Окрім цього, законопроєкт передбає нові фінансові надходження: це докупівля страхового стажу громадянами, які досягли пенсійного віку, однак не мають необхідного страхового стажу у зв’язку з окупацією. 

Але ми вкотре спостерігаємо за спробами Міністерства фінансів знайти шляхи економії на всьому — навіть на власних зобов’язаннях. До речі, усі ці шість років Мінфін у своїх звітах показував суми невиплачених пенсій мешканцям ТОТ як економію, а не як борг. 

Та найпоказовіше в цій історії, що самі представники ПФУ на робочих засіданнях закликають підтримати законопроєкт 2083-Д, щоби поступово зменшити борг, а головне — не допустити його збільшення.

Раїсі Андріївні – 82. Вона мешкає у с. Тарамчук і не з чуток знає про труднощі долі та жахи життя на лінії розмежування. Утім, незважаючи на хронічні хвороби (жінка майже не пересувається), розлуку з сином, мізерну пенсію та вщент зруйноване житло, героїня нашої історії завжди знаходить сили посміхатися і сподіватися на краще майбутнє.

Розповідає Руслан Беретелі, юрист БФ «Право на захист»: «Вже котрий рік я працюю в сфері захисту прав людей, що опинилися сам-на-сам зі своїми проблемами на сході України, тож вразити мене дуже важко. Та я не перестаю дивуватися тим, хто не маючи можливості виїхати з зони конфлікту, протистоїть долі та обставинам. Особливо тяжко мешканцям населених пунктів, розташованих далеко на лінії розмежування, до кого не доїжджає гуманітарна допомога. Раїса Андріївна – серед них».

У 2014 році в її будинок поцілив снаряд і зруйнував його. Відтоді жінка змушена не жити – виживати. Магазину в Тарамчуці немає, як і питної води, про медичну допомогу годі і мріяти! В їхньому майже покинутому селі залишилося близько 40 жителів. Прихистили Раїсу Андріївну сусіди по вулиці – дозволили жити в їхньому будинку, та і він напівзруйнований.

«Тарамчук належить до Степненської селищної ради. В Степному багато садиб привели до ладу коштом міжнародних організацій, але, на жаль, дім пані Раїси таке щастя оминуло», – ділиться наш колега.

У 2018 році монітори БФ «Право на захист» допомогли Раїсі Андріївні зібрати необхідний пакет документів для отримання грошової допомоги від Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). А вже цьогоріч, озброївшись постановою КМУ №947[1], за справу взялися юристи курахівського офісу.  За їхніми словами, ситуацію суттєво ускладнює те, що в Степнянській селищній раді неможливо отримати акт про зруйнування будинку, необхідний  для  подання документів на отримання допомоги. Селищний голова пов’язує це з відсутню фахівців та з тим, що Степне разом із Тарамчуком вже «однією ногою» у Вугледарській ОТГ. Та Раїса Андріївна все ж не лишилася без підтримки. Після спілкування з нашими колегами селищний голова на власному авто відвіз жінку до районного відділу управління соціального захисту населення. На них там уже чекали, тож за один візит пані Раїсі оформили субсидію, довідку ВПО, та прийняли пакет документів на одноразову допомогу. Крім того, розглядається питання призначення їй адресної допомоги.

Не залишилась осторонь і районна рада. Виконувачка обов’язків голови Мар’їнської  РДА Тетяна Збицька допомагає юристам нашої організації розв’язати питання створення комісії для проведення обстеження та видачі актів. Адже отримати акт про зруйнування будинку, окрім Раїси Андріївни, не можуть ще кілька сімей с. Тарамчук.

«Маю надію, що наша праця принесе свої плоди і вже зовсім скоро ця історія матиме позитивне продовження. Ми обов’язково розповідатимемо про майбутні перемоги, а поки ж вирішили не залишати пані Раїсу без уваги і вже готуємо для неї приємний сюрприз до дня Святого Миколая», – підсумовує Руслан Беретелі.

[1] «Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання»

Сьогодні, 28 листопада, набуває чинності новий Порядок перетину лінії розмежування на сході України, затверджений Постановою КМУ № 815 (детальний аналіз нормативного акту та інформацію про ризики, які він несе, ми опублікуємо згодом). Сталося це на місяць пізніше, аніж було заплановано, через суспільний резонанс у питанні перетину лінії розмежування дітьми – в минулій редакції документу вони мали право на перетин лише за наявності закордонного паспорта.

Сьогодні понад 6 000 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), серед яких і діти, і люди похилого віку мешкають в так званих місцях компактного проживання (МКП). Та «термін придатності» тимчасового рішення розселення переселенців у деяких місцях вже вичерпано. Що чекає на цих людей далі? Які є способи розв’язання проблеми? Як живуть переселенці в таких поселеннях і на що сподіваються? Чи планують переселення до більш комфортного житла або повернення на постійне місце проживання?

Про це читайте в новому звіті «Затяжна тимчасовість: як живуть ВПО у місцях компактного проживання», підготовленому БФ «Право на захист» у співпраці з ГО «Десяте квітня» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) . Звіт розроблений на основі результатів моніторингу та опитувань, здійснених в 41 МКП ВПО в 11 областях України та м. Києві. Участь у дослідженні взяли 1 528 мешканців МКП.

Читайте українською та англійською мовами.

2–3 листопада у м. Святогірську Донецької області відбудеться дводенний тренінг «Адвокація та співпраця з органами влади», учасники якого дізнаються, як успішно проводити адвокаційні кампанії.

Адвокація для адвокатів? Ні! Це для громадських діячів, серед яких можуть бути й адвокати, але найголовніше, вони хочуть запровадити системні зміни у своєму містечку або регіоні. Серед питань до розгляду у нас заплановані секрети та практики БФ «Право на захист», які допоможуть вам краще налагодити співпрацю з органами влади, посилити свої зовнішні комунікаційні навички, щоби права людини були захищені, а життя людей гідним.

Запрошуємо до участі керівників, заступників керівників, комунікаційників та юристів неурядових організацій:

• діяльність яких, спрямована на допомогу внутрішньо переміщеним особам (ВПО);
• які працюють та розташовані в одній з областей: Запорізька, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська (підконтрольні українському уряду території);
• які є представниками зареєстрованих організацій та мають невеликий досвід впровадження проектів за фінансової підтримки міжнародних донорів,

а також зацікавлені в розвитку громадянського суспільства, розбудові партнерства та впровадженні позитивних змін у громадах завдяки отриманим знанням та здобутим навичками.

Відбір учасників відбуватиметься на конкурсних засадах. Кількість місць дуже обмежена.

Для участі в конкурсі необхідно до 24:00 17 жовтня 2019 року заповнити АНКЕТУ . Результати будуть повідомлені не раніше 20.10.2019.

Детальнішу інформацію щодо тренінгів отримають учасники, які пройдуть конкурсний відбір. Участь у тренінгах безоплатна. Організатори забезпечують проживання та харчування учасників протягом тренінгу, а також відшкодовують транспортні витрати (автобус/потяг: вагон типу плацкарт чи купе/вагон Інтерсіті 2-го класу) за наявності оригіналів квитків та заздалегідь підготовленої ксерокопії зворотнього квитка та за умови участі у всіх тренінгових блоках.

У разі виникнення запитань, будь ласка, звертайтеся: [email protected]

Тренінг проводиться в межах проєкту «Підвищення спроможності коаліцій внутрішньо переміщених осіб» у межах статутної та проектної діяльності БФ «Право на Захист» за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED). Проєкт включає в себе посилення громадських організацій завдяки профільним практичним тренінгам, наданню міні-грантової підтримки та подальшому менторству організацій-переможниць конкурсу міні-грантів.