Представники БФ «Право на захист» прийняли участь у польовій координаційній нараді УВКБ ООН у місті Отач Республіка Молдова

03.02.23

31 січня 2023 року представники фонду, завдяки сприянню UNHCR Vinnitsa Sub Office прийняли учать у координаційній нараді УВКБ ООН в Республіці Молдова, яка відбулась у місті Отач Республіка Молдова.

На зустрічі також були присутні представники УВКБ ООН в Республіці Молдова, мер міста Отач, партнерські організації: ACTED, Blue Dot, LCA/CDA, UNFPA, Solidarities International, IOM.

На зустрічі мером міста, партнерськими організаціями були обговорені питання щодо стану справ у сфері захисту прав громадян України, які виїжджають за кордон з метою надання тимчасового захисту, гуманітарні питання, проблемні питання, а також шли їх вирішення при взаємодії усіх зацікавлених органів.

Представник Right to Protection на зустрічі розповіла, що багато людей при перетині кордону з України до Республіки Молдова потребують безкоштовного транспорту, проживання, а також інформації про безкоштовні рейси в інші країни Європейського Союзу. Всіх громадян орієнтуємо, що після проходження паспортного контролю з боку Молдавії вони можуть звернутися до представників організації АСТЕD з метою подальшої допомоги; також роз’яснюються правила перетину кордону та умови надання тимчасового захисту.

За останні два тижні збільшилась кількість людей, у тому числі чоловіків, які перетинають кордон з України до Республіки Молдова. Усі чоловіки проходять перевірку та співбесіду, і якщо немає необхідних документів чи підстав для виїзду, їм відмовляють у перетині державного кордону.

Також намітилася тенденція перетину кордону з України до Молдови сімей із прилеглих прикордонних районів Вінницької області. Так, люди мають інформацію, що на території Молдови розташовані Центри для біженців, які надають безкоштовне харчування та проживання та їдуть на зимовий період до цих центрів.

Тенденції на повернення громадян України із-за кордону немає. Здебільшого люди повертаються з відряджень чи вирішити свої питання, перевірити збереження житла, відвідати родичів.

Також на МПП у пішохідній зоні на вихід з України до Республіки Молдова триває будівництво санітарного модуля та навісу. Вже змонтовано стійкі для навісу, підведено комунікації, фундамент. Роботи відбуваються щодня.

Наступну зустріч планують провести через два тижні, а саме: 14 лютого 2023 року в Отачі.

02.02.23

Українці вже неодноразово довели, що ми стійка та згуртована країна, феномен територіальної оборони та всеоб’ємлюючого волонтерського руху – тому підтвердження. Це є результатами потужної низової самоорганізації, яка проявилася як система горизонтальних зв’язків, як безумовна довіра та віра один в одного, здатність відкинути всі суперечності, об’єднатися навколо спільної мети.

Але, на жаль, особливо зараз, під час гарячої фази війни, існує багато чинників, що можуть сприяти виникненню конфліктів. Постійні стреси та тривога, проживання жахливого досвіду війни, горе втрати рідних, нові виклики та інше – все це може впливати на нашу стійкість.

Тому БФ «Право на Захист» реалізовує проєкт з посилення стійкості та згуртованості в Україні, головною метою якого є збільшення спроможності українського громадянського суспільства долати травми, отримані війною та покращити порозуміння та якість взаємодії в українському суспільстві. Все задля підвищення стійкості та опору, шляхом розбудови діалогу в громадах.

Ми вже провели Перший етап проєкту – це дослідження, яке ми реалізували в громадах Західної, Центральної та Північної України. Спілкуючись з представниками громад на фокус-групах, ми ідентифікували усталені практики взаємовідносин, конфлікти та тригерні теми серед українських ВПО та приймаючих громад, а також репатріантів (тих, хто повернувся) та місцевих громад. Це дозволить нам зробити внесок у запобігання загостренню соціальних проблем, підтримати майбутній діалог у постраждалих громадах України.

Матеріали дослідження доступні для завантаження нижче, у форматі pdf, українською та англійською мовами:

Ключові висновки дослідження та рекомендації стосовно впровадження миробудівничих активностей в Україні Завантажити

Повний звіт дослідження: «Практики взаємовідносин, конфлікти та тригерні теми серед українських ВПО та приймаючих громад, а також репатріантів та місцевих громад»Завантажити

Key research findings and recommendations regarding implementation of social cohesion activities in Ukraine Завантажити

Full survey report: “Relationship practices, conflicts, and trigger themes among Ukrainian IDPs and host communities, as well as returnees and home communities”Завантажити

01.02.23

Повномасштабне воєнне вторгнення, що розпочалося на території України в лютому, не лише оголило ті проблеми захисту прав дітей, що існували до цього, а й поставило перед українською державою нові непрості виклики у сфері захисту прав дітей.

Проблеми дітей, які залишилися без батьківського піклування в умовах воєнного стану, ми обговорювали під час круглого столу «Великі проблеми маленьких українців, що мають вирішити дорослі» у Львові. Захід організував БФ «Право на захист» в рамках проєкту BHA SaveTheChildren.

У круглому столі взяли участь представники обласних та міських державних структур, інституційних установ, громадських організацій та фондів, що опікуються захистом прав дітей.

Володимир Лис, начальник Служби у справах дітей Львівської ОВА окреслив виклики, з якими стикнулася обласна влада за минулий рік. Це, зокрема, евакуація дітей з прифронтових територій, прилаштування в дитячі будинки на Львівщині, створення внутрішньо переміщеним дітям комфортних та безпечних умов проживання.

Марина Ус, старша аналітикиня БФ «Право на захист» зазначила, що державна система захисту виявилась не готовою до гарантування прав дітей в умовах повномасштабного вторгнення.

“Чинні нормативно-правові акти у більшості випадків не відповідали поточній ситуації. Тому державні органи змушені були оперативно розробляти нові правила поведінки, які б відповідали викликам, що виникли. Цей процес триває й наразі. Зокрема, актуальними залишаються питання евакуації дітей, які мають батьків, проте батьки відмовляються від евакуації з небезпечних територій, та розробка механізму соціального супроводу дітей, які переміщені до західних областей з окупованих територій або повернуті з депортації”, – розповіла Марина Ус.

Євген Забродній, старший юрист БФ «Право на захист», розказав, з якими проблемами найчастіше звертаються до нашого фонду з питань захисту прав дітей у Львівській області.

Також присутні підіймали теми виявлення дітей, які залишилися без батьківського піклування і були переміщені до Львівської області, та надання їм оперативної допомоги; форми тимчасового влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, в сім’ї чи заклади інституційного догляду. А представники освітянської спільноти Львівщини говорили про зміни у програмі підготовки соціальних працівників у сфері захисту дітей після 24 лютого та створення освітньої програми для дітей вразливих категорій.

Ми раді, що змогли об’єднати представників влади та суспільства за одним столом та впевнені, що спільно зможемо вирішити великі проблеми маленьких українців!

30.01.23

ВСТУП

З 2014 року і до сьогодні в Україні відсутні законодавчо врегульовані механізми виплати пенсій, соціальних допомог, пільг та компенсацій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях (далі ‒ ТОТ) і позбавлені можливості переміщатися на підконтрольну державі територію. Оскільки здійснення таких виплат безпосередньо пов’язане з процедурою ідентифікації особи – отримувача, то відсутність належних механізмів ідентифікації для мешканців ТОТ унеможливлює виконання державою свого обов’язку із соціального забезпечення вказаної категорії громадян України.

Непідконтрольність Україні окремих її територій, тимчасово окупованих агресором, не звільняє державу від позитивного зобов’язання з виплати пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій мешканцям таких територій. У разі, якщо держава неспроможна забезпечити функціонування своєї влади на частині власної території в умовах ситуації, що склалася (наприклад через сепаратистські рухи, режим військової окупації), вона не перестає нести відповідальність і здійснювати юрисдикцію; така держава повинна всіма доступними дипломатичними та правовими методами, в тому числі із залученням іноземних держав і міжнародних організацій, продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, вживати ефективних заходів для забезпечення можливості реалізації прав своїми громадянами на ТОТ у сфері соціального захисту, зокрема на отримання соціального забезпечення, яке гарантоване статтею 46 Конституції України.

Тому, з метою належного забезпечення призначення, поновлення та здійснення соціальних виплат громадянам України, які постійно проживають на ТОТ та позбавлені можливості переміщення/повернення на підконтрольну Україні територію, є необхідним впровадження ефективного та справедливого механізму ідентифікації та верифікації вказаних осіб.

1. Поняття ідентифікації осіб

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI від 20 листопада 2020 року ідентифікація особи ‒ це встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо. Ідентифікація особи ‒ це процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи (пункт 20 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII від 5 жовтня 2017 року).

Розроблені світовою спільнотою Принципи ідентифікації осіб для забезпечення сталого розвитку від 2021 року націлені на те, щоб система ідентифікації особи була інклюзивною, захищала персональні дані людей та їхні права і була орієнтована на сталий розвиток. Системи, що використовуються для ідентифікації особи, не повинні бути інструментом для дискримінації чи утиску індивідуальних чи колективних прав людини або для відмови у здійсненні цих прав.

Ідентифікація є необхідною умовою для реалізації фізичними особами їх прав і обов’язків, зокрема спрямованих на отримання послуг, які надаються як суб’єктами публічного права (такими як органи соціального захисту населення (далі – ОСЗН), Пенсійний фонд України (далі – ПФУ)), так і приватними організаціями (комерційними банками, операторами зв’язку тощо).

Відтак можливість реалізації особою свого права на соціальне забезпечення обумовлюється необхідністю ідентифікації такої особи. З урахуванням механізмів та засобів ідентифікації остання поділяється на фізичну та дистанційну.

Фізична ідентифікація здійснюється шляхом фізичного пред’явлення особою інформації про себе та/або біометричних даних (зазвичай записаних у ідентифікаційних документах), що дозволяє встановити особу, котра звертається за відповідною послугою.

Дистанційна ідентифікація відбувається за посередництва електронної автентифікації, електронної процедури, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних (пункт 8 частини першої статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII від 5 жовтня 2017 року)

2. Процедура ідентифікації для призначення (перерахунку) пенсії за віком

Пенсійне забезпечення є однією з найважливіших форм соціального захисту громадян.

Згідно з абзацом 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи).

Звернення для призначення (перерахунку) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Автоматичне призначення пенсії – сервіс ПФУ, який дозволяє призначити пенсію автоматично при досягненні пенсійного віку з урахуванням усіх наявних у ПФУ даних, завчасно поданих громадянами. Підставою для автоматичного призначення пенсії є подання особою через вебпортал ПФУ анкети-заяви та згоди на застосування такого механізму, засвідченого персональним кваліфікованим електронним підписом. Автоматичне призначення пенсії було запроваджено ПФУ на виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» від 08. листопада 2019 року № 837/2019.

При цьому заяву слід подати протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку. У такому випадку пенсію буде призначено з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку. Якщо звернення за пенсією буде пізніше ніж три місяці, у такому разі пенсію призначать з дати звернення за нею.

Законодавець передбачив процедуру особистого звернення або автоматичного призначення пенсії, для чого потрібно мати персональний кваліфікований електронний підпис з метою ідентифікації особи.

Проте для мешканців ТОТ проходження процедури призначення пенсії за віком як у випадку особистого звернення, так і у випадку автоматичного призначення пенсії із використанням персонального кваліфікованого електронного підпису є ускладненим. У першому випадку особі, яка досягла пенсійного віку, необхідно виїхати на підконтрольну Україні територію, що в сучасних умовах з різних об’єктивних причин (продовження бойових дій, маломобільність, фінансовий тягар подорожування тощо), особливо після припинення у 2022 році роботи контрольних пунктів в’їзду-виїзду (далі ‒ КПВВ), є неможливим. У другому випадку для автоматичного призначення пенсії необхідно мати персональний кваліфікований електронний підпис та електронні відомості про трудову діяльність застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб, що ускладнює та унеможливлює автоматичне призначення пенсії. До того ж, якщо мешканець ТОТ не звернеться із заявою про призначення пенсії протягом трьох місяців, то він/вона позбавляються права на отримання пенсії за віком за попередній період, коли він/вона мали право на призначення пенсії.

Водночас проблема проходження процедури призначення пенсії за віком як у випадку особистого звернення, так і у випадку автоматичного призначення пенсії може бути вирішена шляхом застосування механізму дистанційної ідентифікації особи ПФУ в режимі відеоконференцзв’язку.

3. Процедура періодичної ідентифікації для отримання пенсій

Статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року передбачено, що неотримання пенсії людиною протягом шести місяців підряд призводить до припинення її виплати за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду. Поновити пенсію згідно з пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок від 25 листопада 2005 року № 22-1), можливо за умови особистого звернення до ПФУ і подачі відповідної заяви разом із документами, що посвідчують особу.

Крім того, якщо людина отримує пенсію з використанням платіжної картки й у разі, якщо протягом року за такою платіжною карткою не проводилися видаткові операції особисто одержувачем, а банком протягом року не здійснювалась фізична ідентифікація особи, уповноважений банк повідомляє про це відповідному органу ПФУ або ОСЗН. У такому разі орган ПФУ або ОСЗН забезпечує проведення ідентифікації та верифікації особи на підставі пред’явлених (в обов’язковому порядку) одержувачем особисто документів, що посвідчують особу і підтверджують її вік та відомості про місце проживання. При цьому до фізичної ідентифікації прирівнюється авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг ПФУ за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису «Дія.Підпис» (пункт 17 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596).

У разі невиконання одержувачем цієї умови орган ПФУ або ОСЗН припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв’язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.

Проте вищезазначені способи ідентифікації є недоступними для жителів ТОТ, що унеможливлює отримання ними пенсійних виплат.

Так, вимоги щодо необхідності особистого звернення та фізичної ідентифікації позбавляють мешканців ТОТ, які з об’єктивних причин (включаючи стан здоров’я) не виїжджають на підконтрольну Україні територію, можливості реалізувати своє право на отримання пенсії.

Дистанційна ідентифікація для отримання пенсійних виплат у особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг ПФУ за допомогою «Дія.Підпис» також не є ефективним способом, адже здебільшого вимагає наявності ID-картки або біометричного закордонного паспорта в мобільному застосунку «Дія», яких значна кількість пенсіонерів не мають. Тут слід зазначити, що дослідження цифрової грамотності населення, яке було проведене Міністерством цифрової трансформації України в 2019 році, показало, що лише 15 % українських громадян віком 60-70 років володіють цифровими навичками на середньому рівні та вище. Повторне дослідження 2021 року продемонструвало поступове підвищення рівня цифрових навичок. Разом з тим, 33,2 % населення України у віці 60-70 років взагалі не володіє будь-якими цифровими навичками.

Отже, з огляду на те, що ідентифікація особи має бути націлена на ефективну, дієву та підзвітну реалізацію державою виплати пенсій, важливо, крім фізичної ідентифікації та дистанційної ідентифікації через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ, запровадити альтернативний спосіб, який би, з одного боку, надав змогу мешканцям ТОТ реалізувати свої права на отримання пенсій, а з іншого ‒ дозволив би державі здійснити перевірку і встановити особу заявника.

У цьому контексті віддалене встановлення та верифікація особи із застосуванням відеоконференцзв’язку може слугувати ефективним інструментом подолання проблеми дистанційної ідентифікації громадян України, котрі проживають/перебувають на ТОТ, для забезпечення державою їх права на пенсійне забезпечення.

4. Процедура ідентифікації для призначення соціальних виплат

Окрім державного пенсійного забезпечення, чинне законодавство України у сфері соціального захисту населення передбачає також понад 30 видів різних соціальних допомог, пільг і компенсацій, призначення яких обумовлюється настанням для особи того чи іншого соціального ризику. При цьому, незважаючи на блокування роботи ОСЗН на ТОТ, держава і надалі несе позитивне зобов’язання перед громадянами щодо нарахування відповідних соціальних виплат та повинна забезпечувати їх призначення для отримувачів. Слід зазначити, що для мешканців непідконтрольних Україні територій особливо важливе значення мають так звані “дитячі виплати” (допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, допомога на дітей одиноким матерям, допомога дітям з інвалідністю та ін.), допомога малозабезпеченим сім’ям, різноманітні пільги та надбавки тощо.

Особливістю порядку призначення і виплати державних соціальних допомог, пільг і компенсацій є те, що для кожного їх виду встановлена своя окрема процедура звернення громадян до ОСЗН, яка визначається спеціальним (як правило, підзаконним) нормативно-правовим актом. Проте в частині правил ідентифікації особи заявника ці процедури є здебільшого ідентичними.

Зокрема, відповідно до пункту 43 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, документи, необхідні для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто. Так само, згідно з пунктом 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 250, для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім’ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики, та інші документи. Аналогічна норма встановлена пунктом 6 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79, та міститься в низці інших подібних нормативних документів.

Справедливо буде відзначити, що нормативно-правовими актами, які визначають порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, пільги або компенсації, передбачено також можливість віддаленого звернення та дистанційної ідентифікації особи заявника (за допомогою Порталу Дія, через накладення кваліфікованого електронного підпису). А втім, обмеженість відповідного інструментарію, про що зазначалося вище, позбавляє осіб, які перебувають на ТОТ, можливості скористатися ним.

Таким чином, механізм верифікації особи для цілей призначення непенсійних соціальних виплат також може бути вдосконалений шляхом імплементації в нього процедури ідентифікації із застосування відеоконференцзв’язку.

5. Ідентифікація особи за процедурою оформлення документів, які посвідчують особу та підтверджують громадянство України

Так, станом на сьогодні процедура встановлення особи в режимі відеоконференцзв’язку застосовується з метою оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, за участі членів сімʼї, які позбавлені можливості бути присутніми особисто. Ця процедура була запроваджена відносно нещодавно з метою захисту прав вразливих груп громадян, які через повномасштабне російське вторгнення не мають фізичної змоги звернутися за отриманням паспортного документа.

Зокрема, 17 листопада 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» від 28 жовтня 2022 року № 1220 (далі ‒ Постанова від 28 жовтня 2022 року № 1220), якою Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2015 року № 745 (далі ‒ Порядок від 26 жовтня 2015 року № 745), було доповнено окремим розділом щодо особливостей встановлення особи та видачі паспорта в період дії воєнного стану або на період карантину.

Як вбачається із змісту пункту 97¹ Порядку від 26 жовтня 2015 року № 745, ідентифікація у разі відсутності в особи/членів її сім’ї можливості особистої присутності в органах Державної міграційної служби України (далі ‒ ДМС) може здійснюватися у режимі відеоконференцзв’язку за наступною процедурою:

у разі відсутності документів з фотокарткою/відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з наявних реєстрів, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків, які були зазначені заявником (дієздатних членів сім’ї особи, близьких осіб, які досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу, які підлягають обов’язковому пред’явленню);

документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, спеціальний статус особи, належність до членів сім’ї, пред’являються під час проведення відеоконференцзв’язку;

копії таких документів надсилаються на електронну адресу уповноваженого органу ДМС;

під час відеоконференцзв’язку працівником ДМС ведеться відеозапис процедури ідентифікації, який зберігається та долучається до анкети заявника;

результати встановлення особи, її впізнання членом сім’ї (близькою особою) письмово фіксуються в акті встановлення особи працівником ДМС у вигляді пояснення, що підписується особою, стосовно якої проводилася процедура встановлення особи;

за результатами ідентифікації працівник ДМС в акті встановлення особи зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку та в присутності особи, стосовно якої проводилася така процедура.

Отже, із 17 листопада 2022 року в Україні існує механізм ідентифікації, що дозволяє особі, яка під час відповідної адміністративної процедури не має можливості бути присутньою особисто, реалізувати свої права на доступ до документів, які посвідчують особу.

Ураховуючи те, що існуючі вимоги стосовно проходження ідентифікації та верифікації особи для цілей призначення пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій унеможливлюють отримання соціальних виплат громадянами України, які постійно проживають на ТОТ та з об’єктивних причин (стан здоров’я, фінансові обмеження, безпекові чинники тощо) не можуть відвідувати підконтрольну Україні територію, вважаємо, що дієвим способом вирішення проблеми ідентифікації мешканців ТОТ для вказаних цілей могла б стати імплементація в цій сфері суспільних відносин механізму, передбаченого Постановою від 28 жовтня 2022 року № 1220.

6. Пропонована процедура ідентифікації для призначення (перерахунку) пенсій за віком, періодичної ідентифікації громадян України для отримання пенсій на ТОТ, для призначення соціальних допомог, пільг і компенсацій у режимі відеоконференцзв’язку з метою реалізації мешканцями ТОТ права на соціальне забезпечення

З метою ідентифікації особи для призначення (перерахунку) пенсії за віком, періодичної ідентифікації задля отримання пенсії, призначення соціальних допомог, пільг і компенсацій механізм встановлення особи в режимі відеоконференцзв’язку може виглядати наступним чином:

у разі неможливості особи, яка звертається за призначенням пенсії, соціальної допомоги, пільги або компенсації (далі ‒ Заявник), особисто прибути до уповноваженого ОСЗН, що призначає такі соціальні виплати, вказана особа має право подати відповідну заяву в режимі відеоконференцзв’язку;

з цією метою Заявник, використовуючи власні технічні засоби відеозв’язку, може звернутися до уповноваженого ОСЗН за встановленим номером телефону чи іншого засобу зв’язку, оприлюдненим на офіційному вебсайті цього органу;

під час проведення відеоконференцзв’язку Заявник пред’являє уповноваженій посадовій особі ОСЗН документи, що посвідчують його особу, і надсилає ці документи, а також заяву та інші документи, необхідні для призначення пенсії, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший [призначення соціальної допомоги / призначення пільги / призначення компенсації], на встановлену адресу електронної пошти ОСЗН, оприлюднену на його офіційному вебсайті;

уповноважена посадова особа ОСЗН перевіряє пред’явлені документи, що посвідчують особу Заявника, та за потреби проводить його опитування. Після цього уповноважена посадова особа ОСЗН реєструє подану заяву, перевіряє зміст і належне оформлення документів, необхідних для призначення соціальної виплати, та звіряє відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уповноважена посадова особа ОСЗН завантажує документи, отримані від Заявника на встановлену адресу електронної пошти, накладає на них кваліфікований електронний підпис та долучає до справи Заявника;

під час відеоконференцзв’язку уповноваженою посадовою особою ОСЗН ведеться відеозапис процедури ідентифікації, який зберігається та долучається до справи Заявника. За результатами ідентифікації уповноважена посадова особа ОСЗН також складає акт встановлення особи Заявника, в якому зазначається про те, що ідентифікація здійснювалася з використанням відеоконференцзв’язку.

ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

З огляду на викладені вище проблеми, пов’язані з відсутністю в чинному законодавстві України про соціальне забезпечення ефективних механізмів призначення, нарахування, виплати пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій особам, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України, постійно проживають на ТОТ і не здійснюють переміщення на підконтрольну територію, для впровадження ефективного механізму віддаленого звернення та дистанційної ідентифікації таких громадян України пропонуємо:

1. Імплементувати механізм дистанційної ідентифікації особи, подібний до того, що передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» від 28 жовтня 2022 року № 1220, у чинне законодавство України для ідентифікації громадян України, що мешкають на ТОТ, з метою реалізації ними права на належне соціальне забезпечення;

2. Забезпечити можливість реєстрації та авторизації громадян України, які постійно проживають на ТОТ, на веб-порталі електронних послуг ПФУ www.portal.pfu.gov.ua і на веб-порталі електронних сервісів Міністерства соціальної політики України www.msp.gov.ua/main/Eservices.html шляхом проведення ідентифікації відповідними органами осіб у режимі відеоконференцзв’язку;

3. Доповнити підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють порядок призначення та виплати пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій, наступними положеннями:

– «До фізичної ідентифікації особи заявника прирівнюється її ідентифікація у режимі відеоконференцзв’язку. З цією метою заявник під час проведення відеоконференцзв’язку пред’являє уповноваженій посадовій особі документи, що посвідчують його особу, і надсилає ці документи, а також заяву та інші документи, необхідні для призначення пенсії, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший [призначення соціальної допомоги / призначення пільги / призначення компенсації], на електронну адресу органу соціального захисту. Уповноважена посадова особа перевіряє пред’явлені документи, що посвідчують особу, та за потреби проводить опитування заявника. Під час відеоконференцзв’язку уповноваженою посадовою особою ведеться відеозапис процедури ідентифікації, який зберігається та долучається до справи заявника. За результатами ідентифікації уповноважена посадова особа складає акт встановлення особи, в якому зазначає, що встановлення особи здійснювалося з використанням відеоконференцзв’язку»;

– «Уповноважена посадова особа реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів (у тому числі надісланих заявником електронною поштою під час проведення відеоконференцзв’язку), звіряє відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта»;

– «У разі отримання документів від заявника через електронну пошту уповноважена посадова особа завантажує їх, накладає на них кваліфікований електронний підпис та долучає їх до справи заявника».

Таким чином, без дієвого механізму ідентифікації, який вимагається для призначення, перерахунку, періодичного продовження пенсій, соціальних допомог, пільг і компенсацій, із застосуванням відеоконференцзв’язку виконання державою свого обов’язку у сфері соціального забезпечення громадян, а відтак і отримання таких виплат громадянами України на ТОТ є значно ускладненим.

27.01.23

Задля посилення спроможності громад до зменшення ризиків техногенних та екологічних катастроф, які значно загострилися внаслідок російського повномасштабного вторгнення на територію України, а також для практичного сприяння процесам відбудови, реконструкції та відновлення громад БФ “Право на захист” розробив Методичні рекомендації щодо розроблення програми комплексного відновлення території громад.

Документ є частиною серії аналітичних та методичних матеріалів, що напрацьовані експертною командою Фонду в межах проєкту «Зменшення вразливості до ризиків катастроф в Україні (Фаза ІІ)», який реалізується БФ “Право на захист” за підтримки Європейського Союзу та у співпраці із Консорціумом зменшення ризику (3Р).

Методичні рекомендації пропонують алгоритм із 10 кроків щодо розроблення програми комплексного відновлення громади (її частини) та роз’яснення їхньої реалізації. Документ спирається на попередньо проведену дослідницьку роботу з аналізу місцевих стратегічних документів зі зменшення ризиків лих на відповідність національним, регіональним документам, чинній нормативно-правовій базі, а також відповідність Сендайській рамковій програмі зі зниження ризику катастроф на 2015-2030 рр. Особлива увага приділена відбудові за принципом “краще, ніж було”. Рекомендації доповнені спеціально складеними зразками документів, які стануть в нагоді громадам на різних етапах розробки програми відновлення.

Розроблені матеріали носять універсальний характер для всіх територіальних громад України, а також усіх причетних до процесів відновлення та відбудови. Водночас окреме практичне значення вони мають, зокрема, для територій та громад, які постраждали внаслідок військових дій, знаходилися під тимчасовою окупацією країни-агресора і були деокуповані, або ж перебувають під ризиком ураження через розташування на їх території та/або знаходження на сусідніх територіях об’єктів, які несуть техногенні та екологічні ризики внаслідок порушення їхнього звичайного функціонування (у тому числі внаслідок військових дій).

Методичні матеріали будуть корисними для:

голів громад, старостам, їх заступникам, працівникам виконавчих органів громад;
працівникам ОДА (на час війни – військові адміністрації), які погоджують програми відновлення (департаменти з екології та природних ресурсів, цивільного захисту, громадського здоров’я, архітектури та містобудування тощо);
територіальним представництвам державних органів влади: управління водного господарства, лісового-мисливського господарства, ДСНС, центри громадського здоров’я тощо.
громадськості – фізичним та юридичним особам, які проживають та/або здійснюють діяльність в межах ТГ, чи планують її здійснювати, та на яких програма відновлення матиме вплив.

Консорціум ЗР був створений у 2019 році групою міжнародних та українських НУО з метою зменшення ризиків стихійних лих в Україні. Члени Консорціуму об’єднані спільною метою підготувати та захистити цивільне населення та стратегічно важливі системи та служби України до ризиків природних, екологічних та промислових катаклізмів.

Видання матеріалу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу через його Департамент цивільного захисту і гуманітарної допомоги (ЕСНО).

Виконавець:

Софія Шутяк – правовий аналітик проєкту «Зменшення вразливості до ризиків катастроф в Україні (Фаза ІІ)», БФ “Право на захист”

Проте висловлені погляди та думки належать лише автору і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Департаменту цивільного захисту і гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Ні Європейський Союз, ні орган, що надає гранти, не несуть за них відповідальності.

Додатково до Вашої уваги пропонуємо аналітичні матеріали стосовно сталого відновлення України через призму Сендайської рамкової програми й принципу “відбудувати краще, ніж було”

#RiskReduction #Resilience #PreparePreventProtect #3PConsortium #ACTED #ECHO

EU Civil Protection & Humanitarian Aid – ECHO

27.01.23

Близько 5 тис. біженців і шукачів захисту проживали в Україні до початку повномасштабного вторгнення. Такі дані надає UNHCR. Це люди, які раніше потерпали від конфліктів у рідних країнах чи зазнавали переслідувань, вони можуть не мати документів чи навіть громадянства, їм небезпечно повертатися додому. Після 24 лютого багато з таких людей були змушені тікати за кордон. І хоча Європа надала безпрецедентний рівень підтримки та забезпечення прав українцям, шукачі захисту та біженці, що втекли з України, зіткнулися зі значними перешкодами в доступі до такого захисту.

Наш фонд спільно з партнером HIAS провели дослідження, щоб краще зрозуміти, яких труднощів зазнали ті, хто був змушений повторно в пошуку безпеки. Ми опитали 300 осіб, які зверталися або отримали захист в Україні, але тепер виїхали до європейських країн. Багато з них продовжують отримувати правову допомогу фонду. На основі цього дослідження БФ “Право на захист” та HIAS розробили рекомендації для органів ЄС та країн-членів, які допоможуть вирішити виявлені проблеми.

Ознайомитись з дослідженням та розробленими рекомендаціями ви може нижче.

Звіт українською мовою:

nuasr-report-single-pages-ua Завантажити

Звіт англійською мовою:

nuasr-eu-report-single-pages-en-1 Завантажити

13.01.23

Раніше слово «переміщення» означало лише звичайний процес руху. Студенти переїжджали у великі міста, люди вирушали у відрядження, змінювали місце проживання за власним бажанням.

З 2014 року слово «переміщення» в Україні асоціюється з війною, втратою дому, болем і тривогою. Внутрішньо переміщені особи живуть у постійному дисбалансі між адаптацією та надією повернутись додому.

Проблема стигматизації переселенців існує ще з початку війни 2014 року, коли на підконтрольну Україні територію приїхало багато внутрішньо переміщених осіб із Донецької та Луганської областей і Криму.

Стигматизація – це перевага стереотипів над реальністю, а відтак, накладання негативних рис на певну верству населення й звинувачення її в наявності таких.

Насправді стигматизувати можна будь-кого, хто має певні спільні характеристики. В нашому випадку, це довідка ВПО. Повномасштабна війна змінила багато аспектів як у розумінні цієї проблеми, так і у відносинах між переселенцями й приймаючими громадами. В першу чергу, через різке збільшення кількості переміщених осіб. По всій Україні їх налічується 5,9 мільйона*.

Дуже важливо пам’ятати, що абсолютно кожному українцю є що сказати про цю війну. Ми ніколи заздалегідь не знаємо, який саме досвід пережила людина, але маємо безумовно його поважати, для цього не обов’язково знати всі деталі історій. Страхи, втрати, тривоги й трагедії супроводжують кожного українця.

Благодійний фонд «Право на захист» та агенція Info Sapiens провели дослідження, де проаналізували різновиди конфліктів і тригерних тем в Українському суспільстві. Фокус-групи складались із внутрішньо переміщених осіб, представників приймаючих громад і репатріантів. Усього було проведено понад 1200 інтерв’ю.

Дослідники з’ясували, що досить частими є конфлікти щодо побутових питань. Проте зазвичай, за словами респондентів, їх вирішити легше за інші. Особливо після ближчого знайомства з переселенцями й відчуття емоцій від їхніх історій порятунку.

«Навчилися цінувати мінімальне – життя, можу плакати від радості, що всі живі, коли немає тривог, сирен. Раніше ми цього не цінували й не знали».
– (Приймаюча громада)

Конфлікти на емоціях виникають між переселенцями й приймаючими громадами, між репатріантами й рідними громадами. Люди звинувачують один одного в недовірі, неналежній поведінці та нестачі патріотизму, часто роблячи це упереджено. Такий конфлікт зазвичай не є причиною взаємної неповаги в суспільстві, а відбувається через втому і стрес.

«Я оптиміст – негативні емоції нам не допоможуть. Одне переживання в мене є, щоб війна закінчилася. Переживаю, що рідне місто бомблять і можу лишитися без житла. У мене зараз нова робота, нове житло, нові друзі – стресу сильного немає. Є надія на повернення додому».
– (ВПО)

Утім, всі заходи, спрямовані на уникнення стигматизації й полегшення становища ВПО у суспільстві мають бути корисними не лише для переселенців, а й для місцевих громад. Саме це допоможе досягти рівності всередині суспільства й суттєво знизити кількість конфліктів.

Також не останню роль грають громадські проєкти й соціальна реклама та інформаційний простір загалом, де мають використовуватись вірні меседжі, а не розпалюватись ворожнеча. Ідея об’єднання та компромісів, культивація взаємодопомоги як інструменту боротьби за свободу – це те, що громадяни мають бачити насамперед.

«Ми багато працюємо на місцях, розмовляємо з нашими бенефіціарами. Серед них і ВПО, й приймаючі громади. Знаємо, що є конфлікти. Але більше історій саме про позитивний досвід: як переміщені діти знайшли собі друзів у новому місті, як зовсім незнайома людина допомогла вивезти бабусю з зони бойових дій, як нові сусіди забезпечили багатодітну мати-переселенку всім необхідним для її новонародженого маля, як ВПО хочуть бути корисними на новому місці та починають допомагати іншим постраждалим від війни. Врешті-решт таких зворушливих і людяних історій, значно більше. Це результат взаємодії звичайних людей – переселенців і тих, хто приймає їх та розділяє їхні втрати!»
– програмна директорка БФ «Право на захист» Надія Ковальчук.

програмна директорка
БФ «Право на захист»
Надія Ковальчук

Як показало дослідження, в українському суспільстві є багато факторів, які допомагають громадянам об’єднуватись. Фокус на спільних інтересах, проблемах і усвідомленні культурного різноманіття як позитивної риси нації, може покращити атмосферу в громадах і зменшити ризик стигматизації переселенців.

«Є гордість за наш народ, що ми згуртувалися, допомагаємо одне одному… Діти позитивно впливають на стан, співають патріотичні пісні, посміхаються, грають».
– (ВПО)

Попри те, що всі люди різні, громадян об’єднують одні й ті ж самі почуття, переживання за своє життя, за дітей, за воїнів, за країну в цілому. А ще – усвідомлення причетності до чогось надважливого. Ми всі розуміємо, що від взаємодопомоги, чуйності та готовності об’єднатися, залежить спільна перемога.

*За даними дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ) за листопад 2022 року.

30.12.22

Свобода пересування:

1. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02 грудня 2022 року № 1345 якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2022 року №1259 та встановлено, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки України, які не закінчилися на день набрання чинності цієї постанови, продовжуватимуться автоматично на 2 місяці, а не на 1, як це було передбачено раніше. Таким чином, підприємствам, в яких є чинний наказ про бронювання військовозобов’язаних співробітників, строк дії відстрочки від призову на військову службу буде продовжено ще на один місяць лише на підставі даної постанови, тобто без надання додаткових підтверджуючих даних.

2. Постановою Кабінету Міністрів України затверджено від 02 грудня 2022 року № 1349 затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту з організації управління чергами вантажних автомобілів перед міжнародним пунктом пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Ягодин – Дорогуськ» за допомогою електронної системи «Електронна черга перетину кордону Ягодин – Дорогуськ». Координатором експериментального проєкту є Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Його проведення заплановано з 05 грудня 2022 року до 05 грудня 2024 року.

3. Урядом Молдови розпорядженням Комісії з надзвичайних ситуацій від 22 грудня 2022 року №55 запроваджений спрощений порядок перетину громадянами України державного молдовського кордону та дозволено до 1 лютого 2023 року в’їжджати на територію Молдови на підставі посвідчення особи і через молдовсько-румунський кордон, і через міжнародний аеропорт «Кишинів». Так, раніше перетин державного молдовського кордону дозволявся нашим громадянам лише на підставі закордонного паспорта.

Тепер громадяни України зможуть в’їжджати до Молдови з Румунії на підставі:

посвідчення особи (ID-картка, внутрішній паспорт);
звичайного паспорта;
інших документів, що посвідчують особу (посвідчення особи громадянина України, видане посольством України в Молдові, тимчасове посвідчення особи, видане Бюро міграції, посвідчення водія, посвідка на проживання, військовий квиток і т.д.).

Крім того, можна буде пред’явити:

копії цих документів;
документи в електронному форматі;
документи зі строком дії, що минув.

На підставі вказаних документів громадяни України зможуть також виїхати з Молдови до України.

Доступ до медичних послуг:

1. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2022 року № 1356 внесено зміни до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317. Зміни передбачають, що причинний зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я, одержаним від вибухонебезпечних предметів, встановлюється МСЕК на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому зазначено обставини, за яких особа отримала ушкодження здоров’я.

2. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2022 року № 1373 розширено перелік лікарських засобів, які закуповуються за договором керованого доступу. У зв’язку з цим вперше за кошти державного бюджету будуть закуплені ліки для пацієнтів з рідкісним захворюванням – спінально м’язова атрофія першого типу (СМА). Зазначений лікарський засіб стане доступний у 2023 році. Його отримуватимуть пацієнти зі СМА, які відповідатимуть критеріям включення до програми (вік, тип хвороби тощо), в тому числі ті, яким буде поставлено діагноз за результатами програми розширеного неонатального скринінгу.

3. Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1390 від 16 грудня 2022 року, що підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року, відповідно до якої на період воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

– строк дії посвідчень з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», виданих особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено із строком перегляду та строк якого припав на період воєнного стану, якщо МСЕК не було проведено повторний огляд, продовжується без звернення таких осіб до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення;

– вимога щодо вклеювання в посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» нового бланка, що продовжує строк дії такого посвідчення, не застосовується, крім випадків, якщо МСЕК було проведено повторний огляд.

– структурні підрозділи з питань соціального захисту населення після припинення чи скасування воєнного стану інформують осіб з інвалідністю внаслідок війни, яким продовжено строк дії посвідчень, про необхідність протягом шести місяців оновити документи, необхідні для продовження строку дії таких посвідчень.

4. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 продовжено режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту та карантин і обмежувальні протиепідемічні заходи на всій території України до 30 квітня 2023 року.

5. Міністерство охорони здоров’я України 06 грудня 2022 року звернулося до обласних військових цивільних адміністрацій з рекомендаціями розглянути питання щодо тимчасового припинення планових госпіталізацій у закладах охорони здоров’я через загрози знеструмлення. Надання екстреної медичної допомоги та проведення термінових хірургічних операцій залишається без змін. Рішення щодо плановості або ургентності операції приймає виключно лікар.

23.12.22

Міністерство цифрової трансформації України продовжує вдосконалювати застосунок Дія та презентувало на порталі новий розділ Дія.Безбарʼєрність, який покликаний забезпечити рівний доступ до технологій для всіх та додати взаєморозуміння й людяності у спілкуванні з державою.

Дія. Безбарʼєрність був створений в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» спільно з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Швеції.

Розділ пропонує багато корисної інформації для усіх громадян, в тому числі вразливих груп населення, зокрема ВПО, людей з обмеженими можливостями та особливими потребами, батьків, літніх людей, шукачів роботи щодо державних публічних послуг, відповіді на які важко знайти на державних порталах.

Зі слів авторів, усі матеріали в Дія.Безбар’єрність розподілені за трьома форматами:

гіди – відповіді на питання (наприклад, як знайти першу роботу чи знятися з обліку ВПО);
інструкції – допомога з конкретними питаннями (наприклад, як підготуватися до виїзду за кордон чи отримати пенсію);
особистий досвід – історії людей (наприклад, людей, які змінили професію після 60).

В підтримку такої ініціативи Уряду, БФ «Право на захист» продовжує активну роботу в рамках проєкту «Цифровізація державних послуг: сприяння доступу для постраждалих від конфлікту громад та вразливих груп в Україні», що реалізується за підтримки Європейського Союзу спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Влітку за результатами проведеного БФ “Право на захист” опитування та відповідного дослідження, був опублікований звіт «Досвід користування публічними цифровими послугами», де ми наголошували на необхідності розробки та поширення інформаційних матеріалів з інструкціями щодо користування публічними цифровими послугами (у тому числі взяття на облік та оформлення допомоги ВПО, оформлення допомоги по безробіттю тощо).

Ознайомитись зі звітом можна за посиланням:
https://archive.r2p.org.ua/dosvid-korystuvannya-publichnymy-czyfrovymy-poslugamy/