Категорія: Аналітика

17 лютого в Києві правозахисники презентували альтернативну доповідь щодо дотримання Україною Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. У ній проаналізовано дотримання прав осіб, що постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні.

У ці дні в Женеві розпочинається 67 сесія Комітету ООН, який розглядатиме сьомий звіт держави України щодо виконання нею Пакту. Цикл звітування передбачав формування Комітетом списку питань до України у 2018 році та підготовку державою відповідей на поставлені питання у 2019 році. Паралельно Коаліція організацій, які займаються проблематикою конфлікту і захистом постраждалих від конфлікту, представила Комітету альтернативний звіт.

«Ми зосереджували свою увагу на постраждалих від конфлікту осіб, тим самим підкреслюючи, що ця група потребує окремої уваги і держави, і міжнародної спільноти. І намагалися надати конкретні рекомендації, виконання яких дозволить покращити життя людей і, врешті, вирішити системні проблеми», – зауважила Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA.

За словами правової аналітикині благодійного фонду «Право на захист» Анастасії Одінцової, відсутність цілісного бачення та належного фінансування стратегічних напрямків – працевлаштування, задоволення житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО), – призвели до того, що протягом майже шести років ці питання залишаються невирішеними.

«Завдяки активній діяльності громадських організацій на підставі рішення суду в 2018 році була скасована частина Постанови КМУ № 365, яка передбачала перевірки місця проживання переселенців для призначення їм соціальної допомоги чи пенсії. Утім, практика таких перевірок ще й досі збереглася. Також проблемою залишається невиконання численних судових рішень, якими були відновлені пенсії переселенцям після припинення на підставі перевірок місця проживання. Наразі борг по таких рішеннях складає не менше 600 млн гривень», – зазначила Анастасія Одінцова.

Інтеграція переселенців у місцеві громади – ще одне важливе питання. Попри прийняття Виборчого кодексу України наприкінці 2019 року, який передбачає можливість брати участь переселенцям у місцевих виборах, ВПО не вважаються членами територіальних громад за місцем свого проживання та не можуть користуватись повністю своїми політичними правами. Але саме політична участь переселенців може стати не тільки аспектом їхньої успішності інтеграції, а й врахування ВПО та їхніх потреб у розробці й реалізації місцевих програм. У цьому переконана  юристка Громадського Холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Марія Красненко.

Окрема увага у звіті приділена також мешканцям тимчасово окупованих територій України.

«Одним із принципів, закладених в Пакті, є прогресивність реалізації соціально-економічних прав. Це означає, що Україна має зобов‘язання здійснити всі необхідні кроки, щоб мешканці окупованих територій могли реалізувати свої права без дискримінації.Це і доступність документів, і пенсій, і працевлаштування, освіти, соціальних послуг та адміністративних послуг», – зауважила Ганна Дудінська, юристка благодійного фонду «Stabilization Support Services».

Актуальними залишаються проблеми, пов’язані із захистом дітей, а саме «декларативність» статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та відсутність в державі документа стратегічного рівня.

Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, зазначила: «Ми окремо звертаємо увагу на наслідки російської мілітаризації дітей у Криму – знищення української ідентичності, неможливість обирати громадянство, масштабна пропаганда служби у збройних силах РФ. Тільки на підконтрольній території діти з Криму можуть отримати українську освіту. Але для таких дітей і досі залишається низка невирішених проблем. Наприклад, отримати свідоцтва про базову середню освіту та повну загальну середню освіту вони можуть лише у тому разі, якщо дитина має намір вступити до університетів України. В інших випадках – ні, а значить, не можуть без цього працевлаштуватися або здобути професійну освіту».

В альтернативній доповіді Коаліція правозахисників звертається до Комітету ООН з проханням включити до його підсумкових зауважень, зокрема, такі рекомендації:

• розпочати розробку нової Стратегії інтеграції ВПО на період 2021-2025 років та Плану заходів на її виконання;
• розробити національну політику щодо реалізації житлових прав ВПО та план заходів з її виконання, яка б стала частиною національної політики інтеграції ВПО;
• відокремити отримання пенсії та соціальних виплат, які не пов’язані з внутрішнім переміщенням, від необхідності отримувати довідку про взяття на облік ВПО;
• запровадити механізм виплат пенсії мешканцям окупованих територій, в тому числі, маломобільним громадянам та людям з інвалідністю;
• розробити концепцію освіти мешканців тимчасово окупованих територій, яка би врахувала особливості здобуття освіти та інше.

Завантажити звіт можна українською і англійською мовами.

Довідково: Авторами альтернативного звіту для ООН «Забезпечення реалізації соціально-економічних прав осіб, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні» є експерти громадських організацій «Донбас СОС», «Крим СОС», Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», Центру прав людини ZMINA, Кримської правозахисної групи та благодійних фондів «Право на Захист», «Восток-СОС» і «Stabilization Support Services».

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за жовтень 2019 року. В основу звіту покладені дані, зібрані  моніторами нашої організації протягом 49 візитів на п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) у жовтні. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

• Роботу КПВВ «Станиця Луганська» було призупинено 11 жовтня близько 12:00 через повідомлення про замінування. Працівники поліції та ДПСУ евакуювали цивільних осіб з КПВВ та сервісних зон. Повідомлення не підтвердилося. Вибухонебезпечних предметів знайдено не було. КПВВ відновив роботу після 15:00.
• 28 жовтня дату набуття чинності Постановою КМУ №815 відклали на 30 днів через занепокоєння, викликане деякими положеннями. Згідно з Постановою, дітям до 14 років необхідно буде мати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, аби перетнути лінію розмежування.
• Особи, які зверталися до представників КГ на КПВВ «Мар’їнка» скаржилися, що оформлювали дозвіл на перетин лінії розмежування на початку літа, втім ці дозволи не можуть знайти в базі даних ДПСУ. Повідомляється, що у базі виникла помилка, що пошкодила дані за червень та липень. В результаті деякі дозволи не відображаються у базі даних ДПСУ. Таким особам доводиться знову звертатися до представників КГ.
• Співвідношення чинників занепокоєності респондентів залишилося незмінним. Втім, частка респондентів, які не відчували занепокоєння щодо перетину лінії розмежування, різко зросла на всіх КПВВ, окрім КПВВ «Новотроїцьке».
• 17 жовтня другий електрокар, наданий УВКБ ООН у партнерстві з ГМ «Проліска», почав безкоштовне перевезення найбільш вразливих категорій населення між «нульовим» блокпостом та КПВВ «Станиця Луганська». Протягом звітного періоду 18214 бенефіціарів отримали допомогу у транспортуванні. З них 94% це особи похилого віку з обмеженою мобільністю або інвалідністю; 3% – особи з дітьми до 3 років; 2% та 1% супроводжували осіб з інвалідністю та вагітних жінок.

Звіт містить інформацію, зібрану БФ «Право на Захист» в межах опитування, що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані в Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться в межах проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR). Таке опитування має на меті з’ясувати причини, умови та ризики, які супроводжують перетин лінії зіткнення через КПВВ. Зібрана під час опитування інформація допоможе визначити потреби, прогалини та тенденції, а також забезпечити доказову базу для діяльності з адвокації.

Документ можна завантажити англійською та українською мовами.

До вашої уваги – піврічний звіт БФ «Право на захист» «Моніторинг КПВВ на сході України»(січень – червень 2019 року) . Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

ГОЛОВНЕ:

• 34 особи померли на КПВВ у першій половині 2019 року, включно з 12 особами, що померли на НКУУТ (за даними з соціальних мереж та звітів ОБСЄ), інформація щодо яких не може бути підтверджена. Попередня причина смерті у більшості випадків, що сталися на КУУТ, була пов’язана з сердечними захворюваннями. Приблизно 20 осіб на день втрачали свідомість на КПВВ «Станиця Луганська» через спеку в червні.
• Станом на кінець червня продовжується реконструкція на КПВВ «Гнутове», «Новотроїцьке» та «Майорське», що розпочалася за ініціативою місцевої влади на КУУТ. Реконструкція мосту на КПВВ «Станиця Луганська», що була запланована Луганською обласною військово-цивільною адміністрацією, не відбулася через відсутність гарантій безпеки з боку представників де-факто влади. 28 червня комісія провела оцінювання стану пошкодженого мосту, аби розглянути можливість його реконструкції. ДСНС розпочала процес демінування території поблизу КПВВ. У квітні монітори повідомили про нестачу питної води на КПВВ «Станиця Луганська» з боку КУУТ. Станом на кінець червня проблема залишалась особливо актуальною, зважаючи на потепління.
• Порівняно з першою половиною 2018 року, частка респондентів, що висловлювали занепокоєння щодо процесу перетину, зросла на КПВВ «Станиця Луганська», «Новотроїцьке» та «Мар’їнка».
• Більшість осіб, що були переміщені, але повернулися до попереднього місця проживання, зазначили стабілізацію ситуації серед причин свого повернення.
• 680 осіб (5% усіх респондентів) пригадали випадки, коли не змогли перетнути лінію зіткнення протягом останніх шести місяців до моменту опитування. Більшість (509) із цих випадків була спричинена відсутністю дозволів у базі даних ДПСУ. 
• З 28 березня уряд України скасував часове обмеження дії перепусток. Водночас, старі перепустки мають бути подані на пролонгацію аби стати безстроковими.

Звіт є частиною проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що реалізується БФ «Право на захист» за фінансової підтримки Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).  Звіт містить результати опитування, що проводилося на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) між контрольованою та неконтрольованою урядом України територіями (КУУТ та НКУУТ) протягом першого півріччя 2019 року. Мета опитування – вивчити причини та проблеми осіб, які подорожують між НКУУТ та КУУТ, а також умови та ризики, пов’язані з перетином лінії зіткнення через КПВВ.

Піврічний звіт «Моніторинг КПВВ на сході України» доступний українською і англійською.