Категорія: Новини

20 вересня 2018 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила позитивне рішення у справі за позовом мешканця неконтрольованих урядом України територій (надалі – НКУУТ) до відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Це рішення можна назвати революційним з двох причин.

По-перше, це перше рішення Верховного Суду по суті у подібних справах. Як вбачається з тексту рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, позивач – мешканець НКУУТ і не отримував довідку ВПО. Влітку 2014 року він отримав травму на виробництві (що було визнано страховим випадком) і йому було призначено одноразову допомогу і щомісячні страхові виплати. Втім, внаслідок ескалації бойових дій, він так і не отримав вказані виплати, внаслідок чого звернувся з позовом до суду.

Рішенням суду першої та апеляційної інстанції його позовні вимоги були частково задоволені (судами було зменшено суми, які заявлялися в позовній заяві, втім, таке зменшення було незначним). Велика Палата Верховного Суду відхилила касаційну скаргу Фонду, залишивши рішення судів попередніх інстанцій без змін.

По-друге, подібна справа розглядалася Верховним Судом України (який існував до судової реформи) ще на початку 2017 року і сумнозвісним рішенням від 12.04.2017 року ВСУ встановив, що для отримання таких виплат особа має переміститися на контрольовану територію і отримати довідку ВПО, адже іншого механізму не існує, тому Фонд не порушив права позивача і в позові слід відмовити. Однак Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від вказаного правового висновку ВСУ, ухваливши рішення, яке, на нашу думку, нарешті виправило судову помилку минулого року.

Так,  Суд визнав, що проведення АТО не є підставою для припинення страхових виплат. Відповідні постанови КМУ, які регулюють соціальні виплати ВПО (такі, як 509, 637, 595, 365) не розповсюджуються на мешканців НКУУТ, а стосуються виключно осіб, які перемістилися і стали ВПО.

Цитата з рішення:

«Однак, як правильно вважали суди в цій справі, зазначені підзаконні нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО до теперішнього часу не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади. Ці підзаконні акти не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Зазначені підзаконні нормативні акти не регулюють питання щодо здійснення страхових виплат особам, які з районів проведення АТО до теперішнього часу не переселилися та продовжують проживати за своїм постійним місцем проживання на території, яка не контролюється органами державної влади.»

Профільний закон не містить таких підстав для припинення страхових виплат, як проведення АТО. Надзвичайний чи воєнний стан у державі не запроваджено, тому немає підстав для обмеження прав застрахованих осіб на отримання виплат, а відсутність бюджетних асигнувань також не слугують виправданням  для нездійснення виплат, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема, «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії».

«Ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат.»

Крім того, Суд зазначив, що «Позивач сам має право вирішувати про необхідність звернення до Фонду про  продовження страхових виплат. Відсутність такого звернення не є підставою для відмови в задоволенні позову». Отже, позивачі в цій категорії справ не повинні звертатися до Фонду з заявою про поновлення виплат, оскільки припинення цих виплат відбувалося у спосіб, що суперечить закону. Можна звертатися безпосередньо до суду (нагадаємо, що внаслідок проведення судової реформи ця категорія справ тепер розглядається окружними адміністративними судами).

Рішення загалом є дуже обґрунтованим і цікавим та містить багато посилань як на норми національного права, так і практику ЄСПЛ.

Отже, вже вкотре Верховний Суд став на захисті прав осіб що постраждали внаслідок бойових дій на Сході України, захистивши конституційне право на соціальний захист (у даному випадку – на отримання страхових виплат) і фактично вказавши Кабінету Міністрів України на перевищення своїх повноважень під час вирішення питань регулювання цих правовідносин.

Також це рішення дає виправдані сподівання на позитивне вирішення справ, у яких мешканці НКУУТ вимагають виплатити їм пенсії без необхідності ставати переселенцями. До цього моменту такі справи вирішувались, на жаль,  здебільшого негативно.

З текстом рішення Великої Палати Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням  http://reyestr.court.gov.ua/Review/76812061

 

Олег Тарасенко,

Старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»

Найчастіше під час перетину КПВВ в районі проведення Операції об’єднаних сил у громадян виникають проблеми з документами.

Про це розповіла Валерія Карпиленко, помічник начальника Донецького прикордонного загону, начальник прес-служби. Вона вказала на необхідність пам’ятати, що самостійне внесення будь-яких правок в паспортні документи призводить до неприємностей, тож не слід самостійно підправляти дати чи навіть випадково пошкоджені документи або вклеювати фотокартки.

За словами Валерії Карпиленко, триває реконструкція КПВВ «Новотроїцьке».  Наразі йде робота над будівництвом залу очікування, здійснюється проведення водопровідної системи.

Рух через дане КПВВ лишається ускладненим, втім, контрольний пункт функціонує в штатному режимі, контрольно-пропускні операції не припиняються.

Прикордонники просять громадян обов’язково звертати увагу на вказівки щодо пересувань по території КПВВ, адже напрямки руху змінюються внаслідок проведення монтажних робіт та перенесення модулів для проведення контрольних операцій.

«Наразі всі сили спрямовано на те, щоб до настання сильних холодів КПВВ «Новотроїцьке» було краще облаштовано для перебування громадян, – зазначає Валерія Карпиленко. – Вважаємо за необхідне нагадати, що на кожному КПВВ на лінії розмежування в районі проведення Операції об’єднаних сил функціонують пункти обігріву ДСНС та в разі потреби надається первинна медична допомога. Тож у випадку погіршення стану здоров’я громадянам слід оперативно звертатися до прикордонних нарядів».

На КПВВ «Гнутове», яке також знаходиться в межах відповідальності Донецького прикордонного загону, значних змін не відбулося, контрольний пункт функціонує в штатному режимі. Водночас спостерігається певне збільшення людей, які перетинають лінію зіткнення через цей контрольний пункт.

«На пропускну спроможність КПВВ збільшення кількості людей не впливає, адже в разі потреби прикордонники готові до збільшення прикордонних нарядів аби громадяни не знаходилися надто довго в районі лінії розмежування, – вказала Валерія Карпиленко. – Слід зазначити, що періодично в мережі інтернет з’вляється недостовірна інформація щодо припинення роботи КПВВ через обстріли або з інших причин. Через що вважаємо за необхідне ще раз наголосити на тому, що під час планування подорожей слід довіряти лише офіційним інтернет-сторінкам ООС та ДПСУ, де задля комфорту громадян подібна інформація подається точно та оперативно».

Фото надане Донецьким прикордонним загоном

На КПВВ «Майорське» з боку неконтрольованої Урядом України території – черга для перевірки речей. Про це повідомляють з місця подій Наталія Шевченко, Дмитро Саєнко та Анастасія Єгорова, монітори БФ «Право на захист».

Станом на 13-30 черга для проведення паспортного контролю і перевірки речей нараховує близько 120 осіб. У зв’язку з ротацією речи оглядає лише один працівник Державної фіскальної служби. Працюють два віконця і ще одне – для пільгової черги.

Черги з боку контрольованої Урядом України території немає.

БФ «Право на захист» просить усіх, хто перетинатиме лінію зіткнення на КПВВ «Майорське», врахувати ситуацію, що склалася.

23 жовтня у Львові відбувся семінар «Практичні аспекти забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб». У ньому взяли участь працівники органів соціального захисту та пенсійного забезпечення зі Львова та Львівської області. Захід відбувся в межах проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», що БФ «Право на захист» реалізує за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Олена Кучер, старший помічник із правових питань UNHCR розповіла учасникам про міжнародні стандарти захисту та допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), а також про діяльність UNHCR.

Під час заходу розглянули суперечливі питання, пов’язані із застосуванням чинного законодавства. Представники БФ «Право на захист»: Остап Тимчий, керівник Львівського регіонального офісу, Валентина Задоя, юрист та Ганна Букрєєва, молодший стратегічний юрист, на прикладі практичних кейсів розібрали з учасниками питання, які виникають під час призначення соціальних виплат. У блоці, присвяченому пенсійному забезпеченню прав ВПО розглянули пенсійні кейси, які є в провадженні юридичної команди БФ «Право на захист». Особливу увагу приділили зразковій справі щодо відновлення виплати пенсії пенсіонерці-ВПО та наслідкам її ухвалення.

Крім того, проаналізували постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2018 року в справі 826/12123/16. Провели дискусію з учасниками щодо роботи зі списками Державної прикордонної служби України, отриманими із системи АРКАН, що містять дані щодо перетину ВПО лінії зіткнення.

Також поговорили про ідентифікацію ВПО в установах ПАТ «Державний ощадний банк України», розібрали, які житлові програми діють для ВПО у Львівській області.

Учасники висловили сподівання на подальшу співпрацю та після закінчення заходу отримали сертифікати.

«Практичні аспекти забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб». Семінар у Львові

Конституційний суд України (КСУ) 11 жовтня 2018 року визнав неконституційними деякі положення Бюджетного кодексу України, які дають Міністерству фінансів України право отримувати інформацію, що містить персональні дані. Які наслідки для переселенців має це рішення?

Багатьом переселенцям влітку цього року неодноразово припиняли виплату пенсії на підставі рекомендацій Мінфіну, посилаючись на норми постанови Кабінету Міністрів України № 136 від 18.02.2016 року. В цій постанові зазначається, що міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Національний банк, Пенсійний фонд України, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, підприємства, установи і організації, банки та інші фінансові установи незалежно від форми власності подають Міністерству фінансів інформацію, у тому числі персональні дані.

Мінфін здійснює верифікацію та моніторинг отриманих даних, та у разі невідповідності інформації, на підставі якої призначено (продовжено), нараховано або здійснено державну виплату, надає рекомендацію про зупинення або припинення таких виплат.

Однак у цій постанові не зазначається за який період і які персональні дані може отримувати Мінфін, як саме здійснюється верифікація тощо. Саме тому деякі переселенці стикнулися з абсурдною ситуацією: в липни 2018 року людям зупинили пенсійні виплати, вони їх відновили, але, згідно з новим розпорядженням Мінфіну, їм знову зупинили пенсійні виплати. Причини зупинення виплат не пояснюються, посилаючись лише на вищезгадану постанову.

Саме тому таке важливе рішення КСУ, оскільки тепер Мінфін не має жодних правових підстав для отримання персональних даних переселенців, а коли немає даних, то немає що верифікувати, а отже рекомендації Мінфіну мають припинитися. На це сподівається більшість правозахисників, однак коментар Міністерства з цього приводу все ж  викликає занепокоєння.

«Верифікація державних виплат спрямована на те, щоб допомогу з державного бюджету отримували саме ті, кому вона потрібна. Бюджетні кошти повинні витрачатись ефективно і прозоро, а допомога – надаватись адресно. В цьому зацікавлені не тільки ті наші співгромадяни, яким дійсно необхідна допомога держави, а й усі чесні платники податків. Економічний добробут громадян – це і є та легітимна мета, яку переслідує Мінфін, здійснюючи верифікацію субсидій», – сказала в.о. Міністра фінансів Оксана Маркарова.

Навряд зупинення виплат пенсій і невиплата її переселенцям впродовж багатьох місяців, а то і років є легітимною метою.

Окрім цього, варто нагадати про рішення Верховного Суду у зразковій справі щодо оскарження припинення виплати пенсії. В цьому рішенні зазначається, що підстави для припинення виплати пенсій є вичерпними і зазначені в п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, припинення пенсій з будь-яких інших підстав (в нашому випадку – рекомендацій Мінфіну) є незаконними і підлягають відновленню в повному обсязі.

Тому радимо переселенцям звертатися до суду для захисту своїх законних прав, а Кабінету Міністрів України наголошуємо на необхідності скасування норми постанови 136 або внесення відповідних змін, оскільки Кабмін не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Анастасія Одінцова, правовий аналiтик БФ «Право на захист»

Чи часто у судах ми виграємо справи щодо захисту прав переселенців? Так, дуже часто. І справи бувають різні, і у кожного переселенця своя складна історія. Але буває так, що справа запам’ятовується не лише тому, що на неї було витрачено багато часу та сил, але й через те, що вона стосувалася одразу трьох членів однієї родини.

Олена, про яку я хочу розповісти, жила та працювала у Маріуполі. Одружилася, переїхала до чоловіка у с. Павлопіль. Згодом у подружжя народилися доньки Вероніка та Вікторія.

У березні 2015 року родина вирішує залишити свій будинок у селі, яке опинилося на лінії зіткнення, та переміститися до Маріуполя. Вся родина отримала довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та розпочала будувати нове життя на новому місті. І хоча родина зіткнулася з купою проблем (високі ціни на оренду житла, багато хто з орендодавців не ходів здавати житло родині з маленькою дитиною, складнощі з працевлаштуванням, медичне лікування молодшої доньки, яка має інвалідність) життя потихеньку налагоджувалося.

Аж поки у березні  2017 року довідки ВПО Олени та обох її доньок не були безпідставно скасовані рішенням начальника УСЗН. Мотив – до початку конфлікту жінка разом з дітьми мешкала у Маріуполі і нікуди не переїздила.

Саме тоді з’ясувалося, що, одружившись, переїхавши до чоловіка та народивши дівчаток, Олена залишалася прописаною у Маріуполі.

Жінка звернулася до Маріупольського офісу  БФ «Право на захист».  Разом з юристом Яніною Ребенковою за допомогою свідків та багатьох документів нам вдалося довести у суді, що до березня 2015 року Олена з дітьми дійсно мешкала у с. Павлопіль, яке змушена була залишити під впливом обставин, що загрожували її життю.

Суд задовольнив позовні вимоги та зобов’язав УСЗН поновити Олені та її дітям дії довідок ВПО.

Взяття на облік та отримання довідок ВПО дало право матері оформити на дітей щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та інших видів соціальних допомог.

Так, ця виграна справа – безперечна перемога всієї нашої юридичної команди та судової гілки влади. Тож я щиро впевнений, що принципова та послідовна позиція БФ «Право на захист» дозволить змінити шаблонний підхід співробітників УСЗН до проблем людей, які змушені були покинути свої домівки та наразі потребують від держави додаткового захисту.

 Сергій Галемський, адвокат БФ «Право на захист»[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6726,6738″]

Минулого тижня БФ «Право на захист» провів два тренінги «Практичні аспекти забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб» для співробітників органів соціального захисту та пенсійного забезпечення, які працюють у Києві та Київській області.

Заходи відбулися за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Олена Кучер, старший помічник з правових питань Агентства ООН у справах біженців, розповіла учасникам про міжнародні стандарти захисту та допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також про діяльність Агентства ООН у справах біженців.

Про спірні питання, пов’язані із застосуванням чинного законодавства, присутнім розповіли молодший стратегічний юрист БФ «Право на захист» Ганна Букрєєва та керівник Київського офісу БФ «Право на захист», юрист Дар’я Лисенко.

Учасники заходів мали можливість на практичних кейсах розглянути спірні питання, які виникають під час призначення соціальних виплат, та ознайомитися зі справами, що є наразі в провадженні юридичної команди БФ «Право на захист». Особливу увагу було приділено зразковій справі  щодо відновлення виплати пенсії пенсіонерці-ВПО та наслідкам її ухвалення.

Також було проаналізовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2018 року  у справі 826/12123/16.

Ганна Букрєєва та Дар’я Лисенко провели з учасниками дискусію стосовно роботи зі списками ДПСУ, отриманими з системи «Аркан», які містять дані щодо перетину ВПО лінії зіткнення.

Наприкінці заходів учасники дискутували щодо новел Цивільного та Адміністративного процесуальних кодексів України, обмінювалися практичним досвідом роботи у зазначеній сфері, а також отримали сертифікати.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6725,6744,6745″]

Триває реконструкція КПВВ «Новотроїцьке», що розпочалася 27 вересня.

Наразі спеціалісти готують фундамент під зал очікування, який покращить умови перебування громадян на КПВВ, а також продовжуються масштабні роботи з асфальтування більшої частини території контрольного пункту. Також здійснюється проведення водопровідної системи.

Прикордонники просять громадян обов’язково звертати увагу на вказівки щодо пересувань по території КПВВ, адже внаслідок проведення монтажних робіт та перенесення модулів для проведення контрольних операцій змінюються напрямки руху.

Для пришвидшення контрольно-перевірочних операцій в умовах великого пасажиропотоку, на КПВВ постійно працює мобільний прикордонний комплекс. Він має спеціально обладнаний мікроавтобус «Фіат» для оперативної перевірки паспортних документів.

«Незважаючи на реконструкцію, пасажиропотік через даний контрольний пункт в’їзду-виїзду не зменшився. Так, станом на вчора, 17 жовтня, через КПВВ «Новотроїцьке» прослідувало 8 560 осіб і 1 465 транспортних засобів, а перед початком реконструкції, 26 вересня – 8750 осіб і 1610 транспортних засобів, – розповідає Валерія Карпиленко, помічник начальника Донецького прикордонного загону, начальник прес-служби. – КПВВ «Новотроїцьке» продовжує функціонувати в штатному режимі. Втім, громадяни мають враховувати інформацію про тимчасові ускладнення руху в межах цього дорожнього коридору в районі проведення Операції об’єднаних сил під час планування своїх подорожей».

Також Валерія Карпиленко вказала на те, що КПВВ «Гнутове», яке також знаходиться в межах відповідальності Донецького прикордонного загону, функціонує в штатному режимі.

«17 жовтня через зазначений контрольний пункт в’їзду-виїзду прослідувало 4 420 осіб і 1 005 транспортних засобів. Черг на КПВВ «Гнутове» не спостерігається, але, через певні дії проросійських терористичних військ, періодично буває тимчасове накопичення цивільних осіб, – зазначила Валерія Карпиленко. – Так, з боку неконтрольованої Урядом України території іноді відмічається поривчастий пропуск осіб і транспортних засобів, одночасно на КПВВ з боку НКУУТ прибуває по три автобуси, повні людей. В таких випадках, завдяки правильному розподілу сил, питання з чергами вирішується протягом тридцяти хвилин. Прикордонники вживають всіх заходів для того, щоб максимально швидко здійснити контрольно-перевірочні операції для забезпечення безпеки цивільних осіб».

Фото надані Донецьким прикордонним загоном[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6686,6709,6710″]

Нещодавно до моніторів БФ «Право на захист» Ельвіри Ставінової та Олексія Істоміна на КПВВ «Майорське» звернувся громадянин Ірану. Він мешкав на неконтрольованій Урядом України території (НКУУТ), звідки прямував до Києва для зустрічі з послом своєї країни. Та чоловікові відмовили в перетині лінії зіткнення через неможливість встановлення особи.

За його словами, термін дії візи сплив 4 роки тому, а закордонний паспорт він загубив. Щодо національного паспорта громадянина Ірану, то він був, але не мав офіційного перекладу.

Через заборону перетину лінії зіткнення чоловік мав повернутися на НКУУТ. Його контактні дані та документи для подальшого супроводу передали фахівцям проекту допомоги особам без громадянства, який упроваджує БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).