Категорія: Новини

Нещодавно на гарячу лінію БФ «Право на захист» звернулися бійці Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) і повідомили, що на КПВВ «Майорське» вже чотири дні живе жінка. За їхніми словами, вона не орієнтується в часі (не знає, який зараз день, місяць і рік), запевняє, що їде до Донецька на роботу й не має жодних документів, які б засвідчували її особу.

Дмитро Саєнко, монітор Слов’янського офісу БФ «Право на захист», розповідає: «Ми з колегами одразу ж виїхали на місце, поспілкувалися з жінкою, надали їй консультацію щодо оформлення документів. Під час розмови виявилося, що вона має із собою довідку з психіатричної лікарні м. Слов’янська. Ми зв’язалися з головним лікарем закладу. Він пригадав пацієнтку й погодився прийняти її для продовження терапії, допоміг з організацією консультації психіатра із найближчого Торецька».

Окрім довідки, жінка мала при собі телефонні номери знайомих, утім вони були або неправильно записані, або телефони не відповідали. Увесь час перебування на КПВВ жінка отримувала прихисток в облаштованому наметі ДСНС, а військові ділилися з нею їжею. Утім вона дуже зраділа, коли опинилася в лікарні. Там жінка пробуде ще два тижні.

Монітори БФ «Право на захист» фіксують численні випадки нав’язування платних послуг внутрішньо переміщеним особам під час проходження ідентифікації працівниками ПАТ «Ощадбанк». Йдеться про пропозиції змінити пін-код на картці, перерахувати гроші з рахунку на картковий рахунок або придбати страховий поліс.

У квітні 2018 року за фактами цих порушень БФ «Право на захист» направив звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Щоб з’ясувати всі обставини, Офіс Уповноваженого переадресував запит до ПАТ «Ощадбанк».

У червні банк надав відповідь, у якій Андрій Стецевич, заступник голови правління ПАТ «Ощадбанк» інформує: отримання платних послуг не є обов’язковою умовою для здійснення ідентифікації. Супутні ж банківські послуги надаються виключно за умови добровільної згоди клієнтів.

Для проходження фізичної ідентифікації ВПО потрібно здійснити будь-яку операцію із введенням пін-коду через платіжний термінал в касі банківської установи:

• зміну пін-коду (яка є платною);
• зняття готівки;
• перевірку балансу.

Здебільшого порушення фіксували в Донецькій області.

Для того, щоб не допустити таких порушень, рекомендуємо користуватися цим листом Ощадбанку і рішуче відмовлятися від платних послуг, у разі їхньої недоцільності.

Наголошуємо, що це питання перебуває на контролі Уповноваженого з прав людини, тому якщо вам нав’язують платні послуги, звертайтеся, будь ласка, з відповідною скаргою до Уповноваженого.

Ми отримали повідомлення про те, що на деяких КПВВ невідомі особи, видаючи себе за представників БФ «Право на захист», пропонують юридичні послуги за гроші, а також збирають у людей їхні документи.

Ще раз нагадуємо: всі послуги  БФ «Право на захист» надаються безоплатно!

Наші представники завжди одягнені в одяг із логотипом БФ «Право на захист» (футболка/бейсболка/жилетка – див. на фото).

Також у кожного представника є службове посвідчення, яке Ви завжди можете попросити показати.

У разі, якщо у Вас виникнуть якісь сумніви, будь ласка, телефонуйте на нашу гарячу лінію за телефонами:

0 800 30 7711

(099) 507 50 90
(094) 905 6764
(098) 597 64 72
(063) 496 80 88

Сьогодні, 2 серпня, на КПВВ «Станиця Луганська» – утворилася черга з людей, які перетинають лінію зіткнення, – повідомляють Михайло Алфімов і Оксана Понамарева, монітори БФ «Право на захист».

Станом на 9:30 із боку неконтрольованої Урядом України території (НКУУТ) черга становила до 3 000 осіб. Із боку контрольованої Урядом України території  (КУУТ) — до 50 осіб.

Закликаємо всіх, хто планує перетинати лінію розмежування через КПВВ «Станиця Луганська», врахувати ситуацію, що склалася.

На КПВВ «Станиця Луганська» утворилася черга з людей, які перетинають лінію зіткнення, – повідомляють Михайло Алфімов і Оксана Понaмарева, монітори БФ «Право на захист».

Станом на 10:00 спостерігалася черга з приблизно 2 000 осіб із боку неконтрольованої Урядом України території (НКУУТ). Із боку контрольованої Урядом України території  (КУУТ) — черга до 100 осіб.

БФ «Право на захист» закликає всіх, хто планує перетинати лінію розмежування через КПВВ «Станиця Луганська», врахувати ситуацію, що склалася.

Щоби обстоювати свої громадянські права, внутрішньо переміщені особи (ВПО) мають бути добре поінформованими. Олексій Капінус, юрист, і Олена Пазенко, монітор Дніпровського офісу БФ «Право на захист» провели інформаційну сесію для ВПО, що мешкають у модульному містечку м. Нікополя (Дніпропетровська область).

У зустрічі взяли участь 47 осіб. Із ними розглянули загальні питання щодо призупинених пенсійних виплат, оформлення статусу дитини, постраждалої внаслідок бойових дій, змін у законодавстві та інші теми, які турбують переселенців. Крім того, провели низку індивідуальних консультацій.

«ВПО продовжують прибувати до модульного містечка. Хтось переміщується вперше, втративши останню надію, залишає рідну домівку на неконтрольованих Урядом України територіях. Є й такі, як, наприклад, багатодітна родина, що спробувала повернутися до покинутої оселі. Проте, вони не змогли перебувати поблизу лінії зіткнення і, дбаючи про безпеку дітей, знову повернулися до Нікополя. Скільки людей — стільки доль, зруйнованих конфліктом. І в кожного має бути право на захист!», — розповідає Олексій Капінус.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6416,6417″]

До 2014 року в Луганській області мешкала родина: мама працювала в лікарні, сама виховувала п’ятирічного сина, батько якого загинув. Хлопчина з малечку займався спортом, полюбляв футбол та плавання. Коли на Сході почався конфлікт, дитина сповна пізнала всі його жахіття: були підвали й бомбосховища, зруйновані будинки і втрати. У 2016 році мама отримала серйозну травму й більше не могла пересуватися. Це стало останньою краплею, тож бабуся допомогла вивезти дитину подалі від конфлікту.

Так почалося нове життя. Одразу було зрозуміло, що хлопчик потребує термінової медичної та психологічної допомоги: у п’ятирічному віці в нього з’явилося сиве волосся, почалися порушення сну. Він отримав дуже тяжку психологічну травму. Першими допомогу надали в одній із лікарень Києва, де дитина пройшла курс лікування та реабілітації. У столиці ж бабуся отримала й офіційний статус опікуна. У 2017 році родина переїхала до Запоріжжя, де хлопець пройшов ще два курси лікування.

Бабуся дуже вболіває за онука, намагається відгородити його від проблем і створити для нього найкращі умови. Дитина ходить до школи, відвідує психолога та футбольну секцію.

Після зустрічі із Сергієм Чечелем, монітором БФ «Право на Захист» у Запоріжжі, жінка вирішила, що ситуація, яка трапилася з її онуком, вимагає, аби він отримав статус дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Юрист БФ «Право на Захист» Сергій Щеголь провів для жінки додаткову консультацію, після якої розпочався процес збирання та подання необхідних документів. До роботи долучилися спеціалісти Служби в справах дітей та Запорізького міського центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді. Тож у липні 2018 року розпорядженням голови районної адміністрації хлопчик отримав статус дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Це перший подібний випадок у Запоріжжі.

Родина вдячна Запорізькому офісу БФ «Право на Захист» за допомогу.

Команда БФ «Право на захист»: юрист Володимир Орехов і монітор Олексій Істомін разом із фахівцями Бахмутського міського центру зайнятості провели юридичну сесію «Легальна зайнятість населення».

У заході взяли участь 14 осіб. Вони обговорили найпроблемніші питання щодо влаштування на роботу. Люди скаржилися на дискримінацію за віком. Один чоловік розповів, що вже кілька разів отримував відмову під час працевлаштування саме через вік. Спеціалісти БФ «Право на Захист» поінформували, як відстоювати свої права, розповіли, чому не слід погоджуватися на неофіційне працевлаштування та що робити, якщо виникає підозра щодо неповного оформлення.

«Консультація запам’яталася обговоренням кількох гострих запитань, пов’язаних із влаштуванням на роботу. Але ми помітили, що значна кількість присутніх не готова до активного пошуку праці. Люди чекають, коли робочі місця з’являться за місцем їхнього проживання, а тому інколи виникає спокуса погодитися на неофіційне працевлаштування», — розповів Володимир Орехов.