Категорія: Новини

Команда Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» на численні запити бенефіціарів провела групову консультацію щодо оформлення субсидій у м. Золоте Луганської області. Тема — вкрай актуальна як для місцевих жителів, так і для ВПО, тож у зустрічі взяли участь майже півсотні осіб.

«Люди не знають про зміни, їм вкрай важко доносити моменти, які вони вважають несправедливими. Часто пояснення сприймаються агресивно, люди намагаються переконати нас у тому, у що хочуть вірити самі», — розповідає Ярослав Авраменко, юрист Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

Із колегою погоджується Дмитро Щербаков, монітор Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист». Він каже: «Під час моніторингових візитів нам часто ставлять запитання щодо оформлення субсидій. Особливо людям не зрозуміло, хто має право на субсидії, які документи подавати, чому зменшується сума нарахувань».

Юристи й монітори БФ «Право на захист», виїжджаючи на групові консультації, готові до будь-яких запитань. Адже люди приходять не лише з юридичними проблемами, а й з особистими. Зокрема, жителів м. Золоте, що розташовується поблизу лінії зіткнення, непокоїли питання водопостачання, медичного обслуговування, проблема відсутності світла в оселях тощо. Та й юридичних запитань багато. За кожним із них — людські життя й непрості історії.

Так, у пані Тетяни конфлікт забрав сина й невістку. Вона сама виховує онука. Стикнулася з проблемою, якої не чекала, — у хлопця не приймають документи для отримання паспорту. Опіка не оформлена, а довідку про смерть батьків дитини, датовану жовтнем 2014 року і видану в Луганську, державні органи не приймають.

Пан Олександр не погоджується з розміром регресних. У 2014 році він не отримував зарплатні. Та й на роботу тоді не ходили… Проте ці «порожні» місяці зараховано, а отже, дохід значно зменшився.

Пані Лідія була змушена покинути свою оселю. Внаслідок обстрілу зруйновані обидва будинки родини: її та сина. Син у Лідії дорослий, проте має інвалідність. Жінка є опікуном ще і 13-річного хлопчика. Теж з інвалідністю. Лідії поталанило, їй виділили житло, от тільки жити в ньому неможливо — жодних комунікацій.

Пані Олександра за 4 роки перенесла два інсульти та два інфаркти. Вона жодного разу повноцінно не лікувалася. Жінка любить поезію, пише вірші і мріє про санаторій. Їй 82 роки…

«Після консультації до мене підійшов збентежений чоловік і спитав: «Це правда? Переселенці можуть оформити субсидію?». А його переконували в протилежному. На жаль, робота на Луганщині закінчиться не скоро. Але слухаючи ці історії, допомагаючи людям не лише ділом, в іноді просто підтримкою, ми розуміємо, що працюємо не даремно. Кожен візит у будь-який населений пункт сповнений емоцій. Там такі долі!», — ділиться Олена Грекова, керівник Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

Групова сесія організована за сприяння підрозділу ВО «Українські рубежі» у м. Золоте, військово-цивільної адміністрації в місті Золоте та ГМ «Проліска».

За інформацією прес-центру Об’єднаних сил, 27 липня з 9 до 11 години буде тимчасово припинений пропуск через КПВВ «Станиця Луганська» у бік неконтрольованої Урядом України території (НКУУТ).

Пропуск припиняють через проведення заходів зі знешкодження залишків вибухонебезпечних предметів у районі населеного пункту Станиця Луганська та для забезпечення безпеки громадян, які перетинають лінію зіткнення.

БФ «Право на захист» закликає всіх, хто планує перетинати лінію зіткнення через КПВВ «Станиця Луганська», врахувати цю інформацію.

КПВВ «Майорське» підтоплений в результаті складних погодних умов. На ньому утворилася черга з людей, які перетинають лінію розмежування, – повідомляють з місця подій Наталія Шевченко та Світлана Кочева, монітори БФ «Право на захист».

Зранку спостерігалася черга з приблизно 250 осіб із боку неконтрольованої Урядом України території (НКУУТ). Станом на 13:30, черга з боку контрольованої Урядом України території  (КУУТ) та НКУУТ становила орієнтовно 150 осіб.

БФ «Право на захист» вітає злагоджену роботу працівників Держприкордонслужби і сприяння в роботі моніторів у складних умовах. Закликаємо всіх, хто планує перетинати лінію зіткнення через КПВВ «Майорське», врахувати ситуацію, що склалася, і поставитися до неї з розумінням.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6388,6398″]

Із початком конфлікту на Донбасі у 2014 році біля с. Павлопіль Волноваського району встановили КПВВ «Гнутове». Того ж року міст, яким користувалися мешканці села, був розбитий внаслідок обстрілів, тож люди були змушені перетинати КПВВ і щоразу відмічатися на ньому. Відтак в управлінні Пенсійного фонду України у Волноваському районі розпорядилися, щоб усі пенсіонери, які проживають у Павлополі, оформили довідки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) для подальшого отримання пенсії.

25 грудня 2015 року КПВВ «Гнутове» змістили з с. Гнутове до с. Пищевик. Тож павлопільці більше не мали перетинати КПВВ, оскільки проїзд був вільний. Незважаючи на це, пенсіонери так і продовжували отримувати пенсію як ВПО, проходити фізичну ідентифікацію в Ощадбанку.  У зв’язку з цим більшість таких ВПО потрапили до списків осіб, що не перетинають лінію зіткнення, і їм призупинили пенсію.

Тож у середині липня 2018 року представники ГМ «Проліска» організували фокус-групу з людьми, які хотіли б позбутися довідки ВПО та отримувати пенсію як місцеві жителі, а співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист»: юрист Дар’я Субботіна та монітор Віта Кулініч провели для них юридичну консультацію. Загалом по неї звернулися 20 осіб, 10 із них потребували вторинної правової допомоги.

«Учасники отримали роз’яснення окремих положень Постанови Кабміну №365 щодо здійснення соціальних виплат ВПО та Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Ми також роз’яснили підстави для скасування дії довідки про взяття на облік ВПО та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про ВПО. Тож тепер люди зможуть відстояти свої права і отримувати пенсії як місцеві мешканці», – розповіла Дар’я Субботіна.

Проблема відшкодування матеріальних збитків за пошкоджене або зруйноване житло громадянам, що мешкають чи мешкали уздовж лінії зіткнення, залишається вкрай актуальною для України. Багато хто був змушений виїхати і стати внутрішньо переміщеними особами через те, що в їхні будинки влучив снаряд і їм нема, де жити. За понад 4 роки в Україні так і не створені правові механізми для розв’язання цієї проблеми, хоча жодних перепон для цього немає.
Про це говорила Еліна Шишкіна, правовий аналітик БФ «Право на захист», на прес-конференції Української Гельсінської Спілки з прав людини. Вона підкреслила: «Ми не маємо ані єдиного реєстру пошкодженого/зруйнованого майна, ані законодавчо встановленого механізму відшкодування шкоди. Стаття 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» вказує, що будь-які збитки, завдані внаслідок терористичного акту, відшкодовуються коштом державного бюджету, однак, ця норма є декларативною, вона не має механізму своєї реалізації. Ми розуміємо, що коштів у держбюджеті немає. Але відповідно до практики Європейського суду з прав людини у інших категоріях справ, відсутність коштів не є приводом для невиконання державою зобов’язань щодо своїх громадян. І державі нічого не заважає хоча б розробити такий механізм».
За її словами, в українських судах різної інстанції перебуває приблизно 150 справ, частину з них веде БФ «Право на захист» (12 подані за перше півріччя 2018 року, 19 — упродовж 2017). Тенденція така, що суди ухвалюють позитивні для позивача рішення, тобто притягнення до відповідальності української сторони відповідно до ст. 19 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом».
Однак, розповідає Еліна Шишкіна, зараз складається тенденція, коли РФ залучена в процесі як третя сторона, це призводить до зупинення розгляду справ на невизначений термін. Окрім того, значна кількість справ ще перебуває на розгляді в касаційній інстанції. Тому жодне з цих рішень офіційно не виконано: «Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», відомий ще як Закон про реінтеграцію Донбасу, покладає всю відповідальність за завдану шкоду на Росію. Це правильно й цього ніхто не заперечує. Але тим самим Україна знімає із себе будь-яку відповідальність за завдані збитки і виплату компенсацій людям після того як АТО чи широкомасштабна антитерористична операція буде завершена».
Вона додала, що мав би бути визначений механізм фіксації та методика оцінювання ступеню пошкоджень, спосіб, у який підраховуватиметься фінансовий еквівалент завданої шкоди. Адже люди також мають розуміти, як доводити, що будинки були дійсно зруйновані внаслідок терористичного акту, а не від звичайної пожежі чи руйнування від старості: «Щодо реєстру пошкодженого та зруйнованого майна, він був би корисним не лише для людей, що могли би заявляти свої претензії, але і для держави. За його наявності Україна могла б оцінити обсяг зруйнованого майна як приватного, так і комунального й державного, визначити розмір збитків, оцінити їх у фінансовому еквіваленті й подати претензії до Росії на міжнародному рівні з вимогою виплат і компенсацій».
У листопаді 2017 року Кабмін затвердив Стратегію з інтеграції ВПО. У ній передбачені всі зазначені вище аспекти (створення законодавчого механізму компенсації за зруйновані будинки, процедура документування пошкоджень тощо). Триває обговорення проекту Плану дій із виконання цієї стратегії в Кабміні.
«Стратегія розрахована до 2020 року. Тобто на її виконання залишається не так багато часу — усього лише 2,5 роки. І якщо за 4 роки держава не зробила нічого, аби компенсувати людям збитки, ми маємо побоювання, що протягом 2,5 цей процес буде гальмуватися й надалі, і люди не отримають належної компенсації», — сказала Еліна Шишкіна.

Люди, що перетинають лінію зіткнення, повідомляють: відсутність електропостачання на КПВВ «Горлівка» на непідконтрольній Уряду України території (НКУУТ), упродовж приблизно 4 годин (із 6 до 10 ранку) призвела до появи дуже великих черг.
На КПВВ «Майорське» (КУУТ) через складні погодні умови (сильні зливи, град) пропуск людей було призупинено. Крім того, орієнтовно 15–20 хвилин було відсутнє електропостачання. Станом на 12 годину там спостерігалися черги понад 200 осіб. Монітори БФ «Право на захист» кажуть: о 14 годині пропуск здійснювали вже у звичайному режимі.

ОНОВЛЕННЯ: Станом на 15:52 на КПВВ «Майорське» знов відсутнє електропостачання.

Люди користуються облаштованими навісами від дощу, тож не мокнуть, утім БФ «Право на захист» занепокоєний тим, що погані погодні умови затримують процес проходження через КПВВ.

4 липня 2018 року Європарламент та Рада ЄС затвердили надання Україні Четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС в обсязі 1 млрд. євро. Зараз Україна та ЄС погоджують Проект Меморандуму про взаєморозуміння, в якому буде визначений перелік умов, виконання яких є необхідним для отримання вказаної макрофінансової допомоги.

Як стало відомо БФ «Право на захист» із власних джерел, одним із пунктів меморандуму є затвердження Кабінетом Міністрів України Плану заходів щодо реалізації «Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року» (далі – Стратегія). Стратегію, нагадаємо, затвердили в листопаді 2017 року на вимогу міжнародних партнерів як одну з умов надання фінансової допомоги Україні. Однак документ має лише декларативний характер. Цілі, зазначені в ньому, мають бути реалізовані на основі плану заходів, який і досі не затверджений. Часу на це лишається усе менше, оскільки надання першого траншу очікують у вересні 2018 року

Над планом працює Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. У квітні-травні 2018 року відбулися громадські обговорення проекту плану. БФ «Право на захист» надав свої пропозиції і зауваження щодо вирішення житлових питань, надання компенсації за зруйноване житло, виплат пенсій та соціальних питань для внутрішньо переміщених осіб.

Сподіваємось, найближчим часом план заходів буде затверджений із урахуванням пропозицій громадськості та рекомендацій ПАРЄ 2198 від 23.01.2018 щодо гуманітарних наслідків війни в Україні. Проте найголовнішим є те, щоб наведені в ньому заходи мали відповідні бюджетні асигнування та були реалізовані.

19 липня у с. Зеленопілля Бахмутського району відбулася групова юридична сесія щодо отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Консультацію провели Катерина Демченко, регіональний адвокат, та Олексій Істомін, монітор БФ «Право на захист».

У зустрічі взяли участь 30 осіб, кожен отримав роз’яснення до порядку надання статусу, а також відповіді щодо можливостей розв’язання власних юридичних проблем.