Законопроєкт №3275: протиепідемічні заходи. Аналітика

03.04.20

30 березня Верховна Рада України ухвалила Проєкт Закону #3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (#COVID19)». Аналітики БФ “Право на захист” підготували огляд цього документу.

Сьогодні ми розповімо про протиепідемічні заходи і відповідальність за їхнє недотримання.

Обмежувальні заходи

Зміни до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачають, що в країні можуть бути запроваджені заходи із запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Громадяни, які повертаються до України з країн, де виявлені особливо небезпечні інфекційні хвороби, зобов’язані дотримуватися протиепідемічних заходів, зокрема, перебування в ізоляції. Загальний термін ізоляції – 14 днів, але сімейний лікар після огляду та опитування може змінити (подовжити) цей термін.

За порушення таких заходів фізичні особи несуть відповідальність згідно з законом. Як ми вже вказували у попередніх публікаціях, чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність (ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), а, у разі повторення чи настання більш соціально небезпечних наслідків, – ст. 325 Кримінального кодексу України).

Регулювання цін на протиепідемічні товари

Закон передбачає відповідальність громадян та посадових осіб (ст. 165-2КУпАП) у формі штрафу від 1700 до 5100 грн за перевищення в понад 1,2 рази цін на товари протиепідемічного призначення та/або товари, що мають істотну соціальну значущість.

Формування (поки ще не визначеного) переліку товарів та граничних цін для оптової та роздрібної торгівлі віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Упродовж тижня від 2 квітня (дня набуття чинності закону), КМУ має розробити перелік, визначити граничні ціни та застосувати заходи державного регулювання цін на:

лікарські засоби;
товари медичного та протиепідемічного призначення;
товари, що мають істотну соціальну значущість.

Відповідальність

До суб’єктів господарювання за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін застосовуватимуться адміністративно-господарські санкції:

вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф в обсязі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;
стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, – штраф у розмірі 100% вартості проданих (реалізованих) товарів;
штраф у розмірі 17000 грн за надання уповноваженим органам недостовірних відомостей;
штраф у розмірі 34000 грн за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій.

02.04.20

30 березня Верховна Рада України ухвалила Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID19)» #3275. Наші аналітики підготували огляд цього документу.

Законопроєкт №3275: Питання судочинства та зміни до кодексів

Зміни до Кримінально-процесуального (КПК), Цивільно-процесуального (ЦПК), Господарського процесуального кодексів (ГПК), кодексу адміністративного судочинства (КАС)

Учасники судового процесу можуть брати участь у засіданнях поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. При цьому підтвердження особи учасника справи здійснюється через накладення електронного підпису. Якщо ж особа не має такого підпису, – то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Процесуальні строки, наприклад, щодо звернення до суду, подання та витребування доказів, забезпечення доказів, строків розгляду справ, подання і розгляду апеляційної, касаційної скарги, перегляду справи за нововиявленими або виключними обставинами тощо подовжуються на період дії карантину.
Окремо змінами до ЦПК, ГПК і КПК передбачено, що під час карантину суд може прийняти рішення про обмеження доступу до судового засідання осіб, які не є учасниками судового процесу, якщо участь у засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.
Зміни до КПК передбачають також, що на строк дії карантину розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду), місцевий суд вносить мотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Зміни до Господарського, Цивільного, Сімейного кодексів

На строк дії карантину подовженні строки:

Господарський кодекс України:

нарахування штрафних санкцій, передбачених статтею 232 ГКУ, за прострочення виконання зобов’язання;
встановлення недоліків товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їхньому прийманні та пред’явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості (передбаченні ст. 269 ГКУ);
усунення недоліків за договорами підряду на капітальне будівництво;
позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво/на проведення проектних і досліджувальних робіт.

Сімейний кодекс України:

позовної давності до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя;
позовної давності до вимог про визнання батьківства або материнства.

Цивільний кодекс України:

позовної давностi (загальний та спеціальний), які застосовуються до вимог, пов’язаних із порушенням переважного права придбання частки у праві спільної часткової власності, недоліків проданого товару, розірвання договору дарування, відшкодування збитків за пошкодження речі відповідно до договору найму та оскарження дії виконавця заповіту;
виконання зобов’язання за договором поруки.

Крім того, наймач звільняється від плати за користування майном, яке не міг використовувати. Також забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором. Така ж позиція інкорпорована і у спеціальне законодавство, що регулює банківську діяльність.

01.04.20

Законопроєкт №3275 і трудові відносини

1. У ст. 21 Кодексу законів про працю (КЗпП) із визначення поняття «трудового договору» виключено умову про зобов’язання виконання роботи працівником із підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. Це відбулося у зв’язку зі внесеними змінами до ст. 60 КЗпП, – про можливість встановлення режиму роботи, який є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку.

2. У ст. 24 КЗпП – додано новий пункт 7, яким передбачена необхідність додержання письмової форми при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;

3. Ст. 60 КЗпП доповнена багатьма новими частинами. Насамперед, введено нові поняття, такі як:

▪ дистанційна (надомна робота) – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При такій формі організації роботи працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку (якщо це не передбачено договором) та його трудові права не обмежуються. Тривалість робочого часу не може перевищувати норм встановлених КЗпП (не більше 40 годин на тиждень). Також передбачено, що якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені чинним трудовим договором.

▪ гнучкий режим робочого часу -– це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу. Такий режим робочого часу може встановлюватися на визначений строк або безстроково між працівником та роботодавцем за їхнім погодженням. Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і через певний термін. Також гнучкий режим може передбачати як фіксований час, протягом якого працівник обов’язково має бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки, так і змінний час, упродовж якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу. Крім цього, гнучкий режим роботи може передбачати час перерви для відпочинку та харчування. Облік робочого часу забезпечується роботодавцем.

Гнучкий режим робочого часу в більшості випадків не буде застосовуватися на підприємствах, що діють безперервно та на таких, де є необхідність присутності в чітко визначені години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо) або коли такий режим є несумісним з вимогами до безпечних умов праці. В разі необхідності або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань роботодавець тимчасово може змінити гнучкий режим робочого часу на загальновстановлений.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

Якщо особа працює за гнучким режимом робочого часу, це ніяк не впливає на нормування, оплату праці та обсяг його трудових прав.

До ст. 60 КЗпП додано, що на час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

4. У ст.113 КЗпП додано, що період оголошеного карантину, встановлений Кабінетом Міністрів України (КМУ), вноситься до часу простою не з вини працівника, та оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

5. У Прикінцеві положення КЗпП додано, що під час карантину, встановленого КМУ, строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, визначених ст. 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину.

6. У ст. 47 ЗУ «Зайнятість населення» додано підставу для надання допомоги з часткового безробіття застрахованим особам у разі втрати частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення, передбаченої законодавством тривалості робочого часу, у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин. Йдеться про випадки, коли зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки роботодавець вживає заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації.

До ч.2 ст 47 цього ж Закону додано, що у разі, коли роботодавець вживає заходи із профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу із часткового безробіття мають усі застраховані особи, з якими роботодавець оформив трудові відносини.

7. Додано нову статтю, 47.1, якою передбачили допомогу із часткового безробіття застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва через, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Ч.7 ст. 47.1 ЗУ Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги із часткового безробіття протягом 30 календарних днів із дня зупинення (скорочення) виробництва.

Період виплати допомоги із часткового безробіття у разі, коли роботодавець вживав заходи, передбачені карантином, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги із часткового безробіття з причин виробничого характеру.

8. Прикінцеві положення ЗУ передбачили можливість КМУ вирішувати питання щодо тимчасового призупинення видачі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, в тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності. Крім цього, передбачено, що статус безробітного надається особам з першого дня реєстрації в Центрах зайнятості за особистою заявою. Центрам зайнятості надане право визначати особливості реєстрації, перереєстрації, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги з безробіття, відмінні від встановленого порядку.

9. Встановлені додаткові доплати до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома), в обсязі до 100 % заробітної плати на період карантину.

Збільшений обсяг доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах із ліквідації серед людей захворювання на коронавірусну хворобу, від 200 % до 300 % відсотків заробітної плати на період карантину.

У разі порушення ваших прав звертайтеся за номерами «гарячої лінії» БФ «Право на захист»: на гарячу лінію: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

31.03.20

Наші аналітики підготували огляд цього документу. Ми робитимемо окремі публікації із кожного важливого запитання і ділитимемося з вами. Сьогодні розглянемо аспекти допомоги вразливим групам населення в умовах карантину.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям

Виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям подовжуються на час карантину без подання відповідних документів.
Перерахунок виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів здійснюватиметься після закінчення карантину.

Державна допомога сім’ям із дітьми

Строки звернення щодо призначення державної допомоги сім’ям з дітьми подовжуються на період карантину та один місяць після дати його завершення.

Виплата пенсії із інвалідності

У разі закінчення дії довідки про проходження медико-соціальної експертизи виплата пенсії із інвалідності буде подовжуватися на весь час карантину.

Пенсії, передбачені ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

Зменшення обсягу пенсійних виплат забороняється. Після карантину має бути проведена індексація пенсій.

Державна соціальна допомога особам із інвалідністю з дитинства та дітям із інвалідністю.

У разі, якщо особа з інвалідністю з дитинства або дитина з інвалідністю в період карантину пропустила строк переогляду, виплата державної соцдопомоги не зупиняється до закінчення карантину.
Зменшення обсягу виплат державної соціальної допомоги забороняється. Після карантину має бути проведена індексація виплат.

Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам із інвалідністю

Строки звернення по допомогу подовжуються на період карантину та на один місяць після дати його завершення.
У разі, якщо особа з інвалідністю пропустила строк переогляду в період карантину, виплата державної соцдопомоги не зупиняється до закінчення карантину.

Допомога із безробіття

Допомога із безробіття призначається з першого дня надання статусу безробітного.
Виплата допомоги може здійснюватися без особистого відвідування територіальних органів центрів зайнятості за умови підтвердження наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо).

Соціальні і пенсійні виплати внутрішньо переміщеним особам (ВПО)
На період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його скасування:

Заборонені перевірки фактичного місця проживання/перебування ВПО при призначенні або відновлені соціальних виплат.

Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО приймають рішення про призначення (відновлення) або відмову в призначенні (відновленні) соціальних виплат без акту обстеження матеріально-побутових умов сім’ї.

Всі соціальні виплати та пенсії, призначені до карантину, мають продовжувати виплачуватись на весь період карантину, та протягом 30 днів з дня його відміни (йдеться про пенсії, щомісячне довічне грошове утримання, довічні державні стипендії, усі види соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування).

Як це працюватиме насправді, побачимо після набуття законом чинності.

У разі порушень ваших прав звертайтеся за номерами «гарячої лінії» БФ «Право на захист»: на гарячу лінію: (099) 507-50-90; (068) 507-50-90; (093) 507-50-90

20.03.20

16 березня введені додаткові тимчасові обмеження на перетин лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями (ТОТ) у Донецькій та Луганській областях. Зроблено це з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу. Тож з понеділка ДПСУ припинила пропуск з ТОТ осіб без постійної реєстрації місця проживання на підконтрольних територіях, а також іноземців та осіб без громадянства без постійної реєстрації місця проживання на підконтрольній Уряду України території. Проте ці обмеження призвели до низки проблем на місцях. Їх відслідковували та фіксували монітори БФ «Право на захист», які працювали протягом цих днів безпосередньо на КПВВ.

Про все, що їм вдалося зібрати, читайте в нашому дайджесті за посиланням.

19.03.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ». В основу звіту покладені дані, зібрані протягом 38 візитів на п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) в лютому 2020 року. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

Головне:

Респонденти почали частіше скаржилися на довгі черги на НКУУТ: частка зросла з 20% (дані за січень) до 46% у лютому. Це може бути пов’язано з меншою пропускною здатністю контрольно-пропускних пунктів на НКУУТ.
Погодні умови суттєво вплинули на стан дорожнього покриття на КПВВ «Гнутове», «Мар’їнка» та «Новотроїцьке», як на КУУТ, так і на НКУУТ. Частина респондентів, які зазначили це серед своїх побоювань, збільшилася з 3% в січні до 22% у лютому.
Умови в новозбудованому бомбосховищі на КПВВ «Мар’їнка» незадовільні: стеля протікає, немає дверей та місць для сидіння. Працівники «Право на захист» повідомили про це керівнику КП «АТП».
Згідно з поправками до Постанови КМУ №815, діти віком від 14 до 16 років, які не мають паспорта громадянина України, можуть перетнути лінію розмежування з НКУУТ за наявності свідоцтва про народження. До цього вони повинні були пройти процедуру встановлення особи в поліції і надати акт прийому-передачі. Незважаючи на те, що перетин кордону в протилежному напрямку не регулюється Постановою, таким дітям також дозволяється перетинати лінію розмежування зі свідоцтвом про народження.
Протягом лютого 23 507 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска». За даними моніторингу, приблизна кількість осіб, перевезених автобусом, що був наданий Луганською обласною адміністрацією, становила 125 000.

Документ доступний англійською та українською мовами.

19.03.20

На засіданні Верховної Ради України 17 березня 2020 року проголосували за основу й у цілому за законопроєкти №3219 і №3220 щодо заходів із запобігання виникненню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Прийняті законодавчі зміни передбачають посилення відповідальності за порушення санітарно-протиепідемічних правил і норм, а також посилюють захист соціальних, трудових та економічних прав у зв’язку із запровадженням карантину. Команда правових аналітиків відділу адвокації БФ «Право на захист» підготувала аналіз положень цих законів та їхнього впливу на реалізацію прав, гарантованих Конституцією й законами України.

Переглянути його можна за посиланням.

26.02.20

12 лютого 2020 року Верховний Суд підтвердив право на спадкування страхових виплат, які мешканець тимчасово окупованої території не отримав за життя (справа №642/6946/18).

КОНТЕКСТ ПРОБЛЕМИ

Влітку 2014 року уряд припинив всі бюджетні виплати на територіях, які перебували під контролем незаконних збройних формувань в окремих районах Донецької та Луганської області. 07.11.2014 р. була прийнята відповідна Постанова КМУ №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», яка постфактум надала такому припиненню нормативне обґрунтування. Водночас мешканцям непідконтрольної території запропонували отримувати соціальні виплати й пенсії на підконтрольних уряду України територіях. У 2016 році Кабінет Міністрів України запровадив низку жорстких обмежень: постійне проживання отримувачів коштів на контрольованих територіях (з відповідними перевірками органами соцзахисту), можливість отримання їх виключно на рахунок в «Ощадбанку», фізична ідентифікація у відділеннях «Ощадбанку» тощо. Ці обмеження були запроваджені постановами №365 від 08.06.2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», №637 від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесеними постановами №167 від 14.03.2016 р., №365 від 08.06.2016 р. тощо). Національні і міжнародні правозахисні організації, ООН, Рада Європи засудили ці обмеження, згодом частина їх була скасована в судах (зокрема, щодо необхідності проходити регулярні перевірки для отримання пенсії).
Однак і через майже 6 років з втрати Україною контролю над частиною території, влада не запропонувала механізмів отримання соціальних виплат і пенсій без здійснення внутрішнього переміщення. У владі не почули відповідних закликів представників громадянського суспільства, а парламент відхилив розроблені законопроєкти.
За підсумками 2016 року Пенсійний Фонд України (ПФУ) відзвітував про «економію коштів Пенсійного фонду на суму 13,5 млрд грн. Ця економія – кошти, які внаслідок спільних дій органів Фонду та правоохоронців не потрапили у вигляді безпідставних пенсійних виплат до терористів з так званих «ДНР/ЛНР». Водночас Управління ООН з захисту прав людини повідомило, що станом на початок 2017 року на неконтрольованих територіях без пенсійних виплат залишились близько 160 тисяч осіб, які не змогли жодного разу виїхати на контрольовані території для отримання належних їм пенсійних виплат. Очевидно, що так звана «економія», яку забезпечив ПФУ – це невиплачені кошти, які рано чи пізно треба буде виплатити згаданим мешканцям тимчасово окупованих територій.
Станом на початок 2020 року заборгованість держави перед пенсіонерами, які фізично не можуть переміститися на контрольовані території, а також внутрішньо переміщеними особами, становила майже 115,4 млрд грн.
Статистика щодо стану заборгованості зі страхових виплат взагалі відсутня у відкритих джерелах.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Спадкодавець (померла особа) перебувала на обліку та отримувала щомісячні страхові виплати у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області (надалі – відділення ФСС), розташованому на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Із 1 липня 2014 року спадкодавцю було припинено нарахування та відповідні виплати. На момент смерті у вересні 2016 року заборгованість ФСС перед спадкодавцем становила 58 249,12 грн (за текстом судового рішення сума дещо різниться, можливо, через технічні помилки).
19 вересня 2018 року спадкоємець отримала свідоцтво про право на спадщину, у тому числі на зазначені страхові виплати, після чого звернулася до УВДФСС України у Луганській області із заявою про перерахування на її рахунок недоотриманої страхової виплати на загальну суму 58 249,42 грн.
Відділення ФСС подало позов до суду з вимогою визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину в частині включення до нього зазначеної суми страхової виплати. Позиція відділення ФСС полягала в тому, що спадкодавець за життя із заявою за новим місцем знаходження відділення Фонду не зверталася, не скористалися своїм правом на отримання призначених страхових виплат, відтак страхові виплати на загальну суму 56 285 грн не можуть входити до складу спадщини, оскільки за життя у спадкодавця не виникло права на ці виплати. Законодавством не передбачено здійснення страхових виплат потерпілим, які не перемістилися з тимчасово окупованої території.

ПОЗИЦІЯ СУДІВ

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов з підстав, на які посилався позивач (відділення ФСС). Представник відповідача (спадкоємця) звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, який скасував попередні рішення судів і відмовив у задоволенні позову, ставши на бік спадоємця.

З-поміж підстав такого рішення Верховного Суду особливої уваги заслуговують такі аргументи:

1. До жодного із законів, що регулюють спірні правовідносини, не внесено такої підстави для припинення соціальних виплат, як відсутність в особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.

2. Постановами Кабінету Міністрів України № 531, 637 та 595 встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат для осіб, які тимчасово переселилися з району проведення АТО, тобто особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам. Зазначені підзаконні нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади. Вказані підзаконні акти не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили. Вони не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади.

3. Ненадання особі, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та не звернення цієї особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території з заявою про нарахування виплат, не є підставою для невиплати страхових платежів, оскільки таке право закріплене за особою положеннями відповідного закону, і може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України.

4. Проаналізовані судом положення законодавства свідчать про те, що спадкодавець мала право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території, а тому спадкоємець, відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом.

Крім того, Верховний Суд послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у схожій справі №243/3505/16-ц, яку ми аналізували раніше.

НАСЛІДКИ

Верховний Суд укотре став на захист незахищених мешканців тимчасово окупованих територій, які мають законне право на отримання страхових виплат. Хочеться сподіватися на те, що подібна судова практика призведе до відсутності спорів між отримувачами страхових виплат або їхніми спадкоємцями та фондом соціального страхування у майбутньому.
БФ «Право на захист» і десятки тисяч пенсіонерів, які не мають можливості переселитися на підконтрольну уряду України територію, очікують на аналогічну правову позицію у справах щодо отримання пенсій мешканцями тимчасово окупованих територій незалежно від того, чи реєструвалися вони у якості внутрішньо переміщених осіб.
Варто пам’ятати, що правова держава, якою себе декларує Україна, має запровадити дієвий законодавчий механізм відновлення прав своїх громадян на отримання належних їм виплат (як соціальних, так і пенсійних), як того вимагають Конституція і закони України, а не направляти кожного постраждалого до суду заради миттєвої «економії».

Олег Тарасенко,
Адвокат, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»

18.02.20

Пропонуємо до вашої уваги моніторинговий звіт «Перетин лінії розмежування через КПВВ». В основу звіту покладені дані, зібрані протягом 35 візитів на п’ять контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ) в січні 2020 року. Більше статистичних даних можна знайти за посиланням.

Основні факти:

84-річний чоловік помер на КПВВ «Станиця Луганська» вранці 21 січня. Попередня причина смерті невідома. За даними з відкритих джерел, 75-річна жінка померла на блокпосту «Горлівка» на НКУУТ 4 січня.
Проблема із забороною на виїзд на НКУУТ людям, яких включили у єдиний реєстр боржників стає дедалі більш поширеною. В деяких випадках люди залишаються в реєстрі навіть після сплати заборгованостей через бюрократичні затримки та неузгодженості. Це змушує людей залишатися на КУУТ, що спричиняє додаткові витрати, проблеми з працевлаштуванням (людей звільняють через тривалу відсутність), тимчасове роз’єднання сімей та інші труднощі. Працівники БФ «Право на захист» повідомляли, що середня кількість осіб, яким відмовляють у перетині лінії розмежування через наявну заборгованість, становила від 1 на тиждень до 5 на день на різних КПВВ.
У січні діти, старші за 14 років, які ще не отримали паспорт громадянина України мали труднощі з перетином лінії розмежування через постанову КМУ №815. Таких дітей разом із батьками або опікунами направляли до представників Національної поліції на КПВВ аби скласти заяву про зобов’язання подати документи для отримання паспорта із роз’ясненням причин, з яких дитина не отримала паспорт вчасно. Для повернення на НКУУТ таким дітям необхідно мати довідку про подання документів у ДМС.
Частка скарг на тривале очікування в чергах різко зменшилася (з 53% до 21%). Це, найімовірніше, було спричинено значним зниженням кількості перетинів у січні.
Протягом січня 25,550 вразливих осіб похилого віку отримали підтримку в транспортуванні на КПВВ «Станиця Луганська» електромобілем від НУО «Проліска». За даними моніторингу, приблизна кількість осіб, перевезених автобусом, що був наданий Луганською обласною адміністрацією, становила 125,000.

Документ доступний англійською та українською мовами.