Зробити пожертву
Укр / Eng
10.10.17

Почти половина из опрошенных людей, которые утвердительно ответили, что перемещались с начала конфликта, вернулись в ОРДЛО. Об этом говорится в отчете благотворительного фонда «Право на защиту», по результатам масштабного опроса на всех КПВВ на линии разграничения. Кто эти люди? Почему они возвращаются, как себя чувствуют по возвращению домой? И как на рост населения ОРДЛО должна реагировать Украина? Об этом в эфире Радио Донбасс. Реалии правовой аналитик БФ «Право на защиту» Элина Шишкина и глава Всеукраинской организации по делам вынужденных переселенцев Оксана Ермишина.

– Элина, очень многие люди, которые пересекают линию разграничения, винят украинскую власть во всех неудобствах, с которыми они там сталкиваются. Вы исследовали этот вопрос?

Элина Шишкина: Давайте сначала поговорим о причинах, почему люди возвращаются на территории неподконтрольные Украине. Например, 42,1% опрошенных, из 4000 людей на всех пяти контрольных пунктах, сказали, что причиной возвращения является высокая арендная плата на контролируемой территории.

Например, в Северодонецке аренда выросла в три раза. Люди вынуждены были вернуться. Также среди других причин – не смогли найти работу на контролируемой территории.

Что касается очередей и вообще условий прохождения, в нашем отчете не отображено, почему так происходит. Скорее всего, причина в очень медленной работе.

– Кто именно медленно работает?

Элина Шишкина: Международные, гуманитарные, правозащитные организации постоянно дают свои рекомендации власти об улучшении прохождения, уменьшении количества очередей, улучшении инфраструктуры. Но медленно идет процесс имплементации этих рекомендаций или не всегда им соответствуют. Я не думаю, что это может быть сделано специально, просто на четвертом году войны присутствует некая безалаберность.

– Оксана, как вы прокомментируете ситуацию, что уже почти половина переселенцев вернулась в ОРДЛО с начала конфликта, среди которых большая часть молодых экономически активных людей? Почему они не могут найти работу на подконтрольной территории? Неужели для них лучше жить под контролем боевиков по бытовым условиям, чем жить на подконтрольной территории Украине?

Оксана Ермишина: Причина очень простая. С 2014 года, когда стало понятно, что в отношении переселенцев государственной стратегии нет. Я лично знаю многих людей, которые не разделяют взгляды приверженцев так называемой «ДНР». Они выбрали Украину, пытались зацепиться настолько, насколько было возможно. Но не смогли вытянуть материально, поэтому им пришлось вернуться. Они до сих пор там живут, им тяжело, при этом нет угрозы постоянных переездов в поиске жилья – для многих людей это колоссальный стресс.

Украинцам сейчас в принципе сложно найти работу, которая бы соответствовала прежнему уровню жизни. Для переселенцев это все в разы сложнее, арендная плата отнимает львиную долю заработка внутри семьи.

Если еще в течении первого года можно было оправдать чиновников, нужно было время для разработки стратегии, то спустя три с половиной года это уже системное безответственное отношение к каждому украинцу, просто переселенцы острее это чувствуют.

– Оксана, а если посмотреть с более оптимистической точки зрения. Может быть хорошо, что люди, жившие в украинском информационном, правовом поле, видели, что происходит в Украине, видели, как меняется Украина, переезжают? Сейчас они общаются со своими родственниками, друзьями. Многие аналитики говорят, что это один из путей решения конфликта – на горизонтальных связях.

Оксана Ермишина: Горизонтальные связи должны сохраняться. Но если мы хотим нести украинскую идею на ту территорию, эти связи должны быть положительными. Когда люди возвращаются из-за финансовых трудностей, когда они чувствуют, что государство им не помогает – это уже отрицательная горизонтальная связь, которая только будет укреплять жителей ОРДЛО в своем представлении о том, что они живут там, где нужно.

– Оксана, 27% респондентов в вашем опросе сказали, что они остались жить на подконтрольной Украине территории. Можно ли сказать, что большинство проживающих сейчас в ОРДЛО, не поддерживают Украину политически? Можно вообще сравнивать тех, кто вернулся и остался, опуская материальные стороны?

Оксана Ермишина: Тут сложно сравнивать, и статистика не придет нам на помощь. На самом деле, если мы посмотрим по сторонам, то вокруг достаточное количество латентных «сепаратистов», проживающих на всей территории Украины. В Западной Украине таких тоже много, только не российских. Половина Закарпатья, например, с венгерскими паспортами. Так что сепаратистских настроений хватает везде, и не только в Украине.

– Оксана, половина переселенцев вернулись на неподконтрольные территории Донбасса. Можно ли сказать, что это уже окончательный статус-кво: люди обустраиваются и планируют свою дальнейшую жизнь в ОРДЛО?

Оксана Ермишина: Ни в коем случае. Эта обратная миграция очень зависит от наших действий в самой Украине: создаются ли рабочие места, насколько улучшается качество жизни. Когда, например, заработает программа относительно жилья или начнут внедрять похожую программу, которую разработала Грузия при таких же обстоятельствах, тогда поток работоспособного населения из ОРДЛО многократно увеличится.

– А как вы относитесь к принятому закону о реинтеграции Донбасса? Он регулирует порядок пересечения линии разграничения?

Элина Шишкина: Он пока принят только в первом чтении, могут быть поправки. На самом деле, он не регулирует порядок пересечения контрольных пунктов въезда-выезда.

Если это положение не будет урегулировано какими-то правками или дополнениями во втором чтении, то мы вернемся к той ситуации, которая есть на сегодня – регуляция подзаконными актами Кабинета министров Украины или СБУ.

– Элина, в вашем отчете отмечено, что «нулевой километр» и посты так называемой «ДНР» вам неподконтрольны. Вы не смогли там провести никаких опросов. Почему? И есть ли какая-то информация, что там сейчас происходит?

Элина Шишкина: Они неподконтрольны, поэтому не смогли провести. Скорее всего, не получили разрешение от Украины за пределы поста. Может быть отказано в разрешении пересекать пункт. Я точно не знаю. У нас хоть и репрезентативные результаты, но только по эту сторону лини разграничения.

– Оксана, если те люди, которые сейчас вернулись в ОРДЛО, а это большое количество молодого работоспособного населения, останутся там жить, то что будет в ближайшие три-пять лет? Как это повлияет на Украину?

Оксана Ермишина: Для нас самое печальное – это подрастающее поколение, которое растет в пропаганде. Если конфликт затягивается, а он продлится еще несколько лет как минимум, то будет тяжело вернуть большую часть детей в нашу плоскость в ближайшей перспективе. Естественно, они будут пытаться там работать или уедут в Россию, хотя многие и оттуда возвращались.

Мне кажется, нам не нужно заглядывать и думать, что будет там, что будет здесь. Нам нужно начать строить европейское государство, повышать уровень жизни. Тогда оттуда люди будут ехать сюда, к нам.

Элина Шишкина: Нам нужно разработать государственную стратегию по работе с внутренне перемещенными лицами и по реинтеграции временно оккупированных территорий, не только Донбасса, но и Крыма.

Радіо Свобода

11.09.17

https://youtu.be/C8KXEMiTa-0Чи забезпечує Україна право власності громадян і громадянок компенсуванням втраченого внаслідок збройного конфлікту житла і що робити громадянам, житло яких пошкоджене внаслідок конфлікту

Україна не розробила спеціальних механізмів щодо порядку компенсації за зруйноване внаслідок збройного конфлікту житло, говорить правова аналітикиня БФ «Право на захист» Еліна Шишкіна. З’ясовуємо, як громадяни та громадянки, житло яких було пошкоджене внаслідок обстрілів, можуть користуватися загальними підходами, передбаченими в існуючому законодавстві, щоб вирішувати свою проблему.

Лариса Денисенко: Якщо аналізувати законодавство, як можна діяти і які переваги, можливості, алгоритми надає українське право, закон і будь-які норми стосовно того, щоб отримати компенсацію за житло?

Еліна Шишкіна: Це питання надзвичайно актуальне. Скажу відверто, що, на жаль, на сьогодні українське законодавство не забезпечує громадян України спеціальними механізмами для отримання компенсації за зруйноване житло. Це означає, що на сьогодні нема якихось спеціальних актів законодавства, тобто законів чи підзаконних нормативно-правових актів, які би давали людям можливість звертатися до держави Україна за захистом порушеного права власності.

Діють лише загальні підходи. Різниця між загальними і спеціальними підходами в тому, що загальні стосуються будь-якого часу. Наприклад, у нас би не було війни, стався вибух у будинку, людина знайшла винну особу і як постраждала могла би звернутися до суду та стягнути з винного компенсацію. Це загальна процедура, виписана в законі. Ми маємо спеціальну ситуацію: збройний конфлікт на сході. Ця ситуація потребує спеціального регулювання.

На сьогоднішній день українське законодавство його не забезпечує. Тому в спеціальній ситуації, в конкретних випадках, на жаль, люди змушені проходити загальну процедуру і використовувати принаймні такі засоби, які їм надає український закон.

Що це за механізми?

Перш за все, звернення з позовом до суду для відшкодування шкоди за зруйноване або пошкоджене внаслідок терористичного акту чи проведення АТО житло. На сьогодні існує норма закону (стаття 19 закону «Про боротьбу з тероризмом»), яка прямо говорить, що у випадку терористичного акту, пошкодження майна чи зруйнування житла внаслідок тероризму, держава виплачує компенсацію постраждалій людині з державного бюджету України. Це поки єдина на сьогодні норма в законодавстві, яка прямо говорить про це.

Але проблема з тим, що нема жодного механізму, як цю норму виконувати. Не розроблені підзаконні акти, не визначено, як оцінювати пошкодження, визначати розмір компенсації.

Лариса Денисенко: Коли виписано, що однією з умов отримання компенсації є спричинення шкоди внаслідок тероризму, як це доводити? Чи достатньо, щоб ваш населений пункт був зазначений у зоні проведення АТО?

Еліна Шишкіна: У БФ «Право на захист» вже є успішні рішення, їх поки два (одне скасоване в апеляційному порядку і ми подаємо касацію). Друге 10 липня вступило в законну силу. Ми починаємо формувати судову практику і суди стають на захист права власності людини.

Як діяти людям, якщо будинок зруйновано внаслідок потрапляння артилерійського снаряду?

Офіційно у нас АТО, а не війна, тому ми користуємося законом «Про боротьбу з тероризмом» і ст. 258 Кримінального кодексу (частина 1: «Терористичний акт»). Як довести? Є щоденні зведення Міноборони, в яких вони визначають, де і коли відбулися артобстріли. Всі ці обставини згідно до законодавства є загальновизнаними і не потребують доведення. Якщо людина знає, в який день було зруйновано її будинок, вона може зайти і перевірити, що був артобстріл і про це повідомило Міноборони, вона не повинна нічого доводити.

Далі їй потрібно звернутися із заявою про злочин за статтею 258 до правоохоронних органів. Якщо людина проживає на лінії зіткнення, тоді це місцеві правоохоронні органи, якщо вона є внутрішнім переселенцем, то за місцем, де вона зареєстрована як внутрішній переселенець. Її заяву буде внесено в єдиний реєстр досудових розслідувань. Для суду це також є вагомим аргументом, бо він вже перевіряє ці обставини.

Постраждалій особі ми рекомендуємо звертатися до органів місцевої влади. Це можуть бути органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські, районні ради. Якщо в цих населених пунктах створені військово-цивільні адміністрації, потрібно звертатися до них. Звертатися до цих органів потрібно із заявою про обстеження будинку, виявлення пошкоджень та встановлення причин. Орган, до якого ви звернулися, створює комісію, до якої повинні входити інженери, технічні працівники, ЖЕК, представники місцевого органу влади.

Вони приходять на місце, здійснюють обстеження будинку і складають акт, який є дуже важливим. У ньому повинно вказуватися, що це за будинок і хто його власник, де він знаходиться і які пошкодження виявлені. Обов’язково повинні вказуватися можливі причини пошкодження, придатне це житло для проживання чи ні.

У двох рішеннях, про які я згадувала, було встановлено, що житло зруйноване внаслідок проведення АТО, потрапляння снаряду в будинки. Це було досить вагомим аргументом для суду.

Окрім того, людям, які постраждали, ми рекомендуємо звертатися до органів місцевої влади і для того, щоб вони отримали довідку, що їм взамін не надалося інше житло. Це також важливо, бо якщо людині надане інше житло, суд може сприйняти це як певну компенсацію і відхилити позов.

Коли ви звернулися до правоохоронних органів із заявою про злочин, було проведено обстеження вашого будинку і складено акт, ви отримали довідку про те, що вам не надалося взамін житло, звертайтеся до офісів «Право на захист». Ми завжди надаємо юридичні консультації, допоможемо скласти судовий позов та представляти інтереси громадян в суді.

Лариса Денисенко: Існують запобіжники, котрі часто позбавляють пільг або інших компенсацій ВПО. Наприклад, наявність депозиту. Це стосується компенсацій за втрачене внаслідок руйнації житло?

Еліна Шишкіна: Компенсація за зруйноване житло — це обов’язок держави відшкодування людині, незалежно від того, винна держава чи ні. Закон, міжнародна практика, зокрема і ЄСПЛ, говорять про це. Потім держава може подати регресний позов, але первинно вона повинна відшкодувати людині зруйноване житло.

Що стосується депозитів, мені важко судити. В принципі, в кодексі цивільного захисту населення є стаття про те, що компенсація надається людині, якщо вона добровільно відмовилася від, наприклад, свого житла і передала його державі. Але зараз в позитивних рішеннях суди зазначали, що не позивач повинен доводити, що він відмовився, а відповідач, тобто держава в особі своїх органів повинна доводити, що позивач не відмовлявся передати житло державі.

Лариса Денисенко: Якщо говорити про людей, які проживають на території, непідконтрольній Україні, але мають аналогічні проблеми, чи існує алгоритм дій для них у ситуаціях щодо зруйнованого житла?

Еліна Шишкіна: Це значно важче. На сьогодні, на жаль, таких спеціальних механізмів теж не існує. Проте я читала інтерв’ю радниці міністра Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО, що такий законопроект розробляється, можливо, до кінця року буде внесений в парламент.

Лариса Денисенко: У багатьох будинках та багатоквартирниках вилетіли шибки та вікна, зруйновані квартири, що тут можна порадити? Відеофіксація, зведення Міноборони?

Еліна Шишкіна: Обов’язково. У першу чергу, збирати всі документи, які підтверджують приватне право власності на житло. Це договір купівлі-продажу, документи про приватизацію, про спадок. Якщо ці документи зникли, знищені чи до них нема доступу, технічні документи на квартиру або будинок, в яких вказана площа, проект. Свідчення свідків, фото та відеофіксація теж мають бути.

Лариса Денисенко: Яким би мав бути спеціальний закон і що там мало би бути зафіксовано для спрощення всієї цієї існуючої процедури?

Еліна Шишкіна: Я б говорила навіть не про спеціальний закон, а про спеціальну державну політику в цьому плані і, можливо, розробку державної програми чи концепції, щоб охопити ці питання. Ми говоримо тільки про зруйнування житла, а це лише маленький сегмент цієї проблеми. З-поза правого регулювання випадають зруйновані нежитлові об’єкти. Це господарські споруди при будинках, присадибні споруди, сараї і так далі.  Також це і меблі, техніка, одяг, машини та інші речі, зруйновані внаслідок потрапляння снаряду. Також є земля і неможливість нею користуватися.

Тому державна програма або концепція повинна складатися з багатьох елементів. По-друге, ми говоримо лише про компенсацію, але ще є реституція та сатисфакція. Відповідно до принципів, затверджених Генасамблеєю ООН, встановлюється зобов’язання держав обрати ефективний механізм, який би дозволяв людям повернути їхнє житло в попередній стан або повернути житло, яке знаходиться на окупованих чи непідконтрольних територіях (реституція). Або ж це компенсація за зруйноване, пошкоджене житло чи за житло, яке неможливо повернути. Або ж сатисфакція — надання рівнозначного житла взамін втраченого чи пошкодженого.

У ВРУ вже зареєстровані кілька законопроектів, які стосуються відшкодування житла, №6472 кращий з них. На сьогоднішній день він пропонує певний вихід із ситуації. Наскільки він буде ефективний, судити важко, бо я знаю, як виконуються наші закони. Цей законопроект має плюси і мінуси, але моє ставлення більше позитивне. Плюсом є те, що в ньому фактично визнається факт збройної агресії РФ. І є визначення, хто така держава-агресор. Цим законопроектом вводиться єдиний реєстр пошкоджених об’єктів, що теж дуже важливо, оскільки обліку майна на сьогодні нема. Всі механізми обстеження також у ньому передбачені. Як на мене, ризиком є те, що ним вводиться житлова допомога. На сьогодні у підзаконних актах держава може прописати такі умови надання житлової допомоги або такі критерії відмови, що отримає допомогу значно менше людей, ніж заслуговує на неї.

Лариса Денисенко: Є підхід добровільного внеску держави і допомоги громадянам, а є судовий підхід, коли людина звертається із заявою, потім вирішує це питання в судовому порядку. Ці підходи можуть застосовуватися паралельно?

Еліна Шишкіна: Є певний ризик застосовувати ці підходи паралельно. Для людей, яким у перший спосіб було компенсовано житло, у випадку, якщо вони звернуться до суду, є ризик, що суд відмовить у позові, сказавши, що вони отримали певну компенсацію від держави. Але якщо ви вважаєте, що краще не судитися, що компенсація від держави або надане взамін житло — вже хоч якесь, а потім ви матимете право отримати його у власність, можете вчиняти і так. Або ж можете звертатися до суду, використовуючи існуючу на сьогодні процедуру.

Громадське радіо

17.02.17

В городе Павлополь Днепропетровской области суд удовлетворил два иска переселенок, которым в ноябре Пенсионный фонд Украины прекратил выплачивать пенсию, ссылаясь на постановление Кабмина №365

Женщины обратились в БФ «Прово на защиту», где им помогли собрать необходимые документы. Старший юрист стратегических судебных дел организации Ирина Алексеева рассказывает о проблеме.

Ирина Алексеева: Есть решение суда по такому факту. Говорить о том, что пенсии восстановлены, пока не приходится. Я расскажу об этом подробнее.

Решение суда является таким, которое еще не вступило в силу. Обстоятельства дела были следующими: граждане Украины пенсионного возраста, которые являются внутренне перемещенными лицами, обратились в нашу благотворительную организацию за правовой помощью в связи с тем, что им прекратили выплачивать пенсию в ноябре 2016 года. Основания такого прекращения были неизвестны. Членами нашей команды были подготовлены обращения в соответствующие территориальные органы пенсионного фонда.

Нам удалось получить сведения о том, что пенсии действительно были прекращены именно со ссылкой на нормы постановления 365-го. По итогам этого обращения было составлено исковое заявление. В феврале 2017 года мы уже засвидетельствовали два положительных решения, которыми установлено, что действия пенсионного фонда были противоправными, а именно — бездействие. Также суд обязал пенсионный фонд возобновить выплату пенсий.

По одному из двух дел апелляция уже зарегистрирована судом. Мы ожидаем поступление апелляции по второму делу. Говорить о том, что решение суда первой инстанции является вступившим в силу и обязательным к исполнению можно только после того, как апелляционный суд примет свое решение, которое будет считаться таким, которое вступает в силу.

Виктория Ермолаева: Есть ли шанс выиграть апелляцию по этим делам?

Ирина Алексеева: Да, мы убеждены в том, что и в суде первой инстанции, и в суде апелляционной инстанции у нас есть хорошие шансы на победу. Объясняется это нашей твердой позицией, которая основывается на положениях Конституции и положениях Закона Украины «Об общеобязательном пенсионном страховании». Речь идет о нормах наивысшей юридической силы. Право на социальное обеспечение гарантировано Конституцией. Лицо в результате своей трудовой деятельности и достижения определенного возраста имеет право на помощь со стороны государства.

В связи с военным конфликтом мы имеем ряд других подзаконных нормативно-правовых актов, которые ограничивают и вмешиваются в порядок назначения и выплаты пенсий.

Виктория Ермолаева: Постановление Кабмина № 365 противоречит Конституции?

Ирина Алексеева: Мы считает его таким, которое противоречит Конституции Украины. Оно нарушает право на социальную защиту, которую включает право на пенсионное обеспечение. В Конституции также закреплен принцип равенства. Его нарушение заключается в том, что пенсионеры, которые являются внутренне перемещенными лицами, могут быть лишены пенсии по дополнительным основаниям, которых нет в Законе Украины «Об общеобязательном пенсионном страховании». Это еще одно нарушение Конституции. 365-е постановление ограничивает ряд других свобод. Это свобода перемещения, неприкосновенность личной и семейной жизни. 365-е постановление предусматривает, что органы, которые осуществляют контроль за проведением социальных выплат, могут проверять фактическое местонахождение внутренне перемещенного лица. Право на проведение такой проверки предусмотрено каждые 6 месяцев. Это ограничение права на свободу перемещения, потому что пенсионер должен находиться в ожидании возможного визита.

Кроме того, это является вмешательством в личную и семейную жизнь, потому что обследуются материально-технические условия жизни. В зависимости от этого принимаются решения о наличии оснований продолжать либо возобновлять выплату пенсий.

Также следует говорить о дискриминации, потому что выплата пенсий для внутренне перемещенных лиц привязана к месту жительства. Таково правило для всех граждан. Для внутренне перемещенных лиц смена места жительства ограничивает их право на пенсию. Если лицо переехало, по адресу в момент проверки не присутствует, выплаты прекращаются.

Виктория Ермолаева: Речь также может идти о выплатах, которые получаю на детей?

Ирина Алексеева: Речь идет о всех видах социальных выплат. Одним из них является пенсия. Предметом рассмотрения в наших двух делах было прекращение выплаты пенсий.

Виктория Ермолаева: Это первый случай, когда переселенцы выигрывают подобный суд?

Ирина Алексеева: В нашей практике по обращениям в нашу организацию это первые положительные результаты. Кроме двух судебных дел, я бы хотела еще обозначить ситуацию в Запорожье, где представители нашей юридической команды подготовили исковое заявление. Это было продиктовано аналогичными обстоятельствами. Внутренне перемещенному лицу пенсионеру прекратили выплачивать пенсию. На момент рассмотрения дела в суде выяснилось, что пенсионный фонд добровольно восстановил выплаты и всю сумму задолженности погасил. Производство по делу было закрыто. Такой случай является свидетельством того, что государственные органы осознают противозаконность и безосновательность своих действий.

Виктория Ермолаева: Были ли случаи, когда внутренне перемещенные лица проигрывали подобные судебные дела?

Ирина Алексеева: Такая практика, к сожалению, есть. Она есть и в наших рядах. Есть ряд обращений в суд, по которым еще судом вопрос окончательно не рассмотрен, но есть и ситуации, когда действия пенсионного фонда и социальной защиты признаны судом такими, которые соответствуют 365-му постановлению.

Сейчас есть дела в стадии апелляционного рассмотрения.

Виктория Ермолаева: Как много переселенцев обращались к вам за подобной поддержкой?

Ирина Алексеева: Я могу сказать, что за последние месяцы 2016 года и несколько месяцев этого года у нас было порядка 20 обращений, три из них закончились успешно. Остальные дела находятся на стадии рассмотрения.

В Харькове у нас было пять ситуаций, когда было принято решение органами по вопросам социальной защиты о том, что будет приостановлена выплата пенсий, но представители нашего благотворительного фонда сопровождали пенсионеров, разъясняли позицию, обосновывали право на получение пенсии. Было принято решение возобновить выплату пенсий. Обращения в суд не последовало.

Виктория Ермолаева: Если вы стали жертвой дискриминационного постановления, что нужно делать?

Ирина Алексеева: Не нужно боятся защищать свое право, оно гарантировано на уровне Конституции и закона.

Право на обжалование действий органов публичной власти гарантировано Конституцией. Оно предусмотрено и постановлением № 365. Нужно обжаловать бездействие органов пенсионного фонда. Важно обратиться в управление пенсионного фонда с запросом о том, что именно стало причиной приостановления выплаты пенсии. Как правило, причины две. Первая — отсутствие пенсионера в момент проведения проверки по зарегистрированному месту проживания. Если пенсионер лично не явился, уведомление направляется повторно. Если со второй попытки не поступает никаких сведений от внутренне перемещенного лица, то органы контроля уполномочены направлять запросы в органы миграционной службы, СБУ, чтобы уточнить обстоятельство, не вернулось ли добровольно внутренне перемещенное лицо на территорию конфликта. Пенсионер обязан уведомлять органы социальной защиты о том, что оно планирует вернутся на территорию Луганской или Донецкой области.

Второе — сведения о том, что лицо уехало на постоянное место жительства на неподконтрольную территорию.

Набор документов прост: паспорт, код плательщика налогов, пенсионное удостоверение, справка внутренне перемещенного лица и документ, который будет получен от пенсионного фонда или органов социальной защиты, в котором будет указано, что послужило основанием приостановления выплаты пенсий.

Громадське радіо

Поділитися
17.01.17

https://youtu.be/DfTSmQ72OkAЗ 1 січня 2017 року студенти, які є внутрішньо переміщеними особами, зможуть отримувати соціальні стипендії

В ефірі Громадського радіо юрист БФ «Право на захист» Ксенія Карагяур розповідає про соціальні стипендії.

Вікторія Єрмолаєва: Хто і як може отримати ці стипендії?

Ксенія Карагяур: На сьогодні студенти вишів можуть отримувати академічну або соціальну стипендію. На відміну від попереднього року, цього року соціальну стипендію зможуть отримувати також внутрішньо переміщені особи. Академічну стипендію отримують ті студенти, які відповідно до їх рейтингу, до їхньої успішності мають право її отримувати. Соціальну стипендію отримують ті категорії студентів, які належать до груп осіб, визначених вразливими відповідно до законодавства. Отримання соціальної стипендії не залежить від успішності.

28 грудня урядом прийнято постанову, якою затверджено порядок використання коштів, передбачених в державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам вишів. Внутрішньо переміщені особи були включені до цього порядку.

Соціальну стипендію можуть отримувати студенти, які навчаються на денній формі навчання. Для заочників вона не передбачена. Її можуть отримувати студенти, які навчаються за кошти державного або місцевого бюджетів. Контрактники також не будуть отримувати соціальну стипендію. Це мають бути студенти, які не отримують академічних стипендій. Соціальну стипендію отримуватимуть студенти, які не перебувають на державному утриманні, але за виключенням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківської опіки, та дітей у віці від 18 до 23 років, які лишилися без батьків на час навчання. Студенти, які перебувають в академічній відпустці, не отримуватимуть соціальну стипендію.

З 1 січня 2017 року її можна призначати і отримувати.

Відповідно до постанови студенти, які звернуться з 1 січня до березня цього року, отримуватимуть стипендію з січня. За загальним правилом така стипендія призначається у тому місяці, в якому було звернення. Студенти, які звертатимуться в квітні та в травні, будуть отримувати стипендію відповідно з квітня та травня. Тому зволікати не варто.

Тетяна Курманова: Який розмір соціальних стипендій?

Ксенія Карагяур: Він варіюється. Розмір встановлений цією ж постановою. Є три категорії: студенти ВИШів 1 — 2 рівнів акредитації (750 гривень), студенти вишів 3 — 4 рівнів акредитації (1 000 гривень) та студенти вишів будь-якого рівня акредитації, позбавлені батьківського піклування, є сиротами або у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків на час навчання (2 000).

Тетяна Курманова: Який розмір академічної стипендії?

Ксенія Карагяур: Цього року для студентів були передбачені нові розміри академічних стипендій. Ординарна академічна стипендія складає 1 100 гривень, якщо взяти студента, який навчається у виші 3 — 4 рівня акредитації. Є також можливість отримувати підвищену академічну стипендію.

Тетяна Курманова: Що потрібно зробити студенту, щоб отримати соціальну стипендію?

Ксенія Карагяур: Студенту потрібно звертатися до ВНЗ. Дізнатися про уповноважену особу можна в деканатах. Потрібно подати заяву про отримання соціальної стипендії. Форма цієї заяви довільна, але в ній має бути прізвище, ім’я та по батькові заявника, число, місяць, рік народження, зареєстроване та фактичне місце проживання. В такій заяві необхідно зазначити підставу для отримання соціальної стипендії. Підставою для ВПО є сам факт перебування їх на обліку. Треба надати копію довідки переселенця та зазначити те, що людина є переселенцем, в заяві. Окрім заяви, також подається копія паспортасвідоцтва про народження, довідка ВПО та копія ідентифікаційного коду та студентського квитка.

Головним розпорядником коштів є Міністерство соціальної політики. Після отримання пакету документів від студента ВНЗ передає копію особової справи органу соціального захисту за місцем розташування ВНЗ. Це управління протягом 5 днів вносить відомості до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. Окрім цього, в управлінні соціального захисту кожного місяця до 10-го числа отримані заявки відправляють до обласних органів соціального захисту, які до 15 числа кожного місяця надсилають ці заявки до Міністерства соціальної політики, яке не пізніше, ніж за три робочі дні, надсилає відповідні кошти до обласних органів соціального захисту.

Заяву подають в одному екземплярі. Але ми радимо для себе лишити копію з реєстрацією. Стипендія передбачається на весь період навчання або до 23 років.

Ми рекомендуємо всім, хто подав документи і стикнувся зі складнощами, звертатися до юристів. Ви також можете звертатися до нашої організації.

Вікторія Єрмолаєва: До вас часто звертаються студенти?

Ксенія Карагяур: До нас студенти, які є ВПО, звертаються у достатній кількості. Переважно це стосується державної цільової підтримки, яка була передбачена відповідним законом у 2015 році. Ми проаналізували порядок. На жаль, багато можливостей, які передбачалися, недоступні. Наприклад, законом було передбачене безоплатне проживання ВПО у гуртожитках, порядком воно не передбачене. Передбачена тільки пільгова оплата, якщо особа не отримує щомісячну адресну допомогу, визначену постановою 505.

04.01.17

Соціальні виплати мешканцям непідконтрольних територій – правозахисники презентували альтернативний порядок призначення та контролю платежів. Анастасія Одінцова, правовий аналітик БФ «Право на захист» говорила про це в ефірі програми «ВажливоPRO» Чорноморської телерадіокомпанії.
https://youtu.be/Uxj_3O3xZ6Y

24.10.16

У спецпроекті Donbas-ua on Ukrainian Radio 1 Ксенія Карагяур, правовий аналітик БФ «Право на захист», голова Донецької ОДА Павло Жебрівський та голова організації інвалідів з Донеччини Ігор Вайман говорили про ВПО з інвалідністю, яких висилили з одного із санаторіїв на Одещині, а також про відсутність у державі єдиного порядку щодо проживання переселенців у місцях компактного проживання (МКП).

13.09.16

Велика кількість переселенців, які були змушені покинути свої домівки та переїхати на контрольовану Урядом України територію, втратили своє житло через обстріли.

Чи є можливість якось компенсувати їхні втрати?

Хто несе юридичну відповідальність за зруйноване майно і з кого потрібно вимагати компенсацію?

Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист», дає відповідь на ці питання в програмі  “Настоящее время”, яка виходить в ефірі Всесвітньої служби украинського радіо.

Поділитися
22.06.16

https://youtu.be/2O1vKvoi-2sОлександр Галкін, директор БФ «Право на захист», взяв участь у панельній дискусії Addressing Ukraine’s Humanitarian Needs, яка відбулася у рамках міжнародної конференції “Гуманітарна криза в Україні”.

Організатор конференції –  міжнародний аналітичний центр Atlantic Council​ у Вашингтоні.

Під час конференції  обговорювалася ситуація із захистом прав і свобод ВПО та громадян України, які залишилися на тимчасово окупованій частині території Донбасу.

Учасники панельної дискусії обговорили питання ролі громадянського суспільства, уряду, ООН та міжнародної спільноти в умовах гуманітарної кризи в Україні, а також питання надання допомоги ВПО і особам, які постраждали внаслідок конфлікту.

Вони зазначили, що незважаючи на те, що на сьогодні основна увага приділяється полегшенню наслідків конфлікту, є певний імпульс для підтримки залучення громадянського суспільства до проведення реформ.

29.02.16

https://youtu.be/DWmp4oNeNSEОлена Виноградова, правовий аналітик ВБФ «Право на захист», та Віталій Мущинін, заступник міністра соціальної політики, розказують про призупинення виплат переселенцям