Категорія: Внутрішньо переміщені особи

«Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування».
(ст. 49 Конституції України)

У модульному містечку Кривого Рогу мешкають 190 внутрішньо переміщених осіб (ВПО), із яких майже половина не обрала сімейного лікаря, адже в криворізькій міській лікарні № 16, до якої належить амбулаторія № 1, уже на початку 2019 року не було лікарів, із якими можна було би підписати декларацію.
Мешканці модульного містечка — переважно соціально незахищені родини, які не мають можливості відвідувати лікарів, що здійснюють приватний прийом. Тож команда БФ «Право на захист» неодноразово зверталася до керівництва лікарні, аби знайти варіанти розв’язання цієї проблеми. Переселенцям натомість пропонували звертатися до інших міських лікарень. Але тамтешні лікарі відмовлялися підписувати декларацію з ВПО, що мешкають у модульному містечку, мотивуючи це тим, що воно розташоване у віддаленій місцевості, куди важко дістатися.
Наші колеги разом із керівництвом лікарні № 16 зверталися до профільного департаменту Криворізької міської ради. Водночас вирішували індивідуальні питання надання ліків ВПО, що страждають на цукровий діабет та інших, хто не мав декларації із сімейним лікарем, але потребував медичної допомоги та рецептів на доступні ліки. Нарешті, в серпні проблему вдалося розв’язати — лікарня № 16 прийняла на роботу нового лікаря.
Тепер команда БФ «Право на захист» намагається донести до кожного мешканця модульного містечка, що з’явилася можливість підписати декларацію із сімейним лікарем. Для цього на території поселення розміщені оголошення та проведені групові бесіди щодо необхідності підписання декларації. З 9 вересня лікар почне вести прийом, а вже зараз ВПО несуть документи до лікарні, щоби встигнути підписати декларацію з лікарем та бути впевненими, що не залишаться сам на сам зі своїми хворобами.

18 липня 2019 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (МТОТ) повідомило про затвердження Кабінетом Міністрів України нового порядку перетину лінії зіткнення(ЛЗ) на Донбасі (далі – порядок), що має замінити чинний Тимчасовий порядок перетину ЛЗ та Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції. Цей документ має нарешті нормативно закріпити чинний порядок перетину ЛЗ та зробити його відповідним до законодавства. Попри ряд позитивних змін, які обіцяє нам МТОТ, залишається невирішеною одна з головних проблем порядку – пропускний режим. Тобто для того, щоб перетнути ЛЗ, необхідно буде мати електронний дозвіл (далі – дозвіл або перепустка), який можна оформити на сайті https://urp.ssu.gov.ua/

“Баги” системи електронних перепусток в реальному житті

Проте саме новітні технічні рішення та їхні очевидні мінуси часто стають причиною дуже неприємних ситуацій. Так, наші колеги – монітори БФ«Право на захист», які працюють на усіх п’яти КПВВ Донецької та Луганської областей, чи не щодня фіксують звернення громадян, які з тих чи інших причин не можуть перетнути ЛЗ. І подібне трапляється іноді навіть попри наявність у людей дійсного дозволу. Так, минулого тижня до нас на КПВВ «Станиця Луганська» звернувся громадянин Болгарії, якому співробітники ДПСУ відмовили в пропуску на КУУТ через недійсний електронний дозвіл. Чоловік стверджував, що напередодні поїздки перевірив статус своєї перепустки в особистому кабінеті і пересвідчився, що дозвіл дійсний. Після втручання співробітників БФ«Право на захист» виявилось, що дозвіл з невідомих причин був скасований – причому заявникові раніше дивним чином вдалось перетнути ЛЗ в бік НКУУТ вже після заявленої дати скасування дозволу.

Також ми отримали звернення від чоловіка, який не зміг перетнути КПВВ «Станиця Луганська» через розбіжність даних документа, що посвідчує особу, та даних у реєстрі електронних дозволів. Виявилось, що оформити дозвіл, внісши дані паспорта, чоловік просто не зміг би, оскільки електронна форма не розпізнавала його ім’я, автоматично замінюючи на більш розповсюджену форму.

В цілому, монітори БФ “Право на захист” регулярно мають справу з випадками, коли подорожні не можуть перетнути ЛЗ через начебто недійсні перепустки. Особливо гостро ця проблема помітна саме на КПВВ «Станиця Луганська», де після відведення сил і засобів ЗСУ стала неможливою присутність представника координаційної групи (КГ) в модулях паспортного контролю з боку НКУУТ.

Слабкі місця електронних перепусток

Тимчасовий порядок передбачає можливість перетину ЛЗ в обидва боки виключно за умови наявності дійсного електронного дозволу та пред’явлення документа, що посвідчує особу. Втім, таке обмеження свободи пересування може наражати громадян на серйозні ризики, оскільки вони не можуть терміново залишити НКУУТ. Представники ООС, які несуть службу безпосередньо на ЛЗ, розуміючи ці ризики, під час координаційних нарад неодноразово запевняли представників гуманітарних організацій, що відсутність дозволу не може бути підставою для недопущення особи на контрольовану урядом територію. У випадку відсутності у реєстрі даних про дозвіл фізичній особі, що направляється в бік КУУТ, за їх словами, проводиться перевірка даних такої особи на місці і приймається рішення про надання одноразового дозволу на перетин. Втім, схоже, що віднедавна контролюючі структури стали ретельніше дотримуватись букви закону, аніж його духу і стандартів захисту прав людини. У випадку, коли на КПВВ не присутній представник КГ, який може терміново надати дозвіл на перетин за виняткових обставин, доведеться повернутись на НКУУТ, заново подати заявку на електронний дозвіл та чекати до 10 днів на його оформлення.

БФ «Право на захист» неодноразово наголошували на тому, що дійсний порядок оформлення дозволів потребує змін, оскільки є недоступним для багатьох мешканців НКУУТ. В першу чергу для тих, хто не має доступу до інтернету та електронної пошти, а також тих, хто не може чекати 10 днів на оформлення перепустки. Правозахисники надавали ряд рекомендацій щодо змін у процедуру оформлення дозволу:

• передбачити можливість подання паперової заяви на оформлення дозволу на КПВВ;
• передбачити обов’язкову присутність представника КГ на КПВВ;
• передбачити можливість надання одноразового дозволу на виїзд з НКУУТ за виняткових обставин.

21 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 788 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Її розробив Пенсійний фонд України для удосконалення порядку призначення, відновлення та здійснення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО).

Основним досягненням цього документу мало стати виключення пенсій із дискримінаційної постанови № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі — постанова 365). Згідно з нею, при призначенні соціальних виплат — у тому числі пенсій — ВПО потрібно було звернутися до управління праці та соціального захисту, пройти перевірку, яку представники цього органу, по факту, не мають права проводити, але попри все ще здійснюють у деяких регіонах. Водночас вони посилаються на те, що для призначення соцвиплат необхідний акт обстеження матеріально-побутових умов, на підставі якого комісія видає рішення про призначення чи відновлення виплат.

Тож завдяки постанові № 788 відтепер питання виплати пенсій для ВПО регулюватиметься виключно постановою № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі — постанова 637). І варто зауважити ще одне важливе нововведення: з’являється категорія осіб які відмовилися від довідки внутрішньо переміщеної особи, тобто «екс-ВПО».

«Ура», — сказали б ми. Нарешті немає перевірок, припинень виплат, якщо  інспектор не знайшов вас вдома, нарешті немає спеціального порядку виплат заборгованості, який був передбачений 365 постановою. Нарешті переселенці, які інтегрувалиcя на новому місці, можуть отримувати пенсії за загальним порядком без дискримінації. Але не скажемо, бо це виявилася лише стара цукерка в новій упаковці.

По-перше, у 637 постанові знову вводиться норма припинення виплати пенсій на підставі даних, отриманих від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Національної поліції, ДМС та Мінфіну, які дають «обґрунтовані підстави вважати, що особа повернулася до покинутого місця постійного проживання». До речі, ця норма раніше були передбачена 365 постановою, та скасована за рішенням суду (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2123805-17#n15).

Нагадаємо про списки СБУ, за якими у 2017 році було припинено виплати пенсій понад 200 тисячам пенсіонерів ВПО, та про списки Мінфіну, за якими у 2018 році неодноразово зупиняли виплати пенсій — й іноді одним і тим самим особам.

Також ПФУ має право звертатися до вище вказаних органів для підтвердження чи спростування інформації про повернення особи до покинутого місця постійного проживання. А це означає, що Пенсійний фонд зможе знову направляти до Держприкрдонслужби запити для отримання відомостей з інформаційної бази «Аркан», яка, як відомо, є головним джерелом отримання інформації про перетин лінії розмежування для ПФУ. Але ми вкотре наголошуємо, що це не може бути підставою для припинення виплати пенсій. 

По-друге,  у цій постанові знову з’являється примарний «окремий порядок», який був передбачений 335 постановою, але його норми мали скасувати рішенням суду за справою яку представляє організація Донбас СОС (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82347154). Та попри це він продовжує діяти — і через нього пенсіонери вже майже півтора року не можуть отримати заборгованості по пенсіям.

Тепер норма про цей порядок «знаходиться» в 637 постанові, та звучить дуже знайомо: «Суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».

І як тут не додати, що, крім усього, цей «окремий порядок» раніше мав бути розроблений Пенсійним фондом та затверджений Міністерством соціальної політики — тоді цього не сталося. А тепер ця процедура, судячи з усього, має затягнутися ще на довше.

По-третє (та найголовніше!), ця постанова передбачає подвійну ідентифікацію. Окрім проходження ідентифікації в Ощадбанку для призначення, відновлення чи продовження виплат пенсій особи мають пройти ідентифікацію в Пенсійному фонді (дякуємо, що ПФУ дослухався хоч до якихось рекомендацій — і прибрав елемент фотофіксації). Та однаково ідентифікація має проходити згідно з порядком, який має розробити Пенсійний фонд і погодити з Мінсоцполітики. Маючи сумний досвід розроблення окремого порядку по 335 постанові, ми хвилюємося щодо подальшої долі питання отримання пенсіонерами своїх пенсій, оскільки зупинення їхніх виплат завжди відбувається швидко, а от відновлення і, головне, отримання — це завжди дуже довга й сумна історія.

Варто зазначити, що ще в лютому 2019 року громадські організації направили до ПФУ та Мінсоцполітики лист із зауваженнями до проекту постанови 778  та проханням скликати засідання Робочої групи з питань формування державної політики щодо забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп населення, постраждалих від збройного конфлікту, яка діє при Міністерстві соціальної політики. Однак, як бачимо, Пенсійний фонд не врахував наші зауваження. Залишилося глухим до наших прохань і Міністерство. Шкода.

Із текстом постанови № 788 можна ознайомитися за посиланням 

 

У жовтні 2017 року до монітора харківського офісу БФ «Право на захист» Марини Гринівської із проханням допомогти внутрішньо переміщеній особі звернувся спеціаліст Управління соціального захисту населення Дергачівського району Харківської області.

Жінку, яка потребувала допомоги, звали Світлана. Третього вересня 2014 року внаслідок артобстрілу м. Дебальцевого Донецької області вона отримала осколкові поранення. Потім– вже після переїзду до Дергачівського району – були три складні операції та як результат – третя група інвалідності. Жінка самотужки виховувала дитину, батько якої загинув в результаті обстрілу. Зі слів Світлани, через тривалу реабілітацію вона не змогла працевлаштуватися. Вже давно більша частина доходів родини – це пенсія й адресна допомога, які витрачалися на придбання дорогих медикаментів.

В жовтні 2017 року за підтримки UNHCR Ukraine – Aгентство ООН у справах біженців в Україні Cвітлана отримала грошову допомогу. Крім того, адвокати БФ «Право на захист» Олена Приходько та Сергій Шкрамада надавали та надають по цей час жінці правову допомогу зі стягнення з Держави Україна моральної шкоди, завданої терористичним актом, що призвів до заподіяння каліцтва та ушкодження здоров’я. Розгляд справи Світлани з цього питання є довготривалим – із січня 2018 року дотепер судова справа перебуває в суді першої інстанції.

Тим часом, у квітні 2019 року міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО винесла рішення щодо Світлани. Завдяки цьому рішенню жінка отримає додаткові пільги, передбачені державою, адже родина так цього потребує!

І ще одна історія про відповідальність перед власними громадянами та законом, про те, що варто боротися навіть тоді, коли ситуація здається патовою — і виходу з якої вже начебто немає.
Так, нещодавно Окружним адміністративним судом міста Києва в одній зі справ, яку вела юридична команда Київського офісу БФ «Право на захист», було накладено штраф у розмірі 40 000 гривень на керівництво Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за невиконання рішення суду. Половину цих грошей має бути найближчим часом виплачено позивачці – пенсіонерці з числа внутрішньо переміщених осіб.
«Це незначна сума у порівнянні з понесеними позивачкою моральними стражданнями у зв’язку з тривалою невиплатою пенсії. Однак подібна ухвала суду є вкрай важливою з декількох причин. По-перше, вона формує подальшу судову практику. А, по-друге, це — чудове нагадування посадовим особам управлінь Пенсійного фонду про те, що вони мають діяти відповідно до закону, а у разі порушення прав пенсіонерів-переселенців та невиконання рішень судів — несуть персональну відповідальність з виплатою штрафу», – підкреслює юрист, Team Leader київського офісу Дар’я Лисенко.
«Ми сподіваємося, що після цієї ухвали Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не буде наступати на ті самі граблі, і почне виконувати рішення у пенсійних справах без додаткових заходів примусового характеру з боку суду», — наголошує адвокат Герман Петров.
Тож думка юристів БФ «Право на захист» однозначна: якщо право особи порушене, його треба захищати – зокрема, і далі в судах. Навіть, якщо з виконанням судових рішень останнім часом виникають проблеми, проте реальні механізми впливу на подібну ситуацію існує.

21 серпня на площі Миру у м. Курахове відбулося святкування Всесвітнього дня Гуманітарної допомоги. Організаторами події виступили представники Норвезької ради у справах біженців (NRC). У центрі міста зібралося понад 300 охочих приєднатися до свята. Там для мешканців та гостей Курахового виступали професійні аніматори. Дітям дарували повітряні кульки та браслети від організаторі.
Долучилися до свята представники інших організацій. Зокрема, команда БФ «Право на Захист» надавала людям юридичну допомогу. Наші колеги надавали консультації щодо порядку отримання статусу особи, постраждалої в результаті бойових , а також щодо можливості отримання заборгованості з пенсії.
Третьою організацією-учасницею стала організація «Лікарі без кордонів». Її представники допомагали усім охочим виміряти вагу та зріст, надавали рекомендації з правильного харчування.

Історія цієї родини стала для наших колег не просто однією з поточних робочих справ. У листопаді 2018 року в Олександра та Тетяни з Мар’їнки Донецької області народилася довгоочікувана донечка Богданка – батьки чекали на її появу довгих 16 років. На другу добу життя дівчинки лікарі виявили у неї рідкісну патологію. Дитина потребувала негайного хірургічного втручання — їх із мамою терміново доправили до лікарні Дніпра. Попереду на Богдану чекали операції та довготривала реабілітація, тож родина змушена була переїхати до Дніпропетровської області.

Саме тоді наші колеги з Курахового звернулися до нашого ж офісу в Дніпрі — адже сім’ї Олександра та Тетяни на новому місці дуже потрібна була підтримка та допомога. Дніпровська філія нашої організації не залишилася осторонь — колеги робили все можливе, аби хоч якось зарадити в біді. Так, наприкінці 2018 року вони допомогли родині Богдани отримати гроші на реабілітацію доньки в межах тоді ще чинної програми фінансової допомоги. Також колеги знаходили благодійників, розміщували в соціальних мережах інформацію із закликами допомогти, збирали речі, іграшки та все необхідне для дитини.

Зараз операції й реабілітація вже позаду. Але нещодавно Тетяна знову звернулася до БФ «Право на захист» – вже за юридичною допомогою щодо реєстрації дитини за місцем проживання матері. Наша команда допомогла, проте і на цьому спілкування нашої організації з жінкою не припинилися. Так сталося, що цьогоріч Тетяна зустріла свій ювілей у лікарні. Коли про це дізналися співробітники БФ «Право на захист», вони завітали до іменинниці та привітали її зі святом. Адже ця сім’я вже давно стала близькою для наших колег — Тетяна ділиться з ними світлинами та відео з малечею, її досягненнями.

Ми ж у свою чергу бажаємо Тетяні сил, витримки та терпіння, а Богданці рости здоровою та щасливою на радість батькам. І завжди будемо раді допомогти.

Сьогодні ми розповімо одразу про двох внутрішньо переміщених осіб, яким допомогли в харківському офісі БФ «Право на захист».

Це – дуже подібні історії Ганни та Олександра, які отримують пенсії із інвалідності. Через те, що термін дії довідки медико-соціальної експертної комісії (Далі – МСЕК) добіг кінця, їм обидвом припинили нараховувати пенсійні виплати.

Процедура переоформлення довідок доволі тривала, тож поки люди повторно пройшли МСЕК та отримали нові довідки (їх згодом направили до управлінь Пенсійного фонду України (Далі – ПФУ)) минуло багато часу. Упродовж цього періоду пенсійні виплати вони не отримували. Відтак, борг ПФУ перед Олександром становив 9 місяців, а перед Ганною – 4.

Вони неодноразово письмово зверталися до районних управлінь ПФУ. В останніх отриманих відповідях йшлося: заборгованість із пенсії за минулі періоди буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365». Іншими словами, заборгованість виплатять, утім на умовах спеціального порядку, якого не існує, адже Кабмін його так і не прийняв.

У квітні 2019 року Ганна й Олександр звернулися до харківського офісу БФ «Право на захист». Розповідає Віра Туру ( Vera Turu), юрист: «Ми ознайомилися з усіма обставинами й надіслали аргументоване звернення до ПФУ, в якому навели норми чинного законодавства України щодо протиправності невиплати УПФУ заборгованості із пенсії бенефіціарам. Завдяки цьому нам вдалося розв’язати цю суперечку в досудовому порядку. Тож уже в травні Ганна отримала заборгованість із пенсії за весь спірний період, а за місяць, у червні, всі невиплачені кошти від ПФУ отримав і Олександр».

📞 Якщо ви – внутрішньо переміщена особа і маєте подібну проблему чи потребуєте юридичної допомоги з інших питань, звертайтеся за номерами нашої гарячої лінії:

+38 093 507 50 90 (lifecell),
+38 099 507 50 90 (vodafone),
+38 068 507 50 90 (kyivstar).

Або телефонуйте на гарячу лінію Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) для ВПО. Її номер 0 800 307 711