БФ «Право на захист» надає безоплатну правову допомогу шукачам притулку, біженцям, особам без громадянства та документів, внутрішньо переміщеним особам та постраждалим внаслідок конфлікту.
Дивіться рекомендації юристів БФ “Право на захист” за посиланням.
Дивіться рекомендації юристів БФ “Право на захист” за посиланням.
Матеріал підготовлений в межах проєкту «Правова допомога допомога біженцям та шукачам захисту в Україні», що реалізується за підтримки агентства ООН у справах біженців (UNHCR).
Пропонуємо до вашої уваги результати моніторингового дослідження «Відновлення соціальних зв’язків мешканців ТОТ через поліпшення доступу до найбільш затребуваних сервісів».
Дослідження покликане з’ясувати, яким чином в умовах наявних обмежень свободи пересування на Донбасі можливо полегшити становище людей, що зазнали наслідків збройного конфлікту, і забезпечити їм доступ до найбільш затребуваних послуг та сервісів.
Моніторинг проводився БФ «Право на захист» в межах проекту «Надання багатогалузевої гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню Східної України», який реалізується БФ «Право на захист» за фінансової підтримки Європейської комісії в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського союзу в межах консорціуму ACCESS та за участі проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», який реалізує БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).
Із документом можна ознайомитися українською і англійською мовою.
Сьогодні ми презентуємо моніторинговий звіт БФ «Право на захист» «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за серпень 2019 року.
В основу звіту покладені дані, зібрані протягом 47 візитів на п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) в серпні 2019 року. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.
Головні події:
▪ КПВВ «Майорське» не працювало 28/08/2019 з 13:15 по 14:20 через введення режиму «червоний». За словами людей, що їхали з НКУУТ, під час введення режиму «червоний», вони були змушені чекати на блокпості НКУУТ без укриття. Цивільних осіб на КУУТ евакуювали з КПВВ.▪ УВКБ ООН за підтримки НУО «Проліска» запустили електричний автомобіль для перевезення найбільш вразливих категорій пішоходів: 75+, осіб з інвалідністю, вагітних жінок та дітей. Електричний автомобіль працює щоденно з 07:00 до 17:00 та може перевозити до 400 осіб на день.
▪ Наприкінці серпня було завершено процес розмінування поблизу КПВВ «Станиця Луганська» на КУУТ, підготовка до реконструкції моста триває.
▪ Кількість респондентів, що супроводжували неповнолітніх осіб (переважно жителі НКУУТ) досягло 15%, що на 8% більше за середній показник у попередні місяці 2019 року. Особи старшого віку рідше подорожували з дітьми (6% порівняно з 37% респондентів у віці 18-34 років). Причини перетину таких респондентів суттєво відрізнялися, як видно з графіків
Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на Захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проєкту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.
Документ можна завантажити англійською та українською мовами.
За даними Управління Верховного Комісара ООН із прав людини, станом на 15 травня 2019 року — за понад 5 років збройного конфлікту — на сході України загинули щонайменше 3 331 та поранені понад 9 000 цивільних осіб.
У грудні 2018 року при Державній службі України у справах ветеранів війни та учасників АТО почала роботу Міжвідомча комісія з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення АТО. Комісія діє на підставі постанови КМУ №306 «Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я» від 25.04.2018 р. Вона розглядає заяви осіб, які отримали інвалідність внаслідок АТО.
Як працює комісія і в чому причини відмов у задоволенні поданих заяв, читайте в інфографіці від «БФ Право на захист» УКРАЇНСЬКОЮ і АНГЛІЙСЬКОЮ мовами.
Два роки тому в Верховній Раді було зареєстровано важливий законопроект. В ньому йшлося про врегулювання настільки актуального соціального питання, що його підтримали депутати від кожної парламентської фракції. Проте під час каденції Верховної Ради VIII скликання його так і не було прийнято.
Йдеться про вже майже легендарний законопроект № 6692 — результат спільної роботи команди представників громадських організацій, які опікуються питаннями населення, що постраждало внаслідок конфлікту на сході України. Це була спільна та, будемо відверті, адекватна і професійна спроба розв’язати проблему отримання пенсій особами, які проживають на тимчасово окупованих територіях.
Попри те, що йшлося про забезпечення механізму соціальних виплат саме ВПО, стосувався він всіх українців без винятку. Це був іспит для держави щодо того, чи здатна вона виконувати свої обов’язки перед власними громадянами, чи зможе не тільки гарантувати, але й забезпечити їм те, що закріплено в Конституції. Крім цього мова йде, звісно, і про економічні наслідки відсутності розв’язання цієї проблеми.
Про необхідність прийняття цього законопроекту говорили на засіданнях комітетів, на багатьох конференціях, круглих столах і робочих групах, однак до реальних дій так і не дійшло. Ба більше: його навіть не вносили до порядку денного і в сесійній залі так і не розглянули. Він марно пролежав два роки в якомусь із кабінетів ВРУ.
І ось маємо — відбулися позачергові вибори до парламенту. А це означає, що цей законопроект так і залишиться папірцем з намірами.
БФ «Право на захист» звертає увагу вже нового складу Верховної Ради на те, що проблема не просто не вирішена — вона розростається, накопичуючи потенціал соціальної лавини. І, можливо, зараз знайдеться політична сила і воля на прийняття таких необхідних рішень.
Для завантаження інфографіки перейдіть за посиланням.
Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за липень 2019 року. В основу звіту покладені дані, зібрані протягом 45 візитів на п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) в липні 2019 року. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.
· Première Urgence Internationale (PUI) повідомили про зростання кількості людей, що зверталися по медичну допомогу на КПВВ «Мар’їнка». Кількість людей, що втрачали свідомість на КПВВ «Станиця Луганська» залишається тривожно високою. В період з 1 по 3 липня ця кількість досягла пікового значення, перевищуючи 80 осіб на день.
· Безкоштовний автобусний маршрут для людей з інвалідністю та похилого віку було запущено Луганською обласною адміністрацію 15 липня на КПВВ «Станиця Луганська». Кількість скарг щодо великої відстані, яку необхідно пройти пішки, знизилася на цьому КПВВ на 43% (з 73% у червні до 30% у липні) після запуску.
· 21 червня близько 12:00 ДСНС знайшли нерозірвану міну на КПВВ «Майорське». Роботу КПВВ було призупинено 21 (частково) та 22 липня.
· Спостерігалися незначні зміни демографічного профілю респондентів у порівнянні з червнем. Частка респондентів молодшого віку зросла на 8% у зв’язку з сезоном відпусток (відпочинок був однією з трьох найбільш поширених причин перетину серед респондентів у віці 18-34 років у липні).
· Частка респондентів, занепокоєних щодо тривалості очікування в чергах у липні була на 10% вища, ніж у червні. Найбільш різким було зростання на КПВВ «Станиця Луганська» (з 9% до 56%).
Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на Захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.
Документ можна завантажити англійською та українською мовами.
Експерти БФ «Право на захист» представили результати аналітичного дослідження судової практики щодо компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту. Презентація відбулась під час круглого столу, участь в якому взяли понад 30 гостей, зокрема суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євгеній Петров, суддя Великої Палати ВС Віталій Уркевич, начальник Департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли, начальник правового управління вищеназваного департаменту Михайло Шумило, представники Національної школи суддів, юристи, які спеціалізуються на подібних справах та науковці. Організатором заходу став БФ “Право на захист” за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні.
Головною темою зустрічі стала судова практика в царині отримання компенсації за зруйноване внаслідок бойових дій житло. Так, йшлося про відсутність дієвих механізмів відшкодування таких збитків громадянам з боку держави та про ті спірні і непрості моменти, з якими в своїй практиці доводилося зустрічатися юристам та суддям, які вели подібні справи. На думку учасників, в цій галузі зараз дуже багато проблемних питань, на які чинне законодавство не може дати однозначної відповіді.
Підтвердили це і результати тематичного аналітичного звіту, які було оприлюднено під час круглого столу. Як зазначила правова аналітикиня БФ “Право на захист” Еліна Шишкіна, станом на сьогодні у різних судових інстанціях знаходиться близько 150 подібних справ — і у 32 з них інтереси позивачів представляють юристи БФ «Право на захист». Останні, як зауважила спікерка, останнім часом дуже активно працюють саме з цією категорією справ. І їхній досвід також було враховано під час роботи над звітом.
В цілому, метою представленого дослідження було надати максимально глибокий аналіз процесу формування судової практики щодо проблеми компенсації за зруйноване майно та змін, які відбулися в цій галузі за період з 2014 по 2018 рік. Для цього експертами організації було ґрунтовно досліджено рішення судів всіх інстанцій у 23 подібних справах, починаючи з 2014-го року. А вони містять різні, часом протилежні, правові позиції українських судів щодо різноманітних аспектів проблеми компенсації. І це ще раз підтверджує відсутність напрацьованого механізму розгляду та вирішення таких справ.
Саме тому учасники круглого столу не тільки поділилися власним досвідом роботи з такими кейсами, але й озвучили свої пропозиції необхідних змін до чинного законодавства. Крім того, сам аналітичний звіт містить практичні рекомендації потенційним позивачам щодо звернення до суду із відповідними позовами.
Тож наступним кроком експертів БФ ”Право на захист” стало формування рекомендацій органам державної влади. Так, рекомендації Верховному Суду було розроблено на базі узагальнення судової практики у справах щодо компенсації за пошкоджене/зруйноване внаслідок збройного конфлікту майно. А рекомендації Кабінету Міністрів України містили інформацію щодо механізму компенсації, а також механізму обстеження такого житла та фіксації пошкоджень. БФ “Право на захист” вже передав ці напрацювання цим державним органам.
Cудова практика ENG_[/vc_column_text]
Після внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та затвердження Кабінетом Міністрів України постанови № 306 від 25 квітня 2018 р. «Деякі питання встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я» цивільні особи, котрі отримали поранення, які спричинили інвалідність, мають можливість отримати доступ до низки соціальних пільг.
Спеціальна міжвідомча комісія, що опікується питаннями встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях уже створена та працює.
Юристи БФ «Право на Захист» надають кваліфіковані консультації зі щодо збору необхідних документів, особливостей звернення та передбачених пільг, а в разі потреби — здійснюють супроводження чи представництво інтересів у державних органах.
На сьогодні вже п’ятеро осіб, які звернулися до офісів БФ «Право на захист», отримали позитивні рішення Міжвідомчої комісії.
Адвокат курахівського офісу Леонід Серафимович коментує: «На території Донецької області наразі проживає багато цивільних осіб, які отримали поранення під час ведення бойових дій. Немало таких людей проживає і в інших регіонах. Однак переважна більшість із них просто не знає про можливість отримання соціальної підтримки з боку держави. Наші клієнти — люди, яким потрібні насамперед знання про процедуру, а багатьом — і супроводження чи представництво, адже поранення даються взнаки й не всі можуть самотужки пройти всі формальні процедури».
Під час Всесвітньої конференції з питань безгромадянства, яка відбулася в Гаазі та участь в якій взяли понад 300 представників громадських організацій, науковців, діячів культури, урядовців та журналістів з усього світу, наші колеги спільно з представниками АДЦ Мемориал презентували новий звіт«Безгромадянство в Росії та Україні: можливості розв’язання проблеми».
У документі мова йде про стан осіб без громадянства на території двох пострадянських країн — в Росії та Україні. Окремо говориться в ньому і про жителів Сходу України та зоні ризику, в якій вони опинилися з точки зору громадянства.
Тож якщо ви цікавитесь цією темою, дуже радимо вам ознайомити зі звітом. Зробити це можна за посиланням.
