Зробити пожертву
Укр / Eng
22.12.22

✅ Програма від УВКБ ООН

Раді повідомити, що з 9 січня 2023 року пункти збору даних БФ “Право на захист” відновили реєстрацію в кількох областях, а незабаром ми повідомимо про відновлення роботи ще в декількох регіонах!

Програма орієнтована на вразливі категорії осіб з числа ВПО, постраждалих від військових дій та тих, хто повернувся до свого постійного місця проживання в певних регіонах.

❗️ Рекомендуємо уважно ознайомитись із умовами на нашому сайті: https://bit.ly/3Tgnpx5

❗️ АДРЕСИ ПУНКТІВ ЗБОРУ ДАНИХ ТАКОЖ ВКАЗАНІ ЗА ПОСИЛАННЯМ.

Поставити питання щодо умов надання допомоги ви можете в телеграм-каналі https://t.me/IDPhelp

📞 Гаряча лінія УВКБ ООН: 0 800 307 711 (будні 09:00-18:00)

Що робити, якщо я реєструвався більше, ніж 2 місяці тому та не отримав виплат від УВКБ ООН?

Якщо у вас є питання щодо грошових виплат або ви зареєструвалися понад 2 місяці тому і ще їх не отримали, зверніться, будь ласка, на гарячу лінію УВКБ ООН за номером: 0 800 307 711 для перевірки вашої заявки на коректність введених даних.

Кожна з тих заявок, що залишилися у стані очікування виплат, розглядається окремо. Фахівці УВКБ ООН шукають причину затримки (зазвичай, це проблеми з карткою, з надавачем фінансовим послуг, з транзакцією тощо) та намагаються її розв’язати індивідуально.

❗️ Благодійний фонд “Право на захист” безпосередньо виплати не надає, тому ми не можемо проконсультувати, коли саме ви їх отримаєте.

Також нагадуємо, що наші фахівці, які обробляють заявки з помилками (там, де неправильно введені або зазначені дані), можуть за потреби дзвонити вам для уточнення інформації. При цьому фахівець має представитись, зазначити правильно номер вашої заявки та дату реєстрації, щоб ви могли упевнитись, що вам дзвонить не шахрай. Також зауважимо, наші спеціалісти НІКОЛИ, ні за яких обставин не будуть вимагати від вас назвати CVV-код (тризначний код на зворотній стороні картки). Якщо у вас просять такі дані (у тому числі і ввести їх за посиланням!), це шахраї! Будьте обережні!

Основний інформаційний телеграм-канал https://t.me/IDPhelp продовжує надавати консультації.

14.12.22

Міністерство цифрової трансформації повідомило про розширення послуг для внутрішньо переміщених осіб у мобільному застосунку «Дія»

Так, відтепер можна направити заяву для зміни адреси реєстрації ВПО та знятися з обліку ВПО в онлайн-режимі, не відвідуючи ЦНАП або УСЗН.

Скористатися новими послугами можуть українці, які мають довідку ВПО в Дії. Також зверніть увагу, що для зміни місця проживання внутрішньо переміщена особа повинна фізично перебувати на місці тимчасового місця проживання, щоб підтвердити геолокацію.

Раді поділитися цією новиною, адже командою проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні», що здійснюється за підтримки Європейського Союзу нашим фондом спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, влітку було проведено опитування та відповідне дослідження, за результатами яких опубліковано звіт «Досвід користування публічними цифровими послугами».

Ознайомитись з ним можна за посиланням:
https://archive.r2p.org.ua/dosvid-korystuvannya-publichnymy-czyfrovymy-poslugamy/

Дослідження проводилося для того, щоб з’ясувати:

  • якість доступу людей у складних життєвих обставинах до публічних цифрових послуг;
  • що є перешкодою для їхнього використання;
  • чи є поширеним використання мобільного застосунку “Дія” серед цієї категорії осіб
  • які труднощі виникають під час роботи із запропонованими в застосунку послугами;
  • а також визначити потрібні послуги, які необхідно запровадити на порталі та у застосунку “Дія”.

Однією з ключових рекомендацій звіту було запровадження послуги для скасування дії довідки ВПО онлайн.

За результатами дослідження, БФ “Право на захист” звертався до Кабінету Міністрів України та Міністерства цифрової трансформації України. І тепер ми маємо результат!

14.12.22

135,8 тис. будівель – стільки об’єктів житлового фонду зруйновано або пошкоджено за період з 24 лютого по 1 вересня 2022 р. Такі дані надає KSE Institute. Через це перед багатьма українцями постало питання пошуку нового житла або тимчасового прихистку та забезпечення гідних умов проживання для себе і своїх родин. Для обговорення цих питань та спільного пошуку шляхів їх вирішення, 13 грудня в Києві БФ «Право на захист» провів круглий стіл, на якому об’єднали представників влади та суспільства.

На відкритті заходу Олександр Галкін, Президент БФ «Право на захист» зазначив, що з лютого цього року фонд продовжує ще більше підтримувати тих, хто опинився у скруті. Запрацювали програми надання психологічної, гуманітарної та грошової допомоги, монітори відстежують та аналізують інформацію про проблеми і потреби осіб, що розміщуються в місцях компактного проживання, а наші юристи продовжують надавати їм безоплатні консультації:

«Але ми маємо усвідомити, що надання виключно гуманітарної допомоги не вирішує  житлові проблеми на загальному рівні. Лише комплексний підхід та об’єднання зусиль для розв’язання житлових питань українців, можуть змінити ситуацію на краще. Ми сподіваємося, що проведення цього круглого столу стане ефективним механізмом обміну інформацією і надасть новий поштовх на шляху вирішення житлових питань не тільки ВПО, але й в цілому населення України, що постраждало від збройної агресії рф».

Немає однієї формули успіху, що забезпечила б всіх ВПО житлом

Сергій Комнатний, голова правління «Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву» розповів про тимчасове житло для переселенців від Держмолодьжитла та можливості кредитування для вирішення житлових питань ВПО:  

«На системній основі ВПО мають змогу придбати власне житло за допомогою українсько-німецької програми “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб. За всіма програмами, починаючи з 2017 року (саме тоді внутрішні переселенці з’явилися у державній житловій політиці як окрема категорія) ми змогли забезпечити житлом 1768 сімей ВПО, я сподіваюся, до кінця року ця цифра дійде до 2000 сімей. Стале вирішення житлового питання вимагає великої кількості фінансів. Ми розуміємо, що сьогодні з бюджету ми не зможемо отримати достатньої суми і допомога донорських організацій тут важлива».

Сергій Комнатний також нагадав про пілотний проєкт надання ВПО тимчасового житла. За рахунок коштів на гуманітарні потреби сім’ї переселенців у чотирьох регіонах країни отримали 60 мебльованих квартир, оснащених всім необхідним для проживання. Керівник Фонду запропонував неурядовим інституціям підтримати проведення потужної міжнародної донорської конференції з метою залучення коштів до реалізації житлових програм для українців, що постраждали від війни.

Про середньострокові та довгострокові рішення в сфері житла говорила Христина Козак, радниця з питань розвитку УВКБ ООН. Вона пояснила, що довгострокові рішення – це той стан, коли ВПО може користуватися своїми правами та свободами без дискримінації, що пов’язана з переміщенням.

«Для когось це довгострокове житлове рішення буде досягнуте протягом року, для когось протягом 5 чи 10. На жаль, не має формули успіху, що змогла б забезпечити всіх однаковим видом житла та сказати, що це стале рішення, що допоможе особам не переміщуватися. Тому нам завжди потрібно враховувати потреби ВПО, їх критерії вразливості, спроможності їх забезпечити себе житлом, а також спроможності кожної громади, куди відбулося переміщення. Ми маємо зараз дивитися не лише на пошуки потенційно нових житлових рішень, а також звертати увагу на те, що вже діє та допомагати з фінансуванням наявних житлових рішень».

Фінансування житла під час повномасштабного вторгнення

Також під час круглого столу Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії розказав про оцінку втрат та потреб на відновлення житлової нерухомості. Про державний бюджет 2023, перспективи та очікування в сфері житлових питань розказала Анастасія Бурау, провідна юристка з питань адвокації БФ «Право на захист». 

«Державний бюджет є дефіцитним, і загальні видатки, передбачені на 2023 рік в більшому розмірі, ніж доходи. Найбільші цифри закладаються за ЗСУ, на оборону. Є програми і забезпечення ЗСУ, і підготовка кадрів, медичне забезпечення, будівництво та придбання житла для військових тощо. Підвищення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2023 року не передбачено».

Анастасія Бурау також розповіла про програми фінансування, доступні за новим бюджетом – «Надання пільгових іпотечних кредитів ВПО», «Надання пільгового довгострокового державного кредиту ВПО, учасникам проведення АТО та/або учасникам проведення ООС на придбання житла», «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла».

«Крім кредитних програм, закон “Про державний бюджет на 2023 рік” передбачає ряд субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплати грошових компенсацій за належне для отримання жилі приміщення для сімей захисників. Водночас в цьому році їх кошти були перерозподілені в резервний фонд, кошти з якого можуть використовуватися на потреби ЗСУ. Будемо дивитися, як ситуація розвиватиметься наступного року».

Також вона звернула увагу на відсутність в державному бюджеті субвенцій, що були б необхідні для формування фондів тимчасового житла.

Досвід громад у вирішенні житлових проблем ВПО

З лютого так званим гуманітарним хабом, що прийняв найбільшу кількість ВПО та релокованих підприємств, стала Львівщина. Вадим Табакера, заступник директора – начальник управління регіонального розвитку департаменту економічної політики Львівської обласної державної адміністрації, розказав про підходи до вирішення житлових проблем ВПО на обласному рівні.

«На сьогодні ми маємо 257 тисяч переміщених осіб, які постійно мешкають в області. Ми напрацювали базу 287 закладів соціальної сфери (це школи, садочки, лікарні, гуртожитки), що можуть бути перепрофільовані в тимчасове житло. Також є база з 1.8 тис. квартир, що збудовані та готові для проживання та квартир, які на завершальній стадії будівництва. Це дозволить нам забезпечити житлом понад 5 тисяч ВПО».

У Львівській області створили програму реалізації пріоритетних інфраструктурних об’єктів. В рамках цієї програми планується відновлення 30 об’єктів в громадах Львівщини, що створить додатково 3400 місць для переселенців. Як приклад – закинутий гуртожиток у Дрогобичі, що надав прихисток 150 ВПО.

Про житлові питання ВПО та шляхи їх вирішення також говорили представники міської влади Чернівців та Дрогобича, а Вікторія Золотухіна, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» розказала про досвід громад у розміщенні та забезпеченні житлом ВПО.

Загалом до заходу долучилися ще близько 60 учасників онлайн – через Zoom та трансляцію у Фейсбуці. Модерувала круглий стіл Тетяна Лузан, адвокаційна координаторка БФ «Право на захист».

Круглий стіл «Житлові проблеми ВПО: потреби, виклики та підходи до вирішення» організовано БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

12.12.22

Задля посилення спроможності громад до ризиків техногенних та екологічних катастроф, а також для практичного сприяння процесам відбудови, реконструкції та відновлення громад БФ “Право на захист” розробив Методичні матеріали щодо розроблення програм комплексного відновлення території громад.

ЩОБ ОТРИМАТИ ДОСТУП, ЗАПОВНІТЬ АНКЕТУ ЗА ПОСИЛАННЯМ (ТИСНІТЬ ТУТ).

В межах проєкту «Зменшення вразливості до ризиків катастроф в Україні», який реалізується за підтримки Європейського Союзу, експертна команда “Право на захист” підготувала матеріали, які допоможуть громадам у складанні власних Програм відновлення території.

Зокрема спеціалісти Фонду розробили Методичні рекомендації щодо розроблення програми комплексного відновлення території громад. Документ містить: покрокові рекомендації щодо складання планів відновлення і спирається на попередньо проведену дослідницьку роботу з аналізу місцевих стратегічних документів зі зменшення ризиків лих щодо їхньої відповідності як національним, регіональним документам, так і Сендайській рамковій програмі зі зниження ризику катастроф. Особлива увага приділена відбудові за принципом “краще, ніж було”.

Автором документа готується до запису вебінар “Програма комплексного відновлення території громад: покроковий алгоритм та практичні підказки”, який міститиме практичні рекомендації, фахові поради та відповіді на актуальні питання.

Ця інформація буде корисною:

  • головам громад, старостам, заступникам, працівникам виконавчих органів громад;
  • працівникам ОДА (на час війни – військові адміністрації), які погоджують програми відновлення (департаменти з екології та природних ресурсів, цивільного захисту, громадського здоров’я, архітектури та містобудування тощо);
  • територіальним представництвам державних органів влади: управлінню водного господарства, лісового-мисливського господарства, ДСНС, центрам громадського здоров’я тощо;
  • громадськості – фізичним та юридичним особам, які проживають та/або здійснюють діяльність в межах ТГ, чи планують її здійснювати, та на яких програма відновлення матиме вплив.

Додатково до Вашої уваги пропонуємо аналітичні матеріали стосовно сталого відновлення України через призму Сендайської рамкової програми й принципу “відбудувати краще, ніж було”.

Проєкт «Зменшення вразливості до ризиків катастроф в Україні (Фаза ІІ)» реалізується БФ “Право на захист” в рамках Консорціуму зменшення ризику (ЗР) за підтримки Європейського Союзу через його Департамент цивільного захисту і гуманітарної допомоги (ЕСНО).

RiskReduction #Resilience #PreparePreventProtect #3PConsortium #ACTED #ECHO EU Civil Protection & Humanitarian

08.12.22

Минулого тижня у Стамбулі відбулись міжнародні консультації, які організували УВКБ ООН із представниками громадських організацій для створення та ефективного впровадження “Глобального альянсу з ліквідації безгромадянства”. Від нашого фонду в зустрічах взяла участь Софія Кордонець, менеджер проєкту з надання правової допомоги особам без громадянства.

Глобальний альянс це нова ініціатива, мета якого – до 2030 року вирішити проблеми безгромадянства за допомогою колективної багатосторонньої участі, враховуючи та поважаючи досвід осіб без громадянства й тих, хто були ними раніше.

Глобальний альянс буде запущений у 2024 році й розвиватиме конкретні досягнення, отримані в рамках Кампанії з подолання безгромадянства #IBelong. Він слугуватиме платформою для посилення колективних адвокаційних зусиль, каталізатором політичних зобов’язань для вирішення проблеми безгромадянста та прискорення впровадження конкретних рішень.

До Робочої групи Глобального альянсу увійшли представники організацій громадянського суспільства, наукових установ, релігійних організацій, ООН та інших міжнародних інституцій, а також особи без громадянства та колишні апатриди. Разом вони займаються розробкою ключових елементів альянсу: бачення та місії, структури управління, стратегії та робочого плану.

“Це був неймовірний досвід – два дні насичених обговорень майбутнього альянсу як механізму подолання безгромадянства із керівниками національних та регіональних організацій з усіх куточків світу, що опікуються проблемами осіб без громадянства й мають великий досвід та бажання робити ще більше і краще, щоб кожна людина у світі могла сказати – я громадянин та у мене є права! Це має бути дуже потужним альянсом, де всі об’єднаються – особи без громадянства, громадські організації та державні органи задля однієї спільної мети”, – поділилась враженнями від зустрічі Софія Кордонець.

07.12.22

Наш фонд в рамках проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні» провів дослідження на тему: «Електронна ідентифікація фізичних осіб: поняття, нормативно-правове регулювання, практичне застосування», та підготував аналітичний звіт.

Під час дослідження наша команда:

  • визначила поняття електронної ідентифікації;
  • встановила її взаємозв’язок з ідентифікацією фізичних осіб;
  • з’ясувала, за допомогою яких засобів здійснюється електронна ідентифікація в Україні;
  • вивчила корисний досвід Естонської Республіки у цій галузі;
  • визначила сфери практичного використання електронної ідентифікації, важливі для осіб, які постраждали від воєнного конфлікту та інших вразливих груп населення;
  • висловила актуальні пропозиції щодо перспективних напрямів розвитку публічних електронних послуг, які можна отримати з використанням електронної ідентифікації.

Проєкт «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні» реалізується спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю БФ «Право на захист», і ні в якому разі не може вважатися таким, що відображає точку зору Європейського Союзу.

Ознайомтесь з повним текстом звіту:

05.12.22

До вашої уваги звіт “Результати оцінки доступності та інклюзивності соціальних інституцій у Чернівецькій області”, створений за результатами дослідження 7 соціальних закладів у Чернівецькій області. Презентація звіту для представників органів влади та соціальних установ відбулася у Чернівцях 5 грудня 2022 року.

Дослідження було проведено в межах проєкту “Зміцнення потенціалу цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації в Україні”, який реалізується БФ “Право на захист” разом із партнерами з 3Р Консорціуму та неурядовою організацією ACTED Ukraine за ініціативою IMPACT, та фінансується за підтримки Великобританії від британського народу.

Щоб завантажити ЗВІТ українською мовою, у форматі PDF, натисніть на кнопку:

Щоб завантажити ЗВІТ англійською мовою, у форматі PDF, натисніть на кнопку:

05.12.22

І. Правове регулювання перетину державного кордону України біженцями й особами без громадянства

Умови перетинання державного кордону для іноземців та осіб без громадянства (далі – ОБГ), у тому числі, для біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, а також шукачів захисту закріплені в Законі України «Про прикордонний контроль».

При цьому документи, що вимагаються для в’їзду в та виїзду з України іноземців та ОБГ передбачені в статті 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Загальні засади організації та здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та ОБГ, які перетинають державний кордон, закріплені в Інструкції з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, затвердженій наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05 червня 2012 року № 407.

Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, зберігаються в однойменній базі даних (відповідно до Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25 червня 2007 року № 472).

Водночас стаття 11 Закону України «Про прикордонний контроль» передбачає спрощення прикордонного контролю. Спрощення полягає в тимчасовій відмові від виконання окремих дій і заходів прикордонного контролю (перевірки документів, огляду осіб, транспортних засобів, вантажів, виконання доручень правоохоронних органів України тощо). Підставою введення спрощення є непередбачуване посиленням інтенсивності руху, коли час очікування в пункті пропуску стає надмірним, а всі кадрові, матеріально-технічні та організаційні можливості до його скорочення вичерпані. Рішення про спрощення прикордонного контролю приймається начальником підрозділу охорони державного кордону, у зоні відповідальності якого знаходиться пункт пропуску через державний кордон.

Починаючи з 24 лютого 2022 року, рішення про спрощення прикордонного контролю приймається в кожному окремо взятому пункті пропуску через державний кордон України, у залежності від обставин (скупчення великої кількості осіб, які прямують на виїзд з України, наявність персоналу, що залучався до несення служби, технічних спроможностей пункту пропуску тощо).

Процедура встановлення заходів особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства під час воєнного стану встановлюється Порядком встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455.

Так, пунктом 21 Порядку передбачається, що під час здійснення заходів з обмеження свободи пересування громадян України, іноземців та ОБГ, а також руху транспортних засобів не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України, та повинні бути дотримані вимоги статей 12 і 13 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (вільний вибір місця проживання обмежується, зокрема щодо іноземців та ОБГ, які не мають законних підстав для перебування на території України).

21 жовтня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1202 “Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції в умовах воєнного стану”, якою продовжуються термін дії посвідок на тимчасове чи постійне проживання, строк дії яких закінчився або які підлягають обміну відповідно до законодавства після 24 лютого 2022 року. Таким чином, зазначені документи підтверджують законні підстави для тимчасового чи постійного проживання в Україні та право на в’їзд в Україну на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів з дня його припинення чи скасування, що вирішує проблему повернення в Україну протягом воєнного стану ОБГ, у яких після початку війни закінчився строк дії посвідки на тимчасове чи постійне проживання.

Також, 21 жовтня 2022 року для сприяння повернення зокрема ОБГ, які проживали на території України, але були примусово вивезені до Російської Федерації Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1201 “Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення на території України посвідчення особи на повернення в Україну”, якою затверджується Порядок реалізації експериментального проекту щодо оформлення на території України посвідчення особи на повернення в Україну. Положеннями Порядку запроваджується процедура отримання в Україні посвідчення на повернення в Україну примусово вивезених осіб на територію держави-агресора без їх присутності за зверненням їхніх близьких осіб, законних представників або Мінреінтеграції.

Хоча вищевказані нормативно-правові акти врегулювали питання повернення в Україну деяких груп ОБГ, але вони не вирішують всіх проблем, з якими стикаються особи, яких визнано в Україні біженцями; особи, яких визнано в Україні особами, які потребують додаткового захисту; особи, яких визнано в Україні ОБГ; недокументовні ОБГ; іноземці та ОБГ, які постійно проживали на території України; особи з невизначеним громадянством, а також шукачам захисту, які фактично проживали/перебували в Україні до 24 лютого 2022 року і мають в Україні родичів, житло тощо.

ІІ. Опис проблеми

Після 24 лютого 2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну тисячі людей тікали від війни, надмірно посиливши інтенсивність руху в пунктах пропуску через державний кордон України.

У результаті спрощення прикордонного контролю на пунктах пропуску мільйони громадян України, ОБГ, які постійно або тимчасово проживали на території України, іноземців та ОБГ, яких визнано біженцями в Україні або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, а також інших категорії іноземців та ОБГ змогли виїхати з України задля пошуку безпеки в країнах Європейського Союзу та Молдови за відсутності документів, передбачених статтею 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За даними Державної прикордонної служби України, починаючи з травня 2022 року, кількість людей на в’їзд в Україну переважає кількість таких на виїзд. Робиться припущення, що особи, які виїхали, рятуючись від війни, у тому числі й за відсутності необхідних документів, починають повертатися в Україну.

Добровільне та безпечне повернення до своїх домівок або до місць свого звичайного проживання є правом кожної переміщеної людини відповідно до норм звичаєвого міжнародного гуманітарного права. На необхідності дотримуватися цієї норми систематично наголошують Рада Безпеки ООН, УВКБ ООН, Генеральна Асамблея ООН, Комісія з прав людини ООН, Рада з прав людини ООН тощо.

За даними наявними в Благодійної організації “Благодійний фонд “Право на захист” (далі – ПнЗ), у тому числі від партнерських організацій зі Словаччини, Польщі, Румунії та Угорщини, а також з огляду на нещодавні законодавчі зміни громадяни України не мають значних перешкод для повернення до України.

Разом з цим, за інформацією від бенефіціарів ПнЗ, зокрема, іноземців та ОБГ, визнаних в Україні біженцями та особами, які потребують додаткового захисту, які виїхали з України після 24 лютого 2022 року, протягом травнялипня 2022 року вони стикаються з відмовами у в’їзді на територію України на підставі відсутності документів, що надають право на перетинання державного кордону.

Громадянин Сирійської Арабської Республіки, визнаний в Україні особою, яка потребує додаткового захисту, виїхав з України у квітні 2022 року на підставі посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, з метою супроводження батька похилого віку. У травні 2022 року у в’їзді в Україну з тим самим документом йому було відмовлено. У посольстві України в Німеччині йому повідомили, що посвідчення на повернення оформити не можуть, бо вони надаються лише громадянам України. Тому, належного документу для перетинання державного кордону України він не має.

Громадянка Демократичної Республіки Конго, визнана в Україні біженкою напередодні повномасштабного вторгнення, виїхала з України в березні 2022 року на підставі довідки про звернення за захистом в Україні. Наразі оформлене на її ім’я посвідчення біженця вже виготовлене і зберігається в територіальному підрозділі Державної міграційної служби України. Для його отримання вона має повернутися в Україну. Однак належного документу для перетинання державного кордону України вона не має.

Громадянин Російської Федерації, визнаний в Україні особою, яка потребує додаткового захисту, перед повномасштабним вторгненням отримав повідомлення про виготовлення на його ім’я проїзного документу особи, якій надано додатковий захисту, але не встиг його забрати. Він виїхав з України в лютому 2022 року на підставі посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту. Проте належного документу для перетинання державного кордону України він не має.

Громадянка Республіки Таджикистан, визнана в Україні біженкою перед повномасштабним вторгненням, виїхала з України після 24 лютого 2022 року на підставі довідки про звернення за захистом. Перед виїздом не встигла оформити посвідчення біженця. Для його отримання вона має повернутися в Україну, але належного документу для перетинання державного кордону України в неї немає.

Громадянин Республіки Уганда, визнаний в Україні біженцем, виїхав з України після 24 лютого 2022 року на підставі проїзного документу біженця, термін дії якого наразі спливає. Для його продовження він має повернутися в Україну.

Громадянка Ісламської Республіки Афганістан, шукачка захисту в Україні, виїхала разом з малолітніми дітьми з України після 24 лютого 2022 року на підставі довідки про звернення за захистом. Її чоловік – громадянин України – залишився в країні. Для возз’єднання сім’ї вона має повернутися до України, але належного документу для перетинання державного кордону не має.

За інформацією від бенефіціарів ПнЗ в Україну також не можуть повернутись особи без громадянства, визнані в Україні.

Жінка, визнана особою без громадянства в Україні, до 24 лютого 2022 року не встигла оформити посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон. Жінка виїхала до Польщі внаслідок збройної агресії РФ з посвідкою на тимчасове проживання і не знає чи може повернутись в Україну без посвідчення ОБГ для виїзду за кордон. Водночас процедура оформлення посвідчення на повернення в Україну є доступною тільки для ОБГ, які постійно проживають на території України.

Не можуть повернутись в Україну деякі особи з невизначеним громадянством, які до 24 лютого 2022 року фактично проживали в Україні, намагаючись документуватись та визначити свій статус. Мова йде про осіб, які звернулись за визнанням ОБГ в Україні та осіб, які тривалий час намагаються підтвердити наявність громадянства України або іноземних держав, і проживали в Україні багато років або все життя і мають тут членів сім’ї та інші соціальні зв’язки.

Зазвичай особи з невизначеним громадянством, які виїхали за кордон у зв’язку з вторгненням РФ після 24 лютого 2022 року мають довідку про звернення за визнанням ОБГ в Україні, паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року (або паспорт громадянина СРСР для виїзду за кордон), свідоцтво про народження, інші довідки та документи.

Наприклад, жінка без громадянства звернулась про визнання її ОБГ в Україні в 2021 році, а після 24 лютого 2022 року виїхала з України до Германії без документа, який посвідчує особу, маючи тільки довідку про звернення за визнанням ОБГ. У травні щодо неї прийнято рішення органом Державної міграційної служби про визнання особою без громадянства. На жаль, жінка не може повернутись до України, а ні отримати зазначене рішення та документуватись посвідкою на тимчасове проживання в Україні.

Чоловік з паспортом СРСР зразка 1974 року, який має підстави для оформлення громадянства України, виїхав після 24 лютого 2022 року до Іспанії. В Україні до виїзду чоловік, за допомогою адвоката ПнЗ, у судовому порядку встановив факти, які мають юридичне значення для оформлення громадянства України. На жаль, у консульстві Україні йому відмовлено в процедурі встановлення громадянства України та подальшому оформленні паспорта. Чоловік вважає, що не може повернутись до України через відсутність у нього документа, який посвідчує особу та підтверджує громадянство.

Жінка виїхала до Польщі з немовлям, народження якого не було зареєстровано належним чином, маючи тільки довідку про звернення за ОБГ. Наразі щодо неї також прийнято рішення про визнання ОБГ, яке вона може отримати тільки на території України. Проте жінка не має уявлення як повернутись в Україну без жодного документа, який посвідчує її особу. Ситуацію ускладнює проблема реєстрації народження дитини. Жінка, визнана ОБГ в Україні, виїхала до Польщі з посвідкою на тимчасове проживання. Після отримання рішення про визнання ОБГ до 24 лютого 2022 року вона мала лише можливість звернутись за оформленням посвідчення ОБГ для виїзду за кордон, проте не встигла звернутися за оформленням посвідчення ОБГ для виїзду за кордон. Жінка не знає чи може повернутись в Україну з посвідкою на тимчасове проживання, а процедура оформлення посвідчення на повернення в Україну є доступною тільки для ОБГ, які постійно проживають на території України.

Звертаємо увагу на те, що Європейська мережа з безгромадянства рекомендувала європейським державам (в т.ч. Україні) сприяти свободі пересування та праву на повернення в Україну для всіх осіб без громадянства та під ризиком безгромадянства з України. Через страх неможливості повернутись в Україну, обмежень у свободі пересування та інших правах, пов’язаних з відсутністю підтвердженого громадянства та документів, які посвідчують особу, бенефіціари ПнЗ не наважувались на евакуацію з зон активних бойових дій, наражаючи себе і своїх дітей на смертельну небезпеку.

Забезпечення можливості повернення таким особам є принципово важливим, ураховуючи, що такі особи не мають держави громадянства або законного проживання; особи розпочали довгий шлях визначення свого статусу саме в Україні, у тому числі шляхом складних процедур встановлення юридичних фактів у судовому порядку; мають на території Україні членів сім’ї та інші соціальні зв’язки.

ІІІ. Шляхи вирішення

Спрощення прикордонного контролю в умовах воєнного стану стало ефективним способом забезпечення права кожного на пошук безпеки. Цей підхід має й надалі застосовуватися з дотриманням принципу рівності перед законом, у тому числі, за відсутності привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження тощо. Виїзд з України для іноземців та ОБГ, особливо в умовах ескалації воєнних дій, має бути забезпечений на тих самих умовах, що й громадянам України незалежно від місця розташування пункту пропуску. Населення має бути своєчасно і зрозуміло проінформовано про умови виїзду з України.

Разом з цим, спрощення прикордонного контролю має наслідком виникнення ситуації невизначеності щодо умов повернення в Україну тих осіб, які мають таке право і законно розраховують на нього.

На підставі викладеного, право на в’їзд в Україну має бути обов’язково забезпечене особам, які виїжджали з території країни після 24 лютого 2022 року внаслідок збройної агресії Російської Федерації:

– особам, яких визнано в Україні біженцями;


– особам, яких визнано в Україні особами, які потребують додаткового захисту;

– особам, яких визнано в Україні ОБГ;

– іноземцям та ОБГ, які постійно проживали на території України;

– особам з невизначеним громадянством, а також шукачам захисту, які фактично проживали/перебували в Україні до 24 лютого 2022 року і мають в Україні родичів, житло тощо.

Відповідно до Рекомендацій, схвалених рішенням Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (Протокол від 06 липня 2022 року № 119), механізм повернення зазначених категорій осіб має бути розроблений спільно з Державною прикордонною службою України.

Крім того, Кабінету Міністрів України необхідно розробити механізм видачі вже виготовлених на території України документів, необхідних для повернення до України вищезазначеним групам людей, у розміщеному за межами України відокремленому підрозділу (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або закордонній дипломатичній установі, подібний до того, який визначений у постанові Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2022 року № 1220 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України”.

Президент БФ «Право на захист»

Олександр Галкін

02.12.22

У Чернівцях є таке місто…добра – Міжнародний центр доброти для матері та дитини “Місто добра”. Тут знайшли прихисток мами з дітьми, які потрапили у складну життєву ситуацію:

  • стали жертвами домашнього насилля, 
  • мають ризик опинитися на вулиці, 
  • потребують підтримки в соціалізації та реінтеграції, 
  • проживають за межею бідності.

З лютого прихисток в “Місті добра” зайшли й переселенки з дітьми, а також Будинки дитини з Одеси та Миколаєва. Співпрацю з центром ми розпочали нещодавно. Але вже встигли надати юридичну, психологічну та гуманітарну допомогу людям, які живуть в ньому. Спочатку регіональні монітори Ольга Брандес-Шитікова та Інна Авраменко зібрали потреби центру. Завдяки Агентству ООН у справах біженців доставили підгузки для дітей, які втікали від війни та полишили власні домівки. 

“У “Місті добра” борються за кожну маму для дитини, тут мами-безхатьки, мами-сироти та випускниці інтернатів, мами, розчавлені домашнім насильством і байдужістю, знайдуть прихисток і підтримку. Кожна мама отримає індивідуальний план свого особистісного зростання, з планами на майбутню освіту, здобуття професії”, – розповідає засновниця закладу Марта Левченко.

У підтримку акції “16 днів проти насилля” ми організували в центрі низку заходів: кар’єрна консультантка Анастасія Христенко провела для жінок вебінар “Особливості працевлаштування в сучасних умовах”, де розказала, з чого почати процес працевлаштування, як створити власний план пошуку роботи та ефективне резюме? Вона також поділилася лайфхаками для пошуку роботи.

Психологиня Ольга Золотар провела тренінг для дорослих “Ідентичність. Самоцінність. Гідність”. Кожна жінка мала нагоду розкритися та отримати фахові поради.

“Жінки в цьому центрі, на жаль, про насилля знають не в теорії. Тому важливо допомагати їм побачити в собі силу і відкрити ресурси. В груповому процесі ми розкривали самоцінність кожної учасниці, підсвічували нові можливі шляхи для самореалізації”, – зазначила Ольга Золотар, психолог мобільної групи.

Поки мами навчалися, з дітьми були наша соціальна працівниця Світлана Зінченко та дитяча психологиня Юліана Сливка. Вони провели групові заняття “Емоційний світ дитини”.

Лекцію “Стамбульська конвенція: зміни, що чекають на Україну” підготувала регіональна юристка Анна Лантрат, проте через повітряну тривогу сьогодні, довелося завершити розповідь завчасно. Але на цьому наша робота в центрі не завершена! Ми обов’язково ще раз проведемо лекцію в грудні для того, аби жінки, які знайшли тут прихисток, знали про свої права. 

Ми також продовжимо індивідуальний юридичний та психологічний супровід жінок. А ще незабаром доставимо гуманітарну допомогу – гігієнічні набори. Дякуємо “Місто добра” за атмосферу любові та затишку, що панує в центрі, а також за турботу про кожну маму, яка потрапила в халепу!